Khreshchatyknews.com

Позначка: Донецька область

  • У Кремлі відірвалися від реальності: Путін оголосив про «тотальний контроль» над Україною

    У Кремлі відірвалися від реальності: Путін оголосив про «тотальний контроль» над Україною

    Російський диктатор Володимир Путін під час виступу на Петербурзькому міжнародному економічному форумі (ПМЕФ) озвучив чергову серію заяв про війну проти України, які суттєво розходяться з даними незалежних аналітиків, міжнародних спостерігачів та офіційною інформацією української сторони. Глава Кремля заявив про нібито повний контроль над Луганською областю, переважне захоплення Донецької області, масштабне просування російських військ та величезні втрати української армії через дезертирство.

    Під час зустрічі з представниками медіа в рамках ПМЕФ Путін стверджував, що Росія нібито повністю контролює територію Луганської області та понад 85% Донецької області. Також він заявив про значне просування російської армії на інших напрямках фронту та повідомив про захоплення понад двох тисяч квадратних кілометрів території України за останній період.

    Однак ці заяви пролунали на тлі повідомлень аналітичних центрів про суттєве уповільнення російського наступу. Зокрема, українські моніторингові ресурси та незалежні дослідники бойових дій протягом останніх місяців неодноразово повідомляли про зниження темпів просування російських військ. За оцінками аналітиків, весняно-літня наступальна кампанія РФ 2026 року не принесла Москві результатів, на які розраховувало російське військово-політичне керівництво.

    Окрему увагу Путін приділив ситуації в українській армії. Російський президент заявив, що Збройні сили України нібито щомісяця втрачають близько 20 тисяч військових через дезертирство, а загальні втрати становлять приблизно 40 тисяч осіб на місяць. Жодних доказів чи підтверджень своїм словам він не навів.

    Подібна риторика вже не вперше використовується російською владою для формування інформаційного фону всередині Росії. Водночас міжнародні експерти неодноразово наголошували, що Кремль систематично використовує завищені оцінки українських втрат і применшує власні проблеми на фронті.

    Заяви Путіна пролунали фактично одночасно з іншими висловлюваннями представників російського керівництва щодо війни в Україні. Напередодні міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що війна нібито могла б завершитися раніше, якби США активніше просували певні домовленості між Москвою та Вашингтоном. Водночас російська сторона продовжує наполягати на вимогах, які Україна та її партнери називають неприйнятними, зокрема щодо територіальних поступок.

    На цьому тлі керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко раніше наголошував, що подібні заяви російських чиновників свідчать не про готовність до миру, а про спроби використати переговорний процес як інструмент тиску на Україну. За його словами, Кремль продовжує висувати умови, які передбачають фактичну капітуляцію Києва та закріплення російського контролю над окупованими територіями.

    Водночас міжнародні партнери України дедалі частіше ставлять під сумнів ефективність російської стратегії. Державний секретар США Марко Рубіо цього тижня назвав російське вторгнення в Україну «стратегічною катастрофою» для Москви та зазначив, що Росія не досягла своїх початкових цілей у війні.

    Схожі оцінки звучать і з боку НАТО. Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте під час візиту до Києва заявив, що ситуація на фронті не розвивається так, як цього хотів Кремль, а Україна продовжує отримувати підтримку союзників.

    Крім того, російські заяви про повний контроль над окремими територіями України регулярно спростовуються самою ситуацією на фронті. Українські військові продовжують вести бойові дії на Луганському, Донецькому, Запорізькому та інших напрямках, а Сили оборони завдають ударів не лише по окупованих територіях, а й по військових та логістичних об’єктах у глибокому тилу Росії.

    Особливий резонанс викликали останні українські атаки по об’єктах у Санкт-Петербурзі напередодні відкриття Петербурзького міжнародного економічного форуму. За даними міжнародних медіа, удари стали серйозним інформаційним ударом по іміджу форуму, який Кремль традиційно використовує як демонстрацію економічної стійкості країни.

    Експерти зазначають, що подібні заяви російського керівництва мають насамперед внутрішньополітичний характер. На тлі затяжної війни, санкційного тиску та відсутності проривів на фронті Кремль намагається формувати для російської аудиторії картину нібито неминучої перемоги та успішного просування військ.

    Втім, навіть російські офіційні особи дедалі частіше визнають, що швидкого завершення війни не буде. Попри заяви про «успіхи», Москва продовжує проводити мобілізаційні заходи, нарощувати військове виробництво та готуватися до тривалого протистояння. Саме тому чергові заяви Путіна про масштабні перемоги та катастрофічні втрати України викликали значний резонанс і стали предметом гострої критики як в Україні, так і серед західних аналітиків.

  • Три ФАБи по житлових будинках: Росія влаштувала новий кривавий удар по Донеччині, є поранені

    Три ФАБи по житлових будинках: Росія влаштувала новий кривавий удар по Донеччині, є поранені

    Російські війська продовжують посилювати авіаційний терор прифронтових міст Донеччини. Вдень 1 червня окупанти завдали чергового удару по Дружківці, застосувавши одразу три керовані авіабомби ФАБ-250 з модулями планування та корекції (УМПК). Усі боєприпаси влучили в район житлової забудови, пошкодивши багатоквартирні будинки та поранивши мирних мешканців. За попередніми даними, постраждали п’ятеро цивільних віком від 20 до 68 років.

    Про атаку повідомила Донецька обласна прокуратура. За інформацією слідства, російська авіація скинула на місто три авіабомби ФАБ-250 із системою УМПК — спеціальним модулем, який перетворює звичайну авіабомбу на керований плануючий боєприпас. Завдяки такій технології російські літаки можуть завдавати ударів по українських містах із великої відстані, не входячи до зони ураження української протиповітряної оборони.

    Унаслідок удару люди отримали мінно-вибухові травми, осколкові поранення, забої та струси головного мозку. Усім постраждалим надається медична допомога. Частину потерпілих госпіталізували, їхній стан уточнюється. Також пошкоджено щонайменше п’ять багатоквартирних житлових будинків, де вибуховою хвилею вибило вікна, пошкодило фасади та балкони.

    За процесуального керівництва Краматорської окружної прокуратури відкрито кримінальне провадження за статтею про воєнний злочин. Правоохоронці документують наслідки атаки та збирають докази чергового удару по цивільній інфраструктурі.

    Для Дружківки такі атаки вже стали майже щоденною реальністю. Місто розташоване приблизно за 15 кілометрів від Костянтинівки та перебуває в зоні постійної загрози російських ударів. Через близькість до лінії фронту у громаді діють жорсткі безпекові обмеження, а раніше влада завершила евакуацію дітей із населеного пункту. За даними Донецької ОВА, у місті досі залишаються десятки тисяч цивільних мешканців.

    Останніми тижнями Дружківка неодноразово опинялася під масованими обстрілами. Лише 24 травня російські війська скинули ФАБ-250 на багатоповерховий будинок у місті. Тоді загинула 70-річна жінка, ще п’ятеро людей отримали поранення. Удар повністю зруйнував частину житлового будинку та спричинив масштабні руйнування.

    Ще раніше, 21 травня, окупанти атакували Дружківку трьома авіабомбами ФАБ-250 та FPV-дронами. Того дня загинули четверо цивільних, а ще п’ятеро зазнали поранень різного ступеня тяжкості. Серед жертв були чоловіки віком від 33 до 62 років. Один із постраждалих перебував у важкому стані.

    Аналітики зазначають, що застосування авіабомб із модулями УМПК стало однією з головних загроз для прифронтових міст України у 2025–2026 роках. Росія активно використовує такі боєприпаси для ударів по Костянтинівці, Краматорську, Дружківці, Покровську та інших населених пунктах Донеччини. ФАБ-250 не є новою зброєю — це радянська фугасна авіабомба вагою 250 кілограмів, однак після оснащення модулем планування вона перетворюється на високоточний боєприпас із дальністю польоту в десятки кілометрів.

    За оцінками військових експертів, саме масове використання КАБів стало одним із ключових інструментів російського тиску на міста поблизу лінії фронту. Вони завдають значних руйнувань житловим кварталам навіть без прямого влучання у будинок, адже потужна вибухова хвиля пошкоджує інфраструктуру в радіусі сотень метрів.

    На тлі активізації російських авіаударів українська влада вкотре закликає мешканців прифронтових громад евакуюватися до безпечніших регіонів. Водночас місцева влада та рятувальники продовжують ліквідовувати наслідки чергового удару по Дружківці, допомагати постраждалим та документувати черговий воєнний злочин Росії проти цивільного населення України.

  • Росіяни збирають FPV-«франкенштейни» з українських дронів: окупанти перетворили трофеї ЗСУ на нову зброю

    Росіяни збирають FPV-«франкенштейни» з українських дронів: окупанти перетворили трофеї ЗСУ на нову зброю

    Російські окупанти налагодили виробництво бойових FPV-дронів із захоплених або пошкоджених українських безпілотників. Для цього на тимчасово окупованій території Донецької області створили спеціальну лабораторію, де трофейні дрони розбирають на запчастини, перепрошивають та перетворюють на нові ударні апарати для армії РФ.

    Про роботу такої майстерні повідомило російське пропагандистське агентство ТАСС. За словами самих окупантів, для складання одного повноцінного FPV-дрона їм доводиться використовувати компоненти одразу з п’яти або шести українських безпілотників. Йдеться переважно про дрони, які були пошкоджені, подавлені системами радіоелектронної боротьби або перехоплені під час бойових дій.

    За даними російської сторони, лабораторія працює у структурі угруповання «Південь» та за два тижні здатна зібрати від 300 до 400 ударних FPV-дронів. Для цього окупанти нібито переробляють близько 1500 трофейних українських БПЛА. Якщо ці цифри відповідають дійсності, то мова йде про доволі масштабне виробництво, яке може забезпечувати значну частину потреб окремих російських підрозділів на фронті.

    Схема роботи виглядає доволі простою, але ефективною. Спочатку російські системи РЕБ намагаються «глушити» українські FPV-дрони або перехоплювати їхній сигнал. Після падіння безпілотників придатні деталі збирають та доставляють до лабораторії. Там окремі групи займаються демонтажем, сортуванням компонентів, заміною електроніки та перепрошивкою систем управління під російські частоти.

    Найбільше окупантів цікавлять материнські плати, відеопередавачі, двигуни, корпусні елементи, антени та інші компоненти, які можна повторно використати. Частину деталей комбінують із китайськими комплектуючими, які масово закуповуються Росією через треті країни. У результаті росіяни фактично створюють гібридні FPV-дрони — своєрідних «франкенштейнів», зібраних із різних безпілотників.

    Важливим елементом є перепрошивка техніки. Після зміни програмного забезпечення дрони можуть працювати вже в інтересах армії РФ. Окремі оператори одразу тестують нові системи, а пілотів навчають працювати з модернізованими апаратами.

    FPV-дрони сьогодні стали одним із ключових інструментів сучасної війни. Вони використовуються як для розвідки, так і для ударів по техніці, укріпленнях та живій силі. Через відносно низьку вартість і високу ефективність такі безпілотники фактично перетворилися на «витратний матеріал» фронту. Українські та міжнародні експерти неодноразово зазначали, що середній «термін життя» FPV-дрона на передовій може становити лише кілька бойових вильотів.

    На цьому тлі повторне використання деталей із пошкоджених дронів виглядає логічним кроком для Росії, яка намагається компенсувати величезні втрати техніки та зменшити витрати на виробництво нових БПЛА. Водночас сама поява таких лабораторій свідчить про те, наскільки масштабною стала «дронова війна» між Україною та РФ.

    За різними оцінками, російські війська можуть запускати понад тисячу ударних FPV-дронів щотижня. Частину з них виробляють безпосередньо на території РФ, а ще частину — у напівпідпільних майстернях поблизу фронту. Українські військові та волонтерські проєкти також активно розвивають власне виробництво безпілотників. За даними державної програми «Армія дронів», виробництво БПЛА в Україні за останні роки масштабувалося у десятки разів, а до створення безпілотників долучилися сотні компаній.

    Останнім часом окрему увагу військові приділяють дронам на оптоволокні, які практично неможливо заглушити засобами РЕБ. Саме такі безпілотники зараз активно використовують і російські війська. У 2026 році чеська компанія SPARK навіть створила власний FPV-дрон «Jan Žižka» на основі перехопленої російської технології оптоволоконного БПЛА «Князь Вандал Новгородський».

    Україна, своєю чергою, також активно нарощує технологічну перевагу у сфері безпілотників. Нещодавно українські військові протестували нові типи FPV-дронів ближньої дії, які мають закрити зону до 100–150 кілометрів від кордону. Крім того, українські оператори БПЛА регулярно демонструють ефективність на міжнародних навчаннях, а США вже ведуть переговори щодо можливого придбання українських дронів та систем РЕБ.

    Попри це, поява російських «дронів-франкенштейнів» показує ще одну небезпечну тенденцію війни — технології на фронті адаптуються надзвичайно швидко. Будь-яка втрачена або пошкоджена техніка може стати джерелом комплектуючих для противника. А це означає, що боротьба за перевагу у повітрі дедалі більше перетворюється на війну інженерів, програмістів та операторів дронів.

  • Суд стягнув з компанії Ахметова 15 млн грн на користь «Укренерго»

    Суд стягнув з компанії Ахметова 15 млн грн на користь «Укренерго»

    Господарський суд Донецької області ухвалив рішення про стягнення з АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» 15,46 млн грн заборгованості за послуги з передачі електричної енергії. Рішення у справі було прийняте 28 квітня, однак стало відомим лише після оприлюднення матеріалів у судовому реєстрі, що фактично надало йому публічного розголосу.

    Йдеться про господарський спір між двома ключовими учасниками енергетичного ринку України — оператором системи передачі електроенергії НЕК «Укренерго» та розподільною компанією ДТЕК Донецькі електромережі, що входить до структури енергетичного холдингу ДТЕК.

    Як встановлено матеріалами справи, 1 січня 2024 року між сторонами було укладено договір про надання послуг з передачі електроенергії. Згідно з цим договором, ДТЕК Донецькі електромережі зобов’язувалася своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги, які надає оператор системи передачі. Однак, за позицією позивача, компанія систематично порушувала фінансову дисципліну, що призвело до накопичення значної заборгованості.

    Первісно НЕК «Укренерго» оцінювала суму боргу у 19,59 млн грн. Окрім основної заборгованості, компанія також заявила вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 84,4 тис. грн, посилаючись на прострочення виконання грошових зобов’язань та систематичні затримки платежів з боку відповідача.

    Під час розгляду справи суд дослідив акти приймання-передачі послуг і фінансові розрахунки сторін та встановив, що при визначенні суми позову позивач не врахував частину коригувань до актів, зокрема за травень 2025 року. Саме ці уточнення, як зазначено в матеріалах суду, вплинули на кінцевий розмір заборгованості та призвели до завищення первісно заявленої суми.

    У результаті перерахунку суд дійшов висновку, що фактичний розмір боргу, який підлягає стягненню, становить 15,46 млн грн. Суддя Оксана Чернова визначила, що саме ця скоригована сума відповідає підтвердженим обсягам наданих послуг за періоди жовтень–листопад 2024 року, а також березень–травень і червень–липень 2025 року з урахуванням уточнених актів звірки.

    Окремо суд переглянув нарахування 3% річних і зменшив їхній розмір із заявлених 84,4 тис. грн до 70,6 тис. грн. Таке коригування було здійснене з урахуванням уточненого основного боргу та фактичних періодів прострочення платежів.

    Водночас суд відхилив частину позовних вимог, що перевищували встановлену суму, визнавши їх необґрунтованими через невраховані коригування у первинних розрахунках.

    Окрему увагу в контексті справи привертає структура власності відповідача: бенефіціаром ДТЕК Донецькі електромережі є бізнесмен Рінат Ахметов, що додає справі резонансу на тлі триваючих фінансових суперечок у енергетичному секторі.

    У матеріалах справи також згадується, що подібні спори між учасниками ринку вже розглядалися раніше. Зокрема, у серпні 2025 року цей самий суд зобов’язав компанію ДТЕК Донецькі електромережі сплатити понад 5 млн грн штрафних санкцій та інфляційних втрат на користь НЕК «Укренерго» за несвоєчасне виконання фінансових зобов’язань.

    Таким чином, нове рішення стало черговим епізодом у тривалій серії господарських спорів між ключовими гравцями енергетичного ринку, які стосуються розрахунків за передачу електроенергії та дотримання фінансової дисципліни в умовах функціонування енергосистеми України.

  • Удари по Криму та окупованих територіях: ЗСУ вдарили по “Іскандерах”, РЛС і складах ворога

    Удари по Криму та окупованих територіях: ЗСУ вдарили по “Іскандерах”, РЛС і складах ворога

    У ніч на 2 травня Сили оборони України здійснили серію точкових ударів по військових об’єктах Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях. За офіційною інформацією Генерального штабу ЗСУ, метою операції було послаблення наступального потенціалу противника та зниження його можливостей ведення бойових дій.

    Ключовим епізодом цієї операції стало ураження місця розташування тактичної групи оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер» у районі населеного пункту Дружне на території тимчасово окупованого Криму. Ці ракетні системи є одними з найбільш небезпечних у російському арсеналі, оскільки здатні завдавати високоточних ударів на значній відстані, зокрема по цивільній інфраструктурі та об’єктах критичної важливості.

    Окрім цього, українські сили завдали ударів по засобах радіолокації противника, які відіграють важливу роль у системі протиповітряної оборони. Зокрема, було уражено берегову радіолокаційну станцію «МИС-М1» у районі Маяка, а також радіолокаційну станцію «Подльот» поблизу Євпаторії. Такі об’єкти забезпечують виявлення повітряних цілей і координацію дій ППО, тому їхнє виведення з ладу може суттєво знизити ефективність захисту російських військ.

    На тимчасово окупованих територіях Донецької області українські військові зосередилися на знищенні інфраструктури безпілотних систем ворога. За даними Генштабу, було уражено три пункти управління БпЛА у районі Георгіївки, а також склад безпілотників у Новопетриківці. У сучасній війні саме дрони стали одним із ключових інструментів розвідки та атак, тому такі удари мають стратегічне значення.

    Також повідомляється про успішні удари по ремонтному підрозділу противника в районі Кадіївки на Луганщині та складу боєприпасів поблизу Іванівки в Херсонській області. Знищення або пошкодження логістичних і технічних об’єктів значно ускладнює забезпечення російських військ на фронті.

    Наразі точні масштаби втрат противника уточнюються. Водночас у Генеральному штабі підтвердили ефективність попередніх операцій, зокрема удару по складу боєприпасів на аеродромі «Кача» в окупованому Криму 29 квітня. Крім того, було згадано про атаку на нафтопереробний завод у Туапсе та ураження аеродрому Шагол у Челябінській області РФ, що свідчить про системний характер дій українських сил.

    Військові експерти зазначають, що такі удари є частиною стратегії глибокого ураження, яка спрямована на знищення критично важливих елементів військової інфраструктури ворога далеко за лінією фронту. Це дозволяє не лише зменшити інтенсивність атак з боку Росії, а й створює додатковий тиск на її логістичні можливості.

    Особливу роль у цих операціях відіграють високоточні засоби ураження та безпілотні системи, які дозволяють досягати цілей із мінімальними ризиками для особового складу. Водночас ефективність таких ударів значною мірою залежить від розвідданих і координації між різними підрозділами.

    Аналітики також звертають увагу, що ураження радіолокаційних станцій може мати довгострокові наслідки для російської системи оборони. Без належного радіолокаційного покриття противник втрачає здатність своєчасно виявляти повітряні загрози, що відкриває нові можливості для подальших ударів.

    У ширшому контексті ці події демонструють, що Україна продовжує активно застосовувати асиметричні методи ведення війни, компенсуючи чисельну перевагу противника точністю та мобільністю. Тактика ударів по тилових об’єктах дозволяє поступово виснажувати ресурси Росії та знижувати її бойовий потенціал.

    Водночас ситуація залишається напруженою. Російські війська продовжують обстріли українських територій, а бойові дії не втрачають інтенсивності. У таких умовах подібні операції є важливим елементом загальної стратегії оборони.

    Офіційні джерела наголошують, що робота зі знищення військової інфраструктури противника триватиме й надалі. Українські сили продовжують виявляти та уражати ключові об’єкти, які забезпечують ведення війни проти України.

    Нічна операція 2 травня стала ще одним підтвердженням того, що ЗСУ здатні діяти не лише на лінії фронту, а й ефективно вражати цілі в глибокому тилу противника, змінюючи баланс сил на свою користь.

  • Окупанти просунулися на двох напрямках: нові зміни на фронті у Харківській і Донецькій областях

    Окупанти просунулися на двох напрямках: нові зміни на фронті у Харківській і Донецькій областях

    Російські війська зафіксували просування одразу на двох ділянках фронту — у Харківській та Донецькій областях. Йдеться про Куп’янський та Костянтинівський напрямки, де, за даними аналітиків, ворогу вдалося розширити зону контролю.

    Оновлену ситуацію на фронті аналітики проєкту “DeepState” показали у понеділок, 27 квітня.

    Згідно з оновленими даними аналітичного проєкту DeepState, на Куп’янському напрямку російські підрозділи просунулися поблизу Петропавлівки. Там окупанти зайняли частину так званої «сірої зони» — території, яка раніше не перебувала під стабільним контролем жодної зі сторін.

    Цей напрямок залишається одним із ключових для російських військ, оскільки відкриває можливості для тиску на Куп’янськ — важливий логістичний вузол на сході України. Бої в цьому районі тривають із високою інтенсивністю, а ситуація характеризується постійними спробами противника просунутися вперед малими штурмовими групами.

    На Костянтинівському напрямку в Донецькій області ворог також має певні тактичні успіхи. Зокрема, зафіксовано просування з боку населеного пункту Ступочки у напрямку Костянтинівки. Це місто є важливим елементом оборонної лінії українських сил на Донеччині.

    За інформацією Генерального штабу ЗСУ, лише за поточну добу на Куп’янському напрямку противник здійснив щонайменше чотири штурмові спроби — зокрема в районах Куп’янська, Кіндрашівки, Ківшарівки та Новоосинового.

    На Костянтинівському напрямку інтенсивність бойових дій ще вища. Там зафіксовано сім атак у районах Костянтинівки, Плещіївки, Іванопілля, Іллінівки, Русиного Яру та Софіївки. Загалом від початку доби кількість атак російських військ по всій лінії фронту досягла 76.

    Аналітики зазначають, що поточні просування мають тактичний характер і не свідчать про масштабний прорив оборони. Водночас вони демонструють зростання активності російських військ і спроби знайти слабкі місця в українській обороні.

    Ситуація на фронті залишається складною та динамічною. Російські сили продовжують тиснути на кількох напрямках одночасно, використовуючи чисельну перевагу в живій силі та техніці. Основна тактика — виснаження українських підрозділів через постійні атаки.

    Водночас українські Сили оборони утримують ключові позиції та працюють над посиленням оборонних рубежів. За оцінками військового командування, найактивніша фаза наступальних дій противника була частково стримана, однак локальні атаки тривають.

    Експерти наголошують, що бої на сході України дедалі більше набувають позиційного характеру. Обидві сторони намагаються покращити тактичне положення, просуваючись на незначні відстані, але ці зміни можуть мати важливе значення для подальшого розвитку ситуації.

    Окрему увагу приділяють укріпленню оборонних ліній, які часто називають «поясом фортець». Саме ці укріплення мають стримувати подальше просування ворога та створювати умови для стабілізації фронту.

    У підсумку, попри локальні успіхи російських військ, ситуація залишається контрольованою. Українські сили продовжують оборону, водночас готуючись до можливих змін у характері бойових дій.

  • Зеленський про «Донніленд»: що насправді вирішується щодо Донбасу

    Зеленський про «Донніленд»: що насправді вирішується щодо Донбасу

    Президент України Володимир Зеленський публічно відреагував на інформацію про нібито використання під час переговорів неформальної назви «Донніленд» щодо частини Донбасу. Глава держави наголосив: у всіх офіційних контактах Україна використовує виключно юридично визначені формулювання — Донецька область, Луганська область, Донбас і територія України.

     

  • Генштаб: ЗСУ уразили пункт управління ЧФ РФ у Севастополі та низку цілей у РФ

    Генштаб: ЗСУ уразили пункт управління ЧФ РФ у Севастополі та низку цілей у РФ

    У період 21 квітня та в ніч на 22 квітня підрозділи Сил оборони України завдали серії ударів по військових об’єктах російських окупаційних сил у тимчасово окупованому Криму, на території Російської Федерації та на окупованих територіях України.

    Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ. За даними українського командування, операції були спрямовані на ураження ключових елементів системи управління, координації та застосування сил противника, зокрема безпілотних підрозділів і командних структур.

    Одним із головних епізодів став удар по пункту управління рухом військових кораблів “Стрілецький” у Севастополі, що на тимчасово окупованій території Криму. За даними Генштабу, цей об’єкт належить до структури Чорноморський флот РФ і відповідає за координацію переміщення кораблів та управління морською обстановкою в Чорному морі. Українська сторона наголошує, що подібні пункти є важливими для забезпечення оперативної діяльності флоту РФ у регіоні, особливо в умовах бойових дій.

    Окремо повідомляється про серію ударів по пунктах управління безпілотними літальними апаратами на території Росії та поблизу лінії фронту. Зокрема, уражено об’єкти в районах населених пунктів Коровяковка та Тьоткіно у Курській області РФ, а також у районі Добролюбівка на Харківщині, де, за даними Генштабу, функціонував пункт управління БпЛА “Молнія”. Ці структури, як зазначається, використовувалися для координації розвідувальних і ударних безпілотників.

    Також українські сили завдали ураження по командно-спостережних пунктах російських підрозділів у прикордонних районах РФ — поблизу населених пунктів Вязове та Високе у Бєлгородській області. За оцінкою українського командування, ці об’єкти були задіяні в управлінні підрозділами, що діють на українському напрямку.

    Окремо повідомляється про ураження командно-спостережного пункту поблизу населеного пункту Затишне, а також району зосередження особового складу російських військ у районі Графське на тимчасово окупованій території Донецької області. У Генштабі зазначають, що удари по скупченнях живої сили спрямовані на зниження наступального потенціалу противника та ускладнення його логістики.

    У Генеральному штабі ЗСУ підкреслюють, що втрати противника та масштаби завданих уражень наразі уточнюються. Операції, за словами українського командування, є частиною системних дій зі зниження бойових можливостей російської армії, насамперед у сфері управління, розвідки та координації підрозділів на різних напрямках фронту.

  • У низці регіонів України є знеструмлення після обстрілів енергетики

    У низці регіонів України є знеструмлення після обстрілів енергетики

    Через чергові російські обстріли об’єктів енергетичної інфраструктури в Україні частина споживачів у низці областей тимчасово залишилася без електропостачання. Про це повідомило Міністерство енергетики України.

    За офіційними даними, знеструмлення зафіксовані у Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Одеській, Харківській та Чернігівській областях. Причиною відключень стали пошкодження енергетичних об’єктів унаслідок ворожих атак, що призвели до аварій у мережах і необхідності оперативного перепідключення споживачів до резервних схем живлення.

    У Міненерго зазначають, що енергетична інфраструктура в цих регіонах зазнала різного ступеня пошкоджень. У деяких випадках йдеться про локальні аварії, в інших — про ураження обладнання, яке потребує більш складного ремонту. Внаслідок цього частина населених пунктів та окремі райони міст тимчасово залишилися без електроенергії.

    Попри це, енергетики працюють у посиленому режимі та здійснюють відновлювальні роботи цілодобово. Ремонтні бригади вже залучені на місцях пошкоджень у кожному з постраждалих регіонів. Фахівці проводять обстеження мереж, відновлюють лінії електропередач, ремонтують трансформаторні підстанції та інше критичне обладнання, необхідне для стабільного електропостачання.

    У Міністерстві енергетики підкреслюють, що головним пріоритетом є якнайшвидше повернення світла всім споживачам, які тимчасово залишилися без електроенергії. Водночас швидкість відновлення залежить від масштабу пошкоджень та безпекової ситуації в регіонах, оскільки частина енергетичних об’єктів продовжує перебувати в зоні ризику повторних атак.

    Водночас у відомстві наголошують, що попри складну ситуацію енергосистема України продовжує працювати стабільно. Станом на зараз не прогнозується застосування графіків погодинних відключень або інших загальнонаціональних обмежень споживання електроенергії. Це означає, що система зберігає достатній рівень резервів і здатна покривати поточне навантаження навіть в умовах локальних аварій.

    Окремо Міненерго звертає увагу, що ситуація в енергосистемі залишається динамічною. У разі нових атак або пошкоджень інфраструктури можливі оперативні зміни в режимі електропостачання. Саме тому громадян закликають уважно стежити за повідомленнями офіційних обленерго та місцевих енергетичних компаній, які першими інформують про зміни у своїх регіонах.

    Також українців просять відповідально ставитися до споживання електроенергії. У Міненерго нагадують про необхідність економного використання ресурсу у вечірні години з 18:00 до 22:00. У цей період навантаження на енергосистему традиційно зростає через побутове споживання, що в умовах пошкодженої інфраструктури може додатково ускладнювати роботу енергетиків.

    Фахівці енергетичної галузі продовжують працювати над ліквідацією наслідків атак і відновленням критичної інфраструктури. У Міненерго підкреслюють, що українська енергосистема вже неодноразово проходила випробування масованими ударами, і завдяки досвіду енергетиків та оперативним ремонтам їй вдається зберігати стійкість.

    Таким чином, попри тимчасові відключення у низці областей, енергосистема України продовжує функціонувати без запровадження загальнонаціональних графіків обмежень, а відновлювальні роботи тривають у безперервному режимі.

  • Втрати РФ зростають швидше за мобілізацію: у Міноборони назвали показники по фронту

    Втрати РФ зростають швидше за мобілізацію: у Міноборони назвали показники по фронту

    Російська армія зазнає значних втрат у війні проти України, які вже перевищують темпи її мобілізації. Про це заявив віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров під час відкриття 34-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», що відбулося в Берліні.

    За його словами, на сьогодні втрати Росії становлять у середньому 254 військових на кожен квадратний кілометр бойових дій. На окремих ділянках фронту ці показники ще вищі: зокрема, у Донецькій області вони сягають приблизно 428 військових на квадратний кілометр. «Ми робимо кожен метр української землі надзвичайно дорогим для ворога», — наголосив Федоров, підкреслюючи ефективність дій Сил оборони.

    За оцінками української сторони, попри постійні штурми, російські війська не досягають стратегічних проривів. Натомість Збройні сили України утримують позиції та поступово нарощують тиск на противника. Сучасна тактика України базується на поєднанні активної оборони з точковими ударами, які поступово виснажують ресурси ворога. Важливу роль у цьому відіграють безпілотні системи, високоточна зброя та ефективна розвідка.

    Федоров також підкреслив, що рівень втрат російської армії вже перевищує темпи мобілізації, що створює для РФ додатковий тиск. Це означає, що Росія змушена витрачати більше ресурсів на підтримання чисельності військ, ніж здатна компенсувати у короткостроковій перспективі. У довшій перспективі це може впливати на боєздатність підрозділів та загальну ефективність ведення бойових дій.

    Паралельно Україна посилює тиск на економічні можливості Росії. Зокрема, йдеться про удари по енергетичному сектору, який є ключовим джерелом доходів російського бюджету. Також проводяться операції, спрямовані на порушення логістичних ланцюгів противника — ураження складів боєприпасів, транспортної інфраструктури та вузлів постачання, що ускладнює перекидання резервів і техніки на фронт.

    Заява пролунала в межах засідання у форматі «Рамштайн» — ключового міжнародного майданчика для координації військової допомоги Україні. Саме тут партнери узгоджують постачання озброєння, підготовку українських військових і довгострокову підтримку обороноздатності держави. Українська сторона наголошує, що міжнародна підтримка залишається критично важливою для збереження нинішнього темпу оборони та подальшого посилення тиску на ворога.

    Експерти відзначають, що нинішній етап війни дедалі більше нагадує війну на виснаження, де ключову роль відіграє співвідношення ресурсів, техніки та людського потенціалу. Високий рівень втрат російської армії у поєднанні з обмеженими можливостями швидкого поповнення може стати одним із визначальних факторів подальшого розвитку ситуації на фронті.

    Таким чином, за оцінками української сторони, стратегія Сил оборони спрямована не лише на утримання позицій, а й на системне виснаження противника. У цих умовах кожен кілометр фронту стає для Росії дедалі дорожчим — як у людських, так і в економічних ресурсах.