Khreshchatyknews.com

Позначка: енергетика

  • Нафта дорожчає через конфлікт США та Ірану

    Нафта дорожчає через конфлікт США та Ірану

    Світові ціни на нафту продовжили зростання у п’ятницю, 10 липня, та готуються завершити тиждень упевненим підвищенням на тлі різкого загострення конфлікту між Сполученими Штатами та Іраном. Основним фактором, який підтримує ринок, стала майже повна зупинка судноплавства через Ормузьку протоку після взаємних військових ударів двох країн. Інвестори побоюються, що подальша ескалація може призвести до серйозних перебоїв із постачанням нафти на світові ринки, що вже відобразилося на вартості енергоносіїв.

    Про це повідомляє Reuters.

    Згідно з біржовими даними, ф’ючерси на нафту марки Brent у п’ятницю подорожчали на 19 центів, або на 0,25%, до 76,49 долара за барель. Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) також додала 19 центів, або 0,26%, і торгувалася на рівні 72,27 долара за барель.

    Попри те, що денне зростання було відносно помірним, обидва еталонні сорти нафти демонструють значне підвищення у тижневому вимірі. Якщо торги завершаться на поточних рівнях, Brent за підсумками тижня подорожчає приблизно на 6%, тоді як WTI додасть близько 5%. Це стане одним із найпомітніших тижневих стрибків цін за останній період.

    Аналітики пояснюють, що нинішня ситуація на нафтовому ринку формується насамперед під впливом геополітичних ризиків. Інвестори уважно стежать за розвитком подій на Близькому Сході, оскільки будь-які бойові дії у цьому регіоні безпосередньо впливають на глобальне постачання енергоносіїв.

    Особливе занепокоєння викликає ситуація навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських транспортних коридорів світу. Через неї проходить приблизно п’ята частина світового експорту нафти та значна частина поставок скрапленого природного газу. Саме через цей вузький морський шлях транспортується сировина із Саудівської Аравії, Іраку, Кувейту, Об’єднаних Арабських Еміратів, Катару та Ірану до міжнародних ринків.

    Після нової хвилі військового протистояння між Вашингтоном і Тегераном рух нафтових танкерів через Ормузьку протоку практично припинився. Судноплавні компанії почали відкладати проходження маршруту через різке підвищення рівня небезпеки та побоювання нових атак на цивільні судна.

    Саме це, за оцінками експертів, стало ключовим фактором нинішнього зростання нафтових котирувань.

    Засновниця аналітичної компанії Vanda Insights Вандана Харі зазначила, що ринок уже відійшов від пікових значень, зафіксованих у середині тижня, однак так звана “премія за ризик” залишається дуже високою.

    За її словами, інвестори продовжують закладати у вартість нафти потенційні перебої з поставками через майже повну зупинку руху через Ормузьку протоку. При цьому експерти поки не бачать ознак того, що ситуація із судноплавством найближчим часом нормалізується.

    Аналітики зазначають, що ринок традиційно дуже чутливо реагує на будь-які ризики, пов’язані з Ормузькою протокою. Навіть короткочасні перебої у її роботі можуть вплинути на світовий баланс попиту та пропозиції, оскільки альтернативні маршрути транспортування нафти мають значно меншу пропускну спроможність.

    Попри це, подальше стрімке зростання цін наразі стримується очікуваннями можливого повернення США та Ірану до дипломатичних переговорів. Частина учасників ринку вважає, що навіть після взаємних ударів сторони можуть спробувати уникнути масштабного військового конфлікту.

    Напередодні американська адміністрація заявила, що технічні переговори між США та Іраном щодо остаточної мирної угоди тривають, хоча президент Дональд Трамп раніше зазначив, що рамкова домовленість про припинення бойових дій фактично втратила чинність через останні дії Тегерана.

    Однак саме військова ескалація залишається головним чинником, який визначає настрої на ринку.

    У четвер іранські сили завдали ударів по американських військових об’єктах у країнах Перської затоки. Ці атаки стали відповіддю на масштабні удари США по десятках цілей на території Ірану, які американська сторона здійснила у вівторок і середу.

    Вашингтон заявив, що його операція була відповіддю на серію нападів на міжнародні комерційні судна поблизу Ормузької протоки, відповідальність за які США покладають на Іран.

    Таким чином, бойові дії між двома країнами фактично поставили під загрозу режим припинення вогню, про який сторони домовилися лише три тижні тому.

    Додаткову тривогу на світових ринках викликали повідомлення іранських засобів масової інформації про вибухи у південних районах країни. Зокрема, повідомлялося про інциденти поблизу міста Бушер, де розташована єдина діюча атомна електростанція Ірану. Офіційного підтвердження причин вибухів або інформації про можливі пошкодження ядерного об’єкта наразі не надходило.

    Фінансові ринки уважно стежать за розвитком ситуації, адже будь-яке подальше загострення може не лише вплинути на нафтові котирування, а й позначитися на глобальній економіці.

    Експерти наголошують, що тривале порушення судноплавства через Ормузьку протоку може призвести до скорочення світових поставок нафти, збільшення транспортних витрат, зростання цін на пальне та посилення інфляційного тиску в багатьох країнах.

    Особливо вразливими до подібних змін залишаються держави, економіка яких значною мірою залежить від імпорту нафти та нафтопродуктів. Крім того, подорожчання сировини може негативно вплинути на промисловість, транспортний сектор і світову торгівлю загалом.

    Водночас аналітики зазначають, що ситуація може швидко змінитися залежно від політичних рішень Вашингтона та Тегерана. Якщо сторонам вдасться відновити повноцінний переговорний процес і знизити рівень військової напруги, ціни можуть стабілізуватися. Якщо ж бойові дії продовжаться, а рух танкерів через Ормузьку протоку залишатиметься обмеженим, ринок, імовірно, відреагує новою хвилею подорожчання нафти.

    Саме тому найближчими днями увага інвесторів буде прикута не лише до біржових торгів, а й до будь-яких заяв офіційних представників США та Ірану, які можуть вплинути на розвиток конфлікту та визначити подальший напрямок світового нафтового ринку.

  • ДТЕК збільшив сплату податків: до бюджетів уже надійшло 2,5 млрд гривень

    ДТЕК збільшив сплату податків: до бюджетів уже надійшло 2,5 млрд гривень

    Оператори систем розподілу «ДТЕК Мережі» за підсумками першого півріччя 2026 року перерахували до державного та місцевих бюджетів України 2,5 млрд гривень податків. Порівняно з аналогічним періодом минулого року сума податкових надходжень зросла на 19%, що свідчить про стабільну роботу енергетичних підприємств навіть в умовах повномасштабної війни та постійних російських атак на критичну інфраструктуру країни.

    Про це повідомляє ДТЕК.

    У компанії зазначили, що, незважаючи на п’ятий рік повномасштабної війни, оператори систем розподілу продовжують безперебійно виконувати свої податкові зобов’язання перед державою та громадами. Одночасно енергетики забезпечують стабільне електропостачання для мільйонів українців, ліквідовують наслідки ворожих атак, ремонтують пошкоджені мережі та підтримують роботу критично важливої інфраструктури.

    За підсумками січня-червня 2026 року компанії, що входять до складу «ДТЕК Мережі», сплатили загалом 2,5 млрд гривень податків. Це на 19% більше, ніж за відповідний період 2025 року, коли обсяг податкових відрахувань був нижчим. Зростання надходжень відбулося попри складні умови роботи енергетичної галузі, яка продовжує залишатися однією з головних цілей російських ракетних та дронових атак.

    Найбільшу частину коштів — 2 млрд гривень — було перераховано до державного бюджету України. Саме з цих надходжень фінансуються ключові загальнодержавні програми, зокрема забезпечення оборони країни, соціальні виплати, функціонування медичної та освітньої сфер, а також реалізація програм відновлення інфраструктури.

    Ще 494 млн гривень надійшли до місцевих бюджетів Києва, Київської, Дніпропетровської, Одеської та Донецької областей. Ці регіони є територіями діяльності операторів систем розподілу «ДТЕК Мережі», а отримані кошти спрямовуються на фінансування місцевих програм розвитку, підтримку комунальної інфраструктури, ремонт доріг, утримання закладів освіти та охорони здоров’я, а також інші потреби територіальних громад.

    У ДТЕК наголошують, що своєчасна сплата податків є одним із ключових внесків компанії у підтримку економічної стійкості України під час війни. Поряд із забезпеченням безперервного електропостачання енергетичні підприємства залишаються одними з найбільших платників податків, що дозволяє державі отримувати стабільні фінансові ресурси навіть у надзвичайно складний період.

    У компанії підкреслюють, що її фахівці щодня працюють у складних умовах, оперативно ліквідовуючи наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру. Бригади енергетиків відновлюють електропостачання у містах і селах, ремонтують пошкоджені підстанції, трансформатори та лінії електропередач, щоб якнайшвидше повернути світло українським споживачам.

    Генеральна директорка «ДТЕК Мережі» Аліна Бондаренко зазначила, що збільшення податкових відрахувань стало можливим завдяки стабільній роботі підприємств та відповідальному виконанню компанією своїх фінансових зобов’язань навіть у воєнний час.

    «2,5 млрд гривень податків — це результат стабільної роботи ОСР “ДТЕК Мережі” і їх відповідального ставлення до своїх зобов’язань. Попри воєнні виклики, ми продовжуємо підтримувати надійне та стабільне електропостачання так само, як і стійкість української економіки та суспільства», — наголосила вона.

    У компанії підкреслили, що сплачені податки мають безпосереднє значення для функціонування держави. Вони допомагають забезпечувати фінансування сектору безпеки й оборони, підтримувати роботу лікарень, шкіл, соціальних установ, а також спрямовуються на відновлення об’єктів інфраструктури, які були пошкоджені або зруйновані внаслідок російських обстрілів.

    Окрему увагу в ДТЕК звернули на масштабні інвестиції у зміцнення української енергосистеми. Від початку повномасштабного вторгнення компанія вже спрямувала 2,4 млрд євро на підвищення стійкості енергетичної інфраструктури України. Ці кошти були використані для відновлення пошкоджених енергетичних об’єктів, закупівлі сучасного обладнання, модернізації електромереж, проведення аварійно-відновлювальних робіт та підготовки енергосистеми до проходження осінньо-зимових періодів.

    Підприємства групи продовжують працювати в умовах високих ризиків, оскільки енергетична інфраструктура України регулярно зазнає російських ударів. Попри це енергетики забезпечують функціонування мереж, оперативно реагують на аварійні ситуації та виконують усі необхідні роботи для підтримання стабільного електропостачання населення, підприємств і об’єктів критичної інфраструктури.

    У ДТЕК наголошують, що стабільна діяльність компанії та збільшення податкових надходжень є важливою складовою економічної стійкості держави в умовах війни. Вчасна сплата податків, масштабні інвестиції у відновлення енергосистеми та безперервна робота енергетиків дозволяють підтримувати функціонування критичної інфраструктури й забезпечувати фінансову основу для роботи державних та місцевих органів влади.

  • На Сумщині запровадили аварійні відключення світла: що відомо

    На Сумщині запровадили аварійні відключення світла: що відомо

    У Сумах та Сумському районі вранці 8 липня було запроваджено аварійні відключення електроенергії. Без світла залишилася частина споживачів, а енергетики одразу розпочали аварійно-відновлювальні роботи. Причини відключень офіційно поки не називають, однак в “Укренерго” повідомили, що через нові російські обстріли знеструмлення зафіксовані одразу в шести областях України. Фахівці працюють над відновленням електропостачання всюди, де це дозволяє безпекова ситуація.

    Про це повідомляють АТ “Сумиобленерго”

    У “Сумиобленерго” повідомили, що аварійне відключення електроенергії сталося в Сумах та Сумському районі. Після виникнення аварійної ситуації ремонтні бригади негайно приступили до робіт із відновлення електропостачання, щоб якнайшвидше повернути світло споживачам.

    «Маємо аварійне відключення в Сумах і Сумському районі. Заживлюємо споживачів!» — йдеться в офіційному повідомленні компанії.

    Наразі енергетики не уточнюють, що саме стало причиною аварії. Також не повідомляється, скільки саме абонентів залишилися без електроенергії та які населені пункти постраждали найбільше. Не називають і орієнтовних термінів повного відновлення електропостачання.

    Попри відсутність офіційної інформації про причину аварійних відключень, ситуація на Сумщині вже тривалий час залишається однією з найскладніших в українській енергосистемі. Національна енергетична компанія “Укренерго” протягом останніх тижнів неодноразово наголошувала, що саме Сумська область найбільше потерпає від систематичних російських ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури.

    Через близькість до державного кордону російські війська практично щодня атакують регіон артилерією, керованими авіабомбами, безпілотниками та ракетами. Одними з головних цілей залишаються підстанції, лінії електропередач, трансформаторне обладнання та інші об’єкти критичної інфраструктури. Навіть після оперативного ремонту енергетичної системи нові обстріли нерідко знову спричиняють пошкодження мереж.

    Згодом НЕК “Укренерго” оприлюднила оновлену інформацію щодо ситуації в енергосистемі України. У компанії повідомили, що станом на ранок через нові російські атаки знеструмлення зафіксовано одразу в кількох областях країни.

    Окрім Сумської області, проблеми з електропостачанням виникли також у Полтавській, Харківській, Запорізькій, Одеській та Миколаївській областях. У всіх регіонах аварійно-відновлювальні бригади вже працюють над ліквідацією наслідків обстрілів.

    «Там, де це дозволяють безпекові умови, вже здійснюються аварійно-відновлювальні роботи. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше повернути пошкоджене ворогом обладнання в роботу», — повідомили в “Укренерго”.

    У компанії наголошують, що відновлення електропостачання у прифронтових та прикордонних регіонах часто ускладнюється безпековою ситуацією. Через загрозу повторних атак ремонтні бригади інколи змушені тимчасово припиняти

  • У Криму масштабні перебої з водою: без водопостачання залишилися дев’ять міст

    У Криму масштабні перебої з водою: без водопостачання залишилися дев’ять міст

    В окупованому Криму 7 липня розпочалися масштабні перебої з водопостачанням. Без централізованої подачі води або з істотними обмеженнями залишилися мешканці дев’яти міст та трьох районів півострова. Про це повідомило підконтрольне окупаційній владі підприємство «Вода Криму».

    За офіційною версією окупаційної адміністрації, причиною відключень стали аварійно-ремонтні роботи на об’єктах водопостачання. Водночас проблеми охопили значну частину півострова та збіглися з нещодавніми масштабними перебоями в електропостачанні.

    Під обмеження потрапили:

    • Сімферополь (частина міста);
    • Феодосія;
    • Саки;
    • Армянськ;
    • Яни Капу (колишній Красноперекопськ);
    • Керч;
    • Євпаторія;
    • Джанкой;
    • Білогірськ.

    Також перебої з водопостачанням торкнулися населених пунктів Білогірського, Джанкойського та Курманського районів.

    Напередодні окупаційна адміністрація міста Саки повідомляла, що місто залишилося без води через відсутність електропостачання. Одночасно супутникові знімки зафіксували пожежі в районі електропідстанції «Саки» та залізничної станції, що могло вплинути на роботу критичної інфраструктури.

    Проблеми з водопостачанням на півострові накопичуються вже кілька тижнів. Із 1 липня в низці населених пунктів південного Криму запровадили погодинні графіки подачі води. У Євпаторії питну воду частково доставляють автоцистернами.

    У селі Верхня Кутузівка Ялтинського району воду подають лише з 06:00 до 22:00, а в селі Лучисте окремі райони отримують водопостачання лише кілька годин увечері.

    Серед причин обмежень окупаційна влада називає перебої з електропостачанням, аварії на мережах та зниження запасів води у водосховищах.

    Ситуація загострилася після масштабного блекауту, який стався в окупованому Криму 6 липня. Крім того, останніми днями на півострові повідомляли про удари по об’єктах енергетичної та транспортної інфраструктури, що також могло вплинути на функціонування систем життєзабезпечення.

    Офіційних прогнозів щодо повного відновлення стабільного водопостачання окупаційна адміністрація наразі не оприлюднила.

  • США допомагають Україні бити по НПЗ РФ: FT розкрило нові деталі

    США допомагають Україні бити по НПЗ РФ: FT розкрило нові деталі

    Американська розвідка надає Україні інформацію, яка допомагає ефективніше планувати маршрути польоту далекобійних безпілотників і обходити російські системи протиповітряної оборони під час ударів по нафтопереробних заводах. Саме цей фактор, поряд зі стрімким нарощуванням виробництва українських дронів та вдосконаленням тактики їхнього застосування, став однією з причин рекордного зростання кількості успішних атак на російську енергетичну інфраструктуру. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на високопоставлених українських посадовців.

    За даними видання, з початку 2026 року українські далекобійні безпілотники завдали щонайменше 194 успішних ударів по російських нафтопереробних заводах. Це приблизно в 11 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Аналітики Rochan Consulting зазначають, що лише у травні було зафіксовано рекордні 16 успішних атак на НПЗ, що стало найвищим місячним показником від початку повномасштабної війни.

    Як пише FT, американська підтримка полягає не у безпосередній участі в ударах, а в наданні розвідувальної інформації, яка дозволяє українським силам визначати найбільш безпечні маршрути польоту дронів, обходити райони щільного прикриття російської ППО та підвищувати ймовірність досягнення цілі. Водночас офіційно Вашингтон таку співпрацю не коментував.

    Окрім американської допомоги, джерела Financial Times називають ще кілька причин підвищення ефективності української кампанії. Йдеться про різке збільшення виробництва далекобійних ударних безпілотників, покращення системи планування операцій, удосконалення програмного забезпечення для навігації та координації ударів, а також накопичений бойовий досвід українських операторів.

    Результати цієї кампанії вже відчутні всередині Росії. За даними FT, регулярні атаки по об’єктах паливної інфраструктури поглибили найбільшу паливну кризу в РФ за останні десятиліття. Понад половина російських регіонів уже запровадила різні обмеження на продаж бензину й дизельного пального, а на окремих автозаправних станціях фіксуються довгі черги через дефіцит.

    Особливу увагу Україна приділяє ударам по великих підприємствах, які мають стратегічне значення для російської економіки та забезпечення армії паливом. У червні під удар кілька разів потрапив Московський нафтопереробний завод — єдиний великий НПЗ, що забезпечує паливом російську столицю. Після атак там виникали масштабні пожежі, а густий дим був помітний у різних районах Москви.

    За інформацією Міністерства оборони України, лише протягом червня українські Сили оборони завдали ударів по 11 російських нафтопереробних заводах, а також низці підприємств оборонно-промислового комплексу, логістичних вузлів, складів пального та об’єктів військового зв’язку. Деякі підприємства були змушені повністю або частково зупинити виробництво через пошкодження технологічного обладнання.

    Аналітики зазначають, що нинішня кампанія вже давно вийшла за межі виключно ударів по нафтопереробці. Українські безпілотники дедалі частіше атакують експортні термінали, резервуарні парки, паливні бази, логістичні центри, підприємства військово-промислового комплексу та транспортну інфраструктуру, що забезпечує російську армію. Мета таких ударів — не лише скорочення доходів Росії від експорту нафтопродуктів, а й ускладнення забезпечення військ паливом і технікою.

    Попри заяви російського Міністерства оборони про тисячі нібито збитих українських безпілотників, статистика успішних ударів свідчить, що українські дрони дедалі частіше досягають стратегічних об’єктів. Саме це, на думку FT, змушує Кремль витрачати дедалі більше ресурсів на захист критичної інфраструктури всередині країни.

    Експерти також наголошують, що удари по енергетичній інфраструктурі мають не лише економічний, а й військовий ефект. Зменшення обсягів переробки нафти, перебої з постачанням пального та необхідність ремонту пошкоджених підприємств створюють додатковий тиск на російську економіку й логістику армії, одночасно змушуючи владу перекидати системи ППО з інших напрямків для захисту об’єктів у глибокому тилу.

    При цьому Росія продовжує масовані ракетні та дронові атаки по території України. Лише в ніч на 6 липня окупанти застосували понад 400 засобів повітряного нападу, а головною ціллю став Київ. На цьому тлі питання посилення української протиповітряної оборони залишається одним із ключових на міжнародному порядку денному напередодні саміту НАТО.

  • Удар по енергетиці: “Укренерго” повідомило про наслідки

    Удар по енергетиці: “Укренерго” повідомило про наслідки

    Після чергової масштабної комбінованої атаки Росії в ніч на 6 липня українська енергосистема знову зазнала пошкоджень. Під ударом опинилися об’єкти цивільної енергетичної інфраструктури одразу в кількох регіонах країни. У результаті обстрілів у шести областях були зафіксовані аварійні знеструмлення, а енергетики відразу розпочали аварійно-відновлювальні роботи.

    Про це повідомила Національна енергетична компанія «Укренерго», наголосивши, що ремонтні бригади працюють там, де це дозволяє безпекова ситуація, а головним завданням залишається якнайшвидше повернення електропостачання всім споживачам.

    За інформацією компанії, наслідки російської атаки відчули мешканці Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Дніпропетровської та Запорізької областей. Саме в цих регіонах були зафіксовані нові знеструмлення після нічного ракетно-дронового удару.

    В «Укренерго» уточнили, що російські війська вкотре намагалися завдати ударів по об’єктах цивільної енергетичної інфраструктури. Через це частина обладнання отримала пошкодження, а окремі споживачі тимчасово залишилися без електропостачання. Фахівці вже проводять аварійно-відновлювальні роботи, однак їх виконання залежить від безпекової ситуації та можливості оперативного доступу до пошкоджених об’єктів.

    Масований удар по Україні став одним із найбільших за останній час. За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 6 липня Росія застосувала 419 засобів повітряного нападу, серед яких 68 ракет різних типів та 351 ударний безпілотник. Українським силам протиповітряної оборони вдалося знищити або подавити 363 повітряні цілі, однак частина балістичних ракет і ударних дронів досягла своїх цілей. Усього було зафіксовано влучання 29 балістичних ракет та 18 безпілотників на 34 локаціях країни.

    Найбільших руйнувань зазнали Київ та Київська область, де під ударами опинилися житлові квартали, транспортна інфраструктура та об’єкти енергетики. Через пошкодження інфраструктури виникли перебої з електропостачанням, а також були змінені маршрути окремих пасажирських поїздів.

    Попри нові пошкодження, в «Укренерго» наголошують, що українська енергосистема продовжує працювати стабільно. Енергетики оперативно перемикають споживачів на резервні схеми живлення, щоб мінімізувати наслідки атак. Компанія підкреслює, що ситуація може змінюватися залежно від перебігу ремонтних робіт і нових безпекових ризиків, тому громадянам рекомендують стежити за офіційними повідомленнями своїх операторів систем розподілу (обленерго).

    Водночас компанія повідомила, що станом на 6 липня запровадження погодинних графіків відключення електроенергії для населення не планується. Незважаючи на наслідки російських ударів, енергосистема зберігає достатній запас стійкості для забезпечення споживачів електроенергією. Однак українців традиційно закликають раціонально використовувати електроенергію, особливо у вечірні години максимального навантаження.

    Енергетики також рекомендують переносити використання енергоємних електроприладів на денний період — з 10:00 до 16:00. Саме в цей час найбільш ефективно працюють сонячні електростанції, що дозволяє зменшити навантаження на об’єднану енергосистему України.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росія систематично атакує українську енергетичну інфраструктуру. Наймасштабніша кампанія ударів розпочалася восени 2022 року і була спрямована на виведення з ладу електростанцій, підстанцій та магістральних мереж. Попри постійні атаки, українські енергетики за підтримки міжнародних партнерів продовжують відновлювати пошкоджені об’єкти та підтримувати стабільну роботу енергосистеми.

    У компанії наголошують, що ремонтні бригади працюють цілодобово, часто одразу після завершення повітряних тривог. Для проведення робіт залучаються десятки аварійних бригад, спецтехніка та резервне обладнання. Пріоритетом залишається якнайшвидше відновлення електропостачання для житлових будинків, лікарень, об’єктів критичної інфраструктури та підприємств.

    В «Укренерго» вкотре закликали українців довіряти лише офіційній інформації та відстежувати повідомлення своїх обленерго щодо можливих змін у роботі енергосистеми. У компанії підкреслюють, що оперативне інформування населення дозволяє уникнути паніки та своєчасно реагувати на будь-які зміни ситуації.

  • Росія почала завозити бензин з Індії через паливну кризу

    Росія почала завозити бензин з Індії через паливну кризу

    Росія розпочала морський імпорт бензину з Індії на тлі загострення внутрішньої паливної кризи, яка виникла через скорочення переробних потужностей і перебої в роботі нафтопереробної інфраструктури після ударів по стратегічних об’єктах. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела в галузі.

    За даними агентства, ситуація на російському паливному ринку останніми тижнями суттєво погіршилася: у низці регіонів фіксується дефіцит бензину, на автозаправних станціях з’являються довгі черги, а місцева влада змушена вводити обмеження на відпуск пального. Одночасно ціни на бензин у Росії зросли до історичних максимумів, що створює додатковий тиск як на споживачів, так і на бізнес.

    На цьому тлі Москва була змушена терміново активізувати імпортні канали постачання пального. 30 червня російська влада заявила, що підтримує контакти з низкою країн і веде переговори щодо закупівлі бензину за “прийнятними цінами”, фактично визнаючи нестачу внутрішніх ресурсів для стабілізації ринку.

    Reuters повідомляє, що щонайменше 60 тисяч метричних тонн бензину вже було відвантажено з Індії до Росії морським шляхом. За даними джерел у галузі, йдеться про постачання двома танкерами, кожен із яких перевозить приблизно від 30 до 40 тисяч тонн пального. При цьому офіційно не розкривається, яка саме індійська нафтопереробна компанія бере участь у цих поставках, що може свідчити про чутливість і політичний характер угод.

    Додатково зазначається, що Росія може розглядати значно ширшу схему імпорту бензину — до 400 тисяч тонн щомісяця з різних напрямків. Серед потенційних постачальників називаються як віддалені партнери, зокрема Індія, так і традиційніші джерела, включно з Білоруссю, яка вже частково експортує нафтопродукти до російського ринку для покриття дефіциту.

    Ситуація ускладнюється тим, що влітку середньодобове споживання бензину в Росії становить щонайменше 110 тисяч тонн, що робить будь-які перебої у виробництві критичними для внутрішнього ринку. Фактичний дефіцит виник на тлі зниження ефективності нафтопереробних заводів, які зазнали пошкоджень або були змушені скорочувати роботу через логістичні та технічні обмеження.

    Аналітики звертають увагу, що нинішня криза вже має системний характер: вона проявляється не лише у зростанні цін, а й у введенні адміністративних обмежень на продаж пального в окремих регіонах, зокрема в ресурсодобувних територіях, які традиційно забезпечували значну частку енергетичних доходів країни.

    На цьому тлі Росія також зверталася до Казахстану з проханням про додаткові поставки бензину марки АІ-92 обсягом близько 50 тисяч тонн, а уряд РФ офіційно дозволив імпорт пального як тимчасовий захід для стабілізації ситуації на внутрішньому ринку.

    Експерти зазначають, що перехід до імпорту бензину є нетиповим для Росії, яка традиційно позиціонувала себе як одного з найбільших експортерів нафтопродуктів у світі. Поточна ситуація, за їхніми оцінками, може свідчити про структурні проблеми в енергетичному секторі, які загострилися на тлі воєнних витрат, санкційного тиску та пошкоджень інфраструктури.

  • В Україні знову вводять відключення світла: обмеження діятимуть по всіх регіонах

    В Україні знову вводять відключення світла: обмеження діятимуть по всіх регіонах

    В Україні з 1 липня у всіх регіонах запроваджують графіки погодинних відключень електроенергії, а також обмеження споживання для промисловості та бізнесу. Такі заходи є вимушеними та пов’язані з одночасним впливом кількох факторів — наслідками російських атак на енергетичну інфраструктуру, а також різким зростанням навантаження на енергосистему через аномальну спеку. Про це повідомив перший заступник міністра енергетики України Артем Некрасов.

    За його словами, українська енергосистема продовжує працювати в умовах постійного стресу, який виник через систематичні удари Росії по об’єктах генерації, підстанціях і мережах. Руйнування інфраструктури призводять до втрати частини потужностей і створюють дефіцит електроенергії у пікові години споживання, коли система не здатна покрити весь попит без обмежень.

    Найскладнішою наразі залишається ситуація у Сумській області, де внаслідок обстрілів пошкоджено значну частину енергетичних об’єктів. Через це без електропостачання залишається найбільша кількість споживачів серед регіонів. Енергетики працюють у посиленому режимі, а ремонтні бригади цілодобово відновлюють пошкоджену інфраструктуру, намагаючись якнайшвидше повернути світло в домівки українців.

    Окрім Сумщини, тимчасові відключення та перебої з електропостачанням фіксуються також у Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях. У цих регіонах ситуація залишається нестабільною через наслідки чергових російських ударів по критичній інфраструктурі, що змушує енергетиків оперативно перерозподіляти навантаження в системі.

    Додатковим фактором, який суттєво вплинув на стан енергосистеми, стала негода. Через сильні грози та шквальний вітер без електропостачання залишилися понад 80 населених пунктів у Житомирській, Київській та Чернігівській областях. Пошкодження ліній електропередач та аварійні відключення в цих регіонах потребують оперативного реагування, а ремонтні бригади вже працюють над відновленням стабільного електропостачання.

    Згідно з рішенням енергетичних операторів, графіки погодинних відключень у всій країні діятимуть у вечірній період з 17:00 до 22:00. Саме в цей час фіксується максимальне навантаження на енергосистему, коли одночасно зростає побутове споживання електроенергії та знижується можливість маневрування потужностями.

    Обмеження стосуватимуться як населення, так і бізнесу. Для промислових підприємств і комерційних споживачів вводяться ліміти потужності, що дозволяють зменшити піковий тиск на мережу та уникнути масштабних аварійних відключень. Для побутових споживачів застосовуватимуться графіки по чергах, які дозволяють розподілити дефіцит електроенергії між регіонами та мінімізувати ризики повного блекауту.

    В Міненерго пояснюють, що нинішній дефіцит електроенергії є наслідком сукупності факторів. З одного боку, це руйнування інфраструктури внаслідок російських атак, які системно виводять з ладу генеруючі потужності та мережі. З іншого боку, це різке зростання споживання через спеку, коли українці масово використовують кондиціонери, вентилятори та інші енергоємні прилади, що суттєво підвищує навантаження на систему.

    Окремо Артем Некрасов закликав громадян до свідомого споживання електроенергії та енергозбереження. За його словами, найбільш ефективним є перенесення використання потужних електроприладів на денний період з 10:00 до 16:00, коли навантаження на систему є відносно стабільнішим. Натомість у вечірні години пік, з 16:00 до 23:00, українців просять максимально зменшити споживання електроенергії, щоб допомогти енергосистемі уникнути перевантажень.

    В «Укренерго» раніше пояснювали, що повернення відключень наприкінці червня стало результатом одночасного впливу кількох критичних чинників. Серед них — зростання попиту на електроенергію через спеку, проведення планових ремонтів на об’єктах генерації та скорочення можливостей імпорту електроенергії з-за кордону. У поєднанні ці фактори призвели до необхідності введення контрольованих обмежень споживання для збереження стабільності енергосистеми.

    Фахівці наголошують, що ситуація в енергетиці залишається динамічною і значною мірою залежить як від безпекової ситуації, так і від погодних умов та рівня споживання в країні. Відновлення пошкоджених об’єктів триває безперервно, однак повна стабілізація системи можлива лише за умови зниження навантаження та відсутності нових масштабних атак.

  • Бензин без змін, але з різною ціною: де в Україні найдешевше пальне

    Бензин без змін, але з різною ціною: де в Україні найдешевше пальне

    На українському ринку пального на початку липня спостерігається відносна стабільність цін, оскільки за останню добу суттєвих змін вартості бензину, дизеля та автогазу на заправках не відбулося. Водночас попри «заморожування» цін у короткостроковій динаміці, різниця між різними мережами автозаправних станцій залишається відчутною і в окремих випадках дозволяє водіям економити значні суми під час кожної заправки. Про це свідчать актуальні роздрібні ціни на найбільших АЗС України станом на 1 липня.

    Найбільш помітний ціновий розрив фіксується у сегменті бензину марки А-95, який залишається найпопулярнішим серед українських водіїв. У преміальних мережах OKKO, WOG та SOCAR його вартість утримується на рівні 78,90 гривні за літр, що відповідає їхній традиційній ціновій політиці з орієнтацією на сервіс і бренд. Водночас на заправках мережі «Укрнафта» той самий бензин коштує 73,90 гривні за літр, що формує різницю у 5 гривень на кожному літрі. Для водіїв, які регулярно заправляють повний бак, така різниця може перетворюватися на суттєву економію у довгостроковій перспективі.

    Схожа ситуація спостерігається і на ринку дизельного пального, де також зберігається розрив між преміальними та більш доступними мережами. Найвищі ціни традиційно зафіксовані у SOCAR, де дизельне пальне коштує 80,90 гривні за літр. У мережах OKKO та WOG ціна дещо нижча і становить 79,90 гривні, однак різниця з «Укрнафтою» залишається суттєвою, адже там дизель продається по 74,90 гривні за літр. Таким чином, навіть у межах одного ринку дизель може відрізнятися за ціною більш ніж на 6 гривень між різними операторами.

    Не менш показовою є ситуація з автогазом, який залишається найдоступнішим видом пального для багатьох українських водіїв. У мережах OKKO, WOG та SOCAR ціна стабільно утримується на рівні 41,90 гривні за літр, тоді як «Укрнафта» пропонує значно нижчу вартість — 39,40 гривні за літр. Це означає, що навіть у наймасовішому сегменті економія на кожному літрі може становити близько 2,5 гривні залежно від обраної мережі.

    Загалом початок другого місяця літа не приніс різких коливань на паливному ринку, що свідчить про певну стабілізацію оптових і роздрібних цін після попередніх періодів коливань. Водночас експерти звертають увагу, що стабільність не означає вирівнювання цін між різними мережами, оскільки ринок і далі залишається сегментованим, а цінова політика операторів суттєво відрізняється.

    Преміальні мережі OKKO, WOG та SOCAR продовжують утримувати вищий ціновий сегмент, позиціонуючи себе через якість обслуговування, додаткові сервіси та бренд. Натомість «Укрнафта» залишається однією з найдоступніших за ціною мереж, що робить її привабливою для водіїв, які орієнтуються насамперед на вартість пального.

    Аналітики паливного ринку зазначають, що така різниця між мережами є довготривалою тенденцією і формується під впливом різних бізнес-моделей, рівня операційних витрат та маркетингових стратегій. Попри загальну стабілізацію ринку, конкуренція між операторами зберігається, і саме вона визначає значні цінові відмінності, які водії відчувають на практиці під час кожної поїздки на АЗС.

  • Світло знову вимикатимуть: в Україні запровадили графіки на 1 липня

    Світло знову вимикатимуть: в Україні запровадили графіки на 1 липня

    У середу, 1 липня, в усіх регіонах України діятимуть графіки обмеження електропостачання. Відключення торкнуться як побутових споживачів, так і промислових підприємств та бізнесу. Причиною запровадження обмежень стало суттєве зростання споживання електроенергії через спекотну погоду, а також складна ситуація в об’єднаній енергосистемі країни.

    Про це повідомила Національна енергетична компанія «Укренерго».

    За інформацією компанії, графіки діятимуть у вечірній період, коли навантаження на енергосистему традиційно досягає максимальних показників. З 17:00 до 22:00 обмеження застосовуватимуться для промисловості та бізнесу, а в цей же часовий проміжок для побутових споживачів буде запроваджено погодинні відключення в обсязі однієї черги. Таким чином, електропостачання тимчасово обмежуватиметься практично для всіх категорій споживачів.

    В «Укренерго» пояснили, що необхідність повернення до графіків відключень зумовлена різким зростанням споживання електроенергії, яке спостерігається через тривалу спеку. Високі температури повітря значно збільшують використання кондиціонерів, вентиляційних систем та іншого обладнання для охолодження житлових будинків, офісів і виробничих приміщень, що суттєво підвищує навантаження на енергосистему.

    Водночас в енергетичній компанії наголошують, що погодні умови є лише одним із факторів, які впливають на роботу української енергосистеми. Ситуацію також ускладнює проведення планових ремонтних кампаній на низці енергоблоків електростанцій, які традиційно виконуються влітку для підготовки до осінньо-зимового періоду. Через це частина генеруючих потужностей тимчасово недоступна, що зменшує можливості енергосистеми оперативно покривати пікове навантаження.

    Крім того, на баланс попиту та пропозиції електроенергії впливає зменшення обсягів імпорту електроенергії з європейських країн. Сукупність цих чинників змушує диспетчерів застосовувати графіки обмеження споживання, щоб уникнути перевантаження мережі та зберегти стабільну роботу всієї енергосистеми.

    В «Укренерго» підкреслюють, що ситуація залишається динамічною, тому графіки можуть оперативно змінюватися залежно від фактичного рівня споживання електроенергії, погодних умов, обсягів доступної генерації та стану енергетичної інфраструктури. Саме тому українцям рекомендують регулярно стежити за повідомленнями своїх операторів систем розподілу електроенергії, які публікують актуальні графіки та оперативно інформують про можливі зміни.

    Енергетики також закликали громадян максимально ощадливо використовувати електроенергію, особливо у вечірні години, коли навантаження на мережу є найбільшим. Українців просять по можливості не вмикати одночасно кілька енергоємних електроприладів, а використання кондиціонерів, пральних машин, бойлерів та іншої потужної техніки переносити на години мінімального навантаження. За словами фахівців, навіть незначне скорочення споживання в пікові години допомагає зменшити дефіцит потужності та скоротити обсяги необхідних відключень.

    Напередодні в окремих регіонах України вже застосовували аварійні та екстрені відключення електроенергії. Зокрема, у Сумській області було запроваджено жорсткі аварійні графіки через значний дефіцит потужності. Аналогічна ситуація виникла й в Одеській області, де через складний стан енергосистеми екстрені обмеження електропостачання діяли у кількох районах Одеси.

    В «Укренерго» зазначають, що наприкінці червня навантаження на українську енергосистему почало стрімко зростати через встановлення спекотної погоди практично на всій території країни. Це призвело до різкого збільшення споживання електроенергії саме в той період, коли енергетична система одночасно працює в умовах планових ремонтів генеруючих об’єктів та обмежених можливостей імпорту.

    Додатковим фактором ризику залишається й те, що українська енергетична інфраструктура продовжує працювати після масштабних російських атак, яких вона зазнала протягом останніх років. Частина енергетичних об’єктів досі перебуває у процесі відновлення або працює з обмеженнями, що також впливає на загальну стійкість енергосистеми та її здатність оперативно реагувати на різкі коливання попиту.

    Енергетики наголошують, що основною метою запровадження погодинних відключень є збереження стабільної роботи об’єднаної енергосистеми України та недопущення аварійних відключень значно більшого масштабу. За їхніми словами, ситуація постійно контролюється, а рішення щодо подальших обмежень ухвалюватимуться залежно від фактичного стану енергосистеми, погодних умов та рівня споживання електроенергії.