Khreshchatyknews.com

Позначка: фінанси

  • «Прірва у чотири рази»: скільки насправді заробляють українці та де платять найбільше

    «Прірва у чотири рази»: скільки насправді заробляють українці та де платять найбільше

    Державна служба статистики України оприлюднила свіжі дані щодо доходів громадян, які демонструють як відчутне річне зростання, так і глибокий фінансовий розрив між різними регіонами та професіями. За підсумками серпня 2026 року середня номінальна заробітна плата штатного працівника в країні досягла 31 892 гривень. У річному вимірі цей показник продемонстрував стрімкий стрибок на 23,1% порівняно із серпнем попереднього року. Водночас у місячному розрізі зафіксовано перше за довгий період охолодження ринку праці: порівняно з липнем середній заробіток скоротився на 1,1%, що свідчить про поступове вичерпання ресурсів для подальшого швидкого нарощування виплат.

    Територіальна нерівність в оплаті праці залишається однією з найбільш контрастних характеристик української економіки. Беззаперечним лідером за рівнем доходів традиційно виступає Київ, де штатний працівник підприємств, установ та організацій отримував у серпні в середньому 48 705 гривень, суттєво випереджаючи решту областей. До трійки найбільш високооплачуваних регіонів також потрапили Луганська область із показником у 33 981 гривню, попри те, що її територія наразі майже повністю перебуває під ворожою окупацією, та Київська область, де середня виплата склала 32 404 гривні. Натомість на протилежному полюсі рейтингу опинилися Чернівецька та Кіровоградська області, де працівникам нараховували лише 22 807 та 22 869 гривень відповідно, що свідчить про більш ніж двократне відставання від столиці.

    Ще глибша фінансова прірва пролягає між окремими галузями зайнятості, де різниця у виплатах сягає понад чотири рази. Абсолютним флагманом за доходами залишається сфера інформації та телекомунікацій, де середня серпнева зарплата досягла позначки у 79 170 гривень. Повною протилежністю виявилася вітчизняна освіта, яка замкнула перелік видів економічної діяльності з результатом у 19 109 гривень. Серпень також відзначився помітним спадом доходів у більшості секторів: найбільш відчутного удару зазнали працівники охорони здоров’я та соціальної допомоги, де падіння склало 6,2%, тоді як у сфері адміністративного обслуговування зниження становило 0,4%. Водночас скромний приріст у діапазоні від 0,1% до 4,7% продемонстрували будівництво, державне управління, оборона, торгівля, авторемонт та операції з нерухомістю.

    Попри позитивну динаміку річних статистичних звітів, значною соціальною проблемою залишається накопичення масштабних зарплатних боргів. Станом на 1 вересня 2026 року сукупна заборгованість із виплати заробітної плати в Україні сягнула 3,8 мільярда гривень. Хоча ще у травні фіксувалося зростання середнього заробітку до 30 961 гривні на місяць, багатомільярдні затримки розрахунків свідчать про те, що фінансове навантаження на підприємства залишається критичним.

  • Удар по імпорту: Кабмін готує радикальний злам «Національного кешбеку»

    Удар по імпорту: Кабмін готує радикальний злам «Національного кешбеку»

    Міністерство економіки України анонсувало масштабний перегляд умов державної ініціативи фінансового заохочення споживачів. Програма «Національний кешбек» найближчим часом зазнає суттєвого редизайну, який докорінно переформатує принципи нарахування компенсацій заради захисту внутрішнього ринку від експансії закордонних товарів. Урядовці наразі визначають доцільність продовження ініціативи та напрацьовують нові механізми підтримки вітчизняного бізнесу.

    Очільник відомства Олександр Кравченко повідомив, що ключова мета запланованих нововведень полягає у фокусуванні державного фінансового ресурсу виключно на тих сегментах економіки, які найбільше потерпають від засилля іноземної продукції. За його словами, попередня модель стимулювання споживчого попиту вичерпала себе і потребує оптимізації заради максимальної ефективності використання коштів платників податків.

    «“Національний кешбек” може підтримати українського виробника в умовах агресивної конкуренції з імпортом», – заявив Олександр Кравченко.

    Точкова допомога замість роздачі всім

    Деталізуючи бачення майбутніх змін, міністр підкреслив, що фінальна конфігурація проєкту ще перебуває на стадії жорстких дискусій. Утім, уже визначено, що колишній загальний підхід поступиться місцем суворо вибірковому фінансуванню. Пріоритет віддаватимуть тим категоріям продукції, де вітчизняні заводи змушені виживати під колосальним тиском дешевшої імпортної сировини та готових виробів.

    «Якщо вирішимо продовжувати програму, вона суттєво видозміниться, буде більш точково спрямована на категорії товарів, де є агресивний імпорт», – зазначив урядовець, наголосивши на необхідності повної адаптації проєкту до реальних викликів 2027 року.

    Водночас урядовці розглядають сценарій кардинального скорочення державних витрат на реалізацію цієї ініціативи. За попередніми розрахунками економічного блоку, бюджет програми можуть урізати у 2,5 раза. Такий крок дозволить заощадити до 4 мільярдів гривень на рік, що є критично важливим фактором в умовах дефіциту державних фінансів та масового перерозподілу ресурсів на потреби сектору оборони. Окрім цього, Міністерство економіки вивчає можливість внесення істотних коректив і до суміжних проєктів соціальної спрямованості, зокрема програми «Зимова підтримка».

    Диференціація ставок та нові правила

    Правила нарахування компенсацій за придбання українських товарів уже зазнавали суттєвих трансформацій. З 1 березня 2026 року уряд остаточно відмовився від базової фіксованої ставки у 10% і впровадив складний диференційований механізм. За чинними правилами, споживачі отримують максимальні 15% повернення коштів за купівлю непродовольчої групи, твердих і м’яких сирів, а також окремих позицій бакалійної продукції. Натомість для переважної більшості класичних харчових продуктів, медикаментів в аптеках та товарів для саду і городу компенсаційну ставку було зменшено до 5%.

    Попри запланований редизайн та урізання видатків, алгоритм використання накопичених коштів для громадян залишиться незмінним. Отримані на спеціальну банківську картку кошти українці зможуть спрямовувати на оплату житлово-комунальних і поштових послуг, купівлю вітчизняних медикаментів, книжок та харчів. Також діятиме пряма можливість перерахунку накопичених фінансів як благодійних донатів на рахунки Збройних Сил України, що закріплює за програмою роль додаткового джерела допомоги силам оборони.

  • Долар і євро пішли вниз: НБУ встановив курс валют на 29 вересня

    Долар і євро пішли вниз: НБУ встановив курс валют на 29 вересня

    Національний банк України встановив офіційні курси валют на вівторок, 29 вересня. Порівняно з попереднім днем гривня дещо зміцнилася як до долара, так і до євро.

    Офіційний курс долара становитиме 44,81 грн/$. Це на 3 копійки менше, ніж 28 вересня, коли американська валюта коштувала 44,84 грн.

    Євро подешевшав помітніше — одразу на 16 копійок. Офіційний курс на 29 вересня встановлено на рівні 50,97 грн/€, тоді як днем раніше він становив 51,13 грн.

    Долар і євро пішли вниз: НБУ встановив курс валют на 29 вересня

    Таким чином, на 29 вересня:

    • 1 долар США — 44,81 грн;
    • 1 євро — 50,97 грн.

    Офіційний курс НБУ використовується, зокрема, для бухгалтерського обліку та низки розрахунків. Водночас готівковий курс у банках та обмінниках може відрізнятися залежно від ситуації на валютному ринку.

    Національний банк працює в режимі керованої гнучкості обмінного курсу: регулятор дозволяє гривні рухатися в обидва боки залежно від ринкових умов та проводить валютні інтервенції для згладжування надмірних коливань.

    Отже, наприкінці вересня офіційна гривня отримала невелике посилення: долар втратив 3 копійки, а євро — 16 копійок за день.

  • Фінансовий щит Європи: Євросоюз затвердив для України транш на три мільярди євро із залученням нового кредитного інструменту

    Фінансовий щит Європи: Євросоюз затвердив для України транш на три мільярди євро із залученням нового кредитного інструменту

    Рада Європейського Союзу ухвалила надзвичайно важливе та своєчасне рішення для підтримки макрофінансової стабільності України, схваливши виділення чергового фінансового пакета обсягом три мільярди євро. Цей значний транш став уже восьмим етапом системної допомоги в рамках багаторічної програми Ukraine Facility, покликаної забезпечити безперебійне фінансування українського бюджету в умовах затяжної та виснажливої війни. Головною особливістю нинішнього траншу стало суттєве розширення фінансових джерел Євросоюзу: із загальної суми майже вісімсот мільйонів євро вперше будуть надані за рахунок спеціального позикового механізму Ukraine Support Loan. Таке диверсифіковане рішення свідчить про гнучкість та винахідливість європейських інституцій, які знаходять нові шляхи збереження стійкого фінансового потоку для підтримки української економіки навіть в умовах внутрішньоєвропейських бюджетних дискусій.

    Виділені кошти мають критичне значення для покриття першочергових соціальних і гуманітарних видатків державної скарбниці, що дозволяє уряду впевнено тримати фінансовий тил. Завдяки європейській підтримці держава має змогу вчасно та в повному обсязі виплачувати заробітні плати медикам, педагогам і рятувальникам, фінансувати пенсійні зобов’язання, здійснювати соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам і забезпечувати безперервне функціонування базових державних служб. Окрім прямої підтримки бюджетної ліквідності, частина ресурсів спрямовується на термінове відновлення пошкоджених енергетичних мереж, муніципальної інфраструктури та лікарень, які зазнають постійних варварських ударів із боку держави-агресора. Забезпечення базової життєдіяльності міст та енергетичної стійкості напередодні холодів є фундаментом національного опору, і європейські партнери послідовно демонструють повне розуміння цих нагальних потреб.

    Загальноєвропейська ініціатива Ukraine Facility розрахована на довгострокову перспективу і передбачає виділення десятків мільярдів євро, однак надання кожного траншу нерозривно пов’язане з виконанням структурних реформ. Українська сторона продовжує демонструвати високу відповідальність, втілюючи комплексні перетворення у сфері судочинства, боротьби з корупцією, цифровізації державного сектору та дерегуляції бізнесу. Залучення коштів через механізм кредитної підтримки є свідченням зростаючої довіри європейських фінансових структур до української системи управління публічними фінансами. Такий підхід дає змогу не лише стримувати інфляційні ризики та захищати національну валюту, але й послідовно готувати економічний простір країни до повної інтеграції в єдиний європейський ринок.

    Рішення Брюсселя є потужним політичним сигналом для всього вільного світу про те, що спроби Кремля виснажити українську державу економічним шляхом приречені на повний крах. Регулярне та прогнозоване надходження мільярдних траншів нівелює намагання агресора зруйнувати суспільну стійкість та посіяти паніку через енергетичний чи бюджетний колапс. Європейський Союз укотре підтверджує свій статус головного геополітичного та фінансового партнера України, гарантуючи міцну опору для подальшої боротьби за незалежність і повоєнного відродження всієї країни.

     

  • Загроза опалювального сезону: Мінфін заморозив 39 мільярдів на захист енергетики та укриття через фінансову діру

    Загроза опалювального сезону: Мінфін заморозив 39 мільярдів на захист енергетики та укриття через фінансову діру

    Через серйозні затримки у надходженні міжнародної фінансової допомоги Міністерство фінансів України було змушене піти на надзвичайний крок, відтермінувавши на грудень критично важливі капітальні видатки держави, які заздалегідь планувалися на вересень, жовтень та листопад. Під вимушене скорочення насамперед потрапили стратегічні державні програми з підготовки енергетичної системи до зими, спорудження захисних об’єктів для критичної інфраструктури, будівництво укриттів у цивільних закладах та реновація медичних установ. Про масштабну фінансову кризу офіційно повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, попередивши про високу ймовірність повного зриву зазначених проєктів у поточному році.

    Урядове рішення про перекроювання бюджетного розпису безпосередньо вдарило по найважливіших соціальних та безпекових напрямках. Лише за один вересень сума заморожених капітальних видатків, які механічно змістили на кінець бюджетного року, сягнула значної позначки у 39 мільярдів гривень.

    «Мінфін вніс зміни до розпису державного бюджету і переніс деякі видатки вересня, жовтня і листопада на грудень. У першу чергу це капітальні видатки: будівництво та реконструкція, в тому числі лікарень; це будівництво укриттів у лікарнях і школах; захист енергетики; будівництво соціального житла і т. д.», – наголосила Роксолана Підласа.

    Парламентарка висловила глибокий скепсис щодо реалістичності втілення цих проєктів після їхнього формального відтермінування. За її словами, перенесення фінансування будівельних робіт на грудень фактично означає їхню остаточну зупинку та неможливість освоєння коштів у межах поточного бюджетного періоду, адже провести тендерні процедури, підписати акти виконаних робіт та провести будівельні операції взимку за лічені тижні технічно неможливо.

    «Але коли ми говоримо про капітальні видатки, то розуміємо, що їх перенесення на грудень означає, що цього року вони взагалі не будуть профінансовані, тому що це просто неможливо буде зробити», – констатувала голова профільного комітету.

    Першопричиною гострого фінансового дефіциту стало системне зволікання з виконанням міжнародних зобов’язань, погоджених із західними донорами. Кабінет Міністрів та парламент вчасно не ухвалили необхідні законодавчі зміни, передбачені програмами отримання макрофінансової допомоги. Зокрема, йдеться про резонансний урядовий законопроєкт щодо скасування податкових пільг на безмитне ввезення посилок вартістю до 150 євро. За початковим планом Верховна Рада повинна була проголосувати цей документ у цілому ще до кінця серпня, щоб уже в середині вересня гарантовано отримати черговий транш від Європейського Союзу.

    «Однак ми ухвалили законопроєкт у середині вересня, тобто в кращому випадку гроші надійдуть наприкінці жовтня – на два місяці пізніше. Але на ці гроші були розраховані видатки», – резюмувала Підласа.

    Через двомісячне зміщення графіку виплат бюджетна система опинилася у стані розриву ліквідності, змусивши уряд консервувати будівництво шкільних сховищ і захисних споруд для трансформаторних підстанцій напередодні настання морозів.

  • Фейкова «дірка в бюджеті» чи порятунок фронту: у Федорова жорстко рознесли звинувачення нардепів щодо зарплат військовим

    Фейкова «дірка в бюджеті» чи порятунок фронту: у Федорова жорстко рознесли звинувачення нардепів щодо зарплат військовим

    Команда колишнього міністра оборони Михайла Федорова виступила з категоричним спростуванням гучних заяв про те, що масштабні закупівлі безпілотників нібито залишили українських військовослужбовців без заробітних плат наприкінці року. Представники експосадовця назвали звинувачення у створенні штучної фінансової прірви цілеспрямованою кампанією з дискредитації та детально пояснили механізм перерозподілу державних коштів, який насправді врятував передову від тотального дефіциту техніки на початку дві тисячі двадцять шостого року.

    Політичний скандал розгорівся після заяви народного депутата Михайла Цимбалюка, який шістнадцятого вересня публічно звинуватив попереднє керівництво оборонного відомства у нецільовому використанні фінансів. За версією політика, міністерство достроково вичерпало бюджетні резерви, закладені на четвертий квартал, через що до кінця поточного року в державі виникла гостра нестача грошей на виплати захисникам. Варто зазначити, що Цимбалюк є першим заступником голови парламентського комітету з питань соціальної політики та не входить до профільного оборонного комітету. Втім, схожі закиди наприкінці серпня озвучував і член профільного комітету Сергій Рахманін, стверджуючи, що перекидання грошей на закупівлі суттєво ускладнило фінансову ситуацію у відомстві.

    «Поширене твердження, що рішення Михайла Федорова викликало «дірку в бюджеті» на виплати військовослужбовцям, – фейк. У липні, коли надійшов перший транш європейського кредиту, кошти, використані на закупівлю дронів, були компенсовані», – наголосили у пресслужбі.

    Представники команди підкреслили, що розцінюють подібні виступи народних обранців виключно як частину системної інформаційної кампанії. Пояснюючи справжню хронологію подій, соратники ексміністра нагадали, що у січні дві тисячі двадцять шостого року нова команда отримала міністерство у стані, коли фінансування на укладання нових контрактів практично було відсутнє. Відомство мало у своєму розпорядженні лише мінімальну кількість перехідних договорів та критичний дефіцит безпілотних систем для передової. Керівництво тоді розраховувало на пільговий кредит від Європейського Союзу, кошти з якого мали надійти навесні. Проте ці фінансові надходження були заблоковані на невизначений термін через відвертий політичний шантаж тодішнього проросійського прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.

    «Якби Міністерство оборони не діяло і чекало цих коштів, уже навесні фронт повністю залишився б без дронів», – пояснили у команді колишнього міністра.

    Єдиним адекватним кроком для своєчасного забезпечення армії стало тимчасове перенесення фінансування з кінця року на його початок. Цей безпрецедентний маневр заздалегідь узгодили з вищим військовим командуванням держави, обговорили з оборонним комітетом Верховної Ради та отримали повне схвалення від ключових європейських партнерів.

    Усі витрачені авансом гроші були успішно компенсовані державі ще в середині літа за рахунок надходження першого траншу європейського кредиту. Натомість завдяки вчасно проведеній закупівлі Сили оборони змогли успішно реалізувати стратегію логістичного локдауну – масштабної операції з масованого знищення транспортних вузлів, шляхів постачання та складів російських окупантів. Для потреб фронту в той кризовий період придбали ударні безпілотники середньої дальності, інноваційні дрони на оптоволокні, спеціальні перехоплювачі «шахедів», а також наземні роботизовані комплекси, орієнтуючись виключно на термінові запити бойових підрозділів.

  • Геополітичний розворот Оттави: Канада вливається у 90-мільярдний кредит ЄС для України на тлі торговельної війни з США

    Геополітичний розворот Оттави: Канада вливається у 90-мільярдний кредит ЄС для України на тлі торговельної війни з США

    Канадський уряд готує масштабний геополітичний маневр, маючи намір приєднатися до безпрецедентної європейської ініціативи з макрофінансової підтримки української економіки. Офіційна Оттава розпочала активні та закриті переговори з Європейським Союзом щодо безпосередньої участі у спільному кредитному пакеті для України, загальний обсяг якого становить рекордні 90 мільярдів євро. Чинний прем’єр-міністр країни Марк Карні розглядає цей фінансовий крок як ідеальну стратегічну можливість одночасно посилити життєво необхідну допомогу Києву та суттєво поглибити партнерські зв’язки з ключовими європейськими лідерами. Така нетипова дипломатична активність розгортається на тлі помітного охолодження та зростаючої напруженості у двосторонніх відносинах Канади зі своїм традиційним партнером – Сполученими Штатами.

    Наразі за лаштунками тривають інтенсивні консультації щодо конкретних фінансових параметрів майбутньої міжнародної угоди. Високопосадовці з обох боків Атлантики планують остаточно визначитися з точним розміром канадського грошового внеску до кредитного траншу ще до початку великого міжнародного саміту, проведення якого заплановане на кінець жовтня у місті Монреаль. Для очільника канадського уряду ця участь є не просто економічним жестом, а фундаментальним політичним сигналом. Оттава відкрито прагне сформувати максимально тісне та дієве партнерство з пулом ліберальних держав, які відстоюють збереження багатосторонньої системи глобальних відносин. Безпосередня фінансова участь у підтримці України має наочно продемонструвати тверду відданість Канади своїм стратегічним європейським союзникам.

    Варто зазначити, що до цього моменту Велика Британія залишалася фактично єдиною державою за межами європейського політичного блоку, яка вже офіційно долучилася до цієї безпрецедентної кредитної схеми. Європейські інституції вельми позитивно оцінюють прагнення канадського керівництва розділити цей глобальний фінансовий тягар.

    «Ми вдячні за всю підтримку, яку Канада надає Україні, і готові робити більше разом», – зазначив під час неформального спілкування один із європейських чиновників, коментуючи хід поточних трансатлантичних перемовин.

    Задля фінального закріплення домовленостей прем’єр-міністр Канади вже цього тижня вирушає у велике європейське дипломатичне турне. У Страсбурзі він має провести особисту зустріч із президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, де сторони детально обговорять архітектуру кредитного механізму. Одразу після цього офіційного візиту Марк Карні, як очікується, полетить до Ліверпуля для проведення стратегічних переговорів із новим очільником уряду Великої Британії Енді Бернемом.

    Такий стрімкий дипломатичний дрейф Оттави у бік європейського континенту має під собою глибоке економічне підґрунтя. Канадська влада відверто розраховує на політичну та економічну протекцію Брюсселя у складному та виснажливому торговельному протистоянні з Вашингтоном. Після приходу до влади Марк Карні взяв безапеляційний курс на тотальну диверсифікацію міжнародних зв’язків своєї держави. Його амбітна глобальна візія полягає в об’єднанні так званих середніх держав на світовій арені. Ці країни завдяки спільним скоординованим зусиллям могли б стати потужною та незалежною альтернативою сучасному світопорядку, що історично орієнтується переважно на інтереси США.

    Цей незалежний політичний курс набув особливої актуальності та гостроти після недавнього загострення митних та торговельних відносин між Оттавою та Вашингтоном. Минулого місяця двосторонні економічні переговори між сусідами фактично зайшли у глухий кут, змусивши канадський кабінет міністрів оперативно шукати нових потужних союзників за океаном. Водночас у самому Євросоюзі поки що з певною обережністю ставляться до масштабних пропозицій Канади щодо створення особливого та ексклюзивного формату асоційованого членства. Офіційний Брюссель наразі не готовий автоматично прирівнювати рівень інтеграційних відносин із північноамериканською країною до тих моделей співпраці, які вже успішно діють із європейськими сусідами – Норвегією чи Швейцарією.

  • Фінансова реструктуризація замість банкрутства: найбільша авіакомпанія Балтії AirBaltic залучає 350 млн євро для стабілізації

    Фінансова реструктуризація замість банкрутства: найбільша авіакомпанія Балтії AirBaltic залучає 350 млн євро для стабілізації

    Латвійська авіакомпанія AirBaltic розпочинає масштабну фінансову реструктуризацію під наглядом американського суду відповідно до глави 11 Кодексу США про банкрутство (Chapter 11). Ця юридична процедура дозволить авіаперевізнику реорганізувати боргові зобов’язання та загальну структуру капіталу без припинення операційної діяльності, отримавши тимчасовий захист від вимог кредиторів. Керівництво компанії категорично наголошує, що поточний процес не означає класичного банкрутства чи ліквідації, тому всі регулярні рейси виконуватимуться за розкладом, а придбані квитки та оформлені бронювання залишаються повністю чинними.

    Для підтримання необхідного рівня ліквідності на період проведення реорганізації авіакомпанія вже досягла домовленості про залучення нового цільового фінансування у розмірі 350 мільйонів євро за механізмом debtor-in-possession (DIP). Кредитні кошти під орієнтовно 12% річних надасть пул впливових міжнародних фінансових інституцій, організатором якого виступила компанія Strategic Value Partners, а безпосередніми кредиторами стануть Barclays, Hayfin Capital Management, Morgan Stanley та Oaktree Capital Management. За попередніми розрахунками менеджменту AirBaltic, цей фінансовий ресурс забезпечить стабільну роботу перевізника до остаточного завершення процесу реструктуризації, яке орієнтовно заплановане на червень 2027 року.

    На тлі тривалих збитків та загальної нестабільності на ринку компанія була змушена розробити жорсткий антикризовий бізнес-план. Нова стратегія передбачає суттєву оптимізацію парку літаків та максимальну концентрацію операційних зусиль виключно на найбільш рентабельних маршрутах, із незмінним збереженням головного транзитного хабу в Ризі. Крім того, через незадовільні фінансові показники керівництво AirBaltic офіційно призупинило підготовку до первинного публічного розміщення акцій (IPO), повністю виключивши цей інструмент із джерел залучення капіталу у 2026 році. Наразі компанія зосередиться на пошуку фінансування через приватних інвесторів, проте в разі невдачі цих перемовин перевізник не відкидає можливості звернення по екстрену фінансову допомогу до держави.

  • Велике перезавантаження ЄЦБ: країни єврозони готують пакетну зміну керівництва та шукають наступника Лагард

    Велике перезавантаження ЄЦБ: країни єврозони готують пакетну зміну керівництва та шукають наступника Лагард

    Країни єврозони готуються до наймасштабніших кадрових перестановок у Європейському центральному банку за всю 28-річну історію інституції. Попри заперечення самої посадовиці, від чинної президентки ЄЦБ Крістін Лагард очікують дострокового складання повноважень напередодні президентських виборів у Франції. Окрім цього, у 2027 році спливають восьмирічні терміни повноважень головного економіста Філіпа Лейна та членкині виконавчої ради Ізабель Шнабель. Уряди європейських держав мають намір узгодити великий кадровий пакет щодо всіх трьох ключових посад до кінця грудня поточного року.

    Головними претендентами на заміну Крістін Лагард вважаються очільник Банку міжнародних розрахунків Пабло Ернандес де Кос та колишній голова Центрального банку Нідерландів Клаас Кнот. Інтерес до найвищої посади виявляє і керівник Бундесбанку Йоахім Нагель, проте його шанси оцінюються як низькі, оскільки одночасне перебування двох представників Німеччини на чолі ЄЦБ та Єврокомісії стало б безпрецедентним випадком. Водночас аналітики не виключають появи несподіваного кандидата, яким може стати колишній голова Центрального банку Франції Франсуа Віллеруа де Гало, котрий достроково залишив свою посаду влітку.

    Паралельно розгортається жорстка конкуренція між Берліном та Парижем за крісло головного економіста, яке є другою за значущістю посадою в ЄЦБ. Німеччина просуває кандидатури професора Прінстонського університету Маркуса Бруннермаєра, професорки Стенфордського університету Моніки П’яццезі та колишнього старшого економіста МВФ Тобіаса Адріана. Натомість Франція висуває віцепрезидентку Банку Франції Аньєс Бенассі-Кере та колишню головну економістку Організації економічного співробітництва та розвитку Лоранс Бун.

    Політичний пазл ускладнюється тим, що Берлін категорично не сприйме комбінацію з іспанським президентом та французьким головним економістом, тоді як Париж, зі свого боку, заблокує тандем нідерландського президента та німецького головного економіста. Утім, фінальні домовленості можуть кардинально змінитися в останню мить. Подібний прецедент уже відбувся у 2019 році, коли президент Франції Емманюель Макрон несподівано висунув на посаду нинішню очільницю банку Крістін Лагард.

     

  • Валютні гойдалки та стійкість гривні: скільки коштують долар і євро в банках, обмінниках та на міжбанку

    Валютні гойдалки та стійкість гривні: скільки коштують долар і євро в банках, обмінниках та на міжбанку

    Ситуація на українському та світовому валютних ринках за підсумками минулого тижня відзначилася динамічними коливаннями, проте національна валюта продовжує впевнено утримувати позиції. Попри зовнішні та внутрішні виклики, курсові показники готівкового й безготівкового сегментів демонструють відносну стабільність без різких девальваційних стрибків.

    Готівковий ринок: коридори курсів та робота «з обороту»

    За оцінкою фінансового аналітика Олексія Козирева, у вихідні дні більшість обмінних пунктів та чергових банківських відділень зосередилися на роботі у форматі максимального торговельного обороту, утримуючи помірну різницю між купівлею та продажем. Спред склав від 15 до 25 копійок за доларом та від 20 до 50 копійок за євро, із можливим ситуативним коригуванням на 5–10 копійок залежно від попиту на конкретних точках.

    У касах фінансових установ та обмінниках зафіксовано такі цінові діапазони:

    • Долар США: купівля — 44,30–44,65 грн, продаж — 44,70–45,05 грн;
    • Євро: купівля — 51,40–51,90 грн, продаж — 52,10–52,45 грн.

    Офіційні орієнтири НБУ та міжбанківські торги

    Національний банк України визначив офіційний курс на понеділок, 14 вересня, зафіксувавши вартість американської валюти на позначці 44,55 гривні за долар. Офіційний курс європейської валюти на початок нового банківського тижня регулятор встановив на рівні 51,64 гривні за одне євро.

    Своєю чергою, на міжбанківському валютному ринку котирування демонструють мінімальну волатильність. Безготівкові угоди щодо долара закрилися у межах 44,56/44,59 грн/дол., тоді як торги за парою євро/гривня стабілізувалися в діапазоні 51,67/51,69 грн/євро, що свідчить про наявність достатнього балансу між попитом та пропозицією на міжбанківських торгах.