Khreshchatyknews.com

Позначка: допомога

  • Загроза опалювального сезону: Мінфін заморозив 39 мільярдів на захист енергетики та укриття через фінансову діру

    Загроза опалювального сезону: Мінфін заморозив 39 мільярдів на захист енергетики та укриття через фінансову діру

    Через серйозні затримки у надходженні міжнародної фінансової допомоги Міністерство фінансів України було змушене піти на надзвичайний крок, відтермінувавши на грудень критично важливі капітальні видатки держави, які заздалегідь планувалися на вересень, жовтень та листопад. Під вимушене скорочення насамперед потрапили стратегічні державні програми з підготовки енергетичної системи до зими, спорудження захисних об’єктів для критичної інфраструктури, будівництво укриттів у цивільних закладах та реновація медичних установ. Про масштабну фінансову кризу офіційно повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, попередивши про високу ймовірність повного зриву зазначених проєктів у поточному році.

    Урядове рішення про перекроювання бюджетного розпису безпосередньо вдарило по найважливіших соціальних та безпекових напрямках. Лише за один вересень сума заморожених капітальних видатків, які механічно змістили на кінець бюджетного року, сягнула значної позначки у 39 мільярдів гривень.

    «Мінфін вніс зміни до розпису державного бюджету і переніс деякі видатки вересня, жовтня і листопада на грудень. У першу чергу це капітальні видатки: будівництво та реконструкція, в тому числі лікарень; це будівництво укриттів у лікарнях і школах; захист енергетики; будівництво соціального житла і т. д.», – наголосила Роксолана Підласа.

    Парламентарка висловила глибокий скепсис щодо реалістичності втілення цих проєктів після їхнього формального відтермінування. За її словами, перенесення фінансування будівельних робіт на грудень фактично означає їхню остаточну зупинку та неможливість освоєння коштів у межах поточного бюджетного періоду, адже провести тендерні процедури, підписати акти виконаних робіт та провести будівельні операції взимку за лічені тижні технічно неможливо.

    «Але коли ми говоримо про капітальні видатки, то розуміємо, що їх перенесення на грудень означає, що цього року вони взагалі не будуть профінансовані, тому що це просто неможливо буде зробити», – констатувала голова профільного комітету.

    Першопричиною гострого фінансового дефіциту стало системне зволікання з виконанням міжнародних зобов’язань, погоджених із західними донорами. Кабінет Міністрів та парламент вчасно не ухвалили необхідні законодавчі зміни, передбачені програмами отримання макрофінансової допомоги. Зокрема, йдеться про резонансний урядовий законопроєкт щодо скасування податкових пільг на безмитне ввезення посилок вартістю до 150 євро. За початковим планом Верховна Рада повинна була проголосувати цей документ у цілому ще до кінця серпня, щоб уже в середині вересня гарантовано отримати черговий транш від Європейського Союзу.

    «Однак ми ухвалили законопроєкт у середині вересня, тобто в кращому випадку гроші надійдуть наприкінці жовтня – на два місяці пізніше. Але на ці гроші були розраховані видатки», – резюмувала Підласа.

    Через двомісячне зміщення графіку виплат бюджетна система опинилася у стані розриву ліквідності, змусивши уряд консервувати будівництво шкільних сховищ і захисних споруд для трансформаторних підстанцій напередодні настання морозів.

  • Депортація військовозобов’язаних та вимога компенсацій: лідерка «АдГ» озвучила ультиматуми щодо України

    Депортація військовозобов’язаних та вимога компенсацій: лідерка «АдГ» озвучила ультиматуми щодо України

    Співголова правопопулістської партії «Альтернатива для Німеччини» (АдГ) Аліса Вайдель заявила, що в разі приходу її політичної сили до влади ФРН депортує українських чоловіків призовного віку назад в Україну, повністю припинить фінансову і військову підтримку Києва та вимагатиме повернення раніше виділених коштів.

    Закриття кордонів і вимога вислати військовозобов’язаних

    У своєму виступі Вайдель висловилася за негайне закриття кордонів Німеччини та системне видворення всіх іноземців, які підлягають депортації за нормами законодавства. Окрему увагу вона звернула на українських біженців, заявивши, що забезпечення соціальними виплатами понад мільйона українців створює непідйомне навантаження на державний бюджет.

    «Це справді неймовірно, і з фінансової точки зору така ситуація більше не є стійкою. Ці українці також мають повернутися. Насамперед — військовозобов’язані, молоді українські чоловіки призовного віку», — зазначила очільниця «АдГ».

    Варто зауважити, що чинний уряд Німеччини також підтримує ідею повернення додому військовозобов’язаних українців задля захисту держави, однак категорично відкидає примусові методи. Як раніше зазначав міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль, будь-яке стимулювання повернення громадян не повинно набувати характеру насильницької депортації.

    Зупинка підтримки та претензії на відшкодування

    Окрім міграційної риторики, Вайдель озвучила жорсткі зовнішньополітичні наміри партії щодо повного згортання контактів із Києвом на поточному етапі війни:

    «Ми припинимо виплати Україні та будь-яку підтримку війни. Ми також висунемо Україні значні вимоги щодо повернення коштів», — наголосила вона.

    Амбіції ультраправих та оцінки аналітиків

    Заява Вайдель пролунала на тлі нещодавнього успіху партії на регіональних виборах у Саксонії-Ангальт 6 вересня, де «Альтернатива для Німеччини» здобула 43,8% голосів, отримавши 39 із 83 місць у земельному парламенті. Спираючись на ці результати, лідерка ультраправих задекларувала амбіцію сформувати більшість у Бундестазі на наступних чергових федеральних виборах у 2029 році.

    Водночас німецькі політологи та аналітики наголошують, що, попри помітний успіх політсили на сході країни, до реального тріумфу «АдГ» у масштабах усієї федерації залишається довгий шлях через стійке небажання інших провідних політичних партій вступати з ними в урядову коаліцію.

  • Екстрене посилення ППО перед зимою: Німеччина передасть Україні ракети до Patriot із власних арсеналів

    Екстрене посилення ППО перед зимою: Німеччина передасть Україні ракети до Patriot із власних арсеналів

    Німеччина в терміновому порядку передасть Україні ракети-перехоплювачі PAC-2 для зенітно-ракетних комплексів Patriot безпосередньо із запасів Бундесверу. Про це під час відеоконференції у форматі «Рамштайн» заявив міністр оборони ФРН Борис Пісторіус, закликавши міжнародних партнерів провести ревізію власних складів і суттєво наростити військову підтримку Києва.

    Гонка з часом та розширення пакетів допомоги

    Пісторіус наголосив, що на тлі наближення холодів Україна веде виснажливу «гонку з часом», оскільки після зниження температури слід очікувати посилення масованих ударів ворога по критичній інфраструктурі. Окрім протиракет для систем Patriot, Берлін збільшить постачання ракет класу «повітря – повітря», а також продовжить передавати безпілотники та далекобійні боєприпаси.

    Потреба в ракетах до систем Patriot залишається критичною саме через необхідність відбиття балістичних ударів. Нині повноцінне ліцензійне виробництво цих засобів ураження за межами США налагодила лише Японія, тоді як Німеччина тільки розпочала цей процес.

    Заклик Києва до обміну та нові загрози від РФ

    Міністр оборони України Євген Хмара під час виступу закликав партнерів передати ракети з наявних резервів негайно в обмін на постачання вдосконалених ракет із майбутніх українських замовлень. За його словами, Україна вже укладає контракти приблизно на 1000 ракет для систем Patriot, проте більшість із них почне надходити лише у наступні роки. Хмара також констатував дефіцит у 27 мільярдів доларів на оборонні потреби та закликав затвердити фінансові рішення до листопада, нагадавши, що до 90 відсотків успіху на фронті зараз забезпечують безпілотні системи.

    Зі свого боку генеральний секретар НАТО Марк Рютте акцентував на постійній адаптації окупантів до реалій війни: агресор дедалі частіше запускає північнокорейські ракети та дрони з реактивними двигунами, що вимагає швидких рішень для нейтралізації нових загроз.

  • Мільярди під загрозою: транш МВФ та фіндопомога ЄС опинилися на межі зриву через пробуксовку реформ у Раді

    Мільярди під загрозою: транш МВФ та фіндопомога ЄС опинилися на межі зриву через пробуксовку реформ у Раді

    Україна ризикує втратити наступний транш Міжнародного валютного фонду в розмірі 1,66 мільярда доларів, а разом із ним і прив’язане до програми фінансування від Європейського Союзу. Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила, що під час переговорів із місією МВФ у Києві ключовою темою стало саме уповільнення темпів ухвалення критично важливих законодавчих рішень.

    Борги перед кредиторами та спірні закони

    Для успішного проходження чергового перегляду програми Україна повинна виконати низку чітких структурних маяків. Серед ключових вимог — набуття чинності законом про оподаткування цифрових платформ № 15111-д, підписання якого наразі заблоковано через суперечливі норми щодо публічних діячів (РЕР), що напряму загрожує європейській макрофінансовій підтримці.

    Крім того, парламент має невідкладно ухвалити законопроєкт № 15112-д щодо запровадження ПДВ на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, гарантувати реальну незалежність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а також перезавантажити Рахункову палату. Останній пункт уже зіткнувся з труднощами: Верховна Рада провалила формування відповідної конкурсної комісії.

    Загроза бюджетної кризи та заяви керівництва

    За словами народної депутатки, ще три обов’язкові законопроєкти має внести уряд, тоді як інші зобов’язання повністю перебувають у зоні прямої відповідальності Кабміну та профільних відомств. Тривожні оцінки Підласої збігаються з попередженнями голови податкового комітету Данила Гетманцева, який після серії провальних голосувань констатував, що масштабна фінансова криза вже перейшла в критичну фазу.

    Президент України Володимир Зеленський раніше підкреслював, що саме від дисципліни парламенту залежить надходження до державного бюджету близько 15 мільярдів доларів сукупної міжнародної допомоги, без якої держава ризикує зіткнутися з вимушеним урізанням базових видатків.

     

  • Неоголошений візит зірки: Анджеліну Джолі помітили в Полтаві під час третьої гуманітарної поїздки до України

    Неоголошений візит зірки: Анджеліну Джолі помітили в Полтаві під час третьої гуманітарної поїздки до України

    Американська акторка, режисерка та посол доброї волі ЮНІСЕФ Анджеліна Джолі вже втретє прибула до України з гуманітарною місією. Під час своєї поїздки знаменитість проїжджала через Полтаву та зупинилася в одному з місцевих закладів харчування при готелі. Інформацію про перебування голлівудської зірки в місті підтвердили джерела «Суспільного».

    Неанонсований маршрут та підтримка українців

    Про прибуття акторки повідомили також на офіційній сторінці Світового конгресу українців. Організатори наголосили, що подорож традиційно не анонсувалася публічно задля безпеки: «Джолі відвідує українські міста, спілкується з людьми та знайомиться із ситуацією в країні, яка продовжує протистояти російській агресії». Сама знаменитість поки що не робила офіційних заяв у медіа чи соціальних мережах щодо деталей свого візиту.

    Водночас користувачі в мережі повідомляють про можливі переміщення акторки іншими регіонами: зокрема, з’являлися дані про її появу у Тернополі, Львові, Кременчуці та Харкові.

    Хронологія візитів солідарності

    Нинішня поїздка стала вже третім візитом Джолі до охопленої війною держави. Уперше вона приїхала до України навесні 2022 року, відвідавши Львів із приватною гуманітарною місією для підтримки вимушених переселенців та дітей. У 2025 році акторка вирушила до прифронтового Херсона, де ознайомилася з роботою дитячої та обласної лікарень і поспілкувалася з медиками та пацієнтами.

  • Рятівний транш на випередження: країни ЄС готові достроково виділити Україні мільярди на оборону та підготовку до зими

    Рятівний транш на випередження: країни ЄС готові достроково виділити Україні мільярди на оборону та підготовку до зими

    Значна частина держав Європейського Союзу висловила готовність підтримати прохання офіційного Києва щодо дострокового надання траншів із масштабного дворічного кредиту на 90 мільярдів євро. Йдеться про кошти, які першочергово призначалися для виплат у 2027 році, проте потрібні Україні вже зараз для закриття фінансових розривів. Про це за підсумками неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС у місті Віклов повідомила очільниця оборонного відомства Ірландії Хелен Макенті.

    Критичний дефіцит і загроза зимового блекауту

    Хоча неформальний формат міністерських консультацій не передбачає підписання юридичних рішень, політична воля союзників стала чітким сигналом готовності до компромісу. Міністерка оборони Ірландії, яка нині головує в Раді ЄС, наголосила, що представлений українською стороною звіт наочно продемонстрував гострий дефіцит ресурсів на тлі наближення холодів.

    Виступаючи перед колегами по відеозв’язку, міністр оборони України Євген Хмара повідомив, що російські окупанти вже атакували понад 75 відсотків об’єктів критичної інфраструктури країни. Європейські посадовці визнають, що Москва цілеспрямовано тероризує цивільне населення перед зимовим періодом. Раніше президент Володимир Зеленський констатував потребу в додаткових 27 мільярдах євро на оборонні витрати, закликавши спрямувати невикористані кредитні ліміти 2027 року на забезпечення термінових потреб уже в поточному бюджетному періоді.

    Розподіл 90 мільярдів євро та позиція дипломатів

    Затверджена загальна програма кредитування в обсязі 90 мільярдів євро спочатку була поділена порівну між 2026 та 2027 роками. Річний пакет у 45 мільярдів євро включає орієнтовно 28 мільярдів на сектор оборони та 17 мільярдів на пряме покриття бюджетних потреб. Як зазначила верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, наразі безпосередньо на мілітарні потреби надійшло лише 8,47 мільярда євро, хоча Єврокомісія вже погодила номенклатуру продукції на 22 мільярди.

    Дипломати констатують, що навіть масштабний союзний кредит не перекриває всіх реальних видатків воюючої держави. Саме тому прискорення графіку платежів розглядається як ключовий інструмент стабілізації ситуації на фронті та в тилу, паралельно з прямою двосторонньою допомогою від європейських партнерів.

  • Дублін підтримує Київ: Ірландія виступила за прискорення виділення мільярдних траншів допомоги ЄС для України

    Дублін підтримує Київ: Ірландія виступила за прискорення виділення мільярдних траншів допомоги ЄС для України

    Міністри оборони країн Європейського Союзу під час неформальної зустрічі в Ірландії обговорили можливість дострокового фінансування України за рахунок європейських кредитних програм. Значна кількість держав-членів підтримала ініціативу Дубліна прискорити перерахування коштів, щоб подолати поточний дефіцит фінансування українського оборонного сектору. Про це повідомляє провідне міжнародне інформаційне агентство Reuters.

    Потреба в екстреному фінансуванні та позиція Ірландії

    Питання перенесення виплат на більш ранній термін порушив новий міністр оборони України Євген Хмара під час свого звернення до європейських колег у форматі відеозв’язку. Уряд України звернувся з проханням зрушити на ранніші строки частину коштів із масштабного кредиту ЄС на 90 мільярдів євро, розрахованого на 2026–2027 роки, зокрема транші в розмірі 45 мільярдів євро, заплановані на наступний рік.

    Міністерка оборони Ірландії Хелен Макенті на спільній пресконференції наголосила на гострій необхідності підтримки української сторони. «Я считаю, что из презентации украинского министра обороны было очень четко понятно, что существует дефицит финансирования. Поэтому значительное количество государств-членов поддержало эту просьбу», — зазначила вона. Оскільки зустріч носила неформальний характер у межах шістмісячного головування Ірландії в Раді ЄС, остаточні рішення ухвалюватимуться згодом на рівні урядів країн-членів та Європейської комісії.

    Контекст європейської підтримки

    На тлі посилення російських повітряних атак європейські посадовці активно шукають додаткові механізми допомоги. Раніше висока представниця ЄС Кая Каллас під час зустрічі в Ірландії закликала європейські столиці терміново передати Україні додаткові ракети-перехватчики для захисту міст, запропонувавши направляти навіть ті системи, термін зберігання яких добігає кінця. Сама ж Ірландія вже раніше затвердила власний пакет гуманітарної та фінансової допомоги Україні на суму 125 мільйонів євро, продовжуючи лідирувати в дипломатичному просуванні інтересів Києва на міжнародній арені.

  • Тотальна ревізія для міністерств та держкомпаній: Зеленський ініціював жорсткий аудит міжнародних угод напередодні зими

    Тотальна ревізія для міністерств та держкомпаній: Зеленський ініціював жорсткий аудит міжнародних угод напередодні зими

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про проведення масштабного та безкомпромісного аудиту всіх міжнародних домовленостей, які були погоджені на найвищому політичному рівні, але досі застрягли на етапі практичної реалізації в міністерствах, відомствах та державних компаніях. Про це глава держави заявив у традиційному вечірньому відеозверненні, наголосивши на неприпустимості бюрократичних затримок у реалізації оборонних та енергетичних рішень.

    За словами українського лідера, Київ досяг принципових та конкретних домовленостей із ключовими світовими союзниками – Сполученими Штатами Америки, Великою Британією, Канадою, державами Європейського Союзу, Норвегією, Францією та Німеччиною. Водночас низка напрацювань досі не перетворилася на реальні ресурси на місцях через повільність виконавчої вертикалі.

    «Потрібен чіткий аудит того, що вже досягнуто на політичному рівні, але досі не реалізовано фактично. У кожного міністерства повинен бути звіт щодо цього, і це також стосується державних компаній, перш за все, енергетичних компаній», – підкреслив президент.

    Глава держави окремо зазначив, що кожен раунд переговорів та міжнародних зустрічей має приносити відчутний для всієї країни результат, насамперед у посиленні бойових спроможностей сил оборони та оперативному надходженні додаткових пакетів енергетичної допомоги. Для цього взаємодія повинна бути максимально налагоджена між профільними міністерствами країн-партнерів та безпосередніми підприємствами. Особливу увагу влада зосереджує на енергетичній безпеці, закликаючи до максимальної мобілізації світової підтримки перед початком холодів.

    Паралельно з перевіркою зовнішньополітичних зобов’язань Рада національної безпеки і оборони України ухвалила спеціальне рішення щодо планів стійкості регіонів та територіальних громад. Наразі РНБО проводить детальний аналіз виконання поставлених завдань у містах та областях, фіксуючи випадки зриву термінів. За кожним проблемним напрямком керівництво держави встановило чіткі вимоги щодо негайного усунення прогалин та посилення захисту критичної інфраструктури на місцях.

  • Виплати ВПО не встигають за цінами: переселенці вимагають перегляду допомоги

    Виплати ВПО не встигають за цінами: переселенці вимагають перегляду допомоги

    Виплати для внутрішньо переміщених осіб потребують індексації через зростання вартості життя. Про це заявив співзасновник ГО «ВПО Україна» Максим Ткаченко в ефірі телемарафону «Єдині новини». Він також закликав збільшити фінансування державних програм підтримки переселенців.

    За словами Ткаченка, нинішній розмір допомоги вже не відповідає реальним витратам багатьох сімей. Зараз держава виплачує 2 тисячі гривень на дорослого та 3 тисячі гривень на дитину або людину з інвалідністю.

    «Вартість життя зростає, тому виплати для ВПО потребують індексації», – заявив представник ГО «ВПО Україна».

    Гроші на підтримку ВПО пропонують шукати у бюджеті

    Ткаченко вважає, що додаткове фінансування для переселенців можна знайти шляхом перегляду державних програм, які не демонструють очікуваної ефективності.

    На його думку, бюджетні кошти варто спрямовувати передусім на програми, які дають людям конкретний результат. Йдеться не лише про прямі виплати, а й про житло, відновлення майна та інші механізми допомоги українцям, які були змушені залишити свої домівки через війну.

    Представник громадської організації наголосив, що підтримка ВПО має залишатися окремим пріоритетом державної політики, оскільки значна частина переселенців продовжує жити в умовах підвищених витрат.

    Діти ВПО та онлайн-навчання

    Окремо у ГО «ВПО Україна» виступають проти підходу, за якого форма навчання дитини може впливати на право родини отримувати державну допомогу.

    Ткаченко закликав скасувати, як він вважає, дискримінаційний підхід до дітей ВПО, які навчаються дистанційно. На його думку, сам факт онлайн-навчання не має бути підставою для обмеження соціальної підтримки.

    Також організація планує домагатися збільшення фінансування програми «єВідновлення» у державному бюджеті на наступний рік.

    Йдеться не лише про збільшення загального обсягу коштів, а й про розширення переліку категорій громадян із тимчасово окупованих територій, які зможуть претендувати на компенсацію за зруйноване або пошкоджене житло.

    У ГО «ВПО Україна» наголошують, що проблеми переселенців потребують переходу від публічних дискусій до конкретних рішень. Серед пріоритетів називають перегляд розміру виплат, справедливі умови отримання допомоги та достатнє фінансування програм відновлення.

     

  • Європа завдає фінансового удару по планах Кремля: фон дер Ляєн оголосила про виділення понад €6 млрд на ППО для України

    Європа завдає фінансового удару по планах Кремля: фон дер Ляєн оголосила про виділення понад €6 млрд на ППО для України

    Європейська комісія 24 серпня офіційно схвалила новий пакет оборонних закупівель для України на рекордну суму 6,1 мільярда євро. Фінансування реалізується в межах масштабної позики Європейського Союзу загальним обсягом 90 мільярдів євро. Головний фокус пакета спрямований на екстрене посилення захисту українського неба від ворожого терору.

    Виділені кошти будуть повністю спрямовані на передачу Збройним силам України сучасних систем протиповітряної та протиракетної оборони, крилатих ракет, великих партій боєприпасів, а також новітніх радіолокаційних станцій. Нинішнє рішення Єврокомісії розширює вже узгоджені плани на 16 мільярдів євро, з яких 8,35 мільярда євро наша держава вже отримала у межах оборонного блоку європейської підтримки.

    «У День незалежності України Європа демонструє, що наша підтримка є непохитною та конкретною. Сьогодні ми затвердили 6,1 млрд євро на системи протиповітряної та протиракетної оборони, ракети, боєприпаси та радіолокаційні станції, які Україні терміново потрібні. У той час, як Росія посилює свої атаки, ми активізуємо зусилля, щоб допомогти Україні захистити свій народ та обороняти свій повітряний простір. Європа солідарна з Україною, і ми надамо їй те, що потрібно, тоді, коли це потрібно», – наголосила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

    Європейські заводи переходять на максимальні потужності

    Більшість контрактів на виготовлення озброєння розмістять безпосередньо серед європейських оборонних підприємств. Такий підхід дасть змогу не лише оперативно оснастити українських захисників, а й розгорнути виробничі потужності західного військово-промислового комплексу на повну силу.

    Потреба у прискореному фінансуванні зумовлена новою тактикою російської армії. Окупаційні війська посилили застосування балістичного озброєння та безпілотників з реактивними двигунами для ударів по цивільній і критичній інфраструктурі. У зв’язку з цим у Брюсселі ухвалили рішення суттєво наростити обсяги постачання техніки за рахунок зменшення поточних складських запасів країн союзу, перегляду пріоритетів чинних контрактів та форсованого нарощування випуску систем ППО на європейських заводах.