Khreshchatyknews.com

Позначка: дослідження

  • Еритритол у продуктах може підвищувати ризик інсульту — нове дослідження

    Еритритол у продуктах може підвищувати ризик інсульту — нове дослідження

    Популярний підсолоджувач еритритол, що використовується у газованих напоях, протеїнових батончиках і навіть зубній пасті, може негативно впливати на кровоносні судини мозку і підвищувати ризик інсульту. Такі висновки зробили вчені з Університету Колорадо в Боулдері, результати їхнього дослідження оприлюднило видання Earth.

    Дослідники під керівництвом професора Крістофера ДеСуза вивчали, як еритритол впливає на клітини, що вистилають кровоносні судини мозку, протягом трьох годин. Ці клітини відповідають за регулювання кровотоку, контроль запальних процесів і запобігання утворенню тромбів.

    Виявилось, що навіть незначна кількість еритритолу порушує роботу ферменту, який відповідає за вироблення оксиду азоту — ключової речовини, що допомагає судинам розширюватися. Зниження рівня оксиду азоту призводить до звуження судин і зменшення кровотоку.

    Крім того, під впливом підсолоджувача клітини почали виробляти більше ендотеліну-1 — білка, що сигналізує судинам про необхідність додаткового звуження. Таким чином, під впливом еритритолу кровоносні судини спочатку втрачають здатність розширюватися, а потім отримують сигнали для ще більшого звуження.

    Ці процеси можуть збільшити ризик розвитку інсульту та інших судинних захворювань головного мозку, попереджають науковці. Вони рекомендують з обережністю ставитися до продуктів із додаванням еритритолу, особливо людям із судинними проблемами.

  • Імунна відповідь залежить від групи крові: що показали дослідження

    Імунна відповідь залежить від групи крові: що показали дослідження

    Міжнародна група вчених оприлюднила результати масштабного дослідження, яке показало, що рівень імунного захисту організму може залежати від групи крові. Зокрема, йдеться про здатність різних груп крові виробляти інтерферони — спеціальні білки, що відіграють ключову роль у боротьбі з вірусами та іншими патогенами.

    Згідно з результатами, найвища ефективність імунної відповіді спостерігається у людей із четвертою групою крові — їхній організм виробляє інтерферони у 92% випадків. Це свідчить про високий рівень готовності імунної системи до боротьби з інфекціями.

    • Третя група крові демонструє майже аналогічний показник — 91%.

    • Перша група має продукцію інтерферонів у близько 80% випадків, що забезпечує загалом міцний, але дещо слабший імунітет.

    • Найнижчий рівень виявили у носіїв другої групи крові — лише 40% випадків продукції інтерферонів. Це може свідчити про знижену здатність організму протистояти інфекціям.

    Автори дослідження вважають, що отримані результати можуть мати практичне значення для медицини, зокрема — для персоналізованих підходів до зміцнення імунітету. Надалі ці дані можуть враховуватись у сфері профілактики та терапії вірусних захворювань.

  • Коти й собаки уповільнюють старіння мозку — нове дослідження

    Коти й собаки уповільнюють старіння мозку — нове дослідження

    Домашні тварини не лише тішать господарів, а й можуть реально допомагати зберігати ясний розум у літньому віці. Про це свідчить нове дослідження швейцарських вчених, опубліковане в журналі Scientific Reports, на яке посилається видання The Guardian.

    Науковці впродовж 18 років аналізували дані європейського дослідження про здоров’я та вихід на пенсію, в якому брали участь тисячі людей віком від 50 років. Мета — з’ясувати, як впливає утримання домашніх улюбленців на когнітивні функції мозку: пам’ять, мовлення, уважність.

    Результати виявилися промовистими:

    • власники собак краще зберігали пам’ять і довше залишалися уважними;

    • у господарів котів повільніше знижувалась швидкість мовлення;

    • натомість птахи та рибки не демонстрували подібного позитивного впливу.

    На думку однієї з авторок дослідження, Адріани Ростекової, ключову роль відіграє емоційний зв’язок: з котами та собаками люди глибше прив’язуються, натомість рибки живуть недовго, а птахи можуть негативно впливати на сон.

    Крім того, вигулювання собак — це додаткове фізичне та соціальне навантаження, що теж позитивно впливає на мозок.

    Це дослідження — не перше у своєму роді. Раніше вчені вже доводили, що контакт із собаками активує хвилі мозку, пов’язані зі станами спокою, щастя та розслаблення.

    Висновок простий: пухнастий друг може бути не лише джерелом радості, а й реальним засобом підтримки розумової активності в літньому віці.

  • Стрес без причини: чому понеділок шкодить навіть пенсіонерам

    Стрес без причини: чому понеділок шкодить навіть пенсіонерам

    Понеділок — це не просто символ нового тижня, а й день, який може нести реальну загрозу здоров’ю. Згідно з новим міжнародним дослідженням, початок тижня спричиняє тривалий стрес навіть у людей, які не працюють, і може призводити до серцево-судинних захворювань.

    Стрес у понеділок: не лише настрій, а й біологія

    Дослідники з Університету Гонконгу, проаналізувавши дані понад 3 500 учасників із Великої Британії (дослідження ELSA), виявили: літні люди, які повідомляли про тривожність саме в понеділок, мали майже на чверть вищий рівень кортизолу — гормону стресу — у зразках волосся. А це означає, що стрес не просто миттєвий, а накопичується в організмі місяцями.

    І що цікаво — ефект «тривожного понеділка» однаково проявлявся як у працюючих, так і в пенсіонерів. Це вказує на те, що проблема не в самій роботі, а у психологічному та біологічному значенні понеділка як «точки старту» нового циклу життя.

    Понеділок і серце: не випадковий збіг

    Дослідники пов’язують понеділковий стрес із порушенням роботи гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі (ГГНВ) — системи, яка регулює рівень кортизолу. При її хронічній активації організм зазнає руйнівного впливу: підвищується артеріальний тиск, знижується чутливість до інсуліну, порушується робота імунної системи.

    Це може пояснити той факт, що саме в понеділки медики фіксують зростання випадків серцевих нападів майже на 20%.

    Понеділки вкорінені в нас глибше, ніж ми думаємо

    Один із авторів дослідження, професор Тарані Чандола, наголошує: навіть після завершення трудової діяльності понеділок продовжує викликати біологічну реакцію. «Це не про офіс чи ранкові наради. Це про ритм життя, який ми вбираємо роками, і який залишає відбиток у фізіології», — пояснює він.

    Наслідки для медицини і профілактики

    Науковці сподіваються, що краще розуміння понеділкового стресу допоможе розробити нові стратегії профілактики серцево-судинних захворювань, особливо серед людей похилого віку. Ідеться не лише про психоемоційне благополуччя, а й про довготривалий вплив дня тижня на фізіологію.

  • Вчені: проблеми зі сном підвищують ризик ранньої смерті на 87%

    Вчені: проблеми зі сном підвищують ризик ранньої смерті на 87%

    На тривалість життя впливає не тільки харчування, тиск чи куріння. Як показало нещодавнє дослідження вчених із США та Великої Британії, до списку факторів, що серйозно підвищують ризик ранньої смерті, варто додати ще два — порушення сну та цукровий діабет другого типу.

    Дослідження охопило понад 500 тисяч людей середнього віку, а його результати стали першими у своєму роді: вчені з Північно-Західного університету в Чикаго та Університету Суррея проаналізували саме комбінацію діабету і поганого сну як подвійний ризик.

    Як зазначається в прес-релізі, оприлюдненому на платформі EurekAlert, люди з діабетом другого типу, які ще й мають проблеми зі сном, мають на 87% вищий ризик передчасної смерті порівняно з тими, у кого таких проблем немає. Для порівняння, у діабетиків без порушень сну ризик зростав лише на 12%.

    Під терміном “поганий сон” дослідники мають на увазі не лише недосип, але й труднощі із засинанням, переривчастий сон або синдром апное уві сні — короткочасну зупинку дихання.

    Вчені закликають лікарів серйозніше ставитися до скарг на поганий сон, особливо серед людей із хронічними захворюваннями. Водночас вони наголошують: профілактику порушень сну потрібно починати вже в молодому віці, адже це може бути критичним фактором у збереженні тривалості життя.

  • Вчені знайшли в мозку центр, що блокує тягу до алкоголю

    Вчені знайшли в мозку центр, що блокує тягу до алкоголю

    У мозку мишей виявлено групу нейронів, які пригнічують бажання вживати алкоголь. Це відкриття може змінити підходи до лікування алкоголізму.

    Надмірне вживання алкоголю залишається однією з головних причин смертності у світі, але існуючі методи лікування часто малоефективні або мають серйозні побічні ефекти. Усе через те, що більшість ліків впливають не вибірково — на весь мозок, а не на конкретні центри, які регулюють споживання алкоголю.

    Прорив зробила команда Жиля Мартена з Медичної школи UMass Chan. У мозку мишей дослідники виявили невеликий кластер нейронів у медіальній орбітофронтальній корі, які активуються під час споживання алкоголю й виконують роль своєрідного “вимикача”.

    “Ці нейрони реагують на запої і в нормі гальмують подальше споживання”, — пояснює Мартен.

    Щоб виявити їх, дослідники використали унікальну модель мишей, у яких нейрони, чутливі до алкоголю, “світилися” червоним флуоресцентним білком. Вимкнення цих клітин призводило до різкого зростання споживання алкоголю, що доводить їхню ключову регуляторну роль.

    Чи є така система в мозку людини — поки не відомо. Але якщо вона підтвердиться, наука отримає можливість створити високоточне лікування залежності — без загального “глушіння” мозку і без побічних ефектів на кшталт сонливості чи депресії.

    “Стимулюючи ці клітини, можна буде допомогти тим, хто не здатен самостійно зупинитись”, — зазначає автор дослідження.

    Це відкриття може стати основою нової ери у лікуванні алкоголізму — коли медицина буде працювати не грубо, а точково, впливаючи лише на “алкогольні центри” мозку.

  • Плюси й мінуси швидкого споживання контенту: що каже наука

    Плюси й мінуси швидкого споживання контенту: що каже наука

    У світі, де час — найцінніший ресурс, усе більше людей звикають слухати подкасти, аудіокниги чи навчальні відео на прискореній швидкості. Особливо активно цю практику використовує молодь. Та чи дійсно швидке споживання контенту допомагає краще засвоїти інформацію, чи, навпаки, шкодить пам’яті й концентрації? Відповідь на це запитання спробували дати вчені з Канади та США.

    У чому переваги?

    Швидке відтворення — це зручно. Воно дає змогу встигнути більше за той самий час або переглянути матеріал повторно. Для студентів це може означати додаткові години на практику або підготовку. Ба більше, прослуховування у темпі 1,5х навіть допомагає краще зосереджуватись — немає часу на відволікання.

    Але є й зворотний бік

    Людський мозок працює з новою інформацією у кілька етапів: спершу він її «кодує», потім зберігає, а згодом відтворює. І саме на першому етапі — коли ми намагаємось зрозуміти сенс почутого — виникають труднощі при високій швидкості. Адже навантаження на робочу пам’ять різко зростає.

    Наш мозок може технічно сприймати до 450 слів на хвилину (вдвічі більше за нормальну швидкість мовлення). Але якщо інформація надходить занадто швидко, частина її не встигає пройти повноцінну обробку — і просто «зникає».

    Що кажуть дослідження

    Нещодавній метааналіз охопив 24 експерименти, в яких порівнювали сприйняття навчального відео на різних швидкостях. Результати такі:

    • При швидкості 1,25х або 1,5х — рівень засвоєння майже не змінюється.

    • При швидкості 2х — знижується помітно.

    • При 2,5х — втрачається до 17% інформації.

    Тобто легке прискорення є цілком прийнятним, але за умови, що слухач не втрачає задоволення від процесу.

    Вік має значення

    Особливо цікаве спостереження: старші люди гірше справляються зі швидким контентом. У віковій групі 61–94 роки погіршення результатів на прискорених швидкостях було помітно сильнішим, ніж у групі 18–36 років. Це, ймовірно, пов’язано зі зниженням когнітивних функцій, зокрема оперативної пам’яті.

    А як щодо довгострокового впливу?

    Науковці поки не можуть сказати напевне, чи тренування на високій швидкості здатне зменшити негативні ефекти. Є припущення, що звикання до швидкого темпу може навіть тренувати когнітивну витривалість. Але чи не призводить це до зростання психічної втоми — питання відкрите.

    І, зрештою, задоволення

    Дослідження також показують: навіть якщо пам’ять не страждає при швидкості 1,5х, людям це може просто не подобатись. Зменшення задоволення від процесу знижує мотивацію, а це вже безпосередньо впливає на якість навчання.

    Тож поки вчені продовжують дослідження, найкраща порада — прислухатися до себе. Якщо темп не шкодить ані засвоєнню, ані вашому комфорту — використовуйте його. Але якщо швидкість перетворює навчання на стрес — можливо, варто пригальмувати.

  • Зростання часу у соцмережах викликає депресію у підлітків

    Зростання часу у соцмережах викликає депресію у підлітків

    Дослідження, проведене в Каліфорнійському університеті в Сан-Франциско, показало, що зростання часу, який підлітки проводять у соціальних мережах, безпосередньо пов’язане з підвищенням симптомів депресії. За три роки середня тривалість щоденного користування соцмережами у дітей зросла з 7 до 73 хвилин, що спричинило збільшення проявів депресії на 35%.

    У дослідженні взяли участь майже 12 тисяч дітей, за якими спостерігали від 9–10 до 12–13 років. Керівник наукової групи доктор Джейсон Нагата зазначив, що результати підтверджують вплив соціальних мереж на психічне здоров’я підлітків.

    Причини такого впливу поки що точно не встановлені, однак учені припускають, що важливу роль відіграють кібербулінг та порушення режиму сну. Діти, які зазнали кібербулінгу, мають значно підвищений ризик думок про самогубство та вживання психоактивних речовин, таких як марихуана, нікотин і алкоголь.

    Експерти радять батькам не просто обмежувати час користування гаджетами, а створювати атмосферу довіри та відкритого діалогу з дітьми про їхній цифровий досвід. Встановлення сімейного часу без екранів, наприклад під час їжі та перед сном, допоможе формувати здорові звички.

    Цікаво, що попри воєнні труднощі, українські підлітки менше тривожаться у школі, ніж їхні ровесники за кордоном.

  • Наукове дослідження: людське спілкування корисне, як вітаміни

    Наукове дослідження: людське спілкування корисне, як вітаміни

    Часте й активне спілкування здатне не лише покращити настрій, а й реально подовжити життя. Такими є результати масштабного дослідження, проведеного фахівцями Гарвардської медичної школи.

    Психіатр і психоаналітик Роберт Волдінгер, який досліджував вплив соціальних зв’язків на самопочуття, зазначає: головний компонент здоров’я і щастя — це якісні стосунки з іншими людьми.

    За його словами, постійне відчуття самотності та соціальної ізоляції може бути настільки ж шкідливим для організму, як ожиріння чи звичка викурювати пів пачки цигарок щодня. Ба більше, навички спілкування мають властивість “атрофуватися”, якщо їх не використовувати.

    Дослідники не дають чітких інструкцій, але наполягають: річ не в кількості друзів, а в глибині взаємодії. Навіть короткі щоденні розмови з кількома близькими людьми вже мають потужний терапевтичний ефект.

    А ось ізоляції варто уникати. Вчені підкреслюють: активне соціальне життя — навіть у вигляді спілкування з продавцями, колегами чи сусідами — помітно покращує психічний стан і допомагає легше переносити стрес.

  • Чи справді «послідовність приймання їжі» допомагає контролювати цукор і худнути

    Чи справді «послідовність приймання їжі» допомагає контролювати цукор і худнути

    «Послідовність приймання їжі» — новий харчовий тренд, який набирає популярності серед тих, хто прагне контролювати рівень цукру в крові або схуднути. Його суть полягає в певному порядку вживання продуктів під час одного прийому їжі: спочатку — некрохмалисті овочі, далі — білки і жири, а наприкінці — вуглеводи. Цю методику активно рекомендують деякі лікарі, зокрема для людей з діабетом 2 типу.

    Сертифікована дієтологиня Джеймі Надо наголошує, що такий підхід справді може допомогти уникати різких стрибків глюкози, знижувати запальні процеси в організмі та краще контролювати апетит. Наприклад, дослідження UCLA Health свідчать про потенційний позитивний вплив такого порядку споживання їжі на метаболізм.

    Однак, за словами експертки, поки наукової доказової бази недостатньо, щоб однозначно рекомендувати цей метод як надійний або універсальний. Для людей з діабетом він може стати корисною звичкою, але розглядати його як «природну альтернативу» лікарським засобам, на кшталт Оземпіку, не варто.

    Надо закликає не захоплюватися модними харчовими лайфхаками, а будувати раціон на базі перевірених принципів здорового харчування: більше овочів і фруктів, цільнозернові продукти, нежирні джерела білка та корисні жири, а також регулярна фізична активність і увага до сигналів тіла.

    «Якщо вам подобається починати трапезу з овочів — чудово. Але головне — не послідовність, а загальна якість харчування», — підсумовує вона.