Khreshchatyknews.com

Позначка: ДСНС

  • Збитки на 42 мільйони: що сталося з посилками після атаки РФ на «Нову пошту»

    Збитки на 42 мільйони: що сталося з посилками після атаки РФ на «Нову пошту»

    Російські війська продовжують цілеспрямовано атакувати цивільну логістичну інфраструктуру України. Вранці 17 червня стало відомо про черговий удар по об’єктах компанії «Нова пошта». Цього разу під атакою опинився сортувальний термінал у Сумах, де на момент влучання перебували понад 13 тисяч клієнтських відправлень із загальною оголошеною вартістю понад 42 мільйони гривень.

    Про це повідомила пресслужба компанії.

    За попередніми даними, російські війська завдали двох ударів безпілотниками по території логістичного хабу. У момент атаки на об’єкті тривала стандартна обробка та сортування відправлень для мешканців Сумщини та інших регіонів України.

    Попри масштаб руйнувань, найголовніше — вдалося уникнути людських жертв. Працівники термінала не постраждали.

    У компанії повідомили, що внаслідок вибухів пошкоджень зазнали покрівля складських приміщень, частина автоматизованого сортувального обладнання, а також сітчасті контейнери, в яких перебували посилки клієнтів.

    Після влучання на території логістичного центру виникла пожежа. На місце оперативно прибули підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, які ліквідували займання та не допустили поширення вогню на інші частини комплексу.

    У «Новій пошті» наголошують, що цифра у 42 мільйони гривень, яка фігурує у повідомленнях, не є сумою прямих збитків компанії.

    Йдеться про загальну оголошену вартість понад 13 тисяч відправлень, які перебували всередині термінала на момент російської атаки. Наразі спеціалісти проводять повну інвентаризацію, щоб встановити фактичну кількість пошкоджених або повністю знищених посилок.

    Після завершення перевірки клієнти отримають відповідні повідомлення щодо стану своїх відправлень.

    У компанії запевнили, що всі посилки, які будуть офіційно визнані знищеними або пошкодженими внаслідок удару, підлягатимуть компенсації відповідно до оголошеної вартості. Клієнтам рекомендують стежити за статусом відправлень через мобільний застосунок або офіційний сайт компанії.

    Паралельно «Нова пошта» вже працює над відновленням роботи пошкодженого сортувального вузла та перебудовою логістичних маршрутів у регіоні. Це необхідно для того, щоб мінімізувати можливі затримки доставки в Сумській області та не допустити серйозних перебоїв у роботі мережі.

    Атака на сумський термінал стала черговим ударом по логістичній інфраструктурі компанії за останні дні.

    Лише кілька днів тому російські війська завдали ракетного удару по одному з найбільших інноваційних терміналів «Нової пошти» у Києві. За словами співзасновника компанії Володимира Поперешнюка, тоді об’єкт атакували трьома балістичними ракетами. Внаслідок удару були зруйновані два корпуси сучасного сортувального комплексу, а пошкоджень зазнали близько 10 тисяч відправлень. На щастя, серед працівників також не було загиблих або поранених.

    Керівництво компанії тоді заявило, що термінал був одним із найсучасніших в Україні та використовував автоматизоване обладнання світового виробника Vanderlande. На повне відновлення комплексу можуть знадобитися місяці.

    Для «Нової пошти» атаки на логістичні об’єкти не є новим явищем. З початку повномасштабної війни компанія неодноразово ставала мішенню російських ударів. Зокрема, у березні 2025 року внаслідок атаки російських «Шахедів» у Сумах був знищений інший термінал компанії. Тоді загинув співробітник підрядної організації, а понад 2,5 тисячі відправлень були втрачені через масштабну пожежу.

    Попри постійні удари по інфраструктурі, компанія продовжує працювати навіть у прифронтових регіонах. Станом на 2026 рік мережа «Нової пошти» залишається одним із ключових елементів цивільної логістики країни, забезпечуючи доставку товарів, гуманітарних вантажів і допомоги для мільйонів українців.

    Наразі триває оцінка наслідків удару по сумському терміналу. Остаточна кількість пошкоджених відправлень та розмір матеріальних втрат стануть відомі після завершення інвентаризації. Водночас у компанії наголошують: головне, що цього разу вдалося зберегти життя працівників, які перебували на об’єкті під час атаки.

  • Києво-Печерська лавра під ударом: вогонь охопив дах Успенського собору

    Києво-Печерська лавра під ударом: вогонь охопив дах Успенського собору

    Унаслідок чергової масованої російської атаки на Київ серйозних пошкоджень зазнала одна з найвизначніших духовних та історичних святинь України – Києво-Печерська лавра. Ворожий удар спричинив масштабну пожежу на території національного заповідника, а найбільше постраждав Успенський собор, де вогонь охопив значну частину покрівлі.

    Про надзвичайну подію повідомили мер столиці Віталій Кличко, начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко, та представники Державної служби з надзвичайних ситуацій.

    За попередніми даними влади, займання сталося внаслідок прямого влучання під час масованої повітряної атаки російських військ. Пожежа швидко поширилася територією історичного комплексу, що змусило екстрені служби терміново розгорнути масштабну операцію з ліквідації наслідків удару.

    Першим про надзвичайну ситуацію повідомив мер Києва Віталій Кличко. За його словами, внаслідок атаки на території Києво-Печерської лаври виникла пожежа, а осередок займання був зафіксований на даху Успенського собору – головного храму монастирського комплексу.

    Невдовзі начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко уточнив, що за попередньою інформацією причиною пожежі стало саме пряме влучання російського засобу ураження.

    «Підтверджено займання споруд на території Києво-Печерської лаври. Попередньо – внаслідок прямого влучання. Наразі з’ясовуємо ступінь шкоди, якої завдали росіяни. Здійснюються заходи щодо локалізації в межах безпекових протоколів», – повідомив він.

    У подальшому очільник КМВА заявив, що масштаби руйнувань виявилися значно більшими, ніж передбачалося спочатку. За оперативними даними, пошкодження на території святині є суттєвими, а пожежа набула серйозних масштабів.

    «За оперативною інформацією, пошкодження на території Лаври суттєві, є серйозне займання. Росіяни свідомо вдарили в серце однієї з найбільших християнських святинь», – наголосив Ткаченко.

    Інформацію про масштаби пожежі підтвердили і в Державній службі з надзвичайних ситуацій. За даними рятувальників, площа загоряння даху Успенського собору становила близько 800 квадратних метрів. Для ліквідації вогню були залучені численні пожежно-рятувальні підрозділи, спеціальна техніка та додаткові сили реагування.

    Робота рятувальників ускладнювалася тим, що атака на столицю тривала, а ризик повторних ударів залишався високим. Водночас основним завданням було не лише загасити полум’я, а й не допустити подальшого поширення вогню на інші споруди монастирського комплексу, де зберігаються безцінні пам’ятки української історії, культури та релігії.

    Перші фотографії пожежі оприлюднив речник Київської митрополії Православної церкви України Євстратій (Зоря). На знімках видно густий чорний дим, який здіймається над територією лаври, а також масштабне займання на покрівлі історичної споруди. Після публікації фотографій інформація про удар по святині швидко поширилася українськими та міжнародними медіа.

    Згодом повідомлення про інцидент з’явилося і на офіційній сторінці Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Представники заповідника наголосили, що фахівці працюють над оцінкою завданих пошкоджень, а також над забезпеченням збереження культурних цінностей, які перебувають на території комплексу.

    Києво-Печерська лавра є не лише одним із найвідоміших православних монастирів світу, а й унікальною історичною пам’яткою, яка має величезне значення для української державності та культури. Заснована ще в XI столітті, вона протягом століть залишалася важливим духовним центром Київської Русі, а згодом і всієї Східної Європи.

    Комплекс лаври входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та є одним із найвідвідуваніших історико-культурних об’єктів України. Щороку тисячі паломників і туристів з усього світу приїжджають сюди, щоб побачити стародавні храми, монастирські споруди та знамениті печери.

    Особливе значення має Успенський собор, який став епіцентром нинішньої пожежі. Це головний храм Києво-Печерської лаври, історія якого налічує понад дев’ять століть.

    Собор уже переживав масштабне руйнування під час Другої світової війни. У листопаді 1941 року святиня була знищена потужним вибухом, а її відновлення стало можливим лише наприкінці XX століття. Відбудований храм урочисто відкрили у 2000 році, після чого він знову став одним із символів Києва та незалежної України.

    Чергове пошкодження собору внаслідок російської атаки викликало широкий суспільний резонанс. Представники влади, духовенства та громадськості наголошують, що удар по об’єкту такого значення є не лише атакою на інфраструктуру чи культурну спадщину, а й ударом по історичній пам’яті та духовній ідентичності українського народу.

    Удар по Києво-Печерській лаврі став одним із найрезонансніших епізодів останньої атаки на столицю. Пошкодження об’єкта, який має виняткову культурну, історичну та релігійну цінність, викликало занепокоєння не лише в Україні, а й серед міжнародної спільноти, яка уважно стежить за станом пам’яток світової спадщини під час війни.

    На момент публікації рятувальні роботи на території лаври тривають. Фахівці продовжують встановлювати точний обсяг руйнувань, оцінювати стан пошкоджених конструкцій та визначати подальші заходи щодо відновлення святині.

    Остаточні висновки щодо масштабу збитків будуть зроблені після завершення роботи експертів, однак уже зараз зрозуміло, що російська атака завдала серйозної шкоди одному з найцінніших духовних та культурних об’єктів України. Подія стала ще одним трагічним епізодом війни, яка продовжує нести загрозу не лише життю людей, а й унікальній історичній спадщині держави.

  • Смертельний виліт з траси: на Хмельниччині загинули водій та пасажирка Audi

    Смертельний виліт з траси: на Хмельниччині загинули водій та пасажирка Audi

    На Хмельниччині сталася смертельна дорожньо-транспортна пригода, яка забрала життя двох людей. Аварія трапилася вдень 13 червня між селами Кугаївці та Почапинці Кам’янець-Подільського району. За попередніми даними правоохоронців, водій легкового автомобіля Audi A6 не впорався з керуванням, після чого транспортний засіб вилетів за межі проїзної частини та перекинувся у кюветі.

    Про це повідомили у Головному управлінні Національної поліції в Хмельницькій області.

    Трагічна аварія сталася близько 12:30. За інформацією слідства, за кермом автомобіля перебував 35-річний чоловік. Разом із ним у салоні знаходилася 36-річна жінка. Унаслідок сильного удару та перекидання транспортного засобу обоє отримали травми, несумісні з життям, і загинули на місці події ще до прибуття медиків.

    За словами правоохоронців, автомобіль рухався дорогою між населеними пунктами Кугаївці та Почапинці, коли водій раптово втратив контроль над транспортним засобом. Audi A6 з’їхала з проїжджої частини, після чого кілька разів перекинулася в кюветі. Від сили удару кузов автомобіля зазнав значних пошкоджень.

    На місце аварії оперативно прибули співробітники поліції, бригади екстреної медичної допомоги та рятувальники ДСНС. Оскільки люди опинилися затиснутими в понівеченому автомобілі, рятувальникам довелося проводити спеціальну операцію з деблокування тіл загиблих.

    У поліції зазначають, що наразі триває досудове розслідування. Слідчі встановлюють усі обставини та причини трагедії. Правоохоронці з’ясовують швидкість руху транспортного засобу, технічний стан автомобіля, а також інші фактори, які могли призвести до аварії.

    Фахівці не виключають різні версії події. Серед можливих причин можуть розглядатися перевищення безпечної швидкості руху, складні дорожні умови, технічна несправність автомобіля або людський фактор. Остаточні висновки будуть зроблені після проведення необхідних експертиз та аналізу матеріалів справи.

    Трагічна ДТП на Хмельниччині стала черговим нагадуванням про небезпеку на українських дорогах. Лише останніми днями в різних регіонах країни сталося кілька резонансних аварій із загиблими та травмованими.

    Зокрема, напередодні на Вінниччині внаслідок зіткнення автомобіля та скутера загинула дитина. У Києві правоохоронці продовжують розслідування резонансної ДТП на Караваєвих Дачах, де загинув неповнолітній хлопець. Також у столиці нещодавно сталася аварія за участю пасажирського транспорту, внаслідок якої автобус зазнав значних пошкоджень.

    За даними Національної поліції, основними причинами смертельних аварій в Україні залишаються перевищення швидкості, порушення правил маневрування, керування транспортними засобами у стані сп’яніння та неуважність водіїв.

    Правоохоронці вкотре закликають учасників дорожнього руху бути максимально обережними, особливо в літній період, коли інтенсивність руху на автошляхах суттєво зростає. Водіям рекомендують дотримуватися швидкісного режиму, враховувати стан дорожнього покриття, погодні умови та технічний стан автомобіля перед поїздкою.

    Наразі слідчі дії на місці трагедії завершені. Поліція продовжує збір доказів та опитування можливих свідків. Після завершення всіх процесуальних заходів буде надано остаточну правову оцінку обставинам дорожньо-транспортної пригоди.

    Загибель двох людей на дорозі між Кугаївцями та Почапинцями стала ще однією болючою втратою для родин загиблих та черговим сумним нагадуванням про те, наскільки швидко одна помилка за кермом може призвести до непоправних наслідків.

  • «Вхід завалило, дружину рятував через вікно»: моторошні подробиці удару по Миколаєву

    «Вхід завалило, дружину рятував через вікно»: моторошні подробиці удару по Миколаєву

    Російська армія вночі 12 червня вкотре атакувала Миколаїв ударними безпілотниками типу Shahed. Під ударом опинився приватний сектор міста, де десятки людей серед ночі прокинулися від вибухів, руйнувань та пожеж. Однією з найбільш емоційних історій стала розповідь місцевого жителя Миколи, який після влучання змушений був рятувати дружину через вікно, оскільки вихід із будинку був заблокований завалами.

    За даними МВС, внаслідок нічної атаки постраждали троє членів однієї родини — 39-річний чоловік, його 40-річна дружина та їхня 18-річна донька. Усіх госпіталізували. На ранок чоловік перебував у важкому стані, жінки — у стані середньої тяжкості.

    Російські дрони атакували місто близько другої години ночі. Вибухова хвиля та уламки завдали значних руйнувань житловому сектору. За інформацією Миколаївської ОВА, ДСНС та правоохоронців, пошкоджено щонайменше 14 приватних будинків і два автомобілі. Два житлові будинки фактично зруйновані вщент.

    Місцеві жителі згадують, що вибух був настільки потужним, що будинки буквально здригнулися від ударної хвилі. Одна з постраждалих мешканок, Тетяна, розповіла журналістам, що в її оселі зруйнована несуча стіна, вибито всі вікна та двері, пошкоджені меблі й побутові речі. За її словами, після удару житло стало непридатним для нормального проживання.

    Найбільше людей вразила історія місцевого жителя Миколи. Чоловік розповів, що прокинувся від потужного гуркоту, після чого побачив, як частина будинку почала руйнуватися.

    «Друга година ночі, гуркіт. Падає задня стіна. Почалася пожежа. Дружину я через вікно витягнув, бо завалило вхід і не можна було вийти. Пожежники приїхали дуже швидко і почали гасити. На щастя, ми вижили», — розповів він журналістам.

    На місці удару одразу розгорнули роботу рятувальники, медики, правоохоронці та комунальні служби. Загалом до ліквідації наслідків було залучено 19 рятувальників та п’ять одиниць спеціальної техніки. Також працювали піротехнічні групи та фахівці радіаційного, хімічного та біологічного захисту.

    Комунальники розпочали аварійно-відновлювальні роботи вже зранку. Вони прибирають уламки, закривають пошкоджені вікна плитами ОСБ та тимчасово ремонтують покрівлі. Представники міських служб зазначають, що наразі головне завдання — захистити будинки від дощу та подальшого руйнування.

    Окрім приватного сектору, під удар потрапила й транспортна інфраструктура міста. Уже після нічної атаки росіяни вранці знову спрямували дрони на Миколаїв. Внаслідок повторного удару було пошкоджено будівлі транспортного підприємства та автомобілі. Один із транспортних засобів загорівся, пожежу вдалося швидко ліквідувати. Також постраждав чоловік, якого госпіталізували до лікарні.

    Начальник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім повідомив, що російські війська продовжують цілеспрямовано атакувати цивільну інфраструктуру регіону. За його словами, всі служби працюють у посиленому режимі для ліквідації наслідків ударів та допомоги постраждалим.

    Місцеві волонтерські організації також долучилися до допомоги. Людям, чиї оселі пошкоджені або зруйновані, доставляють будівельні матеріали, плівку для закриття вікон, продукти харчування та предмети першої необхідності. Частина постраждалих тимчасово переїжджає до родичів або знайомих.

    Жителі району кажуть, що останніми тижнями атаки на місто стали майже щоденними. Вибухи та сигнали повітряної тривоги змушують людей проводити ночі в укриттях або коридорах власних будинків. Попри це, кожен новий удар стає справжнім випробуванням.

    За словами очевидців, після нічної атаки багато людей виходили на вулицю просто у піжамах, намагаючись зрозуміти масштаби руйнувань. Деякі будинки залишилися без вікон і дахів, а подвір’я були засипані уламками скла, шиферу та металевих конструкцій.

    Атака на Миколаїв стала частиною масштабного нічного удару Росії по Україні. Того ж дня під масованою атакою опинилася і Сумщина. У Шостці внаслідок удару по цивільній інфраструктурі загинула 44-річна жінка, ще одна мешканка дістала тяжкі поранення. Значних руйнувань зазнала триповерхова нежитлова будівля.

    Правоохоронці документують усі наслідки атаки та збирають докази для розслідування чергового воєнного злочину Росії. Тим часом мешканці Миколаєва продовжують оговтуватися після чергової ночі під звуки вибухів, намагаючись врятувати те, що залишилося від їхніх домівок.

    Для багатьох із них ця ніч запам’ятається не лише руйнуваннями, а й моментом, коли довелося буквально боротися за життя своїх близьких. Історія чоловіка, який витягав дружину через вікно із заваленого будинку, стала ще одним символом того, через що щодня проходять українці у прифронтових та тилових містах країни.

  • Рада підвищила зарплати поліцейським і рятувальникам

    Рада підвищила зарплати поліцейським і рятувальникам

    Верховна Рада України підтримала законопроєкт №6506-1, який суттєво посилює соціальні гарантії для працівників Національної поліції та Державної служби з надзвичайних ситуацій. За відповідне рішення проголосували 269 народних депутатів. Документ, який перебував на розгляді парламенту кілька років, покликаний змінити підхід до формування грошового забезпечення поліцейських і рятувальників, встановивши законодавчо гарантований мінімальний рівень оплати праці та оновлену систему надбавок.

    Про ухвалення законопроєкту повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко. За його словами, рішення парламенту є важливим кроком для зміцнення кадрового потенціалу системи МВС та забезпечення справедливих умов оплати праці для людей, які щодня відповідають за безпеку громадян і ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій.

    Однією з головних новацій документа є встановлення мінімального посадового окладу для поліцейських та рятувальників на рівні десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Станом на сьогодні це становить близько 33 280 гривень. Таким чином, вперше на законодавчому рівні закріплюється гарантований мінімум грошового забезпечення для представників цих професій.

    Крім базового окладу, законопроєкт передбачає перегляд усієї системи додаткових виплат. Йдеться про оновлення надбавок за вислугу років, уточнення структури преміювання та інших компенсаційних механізмів. Очікується, що нова модель дозволить зробити систему нарахувань більш прозорою та зрозумілою як для працівників, так і для держави.

    Необхідність таких змін обговорювалася протягом багатьох років. До цього часу чинне законодавство не містило конкретних гарантій щодо мінімального рівня грошового забезпечення поліцейських. Закон «Про Національну поліцію» лише визначав, що розмір виплат залежить від посади, спеціального звання, стажу служби, умов роботи, інтенсивності виконання обов’язків, рівня кваліфікації та інших факторів. Водночас конкретний гарантований мінімум не був закріплений, що часто ставало предметом критики з боку профільних експертів та самих правоохоронців.

    Для рятувальників ситуація також залишалася складною. Працівники ДСНС неодноразово звертали увагу на невідповідність рівня оплати праці обсягу ризиків і навантаження, з якими вони стикаються під час виконання службових обов’язків. Особливо гостро це питання постало після початку повномасштабної війни, коли рятувальники фактично стали одними з ключових учасників реагування на наслідки російських атак.

    Щодня співробітники ДСНС працюють на місцях ракетних ударів та атак безпілотників, гасять пожежі після обстрілів, розбирають завали зруйнованих будівель, проводять евакуацію населення та беруть участь у розмінуванні територій. Поліцейські, своєю чергою, забезпечують громадський порядок, документують воєнні злочини, працюють у прифронтових регіонах та допомагають у евакуаційних заходах. Саме тому питання підвищення соціального захисту цих категорій працівників останнім часом дедалі частіше піднімалося як на рівні уряду, так і в парламенті.

    Історія законопроєкту №6506-1 виявилася доволі тривалою. Документ був зареєстрований у Верховній Раді ще у 2022 році, однак через складну безпекову та економічну ситуацію його розгляд неодноразово переносився. Новий етап просування законопроєкту розпочався навесні 2025 року. 5 травня Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності на позачерговому засіданні підтримав документ та рекомендував його до подальшого розгляду.

    12 березня 2025 року парламент ухвалив законопроєкт у першому читанні з урахуванням необхідності доопрацювання окремих положень. Після внесення змін та погодження фінальної редакції документ був винесений на повторний розгляд і отримав підтримку 269 народних депутатів.

    Експерти відзначають, що ухвалення закону може стати важливим фактором у боротьбі з кадровим дефіцитом у системі МВС. В останні роки правоохоронні органи та рятувальні служби регулярно повідомляли про нестачу персоналу. Однією з причин називали саме недостатній рівень оплати праці порівняно з високими ризиками та відповідальністю, які несуть співробітники.

    На думку фахівців, підвищення гарантованих окладів має зробити службу більш привабливою для нових кандидатів, а також допомогти утримати досвідчених працівників, які вже працюють у системі. Крім того, закон може позитивно вплинути на мотивацію особового складу та підвищити стабільність роботи підрозділів у регіонах.

    Водночас реалізація нових норм вимагатиме додаткових бюджетних витрат. Питання фінансування підвищених виплат стане одним із ключових під час формування державного бюджету на наступні роки. Урядові структури мають визначити механізми забезпечення необхідних ресурсів для виконання закону в повному обсязі.

    Попри це, прихильники документа наголошують, що інвестиції у правоохоронну та рятувальну систему є інвестиціями у безпеку держави. В умовах війни та післявоєнного відновлення саме від ефективності роботи поліцейських і рятувальників значною мірою залежатимуть стабільність країни, захист громадян та швидкість ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

    Ухвалення законопроєкту №6506-1 може стати одним із наймасштабніших кроків у реформуванні системи соціального забезпечення працівників МВС за останні роки. Якщо всі його положення будуть реалізовані в повному обсязі, тисячі поліцейських та рятувальників по всій Україні отримають не лише вищі зарплати, а й більш чіткі та зрозумілі гарантії щодо свого матеріального забезпечення.

  • Пожежні авто за пів мільярда і штраф на 90 млн: АМКУ викрив тендерну змову, але схема може вижити через «фірми-клони»

    Пожежні авто за пів мільярда і штраф на 90 млн: АМКУ викрив тендерну змову, але схема може вижити через «фірми-клони»

    Антимонопольний комітет України викрив масштабну змову на закупівлі пожежних автоцистерн для ДСНС. Йдеться про тендер 2024 року з очікуваною вартістю понад 500 млн грн, у якому, за висновками АМКУ, дві компанії — ТОВ «Київський республіканський автоцентр» та ТОВ «Компанія Тітал» — не конкурували між собою, а узгоджували дії. У результаті Комітет оштрафував їх загалом на 90 млн грн.

    Рішення АМКУ ухвалив 28 травня 2026 року. У Комітеті встановили, що компанії координували поведінку на різних етапах закупівлі: під час підготовки документів, формування цінових пропозицій та навіть під час виконання договорів із виробництва техніки для потреб ДСНС. На думку регулятора, це свідчить про відсутність реальної конкуренції між учасниками торгів.

    Закупівлю проводило Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС. Предметом торгів були пожежні автоцистерни з ємністю цистерни для води не менше 5 тонн. Ще у травні 2025 року АМКУ офіційно розпочав розгляд справи №145-26.13/58-25 щодо можливих антиконкурентних узгоджених дій цих двох товариств.

    За результатами розслідування дії компаній кваліфікували як порушення законодавства про захист економічної конкуренції — антиконкурентні узгоджені дії, що стосуються спотворення результатів торгів. Загальна сума штрафу становить 90 млн грн. За даними «Телеграфу», «Київський республіканський автоцентр» отримав 50 млн грн штрафу, а «Компанія Тітал» — 40 млн грн.

    Однак грошовий штраф — не єдиний наслідок. Відповідно до законодавства про публічні закупівлі, компанії, яких протягом останніх трьох років притягнули до відповідальності за спотворення результатів тендерів, не можуть брати участь у процедурах закупівель. Це означає, що фігуранти рішення АМКУ ризикують втратити доступ до державних торгів на три роки.

    На перший погляд, таке покарання виглядає серйозним ударом по бізнесу. Але журналістське розслідування «Телеграфу» звертає увагу на іншу проблему: навіть якщо конкретні юридичні особи потрапляють під обмеження, пов’язані з ними власники можуть продовжувати працювати через інші компанії зі схожим профілем. Саме тому ризик продовження тендерної «естафети» через пов’язані структури залишається високим.

    За даними матеріалу, обидві компанії роками працювали у вузькій, але дуже прибутковій ніші постачання спеціальної техніки для державних структур — ДСНС, Нацгвардії, підприємств паливно-енергетичного комплексу та комунальних замовників. «Компанія Тітал», як зазначає «Телеграф», за час роботи отримала державних контрактів на мільярди гривень, а «Київський республіканський автоцентр» також має величезний портфель держзамовлень.

    Окрему увагу журналісти звертають на пов’язані компанії родини Затхеїв, які фігурують у контексті «Київського республіканського автоцентру». У матеріалі згадуються, зокрема, ТОВ «ВК “Автотранспортник”», ТОВ «УКР ТРАК», ТОВ «КАТЕКС ЛТД», ТОВ ФТКП «ТРАНСКОМ», ТОВ «АВТОЕКСПО», а також компанії з назвою «КАМАЗ». Саме такі структури, за припущенням авторів розслідування, можуть продовжити участь у тендерах, навіть якщо основну компанію заблокують.

    Історія з АМКУ — не перший скандальний епізод навколо цих постачальників. Конфлікт «Київського республіканського автоцентру» з «Укргазвидобуванням» щодо тендеру 2018 року на постачання автомобільних кранів. За версією журналістів, компанія мала поставити техніку, яка відповідала б екологічному стандарту Євро-5 та могла б пересуватися дорогами загального користування, але згодом виник судовий конфлікт щодо виконання умов договору.

    Ще один резонансний епізод стосується закупівлі російських КамАЗів для Національної гвардії у 2014 році — вже після анексії Криму та початку війни на Донбасі. За даними розслідування, через пов’язану компанію було продано 29 автомобілів російського виробництва на суму 27,7 млн грн. Цей епізод викликав суспільний резонанс через походження техніки.

    Не менш проблемним виглядає і бекграунд «Компанії Тітал». У відкритих джерелах є згадки про значні контракти компанії з ДСНС: наприклад, у 2019 році вона виграла тендер на постачання трьох пожежних автомобілів із телескопічними підйомниками для ДСНС Києва на 49,42 млн грн.

    Також ідеться про судові та податкові претензії до компанії, зокрема про справи, пов’язані з ПДВ та можливим ухиленням від сплати податків. Водночас остаточні висновки щодо кримінальної відповідальності можуть робити лише суди, тому ці епізоди потребують юридично обережної оцінки.

    Ситуація навколо «пожежного» тендеру демонструє системну проблему державних закупівель: формальна конкуренція не завжди означає реальне змагання між постачальниками. Якщо учасники торгів пов’язані між собою або узгоджують поведінку, держава фактично втрачає шанс отримати найкращу ціну та якісну техніку на чесних умовах.

    Особливо небезпечно це виглядає у сфері спецтехніки для ДСНС. Пожежні автоцистерни, підйомники, аварійно-рятувальні машини та інша техніка — це не просто дорогі закупівлі. Від їхньої якості, своєчасного постачання та реальної вартості залежить здатність рятувальників реагувати на пожежі, обстріли, руйнування та надзвичайні ситуації.

    Тому рішення АМКУ може стати важливим прецедентом, але лише за однієї умови: якщо покарання торкнеться не тільки назв компаній, а й реальних механізмів, через які пов’язані бізнес-групи можуть продовжувати освоювати бюджетні кошти. Інакше штраф у 90 млн грн ризикує стати просто дорогою, але не смертельною платою за участь у багатомільярдному ринку державних закупівель.

  • На Буковині обвалився міст під час шкільної поїздки: є постраждалі

    На Буковині обвалився міст під час шкільної поїздки: є постраждалі

    У Чернівецькій області стався серйозний нещасний випадок під час організованої екскурсії, внаслідок якого травмувалися діти. У селі Виженка Вижницької територіальної громади обвалився дерев’яний пішохідний міст після того, як на нього одночасно вийшла група школярів. Конструкція не витримала навантаження та частково зруйнувалася, унаслідок чого діти впали з висоти та зазнали травм різного ступеня тяжкості.

    Про інцидент повідомили в Головному управлінні ДСНС України у Чернівецькій області. За попередньою інформацією, подія сталася під час туристичної поїздки у межах Вижницької територіальної громади, яка є популярним напрямком для шкільних екскурсій та природного туризму. У певний момент група дітей одночасно опинилася на дерев’яній конструкції мосту, який, за наявними даними, не був розрахований на таку кількість людей одночасно. Через перевантаження відбулося руйнування частини конструкції, що призвело до падіння частини групи.

    Після обвалу кілька дітей отримали тілесні ушкодження. Постраждалих оперативно доставили до медичних закладів, де їм було надано необхідну допомогу. Лікарі повідомляють, що діти перебувають під постійним наглядом, а їхній стан оцінюється як стабільний, однак характер травм потребує додаткового медичного обстеження. Точна кількість постраждалих уточнюється.

    У ДСНС зазначили, що рятувальні підрозділи до місця події безпосередньо не залучалися, оскільки постраждалих евакуювали та доставили до лікарень ще до прибуття надзвичайних служб. Водночас ситуація перебувала під контролем місцевих екстрених служб та правоохоронних органів, які встановлюють усі обставини інциденту.

    Попередньо встановлено, що міст був дерев’яною пішохідною конструкцією, яка використовувалася для переходу через природну перешкоду в туристичній зоні. Такі об’єкти часто є частиною популярних маршрутів у гірських районах Буковини, де шкільні групи та туристи відвідують природні локації. Однак подібні конструкції можуть мати обмежену вантажопідйомність і вимагати суворого дотримання правил безпеки під час користування.

    Після інциденту фахівці ДСНС вкотре наголосили на необхідності дотримання правил поведінки під час екскурсій, особливо у випадках відвідування природних об’єктів, мостів, оглядових майданчиків та інших споруд, які не призначені для масового скупчення людей. Рятувальники підкреслили, що навіть короткочасне перевантаження таких конструкцій може призвести до їхнього руйнування та створити загрозу життю і здоров’ю людей.

    Особливу увагу у відомстві звернули на організацію дитячих екскурсій, зазначивши, що супроводжуючі особи повинні контролювати рух групи, уникати одночасного перебування великої кількості дітей на потенційно небезпечних ділянках та забезпечувати дотримання дистанції між учасниками. У ДСНС також нагадали, що фотографування або зупинки на подібних об’єктах без оцінки ризиків можуть мати серйозні наслідки.

    Інцидент у Виженці викликав суспільний резонанс, оскільки стався під час шкільної екскурсії, де особлива увага має приділятися безпеці дітей. Місцеві органи влади, за попередньою інформацією, можуть ініціювати додаткову перевірку стану туристичної інфраструктури в регіоні, зокрема дерев’яних мостів, оглядових майданчиків та інших об’єктів, які активно використовуються для екскурсій.

    Фахівці наголошують, що подібні випадки часто стають наслідком одночасної дії кількох факторів, серед яких перевищення допустимого навантаження, природне зношення конструкцій, відсутність належного технічного контролю та нехтування правилами безпеки під час масового перебування людей на обмеженій площі.

    Подія на Буковині стала черговим нагадуванням про важливість системного контролю за станом туристичних об’єктів, особливо тих, які використовуються для організованих дитячих екскурсій. Безпека таких маршрутів, за словами експертів, повинна бути пріоритетом як для місцевої влади, так і для організаторів поїздок.

    Нагадаємо, раніше подібні інциденти вже траплялися в Україні. Зокрема, наприкінці травня на Миколаївщині сталася серйозна дорожньо-транспортна пригода за участю позашляховика, який злетів із мосту в річку. Унаслідок тієї аварії до лікарні було госпіталізовано шістьох людей, серед яких п’ятеро дітей. Ці випадки вкотре підкреслюють необхідність посиленої уваги до безпеки під час будь-яких поїздок із дітьми та перебування на потенційно небезпечних об’єктах.

  • Чорний дим над Осокорками налякав киян: що насправді горіло на лівому березі столиці

    Чорний дим над Осокорками налякав киян: що насправді горіло на лівому березі столиці

    Увечері 5 червня мешканці Києва масово почали публікувати у соцмережах фото та відео густого чорного диму, який здіймався над лівим берегом столиці. Найбільше повідомлень надходило з району Осокорків, де дим було видно за кілька кілометрів. Через масштабне задимлення серед містян почали поширюватися різні припущення — від займання промислового об’єкта до наслідків ворожої атаки.

    Втім, у Державній службі з надзвичайних ситуацій оперативно пояснили ситуацію. За інформацією рятувальників, осередок займання був зафіксований у приватному секторі Осокорків. Горів невеликий приватний будинок площею приблизно 5 на 5 метрів. На місце події оперативно прибули пожежно-рятувальні підрозділи, які розпочали ліквідацію загоряння.

    Саме сильне горіння будівельних матеріалів та елементів конструкцій спричинило появу густого чорного диму, який було видно в різних районах Києва. Фото та відео з місця події швидко поширилися в телеграм-каналах та соцмережах, викликавши занепокоєння серед мешканців столиці.

    За попередніми даними, інформації про загиблих чи постраждалих внаслідок пожежі немає. Причини виникнення загоряння наразі встановлюються. Після завершення гасіння на місці працюватимуть фахівці, які мають визначити джерело займання та всі обставини інциденту.

    Пожежа сталася на тлі напруженої ситуації у столиці, адже останніми днями Київ неодноразово опинявся під загрозою російських атак. Лише кілька днів тому місто пережило один із наймасштабніших комбінованих ударів за останній час. Тоді пошкодження були зафіксовані одразу у восьми районах столиці, загинули люди, а десятки отримали поранення. Внаслідок атаки виникли численні пожежі у житлових будинках, на об’єктах цивільної інфраструктури та підприємствах.

    Саме тому будь-які стовпи диму над Києвом нині викликають підвищену увагу мешканців. Багато киян спочатку припустили, що пожежа на Осокорках може бути пов’язана з наслідками чергового удару або падінням уламків безпілотника. Проте офіційні служби не повідомляли про зв’язок цього інциденту з бойовими діями чи повітряними атаками. Попередньо йдеться саме про побутову пожежу в приватному секторі.

    Район Осокорків уже не вперше опиняється в центрі уваги через пожежі. Раніше тут неодноразово фіксували масштабні загоряння сухої рослинності та очерету на території екопарку та поблизу озер. Через складний рельєф місцевості, підтоплені ділянки та обмежений доступ спецтехніки ліквідація таких пожеж часто потребувала значних ресурсів.

    У ДСНС вкотре нагадують громадянам про необхідність дотримання правил пожежної безпеки, особливо в літній період. Висока температура повітря, суха погода та людська необережність значно підвищують ризик виникнення пожеж як у приватному секторі, так і на відкритих територіях.

    Станом на вечір 5 червня пожежно-рятувальні підрозділи продовжували працювати на місці інциденту. Остаточні висновки щодо причин займання та розміру завданих збитків будуть оприлюднені після завершення роботи експертів та правоохоронців.

  • Цинічний удар по дітях: російські дрони зруйнували завод «Яготинське для дітей»

    Цинічний удар по дітях: російські дрони зруйнували завод «Яготинське для дітей»

    Російські війська вранці 5 червня завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі України. Однією з цілей атаки безпілотників стало підприємство харчової промисловості у Броварському районі Київської області. Внаслідок влучання загинули щонайменше четверо людей, ще семеро отримали поранення. Під удар потрапив завод «Яготинське для дітей» — один із найбільших виробників дитячого молочного харчування в Україні.

    За інформацією Київської обласної військової адміністрації та Державної служби з надзвичайних ситуацій, внаслідок атаки на території підприємства виникла масштабна пожежа. Удар спричинив часткове руйнування виробничих будівель та конструкцій. Рятувальники оперативно прибули на місце події та розпочали ліквідацію наслідків атаки. На момент перших повідомлень під завалами могли перебувати люди, тому пошуково-рятувальна операція тривала безперервно.

    Голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник повідомив, що кількість жертв зросла до чотирьох осіб. Також відомо про сімох постраждалих. Частину поранених госпіталізували до медичних закладів області, іншим допомогу надали на місці. За даними рятувальників, під завалами могли залишатися ще двоє людей, тому пошукові роботи продовжувалися навіть після локалізації пожежі.

    Особливий резонанс викликало те, що під ударом опинилося саме підприємство, яке спеціалізується на виробництві продукції для дітей. Бренд «Яготинське для дітей» добре відомий українським споживачам як виробник молока, йогуртів, сирків, кефіру, молочних каш та іншої продукції для немовлят і дітей молодшого віку. Підприємство входить до структури групи компаній «Молочний альянс», яка є одним із найбільших виробників молочної продукції в Україні.

    Завод розташований у селищі Згурівка Київської області. Саме тут виробляється вся лінійка продукції під брендом «Яготинське для дітей». Після початку повномасштабного вторгнення підприємство продовжувало працювати, забезпечуючи українські родини дитячим харчуванням навіть в умовах війни.

    Опубліковані ДСНС фотографії демонструють серйозні масштаби руйнувань. На кадрах видно пошкоджені виробничі приміщення, обвалені конструкції, зруйновані перекриття та сліди потужної пожежі. Частина будівель фактично втратила несучі елементи. В окремих цехах виникли значні руйнування покрівлі та внутрішніх приміщень.

    Атака на завод стала частиною чергового масованого нальоту російських ударних безпілотників на Київщину. В останні тижні область регулярно зазнає атак дронів-камікадзе. Російські війська дедалі частіше спрямовують удари не лише по об’єктах критичної інфраструктури, а й по цивільних підприємствах, логістичних центрах, виробництвах та складах.

    Лише за останні дні внаслідок російських атак постраждали великі промислові та логістичні об’єкти в різних регіонах країни. Раніше було пошкоджено один із ключових логістичних центрів мережі АТБ у Дніпрі, розподільчий центр компанії Euromix, а також низку підприємств енергетичної та транспортної галузей. Удар по виробнику дитячого харчування став ще одним прикладом того, що мішенями російських атак дедалі частіше стають цивільні виробництва.

    Подія відбулася наступного дня після того, як в Україні вшановували пам’ять дітей, які загинули внаслідок російської агресії. За офіційними даними, станом на початок червня 2026 року через війну загинули щонайменше 707 українських дітей, ще понад 2548 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Ці цифри залишаються неповними через неможливість встановити точні дані на тимчасово окупованих територіях та в районах активних бойових дій.

    На Київщині від початку повномасштабного вторгнення Росії загинули 42 дитини, ще 71 дитина отримала поранення. Ці дані напередодні озвучив голова Київської ОВА під час заходів до Дня вшанування пам’яті дітей, загиблих через російську агресію.

    Правоохоронні органи вже документують наслідки атаки на завод як черговий епізод воєнних злочинів Російської Федерації проти цивільного населення. Українська влада наголошує, що підприємство не мало жодного військового значення та займалося виключно виробництвом продуктів харчування.

    Рятувальні служби продовжують працювати на місці трагедії. Остаточна кількість жертв та масштаби збитків ще уточнюються. Водночас уже зараз очевидно, що удар по заводу «Яготинське для дітей» став одним із найрезонансніших випадків ураження цивільного харчового виробництва від початку року та вкотре продемонстрував масштаби загрози, яку несуть російські атаки для мирного населення України.

  • Кількість постраждалих від масованої атаки РФ на Київ зросла до 90

    Кількість постраждалих від масованої атаки РФ на Київ зросла до 90

    Кількість постраждалих внаслідок масованої комбінованої атаки Росії на Київ у ніч проти 2 червня продовжує зростати. Станом на вечір відомо вже про 90 поранених, тоді як кількість загиблих залишається незмінною — шість осіб.

    Про оновлені дані повідомив мер столиці Віталій Кличко. За його словами, значна частина постраждалих продовжує перебувати під наглядом медиків.

    «90 постраждалих наразі в Києві від масованої атаки ворога на столицю 2 червня. У стаціонарах перебувають 52 поранених. Із них двоє дітей. Шестеро людей загинули», – повідомив Кличко.

    Російські війська завдали по столиці одного з наймасштабніших ударів за останній час, застосувавши ударні безпілотники та ракети різних типів. Повітряна тривога тривала кілька годин, а вибухи лунали в різних районах міста.

    Найбільших руйнувань зазнав Подільський район, де внаслідок влучання стався частковий обвал конструкцій дев’ятиповерхового житлового будинку. Рятувальники тривалий час розбирали завали та шукали можливих постраждалих. Також у районі виникли численні пожежі, було пошкоджено автомобілі та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Серйозні пошкодження зафіксовано і в Голосіївському районі столиці. Там ударом було зруйновано другий та третій поверхи поліклініки, що призвело до значних руйнувань будівлі та необхідності проведення аварійно-відновлювальних робіт.

    У Солом’янському районі уламки ворожих засобів ураження влучили у верхні поверхи 15-поверхового житлового будинку. Крім того, сталося загоряння у 24-поверховому будинку на рівні сьомого та восьмого поверхів. Пожежно-рятувальні підрозділи оперативно локалізували вогонь та евакуювали мешканців.

    Загалом наслідки російської атаки були зафіксовані у семи районах Києва. Окрім житлових будинків, пошкоджень зазнали об’єкти соціальної та комунальної інфраструктури, а також енергетичні мережі. Раніше повідомлялося про травмування двох працівників енергетичної компанії, які виконували роботи з ліквідації наслідків обстрілів.

    Медики продовжують надавати допомогу пораненим. Частина постраждалих отримала амбулаторне лікування, однак понад пів сотні людей залишаються у стаціонарах. Серед них є діти та пацієнти з тяжкими травмами.

    Рятувальні та аварійно-відновлювальні роботи в окремих локаціях тривають. Міська влада та екстрені служби продовжують уточнювати масштаби руйнувань і остаточну кількість постраждалих.