Khreshchatyknews.com

Позначка: Донеччина

  • В ISW вважають, що відмова від Донеччини дозволить РФ уникнути важких боїв

    В ISW вважають, що відмова від Донеччини дозволить РФ уникнути важких боїв

    Вихід України з Донецької області зруйнує так званий “пояс фортець”, який протягом останніх 11 років стримував російські війська. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

    За даними аналітиків, цей оборонний рубіж складається з чотирьох великих міст та низки менших населених пунктів, розташованих уздовж траси H-20 Костянтинівка – Слов’янськ. Довоєнне населення регіону сягало понад 380 тисяч людей. Лінія оборони завдовжки 50 кілометрів поділяється на дві частини: північну, яку формують Слов’янськ і Краматорськ, та південну, що включає Дружківку, Олексієво-Дружківку та Костянтинівку.

    Слов’янськ і Краматорськ є ключовими логістичними центрами для забезпечення українських сил у Донецькій області. Дружківка та Костянтинівка також мають стратегічне значення як частина оборонної інфраструктури, яку почали створювати ще у 2014 році після звільнення цих територій від проросійських бойовиків.

    В ISW наголошують, що російська армія з великою ймовірністю порушить будь-яке майбутнє перемир’я чи мирну угоду, якщо ті не передбачатимуть дієвих механізмів моніторингу та гарантій безпеки. Втрата укріпленого поясу, на який Україна витратила роки та значні ресурси, відкриє РФ можливість відновити наступ у значно вигідніших умовах, без тривалих боїв за територію.

    На тлі цих застережень тривають чутки про те, що під час підготовки можливої зустрічі Володимира Путіна і Дональда Трампа обговорюють варіанти домовленостей, які можуть передбачати територіальні поступки. Bloomberg повідомляло, що Кремль вимагає від Києва повного виходу з Донецької та Луганської областей і відмови від Криму, натомість обіцяючи зупинити наступ у Херсонській та Запорізькій областях по поточній лінії фронту.

  • На Донеччині фіксують рух російських військ у кількох напрямках

    На Донеччині фіксують рух російських військ у кількох напрямках

    На фронті ситуація залишається напруженою. За даними аналітиків проєкту DeepState, російські війська досягли певного тактичного просування в районі одразу чотирьох населених пунктів у Донецькій області.

    Зокрема, мова йде про території поблизу сіл Торське, Горіхове, Зелена Поляна та Новопіль. Усі вони розташовані на сході України, де останнім часом активізувалися бойові дії.

    Торське — село, що входить до Лиманської міської громади. Воно неодноразово опинялося під ворожим вогнем, а тепер повідомляється про просування противника на цій ділянці.

    Горіхове розташоване у Покровській міській громаді. Тут ситуація залишається нестабільною, а наближення лінії фронту викликає занепокоєння серед місцевого населення.

    Також зафіксовано рух окупаційних сил біля села Зелена Поляна, що входить до Великоновосілківської селищної громади Волноваського району. Поруч, у цьому ж районі, ворожі сили просунулися й поблизу села Новопіль.

    Аналітики DeepState зазначають, що карта бойових дій була оновлена з урахуванням цих змін. Ситуація на фронті залишається динамічною, а Збройні сили України продовжують оборону на складних ділянках.

  • Експрокурор Криму, якого ловили на хабарі, готується повернутись у прокуратуру Донеччини

    Експрокурор Криму, якого ловили на хабарі, готується повернутись у прокуратуру Донеччини

    Прокурорська система України, попри численні гучні антикорупційні заяви, знову демонструє здатність до самовідтворення: колишній фігурант справи про хабарництво Сергій Хальзєв готується повернутись до органів прокуратури. Наразі він проходить стажування в Краматорській окружній прокуратурі Донецької області.

    Хальзєв — не нове ім’я у прокурорському середовищі. У минулому він встиг попрацювати в прокуратурах Єнакієвого, Севастополя, Криму, а також у Генеральній прокуратурі України. Проте в 2016 році його кар’єра обірвалася — СБУ затримала Хальзєва за вимагання 15 тисяч доларів у кримського ексдепутата. Суд обрав для нього запобіжний захід із заставою понад 800 тис. грн. Попри це, реального покарання він не поніс.

    Після скандалу Хальзєв пішов у адвокатуру, але, як з’ясувалося, не полишив ідеї повернення в державну службу. Сьогодні він уже «освоюється» на новому місці — у прокуратурі Донеччини, звідки, вочевидь, і має намір повернутись у систему.

    Не менш показова історія і з його дружиною — Тетяною Хальзєвою, яка нині працює начальницею одного з відділів Київської обласної прокуратури. За даними журналістських розслідувань, Тетяна не задекларувала дорогі витрати на навчання сина у приватному дитячому садку Crayon International preschool, де річна оплата сягає 400 тисяч гривень. У декларації зафіксовано лише скромну компенсацію від держави — 59 тис. грн.

    Крім того, пані Хальзєва користується автомобілем BMW X3, який оформлений на її матір, з офіційною вартістю усього 711 тис. грн — що суттєво нижче за ринкову ціну такого авто навіть на вторинному ринку.

    Ситуація з родиною Хальзєвих яскраво ілюструє проблему «кадрової реінкарнації» в українській прокуратурі: навіть ті, хто був причетний до корупційних скандалів, знаходять шлях назад у систему. І водночас — спокійно уникають належного декларування витрат, користуються дорогим майном, оформленим на родичів, і залишаються безкарними.

  • Депутат із кримінальним минулим Сергій Андрійченко хоче повернутися до влади на Донеччині

    Депутат із кримінальним минулим Сергій Андрійченко хоче повернутися до влади на Донеччині

    Депутат Покровської міськради від «Молодіжної партії України» Сергій Андрійченко, в кримінальних колах більше видомий на прізвисько «Чікян», запустив піар компанію з метою повернутись до влади.

    Про це пише видання 360ua.news.

    На початку квітня цього року Сергій Андрійченко нагадав мешканцям Покровська та Покровського району на Донеччині про своє існування, виклавши на власних сторінках у соцмережах «Facebook» та «Instagram» звернення до мешканців, розповідаючи про системні факти корупції керівництва місцевої військової адміністрації. Зазвичай нічого нового, загальні речі конкретики не має.

    Але сам факт виходу Сергія Андрійченка у публічну площину викликає настороженість. Як виявилось, він є фігурантом кримінального провадження №12024000000001003 від 23.05.2024 року, якому правоохоронцями повідомлено про підозру у скоєнні злочину за ч.3 ст.369 Кримінального кодексу України – надання неправомірної вигоди посадовій особі, тобто хабаря.

    Так, Сергій Андрійченко за грошові кошти у розмірі 1 млн. грн. грн. намагався вирішити для себе питання виділення земельної ділянки за що і був притягнутий до кримінальної відповідальності. Тепер Сергій Андрійченко, відчуваючи неминуче покарання (справа розглядається у Заводському районному суді міста Кам’янське Дніпропетровської області) намагається усіма засобами уникнути відповідальності за злочин, граючи роль «політичної жертви».

    Щодо кримінального минулого Сергія Андрійченка вже неодноразово писали журналісти, але в контексті його нещодавніх заяв слід нагадати хто він такий. З 2005 року Сергій Андрійченко на тлі торгівлі наркотичними засобами на Донеччині зблизився із кримінальним авторитетом Арменом Саркісяном (він же «Армен Горлівський»), який в свою чергу підпорядковувався Юрію Іванющенку (відомий як «Юра Єнакіївський»).

    Усі троє таким чином і перебували у пулі екс-президента-втікача Януковича для виконання «брудної роботи», верхівкою якої стало засилання «тітушек» для розгону мітингувальників «майдану» під час «Революції гідності» у Києві, а також залякування та вбивства проукраїнські налаштованих громадян.

    Починаючи з 2011 року Армен Саркісян призначає «Чікяна» «наглядачем» за Покровськом (на той час ще Красноармійськ) та наближених населених пунктів – Новогродівка, Мирноград (на той час Димитрів), Добропілля, Селидове. Армен Саркісян – це саме той персонаж, який після подій 2014 року залишився на тимчасово окупованій території у Горлівці та за 10 років зміг через російських покровителів та спецслужб країни-агресора значно розширити бізнес-сферу свого впливу та, навіть, з 2022 року сформував свою ПВК «АрБат» («Вірменський батальйон»). А у лютому 2025 року був підірваний у москві в ЖК «Алі паруси».

    На відміну від Армена Саркісяна Сергій Андрійченко не виїхав до окупованої території та продовжив свою кримінальну діяльність на «ввіреній» йому Саркісяном території, яка підконтрольна органам влади України. За час кримінальної діяльності Сергій Андрійченко швидко перетворився на місцевого бізнесмена, взявши під контроль через кримінальні методи низку підприємств, та попрямував у політику.

    На кшталт Армену Саркісяну, який очолював т.зв. «Федерацію боксу днр», Сергій Андрійченко також очолив подібну федерацію, ставши Президентом «Федерації боксу міста Красноармійськ». Така діяльність дозволяла формувати для нього майбутній політичний імідж, а також відбирати спортсменів, здатних виконувати кримінальні доручення, в т.ч. по тиску на учасників «Революції гідності».

    Отже політична діяльність Сергія Андрійченка розпочалась з отримання на місцевих  виборах 2015 року депутатського мандату Покровської міської ради від «Молодіжної партії України», а також дозволила йому завести до ради підконтрольних однодумців, за допомогою яких лобіювати участь підконтрольних йому підприємств у тендерних закупках за бюджетні кошти. Згодом, у 2020 році  Сергій Андрійченко переобрався депутатом Покровської міської ради, та продовжив лобіювання комерційних інтересів підконтрольних підприємств, про функціонування яких він завжди дбав заздалегідь.

    Так, тільки за офіційними даними з його декларацій можна нарахувати більш ніж 20 підприємств, де «Чікян» є, або був директором, власником/співвласником, або кінцевим бенефіціаром. Напрямки діяльності фірм теж різноманітні – від надання послуг по ремонту різнопланового обладнання машиноустаткування до послуг по похованню. І це зовсім не означає, що  він має рацію практично усіх сферах бізнесу. Просто потрібно «надавити» на власників вже діючих підприємств застарілими кримінальними методами, пообіцяти їм лобіювання інтересів, в т.ч. через своє депутатство, та отримувати у подальшому дохід від їх діяльності.

    Не дивно, що сумарний дохід, задекларований «Чікяном» за 2024 рік склав майже 15 млн.грн. При цьому, він офіційно показав у наявності 40 млн. грн., 1 млн. доларів США, 25 тис.євро, 6 автівок (на 2017 рік в нього їх було 26), 15 об’єктів нерухомості (загальна площа сягає більш ніж 7300 кв. метрів).

    Значні статки дозволили у свій час Сергію Андрійченку придбати у власність Покровську місцеву ТОВ «Телебачення «КАПРІ», що забезпечило створення піару для продовження своєї депутатської діяльності, а також висвітлення інформаційних дискредитуючих сюжетів відносно своїх опонентів. При цьому, офіційним власником «КАПРІ» стала його дружина – Ірина Андрійченко, яка окрім інформаційної сфери також є власницею декількох бізнес-структур свого чоловіка.

    Подальшу політичну діяльність Сергія Андрійченка перервало повномасштабне вторгнення російсько-окупаційних військ на територію України та припинення роботи депутатських корпусів. Восени 2022 року Сергія Андрійченка було мобілізовано до лав ЗСУ (одна з версій його мобілізації є уникнення розправи від мешканців Покровської громади, які також мобілізувалися та мали наміри нагадати «Чікяну» про його минулі «гріхи» та співпрацю з «Арменом Горлівським»).

    По мобілізації Сергій Андрійченко проходив службу у лавах 25-ї окремій повітрянодесантній бригаді ДШВ на посаді снайпера, згодом перевівся до 77-ї окремої аеромобільної бригади. При цьому, участі у бойових діях не брав, а фактично займався матеріально-технічним забезпеченням підрозділу, витративши при цьому величезні власні кошти, чим зміг отримати привілейоване становище. Майже усю службу мешкав у Дніпропетровській та Харківській областях, відпочиваючи у ресторанах та піклуючись про власний бізнес. Демобілізувався у 2024 році з причин, нібито, отримання інвалідності в результаті бойових дій, після чого фактично одразу потрапив до криміналу з хабарем.

    Отже поява Сергія Андрійченка в публічному просторі з претензією на моральність не просто його емоційний порив, а спроба людини зі зв’язками у кримінальному світі, в т.ч. тими, хто напряму пов’язані з розв’язуванням війни на території нашої країни та вбивстві наших громадян, повернутися до влади, до розкішного життя та уникнути кримінального покарання.

  • Рейдери проти рейдерів: у Донецьку нові “господарі” захопили супермаркети

    Рейдери проти рейдерів: у Донецьку нові “господарі” захопили супермаркети

    На тимчасово окупованих територіях України почалася нова хвиля рейдерства. Під “перерозподіл” майна потрапляє не лише український бізнес, захоплений ще на початку повномасштабного вторгнення, а й підприємства та нерухомість тих, хто активно співпрацював із російськими окупантами. Колаборантів масово “кидають” — і вже не українці, а свої ж російські “визволителі”.

    У Донецьку 11 квітня до магазинів мереж “Авоська” та “Обжора” увірвалися озброєні люди. Погрожуючи автоматами, вони вигнали працівників і фактично захопили торговельні точки. Надалі, як повідомляють місцеві, до мережі навідалися співробітники Слідчого комітету РФ та ФСБ — формально “для перевірки”, неформально ж — для передачі бізнесу новим “власникам”.

    Власник “ЮгТехЛогістики”, на яку формально оформлені магазини, заявив, що за цим стоять конкуренти. Та як показує практика, конкуренція в окупації вирішується не ринковими методами, а кількістю озброєних прибічників.

    Показовою стала історія з мережею супермаркетів “Зеркальний” (нині “Ілеар”), яка одразу після окупації активно почала працювати під російською адміністрацією. Як повідомив Петро Андрющенко, власника тепер звинувачують у “фінансуванні ЗСУ” — без жодних доказів. Це лише привід, аби забрати бізнес остаточно. Частину магазинів уже “націоналізували”, на черзі решта.

    Особливо цинічним є те, що тиск чинять не просто окупанти, а конкретні “гравці” з Кавказу, пов’язані з російськими спецслужбами. Усе за законами воєнного кримінального клану.

    Проблеми наздоганяють і колаборантів, які встигли осісти в “звільнених” містах. Якщо раніше окупаційна влада масово “націоналізувала” житло українців, які виїхали, то зараз почали вилучати нерухомість навіть у тих, хто живе в ній постійно.

    Мешканці Маріуполя і Мелітополя розповідають, що навіть активні прихильники Росії стали жертвами — їхні квартири вносять до списків “безхазяйних”, після чого людям погрожують виселенням. А відстояти своє можна лише з російським паспортом і при особистій присутності в органах “влади” — що також не гарантує нічого.

    “Зрадників ніде не люблять”, — констатують місцеві. Тепер колаборанти шукають способи “вирішити питання”, але марно — система, яку вони обслуговували, працює проти них.

  • Окупанти за 5 км від Дніпропетровщини: DeepState фіксує просування РФ

    Окупанти за 5 км від Дніпропетровщини: DeepState фіксує просування РФ

    Російські війська продовжують нарощувати тиск на східному фронті. За оновленими даними OSINT-проєкту DeepState, окупанти досягли нових тактичних успіхів у Донецькій області та стрімко наближаються до адміністративного кордону з Дніпропетровщиною. Від одного з ворожих плацдармів — села Котлярівка — до межі області залишається лише близько п’яти кілометрів.

    Таку інформацію оприлюднили аналітики DeepState у ніч на 12 квітня.

    Три напрямки загрози

    За словами аналітиків, армія РФ просунулася на трьох напрямках:

    • Калинове,

    • Новоолександрівка,

    • Котлярівка.

    Ці населені пункти розташовані в межах Донецької області, однак географія бойових дій стрімко зміщується на захід. Особливу тривогу викликає ситуація поблизу Котлярівки, звідки до адмінкордону з Дніпропетровською областю залишилося всього 5 км.

    Поступова ескалація

    Напередодні, 11 квітня, DeepState зафіксував окупацію села Олександропіль у Покровському районі Донеччини. Також повідомлялось про просування росіян у районах Новобахмутівки та Успенівки.

    Це свідчить про поступову, але наполегливу спробу ворога прорватися глибше вглиб оборонних рубежів ЗСУ.

    Що означає «5 км до кордону»

    Зменшення відстані до адміністративних меж Дніпропетровщини — це не лише символічна межа. Це створює пряму загрозу для прифронтових громад області, а також може мати психологічний ефект для мирного населення й оборонних сил.

    З огляду на ситуацію, критично важливим залишається укріплення лінії оборони, перекидання резервів та оперативне реагування на загрози, які швидко змінюють географію.

  • Контррозвідка затримала священника, який зливав інформацію про ЗСУ окупантам

    Контррозвідка затримала священника, який зливав інформацію про ЗСУ окупантам

    На Донеччині Служба безпеки України викрила чергового агента ФСБ — ним виявився 58-річний протоієрей Покровського вікаріатства так званої Московської церкви в Україні. За даними СБУ, він шпигував на користь російських спецслужб, передаючи ворогу розвіддані про позиції українських військ.

    Священнослужителя завербували через його доньку, яка проживає в Росії. Вона ще раніше зверталася до Путіна з проханням надати російське громадянство своїй матері та сестрі з України. Після цього на клірика вийшов представник ФСБ, який пообіцяв “евакуацію” всієї родини до РФ в обмін на співпрацю.

    Протоієрей погодився. За даними слідства, він почав активно збирати і передавати ворогу координати запасних командних пунктів, укріплених районів і логістичних хабів ЗСУ у Волноваському районі.

    Саме за цими координатами росіяни готували удари високоточною зброєю: авіабомбами, ракетами та артилерією. Проте українська контррозвідка вчасно викрила і знешкодила агента. У нього вилучили мобільний телефон із доказами співпраці з окупантами.

    Наразі затриманому повідомлено про підозру в державній зраді в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111 КК України). Він перебуває під вартою. Якщо провину буде доведено — йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

  • Окупанти атакували Новосілку: висаджено десант – DeepState

    Окупанти атакували Новосілку: висаджено десант – DeepState

    Російські військові активізували бойові дії в Донецькій області. Механізована колона окупантів, що складалася з чотирьох одиниць техніки, здійснила штурм у напрямку села Новосілка, висадивши десант. Про це повідомив аналітичний проект DeepState, який відстежує ситуацію на фронті.

    “Вчергове помітна тактика кац*пні, коли попереду колони йде танк, скоріше за все, обвішаний РЕБами, а екіпаж техніки був упевнений в невразливості”, – йдеться у повідомленні.

    Зазначається, що колона пройшла БрРО однієї з бригад, заїхала в село та висадила десант фактично в тил суміжному підрозділу. “При відході техніки, по ній вже почали наносити ураження, зокрема, суміжні підрозділи Президентської бригади. Наразі в селі перебуває близько 20-ти піхотинців, які пробують закріплюватися, ховатися в будинках”, – повідомляє DeepState.

    При цьому проєкт додає, що окупанти намагатимуться вибити українських військових з села, “і проживуть вони недовго”.

    Війна в Україні – останні новини з фронту

    Як повідомляв УНІАН, керівник безпекових програм центру глобалістики “Стратегія XXI” Павло Лакійчук зазначив, що окупанти, перегрупувавшись, розпочали другу хвилю наступу на Донбасі.

    Він зазначив, що на Покровському напрямку українські військові потужно стримували ворога, що призвело до серйозних втрат з його боку, тому окупантам довелося відтягувати свої сили для перегрупування.

    За словами Лакійчука, цей час Сили оборони України використали для контрнаступу на південний захід і на північний схід від Покровська і було просування на критичних напрямках.

    При цьому він додав, що, ймовірно, окупанти завершили перегрупування і вже вчора кількість боєзіткнень зросла в півтори рази. Лакійчук вважає, що, перегрупувавши сили, накопичивши резерви, ворог вдається до другої хвилі наступу на Донбасі.

  • Українські військові у Покровську стикаються з критичною нестачею піхоти та проблемами логістики

    Українські військові у Покровську стикаються з критичною нестачею піхоти та проблемами логістики

    Українські війська, які обороняють Покровськ на Донеччині, стикаються з гострою нестачею піхоти та серйозними проблемами із логістикою. Як повідомляє Associated Press, російські безпілотники активно атакують шляхи постачання, що ускладнює забезпечення військових необхідними ресурсами.

    Сили оборони втрачають контроль над позиціями навколо стратегічно важливого транспортного вузла, що з’єднує кілька автошляхів, які ведуть до великих міст у східній частині Донецької області. Окрім того, Покровськ є ключовою залізничною станцією, що додає йому стратегічної ваги.

    Москва прагне здобути якомога більше території, особливо з огляду на політичні зміни у США. Адміністрація Дональда Трампа наполягає на переговорах про припинення бойових дій, а нещодавнє заморожування допомоги Україні викликало серйозне занепокоєння серед українських посадовців. Водночас президент України Володимир Зеленський заявив, що військова підтримка продовжується.

    Захисники Покровська повідомляють, що останнім часом противник змінив тактику, атакуючи фланги замість лобових ударів, намагаючись створити кліщовий маневр навколо міста. Контроль над висотами дозволяє росіянам ефективніше контролювати українські маршрути постачання. Сильний туман ускладнює роботу українських безпілотників, що дає змогу окупантам зміцнювати свої позиції.

    Командування ЗСУ визнає, що резервів для посилення оборони не вистачає, а новостворені підрозділи мають проблеми з боєготовністю. Військові сподіваються на позитивні зміни після призначення Михайла Драпатого командувачем сухопутних військ.

    “Війну виграє логістика. Якщо немає матеріально-технічного забезпечення, то немає й піхоти, тому що немає можливості її забезпечити. Росіяни навчилися цьому і роблять це досить добре”, – зазначає заступник командира батальйону “Вовки Да Вінчі” з позивним “Афер”.

    Погодні умови ускладнюють ситуацію

    Низка факторів призвела до втрати селища Велика Новосілка – це стало найбільшим проривом противника з моменту захоплення Курахового в січні. Українські війська ще зберігають присутність у південному секторі населеного пункту, але військові експерти критикують рішення не здійснювати повний відступ.

    Селище розташоване лише за 15 км від меж Дніпропетровської області, де вже розпочато будівництво оборонних укріплень у зв’язку з потенційним просуванням ворога. Командири на місцях повідомляють про скупчення значних сил російської піхоти.

    “Через це ворог нарощував сили… займав позиції, окопався. У них це дуже добре виходило”, – зазначив один із командирів біля Покровська.

    У вирішальний момент російські війська почали масований наступ – у бій були введені до 10 колон бронетехніки чисельністю до 10 одиниць кожна.

    Логістичні труднощі

    Основні транспортні артерії, що забезпечують фронт, зараз перебувають під загрозою атак з повітря, що суттєво ускладнює забезпечення українських підрозділів. Російські сили контролюють висоти, що дозволяє їм завдавати ударів на 30 км вглиб оборони ЗСУ.

    “Траса Покровськ-Павлоград-Дніпро вже під контролем російських безпілотників”, – повідомив один із командирів на передовій. За його словами, пропускна здатність дороги знизилася до 10% від попередніх показників.

    Альтернативні маршрути також перебувають під загрозою, змушуючи українську техніку рухатися відкритими полями, що збільшує ризик ураження. Це суттєво ускладнює евакуацію поранених, яка тепер займає не години, а дні.

    “Все видно (ворожим безпілотникам – ред.) і це дуже важко”, – говорить фельдшер “Марік”.

    Проблеми з підготовкою новобранців

    Нестача особового складу на фронті залишається критичною проблемою. Нові підрозділи не мають достатньої підготовки, що створює додаткове навантаження на досвідчені частини. “Афер” скаржиться:

    “Постійно розширюють лінію фронту, тому що залишають свої позиції, не утримують їх, не контролюють, не стежать за ними. Майже всю роботу ми виконуємо за них. Через це, маючи спочатку 2-кілометрову зону відповідальності, ви отримуєте 8-9 кілометрів на батальйон, що дуже багато, і у нас недостатньо ресурсів”.

    Проблеми виникають і з постачанням дронів – їх кількість не відповідає потребам.

    “Це не тому, що вони мають менш якісну піхоту, а тому, що вони абсолютно не готові до сучасної війни”, – додає “Афер”.

    Виснажені українські військові змушені утримувати позиції тижнями, не маючи ротацій. Росіяни мають значну чисельну перевагу – за словами військових, на одного українського солдата припадає 20 противників.

    У медичному пункті під Покровськом поранений боєць із позивним “Риба” проходить відновлення після поранення, яке отримав під час евакуації загиблого товариша. Під час навантаження тіла на автомобіль поруч розірвалась російська міна.

    “Ми відбиваємось, наскільки можемо, якомога краще”, – говорить він.

    Що ще відомо щодо ситуації навколо Покровська

    Як ми повідомляли, російським окупантам не вдається оточити Покровськ.

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський зазначає, що Покровський напрямок залишається одним із найгарячіших на фронті. За перший місяць 2025 року Сили оборони знешкодили там 15 тисяч окупантів, з яких близько 7000 – безповоротно. Він наголосив, що триває оборонна операція, направлена, зокрема, на знищення ворожих сил та резервів противника.

    За словами Сирського, українські захисники безперервно завдають втрат окупантам.

  • СБУ затримала чергову агентку ФСБ

    СБУ затримала чергову агентку ФСБ

    Служба безпеки України продовжує очищати країну від ворожих агентів. Цього разу на Донеччині затримали 38-річну жінку, яка працювала на ФСБ РФ, передаючи окупантам інформацію про позиції та рух ЗСУ.

    Щоб отримувати секретні дані, зрадниця використовувала свого племінника – колишнього військовослужбовця, який самовільно покинув частину і переховувався у Торецьку. Вона випитувала у нього розвіддані під час телефонних розмов, а потім передавала їх через месенджери російському куратору.

    Жінка намагалася замести сліди – змінила місце проживання, переїхавши з Вінницької області до Кіровоградської, і припинила контакти з ФСБ. Але це її не врятувало – оперативники встановили її місцеперебування та затримали в орендованій квартирі. Як і багато інших інформаторів ФСБ, жінка залишала коментарі на підтримку Росії у Telegram. Саме так її й “вирахували” українські спецслужби.СБУ вже повідомила зловмисниці про підозру за ч. 3 ст. 114-2 КК України (несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ в умовах воєнного стану). Їй загрожує до 12 років ув’язнення.

    Зрадників чекає лише один фінал – суд і тюрма.