Khreshchatyknews.com

Позначка: #економікаУкраїни

  • 45 за долар уже в касах банків

    45 за долар уже в касах банків

    В Україні зафіксовано новий історичний етап на валютному ринку — середній готівковий курс долара в банках уперше перевищив позначку 45 гривень. Разом із цим зростає і євро, який оновив чергові максимуми та закріпився вище рівня 52 гривень. Про це свідчать дані фінансового моніторингу minfin.com.ua за 10 червня.

    Банки оновили курси валют, і середні показники в касах виглядали так: долар США коливався в межах 44,65–45,20 грн, тоді як днем раніше він становив 44,45–44,95 грн. Євро зріс до 51,52–52,30 грн проти попередніх 51,35–52,04 грн. Таким чином, у частині банків продаж долара вже офіційно перевищив психологічну позначку 45 гривень, що стало важливим сигналом для ринку та населення.

    У розрізі найбільших банків ситуація також демонструє закріплення нового коридору. У ПриватБанку курс долара становив 44,55–45,15 грн, в Ощадбанку 44,60–45,25 грн, в Укрсиббанку 44,50–45,10 грн, у ПУМБ 44,60–45,20 грн, а в Райффайзен Банку 44,80–45,20 грн. У низці цих фінустанов продаж долара вже стабільно перевищує 45 гривень, що свідчить про поступову адаптацію ринку до нового рівня.

    Євро також демонструє стале зростання. У ПриватБанку його курс становив 51,40–52,40 грн, в Ощадбанку 51,50–52,35 грн, в Укрсиббанку 51,25–52,15 грн, у ПУМБ 51,60–52,30 грн, а в Райффайзен Банку 51,30–52,36 грн, що підтверджує загальну тенденцію до посилення європейської валюти.

    Водночас офіційний курс Національного банку України також оновлює рекорди. У середу, 10 червня, він становив 44,84 грн за долар, що стало черговим історичним максимумом у червні. Різниця між офіційним і готівковим курсом залишається контрольованою, однак експерти відзначають, що вона може впливати на очікування населення та посилювати попит на валюту.

    Фінансисти пояснюють зростання долара комплексом факторів, серед яких підвищений попит з боку бізнесу та населення, сезонні коливання імпорту, загальна невизначеність на світових ринках та поведінковий фактор, коли громадяни у періоди нестабільності активніше купують валюту як захисний актив. Аналітики застерігають, що сам рівень 45 гривень є радше психологічною межею, однак його подолання може закріпити очікування подальшої девальвації гривні.

    На тлі зростання курсу бізнес поступово переглядає ціни на імпортні товари, паливо та техніку, а банки розширюють різницю між купівлею і продажем валюти через підвищену волатильність. Експерти підкреслюють, що валютний ринок залишається чутливим і може швидко змінюватися залежно від макроекономічних рішень, інтервенцій Національного банку та надходжень валютної виручки.

    Загалом ситуація свідчить про поступове входження гривні в новий курсовий діапазон, де рівень 45 гривень за долар може стати не винятком, а новою ринковою реальністю.

  • Мігранти для України: порятунок економіки чи нові проблеми? Уроки європейського досвіду

    Мігранти для України: порятунок економіки чи нові проблеми? Уроки європейського досвіду

    Трудові ресурси України: демографічні виклики та дефіцит кадрів 

    В Україні все частіше обговорюється можливість залучення трудових мігрантів для закриття дефіциту робочої сили. Війна призвела до масштабного відтоку населення, мобілізації та дефіциту кадрів у ключових галузях економіки. За оцінками Міжнародної організації з міграції (IOM), Міністерства економіки України, Міжнародної організації праці (ILO) та інших джерел, для досягнення цільових показників зростання ВВП до 2030–2032 років країні може знадобитися додатково від 4,5 до 8,6 мільйона працівників порівняно з довоєнним рівнем, навіть з урахуванням повернення частини біженців. На 2025–2026 роки близько 78% компаній (у промисловості — до 68%) відзначають нестачу персоналу як ключовий бар’єр, а офіційно видано лише близько 9,5–9,6 тисяч дозволів на роботу іноземцям (у 2025 році — 9 574–9 582, з них близько 4 975 отримали тимчасові види на проживання; лідирує Туреччина). Україна готується до запуску десятирічної стратегії трудової міграції на 2027 рік. 

    Як міграція змінила європейські країни 

    Практика європейських країн останніх десятиліть демонструє, що міграція здатна частково компенсувати нестачу працівників, однак її наслідки суттєво відрізняються залежно від умов прийому та інтеграції. Німеччина зіткнулася з демографічною кризою задовго до України. Старіння населення та скорочення чисельності працівників спонукали владу поступово відкривати ринок праці. Після міграційної кризи 2015 року, коли до країни прибули сотні тисяч людей, багато підприємств закрили вакансії в галузях з нестачею кадрів. До 2024–2025 років рівень зайнятості серед біженців 2015 року наблизився до 64%, наближаючись до загальнонаціонального показника (близько 70%). Економічні дослідження відзначають позитивний довгостроковий внесок у ВВП та споживання, однак інтеграція вимагала мільярдів євро на житло, мовні курси, освіту та соціальну підтримку. Більшість досліджень (включаючи дані ifo Institute та BKA) не фіксують значного загального зростання злочинності від міграції, хоча в окремих категоріях і групах (особливо серед молодих чоловіків) показники можуть бути вищими, а проблеми сегрегації та бідності зберігаються. 

    У Франції, яка десятиліттями приймає мігрантів переважно з Африки та Магрибу, інтеграція залишається одним із найгостріших питань. У передмістях (banlieues) сформувалися райони з підвищеним рівнем безробіття, бідності та соціальної ізоляції (в деяких — у 2–3 рази вище середнього по країні), де періодично виникають заворушення. Причинами називають освітні бар’єри, дискримінацію та структурні особливості ринку праці. Влада останніми роками посилила вимоги до мови та працевлаштування, однак проблеми в чутливих районах продовжують впливати на суспільне сприйняття міграції як фактора, що сприяє розколу суспільства. 

    А Швеція, яка ще недавно вважалася зразком відкритої політики, у 2020-х роках суттєво посилила правила в’їзду, інтеграції, депортацій та отримання громадянства. Причини включають виклики інтеграції, навантаження на соціальну систему, формування паралельних спільнот та зростання певних видів злочинності в окремих групах. Влада акцентує обов’язки мігрантів (мова, самозабезпечення, дотримання законів) та розширює заходи з репатріації. Дослідження підкреслюють, що зв’язок між міграцією та злочинністю складний і значною мірою визначається соціально-економічними факторами, якістю інтеграції та ефективністю контролю. 

    Український контекст 

    Для України контекст інший: країна одночасно переживає масовий відтік населення, мобілізацію, відновлення зруйнованої інфраструктури та дефіцит саме в секторах, що вимагають фізичної праці. За даними IOM на кінець 2025 — початок 2026 року, в Україні залишається близько 3,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб, а загальна чисельність біженців за кордоном оцінюється в 5,6–5,9 мільйона осіб. При цьому зафіксовано близько 4,41 мільйона поверненців, включаючи приблизно 1,1 мільйона, які повернулися з-за кордону. Цільове залучення працівників на конкретні вакансії здатне мінімізувати конкуренцію з місцевими та прискорити відновлення. Водночас масовий приплив низькокваліфікованої робочої сили може створити тиск на заробітні плати в чутливих галузях, збільшити витрати на адаптацію (житло, медицина, освіта, мовні програми) в умовах обмеженого бюджету та посилити чутливість суспільства до культурних і соціальних змін. Суспільство, яке пережило війну, особливо гостро сприймає питання конкуренції за ресурси, безпеки та швидкості трансформації звичного середовища. Рівень безробіття в Україні залишається високим — близько 15–16% за оцінками на 2025 – початок 2026 року, що створює парадоксальну ситуацію: з одного боку, значне безробіття, з іншого — гострий дефіцит кадрів в окремих секторах. 

    Висновки та уроки для України: думка експертів 

    Міграція майже завжди викликає поступове наростання суспільної уваги. На ранніх етапах вона часто сприймається нейтрально або позитивно: роботодавці отримують працівників, економіка — імпульс. У міру зростання чисельності мігрантів проявляються фактори конкуренції за обмежені ресурси (навіть якщо об’єктивно вона локальна), швидкість демографічних змін та якість інтеграції. У Європі це нерідко переводило тему з економічної площини в політичну, впливаючи на вибори та суспільні настрої. У багатьох країнах дискусія про міграцію поступово виходила за рамки економіки і торкалася питань соціальної згуртованості, ідентичності та розподілу ресурсів. 

    Порівняння української ситуації з досвідом Німеччини, Франції та Швеції дозволяє зробити кілька висновків. Міграція сама по собі не є ні однозначним порятунком, ні загрозою. Ключовими факторами успіху виступають ефективність державного управління, пріоритет інтересів місцевих жителів, жорсткий відбір за кваліфікацією, інвестиції в інтеграцію та паралельні заходи з повернення українців, перенавчання, залучення жінок, ветеранів та внутрішніх переселенців. Багато експертів сходяться на тому, що без додаткової робочої сили відновлення буде вкрай складним, але ігнорування ризиків навантаження на бюджет, ринок праці та суспільні настрої може призвести до накопичення проблем. Як зазначає експерт з міграційної політики, «масового припливу трудових мігрантів в Україну поки немає — у 2025 році видано всього близько 9,5 тисяч дозволів, що значно нижче довоєнного рівня в 20–25 тисяч щороку». За словами директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елли Лібанової, «після закінчення війни нам доведеться відновлювати зруйновану інфраструктуру», підкреслюючи необхідність балансу між залученням іноземців та поверненням своїх громадян. 

    Європейський досвід показує, що наслідки міграційної політики залежать не від вибору між окремими сценаріями, а від того, наскільки керованим залишається весь процес у цілому. Ключовими факторами стають масштаб залучення робочої сили, швидкість змін та здатність держави вибудовувати систему відбору та інтеграції. В умовах України основним ризиком може стати ситуація, за якої економічна необхідність починає випереджати інституційні можливості. Як підкреслює Василь Воскобойник, голова Українського офісу з міграційної політики, «якщо Україна серйозно хоче залучати працівників з Азії, Африки чи Латинської Америки, міграційні процедури мають стати швидшими та простішими, але при цьому залишатися регульованими та контрольованими». 

    Питання трудової міграції в найближчі роки, ймовірно, залишиться одним із найважливіших і спірних для України. Від того, наскільки зважено, на основі фактів і з урахуванням європейських уроків держава підійде до його вирішення, залежатиме не лише швидкість економічного відновлення, а й соціальна згуртованість країни після війни. 

    Поки що йдеться лише про перші кроки у формуванні міграційної політики, однак уже зараз зрозуміло, що це питання стане однією з найскладніших тем післявоєнного відновлення. Україні доведеться шукати баланс між потребою економіки в робочих руках і запитом суспільства на збереження соціальної стабільності. Помилки в цій сфері обходяться дорого, а їхні наслідки можуть проявлятися через роки. 

  • Японія надає Україні $40 млн гранту на відновлення інфраструктури, медицини та медіа

    Японія надає Україні $40 млн гранту на відновлення інфраструктури, медицини та медіа

    Україна та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) підписали чергову грантову угоду в межах програми екстреного відновлення, яка передбачає фінансування у розмірі близько 40 млн доларів США. Кошти спрямовуються на відновлення критичної інфраструктури, медичної сфери, агросектору та розвиток суспільного мовлення в Україні.

    Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба у своєму Telegram.

    За його словами, нова грантова допомога є частиною вже п’ятої фази масштабної програми екстреного відновлення, яку Україна реалізує спільно з урядом Японії та JICA. Ця програма стала одним із ключових інструментів міжнародної підтримки, спрямованої на швидке відновлення об’єктів життєзабезпечення, що постраждали внаслідок війни.

    Загальний обсяг фінансування в межах нового етапу становить близько 40 млн доларів США, і ці кошти розподіляються між кількома стратегічними напрямами. Понад 15 млн доларів передбачено на відновлення та модернізацію громадської інфраструктури. Йдеться про закупівлю спеціалізованої техніки та обладнання для комунальних підприємств, відновлення та оновлення об’єктів критичної інфраструктури у громадах, а також підтримку морської інфраструктури, яка відіграє важливу роль у логістиці та економіці держави.

    Ще понад 15 млн доларів США буде спрямовано на медичні та оздоровчі послуги. Це включає відновлення медичних закладів, забезпечення лікарень сучасним обладнанням, підтримку реабілітаційних центрів та підвищення доступності медичної допомоги для населення, зокрема в регіонах, які найбільше постраждали від бойових дій.

    Окремий напрям фінансування стосується аграрного сектору, який залишається одним із ключових для економіки України. Частина коштів буде використана для підтримки фермерських господарств, відновлення виробничих потужностей та забезпечення стабільності продовольчого ланцюга в умовах війни та післявоєнного відновлення.

    Також у межах гранту передбачено підтримку розвитку суспільного мовлення. Це включає зміцнення інформаційної інфраструктури, підвищення стійкості медіа та забезпечення доступу громадян до якісного, незалежного контенту, що є важливою складовою інформаційної безпеки держави.

    У Міністерстві розвитку громад та територій наголошують, що співпраця з Японією через механізми JICA вже охоплює широкий спектр сфер відновлення. Серед них — енергетика, транспорт, водопостачання, медицина, освіта, гуманітарне розмінування, управління відходами руйнувань та відновлення комунальної інфраструктури. Загальний обсяг японської підтримки в межах різних програм перевищує 700 млн доларів США.

    Окремо підкреслюється, що Японія вже надала Україні значну практичну допомогу в рамках попередніх етапів співпраці. Зокрема, Державна служба з надзвичайних ситуацій отримала спеціалізовану техніку та обладнання для гуманітарного розмінування, що дозволяє пришвидшити очищення територій від вибухонебезпечних предметів.

    Також JICA передало Україні три потужні автотрансформатори вартістю понад 20 млн доларів США, які були критично важливими для стабілізації енергосистеми в умовах пошкоджень інфраструктури.

    Крім того, раніше Україна отримала грант у розмірі 690 млн доларів США від Японії та Канади в межах механізму ERA країн G7 через програму Світового банку PEACE in Ukraine. Ця підтримка стала частиною ширшої міжнародної фінансової допомоги, спрямованої на забезпечення макроекономічної стабільності держави.

    Таким чином, новий грант JICA продовжує довгострокову стратегію підтримки України, спрямовану не лише на відновлення зруйнованого, але й на модернізацію ключових сфер економіки та зміцнення стійкості держави в умовах триваючої війни.