Khreshchatyknews.com

Позначка: дрони

  • Сирський назвав три ключові напрямки, від яких залежить перевага ЗСУ у війні

    Сирський назвав три ключові напрямки, від яких залежить перевага ЗСУ у війні

    Українська армія перебуває у фазі технологічного та ресурсного протистояння з російськими військами, де вирішальне значення має не лише ситуація на полі бою, а й швидкість адаптації до нових умов війни. Про це заявив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський за підсумками наради з командирами різних рівнів, присвяченої розвитку безпілотних систем та ефективності сучасних бойових рішень.

    За словами Сирського, нині триває змагання між Україною та Росією одразу у трьох стратегічних площинах: якість і чисельність підрозділів безпілотних систем, рівень технологій і спроможності економік забезпечувати війну. Саме ці фактори визначають здатність сторін утримувати ініціативу на фронті та впливати на перебіг бойових дій.

    У центрі уваги наради була ефективність використання дронів різних типів — від розвідувальних до ударних систем. Йдеться про FPV-дрони, безпілотники літакового типу, мультироторні апарати, а також новітні розробки, зокрема дрони-перехоплювачі та наземні роботизовані комплекси. За словами головнокомандувача, українські військові вже мають значні досягнення у цьому напрямку, однак конкуренція з противником залишається надзвичайно високою.

    Загалом війна дедалі більше набуває ознак технологічного протистояння, де безпілотні системи відіграють ключову роль. За даними командування, саме підрозділи безпілотних сил сьогодні забезпечують значну частину уражень російських військ і техніки. Зокрема, у березні 2026 року українські дрони виконали тисячі бойових завдань, а кількість уражених цілей зросла приблизно на 50% у порівнянні з попереднім місяцем.

    Водночас Росія також активно нарощує свої можливості. За оцінками української розвідки, чисельність російських військ безпілотних систем вже перевищує 100 тисяч осіб і може зрости до понад 160 тисяч до кінця 2026 року. Це свідчить про системний характер підготовки РФ до тривалого технологічного протистояння.

    Окремо Сирський наголосив на важливості розвитку напрямку так званих Middle Strike — ударів на оперативну глибину (30–120 км). У цьому сегменті українські сили вже досягли значних результатів: уражаються склади, логістичні вузли, командні пункти та об’єкти енергетичної інфраструктури противника. Така стратегія дозволяє знижувати наступальний потенціал російської армії без прямого зіткнення на передовій.

    Паралельно триває розвиток нових організаційних структур. Зокрема, у бригадах територіальної оборони створюються батальйони безпілотних систем, які мають посилити бойові можливості підрозділів. Водночас командування визнає наявність проблем, які потребують вирішення — це питання закупівель, нормативного регулювання, фінансування дослідницьких розробок і кадрового забезпечення.

    Ситуація на фронті залишається складною. За словами Сирського, російські війська активізували наступальні дії практично по всій лінії зіткнення, яка сягає понад 1200 км. Найбільш інтенсивні бої тривають на східних напрямках, зокрема на Покровському, Костянтинівському та Лиманському.

    Попри це, українські сили продовжують утримувати оборону та навіть локально відновлювати контроль над територіями. Зокрема, за даними командування, у березні ЗСУ вдалося повернути під контроль близько 50 квадратних кілометрів.

    Головнокомандувач підкреслив, що Україна змушена компенсувати чисельну перевагу противника якістю ведення бойових дій. Це означає активне впровадження інновацій, швидку адаптацію до змін тактики ворога та максимальне використання технологічних рішень.

    У цьому контексті особливу роль відіграє економічний фактор. Сирський зазначив, що здатність держави виробляти та забезпечувати військові технології, зокрема дрони, стає одним із визначальних елементів сучасної війни. Саме тому Україна активно працює над масштабуванням виробництва, залученням партнерів і розвитком власних інженерних рішень.

    Таким чином, за оцінкою командування, війна переходить у фазу комплексного протистояння, де перемога залежить не лише від ситуації на передовій, а й від технологічного розвитку, економічної витривалості та ефективності управління ресурсами. У цих умовах Україна робить ставку на інновації, безпілотні системи та якісну підготовку військових, щоб зберегти ініціативу та мінімізувати втрати.

    Сирський підсумував, що іншого шляху, окрім посилення ефективності безпілотних систем і технологічної переваги, для України немає. Саме це дозволить не лише стримувати противника, а й поступово змінювати баланс сил на фронті.

  • Вибухи в Таганрозі: з’явилися дані про можливий удар по виробництву дронів

    Вибухи в Таганрозі: з’явилися дані про можливий удар по виробництву дронів

    У ніч проти 19 квітня 2026 року російське місто Таганрог зазнало потужної атаки, внаслідок якої в різних районах пролунали вибухи, а в промисловій зоні виникли масштабні пожежі. Про інцидент повідомили російські Telegram-канали та місцеві джерела, публікуючи відео з місця подій.

    Перші повідомлення про атаку з’явилися близько 04:45 за київським часом. Очевидці повідомляли про серію вибухів, а також про густий дим, який піднімався над містом. У мережі поширювалися кадри з вогнем на території одного з промислових об’єктів. За попередніми оцінками, могло пролунати до двох десятків вибухів, що свідчить про інтенсивність удару.

    Згодом аналітичні OSINT-спільноти почали ідентифікувати можливі цілі атаки. Однією з версій стало ураження території колишнього Таганрозького автомобільного заводу (ТагАЗ) — великого промислового підприємства, яке в минулому спеціалізувалося на виробництві автомобілів. Після фінансового занепаду заводу з’являлися повідомлення, що його виробничі площі могли бути частково перепрофільовані під потреби військово-промислового комплексу.

    Зокрема, у відкритих джерелах і Telegram-каналах згадувалося підприємство «Атлант Аеро», яке нібито працює на базі ТагАЗу. Йому приписують виробництво ударно-розвідувальних безпілотників типу «Блискавка», а також комплектуючих для інших дронів, зокрема систем «Оріон». Водночас незалежного підтвердження того, що саме ці об’єкти були уражені, наразі немає.

    Окрім цього, повідомлялося про пожежі на складах і пошкодження інфраструктури в районі промислової забудови. Деякі джерела також згадували про можливі ураження поблизу портової зони, однак ця інформація залишається непідтвердженою.

    Офіційна влада Росії підтвердила факт атаки, однак традиційно надала обмежену інформацію. Губернатор Ростовської області Юрій Слюсарь заявив, що внаслідок удару постраждали щонайменше троє людей. За його словами, їм надали медичну допомогу, і їхній стан оцінюється як стабільний.

    Водночас російська сторона не уточнила, які саме об’єкти були пошкоджені, і не надала деталей щодо характеру атаки чи використаного озброєння. Також не було офіційно підтверджено інформацію про можливе ураження підприємств, пов’язаних із виробництвом дронів.

    Аналітики зазначають, що Таганрог має стратегічне значення через своє розташування поблизу українського кордону, а також через наявність промислових підприємств, логістичних вузлів і портової інфраструктури. Місто неодноразово згадувалося у контексті військової логістики та розміщення об’єктів, пов’язаних із забезпеченням російської армії.

    Це не перший випадок атак на Таганрог. У попередні роки місто вже зазнавало ударів — як ракетних, так і з використанням безпілотників. Зокрема, раніше повідомлялося про вибухи на військових об’єктах, складах і інфраструктурі, що використовувалася для забезпечення бойових дій.

    Фахівці з безпеки припускають, що подібні удари можуть бути частиною стратегії з ураження об’єктів, які мають значення для військово-промислового комплексу або логістики. Водночас через обмежений доступ до незалежної інформації з території Росії підтвердити точні наслідки атак часто складно.

    Станом на зараз українська сторона офіційно не коментувала події в Таганрозі. Також відсутні підтвердження від міжнародних організацій або незалежних моніторингових структур щодо конкретних цілей удару.

    Таким чином, нічна атака на Таганрог стала черговим інцидентом, який свідчить про розширення географії ударів по об’єктах у тилу Росії. Попри численні повідомлення про можливе ураження підприємств, пов’язаних із виробництвом дронів, остаточні висновки щодо цілей і наслідків атаки потребують додаткового підтвердження.

  • СБУ повідомила про ураження трьох військових кораблів РФ

    СБУ повідомила про ураження трьох військових кораблів РФ

    Служба безпеки України повідомила про проведення спецоперації в тимчасово окупованому Криму, під час якої було уражено щонайменше три військові кораблі Російської Федерації, а також низку важливих об’єктів військової та логістичної інфраструктури. За даними Служба безпеки України, операцію здійснили бійці Центру спеціальних операцій «Альфа» із застосуванням безпілотників у взаємодії з іншими підрозділами Сил оборони.

    У спецслужбі заявили, що під удар потрапили великий десантний корабель ВМФ РФ «Ямал», великий десантний корабель «Азов», а також ще один військовий корабель, тип якого наразі уточнюється. Крім того, за попередньою інформацією, ураження міг зазнати протидиверсійний катер проєкту 21980 «Грачонок». У СБУ наголошують, що ці кораблі використовувалися російською стороною для логістики, транспортування військової техніки та забезпечення операцій у Чорноморському регіоні.

    Окрім морських цілей, українські безпілотники завдали ударів і по береговій інфраструктурі. Зокрема, повідомляється про пошкодження антенного блоку комунікаційної системи «Дельфін», радіолокаційної станції МР-10М1 «Мис-М1», а також резервуарів із паливом на нафтобазі «Югторсан». Ураження таких об’єктів, за оцінками української сторони, може суттєво вплинути на здатність російських військ координувати дії, підтримувати зв’язок і забезпечувати себе ресурсами.

    У СБУ підкреслюють, що ця операція є частиною системної роботи зі зниження військово-економічного потенціалу Росії. Крим, який Росія використовує як ключову військову базу, відіграє важливу роль у забезпеченні дій Чорноморського флоту та логістики для фронту, тому удари по об’єктах на півострові мають стратегічне значення.

    Аналітики зазначають, що останнім часом інтенсивність атак на військові об’єкти в Криму зростає. Українські сили дедалі частіше застосовують безпілотні технології для ураження цілей на значній відстані, що дозволяє впливати на тилову інфраструктуру противника. Водночас такі операції ускладнюють роботу російської системи протиповітряної оборони та створюють додатковий тиск на військові ресурси РФ.

    Російська сторона традиційно заявляє про відбиття атак і мінімальні наслідки, однак незалежне підтвердження таких інцидентів обмежене. Остаточні масштаби пошкоджень у подібних випадках часто стають відомі згодом або залишаються частково непідтвердженими.

    Станом на зараз інформація про рівень ураження кораблів і інфраструктури уточнюється. Українська сторона наголошує, що подібні удари триватимуть і надалі як частина стратегії з ослаблення військових можливостей Росії та зниження її здатності вести бойові дії проти України.

    Таким чином, заява СБУ свідчить про продовження активних дій українських сил у Криму та акцент на знищенні стратегічних об’єктів, що забезпечують функціонування російського флоту й військової логістики.

  • В Україні створюють центр ШІ для потреб оборони

    В Україні створюють центр ШІ для потреб оборони

  • Сили оборони уразили чотири нафтопереробні об’єкти в Росії — Генштаб ЗСУ

    Сили оборони уразили чотири нафтопереробні об’єкти в Росії — Генштаб ЗСУ

    У ніч на 18 квітня підрозділи Сил оборони України завдали серії ударів по об’єктах нафтової інфраструктури на території Російської Федерації. За даними Генерального штабу ЗСУ та Сил, уражено щонайменше чотири важливі підприємства нафтопереробної та нафтотранспортної галузі.

    Як повідомляє Генеральний штаб ЗСУ, внаслідок ударів зафіксовано пожежі на двох нафтопереробних заводах у Самарській області — «Новокуйбишевський» та «Сизранський». Також займання сталося на нафтоналивному терміналі «РПК-Высоцк “Лукойл-2”» у Ленінградській області та на нафтоперекачувальній станції «Тихорецк» у Краснодарському краї.

    У повідомленні Генштабу зазначається, що всі уражені об’єкти безпосередньо задіяні у забезпеченні російських збройних сил паливно-енергетичними ресурсами. Наразі масштаби завданих збитків уточнюються.

    У Силах безпілотних систем ЗСУ додали, що операція була проведена у взаємодії з підрозділами спеціального призначення та іншими складовими Сил оборони. Зокрема, йдеться про участь операторів 1-го окремого центру та 414-ї бригади, відомої як «Птахи Мадяра», а також підрозділів Сил спеціальних операцій.

    Окрему увагу в українському військовому командуванні звертають на ураження Новокуйбишевського нафтопереробного заводу, який входить до структури однієї з найбільших російських енергетичних компаній. За даними Сил оборони, це підприємство є стратегічно важливим для військово-промислового комплексу РФ, оскільки забезпечує значну частину потреб армії у паливі.

    Зазначається, що річна потужність переробки цього заводу становить близько 8,8 мільйона тонн нафти, а продукція охоплює понад 20 різних видів нафтопродуктів. Об’єкт розташований приблизно за 1000 кілометрів від українського кордону, що свідчить про глибину ураження російської інфраструктури.

    За попередніми даними, після серії вибухів на території підприємств виникли пожежі. У російських регіонах також повідомляли про роботу екстрених служб, однак офіційні масштаби пошкоджень російська сторона наразі не розкриває.

    Українська сторона наголошує, що подібні удари є частиною стратегії зі зниження воєнно-економічного потенціалу РФ. Йдеться насамперед про об’єкти, які безпосередньо забезпечують логістику та постачання пального для російських військ.

    Аналітики зазначають, що атаки на нафтопереробну інфраструктуру можуть мати довгостроковий вплив на можливості Росії підтримувати інтенсивність бойових дій, оскільки паливний сектор залишається ключовим елементом військової логістики.

    Водночас у РФ традиційно не коментують детально наслідки таких ударів або подають обмежену інформацію про пошкодження стратегічних об’єктів.

    Ситуація навколо російської нафтопереробної інфраструктури залишається напруженою на тлі регулярних повідомлень про атаки дронів у різних регіонах країни, включно з глибоким тилом.

    Таким чином, нічна операція 18 квітня стала однією з найбільш масштабних атак на енергетичну інфраструктуру РФ за останній час, охопивши одразу кілька регіонів і стратегічних об’єктів.

    Теги:

    У ніч на 18 квітня підрозділи Сил оборони України завдали серії ударів по об’єктах нафтової інфраструктури на території Російської Федерації. За даними Генерального штабу ЗСУ та Сил безпілотних систем, уражено щонайменше чотири важливі підприємства нафтопереробної та нафтотранспортної галузі.

    Як повідомляє Генеральний штаб ЗСУ, внаслідок ударів зафіксовано пожежі на двох нафтопереробних заводах у Самарській області — «Новокуйбишевський» та «Сизранський». Також займання сталося на нафтоналивному терміналі «РПК-Высоцк “Лукойл-2”» у Ленінградській області та на нафтоперекачувальній станції «Тихорецк» у Краснодарському краї.

    У повідомленні Генштабу зазначається, що всі уражені об’єкти безпосередньо задіяні у забезпеченні російських збройних сил паливно-енергетичними ресурсами. Наразі масштаби завданих збитків уточнюються.

    У Силах безпілотних систем ЗСУ додали, що операція була проведена у взаємодії з підрозділами спеціального призначення та іншими складовими Сил оборони. Зокрема, йдеться про участь операторів 1-го окремого центру та 414-ї бригади, відомої як «Птахи Мадяра», а також підрозділів Сил спеціальних операцій.

    Окрему увагу в українському військовому командуванні звертають на ураження Новокуйбишевського нафтопереробного заводу, який входить до структури однієї з найбільших російських енергетичних компаній. За даними Сил оборони, це підприємство є стратегічно важливим для військово-промислового комплексу РФ, оскільки забезпечує значну частину потреб армії у паливі.

    Зазначається, що річна потужність переробки цього заводу становить близько 8,8 мільйона тонн нафти, а продукція охоплює понад 20 різних видів нафтопродуктів. Об’єкт розташований приблизно за 1000 кілометрів від українського кордону, що свідчить про глибину ураження російської інфраструктури.

    За попередніми даними, після серії вибухів на території підприємств виникли пожежі. У російських регіонах також повідомляли про роботу екстрених служб, однак офіційні масштаби пошкоджень російська сторона наразі не розкриває.

    Українська сторона наголошує, що подібні удари є частиною стратегії зі зниження воєнно-економічного потенціалу РФ. Йдеться насамперед про об’єкти, які безпосередньо забезпечують логістику та постачання пального для російських військ.

    Аналітики зазначають, що атаки на нафтопереробну інфраструктуру можуть мати довгостроковий вплив на можливості Росії підтримувати інтенсивність бойових дій, оскільки паливний сектор залишається ключовим елементом військової логістики.

    Водночас у РФ традиційно не коментують детально наслідки таких ударів або подають обмежену інформацію про пошкодження стратегічних об’єктів.

    Ситуація навколо російської нафтопереробної інфраструктури залишається напруженою на тлі регулярних повідомлень про атаки дронів у різних регіонах країни, включно з глибоким тилом.

    Таким чином, нічна операція 18 квітня стала однією з найбільш масштабних атак на енергетичну інфраструктуру РФ за останній час, охопивши одразу кілька регіонів і стратегічних об’єкт

  • Росія заявляє про дрони над НАТО: експерти пояснюють, що стоїть за цими звинуваченнями

    Росія заявляє про дрони над НАТО: експерти пояснюють, що стоїть за цими звинуваченнями

    Російська Федерація активізувала інформаційні заяви щодо нібито використання Україною повітряного простору країн НАТО для запуску безпілотників. Мета таких повідомлень — вплинути на позицію західних партнерів і зменшити обсяги військової допомоги Україні. Про це повідомляють українські та міжнародні медіа з посиланням на військових експертів.

    У публічному просторі з боку російських представників та пов’язаних із ними інформаційних ресурсів поширюється теза про те, що українські дрони можуть пролітати через території держав Північної Європи або Балтійського регіону. Водночас українська сторона та незалежні аналітики наголошують, що такі сценарії не мають логічного чи військового обґрунтування.

    Експерти зазначають, що географічне розташування не створює практичної потреби для України використовувати повітряний простір країн-членів НАТО для ударів по території Росії. Подібні твердження розцінюються як елемент інформаційного тиску та спроба вплинути на політичні рішення союзників Києва.

    Військовий аналітик, полковник запасу Збройних сил України Роман Світан у коментарях зазначає, що подібні заяви можуть бути частиною ширшої інформаційної кампанії Росії. За його словами, Кремль намагається створити у європейських країн враження потенційної загрози, щоб змусити їх скоротити або обмежити військову підтримку України.

    Світан також наголошує, що в умовах сучасної війни не виключаються провокаційні сценарії, коли пошкоджені або перехоплені безпілотники можуть бути використані повторно або спрямовані в інші напрямки. Водночас він підкреслює, що такі припущення не є підтвердженими фактами, а радше гіпотетичними сценаріями, які активно використовуються в інформаційній війні.

    Українські аналітики розглядають подібні заяви як частину системної стратегії дезінформації, яка має на меті посіяти недовіру між Україною та її союзниками в рамках НАТО. У цій логіці інформаційні вкиди спрямовані не стільки на військову, скільки на політичну та суспільну аудиторію в країнах Європи.

    У Києві наголошують, що Росія регулярно використовує інформаційні приводи для впливу на громадську думку в ЄС та США, зокрема у питаннях військової допомоги. Подібні кампанії, за оцінками експертів, супроводжують бойові дії з початку повномасштабного вторгнення.

    Західні аналітичні центри також неодноразово фіксували спроби поширення неправдивих або неперевірених даних щодо військових дій в Україні. У таких випадках метою зазвичай є формування політичного тиску на уряди країн-партнерів або створення інформаційного шуму навколо ключових рішень щодо підтримки Києва.

    Фахівці з безпеки зазначають, що відповіддю на подібні інформаційні кампанії має бути посилення системи протиповітряної оборони в країнах Європи, а також розвиток спільних механізмів моніторингу повітряного простору. Це дозволило б швидше виявляти потенційні загрози та мінімізувати ризики провокацій.

    Таким чином, заяви російської сторони щодо нібито використання українських дронів через територію країн НАТО розглядаються експертами як елемент інформаційного тиску, спрямованого на політичний вплив і обмеження міжнародної підтримки України.

  • РФ створює резервні підрозділи для захисту портів від атак дронів

    РФ створює резервні підрозділи для захисту портів від атак дронів

    Російська Федерація формує нові підрозділи резервістів для посилення захисту критичної портової інфраструктури на Балтійському узбережжі. Йдеться насамперед про нафтові термінали Усть-Луга та Приморськ у Ленінградській області, які останніми місяцями неодноразово ставали цілями атак безпілотників. Про це повідомляє The Independent з посиланням на російські регіональні та офіційні джерела.

    За даними публікації, російська влада терміново залучає резервістів для виконання завдань із протиповітряної оборони об’єктів енергетичної та портової інфраструктури. Нові формування мають працювати безпосередньо на території стратегічних підприємств і забезпечувати виявлення та знищення повітряних цілей, зокрема безпілотних літальних апаратів.

    Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко підтвердив, що рішення про створення таких підрозділів було ухвалене після наради із силовими структурами. Він зазначив, що їхнє завдання полягає у посиленні безпеки «неба над стратегічними об’єктами», однак не уточнив прямо, які саме загрози стали причиною таких заходів.

    За інформацією російських медіа, резервістам пропонують контракти різної тривалості — від кількох місяців до кількох років. У межах служби вони повинні брати участь у виявленні та нейтралізації повітряних цілей. Водночас у повідомленнях зазначається, що такі контракти фактично діють у межах режиму, запровадженого після оголошеної раніше «часткової мобілізації» в РФ.

    Рішення про посилення оборони портів напряму пов’язують із серією атак безпілотників на об’єкти в Ленінградській області. Зокрема, останніми місяцями неодноразово повідомлялося про удари по ключових нафтових терміналах регіону — Усть-Луга та Приморськ, які є важливими вузлами експорту російської нафти через Балтійське море.

    За даними російських джерел, у березні 2026 року було зафіксовано різке зростання кількості атак безпілотників. Пропагандистські медіа стверджували, що лише за один місяць нібито було перехоплено понад 11 тисяч дронів, що вдвічі перевищує показники лютого. Незалежного підтвердження цих даних немає.

    Серія атак на портову інфраструктуру РФ у Балтійському регіоні призвела до тимчасових перебоїв у роботі нафтових терміналів. Зокрема, раніше повідомлялося про пожежі, пошкодження резервуарів для зберігання пального та зупинку частини логістичних операцій.

    Так, у різні дні березня фіксувалися інциденти в районі Усть-Луги та Приморська, включно з вибухами, займаннями та пошкодженням інфраструктури. У деяких випадках місцеві джерела повідомляли про ураження резервуарів із паливом та нафтоналивних причалів. Частина атак супроводжувалася тимчасовим призупиненням експорту нафти через ці порти.

    На цьому тлі російське Міністерство оборони також заявляло про нібито причетність європейських оборонних підприємств до виробництва безпілотників для України та оприлюднювало відповідні списки. Колишній президент РФ Дмитро Медведєв у своїх заявах називав такі об’єкти «потенційними цілями».

    Речник Кремля Дмитро Пєсков також заявляв, що країни Європи нібито стають «безпосередніми учасниками конфлікту», коментуючи можливі удари у відповідь на атаки дронів.

    Аналітики зазначають, що рішення про створення нових резервних підрозділів може свідчити про намагання Росії адаптувати систему оборони до нових загроз, зокрема масового використання безпілотників проти критичної інфраструктури. Особливо вразливими залишаються об’єкти на Балтійському напрямку, які мають стратегічне значення для експорту російських енергоресурсів.

    Водночас експерти звертають увагу, що залучення резервістів до захисту портів може свідчити про нестачу професійних сил протиповітряної оборони на місцях, а також про зростаючий тиск на військову систему РФ у зв’язку з тривалими атаками на її інфраструктуру.

    Таким чином, нові заходи Росії виглядають як спроба посилити оборону ключових економічних об’єктів на тлі тривалих і системних атак безпілотників у прикордонних та прибережних регіонах.

  • Приватна ППО вперше збила реактивний “Шахед” над Харківщиною

    Приватна ППО вперше збила реактивний “Шахед” над Харківщиною

     

     

  • РФ може значно посилити повітряні удари — заява Сибіги

    РФ може значно посилити повітряні удари — заява Сибіги

    Росія найближчим часом може суттєво наростити інтенсивність повітряних ударів по Україні, здійснюючи до семи масованих атак щомісяця. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час публічної дискусії ADF-Talks на 5-му Анталійському дипломатичному форумі.

    За словами Сибіги, такі висновки ґрунтуються на даних української розвідки. Він наголосив, що йдеться не про поодинокі атаки, а про системний перехід до регулярних масованих ударів, які можуть стати новою нормою війни в повітрі.

    Міністр уточнив, що під масованою атакою Україна розуміє комплексні удари із застосуванням великої кількості повітряних засобів ураження. За його словами, одна така атака може включати щонайменше 400 ударних безпілотників і близько 20 ракет різних типів.

    Подібні удари зазвичай спрямовані не лише на військові об’єкти, а й на критичну інфраструктуру — енергетику, транспортні вузли та промислові підприємства. Це, як зазначають українські посадовці, є частиною ширшої стратегії виснаження оборонних і економічних ресурсів країни.

    Сибіга підкреслив, що Росія, за оцінками розвідки, може планувати регулярність таких атак до семи разів на місяць, що суттєво змінює рівень загрози для цивільного населення та інфраструктури.

    Окремо міністр звернув увагу на роботу української протиповітряної оборони. За його словами, нині українські сили ППО знищують до 90% повітряних цілей під час російських атак.

    Водночас навіть невеликий відсоток прориву, за його словами, створює серйозні ризики для інфраструктури та цивільних об’єктів, оскільки Росія часто концентрує удари на ключових енергетичних або логістичних вузлах.

    Україна продовжує працювати над посиленням системи протиповітряної оборони, зокрема за рахунок західних постачань і розвитку власних технологічних рішень.

    Заява Сибіги збігається з іншими оцінками безпекової ситуації з боку українських структур. Раніше у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України ГУР МО України повідомляли, що Росія готує новий весняно-літній наступ на південному сході України та планує посилити своє угруповання приблизно на 20 тисяч військових.

    Аналітики вважають, що одночасне нарощування наземних сил і збільшення повітряних атак може свідчити про підготовку до комплексного тиску на українську оборону з кількох напрямків.

    Українські та міжнародні експерти відзначають, що війна поступово переходить у фазу виснаження, де ключову роль відіграють не лише бойові дії на фронті, а й удари по тиловій інфраструктурі.

    Регулярні масовані атаки, за оцінками аналітиків, мають на меті створити постійне навантаження на систему ППО, ускладнити відновлення енергетичних об’єктів та посилити психологічний тиск на населення.

    Україна продовжує закликати міжнародних партнерів до посилення військової допомоги, насамперед у сфері протиповітряної оборони. У Києві наголошують, що ефективність захисту безпосередньо залежить від наявності сучасних систем перехоплення та достатньої кількості боєприпасів.

    Сибіга підкреслив, що нинішній рівень загроз вимагає довгострокових рішень і стабільної підтримки з боку союзників, оскільки мова йде не про разові атаки, а про потенційно регулярну кампанію повітряного терору.

    Таким чином, за оцінками української дипломатії та розвідки, найближчі місяці можуть стати періодом суттєвого загострення повітряної складової війни, що вимагатиме подальшого посилення оборонних можливостей України та координації з міжнародними партнерами.

  • РФ готує нову фазу війни: оцінки української розвідки

    РФ готує нову фазу війни: оцінки української розвідки

    Російська Федерація готує новий весняно-літній наступ на південному сході України та може спробувати посилити тиск на Донбас із метою досягнення оперативних результатів до осені. Про це в інтерв’ю Financial Times заявив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України ГУР МО України Вадим Скібіцький.

    За його словами, російська армія продовжує формувати та нарощувати своє угруповання в Україні, залучаючи додаткові сили, зокрема стратегічний резерв. За оцінками української розвідки, до бойових дій планується додатково залучити близько 20 тисяч військовослужбовців. Загальна чисельність російського угруповання, яке перебуває на території України, наразі становить приблизно 680 тисяч осіб.

    Скібіцький зазначив, що одним із ключових завдань російського командування може бути спроба встановлення контролю над усією територією Донбасу до вересня. Водночас, за його словами, такі плани є частиною ширшої воєнної стратегії Кремля, яка передбачає продовження активних бойових дій на кількох напрямках одночасно.

    У розвідці підкреслюють, що Росія не демонструє ознак готовності до реальних мирних переговорів і продовжує розглядати війну як довгостроковий інструмент досягнення політичних цілей.

    Окрему увагу в оцінках ГУР приділено зростанню інтенсивності ракетних і дронових атак по території України. За словами Скібіцького, Росія нарощує виробництво балістичних ракет типу «Іскандер» — орієнтовно до 60 одиниць на місяць — і паралельно розширює можливості їхнього застосування.

    Це, за оцінкою української розвідки, є частиною системної кампанії, спрямованої на знищення критичної інфраструктури, насамперед енергетичних об’єктів, які вже зазнали значних пошкоджень унаслідок попередніх атак.

    Скібіцький наголосив, що Україна досі має обмежену кількість сучасних систем протиповітряної оборони, зокрема комплексів Patriot, що ускладнює повне покриття території країни захистом від ракетних ударів.

    Через це критична інфраструктура залишається вразливою, особливо в умовах, коли російські війська адаптують тактику атак і комбінують використання ракет та ударних безпілотників. Це створює додатковий тиск на енергосистему та цивільну інфраструктуру України.

    Паралельно з оцінками розвідки в Україні фіксують зростання інтенсивності обстрілів. За останні дні російські війська здійснили масовані комбіновані удари із застосуванням ракет і дронів. За офіційними даними, внаслідок однієї з таких атак загинули 19 людей, понад 100 отримали поранення.

    Також повідомляється про використання десятків ракет і сотень безпілотників за одну добу, значну частину яких вдалося знищити силам протиповітряної оборони України.

    У своїх оцінках українська розвідка також звертає увагу на глобальний контекст війни. Зокрема, президент України Володимир Зеленський раніше наголошував на ризиках скорочення постачання озброєння у разі загострення інших міжнародних криз, що може впливати на баланс сил на фронті.

    Таким чином, за оцінками ГУР, Росія продовжує готуватися до активної фази бойових дій у весняно-літній період, концентруючи ресурси на сході України та одночасно посилюючи ракетно-дронові удари по всій території держави.