Khreshchatyknews.com

Позначка: Донбас

  • Командир Третього корпусу Білецький: “Темпи наступу РФ найгірші з 2023 року”

    Командир Третього корпусу Білецький: “Темпи наступу РФ найгірші з 2023 року”

    Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький вважає, що у діях Росії з’являється дедалі більше ознак стратегічних проблем, які можуть змусити Кремль переглянути підхід до війни. Серед ключових сигналів він називає різке сповільнення наступу російських військ та перехід до енергетичного терору проти цивільного населення України.

    За словами Білецького, нинішні темпи просування армії РФ є найгіршими з 2023 року на більшості напрямків фронту. Саме невдачі на полі бою, на його думку, стали причиною посилення ударів по енергетичній інфраструктурі України, які Росія використовує як інструмент тиску на тил і мирне населення.

    Він зазначає, що енергетичний терор є спробою компенсувати відсутність оперативних успіхів на фронті. Водночас російське командування пов’язує певні надії з весняним періодом, коли поява зелених насаджень може знову зробити ефективною тактику прихованого просування малих штурмових груп.

    Разом з тим Білецький скептично оцінює ці розрахунки. На його переконання, навіть із настанням весни російські війська не зможуть кардинально змінити ситуацію, або ж такі спроби матимуть обмежений ефект.

    Командир корпусу також назвав «смішним» чергове перенесення так званого дедлайну захоплення Донецької області до 1 квітня. Він вважає, що Сили оборони України мають можливість поставити противника у ситуацію, коли подальший наступ стане безперспективним, а рівень втрат — критичним.

    За такого розвитку подій, переконаний Білецький, у Росії з’являться реальні стимули для переговорів і пошуку шляхів завершення війни. Ключовою умовою він називає повну зупинку російського просування навесні.

    Військовий також звернув увагу на вплив погодних умов на бойові дії. Сильні морози, які тримаються останніми днями, ускладнили наступальні дії російських військ через проблеми з логістикою та побутовим забезпеченням. Водночас складні умови залишаються спільними для обох сторін, оскільки постійні обстріли не дозволяють облаштувати надійні укриття для обігріву на передових позиціях.

    Окремо Білецький зазначив, що на фронті фіксується погіршення стану забезпечення російських підрозділів. За даними української розвідки, у перехоплених розмовах військові РФ скаржаться на нестачу їжі, води та базових умов для виживання, що додатково впливає на боєздатність противника.

    Таким чином, на думку командира Третього корпусу, поєднання слабких темпів наступу, проблем із забезпеченням і зростаючих втрат може стати для Кремля сигналом, що продовження війни в нинішньому форматі втрачає сенс.

  • Кремль планує масштабні наступальні дії в Україні влітку

    Кремль планує масштабні наступальні дії в Україні влітку

    Ситуація на фронті в Україні свідчить про підготовку Росії до нового етапу бойових дій одразу на кількох напрямках. Ознаки активізації російських військ вказують на те, що Кремль не розглядає сценарій завершення війни дипломатичним шляхом і продовжує робити ставку на силове нав’язування власних умов.

    Згідно з останніми оцінками західних аналітиків, у літній період Росія планує розгорнути масштабні наступальні операції на півдні України та на Донбасі. Для цього російське військове командування має намір залучити стратегічні резерви, формування яких триває ще з 2025 року.

    Аналітики зазначають, що сам факт накопичення резервів і планування широкомасштабних операцій свідчить про небажання Москви припиняти війну. Навпаки, Кремль розглядає 2026 рік як можливість змінити ситуацію на полі бою шляхом концентрації сил і спроби прориву української оборони.

    Водночас експерти звертають увагу на серйозні обмеження, з якими стикається російська армія. Основною проблемою залишається нестача живої сили. Постійні втрати на фронті ускладнюють здатність Росії підтримувати високий темп бойових дій упродовж тривалого часу.

    За оцінками аналітиків, наявні резерви можуть виявитися недостатніми для досягнення заявлених військових цілей. Труднощі з поповненням особового складу, логістичні проблеми та виснаження підрозділів знижують потенціал Росії для проведення довготривалих і масштабних наступальних операцій.

    Таким чином, попри підготовку до нового наступу, можливості Кремля залишаються обмеженими, а ставка на силовий сценарій не гарантує Росії стратегічного успіху у війні проти України.

  • Вибори в Україні та мирна угода: США тиснуть на прискорення процесу

    Вибори в Україні та мирна угода: США тиснуть на прискорення процесу

    США та Україна обговорюють амбітний план мирного врегулювання конфлікту з Росією з можливим проведенням національних виборів та референдуму. За інформацією Reuters, американська сторона прагне укласти угоду вже в березні, а голосування провести одночасно з загальнонаціональними виборами.

    Представники США, включно зі спецпосланником Стівом Уіткоффом та Джаредом Кушнером, нещодавно зустрілися з українськими колегами в Абу-Дабі та Маямі, наголосивши на важливості прискорення процесу. За словами джерел, американці хочуть завершити домовленості якнайшвидше, враховуючи, що внутрішні політичні питання, включно з проміжними виборами до Конгресу у листопаді, зменшують їхню можливість зосередитися на мирному процесі.

    Обговорювався графік проведення виборів та референдуму вже у травні, проте джерела вважають цей термін малоймовірним для реалізації через розбіжності з ключових питань, зокрема щодо Донбасу та Запорізької АЕС. Москва наполягає на виведенні українських військ із Донеччини та збереженні контролю над АЕС, пропонуючи лише частковий поділ електроенергії з Україною. Київ, у свою чергу, відкидає такі умови.

    Таким чином, перспективи швидкого укладення мирної угоди залишаються під питанням, і багато деталей залишаються невирішеними, що ускладнює плановане проведення голосування в Україні у стислий термін.

  • Слов’янськ і Краматорськ як ключ до фронту: що стоїть за вимогами Москви

    Слов’янськ і Краматорськ як ключ до фронту: що стоїть за вимогами Москви

    Наполеглива вимога Росії отримати повний контроль над Донецькою областю викликає серйозні занепокоєння серед західних аналітиків і військових експертів. Йдеться не лише про символічну складову чи спробу Кремля представити війну як «перемогу», а про потенційно критичні наслідки для обороноздатності України.

    Частина Донецької області, яку досі утримують українські сили, є однією з найбільш укріплених ділянок фронту. Оборонні рубежі в районі Слов’янська і Краматорська формувалися з 2014 року, задовго до повномасштабного вторгнення Росії. Саме ця лінія стримує подальше просування російських військ углиб контрольованої Україною території.

    Експерти наголошують: у разі передачі цих районів Україна втратить не лише стратегічну глибину оборони, а й природний бар’єр, який роками створювався ціною значних втрат. Особливе занепокоєння викликає сценарій, за якого мирна угода буде зірвана після поступок. У такому разі Росія отримає вигідні стартові позиції для нового наступу проти значно ослабленої української оборони.

    Політичний аспект вимоги Кремля не менш важливий. Донеччина має для російської влади виняткове символічне значення. Саме з цього регіону у 2014 році Москва почала реалізацію проєкту так званої «Російської весни», який згодом переріс у багаторічний збройний конфлікт. Слов’янськ у російській пропаганді подається як «колиска повстання», а нездатність захопити місто протягом більш ніж десятиліття залишається болючою темою для прокремлівських сил.

    Аналітики звертають увагу, що нині російські переговорники демонструють готовність знизити апетити щодо інших регіонів, на які раніше претендувала Москва. Водночас вимога щодо повного контролю над Донецькою областю залишається незмінною. У разі, якщо Україна збереже значну частину регіону, російське керівництво може зіткнутися з різкою критикою з боку радикально налаштованої частини власної аудиторії.

    Окрему роль відіграє й прагматичний чинник. Окупований Донецьк уже кілька років переживає гостру водну кризу. Основне джерело водопостачання регіону знаходиться на території, яка залишається під контролем України. Контроль над північчю Донеччини дозволив би Росії вирішити цю проблему без складних інфраструктурних проєктів.

    Водночас українська влада неодноразово заявляла, що готова шукати дипломатичні компроміси для завершення війни, але не ціною територіальної цілісності. Будь-які рішення щодо передачі земель вважаються політично й суспільно вибухонебезпечними. За оцінками експертів, поступка Донеччиною може стати фактором внутрішньої дестабілізації, адже йдеться про територію, за яку українські військові воювали і гинули понад десять років.

    Таким чином, питання Донецької області залишається не лише ключовим елементом переговорів, а й потенційною стратегічною пасткою. Саме тому вимоги Москви щодо цього регіону розглядаються багатьма експертами як спроба досягти військових цілей дипломатичним шляхом — там, де вони не були реалізовані на полі бою.

  • Військові аналітики попереджають: Кремль готує новий етап тиску на Україну і Захід

    Військові аналітики попереджають: Кремль готує новий етап тиску на Україну і Захід

    Росія розширює свої вимоги до України далеко за межі Донбасу і дедалі відкритіше демонструє намір претендувати на нові території на сході та північному сході країни. Такі висновки містяться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW), де наголошують: Кремль поєднує військовий тиск із політичними ультиматумами, намагаючись змусити Київ і Захід прийняти його умови.

    За оцінкою експертів, російські посадовці дедалі частіше заявляють, що питання Донбасу не є єдиною метою Москви. Хоча публічно Кремль просуває тезу про те, що саме «врегулювання» ситуації на сході нібито може стати «шляхом до миру», фактичні дії та риторика свідчать про підготовку до значно ширших територіальних зазіхань.

    Зокрема, начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов під час однієї з доповідей згадав про створення так званих «буферних зон» у Харківській, Сумській та Дніпропетровській областях. Аналітики розцінюють це як сигнал про можливі нові напрямки наступу. Офіційно ці плани пояснюють «захистом окупованих територій», хоча міжнародні пропозиції мирного врегулювання, навпаки, передбачають відведення російських військ із частини захоплених регіонів.

    Паралельно Москва висуває і політичні вимоги. Голова Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін та низка депутатів Держдуми заявляють про необхідність усунення «корінних причин» війни. У російській інтерпретації це означає зупинку розширення НАТО, повернення Альянсу до кордонів 1997 року та зміну української влади на лояльну до Кремля.

    Російські ультранаціоналістичні медіа також просувають тезу, що поступки лише щодо Донбасу є недостатніми. У публікаціях прямо ставиться питання про подальші територіальні вимоги, включно з іншими південними та східними регіонами України. Фактично йдеться про стратегію поетапного тиску: тимчасове перемир’я в обмін на поступки, після чого висуваються нові ультиматуми.

    В ISW підкреслюють, що така риторика є частиною масштабної когнітивно-інформаційної кампанії. Кремль систематично перебільшує власні військові можливості, стан економіки та оборонної промисловості, щоб сформувати відчуття невідворотності нових наступів і психологічно тиснути на партнерів України.

    На думку аналітиків, мета Москви — не компроміс, а домінування. Росія прагне змусити Україну та Захід погодитися на її умови ще до будь-яких рішучих змін на фронті, використовуючи страх, дезінформацію та політичні маніпуляції. У такій логіці мир можливий лише як інструмент досягнення стратегічної переваги Кремля, а не як реальне завершення війни.

  • Росія вимагає більше, ніж Донбас, і готує нові умови для «миру»

    Росія вимагає більше, ніж Донбас, і готує нові умови для «миру»

    Територіальні та політичні вимоги Росії значно виходять за межі Донбасу, попри заяви Кремля, адресовані західній аудиторії. Про це йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни станом на 27 січня.

    Аналітики звертають увагу на розбіжність між публічними сигналами Росії для міжнародних партнерів і риторикою, яку російські посадовці використовують у внутрішньому інформаційному просторі. Зокрема, окремі представники російської сторони заявляють, що виведення українських військ із Донбасу могло б стати «шляхом до миру». Водночас інші високопосадовці відкрито говорять про необхідність створення так званих буферних зон уже за межами Донеччини та Луганщини.

    У звіті зазначається, що російське військове керівництво неодноразово згадувало Харківську, Сумську та Дніпропетровську області як потенційні зони розширення контролю. Це, на думку аналітиків, свідчить про значно ширші територіальні амбіції, ніж ті, які Росія декларує у переговорах або заявах для Заходу.

    Окрім територіальних вимог, Росія висуває і стратегічні політичні умови. Йдеться не лише про Україну, а й про зміну безпекової архітектури в Європі. Російські посадовці публічно заявляють, що будь-яке мирне врегулювання має усунути так звані «корінні причини» війни, під якими Москва традиційно розуміє існування НАТО, підтримку України з боку Заходу та нинішню українську владу.

    Аналітики наголошують, що ці вимоги фактично відтворюють позицію Росії зразка 2021–2022 років. Серед них — обмеження або повне припинення розширення НАТО, повернення Альянсу до кордонів 1997 року, а також політична трансформація України шляхом заміни демократично обраного уряду на режим, лояльний до Кремля.

    У звіті також аналізуються публікації російських державних і ультранаціоналістичних медіа. Вони прямо вказують, що навіть можливе виведення українських військ із Донбасу розглядається лише як проміжний етап. Далі Росія планує реалізацію інших вимог, зокрема так званих «денацифікації» та «демілітаризації», які фактично означають повну втрату Україною суверенітету.

    Аналітики Інституту вивчення війни дійшли висновку, що заяви російських посадовців для внутрішньої аудиторії чітко демонструють: Москва не задовольниться обмеженим або компромісним мирним врегулюванням. Стратегічною метою Росії залишається не часткове припинення бойових дій, а повна політична та військова капітуляція України.

  • Посол України в НАТО заявила про неприйнятність нових умов США щодо миру

    Посол України в НАТО заявила про неприйнятність нових умов США щодо миру

    Україна не готова погоджуватися на гарантії безпеки, які не містять чітких і дієвих механізмів захисту від повторної російської агресії. Про це заявила посол України в НАТО Альона Гетманчук, наголосивши, що після досвіду попередніх домовленостей українське суспільство вкрай обережно ставиться до будь-яких формальних або декларативних пропозицій.

    За її словами, на відміну від 2015 року, коли були досягнуті Мінські угоди щодо Донбасу, нині питання безпеки розглядається як невід’ємна частина будь-якого мирного врегулювання. Україна більше не сприймає гарантії безпеки як абстрактні обіцянки чи політичні формули без реального змісту.

    Гетманчук підкреслила, що українці не збираються приймати ще одну «безглузду» пропозицію, навіть якщо вона буде подана під виглядом привабливих гарантій. На її переконання, досвід війни зробив українське суспільство значно жорсткішим у питаннях безпеки та відповідальності партнерів.

    На цьому тлі в Європі завершується розробка планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов припинення вогню. Передбачається залучення європейських підрозділів і техніки, розміщених як в Україні, так і за її межами, а також участь українських збройних сил.

    Водночас обговорення того, за яких умов ці сили можуть бути задіяні, все ще тривають. Один із варіантів передбачає, що Україна реагуватиме першою у разі порушення домовленостей, після чого до дій можуть долучатися європейські підрозділи, а підтримка з боку США розглядатиметься як фінальний елемент стримування.

    Очікувалося, що президент України Володимир Зеленський зможе підписати відповідну угоду під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Однак після цього американські представники, за інформацією західних медіа, змінили підхід до переговорного процесу.

    Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ може бути змушений погодитися на мирну угоду, яка допускає територіальні поступки на сході України паралельно з будь-якими домовленостями про безпеку. Саме ця позиція викликала занепокоєння серед європейських чиновників, які побоюються, що відмова від чітких гарантій може бути використана як інструмент тиску на Україну.

    Водночас українські джерела наголошують, що не розглядають дії США як пряму спробу змусити Київ погодитися на передачу територій. У Києві це радше сприймають як прагнення прискорити переговори після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.

    Попри це, питання територіальних поступок залишається ключовою перешкодою для виходу з переговорного глухого кута. Станом на зараз жодна зі сторін не демонструє готовності змінити свою позицію з цього питання.

  • США пов’язують гарантії безпеки для України з умовами майбутньої мирної угоди

    США пов’язують гарантії безпеки для України з умовами майбутньої мирної угоди

    Адміністрація президента США Дональда Трампа дала Україні зрозуміти, що надання американських гарантій безпеки може залежати від згоди Києва на мирну угоду, яка, ймовірно, передбачатиме територіальні поступки Росії, зокрема щодо Донбасу.

    За інформацією джерел, знайомих із перебігом переговорів, Вашингтон також сигналізував, що у разі досягнення домовленостей може запропонувати Україні додаткову військову допомогу для зміцнення армії в умовах миру. Водночас такий сценарій, за цими даними, пов’язують із можливим виведенням українських військ із частин східного регіону, які наразі перебувають під контролем Києва. Офіційного підтвердження цим твердженням наразі немає.

    Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що американський документ щодо гарантій безпеки для України готовий повністю, і Київ очікує узгодження часу та місця для його підписання. Глава держави неодноразово наголошував, що територіальна цілісність України має бути збережена в межах будь-якої мирної угоди.

    Водночас у Києві дедалі частіше звучать сумніви щодо готовності США взяти на себе чіткі зобов’язання з безпеки. Один із високопоставлених українських чиновників зазначив, що американська сторона нібито щоразу зупиняється на етапі безпосереднього оформлення гарантій. За цією логікою Україна наполягає на отриманні підтверджених безпекових зобов’язань до будь-яких територіальних компромісів.

    Американська сторона, зі свого боку, публічно заперечує тиск на Київ. У Білому домі заявили, що роль США в мирному процесі полягає виключно в сприянні діалогу між сторонами конфлікту, а не в нав’язуванні Україні територіальних поступок. Водночас у Вашингтоні визнають, що питання гарантій безпеки напряму пов’язане з досягненням мирної угоди, прийнятної для обох сторін.

    Таким чином, питання майбутніх гарантій безпеки для України залишається відкритим і залишається одним із ключових та найбільш чутливих елементів потенційних мирних домовленостей.

  • Території в обмін на деескалацію: що готують переговори в Абу-Дабі

    Території в обмін на деескалацію: що готують переговори в Абу-Дабі

    За інформацією наших джерел, під час тристоронньої зустрічі української, російської та американської переговорних груп в Абу-Дабі будуть обговорюватись “питання територій та припинення ударів по критичній інфраструктурі України”.

    “Попередньо Москва готова на припинення ударів по критичній інфраструктурі України в обмін на припинення ударів по НПЗ та військовим заводам вглиб території РФ” – зазначає джерело.

    Водночас, за інформацією джерела, “питання виведення українських військ з Донбасу залишається головним”.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що основною темою переговорів з американцями на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі стане “обговорення питань отримання безпекових гарантій США в обмін на виведення українських військ з Краматорська, Слов’янська та решти Донецької області”.

  • Зустріч Зеленського і Трампа під питанням після переговорів щодо мирного треку

    Зустріч Зеленського і Трампа під питанням після переговорів щодо мирного треку

    Американська сторона відмовилася обговорювати повітряне перемир’я окремо від базового документа щодо мирного врегулювання. За інформацією джерел, представник США Віткофф чітко дав зрозуміти, що будь-які домовленості про припинення ударів з повітря можливі лише в пакеті з узгодженим фінальним документом мирного треку.

    За словами співрозмовників, позиція США полягає в тому, що Україна має піти на політичні поступки щодо Донбасу та вийти на завершальний формат домовленостей. Саме ці вимоги американська сторона розглядає як ключову умову для подальших кроків у переговорах.

    У такій конфігурації ідея окремого повітряного перемир’я, яке Київ розглядав як проміжний гуманітарний крок, фактично була знята з порядку денного. Американські переговорники наполягають на комплексному підході без поетапних рішень.

    За підсумками переговорів перспектива особистої зустрічі президента України Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом опинилася під питанням. Джерела зазначають, що подальша доля контакту на найвищому рівні залежатиме від готовності сторін рухатися до фінального документа та компромісних рішень.