Khreshchatyknews.com

Позначка: екологія

  • Незаконна вирубка під прикриттям агробізнесу: на межі Київщини і Житомирщини викрили схему

    Незаконна вирубка під прикриттям агробізнесу: на межі Київщини і Житомирщини викрили схему

    На межі Київської та Житомирської областей із 2019 року, за даними правоохоронців та місцевих активістів, діє організована схема незаконної вирубки лісу під прикриттям сільськогосподарських робіт. Йдеться про масштабне знищення деревини, що виходить за межі задекларованих земельних ділянок і зачіпає території державного лісового фонду.

    Ключовим елементом у схемі називають сільськогосподарський виробничий кооператив «Мусійки». Під виглядом розчищення полів від чагарників на ділянки заходить важка техніка — комбайни та подрібнювачі CLAAS, Doppstadt, вантажівки MAN і УРАЛи з маніпуляторами. Фактично ж, зафіксовано вирубку ділової деревини — берези, сосни, дуба, вільхи — без лісорубних квитків та належних дозволів.

    Замість санітарної очистки території відбувається повноцінна заготівля лісу. Частину деревини переробляють на щепу безпосередньо на місці, іншу — вивозять у вигляді колод. За свідченнями місцевих мешканців, масштаби вирубок виходять далеко за межі офіційно заявлених аграрних площ, охоплюючи державні ліси.

    Фінансову частину схеми пов’язують із компанією ТОВ «ЗАРУДДЯ-АГРО». Підприємство отримало кредит у розмірі 13,5 млн грн у межах державної програми «5-7-9%». Водночас компанія декларувала річний дохід понад 70 млн грн і обробляла близько 2700 гектарів землі.

    За даними слідства, кошти могли виводитися через фіктивні операції. Зокрема, йдеться про закупівлю сотень тисяч літрів пального без підтвердження фактичного використання, витрати на «ремонт техніки» на суму близько 4,6 млн грн без реального виконання робіт, а також придбання насіння та добрив із подальшим перепродажем пов’язаним компаніям. Таким чином, прибуток акумулювався у суміжних структурах, тоді як боргові зобов’язання залишалися на основному підприємстві.

    Після дефолту понад 4,29 млн грн тіла кредиту сплатила поручителька зі своїх особистих коштів. Під загрозою опинилася її комерційна нерухомість вартістю понад 20 млн грн.

    Серед ключових осіб, яких пов’язують зі схемою, називають Юлію Тарабанову, Ігоря Репу та Олену Репу. Навколо них, за інформацією з відкритих джерел, сформована мережа пов’язаних компаній та фізичних осіб-підприємців.

    Окремо зазначається роль місцевих органів влади. Зокрема, Народицька громада, за словами активістів, надавала приміщення та житло робітникам і не реагувала належним чином на сигнали щодо масштабних вирубок. Також повідомляється про можливі неформальні зв’язки окремих учасників із представниками правоохоронних органів.

    Задокументована шкода, за попередніми оцінками, перевищує 23 млн грн. Окрім прямих фінансових втрат, йдеться про суттєві екологічні наслідки — знищення лісових масивів, порушення природного балансу та деградацію ґрунтів.

    Відомо про відкриті кримінальні провадження, зокрема за ст. 246 Кримінального кодексу України (незаконна порубка лісу), а також за іншими статтями, пов’язаними з можливими фінансовими зловживаннями. Розслідування триває.

  • Метеорологи попереджають про ризик масштабних паводків по всій країні

    Метеорологи попереджають про ризик масштабних паводків по всій країні

    В Україні на тлі потепління розпочався сезон повноводдя. Через значну кількість снігу, що випала цієї зими, під час його активного танення рівень води в річках уже піднявся на 0,6–3,5 метра залежно від регіону. У деяких місцях зафіксовано підтоплення прибережних територій, господарських споруд і приватних будинків.

    Метеорологи попереджають, що це лише початок. Подальший перебіг ситуації залежатиме від темпів потепління. За словами еколога Володимира Шелудька, якщо температура зростатиме різко, ризик масштабних повеней суттєво збільшиться. Натомість поступове потепління дозволить частині води вбиратися в ґрунт, що зменшить навантаження на річкові системи.

    Фахівець зазначає, що для екосистеми повноводдя має й позитивний ефект: воно сприяє поповненню підземних вод, зменшує ризики літньої посухи та насичує вологою сільськогосподарські землі. Це може мати довгострокове значення для стабільності аграрного сектору.

    Аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук вважає, що підвищення рівня води може позитивно вплинути на енергетичну систему країни завдяки зростанню виробництва гідроелектроенергії. За його оцінками, за сприятливих умов це може зменшити дефіцит електроенергії на 1,5–2,5 гігавата. Водночас швидке танення снігу може призвести до втрат частини водних ресурсів, якщо їх не вдасться ефективно використати.

    Найбільше занепокоєння викликає ситуація в містах. У Києві можливі підтоплення окремих районів, зокрема прибережних зон та островів. Через застарілу систему водовідведення існує ризик перевантаження каналізації, що може створити додаткові санітарні загрози.

    Фахівці наголошують, що модернізація інфраструктури є критично важливою для запобігання масштабним наслідкам паводків. Окремо підкреслюється, що підвищення рівня води ускладнює умови й у прифронтових районах, де підтоплення може впливати на логістику та безпеку військових позицій.

    У найближчі тижні ситуація залишатиметься динамічною, а масштаби можливих паводків залежатимуть від погодних умов та готовності інфраструктури до прийому великих обсягів води.

  • Які речовини в домі можуть впливати на нервову систему

    Які речовини в домі можуть впливати на нервову систему

    Нове наукове дослідження виявило потенційний зв’язок між поширеними побутовими хімікатами та пошкодженням клітин мозку, відповідальних за утворення мієліну — захисної оболонки нервових волокон. Про це повідомляє видання earth.com.

    Роботу виконали науковці Медичної школи Case Western Reserve. Вони дослідили понад 1800 хімічних речовин, які можуть траплятися у повсякденному житті. За результатами скринінгу, 292 сполуки виявилися токсичними для олігодендроцитів — клітин, що формують мієлін. Саме порушення їхньої роботи пов’язують із розвитком неврологічних захворювань, зокрема розсіяного склерозу.

    Найбільшу небезпеку, за даними дослідження, становлять два класи речовин: четвертинні амонієві сполуки та фосфорорганічні антипірени.

    Четвертинні амонієві сполуки широко використовуються у дезінфікуючих засобах — спреях, серветках, засобах для очищення поверхонь, ополіскувачах для рота, кондиціонерах для волосся та пом’якшувачах тканин. Фосфорорганічні антипірени додають до меблів, текстилю та електроніки для підвищення пожежної безпеки.

    Лабораторні експерименти на клітинних культурах, органоїдах людського мозку та моделях розвитку мозку мишей показали різний механізм впливу. Четвертинні амонієві сполуки спричиняли загибель клітин, тоді як фосфорорганічні антипірени порушували їхнє дозрівання та процес вироблення функціонального мієліну. Дослідники зазначають, що олігодендроцити виявилися особливо чутливими до цих речовин.

    Окрему увагу вчені приділили впливу на дітей. Оскільки розвиток олігодендроцитів триває від народження до дорослого віку, дитячий мозок довше перебуває в зоні ризику. Аналіз даних національних досліджень у США показав наявність метаболітів вогнезахисних речовин у 100% протестованих дітей, а вищий рівень впливу корелював із більшими труднощами у навчанні.

    Пандемія COVID-19 могла посилити проблему через масове використання дезінфікуючих засобів. За окремими даними, рівень четвертинних амонієвих сполук у крові людей суттєво зріс. Дослідники зазначають, що ці речовини можуть проникати через гематоенцефалічний та плацентарний бар’єри. При цьому лабораторні концентрації, що викликали пошкодження клітин, перебувають у межах прогнозованих рівнів у крові дітей.

    Науковці також звертають увагу на якість повітря в приміщеннях. Хімічні сполуки з мийних засобів і предметів інтер’єру можуть накопичуватися в пилу та поступово виділятися протягом тривалого часу.

    Дослідники наголошують, що потрібні довготривалі спостереження для оцінки впливу хронічного низького рівня експозиції на розвиток неврологічних розладів. Регулятори підкреслюють важливість подальших досліджень, аби визначити безпечні пороги впливу та можливі наслідки для здоров’я.

    Фахівці радять зменшувати ризики вдома: обирати засоби без четвертинних амонієвих сполук, віддавати перевагу альтернативним методам прибирання, регулярно провітрювати приміщення, проводити вологе очищення поверхонь і звертати увагу на маркування меблів щодо наявності або відсутності вогнезахисних речовин.

    Дослідження підкреслює, що на розвиток неврологічних захворювань впливають не лише генетичні чинники, а й фактори довкілля. Отримані результати можуть стати основою для перегляду стандартів безпеки побутової хімії та матеріалів інтер’єру.

  • На Донеччині лісника затримали на хабарі за незаконну вирубку в заповіднику

    На Донеччині лісника затримали на хабарі за незаконну вирубку в заповіднику

    У Краматорську працівники Державного бюро розслідувань викрили майстра лісу місцевого лісництва, якого підозрюють у систематичному отриманні хабарів за сприяння незаконній вирубці деревини на території природоохоронної зони.

    Про це повідомили в ДБР.

    За даними слідства, у грудні 2025 року посадовець відмовив місцевому жителю у законному придбанні дров для опалення. Натомість він запропонував «альтернативний» варіант — самовільну заготівлю сухостою на території регіонального ландшафтного парку «Краматорський», що є об’єктом природно-заповідного фонду.

    За таке сприяння лісник вимагав по 10 тисяч гривень за кожен день вирубки. Після отримання перших 50 тисяч гривень, за версією правоохоронців, він запропонував збільшити обсяги заготівлі та підвищив «тариф» удвічі — до 20 тисяч гривень на добу.

    У лютому 2026 року співробітники ДБР затримали посадовця безпосередньо під час отримання 100 тисяч гривень неправомірної вигоди. Гроші, як стверджують слідчі, були черговою частиною оплати за незаконну вирубку.

    Наразі правоохоронці перевіряють інформацію щодо можливої причетності підозрюваного до інших подібних випадків отримання хабарів від різних осіб. Не виключається, що схема могла діяти системно.

    Майстру лісу повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі майже 1 мільйона гривень.

  • 5 тисяч доларів хабаря: посадовця з Черкащини викрили на спробі підкупу поліції

    5 тисяч доларів хабаря: посадовця з Черкащини викрили на спробі підкупу поліції

    На Черкащині правоохоронці затримали заступника міського голови під час передачі хабаря в розмірі 5 тисяч доларів. За даними Офісу Генерального прокурора, посадовець намагався «домовитися» про закриття кримінального провадження, у якому сам є підозрюваним.

    Слідство встановило, що гроші призначалися начальнику одного з відділів Головного управління Нацполіції в Черкаській області. За цю суму чиновник розраховував отримати рішення про припинення розслідування.

    Передачу неправомірної вигоди задокументували правоохоронці. Під час отримання 5 тисяч доларів фігуранта затримали.

    Крім спроби підкупу, слідство інкримінує посадовцю низку екологічних та службових правопорушень. За версією правоохоронців, перебуваючи раніше на посаді директора комунального підприємства міськради, упродовж 2020–2025 років він допустив систематичне складування твердих побутових відходів за межами офіційного полігону — на сусідній земельній ділянці площею понад 4,5 гектара.

    Унаслідок цього відбулося засмічення та забруднення земель, що створило загрозу довкіллю. Державі завдано матеріальної шкоди на суму понад 6 мільйонів гривень.

    Посадовцю повідомили про підозру одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України: надання неправомірної вигоди службовій особі, забруднення земель та службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.

    Наразі суд обрав йому запобіжний захід. Досудове розслідування триває.

  • Вчені попереджають: гарячий чай несе загрозу для здоров’я

    Вчені попереджають: гарячий чай несе загрозу для здоров’я

    Чай для багатьох є щоденним ритуалом — за сніданком, під час роботи чи для відпочинку. Його традиційно вважають корисним напоєм, який заспокоює нервову систему, покращує травлення та допомагає зосередитися. Водночас нові наукові дані свідчать: навіть звична чашка гарячого чаю може мати приховані ризики для здоров’я.

    Дослідження науковців показало, що саме гарячий чай серед популярних напоїв містить найбільшу кількість мікропластику. У середньому в одному літрі напою може бути до кількох десятків мікрочастинок, що значно перевищує показники інших безалкогольних напоїв. Висока температура окропу сприяє активнішому вивільненню цих частинок у рідину.

    Окрему небезпеку становить спосіб подачі чаю. Використання паперових стаканчиків «на винос», які мають внутрішнє пластикове покриття, призводить до ще більшого потрапляння мікропластику в напій. У таких умовах кількість частинок зростає порівняно з чаєм, завареним у скляному або керамічному посуді.

    Науковці пояснюють, що мікропластик — це наддрібні фрагменти, які утворюються під час руйнування пластикових матеріалів або навмисно використовуються у виробництві. Сьогодні ці частинки виявляють практично всюди — у воді, продуктах харчування, повітрі та навіть у тканинах людського організму.

    Хоча вплив мікропластику на здоров’я людини досі активно досліджується, експерименти на тваринах уже пов’язують його з розвитком запальних процесів, гормональними порушеннями та проблемами з травною системою. Одним із головних джерел потрапляння мікропластику у чай вважають сучасні чайні пакетики, виготовлені з нейлону або біопластику, які під дією окропу активно виділяють мікрочастинки.

    Окрім цього, фахівці звертають увагу на вміст танінів у чаї — речовин, що надають напою терпкості. Вони можуть знижувати засвоєння заліза з рослинної їжі, що особливо важливо для вегетаріанців, вагітних жінок та людей із ризиком анемії.

    Щоб зменшити потенційні ризики, експерти радять віддавати перевагу розсипному листовому чаю, обирати пакетики без пластикових компонентів, уникати стаканчиків «на винос» і пити чай у перервах між прийомами їжі. Також рекомендується поєднувати продукти, багаті на залізо, з вітаміном С та не перевищувати помірне споживання напою.

    Попри виявлені фактори ризику, чай залишається безпечним для більшості людей, якщо вживати його усвідомлено та в розумних кількостях.

  • Наслідки удару по порту «Південний»: рослинна олія знову забруднила узбережжя Одещини

    Наслідки удару по порту «Південний»: рослинна олія знову забруднила узбережжя Одещини

    У Національному природному парку «Тузлівські лимани» в Одеській області зафіксували новий викид рослинної олії на узбережжя. Йдеться про наслідки витоку у Чорне море, який стався ще у грудні 2025 року після атаки російських безпілотників на торговий порт «Південний».

    Про це повідомив доктор біологічних наук, співробітник нацпарку Іван Русєв. За його словами, соняшникова олія, що потрапила у море після ураження цистерн поблизу Аджалицького лиману, продовжує мігрувати акваторією Чорного моря, а її негативний вплив на довкілля фіксується й досі.

    Науковець пояснив, що основна маса рослинної олії з часом полімеризувалася та осіла на дні Одеської затоки. Водночас частина забруднення залишається у русі та під час сильних штормів знову викидається на берег, у тому числі далеко від місця первинної аварії.

    Після потужного шторму 6 лютого екологи провели обстеження піщаного пересипу в межах національного парку. За результатами огляду, здійсненого 8 лютого, було встановлено, що плямами рослинної олії вкриті різні ділянки узбережжя загальною площею до 10 тисяч квадратних метрів.

    Фахівці наголошують, що навіть через місяці після аварії наслідки забруднення залишаються небезпечними для екосистеми. Рослинна олія у морській воді утворює плівку, яка обмежує доступ кисню та світла, що негативно впливає на морські організми.

    Раніше екологи повідомляли, що після грудневих атак на портову інфраструктуру Одещини на кількох пляжах було зафіксовано загибель водоплавних птахів. Згодом, наприкінці січня, на узбережжі також виявили масовий викид чорноморських морських коників, занесених до Червоної книги. Щільність загиблих тварин місцями сягала десятків екземплярів на один квадратний метр берегової лінії.

    Екологи пов’язують загибель рідкісних морських істот саме з витоком рослинної олії, що стався внаслідок російської атаки. За їхніми оцінками, екологічні наслідки цієї аварії можуть проявлятися ще тривалий час, особливо після штормів та зміни течій.

  • Екологічна загроза та збитки: підозра ексмеру Сум

    Екологічна загроза та збитки: підозра ексмеру Сум

    Колишньому міському голові Сум оголошено підозру у службовій недбалості, що спричинила збитки на суму 8,2 млн грн.

    Як встановило слідство, чиновник виніс на голосування сесії Сумської міської ради проєкт рішення, запропонований групою депутатів, про скасування правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення.

    Фахівці КП «Міськводоканал» та юридичний відділ міської ради заздалегідь попереджали про відсутність законних підстав для ухвалення такого рішення. Також Професійна асоціація екологів України наголошувала на високому ризику екологічної катастрофи для річки Псел та міста Суми через неконтрольоване скидання недостатньо очищених стічних вод.

    Попри всі застереження, міський голова підписав рішення сесії, не вжив жодних дій для його призупинення чи оскарження в суді та не ініціював створення нових правил для безпечного водовідведення.

    Правоохоронці розглядають справу як службову недбалість, що призвела до значних фінансових збитків і загрози для довкілля.

  • Керівник Держекоінспекції Субботенко фігурує у схемах прикриття забудови київських водойм

    Керівник Держекоінспекції Субботенко фігурує у схемах прикриття забудови київських водойм

    Тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції України Олександр Субботенко опинився в центрі уваги через дії відомства, яке за його керівництва фактично самоусунулося від контролю за масштабними екологічними порушеннями у Києві. Йдеться про знищення водойм, забудову природоохоронних територій та ігнорування мільйонних зловживань бюджетними коштами.

    Держекоінспекція є ключовим регулятором у сфері екологічного контролю, надрокористування та природоохоронного нагляду. Саме вона визначає, які об’єкти перевіряються, кому погоджуються документи і на кого накладаються штрафи. Фактично це дає керівництву органу прямий вплив на бізнес-процеси у сфері будівництва, промисловості та землекористування.

    Майнові декларації Субботенка та його родини викликають питання щодо походження активів. У користуванні та власності родини перебуває квартира в Києві площею майже 120 квадратних метрів, гараж у Харкові та два машиномісця у столиці. Частина цього майна оформлена на родичів, однак перебуває у фактичному користуванні самого посадовця, що може свідчити про практику прихованого володіння активами.

    Особливе занепокоєння викликає ситуація з водними об’єктами Києва. За інформацією з відкритих джерел, керівництво Держекоінспекції не реагує на фактичний провал програм зі створення та утримання водоохоронних зон, які реалізує КП «ПЛЕСО». Формально існують звіти про виконані роботи, однак на місцях очисні споруди не працюють, береги водойм захаращені, а екологічний стан лише погіршується.

    Паралельно в столиці відбувається забудова територій, що мають статус природоохоронних. Зокрема, на землях Головної астрономічної обсерваторії НАН України погоджено житлові та комерційні проєкти, попри прямі законодавчі заборони щодо використання земель природно-заповідного фонду. Держекоінспекція при цьому не ініціювала припинення робіт і не застосувала передбачених законом санкцій.

    Ще одним прикладом є ситуація з озером Синє, де під виглядом «відновлення» водойми КП «ПЛЕСО» сьомий раз оголосило тендер на розчистку з очікуваною вартістю майже 96 млн грн. Хоча проєкт передбачає екологічну реабілітацію та створення рекреаційної зони, фактично територія навколо озера забудовується житловими комплексами, а реальних природоохоронних робіт не видно.

    Експерти вказують, що бездіяльність Держекоінспекції у таких кейсах створює умови для легалізації забудови та знищення зелених зон столиці. В умовах воєнного стану й дефіциту ресурсів це означає не лише екологічні втрати, а й мільйонні збитки для громади Києва.

  • Одеса може піти під воду через танення Антарктиди

    Одеса може піти під воду через танення Антарктиди

    Танення льодовиків Антарктиди може мати катастрофічні наслідки для прибережних регіонів у всьому світі, зокрема і для України. Якщо льодовий покрив континенту та інших регіонів планети повністю розтане, рівень Світового океану підніметься приблизно на 70 метрів, що призведе до затоплення багатьох міст, включно з Одесою. Про це в коментарі РБК-Україна розповів полярник, метеоролог-озонометрист Олександр Полудень.

    За його словами, нині Україна розташована в зоні відносно стабільного та комфортного клімату. Тут рідко трапляються екстремальні природні явища, такі як тайфуни, цунамі чи потужні урагани. Однак зі зміною клімату ситуація може суттєво погіршитися — з’являться так звані температурні коридори та інші екстремальні явища, які впливатимуть на людей, інфраструктуру та екосистеми.

    Полудень пояснив, що Одеса розташована на висоті лише 36–39 метрів над рівнем моря, тому у разі значного підняття океану місто опиниться в зоні ризику. Подібна загроза, за його словами, стосується і більшості світових мегаполісів, адже значна частина великих міст розміщена саме на узбережжях.

    Окрім підтоплення, танення льодовиків матиме й інші серйозні наслідки. Потрапляння величезних обсягів прісної води в океан призведе до його опріснення, що кардинально змінить умови існування морських організмів. Це може спровокувати зникнення окремих видів і запуск ланцюгових реакцій у харчових ланцюгах.

    Полярник також наголосив, що в Антарктиці вже фіксують тривожні сигнали глобального потепління. Зокрема, в протоці Дрейка сталися чотири землетруси, хвилі від яких дійшли до району української антарктичної станції «Академік Вернадський», що є нетиповим для цього регіону.

    Крім того, науковці спостерігають майже повну відсутність нового льоду, оскільки океан не охолоджується достатньо для його формування. Через це місцеві тварини втрачають природні укриття та кормову базу й змушені мігрувати далі на південь.