Позначка: економіка Китаю

  • Китай запускає цифрову платіжну систему, яка може підірвати домінування долара у світі

    Китай запускає цифрову платіжну систему, яка може підірвати домінування долара у світі

    Китай наближається до запуску однієї з наймасштабніших у світі систем цифрових міжнародних розрахунків, яка потенційно може змінити баланс сил у глобальній фінансовій системі та поступово зменшити залежність світової торгівлі від долара США. Йдеться про платформу mBridge, що розробляється під керівництвом Народного банку Китаю у співпраці з низкою центральних банків Азії та Близького Сходу. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, обізнані з перебігом проєкту.

    За даними видання, проєкт перебуває на завершальному етапі підготовки до комерційного запуску, який може відбутися найближчим часом, хоча точна дата поки не розголошується. mBridge створюється як багатостороння інфраструктура для проведення транскордонних платежів із використанням цифрових валют центральних банків, що дозволяє здійснювати розрахунки напряму між країнами без традиційних посередників у вигляді глобальних банківських мереж.

    Серед учасників проєкту — центральні банки материкового Китаю, Гонконгу, Таїланду, Об’єднаних Арабських Еміратів і Саудівської Аравії. Саме ця група країн формує ядро нової фінансової інфраструктури, яка в перспективі може розширюватися за рахунок нових учасників, особливо з країн, що розвиваються та активно залучені до китайської ініціативи «Пояс і шлях».

    Однією з ключових особливостей mBridge є використання цифрових валют центральних банків (CBDC), зокрема цифрового юаня. Це дозволяє проводити розрахунки практично в реальному часі, зменшувати витрати на конвертацію валют і мінімізувати залежність від традиційних систем міжбанківських переказів, таких як SWIFT, які історично контролюються західною фінансовою інфраструктурою.

    Джерела Financial Times повідомляють, що для координації та контролю роботи платформи планується створення окремої організації з офісом у Гонконзі. Вона відповідатиме за технічну інтеграцію, стандарти безпеки, підключення нових учасників та регулювання операцій у межах системи. Фактично йдеться про формування нової багатосторонньої платіжної архітектури, яка може стати альтернативним центром глобальних розрахунків.

    За попередніми оцінками, комісії в системі mBridge можуть бути приблизно вдвічі нижчими, ніж у традиційних міжнародних платіжних каналах. Це особливо важливо для малого та середнього бізнесу, який часто стикається з високими витратами, затримками платежів і складними процедурами комплаєнсу при роботі через класичні банківські системи.

    Аналітики зазначають, що Китай вже тривалий час послідовно працює над розширенням ролі юаня у світовій економіці. Поряд із mBridge функціонує також система CIPS (Cross-Border Interbank Payment System), яка виконує роль альтернативи SWIFT для розрахунків у юанях. Однак mBridge має іншу логіку — вона орієнтована саме на цифрові валюти центральних банків і може забезпечити значно більш гнучку та швидку систему транскордонних платежів.

    Поштовхом до прискорення розвитку альтернативних фінансових інфраструктур, за оцінками експертів, стали останні геополітичні та економічні потрясіння, зокрема санкційні конфлікти, війни та зростання недовіри до домінування долара як інструменту глобального фінансового впливу. У цьому контексті країни, що беруть участь у проєкті, розглядають mBridge як спосіб зменшити вразливість до зовнішнього тиску та диверсифікувати фінансові ризики.

    Особливу роль у потенційному розширенні платформи може відіграти ініціатива «Пояс і шлях», яка об’єднує десятки країн у сфері торгівлі, інфраструктури та інвестицій. Саме ці держави можуть стати ключовими користувачами нової системи, оскільки вже мають тісні економічні зв’язки з Китаєм і зацікавлені у швидших та дешевших механізмах міжнародних розрахунків.

    Паралельно в міжнародній фінансовій системі вже фіксується зростання використання китайської платіжної інфраструктури CIPS, яка за останні роки суттєво розширила географію операцій. Однак експерти підкреслюють, що mBridge не замінює CIPS, а радше доповнює його, формуючи багаторівневу систему китайської фінансової архітектури — від класичних банківських платежів до цифрових валют центральних банків.

    Попри амбітність проєкту, аналітики застерігають, що повноцінна трансформація глобальної фінансової системи не відбудеться миттєво. Долар США залишається домінуючою резервною валютою світу, а західні фінансові інституції контролюють значну частину міжнародної торгівлі та інвестиційних потоків. Водночас поява альтернативних цифрових систем поступово створює конкуренцію та може змінювати структуру світових розрахунків у довгостроковій перспективі.

    Експерти Financial Times підкреслюють, що запуск mBridge має не лише економічне, а й геополітичне значення. Фактично Китай разом із партнерами формує альтернативний фінансовий контур, який може посилити вплив Пекіна у глобальній економіці та запропонувати країнам нові правила міжнародних розрахунків, менш залежні від традиційної доларової системи.

  • Китай б’є рекорди експорту: постачання до США раптово зросли попри торговельну війну

    Китай б’є рекорди експорту: постачання до США раптово зросли попри торговельну війну

    Експорт Китаю у квітні 2026 року несподівано різко зріс і встановив новий рекорд. На тлі загострення ситуації на Близькому Сході та побоювань щодо стрибка цін на сировину китайські компанії різко наростили постачання за кордон, а відвантаження до США після кількох місяців падіння знову пішли вгору, пише Trading Economics.

    За даними митної статистики КНР, у квітні китайський експорт зріс на 14,1% у річному вимірі та досяг рекордних 359,4 мільярда доларів. Це значно перевищило прогнози аналітиків, які очікували зростання на рівні близько 8%.

    Для порівняння: у березні експорт Китаю збільшився лише на 2,5%, що стало найслабшим показником із жовтня 2025 року.

    Експерти пояснюють різке прискорення активізацією світового попиту на китайські промислові товари та комплектувальні. Після початку війни між США та Іраном компанії у різних країнах почали активно формувати запаси, побоюючись нових перебоїв із логістикою та подорожчання енергоносіїв.

    Особливо помітним стало відновлення постачань до США. У квітні експорт Китаю на американський ринок зріс на 11,3% — до 36,8 мільярда доларів. Це стало різким розворотом після березневого падіння на 26,5%.

    Попри тарифний тиск з боку адміністрації Дональда Трампа, американські компанії продовжують активно закуповувати китайську продукцію, побоюючись подальшого підвищення мит і зростання цін.

    Позитивну динаміку також зафіксували у торгівлі з Європою, країнами Південно-Східної Азії та Японією. Зокрема, постачання до японського ринку зросли на 4%.

    Загалом за перші чотири місяці 2026 року китайський експорт збільшився на 14,5% і сягнув 1,34 трильйона доларів. Водночас постачання до США за цей період усе ще залишаються нижчими на 10,2% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

    Аналітики зазначають, що нинішнє зростання відбувається на тлі серйозних геополітичних ризиків. Китай залишається надзвичайно залежним від енергетичних поставок із Близького Сходу. Близько половини імпортної нафти та майже третина скрапленого газу надходять саме з цього регіону.

    Особливе занепокоєння у Пекіна викликає ситуація навколо Ормузької протоки, через яку проходить майже половина китайського нафтового імпорту. Будь-яка нова ескалація може суттєво вдарити по китайській економіці та світових ринках.

    Крім того, Китай продовжує втрачати доступ до іранської нафти. Наприкінці 2025 року Пекін імпортував із Ірану до 1,4 мільйона барелів нафти на добу, що становило близько 13% усього нафтового імпорту КНР. Через новий виток конфлікту ці поставки опинилися під загрозою.

    Проблеми виникають і з китайським експортом на Близький Схід. У 2025 році Китай активно нарощував продажі автомобілів до ОАЕ та металопродукції до Саудівської Аравії, однак тепер логістика в регіоні суттєво ускладнилася.

    Попри це, Китай поки що демонструє здатність швидко адаптуватися до глобальної нестабільності та зберігати статус головного експортера світу.