Khreshchatyknews.com

Позначка: дрони

  • У Києві ошукали американського добровольця ЗСУ: обіцяли «лазерну зброю» за 3,2 млн гривень

    У Києві ошукали американського добровольця ЗСУ: обіцяли «лазерну зброю» за 3,2 млн гривень

    У Києві правоохоронці викрили двох чоловіків, які видурили у військовослужбовця Збройних сил України понад 3,2 мільйона гривень, пообіцявши створити «лазерну зброю» для боротьби з дронами. Про це повідомила столична прокуратура.

    Слідством встановлено, що у липні 2023 року 74-річний киянин та його 59-річний спільник представилися керівниками приватного підприємства, яке нібито займається розробкою та виробництвом зброї. Вони запевнили американського добровольця, який служив у лавах ЗСУ, що створюють новітній лазерний пристрій, здатний «осліплювати» ворожі безпілотники.

    Шахраї переконали військового замовити виготовлення такої «розробки» за 85 тисяч доларів США. Згодом чоловік передав їм кошти частинами — загалом понад 3,2 мільйона гривень. Однак після отримання грошей ділки не надали жодного пристрою, а зв’язок із ними періодично переривався.

    Коли доброволець зрозумів, що його обдурили, він звернувся до правоохоронців. Нині обом фігурантам повідомлено про підозру у шахрайстві, вчиненому за попередньою змовою (ч. 4 ст. 190 КК України).

    Досудове розслідування триває, слідчі перевіряють, чи могли чоловіки ошукати інших осіб під виглядом «інноваційних оборонних проєктів».

  • Тимур Ткаченко заявив, що Київрада планує бюджет без коштів на ППО і дрони

    Тимур Ткаченко заявив, що Київрада планує бюджет без коштів на ППО і дрони

    Київрада готується переглянути бюджет столиці, але без жодної гривні на оборону. Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко назвав це «дуже тривожним дзвінком» і публічно звернувся до депутатів із вимогою змінити пріоритети. Про це він повідомив у своєму Telegram, повідомляють українські ЗМІ.

    За словами Ткаченка, Київська міська рада планує 6 листопада розглянути коригування бюджету столиці обсягом понад 5 мільярдів гривень. Йдеться про перерозподіл коштів у середині року. Але в проєкті немає жодного окремого пункту, який стосувався б підтримки Збройних сил України, посилення протиповітряної оборони, закупівлі засобів перехоплення дронів або захисту критичної інфраструктури.

    «Така ситуація – це дуже тривожний дзвінок», – заявив начальник КМВА. Він наголосив, що під час воєнного стану оборона міста, ППО й безпека киян мають бути безумовним пріоритетом, і додав, що відсутність видатків на ці потреби виглядає як сигнал про те, що міська влада не ставить оборонні потреби у першу чергу.

    Ткаченко повідомив, що підготував офіційне звернення до всіх фракцій Київради. Він вимагає переглянути структуру витрат і закласти фінансування безпеки міста. Зокрема, він пропонує спрямувати доступні ресурси на посилення систем перехоплення ворожих дронів, підтримку добровольчих формувань територіальної громади, які залучаються до завдань ППО, а також на мотиваційні виплати.

    Окремо Ткаченко звернувся до мера Києва Віталія Кличка. Начальник КМВА закликав міського голову «припинити приховувати оборонні витрати від суспільства та військових» і публічно показати, які саме статті бюджету реально спрямовані на захист столиці.

    «Є реальні потреби, які не можна ігнорувати. Місто має діяти відкрито та відповідально», – заявив він.

    Ця заява відбувається на тлі постійних нічних атак дронами й ракетами по Києву, а також публічних суперечок між військовою адміністрацією міста та командою мера щодо розподілу коштів. Раніше, у січні 2025 року, Кличко заявляв, що Київрада спрямовує понад 5 млрд грн на підтримку сил оборони та безпеки, включно з міськими програмами посилення захисту столиці.

    Ткаченко ж зараз наполягає, що у запропонованих змінах до бюджету на 6 листопада таких видатків немає — і це, за його словами, неприпустимо в умовах війни.

  • Українські дрони під загрозою: Китай зупиняє експорт електроніки

    Українські дрони під загрозою: Китай зупиняє експорт електроніки

    Китай дедалі активніше блокує постачання електронних компонентів, необхідних для виробництва українських безпілотників. Пекін запроваджує жорсткі експортні обмеження, зокрема унеможливлює транзит через країни Балтії та Польщу, остерігаючись, що продукція все одно потрапить до України.

    За даними видання ntv.de, така політика суттєво ускладнює роботу української оборонної промисловості, яка значною мірою залежить від китайських комплектуючих — двигунів, акумуляторів, контролерів польоту. Ці деталі є ключовими для виробництва БПЛА, які стали однією з найефективніших ланок оборони у війні з Росією.

    Військовий аналітик Бундесверу Хендрік Реммель вважає, що саме удари українських безпілотників по глибокому тилу ворога створюють серйозний психологічний, економічний і політичний тиск на Росію. За його словами, стратегія дальніх ударів поступово демонструє успіх.

    Співзасновник мережі оборонних компаній Iron Юрій Ломіковський зазначає, що ринок українських оборонних технологій оцінюється у 35–40 мільярдів доларів США, але внутрішнє виробництво поки що покриває лише близько 40% потреб. Решта залежить від імпорту — передусім китайського.

    «Китай може постачати великі обсяги швидко і дешево, — пояснює Ломіковський. — Тому українські компанії змушені орієнтуватися на цей ринок, навіть попри політичні ризики».

    За його словами, зараз Україна шукає альтернативні шляхи — через партнерів у Європі та США, які мають власні виробничі потужності. Однак без масштабних інвестицій і підтримки з боку ЄС створити конкурентну виробничу базу буде складно.

    Наприкінці минулого року Китай також скоротив продажі комплектуючих до США та Європи. Це частина ширшого торговельного протистояння між Пекіном і Вашингтоном, яке опосередковано впливає і на Україну. Захід, у свою чергу, запровадив санкції проти китайських компаній, які, ймовірно, допомагають Росії обходити обмеження.

    Попри заяви Китаю про нейтралітет, у ЄС переконані, що він продовжує постачати компоненти російському оборонному сектору. Елементи китайського виробництва вже неодноразово виявляли у російських дронах та іншій техніці.

    Ломіковський не виключає, що Пекін продовжить постачати комплектуючі обом сторонам війни. «Китай швидко адаптується й отримує прибуток, постачаючи деталі для всіх», — підсумував він.

    Експерти закликають Європейський Союз прискорити створення спільних виробничих потужностей із Україною, адже затримка може дорого коштувати у разі ескалації війни чи загрози для країн НАТО.

  • Кремль не має стимулів зупиняти війну – CNN

    Кремль не має стимулів зупиняти війну – CNN

    Як повідомляє CNN, у Москви немає стимулу зупиняти бойові дії в Україні, попри заклики президента США Дональда Трампа до припинення вогню. Російська армія демонструє прогрес на кількох ділянках фронту та нарощує інтенсивність ударів по цивільній і військовій інфраструктурі.

    За даними видання, лише в один із останніх днів РФ застосувала рекордні 268 керованих авіабомб — значно більше за середній щоденний показник останніх тижнів (приблизно 170–180). Паралельно ворог щоночі завдає ударів безпілотниками й ракетами, перш за все атакуючи об’єкти енергетичної інфраструктури.

    Аналітики відзначають різке зростання кількості дронів у вересні: у середньому було запущено понад 180 дронів на добу, що більш ніж удвічі перевищує показники на початку року. Така інтенсивність робить удари системними і підвищує ризики для населення та критичної інфраструктури.

    Експерти підкреслюють, що росіяни суттєво вдосконалили тактику застосування безпілотників. Як констатує Дара Массікот, Москва перетворила дрони з «слабкого місця» на сферу переваги: їх використовують не лише для розвідки, а й для виявлення та знищення цілей на полі бою та в тилу. Одночасно відбувається модернізація ракет і броньованих систем, що дає російським командирам більше свободи планування й виконання операцій.

    Через ці фактори аналітики роблять висновок: доки Росія фіксує оперативні успіхи і має можливість завдавати масованих ударів, у неї немає стратегічного стимулу погоджуватися на суттєві кроки до припинення вогню. Наслідком стає подальша ескалація ударів по енергетиці, що впливає на побут і безпеку мільйонів українців.

  • Перехоплювачі замість ракет: нова українська тактика проти масових атак

    Перехоплювачі замість ракет: нова українська тактика проти масових атак

    Те, що рік тому здавалося військовою фантастикою, сьогодні — реальність української оборони: недорогі квадрокоптери-перехоплювачі вже стали одним із важливих елементів захисту від масових атак ударних безпілотників. Ініціатива народилася з простої потреби — зекономити на дорогих ракетах ППО та дати відсіч хвилям «Шахедів» і подібних апаратів, коли традиційні засоби почали вичерпуватися.

    Перехоплювачі виготовляють різної конструкції — від маневрених планерів до апаратів з бойовою частиною — і їхня ціна вимірюється тисячами доларів, тоді як одна ракета ППО може коштувати мільйони. За даними виробників та волонтерських ініціатив, ці проєкти вже зафіксували сотні, іноді тисячі перехоплень; показники ефективності різняться — від кількох десятків до понад 80% у найкращих зразків. Це дає змогу економити дорогі боєприпаси для боротьби з крилатими та балістичними загрозами.

    Втім, перехоплення — це не лише апаратура, а й людський фактор. Пілоти перехоплювачів проходять жорсткий відбір і довготривале навчання; з тисяч студентів лише невелика частина опановує цю спеціалізацію на фронтовому рівні. До того ж суперництво технологій триває: противник модернізує свої ударні дрони, тож українські інженери вже працюють над новими поколіннями перехоплювачів і системами підтримки.

    Інновація привернула увагу НАТО — альянс і партнери докладають зусиль для масштабної кооперації і розробки недорогих спроможностей протидії безпілотникам. Якщо перехоплювачі доведуть стабільну ефективність у масштабі та масовому виробництві, це може змінити уявлення про доступні засоби протиповітряної оборони в епоху масових дрон-атак.

  • Після атак по енергетиці Україні доведеться імпортувати паливо — проєкт витрат близько $3 млрд

    Після атак по енергетиці Україні доведеться імпортувати паливо — проєкт витрат близько $3 млрд

    Учора російські сили завдали масованих ударів по енергетичній інфраструктурі України — внаслідок атаки були відключення електропостачання у великій частині Києва та в кількох областях, також зафіксовано перебої з водопостачанням. Про це повідомляють міжнародні ЗМІ та українські джерела.

    Як пише The Telegraph, ці атаки розглядають як початок нової — вже четвертої — зими масштабних ударів РФ по енергетиці України, мета яких, за оцінкою видання, — позбавити мирне населення тепла й світла і послабити підтримку опору. За останні тижні російські обстріли по енергетичних об’єктах значно посилились — 3 жовтня по об’єктах у Харківській і Полтавській областях було випущено майже 100 безпілотників і ракет, наголошують автори матеріалу.

    Київ повідомив союзників, що внаслідок останніх ударів було виведено з ладу близько 60% потужностей «Нафтогазу» з видобутку газу, через що Україні доведеться витратити майже $3 млрд на імпорт палива для забезпечення громадян під час зими. У зв’язку з цим столиця звернулась до країн «Великої сімки» по фінансову та технічну допомогу, а також просить додаткові системи протиповітряної оборони.

    У ніч на 10 жовтня внаслідок нової хвилі ударів у Києві частково не було світла в Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Подільському і Святошинському районах; місцева влада вводила графіки відключень. Також повідомляють про перебої з водопостачанням у деяких регіонах.

    Особливо трагічні наслідки зафіксовані в Запорізькій області: під час обстрілів загинув 7-річний хлопчик, його батьки поранені; у регіоні також пошкоджені об’єкти газової інфраструктури. Інформація про інші потерпілі та повну картину руйнувань уточнюється.

    Паралельно Україна нарощує власні далекі удари по російських нафтопереробних заводах і трубопроводах, що ускладнює доступ ворога до палива. Однак збитки, завдані українській енергетиці, вже спричинили потребу у додаткових закупівлях палива й ремонті інфраструктури — місячні та річні оцінки витрат наразі опрацьовуються владою.

  • Росія атакувала Чернігівщину: понад 4,5 тисячі людей залишились без світла

    Росія атакувала Чернігівщину: понад 4,5 тисячі людей залишились без світла

    У ніч на 8 жовтня російські війська завдали чергового удару по Чернігівській області. Як повідомили в АТ “Чернігівобленерго”, через пошкодження енергетичної інфраструктури понад 4,5 тисячі абонентів у Ніжинському районі залишилися без світла.

    “Знову під прицілом Ніжинщина і знову влучання в енергетичний об’єкт. Понад 4,5 тисячі абонентів без електропостачання. Відновлюємо!” — зазначили в компанії.

    Голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус повідомив, що ворог атакував область ударними безпілотниками. Під удар потрапили Ніжин, Прилуки та Семенівка.

    “Російські ударні дрони атакували Ніжин, Прилуки, Семенівку. У Ніжині — влучання в об’єкти залізниці, пожежі. Вранці — влучання в енергооб’єкт, через що аварійні відключення. У Прилуках ударний безпілотник атакував нафтобазу, пожежа. У Семенівці ворожий дрон влучив в адмінбудівлю“, — зазначив Чаус.

    Також повідомляється, що під час атаки було уражено спецавтомобіль підприємства, яке здійснювало дорожні роботи в Семенівській громаді. Поранення отримав 56-річний водій, його госпіталізовано. Автомобіль повністю згорів.

    У компанії ДТЕК повідомили, що під час обстрілів було атаковано одну з теплових електростанцій.
    “За попередньою інформацією, поранено двох енергетиків. Їм оперативно надали усю необхідну допомогу“, — повідомили в ДТЕК.

    На місцях працюють рятувальники та енергетики, тривають ремонтно-відновлювальні роботи.

  • Аудитори виявили розбіжності в закупівлях озброєння — переплати на 5,4 млрд грн

    Аудитори виявили розбіжності в закупівлях озброєння — переплати на 5,4 млрд грн

    Україна створила потужну вітчизняну оборонну промисловість, яка тепер виробляє тисячі артилерійських снарядів, бронетехніки та безпілотників. Водночас міжнародне видання The New York Times з посиланням на внутрішні урядові аудити та експертні оцінки пише про системні проблеми у сфері державних закупівель озброєнь, зокрема — про випадки підписання контрактів не з найнижчими учасниками торгів і про сумніви у прозорості частини платежів.

    Загальна сума розбіжностей між найнижчими пропозиціями та фактично укладеними контрактами, згідно з аудиторськими матеріалами, становила щонайменше 5,4 млрд грн (приблизно 129 млн дол.). Аудитори не знайшли прямих звинувачень у розтраті коштів, проте низку справ передано до правоохоронних органів для додаткової перевірки.

    Критики наголошують на кількох проблемних трендах: укладення контрактів із компаніями, що пропонували дорожчі умови; передоплати за поставки, які були затримані або виконані не в повному обсязі; а також широкий залучення посередників, які отримували націнки замість прямих закупівель у виробників. Колишній радник агентства Тамерлан Вахабов в інтерв’ю виданню зазначав, що «в умовах воєнного стану відсутня політична воля робити все правильно», і що переплати відбувалися «з невідомих причин».

    У відповідь керівництво Агентства з оборонних закупівель наголошує: нижчі пропозиції іноді відхиляли через невідповідність вимогам якості, строкам постачання або іншим критеріям. Директор агентства Арсен Жумаділов повідомив, що частина проблем спонукала відомство експериментувати з новими моделями закупівель, зокрема створенням онлайн-ринку, де командири можуть замовляти безпілотники безпосередньо у постачальників «в один-два кліки». За словами посадовця, це має зменшити бюрократію і підвищити прозорість постачань.

    Аудити, які перевіряли період від початку 2024 року до березня 2025 року, не дали підстав для звинувачень у систематичній крадіжці, але виявили численні процедурні ризики: використання посередників у великій частці контрактів, відсутність документально підтверджених виробничих потужностей у деяких підрядників, а також випадки неповних або затриманих поставок. Частина закупівель здійснювалась через посередників із типовою націнкою близько 3%, що також викликало запитання в аудиторів.

    На тлі швидкого зростання внутрішнього озброєння важливо не лише масштабувати виробництво, а й посилити контроль за закупівлями — щоб уникнути марних витрат і зберегти довіру донорів та платників податків. Запровадження електронного ринку і інших інноваційних механізмів закупівель розглядають як крок у правильному напрямі, але наголошують, що нові інструменти мають супроводжуватися жорсткою перевіркою постачальників і публічним звітуванням про витрати.

  • Росіяни атакували дронами інфраструктуру: у Полтавській і Сумській областях спалахнули пожежі

    Росіяни атакували дронами інфраструктуру: у Полтавській і Сумській областях спалахнули пожежі

    Цієї ночі російські ударні безпілотники атакували українську інфраструктуру — у Полтавській і Сумській областях внаслідок прямих влучань і падіння уламків виникли масштабні пожежі та пошкодження інфраструктури. За інформацією Полтавської обласної військової адміністрації, внаслідок атак пошкоджено адміністративну будівлю, складські приміщення та рухомий склад залізничної інфраструктури, також зафіксовано влучання по енергетичному об’єкту.

    Голова Полтавської ОВА Володимир Когут повідомив, що через пошкодження енергетичної інфраструктури без світла залишилися 28 юридичних та 1 070 побутових споживачів. На місцях загорянь працюють рятувальники — тривають ліквідація пожеж та обстеження пошкоджень.

    Ранкові повідомлення також надходили з Сумщини: тамтешня ОВА інформує про ранкові удари ударними дронами по території громади. Зокрема, у Сумах внаслідок атаки постраждав тролейбус — за медичною допомогою звернулися пасажир і водійка; про їхній стан повідомили як про задовільний.

    ДСНС інформує і про наслідки нічних влучань у Харківській області: у Немишлянському районі Харкова сталося руйнування і пожежа на території цивільного підприємства. У всіх згаданих випадках, за даними рятувальників і місцевих адміністрацій, обійшлося без загиблих.

    Станом на зараз тривають аварійно-відновлювальні роботи в енергетиці та робота оперативних служб із ліквідації пожеж і усунення наслідків влучань. Місцеві ОВА закликають мешканців зберігати спокій, дотримуватися правил безпеки та слідкувати за офіційними повідомленнями органів місцевого самоврядування і ДСНС.

  • ISW: Росія накопичувала балістичні та крилаті ракети у вересні перед серією масованих ударів

    ISW: Росія накопичувала балістичні та крилаті ракети у вересні перед серією масованих ударів

    Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зафіксували, що російські збройні сили протягом вересня концентрували запаси балістичних і крилатих ракет, щоб у вибрані дні проводити великомасштабні комбіновані удари разом із сотнями безпілотників.

    У звіті ISW наголошується, що Росія не завжди застосовує ракети щодня — замість цього її логістика дозволяє «накопичувати» ракети майже щодня і потім запускати їх великими пакетами, які супроводжують масовані атаки БПЛА з метою придушення українських систем ППО. Така тактика дає росіянам вищі шанси на ураження критичної інфраструктури та окремих цілей.

    ISW також відзначає зміни у співвідношенні типів боєприпасів: у комбінованих ударах тепер частіше вживають крилаті ракети, тоді як балістичні ракети використовуються для точкових уражень окремих об’єктів. За оцінкою аналітиків, балістичні ракети лишаються засобом «точкових» ударів, тоді як крилаті й безпілотники — інструментом для подавлення ППО й масового ураження.

    У вересні ISW підрахувало, що росіяни проводили лише кілька нічних ударів із понад 10 ракетами, а також приблизно раз на два тижні — нічні атаки з понад 40 ракетами. Це підкреслює тенденцію періодичної ескалації великими пакетами між низкою менших, але регулярних ударів дронами.

    Наслідки такої тактики стали очевидні в низці масштабних атак останніх тижнів: серпневі-вересневі хвилі ударів включали рейди з сотнями БПЛА і десятками ракет, що завдали удару по житлових кварталах та енергетичній інфраструктурі, спричинивши людські жертви й великі матеріальні збитки. Міжнародні й українські джерела документували низку таких масованих атак, які інколи були серед найбільш руйнівних з початку війни.

    Аналітики ISW також попереджають, що російське командування може цілеспрямовано обирати для ударів ті міста й об’єкти енергетичної інфраструктури, які не покриті комплексною системою «Патріот», аби підвищити ймовірність успішного ураження. Такий підхід робить важливим збереження оперативної гнучкості українських систем ППО і пріоритезацію захисту найбільш критичних об’єктів.

    Що означає для України: по-перше, зростає потреба у вчасній ротації і поповненні комплексу повітряної оборони; по-друге, критично важливо посилювати оперативну взаємодію між ППО і системами розвідки, щоб мінімізувати ефект масованих пакетів ударів; по-третє, цивільна інфраструктура потребує додаткових заходів захисту і підготовки до потенційних нових хвиль атак.

    Експерти радять уважно відслідковувати повідомлення військової розвідки і ISW як одного з джерел аналітичної картини, але наголошують: масштаби атак і їхній склад можуть швидко змінюватися, тому рішення щодо розміщення й використання засобів ППО мають бути гнучкими й оперативними.