Khreshchatyknews.com

Позначка: економіка України

  • Один з найбільших в світі виробників зброї планує виробляти боєприпаси в Україні

    Один з найбільших в світі виробників зброї планує виробляти боєприпаси в Україні

    На початку 2024 року стало відомо, що американська оборонна корпорація Northrop Grumman планує розширити свою присутність в Україні через спільне виробництво боєприпасів середніх калібрів. Ця угода є першою публічно визнаною ініціативою між Міністерством оборони США та українським урядом щодо виробничого проєкту в Україні.

    Northrop Grumman Corporation, одна з найбільших в світі виробників зброї та військової техніки, планує створити в Україні виробництво боєприпасів середніх калібрів.

    Створення такого виробництва сприятиме підвищенню обороноздатності України та забезпеченню необхідного арсеналу для зміцнення оборони країни. Відомо, що угода з Northrop Grumman є результатом довгострокових переговорів і планується як стратегічний крок у зміцненні військово-технічного співробітництва між Сполученими Штатами та Україною.

    Про це повідомив представник компанії Northrop Grumman Defense Systems Дейв Бартелл на оборонній виставці EUROSATORY 2024 для видання Breaking Defense.

    “Це наш перший проєкт, який оплачується “українськими доларами”. Ми плануємо розширити цю угоду на боєприпаси для танків, 155 мм, і інші, коли знайдемо інноваційні процеси”, – сказав директор з міжнародного бізнесу сектору оборонних систем Northrop.

    Підтвердженням цієї домовленості відбулось під час спілкування між Бартеллом і Стенлі Брауном, головним заступником помічника секретаря Державного департаменту з військово-політичних питань США.

    У своєму виступі на виставці озброєнь в Парижі Браун повідомив про нову програму Державного департаменту, яка інвестує 2 млрд доларів в оборонну промисловість України, яка, своєю чергою, може відкрити двері для нового американсько-українського виробництва.

    Які ще компанії планують відкрити заводи в Україні

    Американські оборонні компанії відстають від своїх європейських колег у створенні угод про спільне виробництво. Цього місяця німецька компанія Rheinmetall поділилася планами:

    • відкрити завод в Україні з виробництва БМП Lynx;
    • спільне виробництво боєприпасів з українським ОПК.

    Також цього місяця під час візиту президента України Володимира Зеленського франко-німецький виробник KNDS та українська фірма KZVV підписали контракт на виробництво в Україні артилерійських снарядів калібру 155 мм.

    Попередні зусилля США щодо спільного виробництва для підтримки потреб України зазвичай зосереджувалися на зусиллях із виробництва американської зброї в межах країн-союзників по НАТО у Східній Європі, але зараз найближчі кілька місяців все може змінитись.

  • Мінфін України планує підвищення податків

    Мінфін України планує підвищення податків

    Найближчим часом в Україні можуть значно збільшитися податки. Міністерство фінансів вже працює над новим законопроектом, який передбачає підвищення податку на додану вартість (ПДВ) та військового збору.

    Згідно з попередніми даними, ПДВ може зрости до 22-23% (замість нинішніх 20%), а військовий збір — до 5% (зараз 1,5%). Нововведення також торкнуться фізичних осіб-підприємців першої групи, які наразі платять тільки єдиний податок.

    Причина закручування податкових гайок лежить на поверхні – у бюджеті не вистачає грошей. Глава Мінфіну Сергій Марченко оцінює бюджетну діру приблизно в 5 млрд доларів (а це понад 200 млрд гривень). Але звучать ще більші цифри.

    ПДВ – бюджетоутворюючий податок, він закладений у цінники практично на всі товари і послуги. Тому збільшення податку на додану вартість одразу ж ляже на гаманці українців. Причому, як прогнозують експерти, запуститься маховик подорожчання – в реальності ціни зростуть не на 2-3%, а, мінімум, на 5%. А ліки і зовсім можуть подорожчати на рекордні 15%. Військовий збір – це не тільки податок «із зарплат». Його платять, наприклад, при купівлі-продажу авто і квартир. І кожен додатковий відсоток податку там – це великі гроші.

    Але збільшення ПДВ і військового збору – далеко не єдині податкові нововведення, які готує влада.

    На низькому старті, наприклад, підвищення акцизів на паливо, яке може відбутися вже з 1 липня.

  • Долар стрімко дорожчає, але Нацбанк не втручається в ситуацію

    Долар стрімко дорожчає, але Нацбанк не втручається в ситуацію

    Національний банк України продовжує утримуватися від активних дій на валютному ринку, попри стрімке подорожчання долара, яке триває з минулого тижня. Курс американської валюти активно зростає, і сьогодні, 27 травня, він перевищив позначку у 40 гривень за долар.

    Максимальний курс пропозиції, так звані «хотілки», досягав 40,40 грн/$. На цьому рівні не було реальних угод, але він на ділі доводив девальваційні настрої. Але Нацбанк не намагався їх гасити або взагалі якось впливати.

    «Мабуть, девальвація гривні вкладається в плани і завдання НБУ, він її не зупиняє. Хоча всі пам’ятають, що Нацбанк – головний продавець долара на міжбанку, саме він задає там тон і визначає курс. Значить 40,33 грн/$ зараз влаштовує регулятора. Ще минулого понеділка ми мали на Bloomberg 39,67 грн/$, а зараз 40,33 грн/$ – це 1,7% девальвації гривні за тиждень. З таким темпом ми можемо мати на міжбанку 41 вже наступного понеділка, і можемо навіть перевиконати план уряду на цей рік – усі пам’ятають, що до держбюджету 2024-го закладено курс 40,7 грн/$. А висновок тільки один – значить так потрібно Нацбанку та уряду. Ймовірна причина – гостра нестача коштів у бюджеті, яку визнає влада офіційно. Що нижчий курс гривні, то більше надходжень від податків, які номінують у валюті, і то більше гривні виходить від продажу західної фінансової допомоги, що надходить”, – сказав голова правління одного з банків.

    За підсумками дня НБУ підняв свій офіційний курс із 40,1153 грн/$ до 40,3012 грн/$

    На чорному ринку курс продажу долара в понеділок піднявся з 40,50 грн/$ до 40,57 грн/$, а купівлі – з 40,10 грн/$ до 40,38 грн/$.

    У банків максимальна ціна готівкового продажу підскочила на 15 копійок і досягла 40,75 грн/$ – її ставив МетаБанк, а середній діапазон був у межах 40,40-40,70 грн/$. Викуп американської валюти в банківських касах проходив у коридорі 39,0-40,40 грн/$.

    Найбільші роздрібні держструктури Приватбанк і Ощадбанк ставили готівкову купівлю/продаж у рамках 39,90-40,50 грн/$ і 40,10-40,60 грн/$, відповідно.

    Карткові курси сьогодні пробили 41-рівень. Акордбанк ставив продаж на картах на 41,15 грн/$ – це максимум, а мінімум був в Укрексімбанку на 40,25 грн/$. Купівля тут була в діапазоні 39,50-40,55 грн/$.

    Середня вартість продажу долара на поточні рахунки фізосіб у рамках обмеження 50 тисяч гривень на місяць становила 40,47 грн/$. Максимальний цінник (з урахуванням супутніх комісій) досяг 41,32 грн/$, його ставив Банк Авангард, а мінімальний був на 40,40 грн/$ (Ідея Банк, ТАСкомбанк).

  • Нацбанк України обмежить перекази грошей з картки на картку

    Нацбанк України обмежить перекази грошей з картки на картку

    У зв’язку з необхідністю протидії нелегальному гральному бізнесу, Національний банк України (НБУ) вирішив запровадити нові обмеження на перекази грошей з картки на картку.

    «Розглядаємо можливість впровадити рамки для вихідних P2P-переказів із рахунків фізосіб у 100 000 грн на місяць і обмежити кількість таких переказів 30 протягом місяця», – заявив Олійник.

    Вхідні транзакції обмежувати не будуть.

    При цьому банки зможуть «у ручному режимі» збільшувати ліміти за наявності «підстав і підтверджень».

    Нововведення планують впровадити, за словами Олійника, протягом місяця.

    Також у НБУ припустили створення в майбутньому реєстру карток, які використовувалися для незаконної діяльності.

  • В українському бюджеті на 2024 рік брак фінансування для ЗСУ 

    В українському бюджеті на 2024 рік брак фінансування для ЗСУ 

    У 2024 році український бюджет зіткнувся зі значним дефіцитом коштів для потреб Збройних Сил України (ЗСУ). За словами голови податкового комітету Верховної Ради Данила Гетьманцева, в бюджеті бракує щонайменше 300 млрд гривень, що вимагає негайних заходів для поповнення фінансових ресурсів.

    «Яким чином можна зібрати такі гроші? Знову почекаємо пропозиції від КМ. Але так, їх неможливо забезпечити, минаючи основні податки. Тому зміни стосуватимуться бюджетоутворюючих прямих і непрямих податків, зокрема ПДВ, ВЗ і акцизів”, – пише Гетманцев.

    Він визнає, що це погано для економіки, але «в альтернативі майно або життя ми однозначно вибираємо – життя», заявляє депутат.

    За даними ЗМІ, законопроєкт про підвищення ПДВ і військового збору може бути проголосований у Раді вже цього літа.

  • Головна схема країни: як “банани” перетворюються на “липове зерно”

    Головна схема країни: як “банани” перетворюються на “липове зерно”

    У той час, як Україна намагається підняти свою економіку та зміцнити фінансову стабільність, з’являються схеми, які не тільки підривають ці зусилля, але й наносять значні збитки державному бюджету. Одна з таких схем, яку можна назвати “Головною схемою країни”, передбачає перетворення бананів на “липове зерно” і отримання від держави 20% від суми фіктивного експорту.

    Суть схеми

    Ця схема полягає в наступному: підприємства, які займаються імпортом товарів, таких як банани, знаходять спосіб фіктивно перетворити їх на інші товари, що підлягають експорту, зокрема зерно. Після цього вони декларують фіктивний експорт цих товарів, отримуючи від держави відшкодування ПДВ у розмірі 20% від суми “експорту”.

    Є імпортер, фірма А, який ввіз у країну умовні “банани” на суму 60 млн грн.

    За партію імпорту офіційно заплачені гроші, а також утримано на митниці ПДВ у розмірі 20% вартості, тобто 10 млн грн.

    Потім імпортер реалізує цей товар на базарі оптовикам за готівку, наприклад, за 120 млн грн.

    Податок з прибутку не платить, оскільки реалізація пройшла неофіційно.

    Також він не донараховує ПДВ на різницю між ціною реалізації та митною декларацією.

    Але він має 120 млн грн готівки, а реалізацію товару потрібно закрити за балансом. Крім того, є ще 10 млн грн податкового кредиту – просто так його не отримаєш.

    І Імпортер знаходить “фірму-скрутчика”, яка фіктивно купує у нього банани за 60 млн грн, тобто за собівартістю і “скручує” податковий кредит із ПДВ на 10 млн грн, тобто забирає його собі.

    Рух товару йде тільки на папері, простими словами “продаються-купуються” лише документи на товар і податковий кредит з ПДВ.

    У цей же час зернотрейдер – “Фірма С” скуповує зерно на внутрішньому ринку.

    Робить це переважно за готівку або купує у фермерів на єдиному податку, які не можуть надати податковий кредит з ПДВ.

    В результаті зернотрейдер має 5000 тонн зерна на 30 млн грн, але офіційно його немає на балансі. Нема й податкового кредиту. Що робити?

    Зернотрейдер звертається до вже відомої нам “фірми-скрутчика”.

    Купує у неї 10 000 тонн зерна на 60 млн. грн. і отримує “скручений” раніше на бананах податковий кредит на 10 млн. грн.

    Тепер на балансі є зерно та є податковий кредит.

    Далі зернотрейдер експортує 5000 тонн легалізованого зерна плюс 5000 тонн фіктивного.

    Зернотрейдер перераховує 60 млн грн фірмі-скрутчику, та, у свою чергу, жене ці гроші імпортеру, імпортер віддає зернотрейдеру 60 млн грн готівкою.

    У фіналі зернотрейдер отримує ще й 10 млн грн відшкодування ПДВ від держави та її ділять учасники схеми.

    Загалом, все лише у плюсах:

    Імпортер отримав на рахунок безготівку на 60 млн грн і може купувати нову партію бананів.

    Експортер – отримав 60 млн грн готівки та може знову купувати зерно за готівку.

    ПДВ “скручений” і поділений. Фірма-скрутчик отримала свою комісію.

    У мінусі тільки держава – вона виплатила відшкодування ПДВ з фіктивної операції та отримала спотворену статистику експорту.

  • Уряд готує підвищення податків

    Уряд готує підвищення податків

    Міністерство фінансів України планує підвищити військовий збір та податок на додану вартість (ПДВ). Про це повідомляє Forbes Україна з посиланням на джерела у Верховній Раді та Кабінеті Міністрів. Законопроект, що передбачає ці зміни, вже перебуває в розробці і може бути представлений у парламенті до кінця червня – початку липня.

    Військовий збір планують підвищити з 1,5% до 5%, кажуть депутати. Аналогічну ставку податку 5% можуть запровадити і ФОПів. Також “ведуться дискусії” щодо підвищення ПДВ на 2-3%.

    Ключова причина – збільшення військових потреб. Один із співрозмовників із фінансового комітету Ради оцінює додаткові потреби бюджету у 400-500 млрд грн. 400 мільярдів потрібно лише на закупівлю та ремонт військової техніки.

  • Винниківська тютюнова фабрика заявила про плани вийти на 8,5 млрд податків

    Винниківська тютюнова фабрика заявила про плани вийти на 8,5 млрд податків

    “Винниківська тютюнова фабрика” бажає активно сприяти економічному розвитку України, збільшуючи виробництво та сплачуючи більше податків у державний бюджет. Проте, компанія зазнає значних труднощів через постійні перевірки та тиск з боку контрольних органів, повідомляє прес-служба фабрики.

    Ці перешкоди ускладнюють функціонування підприємства та перешкоджають його розвитку. У 2023 році “Винниківська тютюнова фабрика” сплатила понад 7 млрд грн податків, але через негативний вплив перевірок у 2024 цей показник не досягнуто. Дії контрольних органів створюють штучні бар’єри для розвитку фабрики та загрожують її подальшому функціонуванню.

    Понад 700 працівників залишились без роботи та зарплати через блокування діяльності підприємства, що сталося в найважчий час. Ситуація також вплинула на соціальну програму компанії.

    “Винниківська тютюнова фабрика” закликає до негайного вирішення ситуації та вимагає, щоб контрольні органи діяли в межах закону та не ускладнювали роботу платників податків. Група компаній регулярно входить у топ-5 найбільших платників галузі за обсягом сплачених податків.

    Наразі частка продукції “Винниківської тютюнової фабрики” на ринку становить 8,2% та продовжує зростати. Компанія має велику дистрибуційну мережу та забезпечує роботою понад 1500 працівників.

    Успішні підприємства, як “Винниківська тютюнова фабрика”, є ключовими для економічного розвитку країни, тому їм потрібна підтримка держави для подальшого зростання та внеску у громадське добро.

  • Україні може бути недостатньо дивідендів від заморожених активів Росії, – Малюська

    Україні може бути недостатньо дивідендів від заморожених активів Росії, – Малюська

    У середу Євросоюз схвалив план використання доходів від інвестування заморожених в Європі російських активів для закупівлі озброєнь на користь України. Проте, міністр юстиції України Денис Малюська висловив сумніви у тому, що ці кошти, оцінені у €3 млрд, будуть достатні для потреб країни, повідомляє Politico.

    “Якщо йдеться про потреби України і потреби в плані конфлікту, – як військові, так і невійськові, – три мільйони євро – це насправді майже ніщо. Щоб взяти гору у війні, нам потрібні сотні мільярдів”, – заявив Малюська в інтерв’ю виданню.

    Український міністр також зазначив, що Київ бажає, щоб ЄС повністю конфіскував російські активи.

    “Уряд України дуже хотів би отримати повну конфіскацію [російських активів] і справді переконаний, що цей крок буде законним, і є єдиним підходом, який матиме вирішальний вплив на результат війни”, – сказав він.

  • Спад переказів: Українці за кордоном відправили менше грошей в країну

    Спад переказів: Українці за кордоном відправили менше грошей в країну

    Національний банк України повідомив про спад обсягу грошових переказів, які надійшли з-за кордону в Україну, у період з січня по березень 2024 року. Згідно з офіційними даними, загальний обсяг переказів зменшився на 8,7% і склав $2,63 мільярда.

    Українці, які виїхали за кордон, дедалі менше грошей перераховують в Україну. Нацбанк повідомив про скорочення в січні-березні 2024 року загального обсягу грошових переказів, що надходять з-за кордону в Україну, на 8,7% – до $2,63 млрд.

    При тому, що раніше перекази в Україну від трудових мігрантів були одним із головних каналів надходження валюти в країну.

    Ця тенденція намітилася з початку великої війни – суми, що перераховуються населенням з-за кордону, зменшуються, і тепер вона ще сильніше закріплюється.

    Що видно, якщо порівняти обсяги в I кв. за різні періоди:

    – I кв. 2021 рік – $3,37 млрд;

    – I кв. 2022 рік – $3,28 млрд;

    – I кв. 2023 рік – $2,88 млрд;

    – I кв. 2024 рік – $2,63 млрд.

    Експерти припускають, що головна причина – виїзд сімей заробітчан до них за кордон після початку повномасштабного вторгнення РФ. Грубо кажучи, багатьом трудовим мігрантам стає просто нікому переказувати гроші.

    “Вважаю, дається взнаки дедалі більший розрив із батьківщиною (після виїзду сімей заробітчан до них за кордон). Людям просто нікому з рідних перераховувати гроші. Також, думаю, позначається зниження рівня допомоги українцям з боку влади різних європейських країн”, – прокоментував “Стране” ситуацію фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

    Якщо дивитися на дані за 12 місяців, то динаміка закордонних грошових переказів в Україну також швидко скорочується:

    – 2021 рік – $14,02 млрд;

    – 2022 рік – $12,50 млрд;

    – 2023 рік – $11,37 млрд.

    Експерти не чекають збільшення грошового потоку в країну, навпаки – допускають подальше погіршення цього показника.

    “За підсумками 2024 року перекази можуть знизиться до $9,8-10,5 млрд (з $11,4 млрд у 2023-му). Другий квартал, ймовірно, буде найпоказовішим за тенденцією”, – сказав “Стране” Шевчишин.

    Водночас, як ми вже писали, (https://t.me/stranaua/141565) після початку повномасштабного вторгнення, у зв’язку з масовим від’їздом біженців за кордон, активізувався інший процес – виведення коштів громадянами за кордон. Якщо раніше відтік йшов лише за рахунок туристів, то тепер мільйони українців, які продовжують отримувати на свої українські картки зарплати і пенсії, витрачають їх за кордоном. За даними НБУ відтік таким шляхом становить 35 млн доларів щодня.