Khreshchatyknews.com

Позначка: еміграція

  • Масове повернення українців скасовується

    Масове повернення українців скасовується

    Кількість українських біженців, які планують повернутися додому, стрімко знижується. Якщо у 2022 році 74% з них висловлювали намір повернутися, то тепер цей показник упав до 43%. Такі дані наводить Центр економічної стратегії, а їх цитує The Economist.

    Головною причиною відмови від повернення залишається війна та невизначеність щодо майбутнього України. Загроза нового вторгнення, а також можливість замороженого конфлікту без інтеграції в НАТО та ЄС змушують багатьох українців остаточно облаштовуватися за кордоном.

    Раніше вважалося, що більшість жінок, які виїхали, після закінчення війни повернуться додому. Однак сьогодні експерти зазначають, що реальність змінилася. Інтеграція українців у європейські суспільства, адаптація дітей до місцевих шкіл та отримання робочих місць змушують багатьох біженців обирати життя за кордоном, навіть якщо бойові дії припиняться.

    Попри те, що нині виїзд за кордон для чоловіків призовного віку суттєво обмежений, після завершення воєнного стану ситуація може різко змінитися. За оцінками CES, понад 500 тисяч українських чоловіків можуть залишити країну, щойно обмеження на виїзд будуть скасовані. Це може спричинити нову хвилю еміграції, яка суттєво вдарить по демографічному майбутньому України.

    Таким чином, якщо раніше головним викликом було повернення жінок та дітей, то зараз дедалі більше експертів звертають увагу на ризик масового відтоку чоловіків після війни. Це може призвести до ще більшого скорочення населення країни та ускладнити її економічне відновлення.

    Україна стикається з безпрецедентним демографічним викликом. Якщо країна не створить умов для повернення своїх громадян, включно з безпековими гарантіями, економічними перспективами та чіткою інтеграцією в європейські структури, еміграція може стати ще більшою проблемою, ніж війна. Питання залишається відкритим: чи зможе Україна утримати своїх громадян після завершення конфлікту, чи ж її чекає довготривалий відтік населення?

  • Масова еміграція хлопців змінює Україну і її демографію

    Масова еміграція хлопців змінює Україну і її демографію

    В Україні набирає обертів тенденція, коли батьки шукають можливості для еміграції разом із дітьми, зокрема хлопцями передпризовного віку. Вони побоюються майбутньої мобілізації своїх синів, якщо війна затягнеться. Але наскільки серйозною є ця проблема, і які наслідки вона матиме для демографії та суспільства?

    Як зазначає Олексій Позняк, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень, конкретних даних щодо кількості хлопців, які виїжджають за кордон, немає. Проте за даними Держприкордонслужби, у 2024 році різниця між виїздами та поверненнями збільшилася на 200 тисяч осіб порівняно з попереднім роком.

    “Ми не можемо точно сказати, яка частина з них – це хлопці передпризовного віку. Вони ж виїжджають не самі, а з батьками”, – пояснює Позняк.

    Такий відтік молоді може спричинити значний гендерний дисбаланс у вікових групах 17-20 років. Експерт прогнозує, що перевага жінок у цій віковій категорії стане очевидною, створюючи нові виклики для суспільства.

    “Можливо, виникнуть труднощі на шлюбному ринку – молодим жінкам буде важче знайти партнерів серед однолітків. Але серед старших вікових груп, навпаки, більше жінок виїхали за кордон, а чоловіки залишилися. Тому ситуація може скластися неоднозначно”, – зазначає Позняк.

    Одне з ключових питань – чи готові українці повернутися додому після закінчення війни? Позняк наголошує, що результати опитувань з цього питання не є достовірними, адже наміри людей змінюються залежно від обставин.

    “Сьогодні багато хто не хоче повертатися через соціальну допомогу чи комфорт за кордоном, але це не означає, що рішення залишиться таким самим у майбутньому”, – пояснює експерт.

    За орієнтовними підрахунками, в Україні нині проживає близько 34 мільйонів осіб. Ця цифра залишається непевною через складнощі в проведенні перепису в умовах війни.

    Масовий виїзд молодих українців, особливо хлопців, ставить під загрозу не лише демографічний баланс, але й економічне майбутнє країни. Збереження населення та повернення емігрантів залежатиме від того, як Україна зможе гарантувати безпеку, економічну стабільність та розвиток після війни.

  • “Хочу вчитися, а не воювати” – молодь масово виїжджає з України

    “Хочу вчитися, а не воювати” – молодь масово виїжджає з України

    Життя підлітків в Україні змінилося до невпізнаваності з початку повномасштабного вторгнення. Окрім постійної загрози обстрілів, на горизонті з’явився ще один страх — ймовірне зниження мобілізаційного віку. Це питання активно обговорюється в Україні та за її межами, викликаючи занепокоєння у молоді та їхніх батьків.

    За даними британського видання The Times, багато підлітків розглядають навчання за кордоном як спосіб уникнути не тільки війни, але й можливості бути мобілізованими.

    Харківський 17-річний Дмитро поділився своїми планами:

    “Я збираюся вчитися в Польщі. Там безпечніше, немає бомб і ризику, що мене мобілізують без згоди. Після закінчення навчання вирішу, чи повертатися додому”.

    Його друг, також Дмитро, висловлює схожі побоювання:

    “Вчитися тут важко через постійні вибухи та відключення електроенергії. Тому я теж їду”.

    Згідно з даними ЄС, із початку війни понад 190 тисяч українських хлопців віком від 14 до 17 років зареєстровані як біженці в країнах Європи.

    Українська депутатка Олександра Устінова підтвердила, що зниження мобілізаційного віку може мати катастрофічні наслідки. У розмовах із представниками США вона зазначила, що такий крок спровокує масовий виїзд сімей із дітьми та втрату покоління.

    “Якщо ми хочемо втратити майбутнє покоління, тоді це те, що потрібно робити”, — сказала Устінова.

    У міжнародному контексті питання підліткової мобілізації стає темою дискусій, адже українська влада балансує між потребами фронту та ризиком втрати довіри суспільства.

    Плани молоді залишити Україну — це не лише страх мобілізації, а й бажання уникнути умов війни: обстрілів, відключень електрики та загального стресу. Університети Європи стають для багатьох українських підлітків не лише освітньою перспективою, а й захистом.

    Водночас перед Україною постає складне завдання: зберегти довіру молоді, забезпечити їм майбутнє вдома та уникнути політичних і соціальних потрясінь.

  • Український ресторанний бізнес страждає від дефіциту персоналу через мобілізацію та еміграцію

    Український ресторанний бізнес страждає від дефіциту персоналу через мобілізацію та еміграцію

    Український ресторанний бізнес зіткнувся з проблемою дефіциту персоналу через мобілізацію та еміграцію. Брак працівників і плинність кадрів змушують власників ресторанів шукати нові підходи.

    У 2024 році роботодавці почали говорити про серйозний дефіцит кадрів. Наприкінці весни допис співзасновниці мережі ресторанів “Завертайло” Анни Завертайло про нестачу людей у малому та середньому бізнесі став веральним (набрав понад чотири тисячі репостів і понад тисячу коментарів). На її думку, люди зі звичайного сервісу скоро стануть на вагу золота.

    Власник мережі ресторанів Gastrofamily Дмитро Борисов в інтерв’ю виданню MC.today також підтвердив, що зараз в Україні непроста ситуація на ринку праці через мобілізацію.

    “Велика кількість жінок, які раніше працювали у сфері обслуговування кухарями або офіціантками, через повномасштабну війну покинули країну. Тепер проблема збільшилася через мобілізацію чоловіків. Але наша команда стабільна, ми впораємося з цими викликами”, – розповів ресторатор.

    Ще на початку червня Міністерство економіки повідомило, що більше половини українських компаній зіткнулися з проблемою пошуку кваліфікованих робітників.

    За даними проведеного опитування, саме мобілізація (67%) і міграційні процеси (54%), на думку представників компаній, є основними причинами нестачі робочої сили.

    Ресторатор Володимир Ярославський заявив, що з наймом персоналу зараз важко, не вистачає різних працівників на різних процесах, але найбільше – саме кваліфікованих кадрів. За його словами, ситуацію також погіршує відключення електроенергії.