Khreshchatyknews.com

Позначка: дизель

  • Дрони дісталися Москви: після удару спалахнув НПЗ, який забезпечує 40% паливного ринку столиці РФ

    Дрони дісталися Москви: після удару спалахнув НПЗ, який забезпечує 40% паливного ринку столиці РФ

    У ніч проти 20 вересня Москва та Московська область опинилися під однією з наймасштабніших атак безпілотників за останній час. Одним із головних наслідків нальоту став удар по Московському нафтопереробному заводу в районі Капотня, де після вибухів виникла пожежа. Факт ураження підприємства підтвердили російські посадовці, а Reuters повідомило, що кілька дронів змогли дістатися території НПЗ. Масштаби пошкоджень станом на ранок ще уточнювалися.

    Московський НПЗ має особливе значення для паливної системи російської столиці. Підприємство є одним із головних постачальників бензину, дизельного пального та авіагасу для Москви й області. За даними, які раніше наводила сама галузь, завод забезпечує близько 40% паливного ринку столичного регіону. Обсяг його переробки становить приблизно 11 млн тонн нафти на рік, а встановлена потужність перевищує 12 млн тонн.

    Саме тому атака на Капотню має значно більше значення, ніж локальна пожежа на промисловому об’єкті. Будь-яке тривале скорочення виробництва на цьому підприємстві може створити додаткове навантаження на систему постачання пального в Москві, змусити перерозподіляти продукцію з інших регіонів і ще сильніше ускладнити ситуацію на російському паливному ринку.

    Мер Москви Сергій Собянін протягом ночі багаторазово повідомляв про безпілотники, які рухалися в напрямку столиці. Спочатку російська влада заявляла про десятки збитих дронів, а згодом кількість нібито перехоплених апаратів на підльотах до Москви зросла до 151 лише за кілька годин. Російська сторона традиційно не розкриває повної картини проривів ППО, однак пожежа на НПЗ показала, що принаймні частина безпілотників змогла досягти цілей.

    Reuters повідомило, що атака на московський регіон була значно масштабнішою: за російськими даними, від суботи ППО нібито перехопила понад 1600 безпілотників, приблизно 450 із яких прямували у напрямку столиці. Внаслідок ударів у Московській області загинули щонайменше двоє людей, а в одному з районів довелося евакуювати сотні мешканців після влучання у житлову забудову. Українська сторона на момент появи повідомлень про НПЗ офіційно не коментувала свою причетність до конкретного удару по Капотні.

    Водночас це вже далеко не перший удар по Московському НПЗ. Nenka.info раніше писала, що в червні підприємство вже зазнавало серії атак. Тоді супутникові знімки показували пошкодження резервуарів і технологічних установок, зокрема комплексу первинної переробки нафти. Детальніше про попередні наслідки ударів можна прочитати в матеріалі «Кришку резервуара зірвало вибухом: нові супутникові фото розкрили наслідки атаки на Московський НПЗ».

    Ще один матеріал Nenka.info описував, як після попередніх ударів Московський НПЗ опинився серед проблемних об’єктів російської нафтопереробки. Тоді повідомлялося, що завод, який належить структурі «Газпром нефти», є ключовим постачальником бензину та дизеля для Москви й області. Росія почала шукати бензин за кордоном після серії атак по НПЗ.

    Нова атака відбувається на особливо чутливому для Росії тлі. У вересні Reuters повідомляло, що половина найбільших російських виробників дизельного пального вже скоротила випуск або зупинила окремі установки після серії ударів безпілотників. Серед проблемних підприємств називали Киришський, Волгоградський, Нижньогородський та інші великі НПЗ. Через перебої Москва була змушена обмежувати експорт бензину, дизеля та авіаційного пального, намагаючись утримати достатні обсяги для внутрішнього ринку.

    Лише за кілька днів до атаки на Капотню під удар потрапив Ярославський НПЗ. За даними Reuters, після пошкодження ключової установки підприємство припинило переробку сирої нафти. Потужність цього заводу становить близько 15 млн тонн на рік, а пошкоджена установка забезпечувала приблизно 40% його первинної переробки.

    Таким чином, удар по Московському НПЗ відбувається не ізольовано, а в межах ширшої серії проблем для російської нафтопереробної промисловості. За даними Reuters, регулярні атаки вже призвели до суттєвого скорочення доступних потужностей, зростання дефіциту пального та обмеження експорту. Додаткове пошкодження об’єкта, який забезпечує значну частину Москви, може ще більше ускладнити ситуацію.

    Nenka.info раніше також писала, що наслідки атак вже відчуваються на внутрішньому ринку РФ: удари по НПЗ залишили Росію без частини необхідного бензину, а російська влада була змушена запроваджувати додаткові обмеження на вивезення нафтопродуктів.

    Станом на ранок 20 вересня достовірних даних про те, які саме технологічні установки Московського НПЗ були пошкоджені цього разу, немає. Так само поки що не оголошено, чи довелося підприємству повністю або частково зупиняти переробку нафти. Reuters зазначає, що масштаби пошкоджень залишаються незрозумілими.

    Сам факт підтвердженого ураження одного з найбільших паливних об’єктів безпосередньо в межах Москви, однак, уже робить цю атаку однією з найпомітніших подій ночі. Особливо з огляду на роль Капотні у забезпеченні пальним найбільшого міста Росії та на загальний стан російської нафтопереробки після серії ударів протягом останніх місяців.

  • Ціновий шок на німецьких заправках: дизель побив історичний рекорд на тлі війни в Ірані та розколу в уряді Мерца

    Ціновий шок на німецьких заправках: дизель побив історичний рекорд на тлі війни в Ірані та розколу в уряді Мерца

    Німецький автомобільний ринок та пересічні водії зіткнулися з безпрецедентним фінансовим ударом, оскільки вартість автомобільного пального на автозаправних станціях країни злетіла до абсолютного історичного максимуму. Шістнадцятого вересня середня вартість літра дизельного пального досягла приголомшливої позначки у 2,453 євро, що в еквіваленті становить близько 125 гривень, перевершивши всі попередні цінові піки за всю історію спостережень. Стрімке подорожчання не оминуло й популярний бензин марки E10, середня ціна якого також піднялася до рекордних 2,314 євро або орієнтовно 118 гривень за один літр, змушуючи бізнес і громадян суттєво переглядати свої щомісячні транспортні бюджети.

    Головним каталізатором нинішньої кризи на паливному ринку стало масштабне загострення воєнного конфлікту в Ірані, яке миттєво спровокувало масштабні збої та параліч міжнародного судноплавства у стратегічній Ормузькій протоці. Цей ключовий морський коридор, через який традиційно транспортується значна частина світової нафти, опинився у зоні бойових ризиків, що викликало миттєву паніку на біржових ринках і призвело до злету гуртових цін на нафтопродукти. Якщо порівнювати з довоєнним періодом, то кожен літр дизельного пального в Німеччині подорожчав приблизно на 0,71 євро, тоді як бензин додав у вартості близько 0,54 євро.

    Для середньостатистичного європейського автовласника ці цифри обернулися суттєвими додатковими витратами з сімейного гаманця. Зокрема, водій бензинового автомобіля, який щомісяця долає стандартну дистанцію близько 800 кілометрів із середніми показниками споживання пального, нині змушений переплачувати понад 34 євро на місяць. Для власників дизельних транспортних засобів, які зазвичай проїжджають близько 1400 кілометрів щомісяця через дальні поїздки чи службові обов’язки, щомісячне фінансове навантаження зросло на відчутні 69 євро.

    Різкий стрибок цін викликав серйозну політичну кризу всередині правлячої коаліції, де виникли гострі суперечки щодо методів порятунку споживачів. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц публічно пообіцяв, що уряд обов’язково відреагує на необґрунтоване завищення вартості на заправках, проте конкретних механізмів державного регулювання чи субсидування досі не оприлюднив. Тим часом Християнсько-демократичний союз та його коаліційний партнер – Соціал-демократична партія – демонструють діаметрально протилежне бачення виходу з колапсу. Соціал-демократи наполягають на невідкладному запровадженні спеціального податку на надприбутки нафтових корпорацій, які спекулюють на геополітичній кризі, однак очільник уряду навідріз відкидає цю ініціативу, побоюючись відтоку капіталу.

    Ситуація додатково ускладнюється тим, що попередній інструмент підтримки у вигляді тимчасового двомісячного зниження податку на пальне, запроваджений у першій половині року, остаточно втратив чинність ще наприкінці червня. За відсутності нових урядових пільг та на тлі триваючої блокади близькосхідних торговельних шляхів німецька промисловість і логістичний сектор готуються до подальшого зростання інфляційного тиску, що ризикує перекинутися на ціни на продукти харчування та базові споживчі товари.

  • Путін уже обманював Трампа з «енергетичним перемир’ям»: чому нова пауза може стати пасткою для України

    Путін уже обманював Трампа з «енергетичним перемир’ям»: чому нова пауза може стати пасткою для України

    Президент США Дональд Трамп знову просуває ідею взаємного припинення ударів України та Росії по енергетичній інфраструктурі. 14 вересня він заявив, що Київ і Москва нібито вже погодилися на такий формат. Проте українська сторона швидко дала зрозуміти: формальної домовленості поки немає, а будь-яка деескалація можлива лише за умови реальної взаємності та гарантій виконання з боку Росії. Кремль, своєю чергою, привітав саму ідею, але не підтвердив готовність безумовно припинити атаки на українську енергетику.

    Ситуація виглядає особливо неоднозначною через мотиви всіх трьох сторін. Для Вашингтона тема енергетичного перемир’я тісно пов’язана не лише з війною в Україні, а й із внутрішньою американською політикою. Ціни на дизельне пальне у США різко зросли на тлі перебоїв із постачанням енергоносіїв через конфлікт навколо Ірану та Ормузької протоки. Financial Times повідомляє, що дизель у США сягнув рекордних $6,06 за галон, а високі ціни на пальне стають дедалі чутливішою темою напередодні проміжних виборів до Конгресу.

    На цьому тлі Трамп публічно пов’язав подорожчання дизеля насамперед із російсько-українською війною та закликав Володимира Зеленського припинити удари по російській паливній інфраструктурі. Водночас Financial Times зазначає, що перебої через конфлікт на Близькому Сході мають дуже серйозний вплив на глобальний ринок. Тобто твердження, що саме українські удари по російських НПЗ є головною причиною високих цін у США, залишається спірним.

    Для України логіка пропозиції інша. Київ не заперечує можливість взаємного припинення ударів, але прагне значно ширшої домовленості. Володимир Зеленський заявив, що захищеними мають бути не лише об’єкти енергетики, а й інша критична інфраструктура, зокрема об’єкти, пов’язані із забезпеченням продовольством та базовими потребами населення.

    Український президент прямо наголосив, що Україна готова зробити свої деескалаційні кроки, якщо американські партнери зможуть забезпечити реальну готовність Росії діяти так само. Інакше одностороння відмова від ударів лише дасть Москві додаткові можливості.

    Зеленський також планує обговорити параметри можливої домовленості під час контактів із Трампом. Паралельно Київ готується до потенційного відновлення тристоронніх переговорів за участю України, США та Росії. За даними Reuters, українська сторона орієнтується на жовтень, однак точні дата і місце поки не погоджені. Серед можливих майданчиків називали Туреччину, ОАЕ та Швейцарію.

    Позиція Кремля набагато менш однозначна. 15 вересня речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Москва позитивно оцінює ідею енергетичного перемир’я. Але разом із цим Кремль одразу почав висувати додаткові умови: безпека комерційного судноплавства, зокрема нафтових танкерів, а також скасування міжнародних санкцій, яке Москва пов’язує зі стабілізацією ринку пального.

    Фактично це означає, що Кремль намагається розширити розмову далеко за межі простого принципу «не бити по енергетиці». Для Москви можливе припинення українських ударів по НПЗ є важливим саме зараз, адже останні місяці російська переробна інфраструктура зазнає серйозного тиску.

    Українські удари вже змусили Росію обмежувати експорт окремих видів пального. Reuters повідомляє про дефіцит у низці регіонів та зростання внутрішнього тиску на паливний ринок. Це створює для Кремля реальний стимул домовлятися хоча б про тимчасову паузу.

    Водночас є інший фактор, який штовхає Путіна у протилежний бік, — наближення зими.

    За даними Financial Times, частина людей, обізнаних із позицією Кремля, вважає, що Путін не хоче укладати стійку домовленість до зимового періоду. Москва розраховує, що нові удари по українській енергетиці під час холодів можуть посилити тиск на Київ і створити для Росії сильнішу переговорну позицію.

    Саме тут і виникає головна проблема нового «енергетичного перемир’я». Для України будь-яка пауза має сенс лише тоді, коли вона не перетворюється на час для перегрупування Росії.

    Подібний ризик уже проявлявся раніше. РБК-Україна нагадує, що наприкінці січня 2026 року після розмови Трампа з Путіним оголосили про коротку паузу в ударах по енергетичній інфраструктурі на тлі сильних морозів. Москва публічно підтверджувала домовленість, а Україна заявляла про готовність діяти дзеркально.

    Однак затишшя виявилося коротким. Уже 30–31 січня Росія продовжувала окремі атаки, а в ніч на 3 лютого здійснила новий масштабний удар по Україні.

    Саме після таких епізодів Київ дедалі наполегливіше вимагає не просто політичних заяв, а чіткої системи контролю та відповідальності за порушення.

    Цікаво, що ще на початку лютого Financial Times повідомляла про багаторівневий механізм реагування на можливі порушення майбутнього режиму припинення вогню. За цим планом перше порушення мало б спричинити дипломатичне попередження, подальша ескалація — військову реакцію України та союзників, а серйозне порушення могло б передбачати ширшу відповідь коаліції за участю США. Reuters тоді зазначав, що самостійно не зміг підтвердити всі деталі такого плану.

    Саме відсутність подібного механізму є слабким місцем нинішньої ініціативи. Поки Трамп говорить про «домовленість», ні Київ, ні Москва не оприлюднили спільного документа, дату початку режиму тиші, перелік заборонених цілей або процедуру фіксації порушень.

    Це залишає великий простір для різного трактування.

    Наприклад, що саме вважати енергетичною інфраструктурою? Чи потрапляють до цього переліку нафтопереробні заводи, нафтобази, термінали, газосховища, електропідстанції, електростанції або об’єкти, які одночасно мають цивільне й військове значення?

    Без узгодженого списку сторони можуть звинувачувати одна одну в порушеннях практично після будь-якого удару.

    Ще складніше питання — контроль.

    Якщо атака відбувається дроном або ракетою, необхідно мати механізм незалежної перевірки її походження. В умовах війни інформація про цілі, тип боєприпасів та наслідки ударів часто є частиною військової таємниці.

    Тому життєздатне перемир’я потребує не просто політичної обіцянки Трампа, а системи верифікації, яка буде прийнятною для обох сторін.

    Для України є ще одна принципова проблема. За роки війни Москва неодноразово використовувала удари по енергетичних об’єктах саме як інструмент тиску на цивільне населення. Відмова від такого важеля перед зимою означала б для Росії втрату одного з основних засобів примусу.

    Саме тому скепсис Києва щодо готовності Кремля до довгострокової домовленості має цілком практичні причини.

    Для Путіна пауза, навпаки, може бути вигідною в іншому сенсі. Вона дозволила б знизити темп українських атак на НПЗ, стабілізувати частину паливного ринку та відремонтувати пошкоджені об’єкти.

    Для Трампа ж навіть тимчасове припинення атак може стати політичним результатом, який можна представити американським виборцям як доказ того, що Вашингтон знижує геополітичні ризики та намагається стримати ціни на пальне.

    Саме ця різниця мотивів і робить нинішню ситуацію особливо хиткою.

    Вашингтону потрібен швидкий результат. Києву потрібна гарантована взаємність. Москві — умови, які дадуть стратегічну перевагу.

    Тим часом бойові дії не припиняються. Reuters повідомляє, що навіть після заяв Трампа сторони продовжили атакувати енергетичні об’єкти одна одної. Це ще раз підтверджує: фактичного режиму енергетичного перемир’я станом на 15 вересня немає.

    Тому нинішня ситуація поки більше нагадує дипломатичну пропозицію, ніж завершену угоду.

    У найближчі дні ключовими стануть кілька питань: чи представить Вашингтон конкретний текст домовленостей, чи погодиться Москва на дзеркальне припинення ударів, які саме об’єкти потраплять під захист і головне — що станеться у випадку порушення.

    Без відповідей на ці питання будь-яка «тиша» може виявитися лише тимчасовою паузою.

    І попередній досвід уже показав, чим така пауза здатна завершитися.

  • Шок на заправках: пальне в Україні пробило психологічну межу в 100 гривень за літр

    Шок на заправках: пальне в Україні пробило психологічну межу в 100 гривень за літр

    В Україні офіційно зафіксовано перший в історії прецедент тризначної вартості автомобільного пального на стелах автозаправних станцій. Мережа АЗС SOCAR встановила абсолютний ціновий рекорд, оцінивши літр свого преміального дизельного пального марки Diesel Nano Extra у рівно 100 гривень. Ця подія фактично зруйнувала психологічний бар’єр для всього вітчизняного ринку нафтопродуктів і стала тривожним сигналом для водіїв та бізнесу.

    Анатомія стрибка: нафта по 108 доларів і повна залежність від імпорту

    Стрімке зростання вартості пального стало прямим наслідком процесів, які одночасно розгортаються на глобальних торговельних майданчиках та всередині країни. Головним зовнішнім тригером виступає подорожчання сирої нафти на міжнародних біржах, де котирування в останні дні впритул наблизилися до позначки 108 доларів за барель. Оскільки саме сира нафта є ключовим компонентом для виробництва бензину та дизелю, підйом гуртових цін на сировину неминуче веде до пропорційного збільшення витрат на заправку автомобілів для кінцевих споживачів.

    Водночас внутрішній український ринок залишається максимально чутливим до будь-яких зовнішніх цінових коливань. Через повномасштабну війну держава тимчасово втратила власні нафтопереробні потужності та перейшла на цілковите забезпечення пальним через імпортні поставки. Українські постачальники повністю залежать від вартості пального на європейському ринку, складної транскордонної логістики та загальної кон’юнктури у країнах-виробниках. За таких умов будь-яка нестабільність на світових ринках миттєво переноситься на внутрішній роздрібний сегмент.

    Дефіцит потужностей та загроза ланцюгової реакції

    Окрім вартості сирої нафти, на формування кінцевого цінника значний вплив мають наявні потужності з переробки сировини на закордонних заводах та високий споживчий попит. Європейські підприємства працюють із суттєвим навантаженням, а напружений баланс між виробництвом та споживанням продукту створює постійний висхідний тиск на ціни, особливо у сегменті високоякісного високооктанового пального та спеціальних дизельних сумішей.

    Встановлення тризначної цифри на стелах одного з помітних операторів формує новий прецедент для всього паливного сектору України. Поки що показник у 100 гривень за літр стосується виключно преміального пального марки Diesel Nano Extra. Проте якщо світові нафтові котирування триматимуться біля нинішніх пікових значень або продовжать зростати, подолання стогривневої позначки найближчим часом ризикує стати новою реальністю і для решти провідних автозаправних мереж України, торкнувшись також базових марок дизеля та бензину.

  • «Це шкодить усьому світу»: Трамп закликав Зеленського припинити удари по виробництву дизельного пального в Росії

    «Це шкодить усьому світу»: Трамп закликав Зеленського припинити удари по виробництву дизельного пального в Росії

    Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп публічно звернувся до президента України Володимира Зеленського із закликом припинити атаки на російські нафтопереробні підприємства, які призводять до виведення з ладу потужностей із виробництва дизельного пального. Відповідну заяву американський лідер зробив під час спілкування з представниками медіа на турнірі з гольфу Amgen Irish Open в Ірландії, заявивши, що спричинений ударами дефіцит дестабілізує світовий паливний ринок.

    Вимога Трампа та пошук «інших цілей»

    За словами очільника Білого дому, він уже провів пряму розмову з українським президентом щодо цього питання та закликав Київ переглянути пріоритети під час планування далекобійних операцій:

    «Зеленському потрібно зробити одну річ. Він має припинити виводити з ладу виробництво дизельного пального в Росії. Він спричиняє дефіцит дизеля. Це не пов’язано з Близьким Сходом. Це відбувається через те, що коїться між Росією та Україною», — наголосив Трамп, додавши, що українські військові мають «безліч інших цілей», тоді як атаки на нафтопереробну галузь РФ б’ють по інтересах усього світу.

    Рекордні ціни на пальне у США

    Заява американського президента пролунала на тлі суттєвого ускладнення ситуації на внутрішньому ринку Сполучених Штатів. Як раніше повідомляло видання The Wall Street Journal, роздрібні ціни на дизельне пальне в США підскочили до нових історичних максимумів. Головними факторами стрибка вартості палива аналітики називають тривалі перебої в енергопостачанні з регіону Близького Сходу в поєднанні з відчутним скороченням постачання продукції з російських НПЗ якраз напередодні періоду пікового сезонного споживання.

    Паливна криза в регіонах РФ як результат українських атак

    Навесні та влітку 2026 року Сили оборони України суттєво наростили інтенсивність і дальність ударів по ключових об’єктах російської нафтової інфраструктури. Під прицілом безпілотних систем опинилися найбільші НПЗ держави-агресора, внаслідок чого в окремі періоди Росія втрачала понад чверть свого загального обсягу переробних потужностей.

    Масштабні пошкодження технологічних установок швидко спровокували гостру кризу на російському роздрібному ринку пального. Вже до середини липня дефіцит і жорсткі обмеження на відпуск палива діяли у понад 50 регіонах РФ. Місцева влада та мережі АЗС були змушені запроваджувати талонну систему, графіки заправки транспорту та ліміти в обсязі 20–30 літрів пального на одне авто.

  • Бензин знову рвонув угору: великі АЗС переписали ціни після вихідних

    Бензин знову рвонув угору: великі АЗС переписали ціни після вихідних

    Українські водії зустрічають останній день літа з оновленими цінниками на автозаправних станціях. Після вихідних одразу кілька великих мереж підвищили вартість бензину, а подекуди дорожчим став і автогаз. Найбільш помітне зростання становить одну гривню на літрі. Водночас дизельне пальне у більшості найбільших мереж поки залишилося на попередньому рівні, а частина операторів, навпаки, знизила окремі ціни.

    Станом на ранок понеділка, 31 серпня, зміни зафіксовані насамперед у преміальному сегменті та серед популярних марок бензину.

    Одним із операторів, який переписав стели після вихідних, стала мережа OKKO. Тут преміальний бензин Pulls 100 подорожчав на одну гривню — з 92,90 до 93,90 грн за літр. Такий самий крок зробили щодо Pulls 95: його ціна зросла з 85,90 до 86,90 грн за літр.

    Стандартний А-95 Євро на OKKO тепер коштує 83,90 грн за літр проти 82,90 грн раніше.

    Таким чином, за одну заправку 50-літрового бака водій, який користується одним із бензинів, що подорожчали на гривню, тепер витратить приблизно на 50 гривень більше, ніж до зміни цін.

    На дизельному сегменті OKKO різких змін за вихідні не відбулося. ДП Євро коштує 93,90 грн за літр, преміальний Pulls — 96,90 грн. Автогаз продають по 44,90 грн за літр.

    Свій прайс змінила і мережа WOG, хоча підвищення торкнулося не всіх позицій.

    Бензин із октановим числом 100 подорожчав із 92,90 до 93,90 грн за літр. Водночас Mustang 95 залишився на рівні 85,90 грн, а звичайний А-95 Євро — 82,90 грн за літр.

    Дизель Mustang у мережі коштує 96,90 грн за літр, звичайне дизельне пальне Євро-5 — 93,90 грн. Ціна автомобільного газу становить 44,50 грн за літр.

    Ще масштабніше бензинові цінники переглянула SOCAR.

    Преміальний NANO 100 тут також подорожчав на гривню — до 93,90 грн за літр. NANO 95 тепер коштує 86,90 грн, а звичайний А-95 — 83,90 грн за літр.

    Крім бензину, в SOCAR на одну гривню подорожчав автогаз, ціна якого досягла 44,90 грн за літр.

    Дизель NANO Extro продають по 97,90 грн за літр, а NANO — по 94,90 грн. Саме преміальні дизельні позиції залишаються одними з найдорожчих серед великих мереж.

    На цьому тлі державна «Укрнафта» за вихідні свої ціни не змінювала.

    Бензин А-95 у мережі коштує 78,90 грн за літр, А-92 — 76,90 грн. Брендований бензин 95 Energy пропонують по 81,90 грн.

    Звичайне дизельне пальне коштує 89,90 грн за літр, Energy — 91,90 грн. Автогаз — 42,90 грн.

    При цьому бензин А-98 Energy, який раніше продавався по 85,90 грн за літр, у мережі наразі відсутній.

    Водночас говорити про суцільне підвищення вартості пального по всій Україні було б некоректно. Інші ранкові моніторинги показують, що ринок рухається різноспрямовано.

    Так, станом на 31 серпня у мережі KLO окремі види пального подешевшали приблизно на 1–2 гривні за літр, а на «БРСМ-Нафта» незначно знизилися ціни на А-95 та автомобільний газ.

    За одним із моніторингів великих мереж, середня вартість А-95 серед представлених операторів становить близько 80,62 грн за літр, а дизельного пального — 91,91 грн.

    Тобто нинішній рух цін не можна описати просто як загальноукраїнське подорожчання. Найпомітніше підвищення після вихідних відбулося саме у частини великих преміальних мереж.

    Розрив між різними операторами при цьому залишається значним.

    Наприклад, стандартний А-95 в «Укрнафті» коштує 78,90 грн, тоді як в OKKO та SOCAR — 83,90 грн. Різниця становить п’ять гривень на одному літрі.

    Для стандартного 50-літрового бака це вже близько 250 гривень різниці залежно від того, на якій заправці водій купує пальне.

    Ще більшим може бути розрив між звичайними та преміальними марками. Найдорожчий бензин у великих мережах уже наблизився до 94 гривень за літр.

    Цінова ситуація на українському паливному ринку протягом літа була вкрай нестабільною.

    Наприкінці липня бензин і особливо дизель пережили суттєве подорожчання. На ціни одночасно вплинули кілька факторів: загострення на Близькому Сході, дорогі європейські нафтопродукти, проблеми з переробними потужностями, зміни логістики та додатковий сезонний попит.

    У другій половині серпня ситуація дещо змінилася. Світові котирування нафти почали знижуватися, а разом із ними поступово пішли вниз і гуртові ціни на дизель.

    За оцінками учасників ринку, із середини серпня гуртова вартість дизельного пального в Україні знизилася приблизно на три гривні на літрі. Дефіциту ресурсу на загальнонаціональному рівні станом на кінець серпня не фіксували.

    Однак це не означає, що роздрібні ціни повинні автоматично та одночасно знизитися на всіх АЗС.

    Україна значною мірою залежить від імпорту готових нафтопродуктів із європейського ринку. Тому на кінцеву ціну впливає не лише поточна вартість сирої нафти, а й ціна закупленої раніше партії пального, вартість його переробки, доставка, курс валют, податки та операційні витрати мереж.

    До цього додається ще один фактор, який став особливо відчутним під час війни, — безпека логістики.

    Російські війська регулярно атакують українську паливну інфраструктуру, автозаправні комплекси, нафтобази та транспорт, який перевозить пальне.

    За даними Міністерства енергетики, які наводили українські медіа наприкінці серпня, Росія від початку повномасштабної війни пошкодила або повністю знищила близько 300 заправок.

    Особливо складною залишається ситуація у прифронтових та прикордонних областях. Там вартість пального значно вища за середню по країні через ризики для логістики та самих АЗС.

    Наприклад, на Донеччині ціна дизельного пального вже перевищувала 103 грн за літр, тоді як у середньому по країні воно коштує близько 92 грн. Автогаз у регіоні також істотно дорожчий.

    Проблемою може бути не стільки відсутність пального в Україні загалом, скільки можливість доставити його до конкретного населеного пункту, особливо поблизу лінії фронту.

    На цьому тлі паливний ринок входить у вересень із неоднозначними сигналами.

    З одного боку, здешевлення нафти та гуртового дизелю створює передумови для поступового зниження цін. Наприкінці серпня експерти вже говорили, що ринок почав «розвертатися» після літнього піку.

    З іншого боку, будь-яке нове загострення на Близькому Сході або проблеми з Ормузькою протокою можуть швидко змінити ситуацію. Саме через цей маршрут проходять величезні обсяги світової торгівлі нафтою, тому військова ескалація одразу відбивається на котируваннях.

    Ще наприкінці минулого тижня Brent торгувалася приблизно біля 86 доларів за барель після падіння приблизно на 7% за тиждень. Експерти оцінювали рівень близько 80 доларів як значно комфортніший для подальшої стабілізації цін на пальне.

    Однак нова ескалація між США та Іраном наприкінці серпня знову створила ризик для нафтового ринку, тому прогноз на початок осені залишається невизначеним.

    Таким чином, останній день літа український ринок пального зустрічає без єдиного тренду: у частині найбільших мереж бензин подорожчав на гривню, деінде ціни залишилися стабільними, а окремі оператори навіть почали знижувати їх.

    Для водіїв це означає, що різниця між АЗС зараз особливо помітна. За один і той самий тип пального залежно від мережі можна заплатити на кілька гривень більше або менше за літр, а при повному баку різниця вже обчислюється сотнями гривень.

  • Росія почала втрачати паливний тил: удари по НПЗ залишили РФ без третини необхідного бензину

    Росія почала втрачати паливний тил: удари по НПЗ залишили РФ без третини необхідного бензину

    Російський паливний ринок наприкінці літа опинився у ситуації, яка ще кілька років тому могла здаватися майже неможливою: одна з найбільших нафтовидобувних держав світу не виробляє достатньо бензину навіть для власних потреб і змушена завозити пальне з-за кордону.

    Серія українських ударів по нафтопереробних заводах РФ призвела до зупинки великих виробництв у Пермі, Нижньому Новгороді та Ярославлі. У результаті наприкінці серпня російські заводи виробляли близько 80 тисяч тонн бензину на добу, тоді як літнє внутрішнє споживання оцінюється приблизно у 115 тисяч тонн.

    Власне виробництво покриває лише близько 70% потреб російського ринку, а щоденний розрив між виробництвом та попитом сягає приблизно 35 тисяч тонн бензину. Про це Reuters повідомило з посиланням на два джерела в галузі.

    Для Москви це вже не просто тимчасова проблема окремого заводу. Дефіцит змусив владу одночасно використовувати одразу кілька антикризових механізмів: збільшувати імпорт, обмежувати експорт і в окремих регіонах повертати обмеження на продаж пального.

    Фактично Україна починає створювати для російської економіки проблему не стільки з нафтою, скільки з можливістю перетворити нафту на необхідні економіці бензин, дизель та інші нафтопродукти.

    І саме в цьому полягає одна з найбільш вразливих точок російської паливної системи.

    Росії не вистачає близько 35 тисяч тонн бензину щодня

    Росія має величезні запаси нафти і продовжує її видобувати. Однак сира нафта сама по собі не може заправити автомобіль, вантажівку чи значну частину техніки.

    Спочатку її необхідно переробити на НПЗ.

    Саме на цю ланку дедалі сильніше тиснуть українські далекобійні удари.

    Reuters повідомляє, що після останньої серії атак зупинялися або суттєво скорочували роботу великі російські підприємства. Серед них — заводи в Пермі, Нижньому Новгороді та Ярославлі.

    Особливо показова ситуація з Пермським НПЗ — сьомим за обсягами переробки підприємством Росії. Після удару українських безпілотників 21 серпня завод припинив роботу. За даними джерел Reuters, атака спричинила пожежу та пошкодження технологічного обладнання.

    Ще серйозніша ситуація склалася навколо активів «Лукойлу».

    Після нового удару по Нижньогородському НПЗ, за даними медіа з посиланням на Reuters, усі основні російські нафтопереробні підприємства «Лукойлу» опинилися поза нормальною роботою. Сам Нижньогородський НПЗ має потужність близько 17 млн тонн нафти на рік та виробляє бензин, дизель, авіаційне паливо й інші нафтопродукти.

    Тобто проблема накопичується: виведення з роботи одного НПЗ система ще може компенсувати резервами та збільшенням завантаження інших підприємств. Але коли одночасно виникають проблеми на кількох великих заводах, можливостей для такого маневру стає дедалі менше.

    Росія почала масово завозити бензин

    Найпоказовіший симптом кризи — імпорт.

    Ще у червні Reuters повідомляло про незвичний для Росії крок: Москва готувалася імпортувати бензин морем, щоб компенсувати дефіцит після ударів по НПЗ. Одне з джерел агентства тоді зазначало, що паливо мало надходити з Азії.

    Відтоді схема почала працювати вже на практиці.

    17 серпня Reuters повідомило, що щонайменше одна партія бензину індійського походження вже потрапила на внутрішній російський ринок. Москва використовувала імпорт саме для пом’якшення дефіциту, який посилився після українських атак на нафтопереробні підприємства.

    Ще раніше, наприкінці липня, Росія імпортувала близько 30 тисяч тонн бензину АІ-92 з Марокко. Reuters тоді прямо пов’язувало такі закупівлі з дефіцитом і стрибками цін після повторних атак на НПЗ.

    За даними галузевої аналітики, з кінця липня Росія отримала морем понад 1 млн барелів бензину індійського походження, а ще одна партія приблизно на 300 тисяч барелів була завантажена в Марокко. Паралельно бензин надходив із Білорусі та Казахстану.

    Виникла доволі парадоксальна картина: країна, яка десятиліттями заробляла величезні кошти на експорті нафти та нафтопродуктів, сама почала шукати бензин на зовнішніх ринках.

    Казахстан перероблятиме російську нафту і повертатиме пальне назад

    Особливо цікаво виглядає схема з Казахстаном.

    Ще у червні Росія почала переговори з Астаною про постачання приблизно 50 тисяч тонн бензину АІ-92, коли через простої та ремонти НПЗ російське виробництво вже суттєво скоротилося.

    А 25 серпня Казахстан повідомив про ще один механізм допомоги російському ринку.

    Казахстанський НПЗ «Конденсат» має отримувати російську нафту на переробку, після чого приблизно 70% виробленого бензину та дизельного пального відправлятимуть назад до Росії.

    Тобто Москва фактично змушена вивозити власну нафту за кордон, переробляти її там і повертати готове пальне назад.

    Для країни з однією з найбільших нафтопереробних галузей світу це дуже нетипова ситуація.

    Росія перекриває власний експорт

    Ще одним показником серйозності проблеми стало рішення російської влади утримувати пальне всередині країни.

    29 серпня Москва продовжила заборону на експорт дизельного пального до 30 вересня 2026 року. Обмеження поширюється, зокрема, на дизель, суднове паливо та газойлі російських виробників.

    При цьому обмеження значно ширші.

    За даними Reuters, експорт моторного бензину та дизеля непрофільними експортерами заборонений до 31 січня 2027 року, а обмеження на експорт авіаційного пального діятимуть до кінця листопада.

    І це вже має наслідки не тільки для Росії.

    Наприклад, Туреччина, яка ще у 2025 році отримувала з Росії близько 85% імпортного дизеля, у серпні 2026-го різко переорієнтувала закупівлі на США та Індію. Частка російського пального в турецькому імпорті впала приблизно до 20%.

    Таким чином українські атаки опосередковано починають змінювати навіть міжнародні потоки російських нафтопродуктів.

    Обмеження повертаються і на російські АЗС

    Дефіцит уже відчувають і звичайні споживачі.

    За інформацією джерел Reuters, регіональна влада в окремих частинах Росії знову почала застосовувати обмеження на продаж бензину, зокрема ліміти на обсяг заправки та системи продажу залежно від реєстраційного номера автомобіля.

    Москва намагається компенсувати проблему імпортом.

    За оцінками джерел агентства, у серпні Росія могла отримати близько 220 тисяч тонн імпортного бензину, з яких приблизно 150 тисяч тонн припадало на Білорусь. Одночасно морські поставки з Азії стали ще одним джерелом компенсації дефіциту.

    Але навіть з урахуванням імпорту ситуація залишається напруженою.

    За розрахунками Reuters, після залучення зовнішніх поставок Росія все одно могла забезпечувати лише близько 85% внутрішнього попиту на бензин.

    Тобто імпорт не ліквідує проблему — він лише частково закриває діру, яка утворилася через скорочення власного виробництва.

    Чому удари по НПЗ настільки болючі

    Стратегія України має зрозумілу економічну логіку.

    Знищити російський нафтовидобуток надзвичайно складно: свердловини розосереджені на величезній території, значна частина родовищ розташована за тисячі кілометрів від України.

    НПЗ — інша історія.

    Це великі стаціонарні промислові комплекси з дорогим технологічним обладнанням. Окремі установки неможливо швидко замінити після серйозного пошкодження.

    Саме тому навіть відносно локальне влучання може призвести до тривалої зупинки певного технологічного процесу.

    Україна відкрито пояснює кампанію проти російської енергетичної інфраструктури прагненням скоротити ресурси, які Москва може використовувати для фінансування та забезпечення війни. Reuters фіксує серію ударів по російських енергетичних об’єктах протягом останніх місяців.

    І статистика серпня показує, що накопичувальний ефект таких атак стає дедалі помітнішим.

    Москва потрапляє у неприємну дилему

    Для Кремля виникає проблема, яку неможливо вирішити одним адміністративним рішенням.

    Якщо Росія продовжує експортувати великі обсяги пального — внутрішній дефіцит може посилитися.

    Якщо Москва перекриває експорт — вона втрачає частину зовнішніх доходів та традиційних ринків.

    Якщо збільшує імпорт — фактично витрачає валюту на закупівлю продукту, який сама донедавна масово продавала за кордон.

    А якщо намагається компенсувати зупинку одного НПЗ збільшенням навантаження на інші заводи, то кожен наступний успішний український удар стає для системи дедалі болючішим.

    Саме тому нинішні 70% власного забезпечення бензином — важливі не лише як окрема цифра.

    Це показник того, що кампанія проти російської нафтопереробки починає переходити від локальних пошкоджень підприємств до проблеми масштабу всього внутрішнього паливного ринку.

    При цьому Росія залишається великим виробником нафти й нафтопродуктів. Тому говорити про «паливний колапс» усієї країни було б передчасно. Москва має запаси, можливість перерозподіляти поставки, імпортувати пальне та ремонтувати пошкоджені підприємства.

    Але сам факт, що наприкінці серпня власне виробництво бензину забезпечує лише близько 70% попиту, Росія купує пальне в Індії, Білорусі та Казахстані, використовує морський імпорт і одночасно продовжує експортні заборони, показує масштаб проблеми.

    Для України ж це означає, що далекобійна кампанія починає давати результат далеко за межами території конкретного атакованого заводу.

    Удар по НПЗ тепер відчувається на російській АЗС, у державному регулюванні експорту, в імпортній статистиці та навіть у зміні міжнародних потоків пального.

    І якщо удари продовжаться, головним питанням осені стане вже не те, чи здатна Росія видобувати достатньо нафти.

    А те, скільки цієї нафти вона ще зможе перетворити на бензин і дизель усередині власної країни.

  • Дизель уже майже по 100 грн: скільки коштує заправити авто 23 серпня і де пальне найдешевше

    Дизель уже майже по 100 грн: скільки коштує заправити авто 23 серпня і де пальне найдешевше

    Українські АЗС станом на 23 серпня зберігають високі ціни на пальне. На окремих заправках преміальний дизель наблизився до психологічної позначки 100 грн за літр, тоді як звичайний А-95 у великих мережах коштує понад 80 грн. Водночас між різними операторами залишається величезний ціновий розрив: на одному літрі бензину водій може заощадити майже 18 грн. Розповідаємо, де найдорожче та найдешевше заправлятися і що зараз відбувається на паливному ринку.

    Станом на неділю, 23 серпня 2026 року, провідні українські мережі АЗС не здійснили різких змін роздрібних цін порівняно з попередніми днями. Водночас пальне залишається значно дорожчим, ніж ще на початку літа.

    За даними, оприлюдненими «Главкомом», середня вартість бензину А-95 у його вибірці становить близько 78,77 грн за літр, а дизельного пального — 92,31 грн.

    Варто враховувати, що різні моніторинги використовують неоднаковий перелік мереж та методики підрахунку, тому середні цифри можуть відрізнятися. Наприклад, профільний «НафтоРинок» станом на 21 серпня оцінював середню ціну А-95 у своїй вибірці в 80,46 грн/л, дизеля — в 91,82 грн/л, а автогазу — у 43,15 грн/л.

    Попри відмінності у середніх показниках, загальна тенденція однакова: найболючішим для українських водіїв залишається дизель, який у частині великих мереж уже коштує 94–95 грн за літр, а преміальні сорти наближаються до 98 грн.

    Скільки коштує пальне 23 серпня

    Серед найбільших операторів одні з найвищих цінників на основні види пального залишаються у SOCAR, OKKO та WOG.

    У мережі SOCAR бензин А-95 коштує 82,90 грн за літр, А-95+ — 85,90 грн, дизель — 94,90 грн, преміальний дизель — уже 97,90 грн. Автогаз продають по 43,90 грн.

    На OKKO літр А-95 оцінюють у 82,90 грн, А-95+ — у 85,90 грн, дизель — у 93,90 грн, а ДП+ — у 96,90 грн. Газ коштує 43,90 грн.

    Практично аналогічні ціни на бензин і дизель встановлені у WOG: А-95 — 82,90 грн, А-95+ — 85,90 грн, звичайне дизпаливо — 93,90 грн, преміальне — 96,90 грн. Автогаз тут дорожчий — 44,50 грн за літр.

    На UPG А-95 продають по 78,90 грн, А-95+ — по 80,90 грн. Дизель коштує 89,90 грн, а його дорожча версія — 91,90 грн. Газ — 42,90 грн.

    У мережі «Укрнафта» бензин А-95 коштує 78,90 грн, А-92 — 76,90 грн, дизельне пальне — 89,90 грн, а газ — 42,90 грн.

    Найнижчі ціни серед наведених великих операторів зберігає «БРСМ-Нафта». А-95 там можна знайти по 64,99 грн за літр, дизель — по 89,79 грн, автогаз — по 41,39 грн.

    Таким чином, розрив у ціні А-95 між окремими мережами сягає майже 18 грн на одному літрі.

    Для автомобіля з 50-літровим баком це вже приблизно 900 грн різниці за одну повну заправку.

    Дизель став головним ударом по гаманцю

    Особливо помітним залишається подорожчання дизельного пального.

    Для порівняння: ще 23 липня UPG продавав звичайний дизель по 81,90 грн/л, OKKO і SOCAR — по 84,90 грн, WOG — по 85,90 грн.

    Тепер дизель у UPG коштує 89,90 грн, у OKKO та WOG — 93,90 грн, а у SOCAR — 94,90 грн.

    Тобто менш ніж за місяць у частині мереж ціна збільшилася приблизно на 8–10 грн за літр.

    Особливо показовою є ситуація з преміальним дизелем: у SOCAR він коштує 97,90 грн. Таким чином, до символічного рівня 100 грн за літр залишилося трохи більше двох гривень.

    Наприкінці липня експерти вже попереджали, що за несприятливого розвитку ситуації ціни можуть наблизитися до 100 грн. Різкий ціновий стрибок пов’язували насамперед із зовнішніми ринками, війною на Близькому Сході та дорожчанням імпортних нафтопродуктів.

    Після різкого стрибка ціни почали повільно відступати

    Водночас останні дані показують і певну позитивну тенденцію.

    На початку серпня середня ціна А-95 в Україні становила 81,25 грн/л, а дизельного пального — 92,59 грн/л.

    За статистикою Консалтингової групи А-95, яку публікує Мінфін, 20 серпня середня вартість А-95 уже становила 80,15 грн, дизеля — 92,06 грн. Для порівняння, 3 серпня А-95 коштував у середньому 81,25 грн, а 5 серпня середня ціна дизеля сягала 92,84 грн.

    Тобто після різкого літнього подорожчання бензин поступово дешевшає, а дизель принаймні перестав демонструвати настільки стрімке зростання.

    21 серпня профільні аналітики також фіксували зниження цін майже по всій Україні, причому найбільш помітною була корекція саме дизельного сегмента.

    Це означає, що нинішні високі цінники ще не обов’язково свідчать про початок нового витка подорожчання.

    Чому пальне стало таким дорогим

    Головна особливість українського паливного ринку полягає в його критичній залежності від імпорту.

    Голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко раніше пояснював, що після фактичної втрати власної великої нафтопереробної бази понад 85% світлих нафтопродуктів Україна змушена отримувати з-за кордону.

    Через це українські ціни дуже швидко реагують на зміни європейських котирувань.

    До собівартості додаються курс валют, логістика, страхування, акцизи, ПДВ, витрати на зберігання та торговельна маржа АЗС.

    Особливо сильний удар по ринку завдала нестабільність на Близькому Сході. Вона спричинила подорожчання нафти та готових нафтопродуктів на європейському ринку, звідки Україна імпортує значні обсяги бензину й дизеля.

    За наведеними АМКУ даними Platts, із 26 лютого по 31 березня європейські котирування дизеля зросли на 86%, а ціни імпорту — на 58%. При цьому роздрібний дизель в Україні за той самий період подорожчав приблизно на 39%.

    Тому в АМКУ заявляли, що за результатами аналізу не виявили ознак монопольного ціноутворення, яке могло б повністю пояснити стрибок.

    Чи буде дефіцит дизеля

    Попри високі ціни, експерти поки не говорять про фізичну нестачу пального на українських АЗС.

    Директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн раніше зазначав, що дефіциту дизельного пального на ринку немає, а постачання продовжуються.

    Ситуація для України принципово відрізняється від перших місяців повномасштабної війни, коли країні довелося практично з нуля перебудовувати всю логістику пального.

    Зараз поставки диверсифіковані між різними європейськими напрямками, що зменшує ризик повного зникнення пального з АЗС.

    Разом із тим загроза залишається в іншій площині — ціні поставок. Навіть якщо фізично пального достатньо, подорожчання на європейському ринку досить швидко переноситься на український роздріб.

    Газ залишається найдешевшим автомобільним пальним

    На тлі бензину та дизеля автогаз усе ще виглядає значно доступнішим.

    У великих мережах 23 серпня його продають переважно за 41–44,50 грн за літр.

    За даними «НафтоРинку», станом на 21 серпня середній показник становив 43,15 грн/л, а ціновий діапазон у досліджуваній вибірці — від 40,99 до 44,50 грн.

    Таким чином, літр LPG зараз приблизно удвічі дешевший за дизельне пальне.

    Скільки коштуватиме повний бак

    За нинішніх цін заправити стандартний 50-літровий бак бензином А-95 у дорогих мережах по 82,90 грн обійдеться приблизно у 4 145 грн.

    Якщо заправити 50 літрів дизеля по 94,90 грн, доведеться заплатити вже 4 745 грн.

    Преміальне дизельне пальне по 97,90 грн обійдеться майже у 4 895 грн за 50 літрів.

    Для порівняння, 50 літрів автогазу по 43,90 грн коштуватимуть приблизно 2 195 грн.

    Тож хоча після різкого літнього стрибка паливний ринок почав демонструвати перші ознаки стабілізації, для українських водіїв ситуація залишається складною. Особливо це стосується власників дизельних автомобілів: ціна пального в окремих мережах уже впритул підійшла до рівня, який ще кілька місяців тому здавався майже неймовірним.

  • Ціни на АЗС завмерли, але різниця шалена: де 14 серпня бензин дешевший одразу на 6 гр

    Ціни на АЗС завмерли, але різниця шалена: де 14 серпня бензин дешевший одразу на 6 гр

    Український ринок пального після помітного літнього подорожчання взяв паузу. Станом на п’ятницю, 14 серпня, великі мережі АЗС не здійснили різких змін цінників, однак різниця між найдешевшими та найдорожчими заправками залишається суттєвою. На одному літрі бензину А-95 вона перевищує 6 грн, а тому під час заправлення повного бака водій може переплатити кілька сотень гривень лише через вибір мережі.

    За актуальними даними великих операторів, середня ціна бензину А-95 тримається біля позначки 81,67 грн за літр, а дизельного пального — близько 91,56 грн за літр. Такі ж рівні фіксувалися 12–13 серпня, що свідчить про стабілізацію роздрібних цін після попереднього періоду зростання.

    Водночас поняття «середня ціна» для українських автомобілістів зараз досить умовне. Залежно від бренду АЗС один і той самий вид пального може коштувати на кілька гривень дорожче або дешевше.

    Де найдешевший бензин А-95

    Серед великих мереж одним із найпривабливіших цінників на звичайний А-95 залишається UPG — 78,90 грн за літр. На «БРСМ-Нафта» бензин цієї марки коштує 79,63 грн/л, а на «Укрнафті» — 79,90 грн/л.

    Далі йде KLO з ціною 81,10 грн/л.

    У преміальному сегменті роздрібні ціни помітно вищі. На OKKO літр А-95 коштує 82,90 грн, на WOG — 83,50 грн, а найвищий цінник серед зазначених великих мереж має SOCAR — 85,40 грн за літр. Аналогічне співвідношення між основними мережами фіксувалося і напередодні.

    Таким чином, між UPG та SOCAR різниця у вартості звичайного А-95 становить 6,50 грн на кожному літрі. Якщо водій заправляє 50-літровий бак, різниця становитиме вже 325 грн.

    Для тих, хто регулярно проїжджає великі відстані, така різниця за місяць може перетворитися на досить відчутну суму.

    Преміальний А-95+ також суттєво відрізняється залежно від мережі. На UPG він коштує 80,90 грн/л, на «Укрнафті» — 82,90 грн, KLO — 83,20 грн, OKKO та WOG — по 85,90 грн. SOCAR встановив 88,40 грн за літр.

    Ще дорожчим є А-100. UPG продає його по 87,90 грн/л, KLO — по 90,20 грн, OKKO та WOG — по 92,90 грн, а SOCAR — по 95,40 грн.

    Дизель наблизився до психологічної позначки

    Ще помітніша ситуація склалася на ринку дизельного пального.

    Найдешевший дизель серед зазначених великих мереж 14 серпня можна придбати на UPG та «Укрнафті» — по 89,90 грн за літр.

    На «БРСМ-Нафта» його вартість становить 91,04 грн/л.

    На KLO та OKKO стандартне дизельне пальне коштує по 93,90 грн/л, WOG продає його по 94,80 грн, а SOCAR — по 95,90 грн.

    Отже, між мінімальним та максимальним цінником різниця становить 6 грн на літрі. Заправлення 50 літрів дизеля відповідно може відрізнятися в ціні на 300 грн.

    Ще ближче до психологічної позначки 100 грн за літр підійшло преміальне дизельне пальне. На SOCAR ДП+ коштує вже 98,90 грн/л, на WOG — 97,80 грн, KLO — 96,60 грн, OKKO — 96,90 грн. UPG та «Укрнафта» пропонують такий тип пального по 91,90 грн за літр.

    Такий рівень цін не виник раптово. Наприкінці липня та на початку серпня дизель в Україні дорожчав значно швидше за бензин. За даними, які наводив «Мінфін», 31 липня його середня роздрібна вартість сягнула близько 91,99 грн/л, а за наступні вихідні дизель додав ще приблизно 60 копійок. Деякі мережі переглядали цінники ще різкіше.

    Уже 4–5 серпня середня ціна дизеля за іншою вибіркою перевищувала 92,8 грн за літр. Згодом ситуація дещо стабілізувалася, а в окремі дні ціни почали навіть незначно знижуватися.

    Автогаз залишається найдешевшим

    Для автомобілістів, чиї машини обладнані газобалонними установками, автогаз продовжує залишатися найдоступнішим видом автомобільного пального.

    Найнижча ціна серед зазначених мереж — на «БРСМ-Нафта», де літр газу коштує 41,39 грн.

    UPG та «Укрнафта» пропонують його по 42,90 грн/л. На OKKO та SOCAR ціна становить 43,90 грн, WOG — 44,50 грн, а KLO — 44,90 грн.

    Відповідно, різниця між найдешевшим та найдорожчим варіантом сягає 3,51 грн на літрі. Для 50 літрів це вже понад 175 грн різниці.

    Чому пальне так подорожчало

    Нинішня стабілізація цін відбулася вже після досить різкого стрибка ринку.

    Наприкінці липня експерти звертали увагу передусім на зростання оптової вартості пального. Саме дорожчі закупівлі поступово почали переходити у роздрібні цінники АЗС. Голова консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн тоді не виключав навіть сценарію, за якого за несприятливих умов вартість дизеля могла б наблизитися до 100 грн за літр або перевищити цю позначку.

    Ще одним фактором для бензинового сегмента став перехід України на стандарт із підвищеним вмістом біоетанолу. З 1 липня 2026 року на ринку почав діяти новий стандарт бензину Е10, що вимагав від операторів перебудови частини логістики й постачання компонентів.

    Для порівняння, ще 27 липня середня вартість дизельного пального становила близько 88,18 грн за літр, а А-95 — близько 80,91 грн. Уже до кінця місяця дизель наблизився до 92 грн, тобто саме дизельний сегмент пережив найбільш помітний ціновий стрибок.

    Чи варто чекати нового стрибка

    Станом на середину серпня різкого нового подорожчання на заправках не спостерігається. Навпаки, після пікових значень на початку місяця частина середніх роздрібних показників почала стабілізуватися або незначно знижуватися. Так, 7 серпня середня ціна А-95 знизилася на 7 копійок, дизеля — на 11 копійок, а автогазу — на 4 копійки.

    Проте нинішня пауза поки не означає повернення до весняних цін.

    Для порівняння, наприкінці травня середній А-95 коштував близько 75,97 грн/л, а дизель — 86,78 грн/л. Тобто за кілька місяців літр бензину додав приблизно 5–6 грн, а дизель подорожчав ще суттєвіше.

    Тому для українських водіїв зараз має значення не лише загальний рух ринку, а й конкретна мережа АЗС. За нинішніх цін різниця між операторами дозволяє заощадити 200–300 грн на одному повному баку.

    Станом на 14 серпня серед найбільш доступних варіантів залишаються UPG, «Укрнафта» та «БРСМ-Нафта». У верхній частині цінового діапазону перебувають SOCAR, WOG та OKKO.

    При цьому ціни можуть відрізнятися залежно від конкретної АЗС, регіону, програм лояльності та персональних знижок. Тож перед заправленням повного бака водіям варто порівнювати не лише стели на найближчих станціях, а й актуальні пропозиції у мобільних застосунках мереж.

  • Ціни на пальне в Україні 12 серпня: де найдешевші бензин, дизель та автогаз

    Ціни на пальне в Україні 12 серпня: де найдешевші бензин, дизель та автогаз

    Вартість пального на найбільших українських автозаправних мережах станом на середу, 12 серпня, залишається відносно стабільною. Водночас різниця між цінами операторів може бути суттєвою, тому залежно від обраної АЗС водії можуть заощадити кілька гривень на кожному літрі.

    Станом на 12 серпня найдешевший бензин А-95 серед найбільших мереж пропонує «Укрнафта» — 79,90 грн за літр. На OKKO стандартний А-95 коштує 82,90 грн/л, на WOG — 83,50 грн/л, тоді як на SOCAR ціна становить 85,40 грн/л.

    Таким чином, різниця між найнижчою та найвищою ціною стандартного А-95 сягає 5,50 грн за літр. Для водія, який заправляє, наприклад, 40 літрів, вибір мережі може означати різницю у 220 грн за одну заправку.

    Преміальні види бензину коштують дорожче. На OKKO та WOG бензин із октановим числом 100 продається по 92,90 грн/л. На SOCAR аналогічний NANO 100 коштує 95,40 грн/л. Водночас «Укрнафта» пропонує бензин 98 Energy за 86,90 грн/л.

    Ситуація з дизельним пальним також демонструє помітний розрив між мережами. Звичайний дизель на «Укрнафті» коштує 89,90 грн/л, тоді як на OKKO його ціна становить 93,90 грн/л, на WOG — 93,80 грн/л, а на SOCAR — 95,90 грн/л.

    Преміальні марки дизельного пального коштують ще дорожче. На «Укрнафті» дизель Energy продається по 91,90 грн/л. На WOG Mustang коштує 96,80 грн/л, на OKKO Pulls — 96,90 грн/л, а найдорожчий варіант серед наведених мереж — SOCAR NANO Extro за 98,90 грн/л.

    Автогаз залишається найбільш доступним видом пального за ціною. Найдешевше скраплений газ можна придбати на «Укрнафті» — 42,90 грн/л. На OKKO та SOCAR його вартість становить 43,90 грн/л, а на WOG — 44,50 грн/л.

    Отже, різниця між найдешевшим і найдорожчим автогазом становить 1,60 грн за літр. Для заправки 40-літрового балона різниця складе 64 грн.

    Загалом станом на 12 серпня найбільший розрив у вартості спостерігається серед бензину та дизельного пального. Водночас ціни на автогаз у великих мережах відрізняються значно менше.

    На OKKO 100-й бензин Pulls коштує 92,90 грн/л, Pulls 95 — 85,90 грн/л, А-95 Євро — 82,90 грн/л. Дизель Pulls продається по 96,90 грн/л, ДП Євро — 93,90 грн/л, а автогаз — 43,90 грн/л.

    На WOG бензин 100 коштує 92,90 грн/л, Mustang 95 — 85,90 грн/л, а бензин 95 Євро — 83,50 грн/л. Дизель Mustang продається по 96,80 грн/л, ДП Євро-5 — 93,80 грн/л. Автогаз коштує 44,50 грн/л.

    На SOCAR NANO 100 коштує 95,40 грн/л, NANO 95 — 88,40 грн/л, стандартний А-95 — 85,40 грн/л. Дизель NANO Extro продається по 98,90 грн/л, NANO — 95,90 грн/л, а газ — 43,90 грн/л.

    На «Укрнафті» бензин А-92 коштує 77,90 грн/л, А-95 — 79,90 грн/л, Energy 95 — 82,90 грн/л, а бензин 98 Energy — 86,90 грн/л. Звичайний дизель коштує 89,90 грн/л, дизель Energy — 91,90 грн/л, а автогаз — 42,90 грн/л.

    Таким чином, якщо водієві важлива саме мінімальна ціна, серед наведених мереж найвигіднішою за стандартними видами пального залишається «Укрнафта». Водночас остаточна вартість заправки залежить від конкретного виду пального, програми лояльності, знижок та умов конкретної АЗС.