Позначка: Дональд Трамп

  • «Проблема — Росія й Україна»: Трамп знову заговорив про удари по НПЗ

    «Проблема — Росія й Україна»: Трамп знову заговорив про удари по НПЗ

    Президент США Дональд Трамп знову пов’язав різке подорожчання дизельного пального у Сполучених Штатах із українськими ударами по російських нафтопереробних заводах. За його словами, саме скорочення роботи російських НПЗ стало однією з головних причин дефіциту дизеля на світовому ринку.

    Під час спілкування з журналістами Трамп заявив, що ситуація з дизельним пальним, на його думку, постраждала більше через події навколо російських НПЗ, ніж через конфлікт на Близькому Сході.

    «Знаєте, дизельне паливо набагато сильніше постраждало не через Близький Схід, а через те, що відбувається в Росії, оскільки нафтопереробні заводи, що виробляють дизельне паливо, виводяться з ладу з досить тривожною швидкістю», — сказав американський президент.

    Він додав, що без проблем із російською переробкою ситуація на американському ринку дизеля нібито була б значно стабільнішою. Трамп підсумував, що війна між Росією та Україною стала «найбільшою проблемою» для ринку дизельного пального.

    Це вже не перша подібна заява американського президента. 13 вересня Трамп публічно закликав президента України Володимира Зеленського припинити удари по російській дизельній інфраструктурі, стверджуючи, що вони сприяють глобальному дефіциту пального. Reuters тоді підтверджував, що серія українських ударів справді змусила частину великих російських НПЗ скоротити або зупинити виробництво.

    Втім, ситуація на світовому паливному ринку складніша, ніж випливає із заяв Трампа. За даними Reuters, нинішнє подорожчання дизеля пов’язане одразу з кількома факторами: ударами по російській нафтопереробці, війною навколо Ірану, перебоями з постачанням із Близького Сходу, скороченням світових запасів дистилятів та зниженням завантаження нафтопереробних потужностей.

    Ціни тим часом досягли рекордних значень. За даними AAA, які наводить Reuters, дизель у США останніми днями коштував близько $6,53 за галон. Це стало серйозною економічною проблемою для Білого дому, оскільки дизель використовується у вантажних перевезеннях, сільському господарстві, будівництві та інших галузях, а його подорожчання поступово перекладається у вартість товарів і логістики.

    Окремий фактор — Росія сама почала обмежувати продаж дизеля за кордон. Москва продовжила заборону на експорт пального до кінця жовтня після того, як українські удари скоротили роботу частини російських НПЗ. Росія до війни була одним із найбільших постачальників дизеля на світовий ринок, тому скорочення її експорту додатково тисне на міжнародні ціни.

    За підрахунками Reuters, у вересні половина із шести найбільших російських заводів, що виробляють дизель, була змушена істотно скоротити виробництво або повністю зупинити окремі установки після атак безпілотників. Це справді стало одним із факторів дефіциту, але не єдиним.

    На цьому тлі адміністрація Трампа шукає способи стримати ціни всередині США. Один із найрадикальніших варіантів — тимчасове обмеження експорту американського дизеля. 30 вересня Трамп підтвердив, що така можливість залишається на столі. За даними Reuters, Білий дім розглядає як повну заборону, так і добровільне скорочення експорту з боку нафтопереробних компаній.

    Ще раніше американський президент заявляв, що підтримує саму ідею експортних обмежень. Водночас учасники енергетичного ринку попереджають: такий крок може мати побічні наслідки, зокрема вплинути на роботу американських НПЗ та ціни на інші види пального.

    У Вашингтоні також обговорюють можливість ширшого використання так званого «червоного дизеля» — пального, яке не обкладається дорожніми податками та зазвичай використовується в сільському господарстві, будівництві й іншій позашляховій техніці. Однак галузеві експерти сумніваються, що це суттєво змінить загальний баланс пропозиції, оскільки такий захід радше знижує податкове навантаження, ніж збільшує фізичну кількість пального на ринку.

    Крім того, адміністрація США звертається до Європейського Союзу із закликом використати частину стратегічних запасів дизеля. Найбільші резерви в ЄС зосереджені у Франції та Німеччині. Станом на кінець вересня остаточного рішення про нове вивільнення цих запасів не було.

    Трамп паралельно неодноразово закликав Україну зменшити удари по російській енергетичній інфраструктурі. Кілька днів тому президент США заявив журналістам, що Зеленський нібито погодився «пригальмувати» такі атаки. Однак публічного підтвердження такої домовленості з боку українського президента або Офісу президента на момент заяви не було, тому це залишається версією самого Трампа.

    Україна протягом останніх місяців регулярно атакує російські НПЗ і паливну інфраструктуру далекобійними безпілотниками. Київ пояснює ці удари прагненням скоротити можливості Росії фінансувати та забезпечувати війну, оскільки доходи від енергоресурсів залишаються одним із ключових джерел надходжень російського бюджету.

    Попри заяви американського президента, незалежна оцінка ситуації на ринку свідчить, що дорогий дизель має одразу кілька причин. Reuters прямо називає серед них і українські удари по російських НПЗ, і наслідки війни на Близькому Сході, і скорочення запасів пального. Тому твердження про те, що проблема виникла виключно через Україну, не відображає всі фактори, які зараз впливають на світовий ринок.

    На цьому тлі дизель стає для Білого дому не лише енергетичним, а й внутрішньополітичним питанням. Рекордні ціни на пальне безпосередньо відчувають американські перевізники, фермери та споживачі, а адміністрація Трампа шукає швидкі способи збільшити пропозицію й знизити вартість пального напередодні проміжних виборів у США.

  • Трамп заявив, що просив Зеленського «пригальмувати» з ударами по НПЗ Росії

    Трамп заявив, що просив Зеленського «пригальмувати» з ударами по НПЗ Росії

    Президент США Дональд Трамп заявив, що особисто попросив Володимира Зеленського зменшити інтенсивність ударів по російських нафтопереробних заводах. За версією американського президента, Зеленський нібито відповів, що Україна «ймовірно» так і зробить.

    Трамп пояснив своє прохання тим, що українські атаки на НПЗ РФ впливають на виробництво дизельного пального та можуть мати ширші наслідки для світового енергетичного ринку.

    Водночас важливий нюанс: пряма заява Зеленського про згоду припинити або суттєво скоротити удари по НПЗ публічно не оприлюднювалася. Наразі така відповідь відома лише зі слів Трампа. Офіс президента України окремого підтвердження цієї домовленості не публікував.

    Тема ударів по російській енергетичній інфраструктурі вже була однією з ключових у переговорах Зеленського і Трампа в Нью-Йорку. Перед зустріччю Reuters повідомляв, що український президент планував обговорити енергетичне перемир’я — взаємне припинення атак на енергетичні об’єкти Росії та України.

    Українська сторона раніше заявляла, що готова розглядати такий формат лише за умови взаємності. На тлі цього удари по російських НПЗ продовжувалися, а сама Росія не припиняла атак по українській енергетичній та цивільній інфраструктурі.

    Ефект українських атак уже відчутний у російській паливній галузі. Reuters повідомляв, що після удару 20 вересня Московський НПЗ зупинив переробку нафти через пошкодження двох основних установок. Ремонт, за оцінками джерел агентства, може тривати кілька тижнів.

    Паралельно Росія була змушена коригувати експорт дизпалива. За даними Reuters, Москва зберігала обмеження на поставки пального на зовнішні ринки, хоча окремі країни Центральної Азії продовжували отримувати дизель за міжурядовими угодами. Однією з причин тиску на внутрішній ринок агентство називало саме українські атаки на НПЗ.

    Ще 20 вересня після телефонної розмови з Трампом Зеленський заявляв, що серед тем майбутніх переговорів є деескалаційні кроки, енергетична безпека та завершення війни.

    Однак поки що немає публічно підтвердженої двосторонньої домовленості про повне припинення ударів по енергетичних об’єктах. Тому слова Трампа про те, що Зеленський погодився «пригальмувати», слід сприймати саме як переказ американського президента, а не як офіційно оголошене рішення Києва.

  • «Вірити в добре, але готуватися до найгіршого»: Буданов відповів Трампу на прогноз про мир до зими

    «Вірити в добре, але готуватися до найгіршого»: Буданов відповів Трампу на прогноз про мир до зими

    Керівник Офісу президента Кирило Буданов обережно відреагував на сподівання президента США Дональда Трампа щодо можливого завершення війни Росії проти України ще до настання суворої зими. За словами Буданова, Україна може сподіватися на позитивний сценарій, однак повинна одночасно готуватися до продовження бойових дій узимку.

    «Давайте вірити в щось добре, але ми маємо бути реалістами і готуватись до найгіршого варіанту», — сказав Буданов у коментарі Новини.LIVE. Він додав, що якщо завершити війну вдасться раніше, це буде позитивним результатом, однак будувати підготовку лише на такому сценарії не можна.

    Так Буданов прокоментував слова Дональда Трампа, який 26 вересня знову висловив сподівання, що Україна та Росія зможуть домовитися про припинення війни в найближчому майбутньому. Американський президент заявив, що хотів би побачити домовленість між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним ще до приходу суворої зими.

    Трамп аргументував необхідність якнайшвидшої угоди великими людськими втратами у війні. При цьому наведені ним цифри — 25 тисяч, 32 тисячі та 33 тисячі загиблих за окремі місяці — є саме заявою президента США; незалежного підтвердження такої помісячної статистики у відкритих джерелах немає.

    Обережна позиція Буданова збігається з його іншими останніми заявами. 26 вересня він наголошував, що Україна підтримує негайне припинення вогню, однак Росія наразі не демонструє готовності погодитися на нього. За його словами, вплив Вашингтона залишається одним із ключових факторів, який може допомогти зрушити переговорний процес.

    При цьому тема можливого результату ще до зими не нова. 22 вересня Зеленський зустрічався з Трампом у Нью-Йорку. Білий дім офіційно підтвердив проведення цієї двосторонньої зустрічі.

    Раніше «Ненька інфо» писала, що напередодні переговорів Київ розглядав серед ключових тем енергетичну деескалацію, зміцнення ППО, підготовку України до зими та можливі дипломатичні кроки.

    Енергетична деескалація та кулуарні компроміси: чого насправді очікує Київ від зустрічі Зеленського з Трампом

    Ще 7 вересня Зеленський після консультацій із представниками Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером заявляв, що українська сторона має розуміння кроків, які повинні «спрацювати до зими». Тоді серед тем також були дипломатія, ППО, гарантії безпеки та підготовка енергетики до холодного сезону.

    «Знаємо, що має спрацювати до зими»: Зеленський розкрив підсумки переговорів із посланцями Трампа

    Водночас нинішній переговорний порядок денний за останні тижні змінився. Зеленський 24 вересня заявив, що так звані «анкориджські домовленості» та частина попередніх російських територіальних вимог більше не розглядаються як основа нинішніх переговорів.

    Територіальні вимоги РФ прибрали з переговорного порядку денного — Зеленський

    Попри активізацію дипломатії, конкретної погодженої дати завершення війни або публічно підтвердженої домовленості між Україною та Росією наразі немає.

    Тому заява Буданова фактично зводиться до двох паралельних сценаріїв: Київ продовжує працювати над дипломатичним завершенням війни та припиненням вогню, але водночас військове й державне планування має виходити з того, що бойові дії можуть продовжитися і взимку.

    Саме цей підхід — сподіватися на дипломатичний результат, але не будувати оборонні плани виключно на оптимістичному прогнозі — Буданов і сформулював у відповіді на слова Трампа.

  • США готові ділити вплив з Китаєм: Дональд Трамп відвідає саміт АТЕС у листопаді

    США готові ділити вплив з Китаєм: Дональд Трамп відвідає саміт АТЕС у листопаді

    Президент США Дональд Трамп офіційно підтвердив свої плани здійснити візит до Китаю у листопаді цього року. Він візьме участь у саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), який проходитиме у місті Шеньчжень.

    Головні деталі майбутнього візиту:

    • Запрошення від Пекіна: Запрошення відвідати саміт АТЕС разом із першою леді Меланією Трамп американському лідеру особисто передав голова КНР Сі Цзіньпін під час переговорів та державного візиту до Вашингтона.
    • Наступний етап діалогу: Очікується, що зустріч «на полях» саміту в Шеньчжені стане черговим етапом у переговорах між керівниками двох найбільших економік світу. Лідери планують продовжити обговорення торговельних відносин, технологічної конкуренції, питань штучного інтелекту та ключових міжнародних викликів.
    • Графік зустрічей: Окрім листопадового саміту АТЕС у Китаї, лідери також попередньо узгодили ще одну зустріч, яка має відбутися місяцем пізніше — у грудні на саміті G20 у Флориді.

    Ця дипломатична подія привертає значну увагу міжнародних аналітиків, оскільки вона відбудеться на тлі складних глобальних процесів та пошуку балансу у відносинах між Вашингтоном і Пекіном.

     

  • Територіальні вимоги РФ прибрали з переговорного порядку денного — Зеленський

    Територіальні вимоги РФ прибрали з переговорного порядку денного — Зеленський

    Президент Володимир Зеленський заявив, що так звані «анкориджські домовленості» більше не є частиною нинішнього переговорного процесу щодо завершення війни. За його словами, переговори відійшли і від питання нейтрального статусу України, і від формули «3+2», яку пов’язували з вимогами Росії щодо окупованих українських територій.

    Формула «3+2» стосувалася російських вимог щодо визнання її суверенітету над Кримом, Донецькою та Луганською областями, а також окупованими частинами Херсонської та Запорізької областей. Зеленський наголосив, що нинішній переговорний процес уже відійшов від такої моделі.

    Президент окремо відзначив роль американської сторони, але заявив, що найбільше значення для зміни переговорної позиції мала ситуація на фронті та дії Збройних сил України. За його словами, відсутність значних російських просувань дає Києву можливість не погоджуватися на вимоги Москви, які українська сторона вважає неприйнятними.

    Паралельно Зеленський назвав три напрями, які нині обговорюються зі Сполученими Штатами як можливі кроки до припинення вогню. Перший — взаємна відмова від ударів по енергетичній інфраструктурі. Другий — домовленості щодо безпеки судноплавства та морських перевезень у Чорному морі. Третій — новий тристоронній формат переговорів за участю України, США та Росії.

    Водночас конкретний майданчик для такої зустрічі ще не визначений. Зеленський 24 вересня назвав серед можливих варіантів саміт G20 у грудні, зазначивши, що питання тристоронньої зустрічі вже обговорювалося з американською стороною.

    При цьому реального припинення вогню поки немає. Кремль того ж дня знову заявив, що Росія не погоджується на «тимчасове перемир’я» і наполягає на досягненні, за формулюванням Москви, остаточного миру. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що позиція РФ у цьому питанні не змінилася.

    Таким чином, станом на 24 вересня головна зміна полягає в тому, що за твердженням Зеленського, переговори відійшли від «анкориджської» формули та російських територіальних вимог у форматі «3+2», тоді як США просувають більш вузькі практичні кроки — енергетичну деескалацію, безпеку в Чорному морі та новий тристоронній раунд переговорів.

    Водночас це поки не означає досягнення домовленості про мир чи припинення вогню: сторони залишаються на різних позиціях щодо самого формату перемир’я та подальших умов переговорів.

  • Трампу заборонили виганяти журналістів: суд відновив доступ CNN, Politico та MS NOW

    Трампу заборонили виганяти журналістів: суд відновив доступ CNN, Politico та MS NOW

    Федеральний суд у США зобов’язав адміністрацію президента Дональда Трампа відновити доступ до Білого дому журналістам CNN, MS NOW та Politico, яких кількома днями раніше позбавили акредитації. Суддя Тімоті Келлі дійшов попереднього висновку, що заборона, ймовірно, суперечить Конституції США, повідомляє Reuters.

    Йдеться про тимчасове рішення на час розгляду справи. Суд зобов’язав Білий дім негайно повернути журналістам постійні перепустки та заборонив застосовувати обмеження щонайменше протягом 14 днів.

    Конфлікт почався 18 вересня, коли Трамп заявив, що CNN, MS NOW і Politico не повинні мати постійного доступу до Білого дому через матеріали, які він назвав «вигадками» та «брехнею». Наступного дня представників трьох редакцій перестали пропускати на територію президентського комплексу, а частину їхніх перепусток деактивували або вилучили.

    «Ненька інфо» вже писала про початок цього конфлікту: Трамп вигнав CNN, Politico та MS NOW із Білого дому: журналістів не пустили всередину і забрали перепустки

    21 вересня три медіа подали спільний позов проти Трампа та його адміністрації. Вони заявили, що заборона порушує Першу поправку до Конституції США, яка захищає свободу слова та преси, а також право на належну правову процедуру.

    Юристи адміністрації наполягали, що доступ до Білого дому є привілеєм, а не безумовним правом, і посилалися, зокрема, на міркування національної безпеки.

    Суддя цей аргумент не прийняв. За його словами, у матеріалах справи не було достатніх фактичних доказів того, що присутність журналістів CNN, MS NOW та Politico створювала реальну загрозу національній безпеці.

    Келлі також звернув увагу на процедуру анулювання перепусток. За його оцінкою, Білий дім, імовірно, не надав редакціям реальної можливості оскаржити рішення до того, як їхніх журналістів позбавили доступу.

    Сам Трамп ще 22 вересня заявляв, що «ймовірно» дозволить цим медіа повернутися до Білого дому, якщо відповідне рішення ухвалить суд.

    Це не перший подібний конфлікт між адміністрацією Трампа та пресою. Ще під час його першого президентського терміну Білий дім позбавляв перепустки журналіста CNN Джима Акости, однак після судового розгляду доступ було відновлено.

    Окремий конфлікт уже під час другого терміну виник із Associated Press через редакційну політику агентства щодо назви Мексиканської затоки.

    На тлі нинішньої суперечки понад 50 американських медіа та організацій із захисту свободи преси публічно підтримали CNN, MS NOW і Politico, заявивши, що доступ до влади не повинен залежати від того, чи подобається президенту редакційна політика конкретного видання.

    Остаточного рішення по суті справи поки немає. Нинішня ухвала лише тимчасово відновлює доступ журналістів і фактично заморожує заборону Трампа на період подальшого розгляду.

    Ще один релевантний матеріал «Ненька інфо» про конфлікт Трампа з CNN: «Замовкни, ти фальшива репортерка»: Трамп зірвався на журналістку CNN через запитання про Кім Чен Ина

  • Після Єрмака Банкова змінила правила: хто тепер входить до ближнього кола Зеленського

    Після Єрмака Банкова змінила правила: хто тепер входить до ближнього кола Зеленського

    Поїздка Володимира Зеленського до Нью-Йорка на 81-шу сесію Генеральної асамблеї ООН знову підсвітила не лише зовнішньополітичні пріоритети України, а й те, як після відходу Андрія Єрмака переформатувалося президентське оточення. У великому матеріалі «Коротко про» склад учасників візиту трактують як ознаку нової моделі: замість одного центру, який акумулював політичні, кадрові та дипломатичні важелі, навколо Зеленського працює кілька окремих фігур із власними напрямами відповідальності.

    Водночас робити остаточний висновок про «нове ближнє коло» лише зі складу однієї поїздки було б перебільшенням. Це прямо визнає і політолог Володимир Фесенко, наведений у матеріалі: делегація до Нью-Йорка була сформована під конкретні переговори на полях Генасамблеї, а не як офіційний список найвпливовіших людей Банкової.

    Проте сама структура роботи команди справді показує цікаву зміну: ключові функції дедалі більше розведені між різними посадовцями.

    Офіційні документи президента підтверджують, що до української делегації на 81-шу сесію Генасамблеї ООН увійшли, зокрема, перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця та заступник керівника ОП Ігор Жовква. Президентське розпорядження також дозволяє главі делегації залучати до роботи інших радників та експертів.

    Паралельно в Нью-Йорку Зеленський проводив зустрічі з американськими сенаторами, Дональдом Трампом, Урсулою фон дер Ляєн, Крісталіною Георгієвою та іншими західними партнерами. Офіційно серед головних тем були санкції проти Росії, антибалістичний захист, фінансування України та можливі деескалаційні кроки.

    Саме на цьому тлі особливо помітною стала роль Давида Арахамії.

    У матеріалі «Коротко про» йому відводять функцію головного парламентського переговорника та одного з важливих каналів Банкової у Вашингтоні. Автори стверджують, що після відходу Єрмака вплив Арахамії зріс, оскільки він більше не мусить погоджувати кожен політичний крок через одного потужного керівника Офісу президента.

    Сам Арахамія офіційно залишається головою фракції «Слуга народу», тому його парламентська вага очевидна незалежно від неформальних оцінок. Але твердження про те, що саме він є «головним комунікатором» із республіканським оточенням Дональда Трампа, варто сприймати як оцінку джерел і авторів матеріалу, а не як формалізований статус.

    На «Ненька інфо» ця тема вже отримала окреме продовження. 22 вересня видання писало, що саме Арахамія, за даними джерела, міг організувати закриту зустріч Зеленського з директором ЦРУ Джоном Реткліффом через свої американські контакти. Сам факт зустрічі пізніше підтвердив Зеленський, але інформація про роль Арахамії та зміну маршруту президента походить із джерел «Ненька інфо» і офіційно не підтверджена.

    Зеленський змінив маршрут заради зустрічі з Реткліффом, яку Арахамія організував через американські та російські контакти — Ненька інфо

    Буданов — уже не «другий Єрмак»

    Окремо у матеріалі аналізується роль нинішнього керівника Офісу президента Кирила Буданова.

    Автори стверджують, що Буданов не намагається відтворювати модель тотального ручного управління, яку приписували Єрмаку. Його сфера впливу, за цією версією, значно більше зосереджена на безпеці, розвідці, переговорах та обмінах, тоді як економічні й технократичні рішення лишаються Кабміну та парламенту.

    Ця теза цікава ще й тому, що раніше в політичному середовищі обговорювали, чи не стане Буданов новим надцентром влади після Єрмака.

    «Ненька інфо» ще у червні писала про внутрішній баланс між Будановим, Арахамією та Михайлом Федоровим. Тоді видання зазначало, що замість одного домінуючого центру Банкова дедалі більше розподіляє вплив між кількома фігурами.

    Боротьба за місце біля Зеленського: Буданов, Арахамія чи Федоров? — Ненька інфо

    У нинішньому матеріалі ця модель виглядає вже більш структурованою: безпековий і частина переговорного треку — у Буданова, парламент — у Арахамії, а окремі міжнародні переговори — в інших членів команди.

    Умєров залишається людиною для закритих переговорів

    Ще однією важливою фігурою автори називають Рустема Умєрова.

    У матеріалі стверджується, що він зберігає роль одного з головних переговорників Зеленського на міжнародному напрямку, особливо в закритих контактах із американцями та представниками країн Близького Сходу.

    Це частково відповідає публічній практиці останніх місяців: Умєров регулярно брав участь у переговорах щодо можливого дипломатичного треку разом із Будановим, Арахамією та іншими представниками команди президента.

    Раніше «Ненька інфо» писала, що на одній із нарад із Зеленським щодо переговорів були присутні Умєров, Буданов, Арахамія та Кислиця.

    Тобто в міжнародному блоці Банкова фактично використовує кілька різних каналів одночасно: офіційну дипломатію через МЗС та ОП, парламентські контакти через Арахамію і закриті переговорні формати через Умєрова та Буданова.

    Шмигаль, Кислиця і Жовква — технічний блок

    Дениса Шмигаля, Сергія Кислицю та Ігоря Жовкву автори матеріалу відносять радше до групи технократів, а не до окремих політичних центрів.

    Шмигалю приписують роботу з енергетикою, підготовкою до зими та переговорами щодо фінансування. Кислиця відповідає за дипломатичну та юридичну частину зовнішньополітичної роботи, а Жовква — за протокол і технічне наповнення міжнародних візитів.

    Офіційна програма Зеленського в Нью-Йорку підтверджує, що фінансування, енергетична стійкість і ППО були серед центральних питань поїздки. Під час переговорів із Трампом ішлося про зимовий пакет ППО та спільну роботу над виробництвом перехоплювачів Patriot. З Урсулою фон дер Ляєн Зеленський обговорював фінансову стійкість і позику ЄС на €90 млрд.

    Тобто принаймні функціональний розподіл, описаний у матеріалі, частково збігається з тим, що видно з офіційного порядку денного.

    Що змінилося після Єрмака

    Найцікавіша теза матеріалу полягає в тому, що Зеленський нібито відійшов від моделі, де майже всі ключові потоки проходили через одну людину.

    У фінальній частині статті автори описують нову схему так: військовий блок концентрується навколо відповідального військового командування, безпека — навколо Буданова, парламент — навколо Арахамії, а енергетичні питання — навколо Шмигаля.

    Політолог Тарас Загородній у коментарі виданню пояснює це прагматикою: якщо одна людина більше не бере на себе всі функції попереднього керівника ОП, президент розподіляє їх між кількома менеджерами. Водночас головним центром ухвалення стратегічних рішень усе одно залишається сам Зеленський.

    А Фесенко додає важливе застереження: говорити про радикальну зміну всієї команди поки рано. На його думку, швидше йдеться про розділення функцій Єрмака на кілька напрямів, щоб жоден із нинішніх посадовців не отримав такої самої концентрації впливу.

    Саме ця формула зараз виглядає найобережнішою.

    Не «новий Єрмак» і не один новий «сірий кардинал», а кілька людей, кожна з яких відповідає за власний сегмент: Буданов — за безпековий і частину переговорного треку, Арахамія — за парламент і неформальні політичні контакти, Умєров — за частину закритої дипломатії, Шмигаль — за технократичний та енергетичний блок, Кислиця і Жовква — за дипломатичну машину.

    Наскільки ця конструкція є стійкою і хто з цих людей справді має найбільший особистий вплив на Зеленського, з відкритих джерел встановити неможливо. Але поїздка до Нью-Йорка добре показала інше: після Єрмака президентська команда працює вже не як система з одним очевидним центром посередництва, а як мережа кількох функціональних центрів навколо самого Зеленського.

  • «Це секрет»: Зеленський підтвердив таємну зустріч із главою ЦРУ і підігрів інтригу

    «Це секрет»: Зеленський підтвердив таємну зустріч із главою ЦРУ і підігрів інтригу

    Президент України Володимир Зеленський уперше особисто підтвердив, що зустрічався з директором Центрального розвідувального управління США Джоном Реткліффом під час зупинки в Ірландії. Водночас глава держави не розкрив ані змісту розмови, ані того, чи бере керівник ЦРУ окрему участь у дипломатичних контактах щодо завершення російсько-української війни.

    Про зустріч Зеленський розповів 22 вересня під час інтерв’ю головній редакторці The Wall Street Journal Еммі Такер на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку.

    Коли журналістка прямо запитала про його контакт із Реткліффом, президент фактично визнав, що сторони спочатку не планували робити цю розмову публічною.

    «Ми вирішили, що не будемо повідомляти, що в нас була зустріч», — сказав Зеленський.

    На це Такер відповіла, що приховувати подію вже запізно, оскільки про неї стало відомо пресі. На запитання, чи планує український президент знову зустрітися з директором ЦРУ під час перебування у США, Зеленський відповів коротко: «Це секрет».

    При цьому він не дав прямої відповіді на ще одне важливе запитання — чи відіграє Реткліфф якусь спеціальну роль у переговорах щодо можливого завершення війни.

    Саме ця невизначеність і зробила зустріч предметом особливої уваги.

    Що відомо про зустріч у Шенноні

    Першим про контакт Зеленського та Реткліффа повідомило Reuters із посиланням на двох співрозмовників, знайомих із ситуацією.

    За їхніми даними, зустріч відбулася 21 вересня в аеропорту Шеннон в Ірландії. Один зі співрозмовників агентства зазначав, що Зеленський і директор ЦРУ говорили в той момент, коли їхні літаки перебували на дозаправці. Обидва джерела відмовилися розкривати зміст розмови через чутливість теми.

    Зеленський у цей час прямував до Нью-Йорка на Генеральну асамблею ООН. Реткліфф, за даними Reuters, повертався після зустрічі з президентом Єгипту Абдель Фаттахом ас-Сісі.

    Таким чином, сам факт особистої розмови спочатку став відомий із журналістських джерел, а вже згодом його фактично підтвердив український президент.

    Чому ця зустріч викликала стільки запитань

    Головна причина — попередня поїздка директора ЦРУ до Москви.

    Менш ніж за місяць до зустрічі із Зеленським Реткліфф здійснив рідкісний і неанонсований візит до російської столиці, де спілкувався з високопоставленими представниками російських спецслужб.

    Reuters повідомляло, що однією з тем московської поїздки була Україна, хоча деталі переговорів не розкривалися. За інформацією The New York Times, Реткліфф нібито передавав російській стороні доволі песимістичну оцінку перспектив РФ у війні та закликав Москву шукати домовленості, поки її становище не погіршилося ще більше.

    Сам ЦРУ публічно детального звіту про московські переговори не оприлюднював.

    Саме тому послідовність подій — спочатку закрита поїздка Реткліффа до Москви, а менш ніж за місяць зустріч із Зеленським в Ірландії — викликала припущення про можливу посередницьку або комунікаційну роль глави американської розвідки.

    Однак станом на 23 вересня офіційного підтвердження такої ролі немає.

    «Ненька інфо» вже писала про таємну зустріч

    Про зустріч Зеленського й Реткліффа в Шенноні раніше писала й «Ненька інфо». Таємні переговори на дозаправці: Зеленський провів неформальну зустріч із директором ЦРУ на шляху до Нью-Йорка

    Тоді було відомо лише з повідомлень Reuters, що політики поспілкувалися в Ірландії, однак офіційного підтвердження від самого Зеленського ще не було.

    Пізніше «Ненька інфо» також повідомила версію джерела, за якою маршрут українського борту нібито могли змінити спеціально заради цієї зустрічі. Водночас це твердження офіційно не підтверджене, тому подавати його як встановлений факт не варто.

    Що було під час поїздки Реткліффа до Москви

    «Ненька інфо» детально стежила і за попереднім візитом директора ЦРУ до Росії. Таємний візит до Москви: чому приїжджав директор ЦРУ та що каже Буданов

    Тоді повідомлялося, що Реткліфф контактував із керівництвом російських спецслужб. Українська сторона закликала не робити поспішних висновків щодо змісту переговорів, оскільки їхній порядок денний був ширшим за суто українське питання.

    Ще один матеріал «Ненька інфо» стосувався заяви Дональда Трампа після цієї поїздки. «Щось із цього може вийти»: Трамп уперше пояснив загадковий візит директора ЦРУ до Москви

    Трамп тоді не розкривав деталей, але пов’язував візит із ширшими зусиллями своєї адміністрації щодо війни.

    Чи може Реткліфф стати частиною переговорного треку

    Таку можливість американські медіа обговорювали ще до зустрічі в Шенноні.

    За повідомленнями преси, у Вашингтоні розглядалася можливість активнішого залучення директора ЦРУ до дипломатичного процесу навколо України. Reuters також звертало увагу, що Реткліфф підтримує канали комунікації з російською стороною, а його поїздка до Москви була надзвичайно нетиповою для чинного керівника американської розвідки.

    Втім, після прямого запитання The Wall Street Journal Зеленський цього не підтвердив.

    Тому на сьогодні достовірно відомі лише три речі: Реткліфф їздив до Москви, згодом зустрівся із Зеленським у Шенноні, а зміст обох контактів залишається закритим.

    У Нью-Йорку паралельно йдуть інші переговори

    Зустріч із директором ЦРУ відбулася напередодні активної дипломатичної програми Зеленського в Нью-Йорку.

    Український президент проводив переговори з Дональдом Трампом, Урсулою фон дер Ляєн та іншими західними лідерами. Одними з головних тем стали можливе енергетичне перемир’я, протиповітряна оборона, фінансування України та перспективи подальших переговорів із Росією.

    Таким чином, закритий контакт із главою ЦРУ відбувся на тлі значно ширшої дипломатичної активності.

    Сам Зеленський поки залишив навколо нього максимальну інтригу. Його відповідь «це секрет» фактично підтвердила лише те, що тема залишається конфіденційною.

    А от будь-які твердження про те, що Реткліфф уже став офіційним посередником між Києвом і Москвою або передав Зеленському конкретні пропозиції Кремля, наразі не підтверджені.

  • Україна попросила Starlink для ударів по Росії: Трамп несподівано переадресував питання Маску

    Україна попросила Starlink для ударів по Росії: Трамп несподівано переадресував питання Маску

    Україна знову порушила перед Сполученими Штатами питання розширення можливостей Starlink для операцій проти військових цілей на території Росії. Цього разу тема прозвучала під час переговорів президента Володимира Зеленського з американським лідером Дональдом Трампом у Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН. За даними американських медіа, відповідь Трампа була короткою: Києву необхідно обговорювати це питання з Ілоном Маском.

    Про деталі закритої частини переговорів повідомила кореспондентка Newsmax Нана Саджая, посилаючись на високопоставленого українського чиновника, ім’я якого не називається.

    За словами співрозмовника журналістки, українська сторона підняла питання про використання Starlink для операцій проти цілей у Росії. У відповідь Трамп сказав: «Вам треба поговорити про це з Ілоном», маючи на увазі засновника SpaceX Ілона Маска. Цей переказ розмови опублікували також кілька українських видань.

    Водночас важливо, що ці слова походять саме від анонімного українського джерела Newsmax. У відкритій частині зустрічі Трамп такого оголошення не робив.

    Білий дім офіційно підтвердив проведення двосторонньої зустрічі президентів 22 вересня, однак у публічних матеріалах не наводив деталей розмови щодо Starlink.

    Не згадується ця тема й в офіційному повідомленні Офісу президента України. Там зазначили, що Зеленський і Трамп говорили про можливі кроки з деескалації, дипломатію, підготовку України до зими, посилення протиповітряної оборони та роботу над запуском виробництва ракет-перехоплювачів для Patriot в Україні.

    Україна порушує питання Starlink не вперше

    Нинішня розмова не стала першою спробою Києва домогтися розширення географії використання Starlink.

    Ще наприкінці липня The Atlantic повідомляв, що Зеленський під час попередньої зустрічі з Трампом просив американського президента допомогти з можливістю застосовувати Starlink для операцій проти російських балістичних ракетних установок.

    Ідея полягала в тому, щоб використовувати супутниковий зв’язок під час операцій українських безпілотних систем на території Росії. Особливий інтерес становлять пускові установки, з яких РФ запускає балістичні ракети по українських містах.

    Про такі переговори раніше писала й «Ненька інфо». Starlink може отримати нову роль у війні: Федоров підтвердив переговори з Маском про удари по цілях у РФ

    У матеріалі йшлося про прямі консультації української сторони зі SpaceX та Маском щодо можливого розширення використання системи для операцій проти військових об’єктів на російській території.

    Starlink має для таких операцій принципове значення через можливість забезпечувати стабільний канал передачі даних на великих відстанях. У війні супутникова мережа давно використовується не лише як звичайний інтернет: вона забезпечує зв’язок військових підрозділів та може використовуватися як канал передачі даних для окремих безпілотних систем.

    Саме тому питання роботи мережі на території Росії перетворилося з технічного на політичне.

    Позиція Маска виявилася неоднозначною

    І тут історія стає складнішою.

    На початку серпня The Atlantic повідомляв, що Маск виступав проти використання Starlink українськими системами для ударів безпосередньо на території Росії. За даними джерел видання, він побоювався подальшої ескалації війни та вважав, що сторони мають рухатися до переговорного врегулювання.

    Про це також писала «Ненька інфо»: Маск не хоче дозволяти Україні використовувати Starlink для ударів по РФ

    Тоді повідомлялося, що остаточної домовленості між Києвом і Маском не було, хоча консультації тривали.

    Але наприкінці серпня з’явилася інша інформація.

    Financial Times із посиланням на поінформованих співрозмовників писала, що Маск нібито допускає використання українських дронів зі Starlink за межами України. Водночас він вважав, що дозвіл на операції такого масштабу має бути частиною політичного рішення адміністрації США, а не лише рішення SpaceX.

    Саме цей нюанс робить нову відповідь Трампа особливо цікавою.

    За версією джерела Newsmax, президент США тепер фактично переадресував питання назад Маску: «поговоріть з Ілоном». Водночас попередні повідомлення FT свідчили про протилежну конструкцію — що саме Маск очікував політичного рішення від Білого дому.

    Таким чином, публічно поки незрозуміло, хто саме має ухвалити остаточне рішення та чи змінилися позиції сторін за останні тижні.

    До того ж Kyiv Independent на початку вересня з посиланням на власні джерела повідомляв, що Маск насправді все ще заперечує проти використання Starlink для ударів на території Росії. Видання зазначало, що це суперечить більш оптимістичному трактуванню попередньої публікації Financial Times.

    Тому говорити, що Україна вже отримала дозвіл або що питання практично вирішене, наразі немає підстав.

    Зеленський навіть нагородив Маска

    Додаткового контексту цій історії надав указ Зеленського від 26 серпня. Президент України нагородив Ілона Маска орденом Свободи — однією з найвищих державних нагород.

    У документі йшлося про внесок у захист життя та свободи людей і розвиток відносин між Україною та Сполученими Штатами.

    «Ненька інфо» тоді звертала увагу, що нагородження відбулося саме на тлі переговорів Києва з Маском щодо Starlink. Неочікуваний жест Зеленського: Ілон Маск отримав один із найвищих орденів України

    Попри розбіжності щодо географії використання Starlink, технологія SpaceX залишається важливою частиною української системи військового та цивільного зв’язку. Україна і компанія також взаємодіяли для обмеження незаконного використання терміналів російською армією.

    Чому Україні потрібен Starlink саме для ударів по пускових

    За попередніми повідомленнями західних ЗМІ, однією з головних цілей Києва є російські установки для запуску балістичних ракет.

    Перехоплювати балістичні ракети значно складніше, ніж звичайні ударні безпілотники або частину крилатих ракет. Україна залежить передусім від систем Patriot та запасів дорогих ракет-перехоплювачів.

    Тому паралельно розглядається інший принцип: не лише перехоплювати вже запущену ракету, а й намагатися знищити пускову установку до запуску.

    Саме в цьому контексті The Atlantic і низка інших видань описували прохання Києва щодо Starlink. Система могла б забезпечувати передачу даних українським безпілотникам під час операцій у глибині російської території.

    Питання набуває додаткової актуальності перед зимою. За офіційними підсумками зустрічі 22 вересня, Зеленський і Трамп окремо обговорювали захист України від балістичних атак та зимовий пакет ППО. Київ і Вашингтон також продовжують роботу над можливістю виробництва ракет-перехоплювачів Patriot безпосередньо в Україні.

    Що ще обговорювали Зеленський і Трамп

    Starlink був лише одним із питань закритої частини переговорів, якщо інформація джерела Newsmax правильна.

    За словами співрозмовника журналістки, українська сторона також підтвердила готовність до взаємного припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Після зустрічі Зеленський публічно підтвердив, що Україна готова до такого формату за умови взаємності з боку Росії.

    При цьому український президент наголосив, що не йшлося про односторонню відмову Києва від ударів по російській енергетичній інфраструктурі.

    Офіс президента описав переговори ширше: сторони говорили про можливі деескалаційні кроки, які могли б відкрити шлях до дипломатії, та про зміцнення української ППО перед зимою.

    Після переговорів українські представники також мали продовжити консультації з Францією, Німеччиною та Великою Британією щодо можливих подальших кроків. За інформацією джерела Newsmax, напрацьовані пропозиції планували передати американським представникам для подальших контактів із російською стороною.

    Тож ситуація зі Starlink залишається невизначеною. Офіційного повідомлення про дозвіл Україні використовувати систему для ударів по території Росії станом на ранок 23 вересня немає.

    Є лише повідомлення Newsmax із посиланням на анонімного українського посадовця про те, що Київ знову порушив це питання, а Трамп запропонував говорити безпосередньо з Маском.

    На тлі попередніх суперечливих повідомлень про позицію власника SpaceX це означає, що переговори фактично тривають. І поки ні Білий дім, ні SpaceX, ні українська влада публічно не оголосили про зміну правил роботи Starlink для операцій на території Росії.

  • Трамп підписав «пекельні санкції» проти Росії: під ударом нафта, банки й покупці енергоносіїв РФ

    Трамп підписав «пекельні санкції» проти Росії: під ударом нафта, банки й покупці енергоносіїв РФ

    Президент США Дональд Трамп підписав закон, який суттєво розширює можливості Вашингтона для економічного тиску на Росію та країни, що допомагають їй заробляти на експорті енергоносіїв. Документ, який у США неофіційно називали пакетом «пекельних санкцій», відкриває шлях до нових обмежень проти російських чиновників, банків, енергетичних компаній, «тіньового флоту», а також дозволяє президенту запроваджувати високі мита проти найбільших покупців російської нафти й газу.

    Білий дім офіційно повідомив, що 18 вересня Трамп підписав H.R. 5334 — Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Документ «санкціонує та розширює передбачені законом санкції, мита й заборони щодо Росії», а також продовжує дію частини санкційних повноважень щодо Ірану.

    Одним із центральних елементів нового закону стали вторинні економічні заходи. Закон дозволяє президенту США вводити мита до 100% на товари з держав, які входять до числа найбільших покупців російської нафти або газу, а також країн, які допомагають Москві обходити енергетичні санкції. У фінальній конструкції тарифний механізм обмежили п’ятьма найбільшими імпортерами російських енергоносіїв і п’ятьма ключовими державами, причетними до обходу санкцій.

    Саме цей механізм робить новий закон особливо важливим. Його мета — впливати не лише безпосередньо на російські компанії, а й на покупців, завдяки яким Москва продовжує отримувати великі валютні доходи. До потенційно вразливих держав американські та міжнародні медіа відносять передусім Китай та Індію, хоча сам закон не встановлює постійного списку конкретних країн: його застосування залежатиме від обсягів імпорту російських енергоносіїв і рішень американської адміністрації.

    Водночас закон значно ширший за тарифний блок. Сенатори, які працювали над документом, пояснювали, що він передбачає первинні та вторинні санкції проти російських чиновників, фінансових структур та осіб, які підтримують російську державу й фінансування війни. Окремими напрямами називалися банки та фінансові установи РФ, пов’язані з владою бізнесмени та їхні мережі, а також судна так званого «тіньового флоту», який Росія використовує для транспортування нафти в обхід західних обмежень.

    Адміністрація Трампа підтримувала фінальний компромісний варіант документа ще до його остаточного ухвалення. У заяві адміністративно-бюджетного управління Білого дому зазначалося, що закон має посилити інструменти, які президент може використовувати для збільшення економічної ціни продовження війни Росією. Водночас Білий дім наполіг на збереженні президентських повноважень щодо винятків та призупинення окремих санкцій.

    Саме ця деталь означає, що підписання закону не дорівнює автоматичному одномоментному введенню всіх максимально можливих обмежень. Президент отримує додаткові юридичні інструменти, однак конкретний масштаб їх застосування залежатиме від рішень Білого дому. Reuters звертає увагу, що закон надає адміністрації дуже широкі тарифні повноваження, а також можливість робити винятки з міркувань національної безпеки.

    Це стало однією з причин дискусій у Конгресі. Частина демократів підтримувала посилення санкцій безпосередньо проти Росії, але висловлювала занепокоєння через можливі наслідки нових мит для американських споживачів і союзників США. Опоненти попереджали, що тарифний механізм може зачепити ширше коло торговельних партнерів Вашингтона, ніж передбачалося спочатку. Прихильники закону натомість наголошували, що без тиску на покупців російської нафти Москва й надалі матиме можливість компенсувати частину втрат від прямих санкцій.

    Закон пройшов Конгрес із помітною міжпартійною підтримкою. Сенат схвалив його у серпні 86 голосами проти 11, а Палата представників у вересні підтримала фінальний пакет 262 голосами проти 159. Після цього документ передали президенту.

    Документ назвали на честь сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який тривалий час був одним із головних авторів та прихильників посилення економічного тиску на Росію. Після його смерті законодавці продовжили роботу над пакетом, назвавши його ім’ям політика. Американські сенатори прямо говорили, що ухвалення закону має стати частиною його політичної спадщини.

    Президент України Володимир Зеленський після підписання документа подякував Трампу, американським сенаторам і членам Палати представників. Він нагадав, що Грем під час візитів до України регулярно говорив про необхідність не послаблювати тиск на Росію та окремо звертав увагу на країни, які купують російську нафту або забезпечують фінансові канали для російського бізнесу. Зеленський закликав до повної та швидкої реалізації положень закону.

    Для Росії найбільш чутливим залишається саме енергетичний напрям. Москва продовжує отримувати значні доходи від експорту нафти та газу, тому Вашингтон намагається змістити акцент із простого обмеження російських компаній на тиск проти покупців і посередників. Фактично логіка нового закону полягає в тому, щоб підвищити ціну співпраці з російським енергетичним сектором для третіх країн.

    Втім, це створює і ризик торговельних конфліктів. Індія вже публічно дала зрозуміти, що розглядає енергетичну політику як питання власних національних інтересів. Нью-Делі попереджав, що масштабні американські тарифи через закупівлю російської нафти можуть негативно позначитися на двосторонніх відносинах із США.

    Москва також критично відреагувала на американський санкційний курс. Російські представники заявляли, що посилення обмежень нібито ускладнює дипломатичні зусилля щодо завершення війни. Це позиція російської сторони; Вашингтон та прихильники закону, навпаки, пояснюють його як спосіб збільшити економічну ціну продовження війни та посилити переговорні важелі США.

    Для читачів «Ненька інфо» ця історія має пряме продовження. Ще 17 вересня видання писало, що Трамп готується підписати «пекельні санкції» проти Росії, а після голосування у США повідомляло про реакцію Кремля на новий санкційний пакет. Ще влітку «Ненька інфо» стежила за просуванням документа в Конгресі та розповідала про заклики сенаторів терміново ухвалити санкції і про те, як Сенат перейшов до активного розгляду пакета.

    Тепер ця історія перейшла з етапу політичних заяв у юридичну площину: документ уже став законом. Наступним ключовим питанням буде не його формальна наявність, а те, наскільки швидко і проти кого саме Білий дім застосує нові повноваження. Саме від цього залежатиме реальний економічний ефект нового санкційного пакета для Росії та її найбільших енергетичних партнерів.