Khreshchatyknews.com

Позначка: Дональд Трамп

  • Вашингтон готує переговори Трампа, Зеленського і Путіна щодо війни — The Telegraph

    Вашингтон готує переговори Трампа, Зеленського і Путіна щодо війни — The Telegraph

    США та Україна погодили оновлений 19-пунктний план щодо припинення війни, однак найчутливіші елементи документа будуть вирішені на рівні президентів. Про це повідомляє The Telegraph із посиланням на джерела, знайомі з перебігом переговорів у Женеві.

    За інформацією видання, прямі переговори Дональда Трампа та Володимира Зеленського можуть розпочатися вже цього тижня. Неофіційно також обговорюється можливий візит українського президента до Вашингтона. Водночас Біла Хата заявляє, що зустріч на цей тиждень офіційно не запланована.

    Ключовим предметом суперечок залишається питання територій та майбутніх гарантій безпеки між США, НАТО та Росією. Початковий 28-пунктний проєкт, який, за даними Telegraph, передбачав значні територіальні поступки з боку України, був скорочений. Найскладніші положення сторони вирішили «вкласти в дужки», залишивши їх для особистих перемовин лідерів. Очікується, що перед можливою зустріччю з Зеленським Трамп також проведе консультації з Володимиром Путіним.

    Паралельно європейські країни висловили скепсис щодо шансів Женевських переговорів на реальний прорив. Кремль у понеділок відхилив зустрічну пропозицію ЄС щодо коригування спільного американо-російського плану. Джерела The Telegraph у європейських дипломатичних колах повідомляють, що над документом ще належить суттєво попрацювати, а відсутність згоди з боку Москви робить перспективи переговорів невизначеними.

    На цьому тлі прем’єр Британії Кір Стармер та президент Франції Еммануель Макрон зібрали у Женеві зустріч «Коаліції охочих», проте їхні команди не бачили останньої версії мирного плану. Європейські лідери вирішили діяти самостійно й прискорили плани щодо надання Україні 140 млрд євро за рахунок прибутків від заморожених російських активів.

    Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала переговори в Женеві такими, що демонструють «хороший прогрес», але канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зауважив, що реальний рух можливий лише після приєднання Росії до столу переговорів.

    Financial Times раніше повідомляла, що «мирний план» США був скорочений із 28 до 19 пунктів, але деталі вилучених положень не розкриваються. За даними видання, обидві делегації домовились, що політично найчутливіші рішення ухвалюватимуть Трамп і Зеленський у форматі прямого діалогу.

  • Перші ракети Томагавк прибудуть до України не раніше березня 2026 року

    Перші ракети Томагавк прибудуть до України не раніше березня 2026 року

    За інформацією наших джерел у Вашингтоні, наразі немає остаточного рішення щодо передачі Україні дальнобійних ракет Томагавк і розрахунків  пускових установок до них. Крім того, незрозуміло хто саме буде оплачувати закупівлю та доставку Томагавк до України.

    Водночас, за інформацією джерела, українська сторона уже проводить підготовку до отримання дальнобійних ракет Томагавк. Зокрема, триває пошук американців українського походження, готових виступити операторами в розрахунках пускових установок.

    За інформацією джерела, з урахуванням всіх факторів, “перші ракети Томагавк не прибудуть до України раніше березня 2026 року, якщо прибудуть взагалі”.

    Нагадаємо, нещодавно  CNN з посиланням на власні джерела опублікували матеріал, в якому зазначають, що Пентагон схвалив передачу Україні далекобійних ракет Томагавк, але остаточне рішення президентом США Дональдом Трампом.

  • Пентагон схвалив можливу передачу Tomahawk, але Трамп вагається після розмови з Путіним

    Пентагон схвалив можливу передачу Tomahawk, але Трамп вагається після розмови з Путіним

    Пентагон повідомив Білий дім, що передача Україні крилатих ракет Tomahawk не послабить запасів США, але остаточне політичне рішення лишається за президентом Дональдом Трампом. Про це з посиланням на обізнані джерела пише CNN; низка міжнародних видань уже передрукували матеріал.

    Пентагон провів оцінку можливого постачання Україні крилатих ракет «Томагавк» і дійшов висновку, що певна передача не матиме критичного негативного впливу на бойові запаси США. За даними журналістів, про це Об’єднаний штаб повідомив Білий дім на початку жовтня — безпосередньо перед зустріччю президентів США й України у Вашингтоні.

    Разом із тим остаточне рішення залишилося за президентом. Під час робочого візиту до Вашингтона Володимир Зеленський отримав від Трампа стриману реакцію: під час публічної частини Трамп говорив про можливу передачу, але потім у закритому режимі повідомив, що наразі надавати ракети не готовий. За інформацією CNN, позиція президента США змінилася після телефонної розмови з Володимиром Путіним; водночас у Білому домі не виключають, що питання може бути активовано знову, якщо Трамп віддасть відповідний наказ.

    Експерти та союзники відзначають кілька практичних і технічних проблем, які слід вирішити перед поставкою. По-перше, українські сили мають бути навчені для запуску й застосування Tomahawk; по-друге, «Томагавки» — це, головним чином, морські ракети, тому для їхнього використання з суходолу потрібні або наявні наземні пускові установки, які США можуть надати, або ж розробка українських рішень для наземного запуску. Ці питання, за джерелами, уже опрацьовуються як варіанти, але потребують часу й ресурсів.

    Політичний контекст також важливий. Поява «Томагавків» у руках України може істотно розширити її можливості завдавати ударів по критичній інфраструктурі супротивника на великій дальності — саме тому РФ неодноразово попереджала про можливу ескалацію у разі постачань таких систем. На початку жовтня Кремль уже висловлював занепокоєння, а президент Путін попереджав про «новий рівень ескалації», якщо США вирішать передати ці ракети.

    У Пентагоні, за повідомленнями, підрахували обсяги наявних ракет і темпи виробництва, і дійшли висновку, що обмежена передача може бути здійснена без підриву готовності ВМС США. Однак частина візуальної та політичної реакції залежить від того, скільки саме ракет буде передано й як швидко. Деякі попередні оцінки вказували на те, що щорічне виробництво Tomahawk обмежене, тож масштабні поставки можуть бути проблематичними — у звітах згадували цифри виробництва на рівні кількох десятків ракет на рік.

    За наявною інформацією, адміністрація підготувала оперативні плани на випадок ухвалення Трампом позитивного рішення: логістика постачання, варіанти передачі наземних пускових, а також програми швидкого навчання українських підрозділів. Але без політичного дозволу від президента переміщення озброєнь не почнеться. При цьому союзники у Європі відчувають полегшення від оцінки Пентагону — вона знімає один із технічних аргументів проти передачі — і сподіваються, що політичний супровід питання також буде опрацьований швидко.

  • Кремль не має стимулів зупиняти війну – CNN

    Кремль не має стимулів зупиняти війну – CNN

    Як повідомляє CNN, у Москви немає стимулу зупиняти бойові дії в Україні, попри заклики президента США Дональда Трампа до припинення вогню. Російська армія демонструє прогрес на кількох ділянках фронту та нарощує інтенсивність ударів по цивільній і військовій інфраструктурі.

    За даними видання, лише в один із останніх днів РФ застосувала рекордні 268 керованих авіабомб — значно більше за середній щоденний показник останніх тижнів (приблизно 170–180). Паралельно ворог щоночі завдає ударів безпілотниками й ракетами, перш за все атакуючи об’єкти енергетичної інфраструктури.

    Аналітики відзначають різке зростання кількості дронів у вересні: у середньому було запущено понад 180 дронів на добу, що більш ніж удвічі перевищує показники на початку року. Така інтенсивність робить удари системними і підвищує ризики для населення та критичної інфраструктури.

    Експерти підкреслюють, що росіяни суттєво вдосконалили тактику застосування безпілотників. Як констатує Дара Массікот, Москва перетворила дрони з «слабкого місця» на сферу переваги: їх використовують не лише для розвідки, а й для виявлення та знищення цілей на полі бою та в тилу. Одночасно відбувається модернізація ракет і броньованих систем, що дає російським командирам більше свободи планування й виконання операцій.

    Через ці фактори аналітики роблять висновок: доки Росія фіксує оперативні успіхи і має можливість завдавати масованих ударів, у неї немає стратегічного стимулу погоджуватися на суттєві кроки до припинення вогню. Наслідком стає подальша ескалація ударів по енергетиці, що впливає на побут і безпеку мільйонів українців.

  • Західна допомога Україні скорочується — що відомо

    Західна допомога Україні скорочується — що відомо

    Як пише швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung, військова підтримка України з боку Заходу помітно зменшилася. За матеріалами видання, Сполучені Штати — найпотужніший донор — з моменту інавгурації Дональда Трампа не виділяли допомоги, і це створило помітний дефіцит, який Європі вдалося частково компенсувати лише у першій половині року.

    Проте влітку європейські зобов’язання скоротилися на 57% порівняно з першим півріччям — із середніх €3,8 млрд до €1,9 млрд на місяць. Загалом щомісячна військова допомога всіх донорів у другому кварталі була приблизно на 40% нижчою, ніж у першій половині року. Цей розрив особливо помітний у постачанні багатоствольних ракетних установок, артилерійських боєприпасів та систем ППО — озброєнь, що потребують великих технологічних і виробничих ресурсів.

    Ініціатива Purl, у рамках якої окремі країни НАТО купують зброю у США для передачі Україні, вже залучила мінімум 16 держав; серед тих, хто закупив озброєння — Данія, Норвегія, Швеція, Латвія, Німеччина, Нідерланди, Бельгія та Канада. Загальна сума таких закупок становить близько €1,9 млрд. При цьому Данія вирізняється тим, що віддала свої запаси артилерії і налагоджує прямі закупівлі у українських виробників.

    Матеріал також звертає увагу на регіональні відмінності: Південна Європа (Франція, Іспанія, Італія) демонструє більш стриману позицію в постачанні озброєнь, але водночас має відносно повні склади і потужні оборонні галузі; країни Балтії, Чехія чи Польща активніші у передачах, але їхні можливості обмежені ресурсами. Автори зазначають, що потенціал Європи для збільшення допомоги ще не вичерпано — порівняння з попередніми кризами показує, що ЄС і Брюссель можуть мобілізувати значні фінансові ресурси: фонд відновлення під час пандемії становив близько €810 млрд, під час єврокризи — близько €400 млрд, тоді як на сьогодні допомога Україні становить приблизно €215 млрд.

  • Політичний жест: Чернігів назве сквер на честь Дональда Трампа

    Політичний жест: Чернігів назве сквер на честь Дональда Трампа

    У Чернігові вирішили перейменувати один зі скверів на честь президента США Дональда Трампа. Таке рішення ухвалили 16 жовтня під час 46-ї позачергової сесії міської ради. За відповідну пропозицію проголосували 22 депутати.

    Ініціаторкою перейменування стала голова фракції «Європейська солідарність» Марина Семененко. Йдеться про сквер «Казка», розташований у мікрорайоні Шерстянка. Документ, поданий на розгляд, зазначає, що таким чином у місті хочуть вшанувати «видатного політичного лідера сучасності» та привернути міжнародну увагу до відбудови Чернігова, який зазнав значних руйнувань під час російського вторгнення.

    У пояснювальній записці наголошується, що жителі Чернігова висловлюють надію на можливу роль Дональда Трампа у припиненні нинішньої війни. Автори рішення переконані, що саме він може зробити внесок у досягнення стійкого миру та, на думку ініціаторів, навіть заслуговувати на Нобелівську премію миру.

    Рішення вже викликало активне обговорення серед містян і в соцмережах. Частина громадськості сприйняла ініціативу як символічний дипломатичний жест, інші — як суперечливий крок на тлі політичної поляризації навколо особи Дональда Трампа у світі.

  • Зеленський їде у Вашингтон: чого очікує Київ від зустрічі з Трампом

    Зеленський їде у Вашингтон: чого очікує Київ від зустрічі з Трампом

    Відносини між Києвом і Вашингтоном помітно потеплішали — і це дає українському керівництву підстави для обережного оптимізму. В українських владних колах вважають, що нинішній політичний ландшафт у США створює можливості для посилення тиску на Москву та відкриття переговорного вікна вже наступного року.

    У Києві сподіваються, що за умов зростаючого економічного та військового тиску Росія може бути готова обговорювати припинення вогню навесні або влітку. У цьому контексті українська сторона оцінює як важливий момент активізацію контактів із американським керівництвом та посилення обміну розвідданими для точкових операцій, зокрема проти енергетичної інфраструктури противника.

    На цьому тлі українська делегація — у складі представників Офісу президента та уряду — провела низку зустрічей у Вашингтоні, де обговорювали, зокрема, як пережити зимові удари по енергетиці і які додаткові ресурси можуть допомогти Україні в умовах загострення. Президент Зеленський має намір відвідати Білий дім для зустрічі з президентом США, і в Києві сподіваються, що цей візит принесе конкретні домовленості й посилення підтримки.

    Паралельно говорять про важливі, але ризикові теми: можливість передачі озброєнь із більшою дальністю дії, розширення обміну розвідувальною інформацією та створення фінансових механізмів підтримки. У Києві вважають: щоб змусити Кремль прийти на переговори, йому має бути завдано економічних і військових втрат, що унеможливить продовження дорогої для Росії війни.

    Разом з тим українська сторона зберігає реалістичний підхід — допускають, що попереду ще один потужний наступ і важка зима. Тому головні завдання нині — зміцнення обороноздатності, забезпечення енергетичної стійкості й дипломатичне використання можливостей, які відкриваються у відносинах зі США.

  • У Києві обговорюють варіанти швидкої стабілізації фронту

    У Києві обговорюють варіанти швидкої стабілізації фронту

    За інформацією наших джерел в Офісі Президента розглядають низку політико-дипломатичних кроків після прохання Генштабу: військове керівництво начебто вимагає термінової стабілізації фронту, адже резервів для затяжного протистояння бракує. В умовах підвищеної напруги на Банковій, за нашою інформацією, готові піти на деякі поступки, які просуває президент США Дональд Трамп, щоб посилити міжнародний тиск на Кремль.

    Ключовий акцент Генштабу — негайне припинення активної ескалації та перехід до більш контрольованої фази бойових дій. У зв’язку з цим на Банковій нібито погоджуються розглянути компромісні заходи у зовнішній політиці й безпековій сфері, аби посилити дипломатичний тиск на Росію спільно із західними партнерами.

    Однією з таких можливих поступок є готовність до оголошення виборів — крок, який в ОП нібито розглядають як політичний сигнал і елемент домовленостей із зовнішніми партнерами. Поки що офіційних рішень немає; на Банковій наголошують на необхідності ретельної юридичної та політичної оцінки будь-яких кроків такого масштабу.

    Будь-які зміни формату внутрішньої політики заради міжнародних домовленостей — це чутлива тема, яка потребує прозорості й широких консультацій. Також залишається відкритим питання, які саме умови Трампа мають на увазі в Києві і як такі поступки вплинуть на позицію партнерів та подальший розвиток подій на фронті.

  • Президент США просить повернутись до справи його імпічменту через Україну

    Президент США просить повернутись до справи його імпічменту через Україну

    Президент США Дональд Трамп закликав поновити розслідування щодо процедури імпічменту, ініційованої проти нього у 2019 році через нібито тиск на Україну. У дописі в соцмережі Truth Social він назвав цю справу «українським імпічментом» та заявив, що вона була «набагато серйознішим і незаконнішим обманом, ніж Вотергейтський скандал».

    Трамп наголосив, що сподівається на втручання відповідних органів, включно з Конгресом США, які мають повторно розглянути обставини звинувачень. Він також звинуватив Адама Шиффа, тодішнього заступника голови Комітету з розвідки Палати представників, у «нечесності та корупції».

    Процедуру першого імпічменту Трампа було ініційовано Демократичною партією у 2019 році. Причиною став його телефонний дзвінок до президента України Володимира Зеленського. Трамп, за версією демократів, вимагав від України розслідування діяльності Гантера Байдена, сина Джо Байдена, що розцінювалося як тиск з метою впливу на президентські вибори у США.

    Попри те, що Палата представників оголосила імпічмент, Сенат виправдав Трампа. Він неодноразово заявляв про політичний характер звинувачень та називав справу сфабрикованою. Тепер, напередодні нової виборчої кампанії, Трамп повертається до цієї теми, використовуючи її як аргумент проти своїх опонентів.

    Його нові заяви можуть загострити політичне протистояння у США, адже імпічмент 2019 року досі залишається однією з найбільш суперечливих подій сучасної американської політики.

  • Поставки Tomahawk Україні можуть зайняти місяці, але посилять тиск на Кремль

    Поставки Tomahawk Україні можуть зайняти місяці, але посилять тиск на Кремль

    Угода про постачання американських крилатих ракет Tomahawk Україні, яку натякнув президент США Дональд Трамп, може розтягнутися на місяці — і ці ракети навіть не обов’язково вилетять з пускових установок, але вже сам факт готовності їх надати матиме тиск на Кремль, вважають експерти й автори аналітики.

    Трамп повідомив, що «майже ухвалив рішення», але хоче знати, як Київ планує використовувати ці ракети, перш ніж остаточно погодитись. Реакція Москви була жорсткою: у Кремлі очікують роз’яснень від Вашингтона, а офіційні особи попереджають про можливі наслідки через дальність і потенційну загрозу для російської території.

    Технічно Tomahawk — далекобійна крилата ракета; деякі джерела вказують на діапазон до ~2,500 км і історичну можливість нести ядерні бойові частини у попередніх варіантах, що ускладнює рішення про передачу і викликає побоювання щодо ескалації.

    За стандартною конфігурацією ракети запускаються з кораблів і підводних човнів, але існують і модифікації/рішення для наземних установок — українська сторона вже заявляла про можливість запуска з наземних пускових комплексів у разі отримання цієї зброї.

    Крім того, поставки можуть ускладнюватися реальними обмеженнями запасів і задіяністю наявних ракет в інвентарі ВМС США, через що швидка масова передача навряд чи можлива. Навіть за позитивного рішення постачання вимагатиме часу на логістику, навчання особового складу та інтеграцію у системи управління вогнем.

    Навіть якщо Tomahawk фактично не застосують у бойових пусках, їх наявність під контролем США або у розпорядженні союзників може стати інструментом поступового нарощування тиску на Кремль і аргументом для дипломатичних переговорів щодо деескалації.