Khreshchatyknews.com

Позначка: електронна комерція

  • Велике злиття в українському ритейлі: що буде з Maudau та «Сільпо» після 20 листопада

    Велике злиття в українському ритейлі: що буде з Maudau та «Сільпо» після 20 листопада

    Одна з найбільших торговельно-промислових груп України Fozzy Group, яка належить бізнесмену Володимиру Костельману та його партнерам, оголосила про масштабні зміни у своєму онлайн-бізнесі. Із 20 листопада маркетплейс Maudau та підрозділ E-commerce & Ecosystem мережі «Сільпо» об’єднають в єдину структуру зі спільним керівництвом і ресурсами. Реорганізація передбачає скорочення частини посад, однак обидва бренди продовжать працювати для покупців.

    Про це 30 жовтня повідомило Forbes Ukraine з посиланням на пресслужбу Fozzy Group.

    За інформацією компанії, об’єднання має допомогти ефективніше використовувати технології, персонал та інфраструктуру двох онлайн-напрямів. Водночас і Maudau, і «Сільпо» залишаться окремими брендами, до яких звикли українські покупці.

    Фактично йдеться не про закриття одного з бізнесів або повне поглинання маркетплейсу мережею супермаркетів, а про створення спільної управлінської структури.

    Компанії зможуть координувати розвиток електронної комерції, оптимізувати витрати та спільно використовувати частину технологічних і операційних ресурсів.

    Як пояснили у Fozzy Group, зміни відбуватимуться поступово, щоб не порушити роботу сервісів у період підвищеного сезонного попиту.

    Для покупців це означає, що доставка продуктів із «Сільпо» та замовлення на Maudau залишатимуться доступними у звичному режимі. Чинні домовленості з партнерами також продовжать діяти.

    Водночас компанія не повідомляла про об’єднання застосунків, програм лояльності або клієнтських акаунтів. Тому стверджувати, що покупці зможуть користуватися єдиним кошиком чи бонусною системою, наразі передчасно.

    Найвідчутніші зміни на першому етапі стосуватимуться внутрішньої організації роботи.

    Інтеграція двох підрозділів передбачає скорочення частини посад. За інформацією Forbes Ukraine, працівників, яких це стосується, вже повідомили особисто.

    Водночас точну кількість співробітників, які можуть втратити роботу внаслідок реорганізації, Fozzy Group не розголошує.

    Безпосередню інтеграцію маркетплейсу Maudau забезпечуватиме його генеральний директор Артем Домбровський.

    Об’єднання онлайн-напрямів відбувається на тлі складного періоду для всієї групи. Протягом 2026 року компанія зазнала значних втрат через російські удари по торговельних, виробничих і логістичних об’єктах.

    За даними Fozzy Group, лише з 1 серпня до 25 вересня внаслідок російських атак було зруйновано або пошкоджено понад 20 об’єктів компанії.

    Йдеться про розподільчі центри, супермаркети та виробничі потужності, необхідні для забезпечення роботи торговельних мереж.

    Особливо відчутними стали удари по складській інфраструктурі. У серпні компанія повідомляла про пошкодження десяти розподільчих центрів, які забезпечували постачання товарів до магазинів «Сільпо», «Фора», Thrash! Траш! та Fozzy.

    Через втрату частини складських приміщень і товарних запасів група була змушена перебудовувати логістичні маршрути, шукати альтернативні рішення для зберігання продукції та збільшувати витрати на підтримання безперебійної роботи.

    У компанії пояснювали, що наслідки російських атак змушують її переглядати структуру витрат і відмовлятися від частини проєктів.

    Ще наприкінці серпня Fozzy Group призупинила виплати квартальних премій, осінній перегляд зарплат для частини офісних працівників, програму добровільного медичного страхування та найм на окремі офісні вакансії.

    Згодом скорочення торкнулися працівників Maudau, IT-команд Temabit та E-commerce & Ecosystem «Сільпо».

    25 вересня група оголосила про наступний етап змін, який передбачає скорочення частини офісного персоналу холдингу, торговельної мережі «Сільпо» та логістичного напряму з 1 листопада.

    Водночас Fozzy Group продовжує наймати працівників на операційні посади, зокрема в супермаркетах, на складах і виробництвах.

    На початку вересня компанія повідомляла про понад 1600 відкритих вакансій у цих напрямах, що свідчить про різний підхід до оптимізації офісного персоналу та забезпечення поточної роботи магазинів.

    Нинішнє об’єднання Maudau та електронної комерції «Сільпо» стане ще одним етапом перебудови бізнесу.

    Водночас така реорганізація може мати й довгострокове значення для позицій групи на ринку онлайн-торгівлі.

    Maudau розвивається як маркетплейс із широким асортиментом товарів, тоді як онлайн-напрям «Сільпо» зосереджений передусім на продажу продуктів харчування та їх доставці.

    Спільне управління може дозволити групі ефективніше координувати ці напрями, обмінюватися технологічним досвідом і скорочувати дублювання окремих функцій.

    На думку співзасновника DYB Ігоря Гута, яку наводить Forbes Ukraine, об’єднання може посилити конкурентні позиції Fozzy Group у боротьбі з іншими українськими маркетплейсами.

    При цьому фактичний економічний результат реорганізації стане зрозумілим лише після її впровадження. Компанія поки не оприлюднила прогнозованих обсягів економії чи фінансового ефекту від об’єднання підрозділів.

    Це не перший випадок інтеграції цифрових бізнесів Fozzy Group. Наприкінці 2025 року компанія вже об’єднала інтернет-магазин дитячих товарів Pampik із маркетплейсом Maudau, намагаючись побудувати більш стійку фінансову модель.

    Тепер група робить наступний крок, об’єднуючи значно більші напрями своєї електронної комерції.

    Таким чином, із 20 листопада Maudau та онлайн-бізнес «Сільпо» працюватимуть у межах спільного підрозділу, але збережуть окремі бренди й сервіси для покупців. Реорганізація супроводжуватиметься скороченням частини посад, а її головною метою називають підвищення ефективності та адаптацію бізнесу до умов війни.

  • $4 млрд за чотири удари: чому атаки на Wildberries можуть стати одним із найболючіших економічних ударів по Росії

    $4 млрд за чотири удари: чому атаки на Wildberries можуть стати одним із найболючіших економічних ударів по Росії

    Українські удари по логістичних центрах найбільшого російського маркетплейсу Wildberries поступово виходять за рамки звичайної військової операції. Якщо оцінки експертів, на які посилається Forbes, підтвердяться, сумарні втрати від атак на склади в Електросталі, Котовську, Краснодарі та Невинномиську можуть перевищити 4 млрд доларів. Йдеться не лише про знищені товари, а й про масштабний удар по логістичній системі компанії, яка є одним із ключових елементів сучасної російської економіки.

    За оцінками аналітиків Data Insight, лише останні атаки на склади в Краснодарі та Невинномиську могли призвести до втрати товарів приблизно на 100–120 млрд рублів (близько 1,3–1,5 млрд доларів за поточним курсом). Аналогічні суми раніше оцінювалися після ударів по логістичних центрах у Котовську та Електросталі. Водночас остаточний розмір збитків ще невідомий: інвентаризація товарів може тривати кілька тижнів.

    Чому Wildberries — це не просто інтернет-магазин

    Wildberries часто називають «російським Amazon», але масштаби компанії навіть ширші. Це найбільший маркетплейс Росії, який обробляє десятки мільйонів замовлень щодня, об’єднує понад мільйон продавців і є критично важливою частиною внутрішньої логістики країни. За даними Reuters, разом із конкурентом Ozon платформа формує близько 8,5% російського ВВП, а через неї працюють мільйони людей — від продавців до транспортних компаній.

    Саме тому удари по логістичних центрах впливають не лише на саму компанію. Під загрозою опиняються десятки тисяч малих і середніх підприємців, які використовують інфраструктуру Wildberries для продажу товарів. Для багатьох із них знищення складів означає втрату всього товарного запасу.

    Удар по логістиці, а не лише по товарах

    Найбільшою проблемою можуть виявитися навіть не прямі фінансові збитки, а порушення всієї логістичної мережі.

    Якщо оцінка про втрату 12–14% складських площ компанії відповідає дійсності, Wildberries доведеться оперативно перерозподіляти потоки товарів між іншими центрами. Це означає збільшення часу доставки, дефіцит місця на складах, додаткові транспортні витрати та можливе подорожчання логістики для продавців. Ця цифра наразі базується на експертних оцінках і не була офіційно підтверджена компанією.

    Крім того, після перших атак компанія зіткнулася із хвилею звернень продавців щодо компенсацій. Російські медіа повідомляли, що отримати повне відшкодування втрат буде складно, оскільки відповідальність маркетплейса обмежується умовами договорів із продавцями.

    Чому Україна обрала саме такі цілі

    Українська влада неодноразово заявляла, що удари завдаються по об’єктах, які використовуються для підтримки російської військової логістики. Президент Володимир Зеленський раніше зазначав, що окремі логістичні комплекси забезпечують постачання компонентів для виробництва безпілотників та іншого обладнання. Водночас Кремль і керівництво Wildberries це заперечують, називаючи компанію виключно цивільним бізнесом.

    Однак навіть без доведеного військового призначення подібні об’єкти мають стратегічне значення для економіки Росії. Великі логістичні центри забезпечують безперервний рух товарів, підтримують внутрішнє споживання та роботу тисяч підприємств.

    Нова стратегія економічного тиску

    Протягом останніх місяців Україна дедалі частіше завдає ударів не лише по військових базах, а й по елементах економічної інфраструктури — нафтобазах, паливних терміналах, транспортних вузлах і великих логістичних центрах.

    Аналітики вважають, що така стратегія має кілька цілей: підвищити вартість ведення війни для Росії, змусити державу витрачати більше коштів на відновлення інфраструктури та ускладнити функціонування секторів, які забезпечують економічну стабільність країни.

    Показово, що після серії атак Wildberries російська влада вже була змушена реагувати. Кремль визнав значні втрати компанії, а представники бізнесу почали просити державу про податкові пільги та інші заходи підтримки для продавців, які втратили товари через пожежі.

    Якщо тенденція продовжиться, під ударом можуть опинитися й інші великі логістичні оператори. У такому разі війна дедалі більше виходитиме за межі фронту, перетворюючись на боротьбу за стійкість економічних систем. Для Росії це означає не лише втрату окремих складів, а й необхідність перебудови всієї логістики, що в умовах санкцій, дефіциту кадрів і високих військових витрат стає дедалі дорожчим викликом.

  • «Податок на OLX» ухвалено: Рада запустила нові правила для мільйонів українців, а маркетплейси передаватимуть дані до податкової

    «Податок на OLX» ухвалено: Рада запустила нові правила для мільйонів українців, а маркетплейси передаватимуть дані до податкової

    Верховна Рада України 9 червня ухвалила в цілому законопроєкт №15111-д, який запроваджує нові правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Документ вже встигли охрестити «податком на OLX», хоча його дія поширюватиметься значно ширше – на маркетплейси, сервіси оренди житла, платформи для фрилансу, перевезень та інші цифрові майданчики. За закон проголосував 241 народний депутат.

    Йдеться не лише про оподаткування окремих продажів через інтернет. Закон фактично запускає в Україні систему автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, відповідно до міжнародних стандартів ОЕСР та європейської директиви DAC7. Саме впровадження цих правил є одним із зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом та частиною курсу на євроінтеграцію.

    Нові норми стосуватимуться платформ, через які українці продають товари, здають житло в оренду, виконують замовлення чи надають послуги. Серед прикладів, які раніше наводили автори законопроєкту, – OLX, Airbnb, Bolt, Uber, Uklon та інші цифрові сервіси.

    Однією з ключових змін стане те, що самі платформи виступатимуть податковими агентами. Це означає, що вони збиратимуть інформацію про доходи користувачів та передаватимуть її до податкових органів. Для більшості користувачів не передбачається необхідності самостійно подавати додаткову звітність щодо таких операцій.

    Навколо законопроєкту тривалий час точилися гострі дискусії. Перші версії документа викликали значне невдоволення серед користувачів маркетплейсів через побоювання щодо контролю банківських рахунків, спеціальних рахунків для продавців та можливого оподаткування навіть продажу особистих уживаних речей. Однак під час доопрацювання значну частину найбільш суперечливих положень було вилучено.

    Зокрема, із фінальної редакції прибрали вимогу щодо відкриття спеціальних рахунків для продавців, скасували доступ до банківської таємниці, а також виключили низку положень, які викликали найбільше занепокоєння серед громадян та бізнесу.

    Важливою новацією стала і норма про неоподатковуваний мінімум для продажів фізичних осіб. Як повідомляли автори законопроєкту та профільний комітет, доходи від продажу товарів через платформи до 2000 євро на рік не підпадатимуть під нові правила оподаткування. Це має захистити звичайних громадян, які продають особисті речі епізодично, а не займаються систематичною комерційною діяльністю.

    За словами представників Міністерства фінансів, основна мета закону полягає у виведенні з тіні доходів, які сьогодні часто не декларуються, а також у виконанні міжнародних зобов’язань України щодо податкової прозорості. У Мінфіні наголошували, що закон створює механізми автоматичного обміну інформацією з іншими країнами та дозволяє адаптувати українське законодавство до європейських норм.

    Водночас документ викликав неоднозначну реакцію серед політиків. Частина депутатів підтримала його як важливий крок до цивілізованого регулювання цифрової економіки. Інші ж заявляли про ризики додаткового податкового навантаження на громадян та можливе зростання вартості товарів і послуг на цифрових майданчиках.

    Окремою причиною підвищеної уваги до законопроєкту стала його прив’язка до співпраці з МВФ. Уряд неодноразово наголошував, що ухвалення документа входить до переліку реформ, передбачених меморандумами з міжнародними кредиторами. Саме тому голосування за нього кілька разів переносилося, а сам проєкт двічі не знаходив достатньої підтримки в парламенті до його суттєвого доопрацювання.

    Ще одним важливим моментом є те, що нові правила не запрацюють одразу. Згідно з положеннями документа, закон почне діяти не раніше 1 січня 2027 року. Це дасть час платформам адаптувати свої технічні системи, а державним органам – підготувати механізми адміністрування та обміну інформацією.

    Експерти зазначають, що ухвалення закону може стати одним із наймасштабніших кроків у сфері цифрового оподаткування за останні роки. Фактично Україна долучається до практики, яка вже працює в країнах Європейського Союзу, де великі цифрові платформи автоматично звітують про доходи своїх користувачів перед податковими органами.

    Ухвалений закон не означає миттєвого запровадження нових податків для кожного користувача OLX чи іншого маркетплейсу. Натомість він створює систему податкової прозорості для цифрової економіки, яка має запрацювати з 2027 року та привести українські правила у відповідність до європейських стандартів. Водночас дискусії щодо впливу нових норм на продавців, фрилансерів і користувачів онлайн-платформ, ймовірно, триватимуть ще не один місяць.

  • «Тижневий обсяг ринку за три дні»: monobank влаштував iPhone-бум на 1,4 млрд грн

    «Тижневий обсяг ринку за три дні»: monobank влаштував iPhone-бум на 1,4 млрд грн

    Український ринок електроніки отримав одну з найгучніших подій року. За три дні платформа monomarket, яка працює на базі monobank, продала техніки Apple на понад 1,4 млрд грн. За оцінками учасників ринку, йдеться приблизно про 20 тисяч iPhone, що можна порівняти з тижневими продажами смартфонів Apple по всій Україні. Масштабна акція викликала ажіотаж серед покупців, але водночас поставила питання: чи вдалося monobank заробити на такому розпродажі, чи це була дорога маркетингова кампанія?

    Кампанія стартувала 29 травня після анонсу співзасновника monobank Олега Гороховського. У своєму Telegram-каналі він повідомив, що будь-яку техніку Apple на monomarket можна придбати у розстрочку до 20 платежів. Одночасно покупцям запропонували знижки на популярні моделі iPhone 15, iPhone 16 та нову лінійку iPhone 17. Розмір дисконту залежав від моделі та сягав від 3% до 16%.

    Пропозиція миттєво стала вірусною в соцмережах. Користувачів привабила не лише можливість придбати смартфон без переплат, а й сама тривалість розстрочки. Для українського ринку електроніки програма на 20 платежів є фактично безпрецедентною. Більшість великих ритейлерів пропонують розстрочку на 10–12 місяців, тоді як monomarket збільшив цей термін майже вдвічі.

    Уже через кілька днів Гороховський оприлюднив результати кампанії. За його словами, покупці оформили близько 47 тисяч замовлень на загальну суму понад 1,4 млрд грн. При цьому значну частину продажів сформували саме смартфони Apple. За оцінками учасників ринку, протягом акції було реалізовано близько 20 тисяч iPhone різних моделей.

    Такі показники стали справжньою несподіванкою навіть для представників галузі. Український ринок смартфонів Apple залишається одним із найбільших у сегменті преміальної техніки, однак реалізація десятків тисяч пристроїв за три дні є надзвичайно високим результатом навіть за мірками великих національних мереж.

    Експерти пояснюють успіх кампанії одразу кількома факторами. По-перше, monobank має одну з найбільших активних клієнтських баз серед українських фінансових сервісів. За останніми даними, кількість клієнтів банку перевищує 10 мільйонів користувачів. По-друге, сервісу вдалося поєднати дві найбільш привабливі для покупців умови — суттєву знижку та довгострокову розстрочку.

    Водночас фінансисти звертають увагу, що така акція могла виявитися не надто прибутковою для самого банку. Річ у тім, що програма «Покупка частинами» передбачає фінансування клієнтів за рахунок банку, а отже monobank фактично кредитує покупців на тривалий період. При високій вартості смартфонів Apple це означає значні витрати на фінансування угод.

    За оцінками ринкових аналітиків, собівартість залучення коштів та обслуговування розстрочки на десятки тисяч дорогих пристроїв могла коштувати банку десятки мільйонів гривень. Додатковим фактором стали знижки, які також зменшували потенційну маржу продажів.

    Втім, для monobank прямий прибуток міг бути не головною метою. Експерти припускають, що кампанія виконувала одразу кілька стратегічних завдань. По-перше, банк отримав величезний інформаційний ефект. Протягом кількох днів акція залишалася однією з найобговорюваніших тем у соцмережах та профільних медіа. По-друге, monomarket отримав тисячі нових клієнтів, які раніше не користувалися маркетплейсом банку.

    Крім того, продаж техніки через власну платформу дозволяє monobank розвивати екосистему додаткових сервісів. Останніми роками банк активно виходить за межі традиційного фінансового сектору та пропонує користувачам страхові продукти, сервіси бронювання, інвестиційні інструменти та маркетплейс товарів.

    Аналітики також звертають увагу на загальну ситуацію на ринку електроніки. Попри війну та складну економічну ситуацію, попит на продукцію Apple в Україні залишається стабільно високим. Смартфони американського виробника традиційно входять до числа найпопулярніших преміальних гаджетів серед українців. Особливо високий інтерес викликають нові моделі після виходу чергового покоління пристроїв.

    Для конкурентів monomarket акція стала серйозним викликом. Представники ринку визнають, що запропонувати аналогічні умови без значного фінансового навантаження буде складно навіть великим мережам електроніки. Саме тому багато експертів називають кампанію monobank не просто розпродажем, а масштабною маркетинговою операцією з посилення позицій на ринку.

    Попри вражаючі результати, акцію вирішили не продовжувати після завершення триденного періоду. За словами Гороховського, кампанія була задумана як обмежена за часом пропозиція. Такий підхід додатково стимулював попит, адже покупці розуміли, що вигідні умови можуть зникнути будь-якої миті.

    У підсумку monomarket встановив один із найяскравіших рекордів українського ринку електроніки останніх років. Продаж техніки Apple на 1,4 млрд грн за три дні продемонстрував не лише силу бренду Apple, а й ефективність поєднання фінансових сервісів із сучасною електронною комерцією. Навіть якщо кампанія не принесла банку значного прямого прибутку, вона стала потужним інструментом залучення клієнтів і зміцнення позицій monobank у боротьбі за українського споживача.