Khreshchatyknews.com

Позначка: енергетика

  • Тотальна ревізія для міністерств та держкомпаній: Зеленський ініціював жорсткий аудит міжнародних угод напередодні зими

    Тотальна ревізія для міністерств та держкомпаній: Зеленський ініціював жорсткий аудит міжнародних угод напередодні зими

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про проведення масштабного та безкомпромісного аудиту всіх міжнародних домовленостей, які були погоджені на найвищому політичному рівні, але досі застрягли на етапі практичної реалізації в міністерствах, відомствах та державних компаніях. Про це глава держави заявив у традиційному вечірньому відеозверненні, наголосивши на неприпустимості бюрократичних затримок у реалізації оборонних та енергетичних рішень.

    За словами українського лідера, Київ досяг принципових та конкретних домовленостей із ключовими світовими союзниками – Сполученими Штатами Америки, Великою Британією, Канадою, державами Європейського Союзу, Норвегією, Францією та Німеччиною. Водночас низка напрацювань досі не перетворилася на реальні ресурси на місцях через повільність виконавчої вертикалі.

    «Потрібен чіткий аудит того, що вже досягнуто на політичному рівні, але досі не реалізовано фактично. У кожного міністерства повинен бути звіт щодо цього, і це також стосується державних компаній, перш за все, енергетичних компаній», – підкреслив президент.

    Глава держави окремо зазначив, що кожен раунд переговорів та міжнародних зустрічей має приносити відчутний для всієї країни результат, насамперед у посиленні бойових спроможностей сил оборони та оперативному надходженні додаткових пакетів енергетичної допомоги. Для цього взаємодія повинна бути максимально налагоджена між профільними міністерствами країн-партнерів та безпосередніми підприємствами. Особливу увагу влада зосереджує на енергетичній безпеці, закликаючи до максимальної мобілізації світової підтримки перед початком холодів.

    Паралельно з перевіркою зовнішньополітичних зобов’язань Рада національної безпеки і оборони України ухвалила спеціальне рішення щодо планів стійкості регіонів та територіальних громад. Наразі РНБО проводить детальний аналіз виконання поставлених завдань у містах та областях, фіксуючи випадки зриву термінів. За кожним проблемним напрямком керівництво держави встановило чіткі вимоги щодо негайного усунення прогалин та посилення захисту критичної інфраструктури на місцях.

  • Цінники злетять, а гаманці спорожніють: війна США проти Ірану завдасть нищівного удару по британських родинах

    Цінники злетять, а гаманці спорожніють: війна США проти Ірану завдасть нищівного удару по британських родинах

    Військовий конфлікт між Сполученими Штатами Америки та Іраном спровокував потужні економічні потрясіння, які найближчим часом безпосередньо вдарять по добробуту кожної родини у Великій Британії. Згідно з новими розрахунками Британського центру економічних та бізнес-досліджень, стрімке зростання споживчих цін у поєднанні з повною стагнацією заробітних плат призведе до колосальних фінансових збитків для населення та загрожує новою затяжною кризою для всього Сполученого Королівства.

    Економічні втрати та удар по сімейних бюджетах

    За офіційними підрахунками аналітиків, через геополітичну напругу та збройне протистояння на Близькому Сході середньостатистична британська сім’я втратить близько 1100 фунтів стерлінгів чистого доходу вже у 2026 році. Наступний, 2027 рік, принесе ще більш відчутний тягар: фінансові втрати домогосподарств зростуть додатково ще на 1300 фунтів. Загальний обсяг фінансового удару по приватних домогосподарствах країни фахівці оцінюють у приголомшливу суму – понад 70 мільярдів фунтів стерлінгів.

    Значну частину цих втрат спричинить чергове рішення галузевого регулятора, який уже анонсував планове підвищення квартальних тарифів на електроенергію та теплопостачання щонайменше на 4 відсотки.

    Енергетична блокада та монетарний глухий кут

    Критичним фактором дестабілізації стали серйозні перебої з глобальним постачанням нафти через стратегічно важливу Ормузьку протоку. Ризики судноплавства та загрози танкерному флоту миттєво підштовхнули вгору вартість енергоносіїв на міжнародних біржах, що призвело до ланцюгової реакції та здорожчання виробництва, логістики й товарів першої необхідності на британському ринку.

    Криза на Близькому Сході повністю перекреслила надії уряду та бізнесу на швидке зниження вартості кредитних ресурсів. Якщо на початку року Банк Англії мав чіткі наміри перейти до пом’якшення монетарних умов і поступового зниження облікової ставки, то наразі вартість міжбанківських позик залишається замороженою на високому рівні. Провідні економісти попереджають, що замість очікуваного полегшення країні варто готуватися щонайменше до одного додаткового підвищення ставки до кінця поточного року. Це автоматично призведе до подорожчання іпотечних кредитів, зростання витрат на обслуговування боргів та сповільнення темпів розвитку британської економіки.

     

  • Росія тричі за кілька днів ударила по енергетиці ДТЕК: 30 тисяч родин досі без світла

    Росія тричі за кілька днів ударила по енергетиці ДТЕК: 30 тисяч родин досі без світла

    Російські війська за останні кілька днів тричі атакували енергетичні об’єкти ДТЕК у Дніпропетровській області, причому останній удар стався вже 31 серпня. У компанії повідомляють про суттєві пошкодження обладнання, а через наслідки атак десятки тисяч родин залишилися без електроенергії. Енергетики вже повернули світло більш ніж 40 тисячам домогосподарств, однак ще близько 30 тисяч осель станом на понеділок залишаються знеструмленими. Відновлювальні роботи тривають, але в прифронтових районах їх ускладнює безпекова ситуація.

    За офіційною інформацією ДТЕК Дніпровські електромережі, два удари по енергооб’єктах сталися 29 серпня, а третій — 31 серпня внаслідок атаки FPV-дрона. У всіх трьох випадках було пошкоджене обладнання, а на двох об’єктах після влучань виникли пожежі. Загоряння вдалося оперативно ліквідувати силами ДСНС, при цьому персонал енергетичних об’єктів не постраждав. Компанія з міркувань безпеки не розкриває, які саме об’єкти були атаковані і наскільки критичними є пошкодження.

    Масштаб наслідків атак добре видно за кількістю знеструмлених споживачів. За останні дві доби енергетики ДТЕК відновили електропостачання для понад 40 тисяч родин у 46 містах і селах Дніпропетровської області. Водночас приблизно 30 тисяч домівок поки що залишаються без світла, а аварійні бригади можуть розпочинати ремонт лише після того, як отримають дозвіл від Збройних сил України та Державної служби з надзвичайних ситуацій. У компанії підкреслюють, що фахівці працюють цілодобово, але близькість до районів бойових дій суттєво ускладнює та подекуди сповільнює відновлення.

    При цьому атаки на мережеву інфраструктуру виявилися не єдиними ударами Росії по енергетичних підприємствах ДТЕК цієї ночі. Вночі 31 серпня російський безпілотник також атакував одну з шахт компанії на Дніпропетровщині. Внаслідок удару поранення отримав працівник підприємства: йому надали першу допомогу на місці, після чого доправили до лікарні. За останніми даними компанії, його стан стабільний.

    Таким чином, лише протягом кількох днів російські атаки торкнулися як електромережевої, так і вугільної інфраструктури регіону. Дніпропетровщина залишається одним із найбільш уразливих для таких ударів регіонів через близькість до фронту та велику концентрацію енергетичних і промислових підприємств. Лише від вечора 30 серпня до ранку 31-го російські війська понад десять разів атакували чотири райони області безпілотниками, артилерією та авіабомбами. За даними обласної влади, внаслідок цих ударів також був поранений цивільний, пошкоджені підприємство та житлові будинки.

    Це далеко не перша масштабна атака на енергетику Дніпропетровщини протягом серпня. 5 серпня після ударів Росії по об’єктах ДТЕК Дніпровські електромережі без електроенергії залишилися близько 126 тисяч жителів Нікополя, Марганця, Покрова та прилеглих населених пунктів. Тоді компанія також повідомляла про значні пошкодження енергетичного обладнання, а терміни ремонту залежали не тільки від масштабу руйнувань, а й від можливості безпечно допустити бригади до місць ударів.

    Ще важчими були наслідки атаки на одну із шахт ДТЕК Енерго 17 серпня. Тоді внаслідок масованого удару російських дронів загинув працівник підприємства, ще один гірник дістав поранення, а інфраструктура шахти зазнала серйозних пошкоджень. Тобто нинішня атака на шахту стала вже черговою за останні два тижні. У ДТЕК наголошують, що російські війська систематично атакують як безпосередньо енергетичні об’єкти, так і підприємства, які забезпечують роботу енергетичної системи.

    Масштаб проблеми видно й у загальній статистиці відновлень. Лише з 17 по 23 серпня оператори систем розподілу ДТЕК повернули електроенергію майже мільйону родин у чотирьох областях та Києві після російських обстрілів. На Дніпропетровщині за цей період світло вдалося повернути більш ніж 311 тисячам осель. Це свідчить про те, що енергетики змушені практично безперервно ремонтувати мережі, які повторно потрапляють під удари.

    Нова серія атак особливо тривожна на тлі наближення осінньо-зимового сезону. Росія протягом попередніх років уже намагалася системними ударами по генерації, підстанціях і мережах створити масштабний дефіцит електроенергії та проблеми з теплопостачанням в Україні. Тепер удари по Дніпропетровщині показують, що енергетична інфраструктура знову залишається серед пріоритетних цілей російських безпілотників. При цьому ризики для системи визначатимуться не тільки масштабом окремих руйнувань, а й частотою повторних атак, які не дають енергетикам достатньо часу для повного відновлення обладнання.

    Наразі ДТЕК не називає ані конкретних об’єктів, які були пошкоджені під час трьох останніх атак, ані вартості завданих збитків. Також не повідомляється, скільки часу знадобиться для повного відновлення електропостачання всім споживачам, які залишаються без світла. Головним фактором залишається безпека ремонтних бригад: у прифронтових районах вони можуть виїжджати на місце лише після дозволу військових та рятувальників.

    Таким чином, за кілька днів Дніпропетровщина пережила одразу кілька ударів по критично важливій інфраструктурі, а десятки тисяч людей усе ще чекають на відновлення електропостачання. Те, що удари повторюються з інтервалом у один-два дні, створює додаткове навантаження на енергосистему та ремонтні бригади. І на тлі наближення холодного сезону саме регулярність таких атак стає не менш небезпечною, ніж масштаб руйнувань після одного масованого обстрілу.

  • Кремль відкрито погрожує залишити Україну без світла: РФ готує нові масовані удари по енергетиці

    Кремль відкрито погрожує залишити Україну без світла: РФ готує нові масовані удари по енергетиці

    Росія фактично анонсувала новий етап повітряної кампанії проти України перед початком осінньо-зимового сезону. Міністерство оборони РФ 30 серпня заявило, що російські війська розпочали підготовку до масованих ударів по об’єктах українського енергетичного сектору. Москва називає майбутні атаки «відповіддю» на удари України по російській нафтовій та енергетичній інфраструктурі.

    Заява пролунала в особливо тривожний момент. До початку опалювального сезону залишаються лічені тижні, а Росія вже збільшує інтенсивність ударів по українських містах, енергетиці, портах та промисловості. Лише протягом останніх днів масштабні атаки спричиняли перебої з електропостачанням у кількох регіонах, а в ніч проти 30 серпня під ударом знову опинилася енергетична інфраструктура Миколаївщини.

    Тому нинішня заява російського Міноборони може означати не окрему погрозу, а підготовку до нової системної кампанії, подібної до тих, які Україна вже переживала попередніми зимами.

    Російське відомство стверджує, що рішення пов’язане з українськими атаками на російський паливно-енергетичний комплекс. За заявою Москви, підготовка до ударів уже розпочалася. Водночас Росія традиційно називає українські атаки по своїй нафтопереробній інфраструктурі ударами по «цивільних об’єктах», хоча Київ пояснює такі операції необхідністю зменшувати ресурсну базу російської війни.

    І саме тут з’являється важливий контекст.

    Протягом останніх місяців Україна значно активізувала удари по російських нафтопереробних заводах. Наслідки вже помітні на внутрішньому паливному ринку РФ. За даними Reuters, наприкінці серпня виробництво бензину в Росії впало приблизно до 70% внутрішнього попиту після атак на низку великих НПЗ. Добове виробництво скоротилося приблизно до 80 тисяч тонн за потреби близько 115 тисяч тонн.

    Росії довелося нарощувати імпорт пального та вводити додаткові обмеження. 29 серпня Москва продовжила заборону на експорт дизельного пального до 30 вересня. Обмеження стали частиною ширшої спроби стабілізувати внутрішній ринок на тлі пошкоджень НПЗ та дефіциту пального.

    Тобто між двома сторонами фактично формується дедалі жорсткіше енергетичне протистояння.

    Україна намагається бити по російській нафтовій промисловості — одному з ключових джерел доходів Кремля та важливій частині військової логістики.

    Росія у відповідь погрожує посилити атаки на українську електроенергетику.

    А наближення холодів робить таку ескалацію особливо небезпечною.

    Росія вже почала бити по енергетиці

    Певні ознаки нового етапу кампанії видно вже зараз.

    У ніч проти 30 серпня росіяни атакували Миколаївську область ударними безпілотниками Shahed і крилатими ракетами «Бандероль». Серед цілей був об’єкт енергетичної інфраструктури. Після удару виникли проблеми з електропостачанням у Миколаєві, а також у громадах Миколаївського та Баштанського районів. Енергетикам вдалося оперативно відновити подачу електрики.

    Під ударом тієї ж доби була і портова інфраструктура Миколаєва.

    Це продовжує тенденцію останніх тижнів. 24 серпня після російських атак нові знеструмлення фіксували у Донецькій, Харківській, Чернігівській, Запорізькій, Одеській та Миколаївській областях.

    Ще масштабніші атаки Україна пережила взимку 2025–2026 років.

    24 січня Росія завдала потужного удару по українській енергосистемі, після якого без електрики залишилися близько 1,2 млн споживачів по всій країні. Частина Києва одночасно мала проблеми з теплопостачанням у період сильних морозів.

    7 лютого РФ знову провела масштабну атаку на енергетичні об’єкти, використовуючи ракети та безпілотники.

    Ці атаки показали логіку російської кампанії: Москва намагається одночасно пошкоджувати генерацію, підстанції, газову інфраструктуру та інші вузлові елементи системи, змушуючи Україну витрачати ресурси на аварійні ремонти.

    Тому нинішнє формулювання російського Міноборони про «масовані удари» сприймається особливо серйозно.

    Чому саме зараз

    Є кілька факторів, які роблять кінець літа — початок осені логічним моментом для нової російської кампанії.

    По-перше, наближається опалювальний сезон.

    Енергетична система в холодний період працює під значно більшим навантаженням, а тривалі пошкодження електростанцій або підстанцій можуть одночасно впливати на електро-, тепло- та водопостачання.

    По-друге, Росія останніми днями суттєво наростила інтенсивність повітряних ударів.

    ISW зазначає, що 28–29 серпня російські сили провели тривалу серію комбінованих ракетно-дронових атак, яка тривала понад 28 годин і була значною мірою сконцентрована на Києві та Київській області. Аналітики вважають, що подібні тривалі удари покликані виснажувати українську ППО та порушувати повсякденне життя.

    По-третє, Україна дедалі сильніше тисне на російську нафтопереробку.

    Удари по НПЗ вже змусили Кремль переходити до нестандартних заходів — від імпорту бензину до експортних заборон і адміністративного контролю над інфраструктурою. 24 серпня Володимир Путін навіть дозволив державі тимчасово перебирати контроль над стратегічними об’єктами, які влада визнає недостатньо захищеними від атак безпілотників.

    Отже, російська погроза може мати й елемент тиску: Москва намагається підняти для України ціну ударів по своїй нафтовій інфраструктурі.

    Чи готова Україна до зими

    Водночас ситуація перед зимою 2026–2027 років має одну важливу відмінність: Україна заздалегідь створила значні запаси газу.

    28 серпня перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що в українських підземних сховищах уже накопичено 14,6 млрд кубометрів газу. Це обсяг, необхідний для базового сценарію проходження осінньо-зимового періоду. Причому цільового показника вдалося досягти на місяць раніше від плану.

    Раніше уряд називав 13,2 млрд кубометрів критично необхідним мінімумом, який має дозволити пройти зиму навіть за низьких температур і масованих російських атак.

    Це означає, що з точки зору запасів газу Україна входить у сезон у кращій позиції.

    Але газ у сховищах сам по собі не гарантує безперебійного тепла.

    Як показали попередні зими, Росія може бити не лише по газовидобувних і газотранспортних об’єктах, а й по електростанціях, високовольтних підстанціях, трансформаторах та мережах, без яких нормальна робота міст також стає складною.

    Саме тому ключовим фактором цієї зими знову може стати не стільки кількість енергоресурсів, скільки здатність захистити та швидко ремонтувати інфраструктуру.

    Головна проблема — ППО

    Для України питання протиповітряної оборони залишається критичним.

    Останні російські атаки демонструють зміну тактики. Москва використовує не тільки звичайні Shahed, а й значно швидші реактивні безпілотники, балістичні ракети та комбінує різні типи засобів ураження.

    Масовані хвилі змушують ППО одночасно реагувати на десятки чи навіть сотні цілей.

    А якщо головними мішенями стануть трансформаторні підстанції, ТЕС, ГЕС чи газова інфраструктура, навіть кілька проривів можуть мати значні наслідки.

    Саме тому Володимир Зеленський протягом року неодноразово закликав партнерів збільшити поставки систем Patriot та боєприпасів до них. Під час масштабної атаки 27 серпня Україна вже використовувала нещодавно отримані американські комплекси Patriot для перехоплення російських балістичних ракет.

    «Битва за зиму» вже фактично почалася

    Говорити, що нова кампанія гарантовано призведе до масштабних блекаутів, зараз немає підстав.

    Українська енергосистема має досвід чотирьох років війни, створені запаси обладнання, розподілені ремонтні бригади та значно кращу підготовку до російських ударів, ніж у 2022 році.

    Але російська заява 30 серпня принципово змінює інформаційний фон.

    Москва вже не просто завдає ударів по окремих енергетичних об’єктах, а публічно заявляє про підготовку масштабної кампанії.

    І саме тому поняття «битва за зиму» цього року може знову стати буквальним.

    З одного боку — Росія, яка намагається використовувати ракети та дрони для руйнування української енергетики.

    З іншого — Україна, яка накопичує газ, відновлює генерацію, посилює ППО і одночасно завдає ударів по російських НПЗ, створюючи проблеми вже для паливної системи противника.

    До того ж дипломатичного прориву, який міг би швидко завершити війну до холодів, поки не видно. Один із високопоставлених українських чиновників цього тижня заявив Reuters, що майбутні контакти з Росією, найімовірніше, спочатку матимуть лише технічний характер, а швидкого завершення війни до зими очікувати не варто.

    Таким чином осінь 2026 року може розпочатися відразу двома взаємопов’язаними кампаніями: Україна продовжуватиме тиснути на російську нафтову інфраструктуру, а Москва намагатиметься завдати максимальної шкоди українській енергосистемі.

    І якщо російська заява про підготовку «масованих ударів» справді переросте у нову масштабну кампанію, питання світла, тепла та захисту енергетичних об’єктів знову стане одним із ключових фронтів війни.

  • Паливний глухий кут: експеримент Кабміну з підземними сховищами загрожує колапсом на ринку нафти

    Паливний глухий кут: експеримент Кабміну з підземними сховищами загрожує колапсом на ринку нафти

    Кабінет Міністрів України ухвалив експериментальну постанову, яка зобов’язує зберігати не менше 20 відсотків мінімального запасу нафти та нафтопродуктів (МЗНН) виключно у підземних сховищах. Нова урядова програма розрахована на два роки, а її офіційний старт заплановано на початок 2027 року. Однак масштабне регуляторне нововведення вже викликало серйозну хвилю занепокоєння серед учасників ринку та профільних фахівців через критичну нестачу підземної інфраструктури в країні.

    Куди сховати сотні тисяч тонн пального

    Головною проблемою для реалізації урядового рішення залишається повна відсутність необхідної кількості готових резервуарів під землею, тоді як до набрання чинності новими вимогами залишаються лічені місяці. У закритій частині постанови потенційним оператором зазначено державне підприємство «Укртранснафта», яке може задіяти практично законсервовану вітчизняну нафтотранспортну систему. Величезні магістральні нафтопроводи теоретично можуть стати надійними сховищами для сотень тисяч тонн сировини, разом із виснаженими газовими та нафтовими родовищами чи соляними кавернами. Усі необхідні кошториси та технічні умови держкомпанія має окремо узгодити з Міністерством енергетики.

    Паралельно держава посилає чіткий сигнал приватному бізнесу, спонукаючи паливні компанії самостійно інвестувати у власні підземні місткості. Урядовці планують стимулювати підприємців за допомогою пільгових банківських кредитів під 10 відсотків річних на суму від 100 мільйонів до одного мільярда гривень із компенсацією відсоткової ставки за рахунок державного бюджету. Проте реалізація таких інженерних рішень впирається у надмірну бюрократію: на саме лише погодження проєктної документації сьогодні йде від одного до півтора року, через що створити об’єкти до встановленого дедлайну фізично неможливо.

    Законодавча пастка та пошук компромісу

    Ситуація ускладнюється тим, що чинний закон встановлює норматив МЗНН на рівні 6 відсотків, що дорівнює приблизно 600 тисячам тонн нафтопродуктів, а вже з 2027 року цей показник має автоматично зрости до 9 відсотків. Наземне зберігання таких гігантських обсягів в умовах щоденних ворожих ударів фахівці називають самогубством для бізнесу, тоді як під землею місця для таких запасів досі немає.

    У профільному департаменті Міненерго визнали, що сліпе виконання закону в його нинішньому вигляді може спровокувати тотальний дефіцит і залишити країну без пального. На нещодавній розширеній нараді фахівці дійшли висновку щодо необхідності термінового пом’якшення вимог. Відомство вже напрацювало масштабний пакет змін, що містить понад 300 правок до законодавства. Усі сторони погоджуються, що стратегічні резерви критично необхідні та мають знаходитися виключно всередині держави, але механізми їх створення вимагають реалістичних термінів і захищених рішень.

  • Енергетичний прорив Вашингтона: США готують угоду про контроль над нафтовими надрами Венесуели

    Енергетичний прорив Вашингтона: США готують угоду про контроль над нафтовими надрами Венесуели

    Сполучені Штати наближаються до підписання стратегічної угоди з Венесуелою, яка забезпечить американським виробникам довгостроковий доступ до багатющих нафтових родовищ країни. Предметом переговорів стали 17 перспективних ділянок у поясі Ориноко та поблизу озера Маракайбо, частина з яких раніше контролювалася китайськими компаніями.

    Умови та механізми майбутньої угоди
    У рамках підготовки до домовленостей венесуельська сторона вже надала американській нафтосервісній компанії SLB доступ до стратегічних геологічних даних щодо видобутку та характеристик пластів. Переговори ведуться на вищому рівні між адміністрацією президента США Дональда Трампа та перехідним керівництвом Венесуели. Як основний юридичний механізм розглядається модель «аренди», після чого родовища розподілять між американськими енергетичними корпораціями через відкриті аукціони чи тендери.

    Головна мета Вашингтона – гарантувати стабільні постачання сирої нафти на американські НПЗ, збільшити загальні обсяги видобутку (наразі країна видобуває близько 1,25 мільйона барелів на добу) та знизити внутрішні ціни на пальне на тлі політичного тиску перед проміжними виборами. Крім того, США активно шукають шляхи поповнення власного Стратегічного нафтового резерву, який виснажився через наслідки повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році та конфлікт з Іраном у лютому 2026-го.

    Конституційні перешкоди та політичний контекст
    Експерти застерігають, що майбутня угода може зіткнутися з серйозними юридичними перешкодами. Чинне законодавство та Конституція Венесуели закріплюють ключові сектори нафтової галузі за державою і прямо не передбачають оренди нафтових ділянок іноземцями, що загрожує перерости в судові суперечки.

    Ситуація загострюється наслідками силової спецоперації США в січні 2026 року, в результаті якої було усунуто від влади колишнього лідера Ніколаса Мадуро. Попри те, що міністр енергетики США Крис Райт готується до нових візитів до Каракаса для реалізації енергетичної стратегії адміністрації Трампа, спроби Вашингтона повністю переформатувати ринок викликають чимало дискусій щодо правомірності й довгострокової стабільності таких домовленостей.

  • З шоколаду — в енергетику: топменеджерка Roshen очолила маркетинг SOCAR в Україні

    З шоколаду — в енергетику: топменеджерка Roshen очолила маркетинг SOCAR в Україні

    В українському великому бізнесі відбулося помітне кадрове призначення. Олена Єгорова, яка працювала заступницею директора з маркетингу кондитерської корпорації Roshen та відповідала за глобальний торговий маркетинг, перейшла до SOCAR Energy Ukraine. В азербайджанській енергетичній компанії вона обійняла посаду директорки з маркетингу — CMO.

    Про початок нового етапу кар’єри Єгорова повідомила у своєму LinkedIn. Інформацію про призначення також оприлюднив Forbes Ukraine.

    «Рада розпочати новий професійний розділ як директор з маркетингу Socar Energy Ukraine», — повідомила Єгорова.

    Призначення цікаве не лише переходом топменеджерки між двома великими брендами. Єгорова має понад десять років досвіду у маркетингу, trade marketing, продажах та управлінні категоріями, а її професійний шлях пов’язаний із низкою великих міжнародних та українських компаній.

    Від Nestlé та МХП до Roshen

    До SOCAR Єгорова прийшла з кондитерської корпорації Roshen, де пропрацювала понад два роки. За даними Forbes, спочатку вона очолювала маркетинговий напрям у Східній Європі, а згодом стала заступницею директора з маркетингу та директоркою з глобального торгового маркетингу.

    Доступні професійні дані дозволяють детальніше простежити її кар’єру. До Roshen Єгорова була CMO в Aricol Group. Раніше працювала в МХП, де займалася напрямом trade та shopper marketing.

    Значну частину кар’єри Єгорова провела у Nestlé. За відкритими професійними даними, вона працювала там приблизно десять років, починаючи з напряму Purina та поступово переходячи на керівні позиції у сфері розвитку категорій і продажів. Зокрема, в різні роки обіймала посади Key Account Manager, Category Development Manager та Head of Category Sales Development. Ще раніше працювала в Energizer Holdings.

    Таким чином, SOCAR отримала керівницю маркетингового напряму з досвідом одразу у кількох секторах FMCG та великого споживчого бізнесу.

    На сторінці Єгорової у LinkedIn її професійна спеціалізація описується як маркетинг, торговий маркетинг та управління категоріями продажів. Там же вказано освіту в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

    Що являє собою SOCAR в Україні

    Перехід від виробника кондитерських виробів до енергетичної компанії означає для Єгорової зміну галузі, однак її новий роботодавець також активно працює безпосередньо зі споживачами.

    SOCAR Energy Ukraine входить до групи Державної нафтової компанії Азербайджанської Республіки. Представництво SOCAR почало працювати в Україні у 2008 році, після чого компанія розвинула тут роздрібний та гуртовий бізнес. За даними Forbes, зараз українська мережа бренду налічує близько 50 автозаправних комплексів в 11 областях. На АЗК також працюють магазини Buta market та заклади Buta Café.

    Юридична особа ТОВ «Сокар Енерджі Україна» була зареєстрована у грудні 2009 року. Її основним видом діяльності є оптова торгівля твердим, рідким і газоподібним паливом та подібними продуктами. Статутний капітал компанії наближається до 5 млрд грн.

    Компанія займається не лише роздрібною реалізацією пального. На офіційному сайті SOCAR окремо представлені напрямки гуртового продажу нафтопродуктів, талонів і транспортних карт.

    Мільярдні доходи, але збитковий рік

    Єгорова приходить до SOCAR Energy Ukraine у цікавий для компанії період.

    За підсумками 2025 року дохід української компанії становив 4,616 млрд грн, тоді як у 2024-му — близько 3,184 млрд грн. Тобто за рік він зріс приблизно на 45%.

    Водночас зростання доходів не перетворилося на чистий прибуток. 2025 рік SOCAR Energy Ukraine завершила зі збитком майже 178 млн грн проти збитку приблизно 37,3 млн грн роком раніше. Активи компанії на кінець 2025 року становили близько 4,85 млрд грн.

    У першому півріччі 2026 року, згідно з оприлюдненими фінансовими даними, компанія отримала близько 2,21 млрд грн доходу, а чистий фінансовий результат залишався негативним — приблизно 112,6 млн грн збитку. Активи водночас перевищили 5,18 млрд грн. Станом на середину 2026 року в юридичній особі працювали 115 співробітників.

    Саме на такому тлі компанія отримує нову керівницю маркетингового напряму.

    SOCAR стала важливішою і для енергетичної безпеки України

    Останніми роками присутність азербайджанської SOCAR в Україні виходить далеко за межі звичного для водіїв бренду автозаправних комплексів.

    У липні 2025 року Група Нафтогаз уклала першу угоду із SOCAR Energy Ukraine щодо закупівлі азербайджанського природного газу. Тестову партію вперше почали постачати Трансбалканським маршрутом через Болгарію та Румунію до українського кордону.

    Тодішній очільник Нафтогазу Сергій Корецький називав обсяг тестової поставки невеликим, але сам крок — стратегічно важливим, оскільки він відкривав можливості для довгострокової співпраці та диверсифікації джерел постачання газу для України.

    Тож SOCAR Energy Ukraine сьогодні поєднує одразу кілька напрямів: традиційний паливний бізнес, роздрібну мережу АЗК із супутнім ритейлом і ресторанним сегментом, гуртові операції та участь у постачанні енергоресурсів.

    Навіщо SOCAR досвід топменеджерки FMCG

    Сама компанія поки публічно не деталізувала конкретні завдання, які стоятимуть перед Єгоровою на посаді CMO. Тому стверджувати, що її призначення пов’язане з конкретною маркетинговою реформою або ребрендингом SOCAR, підстав немає.

    Проте її попередня кар’єра показує значний досвід саме в напрямах, які можуть бути актуальними для великої роздрібної мережі: розвиток брендів, управління категоріями, trade marketing, робота з продажами та поведінкою споживачів.

    Особливо показовим є багаторічний досвід у Nestlé та подальша робота в МХП і Roshen — компаніях, для яких впізнаваність бренду, представленість продукту в точках продажу та взаємодія зі споживачами безпосередньо впливають на бізнес.

    Тепер цей досвід Єгорова переносить у паливно-енергетичний сектор.

    Саме тому кадровий перехід можна вважати помітним для українського маркетингового ринку: після багаторічної кар’єри у FMCG та роботи з одним із найвідоміших українських кондитерських брендів Єгорова переходить до міжнародної енергетичної групи, яка продовжує працювати й розвивати бізнес в Україні під час повномасштабної війни.

    Якою буде маркетингова стратегія SOCAR Energy Ukraine під керівництвом нової CMO, компанія наразі не повідомляла. Сама Єгорова у повідомленні про призначення обмежилася короткою заявою про початок нового професійного етапу та готовність очолити напрям.

  • Російські удари знову залишили українців без світла: де зафіксували нові знеструмлення

    Російські удари знову залишили українців без світла: де зафіксували нові знеструмлення

    Уранці 25 серпня через наслідки російських обстрілів нові знеструмлення зафіксували одразу у п’яти областях України. Пошкодження енергетичної інфраструктури є у Донецькій, Дніпропетровській, Херсонській, Чернігівській та Сумській областях. Про це повідомило НЕК «Укренерго».

    Енергетики вже розпочали аварійно-відновлювальні роботи там, де це дозволяє безпекова ситуація. Фахівці намагаються якомога швидше відновити роботу пошкодженого обладнання та повернути електропостачання споживачам.

    «Внаслідок російських атак – на ранок є нові знеструмлення у Донецькій, Дніпропетровській, Херсонській, Чернігівській і Сумській областях…. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше повернути в роботу пошкоджене ворогом обладнання», – зазначили в «Укренерго».

    Ситуація ускладнюється і зростанням навантаження на енергосистему. За даними компанії, у вівторок ранкове споживання електроенергії в Україні виявилося на 4,7% вищим, ніж у понеділок.

    Чому зросло споживання

    В «Укренерго» пояснили, що одним із чинників стало традиційне збільшення використання електроенергії на початку робочого тижня. Водночас на рівень навантаження вплинула і погода.

    У частині західних областей встановилася хмарна погода. Через це побутові сонячні електростанції виробляють менше електроенергії, ніж днем раніше. Відповідно, більшу кількість електроенергії споживачам доводиться отримувати із загальної мережі.

    «Причина змін – традиційне зростання рівня енергоспоживання на початку робочого тижня. А також – хмарна погода у частині західних областей, що зумовлює нижчу, ніж попереднього дня, ефективність роботи побутових сонячних електростанцій та відповідне збільшення обсягу енергоспоживання із загальної мережі», – пояснили енергетики.

    Коли краще користуватися електроенергією

    На тлі зростання навантаження українців закликають раціонально розподіляти використання потужних електроприладів протягом дня. Зокрема, «Укренерго» рекомендує за можливості переносити активне енергоспоживання на період із 10:00 до 17:00.

    Саме в цей час промислові сонячні електростанції працюють найефективніше та можуть забезпечувати енергосистему додатковою генерацією.

    Наразі аварійно-відновлювальні роботи тривають у постраждалих регіонах. Водночас через безпекові ризики доступ енергетиків до окремих пошкоджених об’єктів може бути обмежений.

     

  • Катастрофічне обміління Дунаю загрожує ядерній безпеці: у Румунії рятують атомну станцію від повної зупинки

    Катастрофічне обміління Дунаю загрожує ядерній безпеці: у Румунії рятують атомну станцію від повної зупинки

    Влада Румунії терміново запровадила екстрений комплекс інженерних та гідротехнічних заходів, аби запобігти масштабному збою в охолодженні реакторів атомної електростанції «Чернаводе». Причиною критичної ситуації стало рекордне падіння рівня води в річці Дунай, викликане тривалою аномальною посухою та екстремальною спекою.

    Державні служби розпочали позапланові роботи з масштабного поглиблення річкового дна безпосередньо в районі розміщення станції. Інженери планують звести спеціальну гідротехнічну структуру, яка дозволить штучно перенаправити збільшений потік води до технологічного каналу, з якого ядерний об’єкт здійснює забір для охолодження обладнання.

    Екстрені скиди води та зупинка енергоблоків
    До порятунку атомної станції підключилася найбільша румунська гідроенергетична компанія «Hidroelectrica SA». Підприємство розпочало екстрене скидання запасів води з комплексу водосховищ на річці Олт, яка є лівою притокою Дунаю. Спеціальний режим вивільнення води триватиме протягом п’яти днів, що має забезпечити додатковий приплив та підвищити рівень водної артерії для безпечної експлуатації станції.

    Подібні заходи стали наслідком попередніх технічних зупинок енергетичного гіганта. Наприкінці липня та у серпні фахівці вже були змушені тимчасово вимикати обидва ядерні реактори АЕС «Чернаводе» через гострий дефіцит охолоджувальної води, спричинений кліматичною кризою.

    Удар по європейських реакторах та дефіцит енергії
    Критичне обміління найбільших річок Європи спровокувало масштабні перебої в логістиці, паралізувало річкове судноплавство та призвело до різкого стрибка цін на електрику через падіння обсягів генерації. Проблема нестачі водних ресурсів вийшла за межі однієї держави та охопила сусідні країни регіону.

    Влада Угорщини вже заявила про необхідність термінового будівництва донного порога в руслі Дунаю, аби зберегти мінімально допустимий рівень води для функціонування єдиної в країні АЕС «Пакш». Наразі ця станція, яка за звичайних умов генерує близько третини всієї угорської електроенергії, вимушено скоротила виробництво і працює лише на 10% від своєї потужності.

    Водна криза безпосередньо зачепила й енергетичний сектор Болгарії. Оператор болгарської АЕС «Козлодуй» офіційно оголосив про плани вимушеного скорочення обсягів виробництва електроенергії через аналогічні проблеми з водопостачанням і зниженням дунайського стоку.

  • Для частини бізнесу не буде обмежень електропостачання: уряд визначив умови

    Для частини бізнесу не буде обмежень електропостачання: уряд визначив умови

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, за яким промислові та комерційні споживачі зможуть уникати обмежень електропостачання, якщо щонайменше 80% власного споживання покриватимуть за рахунок імпортованої електроенергії або власної генерації. Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль.

    За його словами, урядове рішення має одночасно стимулювати бізнес активніше інвестувати у власні джерела живлення, розподілену генерацію та імпорт електроенергії.

    Шмигаль зазначив, що новий механізм ухвалили за ініціативи Міністерства енергетики.

    «Створюємо додаткові стимули для розвитку розподіленої генерації та збільшення імпорту електроенергії», — повідомив він.

    Кого не стосуватимуться обмеження

    Відповідно до рішення уряду, заходи з обмеження електропостачання не застосовуватимуться до промислових і комерційних споживачів, які самостійно забезпечують не менше 80% свого споживання електроенергії.

    Йдеться про два основні джерела: власне виробництво електроенергії та імпорт електроенергії.

    Тобто підприємство, яке, наприклад, більшу частину необхідної електрики отримує від власної генерації або купує за кордоном, може не підпадати під графіки обмежень.

    Окремо уряд передбачив можливість уникнення обмежень для підприємств, які забезпечують 80% власного споживання за рахунок об’єктів розподіленої генерації в межах одного оператора системи розподілу.

    Йдеться про газопоршневі та газотурбінні установки

    Механізм поширюватиметься, зокрема, на газопоршневі та газотурбінні установки розподіленої генерації електроенергії.

    Ключовою умовою є те, що така генерація має працювати в межах території одного оператора системи розподілу.

    Фактично уряд намагається створити додатковий стимул для підприємств та інвесторів встановлювати локальні генеруючі потужності, які можуть забезпечувати бізнес електроенергією незалежно від загального стану енергосистеми.

    Особливо це актуально для енергодефіцитних регіонів, де ризик нестачі потужності та введення обмежень є вищим.

    Чому уряд пішов на такий крок

    Шмигаль пояснив, що рішення має стимулювати будівництво нових генеруючих потужностей і одночасно збільшити імпорт електроенергії на ринкових умовах.

    Для держави це означає зниження навантаження на централізовану енергосистему.

    Якщо великі промислові чи комерційні споживачі значну частину потреб покривають самостійно, в енергосистемі залишається більше ресурсу для населення, критичної інфраструктури та інших споживачів.

    Уряд таким чином фактично пропонує бізнесу просту логіку: хто інвестує у власну енергетичну стійкість або імпорт, той отримує більше гарантій стабільної роботи навіть у періоди дефіциту.

    Як це працюватиме на практиці

    Для реалізації механізму уряд також врегулював порядок взаємодії між основними учасниками енергетичного ринку.

    Йдеться про «Укренерго», операторів систем розподілу, електропостачальників, виробників розподіленої генерації та безпосередньо споживачів.

    Це необхідно для того, щоб можна було технічно підтверджувати, який саме обсяг електроенергії підприємство забезпечує самостійно, скільки імпортує та чи виконує воно вимогу у 80%.

    Без такого обліку новий механізм було б складно застосовувати під час можливих обмежень.

    Чому саме 80%

    Пороговий показник у 80% означає, що підприємство повинно фактично майже повністю забезпечувати себе електроенергією самостійно.

    При цьому 20% можуть надходити із загальної енергосистеми.

    Такий підхід дозволяє бізнесу зберігати певну залежність від мережі, але водночас суттєво скорочує його навантаження на неї.

    Для великих виробництв це може бути особливо важливо, оскільки повністю автономна генерація часто потребує значних інвестицій.

    Бізнес отримує стимул інвестувати у генерацію

    Нові правила можуть суттєво змінити підхід великих підприємств до енергетичної безпеки.

    Після масштабних російських атак на українську енергетичну інфраструктуру багато компаній уже почали вкладати кошти у генератори, газопоршневі установки, когенераційні системи, сонячні станції та накопичувачі електроенергії. Тепер така генерація отримує ще одну економічну перевагу — можливість уникнути примусових обмежень електропостачання.

    Для підприємств із безперервними виробничими циклами це може мати критичне значення. Навіть короткострокове відключення іноді призводить до зупинки технологічного процесу, пошкодження обладнання або значних фінансових втрат.

    Імпорт електроенергії також стає вигіднішим

    Другий напрям — імпорт. Підприємства, які купуватимуть за кордоном щонайменше 80% необхідної їм електроенергії, також зможуть розраховувати на відсутність обмежень.

    Уряд розраховує, що це збільшить обсяги комерційного імпорту та допоможе Україні проходити періоди дефіциту електроенергії. Особливо актуальним це може стати взимку, коли споживання традиційно зростає, а російські атаки створюють додаткові ризики для генерації та мереж.

    Наразі обмежень немає

    Водночас у Міністерстві енергетики наголошують, що станом на 20 серпня заходи обмеження електропостачання в Україні не застосовуються.

    Отже, нове рішення уряду має передусім превентивний характер.

    Влада готується до сценарію, за якого через дефіцит потужності або пошкодження енергетичної інфраструктури може виникнути потреба знову вводити обмеження для промислових та комерційних споживачів.

    У такому випадку підприємства, які виконають умову щодо 80% власного забезпечення, матимуть перевагу.

    Що це означає для економіки

    Для української економіки новий механізм може бути важливим одразу з кількох причин.

    По-перше, він підвищує енергетичну автономність бізнесу.

    По-друге, стимулює інвестиції в малу та середню генерацію.

    По-третє, зменшує ризик масових зупинок підприємств під час можливого дефіциту електрики.

    І по-четверте, збільшує потенціал імпорту електроенергії з європейського ринку.

    Фактично уряд пропонує бізнесу нову модель: чим більше підприємство може забезпечити себе електроенергією самостійно, тим менше воно залежатиме від можливих аварійних або планових обмежень у загальній системі.