Khreshchatyknews.com

Позначка: фінанси

  • Уже завтра в обігу з’являться нові 100 гривень

    Уже завтра в обігу з’являться нові 100 гривень

    Вже з 16 червня 2026 року українці почнуть отримувати в обігу оновлені банкноти номіналом 100 гривень. Національний банк України оголосив про введення в обіг модифікованої купюри, на якій з’явиться новий напис — «СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!». Саме ця банкнота стане завершальним етапом масштабної модернізації всього банкнотного ряду гривні, яка триває вже майже два роки.

    Про це повідомили в Національному банку України.

    У регуляторі наголошують, що нова банкнота не замінює існуючі 100 гривень і не потребує жодних додаткових дій від громадян. Оновлені купюри поступово надходитимуть в обіг разом із банкнотами попередніх років випуску, які залишаються повністю чинними та зберігають статус законного платіжного засобу на всій території України.

    Головною особливістю нової банкноти стане поява патріотичного гасла «СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!». Напис буде розміщений на зворотному боці купюри у правому верхньому куті. Водночас дизайн, кольорова гама, художнє оформлення та всі захисні елементи залишаться такими ж, як і на банкноті номіналом 100 гривень зразка 2014 року.

    У Нацбанку пояснюють, що модифікація має символічний характер і є продовженням курсу на відображення сучасної української ідентичності в елементах національної валюти. За останні роки гасло «СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!» стало одним із найвідоміших символів боротьби українського народу за незалежність, свободу та державність. Саме тому було ухвалене рішення розмістити його на всіх основних паперових номіналах гривні.

    Починаючи з 16 червня, Національний банк передаватиме нові купюри комерційним банкам, інкасаторським компаніям та підприємствам, які займаються обробленням готівки. Після цього банкноти поступово потраплятимуть до кас фінансових установ, банкоматів, торговельних мереж та інших суб’єктів господарювання.

    Процес заміни не буде одномоментним. Нові купюри надходитимуть у грошовий обіг поступово в міру потреби, а старі банкноти використовуватимуться паралельно ще багато років. Українці не відчують жодних обмежень під час розрахунків, адже всі випущені раніше 100 гривень залишаються повністю дійсними.

    У Національному банку окремо підкреслили, що жодного обміну грошей проводити не потрібно. Громадяни можуть і надалі використовувати банкноти попередніх років випуску для будь-яких платежів, переказів або зберігання коштів. Усі установи, підприємства та магазини зобов’язані приймати їх без будь-яких винятків.

    Введення оновленої «сотки» має особливе значення ще й тому, що завершує реформу банкнотного ряду, яка стартувала в серпні 2024 року до 33-ї річниці Незалежності України. Саме тоді Національний банк розпочав поступове оновлення гривні, додаючи на банкноти патріотичне гасло, що стало одним із символів українського спротиву російській агресії.

    Першими оновлення отримали найбільші номінали — 500 та 1000 гривень. Вони з’явилися в обігу 8 серпня 2024 року. Через кілька тижнів новий напис з’явився на банкноті номіналом 50 гривень. У серпні 2025 року Національний банк випустив оновлені 20 гривень, а в лютому 2026 року — модернізовані 200 гривень.

    Тепер черга дійшла і до одного з найпопулярніших номіналів серед українців — банкноти в 100 гривень. Після її введення в обіг усі основні паперові номінали гривні матимуть однаковий елемент оформлення у вигляді патріотичного гасла.

    Фахівці відзначають, що зміни мають не лише символічне, але й історичне значення. Національна валюта завжди відображає важливі події та цінності держави. Розміщення напису «СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!» на всіх банкнотах фактично фіксує один із найважливіших символів епохи боротьби України за свою незалежність і територіальну цілісність.

    Оновлення банкнотного ряду відбувається паралельно з іншими змінами у сфері готівкового обігу. На початку 2026 року Україна завершила процес вилучення з обігу паперових банкнот номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень. Їх остаточно замінили монети відповідних номіналів, які мають значно довший термін використання та є економічно вигіднішими для держави.

    Водночас Національний банк продовжує розвивати напрямок пам’ятних та ювілейних монет. Уже найближчим часом регулятор планує випустити срібну монету «30 років Конституції України» номіналом 10 гривень, яка стане частиною серії «Українська держава» та буде присвячена одному з ключових документів сучасної української державності.

    Таким чином, уже з 16 червня українці почнуть отримувати нові банкноти номіналом 100 гривень із написом «СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!». Жодних обмінів чи спеціальних процедур проводити не потрібно — оновлені купюри поступово з’являтимуться в обігу разом зі старими банкнотами, а завершення модернізації банкнотного ряду стане ще одним символічним кроком у розвитку української національної валюти.

  • Виплати по програмі Національний кешбек затримають, щоб обмежити можливість оплати населенням комуналки

    Виплати по програмі Національний кешбек затримають, щоб обмежити можливість оплати населенням комуналки

    За інформацією наших джерел, в Кабміні розглядають можливість маніпуляції з виплатами по програмі “Національний кешбек”, щоб зменшити можливості для населення оплати комунальних послуг в рамках програми.

    “Національний кешбек, який потрібно використати до 30 червня, інакше він пропаде, надійде після 20 червня, щоб населення не розраховувалися ним за комунальні послуги.

    Таким чином хочуть отримати реальні гроші за комунальні послуги та додатково отримати кешбек.

    Крім того, прогнозується, що у разі зарахування кешбеку 21 червня, щонайменше 40% його не буде використано, а більша частина решти піде українським виробникам ліків” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, згідно даних Мінекономіки,  за час дії програми “Національний кешбек” майже 4,9 млн українців стали її активними користувачами. Виплачено понад 6,7 млрд грн кешбеку, які громадяни спрямували на оплату комунальних і поштових послуг, придбання ліків, книжок, продуктів харчування українського виробництва, а також на донати для ЗСУ.

  • 45 за долар уже в касах банків

    45 за долар уже в касах банків

    В Україні зафіксовано новий історичний етап на валютному ринку — середній готівковий курс долара в банках уперше перевищив позначку 45 гривень. Разом із цим зростає і євро, який оновив чергові максимуми та закріпився вище рівня 52 гривень. Про це свідчать дані фінансового моніторингу minfin.com.ua за 10 червня.

    Банки оновили курси валют, і середні показники в касах виглядали так: долар США коливався в межах 44,65–45,20 грн, тоді як днем раніше він становив 44,45–44,95 грн. Євро зріс до 51,52–52,30 грн проти попередніх 51,35–52,04 грн. Таким чином, у частині банків продаж долара вже офіційно перевищив психологічну позначку 45 гривень, що стало важливим сигналом для ринку та населення.

    У розрізі найбільших банків ситуація також демонструє закріплення нового коридору. У ПриватБанку курс долара становив 44,55–45,15 грн, в Ощадбанку 44,60–45,25 грн, в Укрсиббанку 44,50–45,10 грн, у ПУМБ 44,60–45,20 грн, а в Райффайзен Банку 44,80–45,20 грн. У низці цих фінустанов продаж долара вже стабільно перевищує 45 гривень, що свідчить про поступову адаптацію ринку до нового рівня.

    Євро також демонструє стале зростання. У ПриватБанку його курс становив 51,40–52,40 грн, в Ощадбанку 51,50–52,35 грн, в Укрсиббанку 51,25–52,15 грн, у ПУМБ 51,60–52,30 грн, а в Райффайзен Банку 51,30–52,36 грн, що підтверджує загальну тенденцію до посилення європейської валюти.

    Водночас офіційний курс Національного банку України також оновлює рекорди. У середу, 10 червня, він становив 44,84 грн за долар, що стало черговим історичним максимумом у червні. Різниця між офіційним і готівковим курсом залишається контрольованою, однак експерти відзначають, що вона може впливати на очікування населення та посилювати попит на валюту.

    Фінансисти пояснюють зростання долара комплексом факторів, серед яких підвищений попит з боку бізнесу та населення, сезонні коливання імпорту, загальна невизначеність на світових ринках та поведінковий фактор, коли громадяни у періоди нестабільності активніше купують валюту як захисний актив. Аналітики застерігають, що сам рівень 45 гривень є радше психологічною межею, однак його подолання може закріпити очікування подальшої девальвації гривні.

    На тлі зростання курсу бізнес поступово переглядає ціни на імпортні товари, паливо та техніку, а банки розширюють різницю між купівлею і продажем валюти через підвищену волатильність. Експерти підкреслюють, що валютний ринок залишається чутливим і може швидко змінюватися залежно від макроекономічних рішень, інтервенцій Національного банку та надходжень валютної виручки.

    Загалом ситуація свідчить про поступове входження гривні в новий курсовий діапазон, де рівень 45 гривень за долар може стати не винятком, а новою ринковою реальністю.

  • “Нова пошта” готує вихід у банківський сектор

    “Нова пошта” готує вихід у банківський сектор

    “Нова пошта” готується до одного з наймасштабніших стратегічних кроків за всю історію компанії — виходу на банківський ринок і трансформації у фінансову установу нового типу. Йдеться про намір групи компаній “Нова” придбати банк і надалі стати першим в Україні банком фінансової інклюзії (БФІ), який працюватиме за спеціальною, обмеженою банківською ліцензією. За даними співрозмовників на фінансовому ринку та в Національному банку, переговори перебувають на просунутій стадії та можуть бути завершені вже до кінця літа 2026 року.

    Фактично компанія планує перейти від ролі великого логістичного оператора та платіжного сервісу до повноцінного учасника банківської системи, але в новій регуляторній моделі. Йдеться не про класичний універсальний банк, а про формат банку фінансової інклюзії — інституції, яка має забезпечити доступ до базових фінансових послуг для населення у регіонах із недостатньою банківською інфраструктурою, зокрема у віддалених селах та на прифронтових територіях.

    Законодавчу основу для створення таких установ Верховна Рада ухвалила у 2025 році, а повноцінний запуск нової моделі очікується у 2026-му. Банки фінансової інклюзії отримують окрему, спрощену банківську ліцензію, яка дозволяє здійснювати більшість базових банківських операцій, але накладає низку суттєвих обмежень. Зокрема, такі установи не мають права кредитувати великий бізнес із річним доходом понад еквівалент 5 млн євро, обмежені у сфері інвестиційної діяльності та можуть працювати лише з визначеними фінансовими інструментами — передусім державними облігаціями та депозитними сертифікатами Нацбанку.

    Також встановлюються чіткі ліміти на кредитування фізичних осіб і бізнесу. Для короткострокових кредитів фізособам встановлено поріг у 15 мінімальних зарплат (приблизно 129,7 тис. грн у 2026 році), для довгострокових — до 40 мінімальних зарплат, а для іпотеки — до 240 мінімальних зарплат (понад 2 млн грн). Для юридичних осіб, ФОПів та органів влади ліміт сягає 2400 мінімальних зарплат. Окремо передбачено, що банки фінансової інклюзії можуть надавати послуги поза межами відділень, що є ключовим елементом їхньої моделі роботи.

    Саме на цю модель, за інформацією джерел, і орієнтується група “Нова”. У компанії розглядають її як можливість масштабувати фінансові сервіси на базі вже існуючої розгалуженої інфраструктури відділень “Нової пошти”, яка охоплює всю країну і фактично є однією з найбільших мереж фізичної присутності в Україні.

    Замість того щоб одразу отримувати обмежену банківську ліцензію БФІ, “Нова” обрала більш складний, але стратегічно гнучкий шлях. Компанія планує спочатку придбати діючий банк із повною банківською ліцензією, а вже після завершення угоди — відмовитися від неї і отримати нову ліцензію банку фінансової інклюзії. Такий механізм прямо передбачений українським законодавством і дозволяє швидше вийти на ринок, використовуючи вже наявну банківську інфраструктуру.

    За інформацією джерел, найбільш ймовірним об’єктом угоди є “БТА банк” — найменший банк в Україні за обсягом активів, капіталу та клієнтської бази. Станом на весну 2026 року його активи становили близько 294,9 млн грн, з яких значна частина припадає на державні облігації. Капітал банку оцінювався приблизно у 204 млн грн. Фактично установа має мінімальну операційну діяльність, обслуговує лише кілька сотень клієнтів і працює через одне відділення в Києві.

    Саме така структура робить “БТА банк” потенційно зручним активом для трансформації. Його інфраструктура може бути використана як базова платформа для запуску нового фінансового продукту без необхідності створення банку “з нуля”. Власником українського “БТА” є казахстанський бізнесмен Кенес Ракішев через холдинг Fincraft Group. Банк має історію трансформацій: раніше він входив до великої фінансової групи, яка працювала в кількох країнах пострадянського простору, але поступово згортала банківську діяльність і виходила з ринків.

    За даними співрозмовників, офіційно угода ще не подана на погодження до Національного банку України, однак між сторонами вже існує підписаний меморандум про наміри. Очікується, що процес може бути завершений орієнтовно у серпні 2026 року. У “Новій пошті” публічно не коментують деталі переговорів, посилаючись на конфіденційність, а в НБУ підтверджують лише факт інтересу компанії до банківської ліцензії формату БФІ.

    Експерти фінансового ринку оцінюють можливу вартість угоди на рівні трохи вище балансового капіталу банку — орієнтовно понад 200 млн грн. Водночас остаточна ціна може змінюватися залежно від умов розрахунків, структури угоди та потенційного дисконту, якщо транзакція проходитиме поза межами України.

    Мотивація “Нової пошти” виходить далеко за межі простої диверсифікації бізнесу. Компанія вже має значну присутність у фінансовому сегменті через сервіс NovaPay, який займається платежами, переказами, еквайрингом і кредитуванням. Однак нинішня модель має обмеження, зокрема щодо можливостей залучення коштів клієнтів.

    Наприклад, наразі NovaPay не може відкривати банківські депозити у класичному розумінні, тому замінює їх випуском власних облігацій. Це дорожчий і менш гнучкий інструмент як для компанії, так і менш захищений для клієнтів, адже він не підпадає під систему гарантування вкладів. Отримання банківської ліцензії дозволить змінити цю модель і суттєво розширити спектр фінансових продуктів.

    Серед ключових переваг для “Нової” також називають можливість напряму інвестувати в державні облігації (ОВДП), депозитні сертифікати НБУ та оптимізувати фінансові операції всередині групи. Це може знизити витрати на обслуговування ліквідності та підвищити ефективність фінансового управління компанії.

    Водночас у Нацбанку наголошують, що процес не є формальністю. За словами співрозмовників у регуляторі, ключовим викликом для “Нової пошти” стане відповідність вимогам фінансового моніторингу на рівні банківського сектору. Це значно суворіші стандарти, ніж у платіжних сервісах, і саме вони можуть стати критичним фактором при ухваленні рішень щодо ліцензії.

    Регулятор уже має досвід претензій до пов’язаних із групою сервісів. Зокрема, у 2025 році НБУ накладав значний штраф на NovaPay через порушення у сфері фінмоніторингу, пов’язані з ризиками використання платіжної інфраструктури “дропами”. Це, на думку експертів, може впливати на оцінку регулятора під час розгляду майбутніх банківських ініціатив компанії.

    Попри це, в ринку розглядають проєкт як один із найбільш амбітних прикладів конвергенції логістичного та фінансового бізнесу в Україні. У перспективі “Нова пошта” розглядає створення повноцінної фінансової екосистеми, яка поєднає доставку, платежі, кредитування та банківські послуги в єдиному цифровому середовищі, фактично формуючи український аналог азійських суперзастосунків.

    У разі реалізації плану компанія може суттєво змінити структуру фінансового ринку, ставши одним із найбільших небанківських гравців, який трансформується у регульовану банківську інституцію нового покоління.

  • Золото різко подешевшало до 11-тижневого мінімуму на тлі війни США та Ірану

    Золото різко подешевшало до 11-тижневого мінімуму на тлі війни США та Ірану

    Ціни на золото різко знизилися до найнижчого рівня за останні 11 тижнів на тлі нового загострення геополітичної напруженості між США та Іраном, яке парадоксально посилило одразу кілька протилежних факторів впливу на фінансові ринки. Попри традиційну роль золота як «тихої гавані» під час криз, цього разу домінувати почали очікування щодо монетарної політики та зростання дохідності альтернативних активів.

    Як повідомляє Reuters, спотова ціна золота знизилася на 1,3% і опустилася до 4 206,08 долара за тройську унцію. Під час внутрішньоденних торгів котирування досягали найнижчого рівня з 23 березня, що свідчить про суттєве ослаблення попиту на дорогоцінний метал у короткостроковій перспективі. Американські ф’ючерси на золото з постачанням у серпні також продемонстрували спад — мінус 1,4%, до рівня близько 4 228 доларів за унцію.

    Різке зниження вартості відбулося на фоні чергового витка напруженості на Близькому Сході. За попередніми повідомленнями, президент США Дональд Трамп заявив про інцидент за участі американського військового гелікоптера Apache, який виконував патрулювання в районі Ормузької протоки та нібито був збитий іранськими силами. Ця заява стала тригером для подальшої ескалації.

    У відповідь Вашингтон оголосив про початок військової операції проти Ірану. Центральне командування США повідомило, що американські сили завдали ударів по іранських об’єктах, заявивши про дії в межах самооборони. Паралельно іранські державні медіа інформували про серію вибухів у стратегічно важливих районах поблизу Ормузької протоки — зокрема в Сіріку, Бандар-Аббасі та на острові Кешм, що має ключове значення для контролю морських маршрутів у регіоні.

    Ескалація викликала різке зростання занепокоєння серед інвесторів щодо можливих перебоїв у постачанні енергоносіїв, адже Ормузька протока є одним із найважливіших світових коридорів транспортування нафти та зрідженого газу. У нормальних умовах через цей вузький морський шлях проходить значна частина глобального експорту енергоресурсів, тому будь-які військові ризики тут миттєво відображаються на цінах сировини.

    На цьому тлі світові ціни на нафту продовжили зростання, додавши приблизно 1% після новин про удари США по іранських цілях. Додатковим чинником підтримки нафтового ринку стали свіжі дані про скорочення запасів сирої нафти у США, що підсилює побоювання щодо можливого дефіциту пропозиції в короткостроковій перспективі.

    Зростання нафтових котирувань має прямий вплив на глобальну інфляцію. Енергоресурси залишаються ключовим компонентом у структурі витрат як для бізнесу, так і для споживачів, тому навіть відносно помірне підвищення цін на нафту здатне підштовхувати загальний інфляційний тиск у світовій економіці. Це, у свою чергу, змінює очікування фінансових ринків щодо подальших дій центральних банків.

    Інвестори почали активніше закладати сценарій, за якого провідні регулятори, зокрема Федеральна резервна система США, утримуватимуть високі процентні ставки довше, ніж очікувалося раніше. За оцінками інструменту CME FedWatch, ринки наразі оцінюють імовірність підвищення ставок ФРС до грудня більш ніж у 70%, що суттєво впливає на поведінку капіталу.

    Для золота це створює додатковий тиск. Дорогоцінний метал не приносить процентного доходу, тому в умовах високих або потенційно зростаючих ставок він стає менш привабливим порівняно з облігаціями та іншими фінансовими інструментами, які забезпечують дохідність. Саме цей фактор зараз частково перекриває традиційний попит на золото як захисний актив.

    Хоча золото зазвичай зміцнюється в періоди геополітичної нестабільності та підвищеної інфляції, нинішня ситуація демонструє більш складну реакцію ринку. Інвестори одночасно реагують і на ризики війни, і на перспективу жорсткішої монетарної політики, і саме останній чинник наразі переважає у формуванні цінової динаміки.

    Додаткову увагу учасники ринку цього тижня зосереджують на нових макроекономічних даних зі США, насамперед показниках інфляції. Саме вони можуть стати визначальними для наступних рішень Федеральної резервної системи. Якщо інфляційний тиск залишатиметься стійким, це посилить аргументи на користь довшого утримання високих ставок або навіть їх подальшого підвищення.

    Таким чином, ринок дорогоцінних металів опинився під одночасним впливом геополітичної напруги, зростання цін на нафту, інфляційних ризиків та жорстких очікувань щодо монетарної політики. У результаті золото втратило частину інвестиційної привабливості та опустилося до мінімумів майже за три місяці, попри те, що ще нещодавно саме геополітичні ризики підтримували попит на захисні активи.

  • Інфляція пригальмувала: чи стане дешевше жити українцям уже цього літа

    Інфляція пригальмувала: чи стане дешевше жити українцям уже цього літа

    В Україні вперше за останні чотири місяці зафіксували уповільнення інфляції. У травні 2026 року зростання споживчих цін становило 0,9% проти 1,4% у квітні, 1,7% у березні та 1% у лютому. Відповідні дані 9 червня оприлюднила Державна служба статистики України.

    Позитивна динаміка дозволила знизити річний показник інфляції до 8,2%. Для порівняння, у квітні річна інфляція становила 8,6%, а в березні – 7,9%. Таким чином, після кількох місяців прискорення темпів зростання цін українська економіка отримала перші ознаки стабілізації.

    Згідно з даними Держстату, базова інфляція, яка не враховує найбільш волатильні категорії товарів та послуг, також продемонструвала уповільнення. У травні вона склала 0,7% порівняно з 0,9% у квітні та 1,5% у березні. Водночас у річному вимірі базова інфляція зросла до 7,9%, тоді як у квітні цей показник становив 7,6%.

    Економісти зазначають, що нинішнє сповільнення інфляції було очікуваним. Значною мірою воно пов’язане з так званим ефектом статистичної бази. У травні минулого року ціни також демонстрували досить високе зростання, тому нинішні показники виглядають більш помірними у річному вимірі.

    Аналітики Forbes Ukraine прогнозують, що у червні інфляція може тимчасово опуститися нижче 8% у річному вимірі. Однак експерти застерігають від надмірного оптимізму. На їхню думку, нинішнє сповільнення не означає остаточного перелому інфляційного тренду, а є радше короткостроковим явищем.

    На ситуацію з цінами продовжують впливати кілька факторів. Насамперед йдеться про наслідки війни, високі бюджетні витрати, коливання валютного ринку, логістичні труднощі та зростання виробничих витрат бізнесу. Крім того, суттєвий вплив на ціни мають тарифи, енергетична ситуація та обсяги імпорту.

    Ще у березні Національний банк України залишив облікову ставку на рівні 15%. Регулятор пояснював таке рішення необхідністю стримування інфляційного тиску та погіршенням інфляційних очікувань. Водночас НБУ наголошував, що фактична траєкторія інфляції загалом відповідає його прогнозам.

    У Нацбанку неодноразово зазначали, що одним із факторів інфляційного тиску залишається поступова девальвація гривні. Зростання курсу долара впливає на вартість імпортних товарів, пального та окремих категорій продукції, що зрештою відображається на споживчих цінах.

    Попри це, міжнародні фінансові організації та українські економісти загалом позитивно оцінюють макроекономічну ситуацію в країні. Значні золотовалютні резерви, стабільна підтримка міжнародних партнерів та контрольована політика НБУ дозволяють уникати різких інфляційних стрибків навіть в умовах повномасштабної війни.

    За оцінками експертів, ключовим викликом для другої половини 2026 року залишатиметься баланс між економічним відновленням та стримуванням цін. Якщо міжнародна фінансова допомога продовжить надходити у запланованих обсягах, а ситуація на валютному ринку залишатиметься контрольованою, Україна має шанси утримати інфляцію в однознаковому діапазоні до кінця року.

    Водночас на подальшу динаміку цін можуть вплинути нові ризики. Серед них – можливі зміни на світових енергетичних ринках, наслідки війни на Близькому Сході, коливання цін на продовольство, а також ситуація з врожаєм в Україні. Окрему роль відіграватиме й курс гривні, який залишається одним із головних факторів формування інфляційних очікувань.

    Таким чином, травень став першим місяцем за останній час, коли інфляція продемонструвала помітне уповільнення. Для українців це означає, що темпи подорожчання товарів та послуг дещо знизилися. Проте експерти наголошують: говорити про остаточну перемогу над інфляцією поки що зарано, адже економіка продовжує працювати в умовах високої невизначеності та воєнних ризиків.

  • Українців налякала нова цифра в обмінниках: чи буде долар по 50 гривень

    Українців налякала нова цифра в обмінниках: чи буде долар по 50 гривень

    В Україні різко активізувалися розмови про можливе подорожчання долара після того, як офіційний курс американської валюти перевищив позначку 44,5 гривні, а в окремих банках та обмінних пунктах наблизився до психологічної межі у 45 гривень. Такі цифри викликали хвилю занепокоєння серед українців, адже будь-які коливання валютного ринку традиційно впливають на ціни, заощадження та купівельну спроможність населення.

    Станом на 9 червня Національний банк України встановив офіційний курс долара на рівні 44,51 гривні. Це на 16 копійок більше, ніж попереднього банківського дня. У найбільших українських банках курс продажу валюти сягнув 44,80–44,90 гривні за долар, а в окремих фінансових установах майже торкнувся позначки у 45 гривень.

    Втім, економісти закликають не панікувати та наголошують, що нинішня ситуація не має нічого спільного з валютними кризами минулих років. За словами координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетмана, йдеться про планову та контрольовану корекцію курсу з боку Національного банку.

    Експерт наголошує, що фундаментальних причин для стрімкого обвалу гривні наразі немає. Україна має значний запас міжнародних резервів, які дозволяють НБУ впевнено контролювати валютний ринок та згладжувати будь-які різкі коливання. Станом на початок червня міжнародні резерви України перевищують 45 млрд доларів, що залишається одним із найвищих показників за всю історію незалежності країни.

    За словами Гетмана, Національний банк фактично проводить політику поступової девальвації гривні, яка відповідає поточним економічним умовам. Одним із головних факторів залишається значний дефіцит зовнішньої торгівлі. Україна продовжує імпортувати товарів значно більше, ніж експортує.

    Олег Гетман

    За оцінками економістів, щороку країна експортує приблизно на 30 млрд доларів менше продукції, ніж імпортує. Такий дисбаланс створює постійний тиск на валютний ринок. Водночас ситуацію суттєво компенсує міжнародна фінансова допомога.

    Саме підтримка міжнародних партнерів залишається одним із ключових факторів стабільності української економіки. Лише протягом року Україна отримує близько 50 млрд доларів грантів, кредитів, макрофінансової допомоги та інших надходжень від західних партнерів. Завдяки цьому платіжний баланс держави залишається контрольованим навіть в умовах війни.

    Економісти підкреслюють, що нинішній курс є результатом свідомої політики регулятора, а не наслідком якоїсь надзвичайної події чи фінансової кризи. Національний банк поступово адаптує курс до реалій економіки, не допускаючи різких стрибків.

    За прогнозами експертів, до кінця 2026 року долар може наблизитися до рівня 46 гривень, однак це буде поступове зростання, а не різка девальвація. Саме такий сценарій наразі вважається базовим для більшості аналітиків.

    Колишній радник президента України з економічних питань Олег Устенко також зазначає, що на валютні ринки продовжують впливати глобальні фактори. Одним із них залишається напруження на Близькому Сході та конфлікт між США й Іраном, який уже позначився на світових цінах на енергоносії та фінансових ринках.

    Олег Устенко

    На думку Устенка, світові інвестори зараз перебувають у стані невизначеності. Це впливає на ціни на золото, нафту та інші активи. Однак для України головним фактором стабільності залишається не зовнішня кон’юнктура, а продовження міжнародної фінансової підтримки.

    Водночас експерти вказують на ризики, які потенційно можуть вплинути на курс гривні у майбутньому. Найсерйознішим із них називають можливе затягування або скорочення фінансової допомоги від міжнародних партнерів.

    Для отримання наступних траншів Україна повинна виконувати умови співпраці з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та Європейським Союзом. Частина цих умов потребує ухвалення відповідних законів Верховною Радою.

    Саме тому економісти наголошують, що політична стабільність та продовження реформ сьогодні мають безпосередній вплив на валютний ринок. Якщо співпраця з міжнародними кредиторами залишатиметься стабільною, загрози різкого обвалу гривні не існує.

    На думку більшості аналітиків, сценарій із доларом по 50 гривень найближчим часом виглядає малоймовірним. Значні міжнародні резерви дозволяють НБУ оперативно втручатися в ситуацію та утримувати ринок від панічних настроїв.

    Таким чином, нинішній стрибок курсу долара до 45 гривень є скоріше технічним та контрольованим процесом, ніж початком нової валютної кризи. Національний банк продовжує керовану девальвацію гривні, адаптуючи курс до економічних реалій воєнного часу. Поки міжнародна підтримка залишається стабільною, експерти не бачать підстав для різкого обвалу національної валюти або неконтрольованого зростання курсу американського долара.

  • Банк попередив українців про блокування карток: кому потрібно терміново звернутися до банку

    Банк попередив українців про блокування карток: кому потрібно терміново звернутися до банку

    Державний Ощадбанк продовжив термін дії банківських карток, які закінчилися після початку повномасштабної війни, однак частина клієнтів може втратити доступ до своїх рахунків. У банку пояснили, які картки не підпадають під автоматичне продовження та кому необхідно терміново перевипустити пластик, аби уникнути блокування.

    Про це повідомила пресслужба Ощадбанку.

    У банку нагадали, що термін дії карток, який завершився починаючи з лютого 2022 року, автоматично продовжено щонайменше до 31 грудня 2026 року. Таке рішення ухвалили через воєнний стан та складнощі з доставкою й перевипуском карток для мільйонів українців як в Україні, так і за кордоном.

    Втім, автоматичне продовження працює не для всіх клієнтів.

    В Ощадбанку уточнили, що нові правила не поширюються на картки:

    • за якими не здійснювалися операції з 1 січня 2025 року;
    • які тривалий час не використовувалися;
    • із залишком коштів на рахунку меншим або рівним нулю.

    Такі картки можуть бути заблоковані, а їх власникам необхідно звернутися до банку для перевипуску.

    У фінустанові пояснили, що замовити нову картку можна кількома способами:

    • у відділенні Ощадбанку;
    • через контакт-центр;
    • у мобільному застосунку банку — залежно від типу картки та статусу клієнта.

    Водночас у банку запевнили, що картки, які підпадають під автоматичне продовження, й надалі працюватимуть навіть після завершення зазначеного на них терміну дії.

    Зокрема, ними можна:

    • розраховуватися у магазинах;
    • оплачувати покупки в інтернеті;
    • знімати готівку;
    • отримувати пенсії, соціальні виплати та заробітну плату.

    У банку радять клієнтам перевірити, чи була активність за рахунком протягом останнього року, а також переконатися, що на картці залишаються кошти. Саме ці фактори можуть впливати на автоматичне продовження дії пластику.

    Подібні правила нині застосовують і в інших великих українських банках.

    Зокрема, у державному ПриватБанку також автоматично продовжили термін дії карток на період воєнного стану. Водночас деяким категоріям клієнтів там рекомендують обов’язково перевипустити картки.

    Йдеться про українців, які:

    • зіткнулися із шахрайськими операціями;
    • втратили картку або забули її у банкоматі;
    • хочуть офіційно продовжити термін дії для поїздок за кордон;
    • планують змінити тип банківської картки.

    У ПриватБанку наголошують, що навіть прострочені картки продовжують працювати для оплати товарів та зняття готівки.

    На тлі воєнного стану українські банки кілька разів змінювали правила обслуговування клієнтів, щоб спростити доступ до коштів та уникнути масових проблем із банківськими рахунками.

    Водночас останнім часом українці дедалі частіше скаржаться на блокування рахунків, труднощі із банкоматами та затримки під час фінансових операцій. За даними профільних сервісів та звернень користувачів, серед найпоширеніших проблем — зникнення грошей у банкоматах, “вічні” борги та автоматичні фінансові обмеження.

    Фінансові експерти радять регулярно перевіряти активність своїх рахунків, оновлювати персональні дані у банку та не залишати картки без використання на тривалий час, особливо в умовах дії воєнного стану.

  • Англійський суд підтвердив стягнення $3 млрд з Коломойського і Боголюбова

    Англійський суд підтвердив стягнення $3 млрд з Коломойського і Боголюбова

    Апеляційний суд Англії залишив у силі рішення Високого суду Англії та Уельсу у справі проти колишніх власників ПриватБанку Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, підтвердивши їхній обов’язок виплатити державному банку понад $3 млрд компенсації. Це рішення охоплює відшкодування збитків, нараховані відсотки та судові витрати, і фактично закріплює попередній висновок британського суду про масштабне шахрайство проти фінансової установи.

    Про це повідомив ПриватБанк, наголосивши, що апеляційна інстанція повністю підтримала позицію банку та відхилила аргументи сторони захисту. Зокрема, суд не прийняв доводи Коломойського та Боголюбова про нібито компенсацію або “повернення” коштів через інші фінансові операції, здійснені після виведення активів, визнавши такі твердження юридично неспроможними та такими, що не впливають на факт завданих збитків.

    У рішенні суду підтверджено попередні висновки Високого суду Англії та Уельсу, який встановив, що колишні власники банку були причетні до масштабної схеми незаконного виведення коштів. Британська юрисдикція кваліфікує справу як одну з найбільших банківських справ про міжнародне шахрайство, що розглядалися в її межах, з огляду на обсяг коштів, складність транзакцій та багаторівневу структуру операцій.

    ПриватБанк у своїй заяві підкреслив, що рішення апеляційного суду є ключовою віхою у багаторічному процесі судового переслідування, який триває в кількох юрисдикціях. У банку зазначили, що ще у 2017 році Високий суд Англії ухвалив наказ про всесвітній арешт активів відповідачів, що дозволило юридично обмежити їх можливості розпоряджатися майном у різних країнах і забезпечити основу для подальшого стягнення.

    Згідно з фінальними параметрами рішення, основна сума збитків, визначена судом, становить приблизно $1,763 млрд, ще близько $1,19 млрд — це нараховані відсотки за період користування коштами, а також окремо передбачено авансовий платіж для покриття судових витрат ПриватБанку в розмірі близько £76,4 млн, що еквівалентно майже $100 млн. Загальна сума зобов’язань перевищує $3 млрд.

    У ПриватБанку наголошують, що після того, як колишні власники не виконали добровільне зобов’язання сплатити кошти до визначеного терміну — 24 листопада 2025 року — банк переходить до наступної фази процесу, а саме примусового виконання рішення. Це передбачає пошук і стягнення активів відповідачів у різних юрисдикціях, де британські судові рішення визнаються та можуть бути реалізовані.

    Голова наглядової ради ПриватБанку Нільс Мелнгайліс назвав рішення апеляційного суду знаковим для всієї справи, підкресливши, що воно підтверджує правомірність позиції банку та міжнародну підтримку процесу повернення коштів. За його словами, співпраця з міжнародними партнерами та юридичними радниками дозволила довести справу до стадії, коли рішення суду набуло остаточного характеру в апеляційній інстанції.

    У банку також нагадали, що ще раніше, 30 липня 2025 року, Високий суд Лондона ухвалив фінальне рішення, яким визнав Коломойського, Боголюбова та пов’язані з ними структури винними у незаконному виведенні понад $1,9 млрд із банку. Це рішення стало основою для подальшого визначення остаточного розміру компенсації з урахуванням відсотків і витрат.

    Окремо судові матеріали вказують, що розслідувані операції мали складну структуру з використанням мережі компаній та транзакцій, які, за версією позивача, були спрямовані на приховування реального руху коштів. Британський суд у своїх висновках погодився з аргументами ПриватБанку, що йдеться про систематичне виведення активів у значних обсягах.

    Таким чином, рішення апеляційного суду фактично закріплює попередні висновки британської судової системи та посилює позицію ПриватБанку у подальшому примусовому стягненні активів колишніх власників. Банк заявляє, що має намір продовжувати всі юридичні процедури до повного виконання рішення та повернення коштів, які вважає втраченими внаслідок шахрайських дій.

    Це рішення також має значний міжнародний резонанс, оскільки підтверджує здатність державних фінансових установ України відстоювати свої інтереси у провідних судових юрисдикціях світу, включно з Великою Британією, де такі справи розглядаються з особливо високими стандартами доказування та юридичної перевірки.

  • Кошти “Національного кешбеку” потрібно витратити до 30 червня 2026 року

    Кошти “Національного кешбеку” потрібно витратити до 30 червня 2026 року

    Міністерство економіки України звернулося до громадян із нагадуванням про необхідність використати кошти, накопичені в межах державної програми “Національний кешбек”, до 30 червня 2026 року. Після завершення цього терміну невикористані кошти будуть автоматично повернуті до державного бюджету.

    Про це йдеться в офіційному повідомленні міністерства, де також уточнюється, що сама програма продовжить працювати без змін, а нарахування кешбеку за купівлю товарів українського виробництва здійснюватиметься у звичному режимі.

    У відомстві пояснили, що виплати надалі будуть надходити користувачам після 20 числа кожного місяця за попередній розрахунковий період. Таким чином, система залишається стабільною, а зміни стосуються виключно строків використання вже накопичених коштів.

    Окремо в міністерстві нагадали про найближчі виплати. Так, кешбек за квітень українці отримають наприкінці травня, і ці кошти також потрібно буде витратити до встановленої дати — 30 червня 2026 року. Виплата за травень, своєю чергою, відбудеться у липні, після чого нарахування продовжаться за стандартним графіком без змін.

    Програма “Національний кешбек” передбачає повернення частини витрачених коштів за купівлю товарів українського виробництва. Розмір компенсації залежить від категорії товарів. Зокрема, 5% кешбеку нараховується за продукти харчування, аптечні товари, автотовари, а також вироби для саду й городу. Підвищений рівень у 15% застосовується до непродовольчих товарів, серед яких одяг, взуття, побутова техніка, іграшки, товари для ремонту та дозвілля. Також до цієї категорії частково входять деякі харчові продукти — зокрема тверді та м’які сири, макаронні вироби, вівсяні та гречані крупи.

    Накопичені кошти громадяни можуть використовувати на широкий перелік потреб. Серед дозволених напрямів — оплата комунальних послуг, поштові сервіси, придбання ліків і медичних виробів українського виробництва, купівля книжок та іншої друкованої продукції, а також благодійні внески на підтримку Збройних сил України.

    У міністерстві підкреслюють, що програма має подвійний ефект: з одного боку — підтримує українського виробника, стимулюючи внутрішній попит, з іншого — дозволяє громадянам частково компенсувати витрати на повсякденні товари.

    Також у відомстві звертають увагу, що система нарахування кешбеку продовжує розширюватися. За останні періоди участь у програмі беруть мільйони українців, а перелік товарів, на які поширюється компенсація, поступово оновлюється та уточнюється.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що майже 4,8 млн українців отримають виплати за програмою за березень, включно з додатковими компенсаціями на окремі категорії товарів.