Khreshchatyknews.com

Позначка: Джаред Кушнер

  • Зеленський анонсував новий раунд консультацій зі США

    Зеленський анонсував новий раунд консультацій зі США

    Президент України Володимир Зеленський анонсував новий етап дипломатичних консультацій зі Сполученими Штатами та європейськими партнерами щодо можливого завершення війни. Уже в п’ятницю, 23 жовтня, глава держави очікує доповідь спеціального представника президента США Дональда Трампа Стіва Віткоффа. Після цього заплановане спільне обговорення результатів переговорів за участю української, американської та європейської команд.

    Про це Зеленський заявив 22 жовтня під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо у Києві, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

    За словами президента, точний час майбутньої розмови ще узгоджують представники відповідних команд.

    «Передусім, завтра у мене буде бриф від Віткоффа, час узгодять наші команди. Я отримую бриф, потім буде спільний бриф, я думаю, наші команди з американцями, з європейцями», — повідомив Зеленський.

    Нова розмова відбудеться після інтенсивних дипломатичних контактів, які протягом останніх днів провели представники США, України, європейських держав та Росії.

    Зокрема, 20 жовтня в Осло відбулися переговори за участю Зеленського, Віткоффа, прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стере та президента Фінляндії Александера Стубба.

    До обговорень також дистанційно долучився Джаред Кушнер, представник американської переговорної команди.

    Під час зустрічі сторони розглядали можливі механізми завершення війни, гарантії безпеки для України, територіальні питання та перспективи післявоєнного відновлення держави.

    Зеленський раніше повідомляв, що Київ запропонував кілька варіантів припинення бойових дій, зокрема енергетичне перемир’я.

    Українська сторона наполягає, що будь-які домовленості мають супроводжуватися надійними гарантіями безпеки, які унеможливлять повторення російської агресії.

    Уже 21 жовтня Стів Віткофф вирушив до Санкт-Петербурга, де провів переговори з російським президентом Володимиром Путіним.

    За підсумками зустрічі американський спецпредставник заявив, що сторони обговорили можливі рамки мирного врегулювання та домовилися продовжити дипломатичні контакти.

    Віткофф також повідомив про перспективу відновлення тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією на технічному рівні.

    Зеленський підтвердив, що Київ отримав від американських партнерів сигнал про готовність Москви до такого формату.

    За його словами, Вашингтон пропонує провести наступну зустріч якомога швидше, і Україна підтримує цю ініціативу.

    Попередньо переговори можуть відбутися на початку листопада, однак остаточну дату та склад делегацій поки не погоджено.

    Серед можливих питань майбутніх консультацій — припинення вогню, енергетичне перемир’я, повернення військовополонених, гарантії безпеки та підготовка зустрічі на найвищому політичному рівні.

    Окрему увагу приділяють участі європейських партнерів, оскільки майбутні безпекові домовленості стосуватимуться не лише України, а й ширшої системи європейської безпеки.

    Водночас дипломатична активність відбувається на тлі продовження російських ракетних і дронових атак проти українських міст.

    Попри заяви про готовність до переговорів, конкретних домовленостей про припинення бойових дій наразі не досягнуто.

    Очікується, що доповідь Віткоффа 23 жовтня дозволить українській стороні отримати додаткову інформацію про позицію Росії та визначити подальші кроки у взаємодії з Вашингтоном і європейськими союзниками.

    Водночас сам факт запланованого брифінгу не означає досягнення мирної угоди або погодження остаточних умов завершення війни.

  • Туреччина готує Стамбул до тристоронніх переговорів України, Росії та США

    Туреччина готує Стамбул до тристоронніх переговорів України, Росії та США

    Турецькі служби безпеки починають підготовку майданчика у Стамбулі для тристоронніх переговорів України, Росії та США. За даними джерела, саме це місто стане місцем проведення наступного раунду переговорів. Наразі турецька сторона опрацьовує організаційні питання та оцінює об’єкти, які можуть прийняти делегації.

    Повернення до тристороннього формату обговорювали 21 жовтня під час зустрічі Володимира Путіна зі спецпосланцем Дональда Трампа Стівом Віткоффом у Костянтинівському палаці. Переговори тривали близько трьох годин, до них дистанційно долучився Джаред Кушнер. Після зустрічі помічник президента РФ Юрій Ушаков повідомив, що сторони загалом домовилися повернутися до тристороннього формату після середини листопада.

    Вибір Стамбула продовжує дипломатичну лінію Анкари, яка зберігає канали зв’язку і з Москвою, і з Києвом. Місто вже було майданчиком для прямих російсько-українських контактів у 2022 році, а згодом приймало переговори в травні та липні 2025-го. Однак тепер ідеться про формат за участю США, що посилює роль Туреччини не лише як сторони, яка приймає делегації, а й як посередника, здатного забезпечити комунікацію між усіма учасниками.

    Раніше серед можливих місць проведення переговорів називали Абу-Дабі, де відбулися перші раунди зустрічей у січні–лютому 2026 року. Підготовка у Стамбулі свідчить про те, що наразі пріоритет віддають турецькому майданчику. Остаточні організаційні деталі, зокрема точну дату зустрічі та рівень представництва делегацій, поки публічно не розкривають.

    Паралельно Анкара продовжує дипломатичну роботу над питаннями безпеки в Чорному морі. Для Туреччини цей напрям пов’язаний не лише з відносинами з Росією та Україною, а й із захистом торговельного судноплавства та стабільністю зернових маршрутів. Проведення переговорів у Стамбулі вписується у прагнення турецької сторони зберегти роль одного з ключових посередників у врегулюванні конфлікту.

    Наразі головна зміна — визначення майданчика для наступного раунду. Якщо підготовка триватиме, наступним етапом стане узгодження дати, складу делегацій і порядку денного переговорів. Саме ці деталі покажуть, чи обмежиться зустріч обговоренням питань безпеки, чи сторони спробують перейти до ширших параметрів майбутньої угоди.

  • «Маємо повертатися в Україну»: Зеленський відмовився чекати Віткоффа після зустрічі з Путіним

    «Маємо повертатися в Україну»: Зеленський відмовився чекати Віткоффа після зустрічі з Путіним

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що не залишатиметься в Осло, щоб особисто дізнатися результати переговорів американського спецпосланця Стіва Віткоффа з російським лідером Володимиром Путіним. Глава держави пояснив, що має повернутися в Україну, а дипломатичні контакти продовжаться через норвезького прем’єр-міністра Йонаса Гара Стьоре. Водночас зустріч у Санкт-Петербурзі може стати важливим етапом у спробах відновити переговори про завершення російсько-української війни.

    Про це Зеленський повідомив 21 жовтня в коментарі польському агентству PAP. Його заяву також передає Укрінформ.

    Президент України перебуває з робочим візитом у Норвегії, де напередодні зустрівся з представниками США та європейськими лідерами.

    Головними темами переговорів стали можливе припинення вогню, гарантії безпеки для України та майбутні відносини Києва з НАТО.

    Чому Зеленський не чекатиме Віткоффа в Осло

    Під час спілкування з журналістами українського президента запитали, чи планує він залишитися в Норвегії до повернення американського спецпосланця з Росії.

    Зеленський відповів, що не бачить необхідності чекати особистої зустрічі.

    «Я не чекаю на Віткоффа в Осло. Ми маємо рухатися далі. Ми маємо повертатися в Україну. Подивимося, якими будуть результати», — заявив глава держави.

    Водночас він наголосив, що Україна не втрачає зв’язку з учасниками переговорного процесу.

    За словами президента, після повернення Віткоффа з Санкт-Петербурга з ним зустрінеться прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.

    «Йонас має зустрітися з американським спецпосланцем. Ми постійно підтримуємо контакт», — пояснив Зеленський.

    Таким чином, рішення президента повернутися додому не означає виходу України з дипломатичних переговорів.

    Що Віткофф обговорював із Путіним

    У середу, 21 жовтня, спеціальний представник президента США Стів Віткофф прибув до Санкт-Петербурга для переговорів із Володимиром Путіним.

    Основна мета візиту — представити російській стороні мирні пропозиції, які напередодні обговорили в Осло.

    За повідомленням Reuters, Віткофф закликав російську сторону повернутися до переговорів за посередництва Сполучених Штатів.

    Серед ключових питань залишаються можливе припинення вогню, формат подальших переговорів і гарантії безпеки для України.

    Водночас Москва продовжує висувати власні вимоги щодо українських територій та майбутнього відносин Києва з НАТО.

    Ці позиції залишаються головними перешкодами для досягнення домовленостей.

    Попри нові дипломатичні контакти, сторони поки не оголосили про остаточне погодження умов завершення війни.

    Які пропозиції підготували в Осло

    20 жовтня в столиці Норвегії відбулася зустріч за участю президента України Володимира Зеленського, американського спецпосланця Стіва Віткоффа, прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре та президента Фінляндії Александра Стубба.

    Дистанційно до переговорів також долучився Джаред Кушнер, зять президента США Дональда Трампа.

    За інформацією Financial Times, учасники обговорили можливі підходи до завершення війни, майбутні безпекові механізми та економічне відновлення України.

    Окрему увагу приділили гарантіям, які мають запобігти повторенню російської агресії після можливого мирного врегулювання.

    Президент Фінляндії позитивно оцінив результати зустрічі, заявивши про певне просування переговорного процесу.

    Однак конкретного тексту майбутньої мирної угоди громадськості не представили.

    Також немає підтвердження, що Росія погодилася прийняти всі пропозиції, напрацьовані українською та західними делегаціями.

    Чому питання НАТО залишається одним із найскладніших

    Однією з тем дипломатичних консультацій є майбутня система безпеки України.

    Київ наполягає, що після завершення війни країна повинна отримати дієві гарантії, які не дозволять Росії повторити вторгнення.

    Москва, зі свого боку, продовжує виступати проти вступу України до НАТО.

    Тому будь-які переговори щодо майбутнього української безпеки стикаються із серйозними політичними розбіжностями.

    За повідомленнями міжнародних медіа, американські та європейські дипломати обговорюють різні можливі механізми гарантій.

    Проте жоден із них наразі не представлений як остаточно погоджений усіма учасниками.

    Зеленський також раніше пропонував провести тристоронню зустріч лідерів України, США та Росії для обговорення найскладніших питань майбутнього врегулювання.

    Чи вдалося Віткоффу досягти результатів у Петербурзі

    Переговори американського посланця з Путіним відбулися на тлі складних відносин між Києвом і Вашингтоном.

    Останніми тижнями Україна критикувала окремі рішення адміністрації Дональда Трампа щодо Росії, зокрема послаблення визначених санкційних обмежень на операції з російським дизельним пальним.

    Крім того, українська сторона порушувала питання стабільності постачання озброєнь, обміну розвідданими та роботи супутникового зв’язку.

    Попри ці розбіжності, дипломатичний діалог триває.

    За інформацією Associated Press, після зустрічі Віткоффа з Путіним сторони говорили про можливість продовження переговорів, хоча негайного прориву щодо завершення війни не відбулося.

    Американський спецпосланець також порушував питання відновлення тристоронніх контактів.

    Окремим результатом візиту стало оголошення про звільнення американського громадянина Стівена Габбарда, який перебував у російському ув’язненні.

    Однак це гуманітарне рішення не означає автоматичного прогресу щодо припинення бойових дій в Україні.

    Хто передасть Зеленському результати переговорів

    Після завершення зустрічі в Росії Віткофф має повернутися до Осло.

    Там, відповідно до оголошених планів, із ним зустрінеться Йонас Гар Стьоре.

    Норвезький прем’єр-міністр зможе отримати інформацію про російську реакцію на мирні пропозиції та продовжити консультації з українською стороною.

    Сам Зеленський наголосив, що постійні контакти між учасниками переговорів дозволяють обмінюватися інформацією без його особистої присутності.

    Отже, президент України не планує чекати повернення Віткоффа з Росії, але переговорний процес не припиняється. Подальші кроки залежатимуть від реакції Кремля на представлені пропозиції та готовності сторін погодити реальні механізми припинення війни.

    Поки що найважливіші питання — території, гарантії безпеки та майбутні відносини України з НАТО — залишаються відкритими.

  • Мовчати стало небезпечніше, ніж сваритися: NYT розкрила нову тактику Зеленського щодо Трампа

    Мовчати стало небезпечніше, ніж сваритися: NYT розкрила нову тактику Зеленського щодо Трампа

    Президент України Володимир Зеленський змінив підхід до спілкування з американським лідером Дональдом Трампом і почав відкритіше критикувати рішення Вашингтона, які, на думку української сторони, ставлять під загрозу обороноздатність країни. Після місяців обережної дипломатії Київ вирішив публічно говорити про проблеми з американською військовою допомогою, розвідданими та супутниковим зв’язком. Як пише The New York Times, українське керівництво дійшло висновку, що подальше мовчання може виявитися небезпечнішим за відкриту суперечку з президентом США. Водночас обидві сторони продовжують переговори та демонструють готовність зберігати співпрацю.

    Про це йдеться в матеріалі The New York Times від 20 жовтня, присвяченому загостренню відносин між Києвом і Вашингтоном.

    За оцінкою американського видання, останні рішення адміністрації Дональда Трампа змусили українську владу переглянути звичну тактику дипломатичного спілкування.

    Якщо раніше Київ намагався уникати публічних конфліктів із Білим домом, то тепер Зеленський дедалі частіше відкрито заявляє про розбіжності.

    Чому Зеленський вирішив більше не мовчати

    Один із високопосадовців України порівняв ситуацію з необхідністю попередити людей про наближення цунамі.

    За його словами, навіть до нинішнього дипломатичного загострення Україна перебувала у складному становищі.

    Російські атаки поступово послаблювали енергетичну інфраструктуру, система протиповітряної оборони потребувала додаткових ракет, а попереду залишався складний зимовий період.

    На цьому тлі Київ зіткнувся з новими суперечностями із Вашингтоном.

    Адміністрація Трампа послабила окремі санкційні обмеження на російський дизель, вимагала скорочення українських ударів по нафтопереробних заводах РФ та продовжувала наполягати на швидкому дипломатичному врегулюванні війни.

    Водночас українська сторона повідомляла про проблеми з постачанням американських ракет-перехоплювачів, передачею розвідувальної інформації та роботою військових супутникових сервісів.

    Саме сукупність цих обставин, за оцінкою NYT, спонукала українське керівництво до відкритішої позиції.

    Розвіддані, ракети Patriot і Starshield стали причинами напруження

    Одним із найгостріших питань у відносинах двох країн стало забезпечення української протиповітряної оборони.

    Зеленський повідомляв, що Україна не отримувала своєчасного попередження про деякі російські ракетні атаки.

    Особливе занепокоєння викликала відсутність інформації про запуски балістичних ракет, оскільки такі попередження можуть допомагати цивільним швидше дістатися укриттів.

    Крім того, українська сторона заявляла про затримки з передачею ракет для систем Patriot.

    Окремою проблемою стали обмеження в роботі Starshield — військового супутникового сервісу компанії SpaceX.

    За повідомленнями українських посадовців, перебої вплинули на виконання окремих військових завдань.

    Водночас американські представники заперечували, що адміністрація Трампа цілеспрямовано припинила допомогу Україні.

    Держсекретар США Марко Рубіо також не погодився зі звинуваченнями в навмисному блокуванні важливої військової підтримки.

    За інформацією Associated Press, Зеленський згодом підтвердив відновлення передачі попереджень про російські ракетні удари.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про відновлення обміну американськими розвідданими.

    Попри це, питання стабільності постачання американського озброєння та супутникового зв’язку залишаються важливими для української оборони.

    Угода Трампа з Путіним щодо дизеля поглибила суперечності

    Ще однією причиною дипломатичного загострення стала домовленість США та Росії щодо постачання дизельного пального.

    Вашингтон тимчасово послабив визначені санкційні обмеження на операції з російським дизелем.

    Американська адміністрація пояснювала це прагненням стабілізувати міжнародний паливний ринок і стримати зростання цін.

    Однак Київ розкритикував таке рішення, оскільки додаткові енергетичні доходи можуть посилити фінансові можливості Росії.

    Водночас Трамп неодноразово закликав Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах.

    Українське керівництво наполягало на взаємності: Київ готовий розглядати припинення атак по російській нафтовій інфраструктурі, якщо Москва зупинить удари по українській енергетиці.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про домовленість Трампа з Путіним та розбіжності щодо українських ударів по НПЗ.

    За оцінкою NYT, саме ці суперечності стали частиною ширшої кризи довіри між Києвом і Вашингтоном.

    Заяви Трампа про Росію викликали нову хвилю критики

    Особливе обурення української сторони спричинили висловлювання американського президента щодо дій Москви.

    20 жовтня Reuters повідомило, що Трамп заявив, нібито Росія загалом поводилася щодо України прийнятно.

    Американський президент також розкритикував Зеленського та висловив думку, що Україні може знадобитися інший представник для переговорів.

    Ці слова пролунали на тлі нових російських атак на українські міста та енергетичні об’єкти.

    За інформацією Reuters, саме загострення відносин із Вашингтоном стало одним із ключових чинників нових дипломатичних контактів в Осло.

    Водночас важливо розуміти, що оцінки Трампа не змінюють факту продовження Росією повномасштабної війни проти України.

    Чому Київ раніше уникав конфліктів із Білим домом

    Після публічної суперечки Зеленського і Трампа в Овальному кабінеті у лютому 2025 року українська сторона намагалася максимально обережно вибудовувати відносини з американською адміністрацією.

    Київ неодноразово наголошував на вдячності США за підтримку та підкреслював необхідність спільних зусиль для завершення війни.

    Така дипломатична стратегія була пов’язана з високою залежністю української оборони від окремих видів американського озброєння та технологій.

    Зокрема, системи Patriot і відповідні ракети-перехоплювачі відіграють важливу роль у захисті від балістичних загроз.

    Однак, за оцінкою The New York Times, нове загострення змусило Україну відкритіше говорити про рішення Вашингтона, з якими вона не погоджується.

    Чому Зеленський не розриває відносин із Трампом

    Попри різку риторику, українська влада продовжує підтримувати контакти з американською адміністрацією.

    19 жовтня Зеленський провів телефонну розмову з державним секретарем США Марко Рубіо.

    Наступного дня в Осло відбулися переговори за участю Зеленського, американського спецпосланця Стіва Віткоффа, президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре.

    До дипломатичних контактів також долучився Джаред Кушнер.

    За повідомленням Reuters, сторони обговорювали можливі рамки мирного врегулювання, гарантії безпеки та подальшу підтримку України.

    Президент Фінляндії позитивно оцінив результати зустрічі, зазначивши, що переговори допомогли просунутися в обговоренні мирних ініціатив.

    Водночас жодного остаточного мирного договору чи погоджених усіма сторонами умов припинення війни не було оголошено.

    Портников пояснив ризики нової тактики Зеленського

    Український публіцист і політичний оглядач Віталій Портников, позицію якого наводить The New York Times, звернув увагу на складність становища українського президента.

    На його думку, публічне загострення з Вашингтоном створює ризики, однак мовчання щодо проблем із військовою підтримкою також може мати серйозні наслідки.

    Портников відзначив важливість розмови Зеленського з Марко Рубіо.

    На його думку, готовність держсекретаря США продовжувати діалог свідчить про те, що американська адміністрація не відмовилася від співпраці з Україною.

    Крім того, Київ активно контактує з американськими законодавцями обох партій.

    Такі переговори дозволяють українській стороні пояснювати свою позицію не лише Білому дому, а й Конгресу США.

    Що зміниться у відносинах України та США

    The New York Times звертає увагу, що позиція Дональда Трампа щодо України вже неодноразово змінювалася.

    Періоди різких суперечностей чергувалися з відновленням дипломатичних контактів.

    Тому нинішнє загострення не обов’язково означає остаточне погіршення відносин між державами.

    Водночас воно демонструє складність становища Києва, який прагне одночасно відстоювати власні безпекові інтереси та зберігати американську підтримку.

    Головний висновок аналізу NYT полягає в тому, що Зеленський обрав відкритішу й жорсткішу риторику щодо Трампа, але не відмовився від дипломатичного діалогу зі США.

    Українське керівництво намагається поєднати критику окремих рішень Вашингтона з продовженням переговорів про зброю, розвідку, гарантії безпеки та завершення війни.

    Наскільки результативною виявиться ця тактика, залежатиме від наступних рішень американської адміністрації та фактичного виконання домовленостей щодо підтримки України.

  • Трамп хоче повернути газ Путіна до Європи через Україну

    Трамп хоче повернути газ Путіна до Європи через Україну

    Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість відновлення транзиту російського природного газу через Україну до європейських країн як один з елементів майбутньої мирної угоди. За інформацією американського видання The New York Times, спеціальний представник Білого дому Стів Віткофф і зять американського президента Джаред Кушнер уже порушували це питання під час переговорів із Володимиром Зеленським та європейськими посадовцями. У Вашингтоні вважають, що повернення російського газу на європейський ринок може стати економічним стимулом для Москви погодитися на припинення війни. Однак у Європі ініціатива викликала серйозні заперечення: повернення до закупівель у «Газпрому» може відновити залежність від Кремля, якої Євросоюз намагається позбутися з 2022 року.

    Про американську пропозицію повідомила The New York Times, посилаючись на співрозмовників, ознайомлених із перебігом переговорів.

    Подробиці публікації також передали Deutsche Welle та РБК-Україна.

    За інформацією журналістів, американські представники обговорювали можливість відновлення закупівель російського газу на початку жовтня під час переговорів у Маямі.

    Аналогічна ідея, за даними NYT, пролунала і під час вересневої зустрічі Віткоффа та Кушнера з президентом України Володимиром Зеленським у Києві.

    Пропозиція передбачає повернення економічних зв’язків між Росією та Європою в обмін на можливий прогрес у переговорах про завершення війни.

    Водночас наразі немає підтвердження, що українська влада погодилася відновити транспортування російського газу.

    Російський газ як інструмент мирної угоди

    За інформацією The New York Times, команда Трампа розглядає енергетичну співпрацю як один із механізмів досягнення політичних домовленостей.

    Американські переговорники припускають, що повернення російського газу до Європи може створити для Москви фінансовий стимул погодитися на припинення бойових дій.

    Йдеться про відновлення доходів Росії від експорту енергоносіїв, які залишаються важливим джерелом надходжень для її економіки.

    Україна, за такою логікою, могла б отримувати плату за використання власної газотранспортної системи.

    До початку 2025 року українські магістральні газопроводи забезпечували транспортування значних обсягів російського газу до європейських споживачів.

    Після припинення транзиту Україна втратила відповідне джерело доходів.

    За окремими оцінками, раніше транспортування російського газу забезпечувало близько одного мільярда доларів надходжень на рік.

    Однак можливі майбутні доходи залежали б від обсягів постачання, тарифів та умов нових контрактів.

    Тому навіть у разі відновлення транзиту немає гарантії, що Україна отримуватиме ті самі суми, що й до завершення попереднього договору.

    Крім того, повернення російського газу до Європи суперечить нинішньому курсу Євросоюзу на скорочення енергетичної залежності від Москви.

    Що саме пропонували Віткофф і Кушнер Зеленському

    Американські переговорники, за інформацією NYT, розглядали відновлення газових поставок не як окрему комерційну операцію, а як частину ширшого пакета домовленостей.

    До нього можуть входити питання безпеки України, майбутніх відносин Росії з НАТО та територіального врегулювання.

    Вашингтон прагне використати економічні стимули для просування переговорів із Москвою.

    Водночас частина європейських і українських посадовців побоюється, що економічні поступки Росії можуть бути запропоновані раніше, ніж Москва погодиться на реальні кроки для припинення агресії.

    У Білому домі пояснюють свій підхід прагненням створити взаємну економічну зацікавленість у мирі.

    Проте офіційного документа, який визначав би конкретні умови відновлення транзиту, поки не оприлюднено.

    Також невідомо, хто саме мав би укладати нові газові контракти, які компанії відповідали б за продаж ресурсу та яку роль могли б отримати американські інвестори.

    США можуть заробляти на російському газі

    Окремою інтригою переговорів є можлива участь американського капіталу в газових проєктах Росії.

    Ще 8 жовтня агентство Reuters повідомило про переговори між представниками США та Росії щодо можливого залучення американського інвестора до газопроводів «Північного потоку».

    За інформацією п’яти співрозмовників агентства, серед учасників контактів були Джаред Кушнер і представник російського керівництва Кирило Дмитрієв.

    Обговорення стосувалися можливого майбутнього бізнесу, пов’язаного з транспортуванням російського газу до Європи.

    За такого сценарію американські інвестори могли б отримувати частину доходів від енергетичних операцій.

    Водночас Reuters наголосило, що реальне відновлення роботи газопроводів стикається із серйозними політичними та юридичними перешкодами.

    У Білому домі заявили, що останнім часом переговори безпосередньо про «Північний потік» не проводилися.

    Таким чином, інформація про можливі американські прибутки залишається повідомленням джерел, а не підтвердженою домовленістю.

    Чи можуть запустити «Північний потік-2»

    У публікації NYT також ідеться про можливе повернення до експлуатації газопроводу «Північний потік-2».

    Його будували для транспортування російського газу до Німеччини через Балтійське море.

    Однак газопровід так і не розпочав повноцінної комерційної роботи.

    У вересні 2022 року внаслідок підводних вибухів було пошкоджено кілька ниток газопроводів системи «Північний потік».

    Водночас одна нитка «Північного потоку-2» залишилася неушкодженою.

    Попри це відновлення транспортування газу через Балтику потребувало б не лише технічних, а й політичних рішень.

    За даними Reuters, американські та європейські санкції наразі перешкоджають відновленню відповідних операцій.

    Крім того, будь-який перезапуск вимагав би погодження німецької влади.

    Отже, навіть якщо Вашингтон і Москва домовляться про економічне співробітництво, цього буде недостатньо для автоматичного відновлення роботи «Північного потоку-2».

    Німеччина виступила проти повернення російського газу

    Одним із головних противників американської ініціативи стала Німеччина.

    До початку повномасштабного вторгнення Росії ця держава була одним із найбільших покупців російських енергоносіїв.

    Значна частина німецької промисловості використовувала газ із РФ.

    Однак після 2022 року Берлін почав прискорено перебудовувати систему енергопостачання.

    Країна інвестувала в інфраструктуру приймання зрідженого природного газу та диверсифікацію постачальників.

    За інформацією The New York Times, радник канцлера Фрідріха Мерца з питань національної безпеки Гюнтер Заутер під час переговорів у Флориді висловив заперечення проти повернення до російських газових поставок.

    У німецькому уряді побоюються, що відновлення великих закупівель у Росії знову створить залежність від Кремля.

    Колишній міністр економіки Німеччини Роберт Габек також заявив, що європейські країни не повинні повторювати помилки минулого.

    На його думку, використання посередників або зміна комерційної схеми не змінює походження російського газу.

    Водночас усередині Німеччини існують політичні сили, які підтримують повернення до закупівель російських енергоносіїв.

    Зокрема, представники партії «Альтернатива для Німеччини» виступають за відновлення газової співпраці, аргументуючи це необхідністю зниження цін на енергію.

    Євросоюз уже ухвалив закон про відмову від російського газу

    Американська ініціатива виникла на тлі принципових змін у європейському енергетичному законодавстві.

    26 січня 2026 року Рада ЄС остаточно затвердила регламент щодо поступової відмови від російського природного газу.

    Відповідно до регламенту ЄС № 2026/261, імпорт російського газу має бути припинений поетапно.

    Для довгострокових контрактів на зріджений природний газ заборона почне застосовуватися з 1 січня 2027 року.

    Для довгострокових контрактів на трубопровідний газ основний термін становить 30 вересня 2027 року.

    За окремих умов, пов’язаних із заповненням газосховищ, його можуть перенести до 1 листопада 2027 року.

    Короткострокові контракти вже підпадають під обмеження, запроваджені протягом весни та літа 2026 року.

    Це означає, що масштабне відновлення російського газового транзиту до Євросоюзу потребувало б вирішення питання відповідності чинному європейському законодавству.

    Україна сама не може ухвалити рішення, яке дозволить європейським країнам ігнорувати імпортні обмеження ЄС.

    Чому Україна припинила транзит газу 2025 року

    Транзит російського природного газу через українську газотранспортну систему припинився 1 січня 2025 року.

    Причиною стало завершення п’ятирічної угоди між українським оператором газотранспортної системи та російським «Газпромом».

    Українська сторона вирішила не продовжувати договір.

    Це рішення стало частиною політики скорочення економічної залежності від Росії на тлі повномасштабної війни.

    Попри припинення транзиту, Україна зберегла працездатність газотранспортної системи та можливість отримувати газ із європейського напрямку.

    Важливо розрізняти транспортування російського газу територією України до ЄС та імпорт газу самою Україною.

    Нині українські компанії можуть закуповувати природний газ на європейських ринках, використовуючи доступні маршрути міждержавного сполучення.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала питання постачання газу через Угорщину та Словаччину, зокрема ризики непрямої присутності російського ресурсу на європейському газовому ринку.

    Водночас купівля газу в європейського постачальника не обов’язково означає укладання прямого договору з російським «Газпромом».

    Чому Трамп повернувся до енергетичних угод із Росією

    Нова газова пропозиція з’явилася невдовзі після іншої суперечливої домовленості Вашингтона з Москвою.

    У жовтні адміністрація Дональда Трампа підтримала механізм, який дозволяє збільшити постачання російського дизельного пального на міжнародний ринок.

    У Вашингтоні пояснювали цей крок необхідністю стримати зростання цін на паливо.

    Проте рішення викликало невдоволення частини американських сенаторів і критичну реакцію української влади.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним щодо російського дизеля.

    Наступним кроком стало рішення Білого дому призупинити застосування частини санкцій, передбачених законом Грема.

    Про наслідки цього рішення «Ненька інфо» писала в окремому матеріалі про відтермінування економічних обмежень проти Кремля.

    Таким чином, пропозиція щодо відновлення газових поставок не є ізольованою ініціативою.

    Вона вписується у ширший підхід адміністрації Трампа, яка намагається використати економічні домовленості як інструмент переговорів із Росією.

    Кремль уже заговорив про нові спільні проєкти зі США

    Представник російського президента з економічних питань Кирило Дмитрієв позитивно оцінює перспективи нового діалогу між Москвою та Вашингтоном.

    Після домовленостей щодо дизельного пального він заявляв про можливість появи додаткових економічних ініціатив.

    Серед потенційних напрямків співпраці російська сторона називала енергетичні проєкти, інфраструктуру центрів обробки даних і використання атомної енергії.

    Також обговорювалися можливості американської участі в російських енергетичних активах.

    Зокрема, Reuters повідомляло про переговори, пов’язані з майбутнім міжнародного бізнесу російської нафтової компанії «Лукойл».

    Однак значна частина цих ідей залишається на рівні попередніх консультацій.

    Факт обговорення не означає, що угоди вже укладені або що відповідні санкційні обмеження скасовані.

    Чи погодиться Зеленський відновити газовий транзит

    Офіційної згоди України на відновлення транспортування російського газу до Європи наразі немає.

    Так само відсутній оприлюднений проєкт домовленості, у якому були б визначені обсяги постачання, майбутні транзитні тарифи та юридичні зобов’язання сторін.

    Для Києва це питання пов’язане не лише з потенційними доходами, а й із національною безпекою.

    Повернення російського газу на європейський ринок може забезпечити Москві додаткові валютні надходження.

    Водночас Україна продовжує вимагати посилення міжнародного економічного тиску на Росію та захисту власної енергетичної інфраструктури від обстрілів.

    Тому можливість укладання такої угоди залежатиме від ширших переговорів щодо припинення війни, позиції Європейського Союзу та конкретних гарантій безпеки.

    Станом на 18 жовтня 2026 року відновлення транзиту російського газу через Україну залишається переговорною пропозицією, а не погодженим рішенням.

    Адміністрація Трампа розглядає газову співпрацю як можливий економічний стимул для досягнення миру, тоді як частина європейських урядів побоюється нового посилення залежності від Кремля.

    Найближчі переговори покажуть, чи здатен Вашингтон перетворити цю ініціативу на конкретний план і чи матиме такий план підтримку України та Євросоюзу.

  • Трамп має три важелі тиску на Україну: The Telegraph розкрив, без чого ЗСУ поки не обійдуться

    Трамп має три важелі тиску на Україну: The Telegraph розкрив, без чого ЗСУ поки не обійдуться

    Попри поступове скорочення залежності України від американського фінансування, Сполучені Штати залишаються важливим партнером у трьох критичних сферах оборони. Йдеться про розвідувальну інформацію, ракети-перехоплювачі для систем Patriot та постачання американського озброєння, яке закуповують європейські союзники. На тлі напружених відносин між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським ці напрямки можуть стати інструментами політичного тиску на Київ.

    Про це йдеться в аналізі британського видання The Telegraph.

    За оцінкою журналістів, адміністрація Трампа зберігає суттєвий вплив на військові спроможності України, хоча пряма фінансова допомога США вже не відіграє тієї ролі, що на початку повномасштабного вторгнення.

    Нині значну частину американського озброєння для України оплачують європейські держави. Однак сам факт фінансування з боку Європи не усуває залежності від рішень Вашингтона щодо продажу та передачі військової техніки.

    Перший важіль — американська розвідка

    Однією з найважливіших складових співпраці залишається передача розвідувальної інформації.

    Американські супутникові системи та інші засоби спостереження допомагають Україні отримувати відомості про військові об’єкти противника, переміщення техніки й підготовку ракетних атак.

    За інформацією The Telegraph, американські розвідувальні структури, зокрема ЦРУ, також відігравали важливу роль у наданні даних для планування українських далекобійних операцій.

    Особливе значення має можливість завчасно отримувати попередження про запуски балістичних ракет.

    Після російського удару по Києву ввечері 12 жовтня Володимир Зеленський повідомив, що Україна не отримала завчасного попередження від міжнародних партнерів.

    Однак відсутність інформації про конкретний запуск не означає припинення всієї розвідувальної співпраці.

    13 жовтня міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтвердив, що Україна продовжує отримувати розвіддані від Сполучених Штатів.

    Другий важіль — ракети для Patriot

    Ще одна критично важлива сфера — постачання ракет-перехоплювачів для американських зенітно-ракетних комплексів Patriot.

    Ці системи відіграють ключову роль у захисті українських міст від російських балістичних ракет.

    На відміну від багатьох ударних безпілотників і крилатих ракет, балістичні цілі значно складніше перехоплювати через особливості їхньої швидкості та траєкторії.

    Україна використовує також інші системи протиповітряної оборони, однак можливості Patriot залишаються особливо важливими саме для протидії балістиці.

    Проблема полягає не лише в кількості пускових установок, а й у постійному забезпеченні їх відповідними боєприпасами.

    Навіть за наявності достатньої кількості комплексів обмеження поставок ракет-перехоплювачів може вплинути на здатність протиповітряної оборони відбивати масовані удари.

    Європейські країни поступово збільшують оборонне виробництво, однак швидко замінити весь обсяг американських поставок складно.

    Третій важіль — програма НАТО PURL

    Третім напрямком The Telegraph називає механізм Prioritised Ukraine Requirements List (PURL).

    Він дозволяє європейським союзникам закуповувати американське озброєння для України.

    Таким чином, фінансування забезпечують європейські держави, але постачання все одно залежить від американської сторони.

    За повідомленнями західних медіа, під час переговорів у Маямі представники адміністрації Трампа порушували питання можливого обмеження військової співпраці, якщо Україна не припинить удари по російських нафтопереробних заводах.

    Йдеться про повідомлення журналістів із посиланням на джерела, а не про офіційно оголошене рішення щодо зупинення програми.

    Водночас сам механізм PURL демонструє, що навіть значне фінансове залучення Європи не забезпечує повної незалежності від Вашингтона.

    Чому відносини між Києвом і Вашингтоном загострилися

    Нова хвиля суперечностей виникла після домовленостей Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо російського дизельного пального.

    Американський президент пояснив послаблення санкцій необхідністю стримувати ціни на паливо на світовому ринку.

    Натомість українське керівництво розкритикувало рішення, наголосивши, що експортні доходи допомагають Росії фінансувати продовження війни.

    Окремою причиною напруженості стали українські удари по російських нафтопереробних підприємствах.

    Вашингтон висловлював занепокоєння їхнім впливом на паливний ринок, тоді як Україна розглядає удари по об’єктах, які забезпечують військовий потенціал РФ, як один з інструментів послаблення агресора.

    На цьому тлі з’явилися повідомлення про можливі обмеження американської військової допомоги та передачі розвідувальної інформації.

    Втім, станом на 13 жовтня підтвердження повного припинення цих механізмів немає.

    Чи зможе Європа замінити США

    The Telegraph звертає увагу, що європейські союзники вже взяли на себе більшу частину фінансової відповідальності за підтримку України.

    Водночас Європа стикається з обмеженнями власних виробничих потужностей.

    Збільшення оборонних бюджетів Німеччини, Польщі та інших держав означає зростання попиту на озброєння як для України, так і для власних армій.

    За оцінкою британського видання, європейські країни можуть поступово розвивати альтернативні канали постачання зброї та боєприпасів.

    Проте заміна американських розвідувальних можливостей є складнішим завданням, яке потребуватиме значного часу й інвестицій.

    Отже, три головні сфери залежності України від США залишаються незмінними: розвідка, протиракетна оборона та доступ до американського озброєння.

    The Telegraph оцінює ці напрямки як потенційні важелі Вашингтона у відносинах із Києвом.

    Водночас фактична співпраця між державами продовжується, а повідомлення про можливі обмеження не слід ототожнювати з рішеннями, які вже набрали чинності.

  • «Не для мене, а для всього світу»: Трамп пояснив, навіщо уклав дизельну угоду з Путіним

    «Не для мене, а для всього світу»: Трамп пояснив, навіщо уклав дизельну угоду з Путіним

    Президент США Дональд Трамп заявив, що домовленість із російським лідером Володимиром Путіним щодо постачання дизельного пального необхідна для стабілізації світового енергетичного ринку. За його словами, обмеження російського експорту можуть негативно вплинути на інші держави, а також американських фермерів і виробників сільськогосподарської продукції. Водночас американські переговорники назвали ще одну мету угоди — спробу повернути Москву до переговорів про завершення війни в Україні.

    Про це Трамп заявив 12 жовтня під час спілкування з журналістами. Відео його відповідей опублікував офіційний акаунт Білого дому у соцмережі X.

    Президент США відповів на критику домовленості з Кремлем, яка пролунала навіть від представників Республіканської партії.

    За словами Трампа, Сполучені Штати мають значні обсяги власного нафтовидобутку, однак додаткові обмеження на міжнародному ринку пального можуть призвести до ще більшого зростання цін.

    Він наголосив, що Вашингтон міг би залишити більше дизельного пального для внутрішніх потреб, проте це створило б проблеми для інших країн.

    «Це не стільки угода для мене, скільки для решти світу», — заявив Трамп.

    Американський президент додав, що підтримує рішення, здатні допомогти фермерам і власникам тваринницьких господарств, для яких дизельне пальне є важливою складовою виробничих витрат.

    Таким чином, Трамп фактично пояснив послаблення обмежень проти російських енергоносіїв економічною необхідністю.

    Чому Вашингтон пішов на домовленість із Москвою

    9 жовтня Дональд Трамп повідомив про телефонну розмову з Путіним, після якої оголосив про домовленість щодо постачання російського дизельного пального до США та на світові ринки.

    Американська адміністрація видала тимчасовий дозвіл на визначені операції з російським дизелем.

    Це рішення викликало суперечки у Вашингтоні. Представники обох провідних американських партій висловили занепокоєння тим, що послаблення санкцій може надати Кремлю додаткові доходи без зустрічних поступок у питанні припинення війни.

    Критики також поставили під сумнів відповідність домовленості американському законодавству, яке обмежує імпорт російських енергоносіїв.

    Водночас сам Трамп наполягає, що його пріоритетом є зниження вартості пального.

    Reuters повідомило про іншу мету дизельної угоди

    За даними Reuters, американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер під час переговорів з українською делегацією в Маямі пояснили рішення Вашингтона також дипломатичними мотивами.

    Троє співрозмовників агентства, обізнаних із перебігом зустрічі, повідомили, що Сполучені Штати розглядають дизельну угоду як можливість відновити переговори з Росією.

    Американська сторона сподівається, що економічна поступка пом’якшить позицію Москви та продемонструє готовність Вашингтона до співпраці.

    За інформацією Reuters, Віткофф і Кушнер також порушували питання українських ударів по російських нафтопереробних заводах.

    Представники США вкотре запропонували Києву припинити такі атаки, оскільки адміністрація Трампа пов’язує їх зі зростанням цін на дизельне пальне.

    Однак, за оцінками експертів, наведеними агентством, одним із головних чинників подорожчання пального є війна на Близькому Сході.

    При цьому співрозмовники Reuters, обізнані з переговорами в Маямі, не підтвердили, що американська сторона погрожувала припиненням військової допомоги або обміну розвідданими через удари по НПЗ.

    Зеленський розкритикував рішення США

    Президент України Володимир Зеленський назвав домовленість Вашингтона з Москвою слабким рішенням, яке створює додаткові економічні можливості для Росії.

    Українська влада наголошує, що доходи від експорту нафтопродуктів допомагають Кремлю фінансувати військове виробництво та продовжувати агресію.

    Водночас Київ заявляє про готовність розглядати взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, якщо Росія також виконуватиме відповідні зобов’язання.

    11 жовтня Трамп оголосив про нібито досягнуте енергетичне перемир’я між Україною та Росією. Однак сторони не підтвердили існування такої домовленості, а російські атаки на українську інфраструктуру продовжилися.

    Чи справді російський дизель знизить ціни

    Експерти сумніваються, що додаткові обсяги російського дизеля суттєво вплинуть на глобальний ринок.

    За оцінками, наведеними Reuters, заплановане постачання є відносно невеликим порівняно зі світовим споживанням пального.

    Тому економічний ефект домовленості може виявитися значно скромнішим, ніж очікує американська адміністрація.

    Таким чином, Вашингтон пояснює дизельну угоду з Москвою одразу двома цілями: стримуванням цін на пальне та спробою повернути Росію до переговорів. Однак поки немає підтверджень, що послаблення санкцій змусило Кремль погодитися на припинення війни або зробити конкретні поступки Україні.

  • Трамп підтримав вимогу Путіна щодо виборів в Україні, через що переговори в Маямі завершилися достроково

    Трамп підтримав вимогу Путіна щодо виборів в Україні, через що переговори в Маямі завершилися достроково

    У Маямі переговори обірвалися на півслові. Дводенні консультації між українською делегацією, Стівом Віткоффом, Джаредом Кушнером і представниками європейських столиць, НАТО та Єврокомісії завершилися вже після першого дня — 9 жовтня. Офіційно сторони говорили про підготовку до зими, стійкість енергосистеми, зерновий коридор, гарантії безпеки та «нові ідеї» щодо завершення війни. Насправді ж зустріч згорнулася після того, як американська сторона фактично відмовилася тиснути на Москву щодо ключових для Києва питань і висунула умову, яку українська делегація сприйняла як пряму спробу змінити формат політичного представництва України. За словами людини, обізнаної з перебігом обговорень, до певного моменту розмова йшла за звичним сценарієм. Українці доповідали про ситуацію на фронті та в тилу, визначали потреби в протиповітряній обороні й боєприпасах, детально розбирали ризики зимового періоду.

    Кушнер і Віткофф брали активну участь у дискусії та навіть почали обговорювати можливі пункти майбутньої угоди. Тема українських ударів по російських нафтопереробних заводах і пов’язаного з ними дефіциту дизельного пального на американському ринку, за цією версією, «взагалі не зачепила» переговорників — попри те, що того самого дня Дональд Трамп публічно оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизеля та тимчасового скасування санкцій на його експорт. Міністерство фінансів США оперативно видало тимчасову генеральну ліцензію. Обсяги, які називав Трамп (спочатку понад 300 тисяч тонн, потім сотні тисяч і мільйони), невеликі порівняно зі світовим ринком, однак сам факт зняття обмежень дає Москві додаткові доходи та знижує ефект від українських ударів по енергетичній інфраструктурі.

    Переломний момент, за тією самою інформацією, настав, коли Кушнер майже дослівно передав позицію, яку, за його словами, Путін виклав Трампу: Росія готова підписати мирну угоду з Україною, але лише із «законним президентом», обраним на виборах, і готова чекати на їх проведення. Трамп, за цією версією, погодився з таким підходом і заявив, що для досягнення миру Україні потрібні вибори. За свідченням учасника обговорень, ця заява шокувала українську делегацію. Давид Арахамія, голова фракції «Слуга народу» й один із ключових переговорників, заявив, що делегації необхідно зв’язатися з Володимиром Зеленським. Після розмови з президентом ухвалили рішення завершити переговори достроково. Публічно Віткофф назвав обговорення «конструктивними» та корисними для підготовки наступних контактів із Москвою. Українська сторона в офіційних коментарях була стриманішою.

    У наступні дні Трамп відкрито посилив ту саму риторику. Він заявив, що Путін «дуже хоче угоди», а Зеленський «не хоче», і прямо запропонував Україні «нового лідера, який зможе укласти угоду». Він критикував удари по російських НПЗ, пов’язуючи їх зі зростанням цін на дизельне пальне у США напередодні проміжних виборів. Зеленський відповів публічно: якщо Трамп і Путін хочуть виборів, нехай Москва забезпечить 60 днів повного припинення вогню — і Україна їх організує. «Звичайно, ми будемо готові до будь-якого вибору нашого народу», — сказав він в інтерв’ю ABC. Кремль відкинув ідею тимчасового перемир’я. Дмитро Пєсков повторив, що Росія прагне не паузи, а довгострокового миру. Сергій Лавров додав, що Зеленський «не заслуговує» на такий перепочинок.

    Європейські лідери публічно виступили на підтримку Зеленського. Йоганн Вадефуль, Еммануель Макрон, представники Великої Британії та Польщі заявили, що підтримують президента України й що лише українці вирішують, хто очолюватиме їхню державу. Урсула фон дер Ляєн підтвердила солідарність із Києвом. Однак усередині ЄС, за тією самою інформацією з оточення переговорів, уже триває окреме обговорення. Як саме пояснювати виборцям українське питання — як необхідність продовжувати військову підтримку чи як привід підштовхнути Київ до виборів і мирного процесу. Публічна риторика та закриті розрахунки щодо електоральних ризиків розходяться.

    Юридично вибори в Україні наразі неможливі. Закон «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє проведення президентських, парламентських і місцевих виборів під час дії воєнного стану. Конституція продовжує повноваження Верховної Ради до його скасування. Центральна виборча комісія та міжнародні інституції, зокрема Парламентська асамблея Ради Європи, неодноразово зазначали, що повноцінний виборчий процес в умовах активних бойових дій, окупації частини території та перебування мільйонів людей за межами своїх домівок є нереалістичним без суттєвих законодавчих і логістичних змін. За даними опитувань, більшість українців виступає проти проведення виборів до завершення війни або принаймні до встановлення стійкого припинення вогню.

    Водночас електоральна картина вже відрізняється від тієї, що була у 2022–2023 роках. За даними опитування Rating Group, проведеного 3–5 жовтня 2026 року, Валерій Залужний має довіру 64% респондентів, а Зеленський і Кирило Буданов — по 53%. У гіпотетичному першому турі президентських виборів Зеленський отримує близько 23%, Залужний — близько 20%. Інші опитування свідчать, що понад половина українців не хоче бачити Зеленського на другому терміні, хоча й не підтримує негайного проведення виборів. Оцінка, яка циркулює серед учасників переговорів, — що ймовірність участі Зеленського в наступних виборах становить приблизно 50 на 50, а в разі його участі шанси на перемогу прямують до нуля, — залишається приватним судженням, а не підтвердженим фактом. Водночас вона відображає звуження політичного простору навколо президента після років корупційних скандалів, накопиченої втоми суспільства та зростання авторитету військових постатей.

    Американські важелі тиску при цьому нікуди не зникли. У повідомленнях західних медіа, зокрема Financial Times, ішлося про те, що в Маямі українцям прямо говорили про можливе призупинення обміну розвідувальними даними та постачання озброєння за механізмом PURL, якщо удари по російських НПЗ не припиняться. Україна й надалі критично залежить від американської розвідки та Starlink для управління безпілотниками. Київ неодноразово просив розширити доступ до Starlink на території Росії для завдання ударів на великій відстані, однак не отримав такого дозволу. Якщо не враховувати Starlink, американська підтримка, за оцінками учасників процесу, вже не забезпечує того оперативного ефекту, який мала раніше.

    Наступним кроком Вашингтона, за повідомленнями відкритих джерел, має стати візит Віткоффа та Кушнера до Москви до кінця жовтня з тими самими «новими ідеями». Київ у відповідь пропонує пов’язати будь-які поступки в енергетичній сфері із дзеркальним припиненням ударів по українській інфраструктурі та вимагає 60 днів тиші для можливого виборчого процесу. Європейці публічно підтримують Зеленського, але всередині вже прораховують, як довго зможуть пояснювати виборцям необхідність продовження військової підтримки порівняно з альтернативою у вигляді виборів і «мирного процесу» на умовах, які Москва формулює через Трампа. Розрив між тим, що говорили за зачиненими дверима в Маямі, і тим, що звучить публічно, став уже відчутним.

  • «Нас використали як ширму»: Зеленський обурився угодою Трампа з Путіним щодо дизеля

    «Нас використали як ширму»: Зеленський обурився угодою Трампа з Путіним щодо дизеля

    Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував домовленість Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального до США. Український лідер назвав рішення Вашингтона несправедливим і нечесним, порівнявши його із самітом на Алясці, під час якого, на його думку, американська сторона пішла на поступки Москві без відповідних кроків Кремля. Особливе обурення Києва викликало те, що про послаблення санкцій оголосили саме під час переговорів української делегації з представниками США в Маямі.

    Про це Зеленський заявив 9 жовтня в телефонному інтерв’ю американському виданню Axios.

    За словами українського президента, американська сторона не попередила Київ про підготовку домовленості з Росією, хоча саме того дня у Флориді тривали переговори щодо можливих шляхів завершення війни.

    Зустріч ініціював спеціальний представник Трампа Стів Віткофф. Разом із Джаредом Кушнером він проводив консультації з українською переговорною командою та представниками європейських країн.

    На порядку денному перебували питання мирного врегулювання, гарантій безпеки та подальшої підтримки України.

    Однак поки дипломати обговорювали можливість припинення війни, Трамп провів телефонну розмову з Путіним і оголосив про окрему енергетичну домовленість.

    За словами Зеленського, українська делегація не знала, що Вашингтон готується послабити санкції щодо російського дизельного пального.

    Приблизно за годину до публічної заяви Трампа українські переговорники повідомили президенту, що американський лідер планує поговорити з Путіним, а після цього може з’явитися рішення щодо санкцій проти Росії.

    Проте конкретних деталей вони не мали.

    Зеленський розцінив такий розвиток подій як порушення довіри між партнерами, які намагаються координувати дипломатичні зусилля.

    Він заявив, що Україна протягом останніх місяців докладала значних зусиль для покращення відносин зі США, тому раптове рішення про російське пальне стало для Києва несподіванкою.

    Президент також припустив, що українські переговори могли бути використані для створення враження активного мирного процесу, тоді як Вашингтон паралельно обговорював із Москвою вигідну для неї економічну домовленість.

    Водночас Зеленський не стверджував, що має докази навмисного обману з боку американської адміністрації. Його слова стосувалися оцінки обставин, за яких було оголошено угоду.

    Особливо гостро український президент відреагував на сам факт послаблення санкцій проти держави, яка продовжує повномасштабну війну.

    Зеленський порівняв дизельну домовленість із подарунком Путіну до дня народження, який російський президент відзначав 7 жовтня.

    На думку українського лідера, дозвіл на додатковий експорт російських нафтопродуктів може забезпечити Кремлю нові доходи, які потенційно використовуватимуться для продовження бойових дій.

    Україна наполягає, що економічний тиск на Росію має зберігатися до досягнення конкретних домовленостей щодо припинення агресії.

    Натомість адміністрація Трампа пов’язує послаблення обмежень із необхідністю збільшити пропозицію дизельного пального на світовому ринку.

    Чому Зеленський згадав Аляску

    Однією з найрезонансніших частин інтерв’ю стало порівняння нинішньої домовленості з російсько-американським самітом в Анкориджі, який відбувся 2025 року.

    На думку Зеленського, після тієї зустрічі Москва отримала дипломатичні переваги, але не погодилася на відповідні кроки для припинення війни.

    Український президент висловив побоювання, що аналогічна ситуація може повторитися й тепер.

    Він назвав нову домовленість «Аляскою номер два», маючи на увазі ризик односторонніх поступок Росії без гарантій припинення бойових дій.

    Найбільше питань у Києва викликає те, що після оголошення паливної угоди Кремль не підтвердив готовності негайно припинити атаки на Україну.

    За словами Зеленського, послаблення санкцій могло б мати сенс, якби стало частиною ширшої домовленості про взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі.

    Україна вже пропонувала такий механізм: Київ погоджується припинити атаки на російські нафтопереробні заводи, якщо Росія припинить удари по українських електростанціях та інших енергетичних об’єктах.

    Однак повідомлень про згоду Путіна на таке енергетичне перемир’я немає.

    На думку Зеленського, саме взаємні зобов’язання могли б свідчити про реальний дипломатичний прогрес.

    Що передбачає дизельна домовленість

    Після телефонної розмови з Путіним Дональд Трамп повідомив, що Росія готова поставити понад 300 тисяч тонн дизельного пального на американський та світовий ринки.

    Американський президент також анонсував додаткові постачання в листопаді та наступні місяці.

    Одночасно Міністерство фінансів США видало тимчасовий дозвіл, який передбачає послаблення санкційних обмежень на операції з російським дизельним пальним.

    Відповідний дозвіл діятиме до 7 квітня 2027 року.

    Таким чином, частина операцій із продажу, транспортування та імпорту російського дизеля, які раніше підпадали під американські санкції, тимчасово отримала правові підстави для здійснення.

    У Вашингтоні пояснюють рішення необхідністю стабілізації цін на пальне.

    Світовий енергетичний ринок останніми місяцями перебуває під значним тиском через військові конфлікти, перебої з постачанням нафтопродуктів та пошкодження нафтопереробних потужностей.

    Додатковим фактором стали удари України по російських НПЗ, які зменшили можливості Росії з виробництва та експорту дизельного пального.

    Проте аналітики застерігають, що збільшення російських постачань саме собою не гарантує суттєвого зниження світових цін.

    Водночас для Кремля послаблення санкцій може створити додаткові можливості для отримання валютних доходів.

    Чи вплине скандал на мирні переговори

    Попри жорстку критику домовленості, Зеленський не заявив про припинення дипломатичної співпраці зі Сполученими Штатами.

    Навпаки, президент наголосив, що американське посередництво залишається необхідним для пошуку шляхів завершення війни.

    Україна розраховує на участь Вашингтона в переговорах, військову допомогу, обмін розвідувальною інформацією та підтримку майбутніх гарантій безпеки.

    Однак Зеленський поставив під сумнів ефективність підходу, за якого Росія отримує економічні поступки ще до досягнення конкретних домовленостей щодо припинення бойових дій.

    За його оцінкою, такі рішення можуть ускладнити дипломатичний процес, якщо Москва сприйматиме їх як можливість домагатися подальших поступок без зміни своєї військової політики.

    Сам Трамп після оголошення угоди неодноразово висловлював задоволення результатами розмови з Путіним.

    Водночас, за повідомленням Axios, коментувати критику Зеленського американський президент відмовився.

    Український лідер планує додатково обговорити ситуацію зі своєю переговорною командою, щоб з’ясувати всі обставини консультацій у Маямі та подальші наміри Вашингтона.

    Отже, головною причиною нового дипломатичного конфлікту стало не саме обговорення енергетичних домовленостей, а рішення США послабити обмеження щодо Росії без підтверджених зустрічних кроків Кремля для завершення війни.

    Для Києва принциповим залишається питання взаємності: Україна готова обговорювати припинення ударів по російських НПЗ, але очікує аналогічних зобов’язань від Москви щодо захисту української енергосистеми.

    Наразі ж американсько-російська угода стосується постачання дизеля, тоді як домовленості про енергетичне перемир’я або припинення війни не оголошено.

  • Трамп домовився з Путіним про російський дизель після відмови Зеленського зупинити удари по НПЗ

    Трамп домовився з Путіним про російський дизель після відмови Зеленського зупинити удари по НПЗ

    Президент США Дональд Трамп домовився з російським диктатором Володимиром Путіним про постачання дизельного пального та послаблення американських санкцій проти російського паливного сектору. За інформацією Axios, рішення американського лідера було пов’язане з відмовою України в односторонньому порядку припинити удари по російських нафтопереробних заводах. У Вашингтоні стверджують, що Зеленський проігнорував щонайменше шість відповідних прохань, хоча українська сторона пропонувала взаємне припинення атак на енергетику.

    Про це 10 жовтня повідомило американське видання Axios із посиланням на високопоставленого посадовця США, безпосередньо обізнаного з перебігом переговорів.

    За словами співрозмовника журналістів, Білий дім протягом останніх місяців неодноразово звертався до українського керівництва з вимогою зменшити або повністю припинити атаки на нафтопереробні підприємства Росії.

    Американська адміністрація пояснювала свою позицію ситуацією на міжнародному ринку пального. Через пошкодження російських НПЗ скоротилися обсяги виробництва нафтопродуктів, що додатково посилило дефіцит дизеля на тлі енергетичних потрясінь, пов’язаних із війною на Близькому Сході.

    Зокрема, Трамп вважає, що українські атаки на російські заводи негативно впливають на ціни для американських споживачів.

    Водночас Зеленський не погодився припиняти удари без аналогічних кроків із боку Москви.

    Україна запропонувала взаємне енергетичне перемир’я: Київ припиняє удари по російських НПЗ, якщо Росія зупиняє атаки на українські електростанції та іншу енергетичну інфраструктуру.

    Однак, за словами американського чиновника, Трамп наполягав саме на односторонньому рішенні України.

    У Білому домі не вважали українські удари по російських нафтопереробних підприємствах рівноцінними атакам РФ на українську енергосистему.

    Саме ця розбіжність стала одним із ключових джерел нової напруженості у відносинах Києва та Вашингтона.

    Американський посадовець також стверджував, що продовження українських ударів може негативно позначитися на політичній атмосфері між президентами двох країн.

    Нагадаємо, раніше «Ненька інфо» повідомляла про заклик Трампа зупинити удари по виробництву дизельного пального в Росії. Уже у вересні американський президент відкрито пов’язував проблеми світового паливного ринку з українськими атаками.

    Пізніше він знову повернувся до цієї теми. Як писала «Ненька інфо», наприкінці вересня Трамп заявив, що особисто просив Зеленського зменшити інтенсивність ударів по російських НПЗ.

    Тепер стало відомо, що питання нафтопереробних заводів було одним із найгостріших у закритих переговорах між представниками США та України.

    Особливо напруженою ситуація стала 9 жовтня під час зустрічі української та американської делегацій у Маямі.

    Переговори тривали приблизно вісім годин. Спеціальні представники Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер повідомили українцям, що американський президент планує провести розмову з Путіним та послабити санкції, які обмежували експорт російського дизельного пального.

    За даними Axios, американська сторона пояснила таке рішення небажанням Києва виконувати прохання щодо припинення ударів по російських НПЗ.

    Один з українських посадовців також заявив журналістам, що під час переговорів представники США нібито погрожували припинити передачу американських розвідувальних даних, якщо Україна продовжить атакувати російські нафтопереробні підприємства.

    Водночас американський посадовець категорично заперечив, що такі погрози лунали.

    За його словами, Віткофф і Кушнер лише наголосили, що Сполучені Штати залишаються важливим партнером України, забезпечують її боєприпасами та розвідувальною підтримкою, а тому очікують врахування американських економічних інтересів.

    Таким чином, версії української та американської сторін щодо характеру переговорів суттєво відрізняються.

    Того ж дня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо масштабних постачань російського дизельного пального.

    За повідомленням Reuters, президент США заявив, що Росія готова негайно поставити понад 300 тисяч тонн дизеля. Надалі обсяги експорту мають збільшуватися.

    Трамп також анонсував постачання додаткових 500 тисяч тонн у листопаді, а згодом — ще більшої кількості пального.

    Для реалізації домовленостей американська сторона вирішила тимчасово послабити частину санкційних обмежень щодо російського дизеля.

    Це рішення стало різкою зміною попередньої американської політики, спрямованої на обмеження нафтових доходів Росії через її повномасштабне вторгнення в Україну.

    За інформацією Associated Press, Міністерство фінансів США видало шестимісячний дозвіл, який створює можливість для відповідних операцій із російським пальним.

    Водночас експерти сумніваються, що додаткові постачання дизеля з Росії зможуть суттєво знизити ціни на американському ринку.

    Однією з причин залишається загальна напруженість на світовому енергетичному ринку, пов’язана з військовими конфліктами та перебоями в постачанні нафтопродуктів.

    На тлі цих подій українська влада різко розкритикувала рішення Вашингтона.

    Володимир Зеленський у коментарі Axios назвав домовленість несправедливою та заявив, що вона стала несподіванкою для української сторони.

    Президент України порівняв це рішення з подарунком Путіну до дня народження та попередив, що послаблення санкцій може забезпечити Росію додатковими доходами для фінансування війни.

    Київ наголошує, що удари по російських НПЗ є одним із засобів послаблення економічних та логістичних можливостей російської армії.

    Адже нафтопереробна галузь забезпечує не лише цивільних споживачів, а й військову техніку, транспорт і логістику російських збройних сил.

    Ефективність таких атак останніми місяцями зросла. За оцінками української сторони, значна частина російських нафтопереробних потужностей зазнала пошкоджень або була тимчасово виведена з експлуатації.

    Це спричинило перебої з виробництвом пального всередині РФ та змусило російську владу обмежувати його експорт.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про удари по Куйбишевському НПЗ у Самарській області, одному з підприємств російської нафтопереробної промисловості.

    Однак адміністрація Трампа розглядає ситуацію також через призму внутрішніх економічних проблем США.

    Подорожчання дизельного пального впливає на транспортні перевезення, сільське господарство, логістику та собівартість товарів. Через це високі ціни на пальне стали чутливим питанням для американської влади напередодні проміжних виборів до Конгресу.

    На цьому тлі Вашингтон сподівається, що енергетичні домовленості з Москвою допоможуть не лише стабілізувати ринок, а й створити додаткові можливості для переговорів щодо завершення російсько-української війни.

    Під час зустрічі в Маямі американські представники також обговорювали з українськими та європейськими дипломатами майбутні гарантії безпеки для України, післявоєнне відновлення держави та можливі умови дипломатичного врегулювання.

    За інформацією Axios, Віткофф і Кушнер представили ідеї економічного відновлення України, фінансування її оборонних потреб, а також перспективи подальшої інтеграції до Європейського Союзу.

    Окремо розглядалися потенційні енергетичні угоди з Росією, які американська адміністрація сподівається використати як інструмент для досягнення поступок із боку Кремля.

    Однак поки що немає підтверджень, що Путін погодився на конкретні кроки для завершення війни в обмін на послаблення санкцій.

    Навпаки, після телефонної розмови з Трампом російська сторона не підтвердила готовності негайно відновити мирні переговори.

    За словами помічника президента РФ Юрія Ушакова, Кремль пов’язує можливість поновлення переговорного процесу зі своїми оцінками подій та військової ситуації.

    Таким чином, нова домовленість Вашингтона і Москви поки стосується насамперед енергетичного співробітництва, а не погодженого плану припинення бойових дій.

    Для України головна суперечність залишається незмінною: США наполягають на зменшенні ударів по російській нафтопереробній галузі, тоді як Київ готовий обговорювати такі обмеження лише за умови припинення російських атак на українську енергетику.

    На цьому тлі рішення Трампа відкрити шлях для постачань російського дизеля стало новим джерелом розбіжностей між союзниками та поставило додаткові питання щодо подальшої санкційної політики США.

    Чи зможе Вашингтон перетворити енергетичну домовленість із Кремлем на реальний прогрес у мирних переговорах, наразі невідомо. Поки що підтверджено лише оголошення паливної угоди, послаблення частини санкцій та суттєві розбіжності між американською та українською сторонами щодо ударів по російських НПЗ.