Позначка: Дмитро Пєсков

  • Таємний візит глави ЦРУ до Москви: Україну просили не бити по РФ, а Реткліфф прилетів на військовому C-17

    Таємний візит глави ЦРУ до Москви: Україну просили не бити по РФ, а Реткліфф прилетів на військовому C-17

    Директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф 25 серпня здійснив рідкісний і заздалегідь неанонсований візит до Москви. Американський високопосадовець прибув до російської столиці на важкому військово-транспортному літаку C-17A Globemaster III, який вилетів із району Вашингтона через Ригу. Мета переговорів офіційно не розкривається, а в Кремлі обмежилися формулюванням про «контакти між спецслужбами». Водночас американські ЗМІ повідомили, що перед поїздкою Вашингтон попросив Україну тимчасово не завдавати далекобійних ударів по Москві, Санкт-Петербургу та північних регіонах Росії.

    За даними Reuters, це перша відома поїздка Реткліффа до Росії на посаді директора ЦРУ. Сам візит офіційно не анонсували ані Білий дім, ані ЦРУ, а представники американської розвідки спочатку взагалі відмовилися його коментувати. Джерела американських медіа підтвердили лише, що Реткліфф прибув до Москви для зустрічей із російськими посадовцями.

    Візит одразу привернув особливу увагу через його секретність, час проведення та незвичний транспорт.

    За даними The Washington Post, відкриті сервіси відстеження польотів зафіксували C-17A Globemaster III, який вилетів із військової бази Joint Base Andrews поблизу Вашингтона у напрямку Риги. Там літак перебував близько доби, після чого 25 серпня вирушив до Москви і приземлився після 09:00 за місцевим часом. Приблизно через вісім із половиною годин борт знову залишив російську столицю.

    Одночасно в Москві помітили дипломатичний кортеж. The Washington Post геолокувала відео, на якому автомобілі з дипломатичними номерними знаками рухалися Новим Арбатом неподалік будівель російського військового відомства. Щонайменше один із номерів мав код, який використовується дипломатичними структурами США в Росії.

    Навіщо глава ЦРУ прилетів до Москви

    Офіційної відповіді на головне питання — що саме обговорював директор ЦРУ у російській столиці — наразі немає.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив The Washington Post, що візит був пов’язаний із «контактами між спецслужбами». Подробиць він не надав. Окремо Пєсков повідомив російським ЗМІ, що зустріч Джона Реткліффа з Володимиром Путіним не планувалася.

    Таким чином, публічно Кремль відмежував візит від політичних переговорів на найвищому рівні.

    Проте американські медіа звертають увагу на те, що канали між розвідслужбами США та Росії традиційно використовуються для питань, які складно обговорювати через звичайні дипломатичні механізми. Серед таких тем можуть бути обміни ув’язненими, питання стратегічної безпеки, запобігання ескалації та передавання непублічних попереджень.

    CBS News нагадує, що ЦРУ вже брало участь у переговорах щодо обмінів утримуваними особами. Сам Реткліфф раніше був залучений до переговорів, які стосувалися звільнення громадян зі складними американсько-російськими справами.

    Водночас жодне з таких можливих пояснень не підтверджене офіційно як конкретна причина нинішнього візиту.

    Україну попросили утриматися від ударів

    Ще більш резонансною стала інформація про те, що напередодні візиту Вашингтон звернувся до Києва з проханням тимчасово не завдавати далекобійних ударів по частині території Росії.

    CBS News повідомило з посиланням на високопоставленого українського посадовця, що США попередили Україну про поїздку високорівневої делегації до Москви та попросили призупинити удари до її від’їзду.

    Журналіст Financial Times Крістофер Міллер уточнював, що йшлося про Москву, Санкт-Петербург і північні регіони Росії та про період 24–26 серпня. За даними його джерел, Україна погодилася врахувати прохання американської сторони.

    Reuters також підтвердив, що Вашингтон просив Київ утриматися від ударів по певних районах Росії, щоб гарантувати безпечний переліт американського високопосадовця.

    Важливо, що офіційних заяв Києва про таку домовленість наразі немає. Тому інформація про згоду України ґрунтується на повідомленнях західних медіа та їхніх анонімних джерелах.

    Чому використали величезний C-17

    Не менш показовим став і сам літак, на якому американська делегація прибула до Росії.

    C-17A Globemaster III — це важкий військово-транспортний літак Повітряних сил США, який використовується для перекидання великих вантажів, військової техніки, персоналу та обладнання на значні відстані.

    The Washington Post називає його одним із головних важких транспортних літаків Пентагону. Він особливо зручний під час чутливих дипломатичних місій, оскільки дозволяє привезти разом із делегацією спеціалізований транспорт, засоби зв’язку, електронне обладнання та персонал забезпечення.

    Саме це може пояснювати, чому для поїздки директора ЦРУ обрали не звичайний урядовий пасажирський літак.

    C-17 здатний перевозити десятки тонн вантажу і працювати з відносно коротких та складних злітно-посадкових смуг. Його використовували в Афганістані, Іраку, під час евакуаційних операцій, гуманітарних місій та перевезень високопоставлених американських делегацій.

    У разі поїздки до Москви такий борт міг доставити автомобілі для кортежу, захищені системи комунікації, особисту охорону та інше обладнання, необхідне делегації.

    The Washington Post прямо зазначає, що C-17 цінується саме за можливість перевозити спеціальний транспорт і обладнання для чутливих дипломатичних візитів.

    Поруч летів ще один американський літак

    Цікаво, що C-17 був не єдиним американським військовим бортом, який вирушив із району Вашингтона до Європи.

    За даними The Washington Post, до Риги також прилетів C-40B — модифікований пасажирський літак, який використовується для перевезення високопоставлених американських посадовців.

    Однак відкриті дані польотів не показали, що саме C-40B вирушив далі до Москви. Натомість російську столицю відвідав C-17.

    Ця деталь лише посилила увагу до візиту, оскільки така логістика може свідчити про підвищені заходи безпеки та особливий статус делегації.

    Перший подібний візит після місії Бернса перед вторгненням

    Поїздка Реткліффа має ще один символічний контекст.

    Останній відомий візит директора ЦРУ до Москви відбувся в листопаді 2021 року. Тодішній глава агентства Вільям Бернс прибув до Росії, щоб передати Володимиру Путіну та його оточенню попередження Вашингтона щодо можливого вторгнення в Україну та наслідків такого рішення.

    Уже через кілька місяців Росія розпочала повномасштабну війну.

    Тому нинішній приїзд глави ЦРУ автоматично викликає паралелі з тією поїздкою, хоча жодних підтверджень, що місія Реткліффа мала аналогічну мету, немає.

    Візит відбувся у момент нової напруги

    Поїздка директора ЦРУ припала на вкрай напружений момент у відносинах між Вашингтоном і Москвою.

    Україна посилила далекобійні удари по російській військовій, логістичній та енергетичній інфраструктурі, зокрема в глибині території РФ. Одночасно Росія продовжує масштабні ракетні та дронові атаки на українські міста.

    CBS News також повідомляє, що останні американські розвідувальні оцінки свідчать про можливу зміну ставлення Путіна до ризику. За даними джерел телеканалу, у Вашингтоні допускають, що російське керівництво може бути більш готовим до провокаційних гібридних дій проти країн НАТО з метою перевірки реакції Альянсу та адміністрації Трампа.

    Паралельно переговори щодо припинення війни в Україні залишаються фактично заблокованими, а позиції Москви і Києва щодо ключових питань залишаються далекими одна від одної.

    У такій ситуації прямий контакт між керівниками спецслужб може бути одним із небагатьох каналів, які Вашингтон і Москва продовжують підтримувати навіть під час глибокої політичної конфронтації.

    Саме тому формальне пояснення Кремля про «контакти між спецслужбами» не обов’язково означає другорядність візиту. Навпаки, історично такі канали часто використовувалися для найбільш чутливих питань, які сторони не хотіли обговорювати публічно.

    При цьому на 26 серпня ані Білий дім, ані ЦРУ не розкрили зміст зустрічей Реткліффа в Москві. Пєсков також не повідомив, з ким саме зустрічався американський розвідник, обмежившись запевненням, що контакту з Путіним не планували.

    Тож після відльоту американського C-17 головна інтрига зберігається: що саме директор ЦРУ привіз до Москви і яку відповідь Вашингтон очікує від російської сторони.

  • Путін відкинув шлях до миру: в ISW розкрили, навіщо Кремль «подвоює ставки» на війну

    Путін відкинув шлях до миру: в ISW розкрили, навіщо Кремль «подвоює ставки» на війну

    Російське керівництво продовжує демонструвати, що не готове завершувати війну проти України на основі компромісу або припинення бойових дій уздовж нинішньої лінії фронту. Аналітики американського Інституту вивчення війни вважають, що Кремль фактично посилює свою жорстку позицію і намагається консолідувати російське суспільство навколо продовження війни напередодні виборів до Державної думи. Водночас останні заяви російських посадовців свідчать: Москва продовжує пов’язувати можливе врегулювання з виконанням власних вимог до України.

    У новому звіті за 14 серпня аналітики Інституту вивчення війни (ISW) звернули увагу на чергову серію заяв представників Кремля, які, на думку експертів, демонструють небажання Москви брати участь у змістовному мирному процесі, якщо його результат не передбачатиме задоволення ключових російських вимог.

    За оцінкою ISW, Кремль фактично «подвоює ставки» на категоричній позиції щодо переговорів. Аналітики пов’язують це не лише з військовими цілями Москви, а й із внутрішньополітичними процесами в Росії. Уже 18–20 вересня 2026 року там мають відбутися вибори до Державної думи дев’ятого скликання. Голосування розтягнуть на три дні, паралельно в російських регіонах проходитимуть тисячі кампаній різного рівня.

    Саме напередодні цих виборів російська влада дедалі активніше використовує воєнну риторику. Показовим став виступ спікера Держдуми В’ячеслава Володіна наприкінці липня. Під час закриття парламентської сесії він серед пріоритетів роботи депутатів назвав забезпечення російської війни проти України та закликав до єдності заради досягнення поставлених Кремлем цілей.

    Таким чином, війна залишається не лише зовнішньополітичним, а й важливим внутрішньополітичним інструментом російської влади. ISW вважає, що систематичне відкидання Москвою пропозицій, які могли б привести до припинення бойових дій, свідчить про збереження максималістської стратегії Кремля.

    Москва відкидає припинення вогню

    Особливо показовими стали події останніх днів. Україна передала американським представникам власні пропозиції щодо завершення війни. Президент Володимир Зеленський 11 серпня повідомив, що Київ сформулював відповідні пропозиції для американських переговорників. Деталі документа публічно не розкривалися. Український президент водночас наголосив на необхідності американського тиску на Росію, щоб змусити її рухатися до миру.

    Окремо Україна запропонувала через посередника взаємно припинити удари по цивільному судноплавству в Чорному морі. Ініціатива з’явилася на тлі серйозного загострення ситуації з морськими перевезеннями та ризиків для експорту продовольства. Туреччина також закликала сторони зменшити ескалацію в Чорному морі.

    Проте Москва 14 серпня відкинула саму ідею часткового припинення вогню на Чорному морі. Речниця російського МЗС Марія Захарова заявила, що Росія не погоджується на «напівзаходи», водночас стверджуючи, що офіційної пропозиції від Києва Москва нібито не отримувала.

    Це стало ще одним сигналом того, наскільки далекими залишаються позиції сторін.

    Лавров заговорив про переговори, але Москва не змінює умов

    Ще один важливий сигнал надійшов від глави російського МЗС Сергія Лаврова. 14 серпня він заявив, що Росія нібито готова до нових переговорів, однак одночасно дав зрозуміти, що Москва не має наміру відмовлятися від своїх принципових вимог і збирається активніше протидіяти західній військовій допомозі Україні. Reuters зазначає, що безпосередні переговори між Україною та Росією не проводилися з лютого.

    Тому сама декларація про «готовність до переговорів» ще не означає готовності Кремля до компромісу.

    Раніше українська сторона публічно називала одним із можливих механізмів припинення війни зупинку бойових дій уздовж нинішньої лінії зіткнення без юридичного чи фактичного визнання окупованих територій російськими. Перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця наприкінці липня наголошував, що такий підхід не передбачав би легітимізації російської окупації.

    Для Москви, однак, цього недостатньо.

    Путін і російські високопосадовці протягом тривалого часу висувають значно ширші вимоги. Йдеться не лише про територіальне питання, а й про майбутню військово-політичну орієнтацію України та інші умови, які Київ неодноразово називав неприйнятними.

    У ISW бачать головну проблему

    Аналітики Інституту вивчення війни ще у звіті від 10 серпня дійшли висновку, що Кремль навряд чи піде на серйозні переговори щодо власних вимог, доки Володимир Путін вважає, що має реалістичний військовий шлях до досягнення поставлених цілей.

    Це пояснює, чому дипломатичні заяви Москви постійно супроводжуються продовженням бойових дій та жорсткими політичними умовами.

    При цьому українське керівництво останнім часом неодноразово попереджало про ознаки підготовки Росії до подальшої ескалації. Наприкінці липня Зеленський заявляв, що не бачить у діях Путіна сигналів про намір зупинити війну. Президент України також говорив про ризик нових мобілізаційних заходів у РФ та подальше нарощування співпраці Москви з Північною Кореєю.

    11 серпня Зеленський знову заявив про можливе використання Кремлем вересневих виборів як політичного тла для нової хвилі мобілізації. Reuters при цьому зазначав, що російська влада заперечує плани оголошувати чергову мобілізацію.

    Війна дедалі тісніше переплітається з російською політикою

    Саме майбутні вибори до Держдуми додають ситуації ще одного виміру. Кремлю необхідно підтримувати картину внутрішньої єдності, а війна стала одним із центральних елементів державної пропаганди.

    На цьому тлі різкий перехід до компромісної риторики міг би суперечити багаторічній тезі російської влади про необхідність досягнення всіх заявлених цілей війни. Натомість Москва продовжує переконувати власне населення, що військова кампанія має тривати.

    Водночас на міжнародному рівні ситуація виглядає складніше. Україна демонструє готовність обговорювати механізми припинення бойових дій і передає Вашингтону конкретні пропозиції, а також намагається домовитися про локальну деескалацію, зокрема в Чорному морі.

    Москва ж одночасно говорить про можливість відновлення переговорів і відкидає окремі пропозиції щодо припинення вогню. Саме цю суперечність ISW розглядає як один із доказів того, що Кремль поки не демонструє готовності завершити війну на умовах, які не забезпечують реалізацію його максималістських вимог.

    Отже, нинішня дипломатична пауза може бути значно глибшою, ніж просто відсутність чергового раунду переговорів. Поки російське керівництво вважає продовження війни потенційно вигіднішим за компроміс і використовує воєнну мобілізацію суспільства у внутрішній політиці, швидкого прориву за столом переговорів очікувати складно. Саме тому найближчі тижні перед вересневими виборами в Росії можуть стати важливим індикатором того, чи змінюється стратегія Кремля — чи Москва, як вважають аналітики ISW, справді продовжить підвищувати ставки.

  • У Кремлі побачили «дуалізм» у позиції Трампа: Пєсков заговорив про зброю для України

    У Кремлі побачили «дуалізм» у позиції Трампа: Пєсков заговорив про зброю для України

    У Кремлі заявили, що бачать певну суперечність у політиці адміністрації президента США Дональда Трампа щодо російсько-української війни. Москва одночасно визнає прагнення Вашингтона відновити переговорний процес, але висловлює невдоволення тим, що Сполучені Штати продовжують постачати озброєння союзникам по НАТО, яке згодом може передаватися Україні.

    Про це заявив речник російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи нинішній стан контактів між Москвою та американською переговорною командою.

    За його словами, Росія нібито продовжує підтримувати канали зв’язку з представниками адміністрації США, які займаються питанням можливого завершення війни. Пєсков запевнив, що контакти не припинилися, хоча найближчі перспективи досягнення домовленостей залишаються невизначеними.

    Водночас представник Кремля повторив традиційну російську тезу про те, що Путін начебто вже виклав усі пропозиції Москви щодо завершення бойових дій. Пєсков заявив, що українське керівництво «добре знає, що потрібно робити», однак не уточнив, про які саме рішення йдеться.

    Фактично Москва знову перекладає відповідальність за продовження війни на Україну, хоча саме Росія розпочала повномасштабне вторгнення у лютому 2022 року та продовжує окупацію частини української території.

    Що Пєсков назвав «дуалізмом» Трампа

    Речник Кремля заявив, що Москва бачить «дуалізм» у підході Дональда Трампа. З одного боку, американська адміністрація намагається відновити дипломатичні контакти та знайти шлях до завершення війни. З іншого — США продовжують оборонну співпрацю з країнами НАТО, які передають Україні зброю.

    «З одного боку, вони постачають зброю Україні, хоча президент Трамп говорить, що ми не знаємо, кому постачаємо, ми постачаємо НАТО, а все інше — не наша справа», — переказав позицію американського президента Пєсков.

    Подібні претензії Кремль висловлює не вперше. У червні Пєсков заявляв, що Сполученим Штатам нібито важко виступати посередником, одночасно підтримуючи одну зі сторін війни. Водночас він визнавав, що Москва розраховує на продовження діалогу з американською переговорною групою.

    Нинішню американську політику Кремль намагається представити як непослідовну. Однак Вашингтон розділяє дипломатичні спроби завершити війну та право України захищатися від російської агресії. Постачання озброєння Києву залишається одним зі способів посилення українських позицій перед можливими переговорами.

    Reuters раніше повідомляв, що Москва називає позицію США «неоднозначною», оскільки адміністрація Трампа одночасно шукає дипломатичне рішення і підтримує оборонні поставки Україні через союзників. При цьому російська сторона заявила, що готова чекати на нові пропозиції американського президента, не припиняючи воєнних дій.

    Кремль продовжує контакти з американцями

    Пєсков підтвердив, що Росія зберігає зв’язок із представниками американської адміністрації. Серед ключових переговорників США, які раніше брали участь у контактах із Москвою та Києвом, називають спецпосланця Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера.

    У Кремлі раніше заявляли, що сподіваються відновити активні контакти з ними, щойно їхній графік дозволить повернутися до українського питання. Москва позитивно характеризувала стиль роботи американських переговорників і висловлювала зацікавленість у продовженні консультацій.

    За останні місяці дипломатична активність навколо війни сповільнилася. Частково це пов’язували з тим, що увага адміністрації США була зосереджена на інших міжнародних кризах. Попри це, Вашингтон і Москва не закрили канали для обговорення можливого врегулювання.

    23 липня державний секретар США Марко Рубіо провів зустріч із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Манілі. Після переговорів американська сторона підтвердила готовність сприяти припиненню війни, але визнала, що швидкого рішення очікувати не варто.

    Рубіо наголосив, що для досягнення компромісу знадобляться нові ідеї, оскільки попередні пропозиції не дозволили зблизити позиції сторін. Водночас у російському МЗС вимагали припинити постачання західної зброї Україні та повторювали заяви про готовність до дипломатії на російських умовах.

    Москва чекає нових пропозицій Трампа

    Кремль заявляє, що готовий розглянути нові ініціативи Дональда Трампа щодо припинення війни. Однак російські посадовці одночасно наголошують, що армія РФ продовжуватиме бойові дії, доки Москва не досягне поставлених цілей.

    За повідомленням Reuters, Пєсков висловив упевненість у щирості мирних зусиль Трампа та його представників. Водночас він стверджував, що попередні американські пропозиції нібито були прийнятними для Росії, але були відкинуті Україною під впливом європейських партнерів. Незалежного підтвердження цієї версії немає.

    Росія намагається переконати міжнародну аудиторію, що саме Київ блокує дипломатичний процес. При цьому Кремль не погоджується на безумовне припинення вогню та продовжує висувати вимоги, які Україна розглядає як неприйнятні.

    Серед озвучених Москвою умов раніше були відмова України від вступу до НАТО, обмеження чисельності та можливостей української армії, а також фактичне визнання російського контролю над окупованими територіями. Київ наголошує, що переговори не можуть передбачати юридичного схвалення окупації або позбавлення України права на самооборону.

    16 липня в Кремлі заявляли, що найближчим часом не бачать перспектив для відновлення прямих переговорів з Україною. Водночас Москва продовжувала публічно говорити про свою нібито відкритість до дипломатичного діалогу.

    США та Україна обговорюють нову ініціативу

    Нова заява Пєскова пролунала на тлі повідомлень про можливу пропозицію щодо припинення повітряних ударів. За даними Reuters, українські та американські посадовці обговорювали ідею так званого повітряного перемир’я, яку потенційно можуть представити Росії.

    Ініціатива могла б передбачати припинення або суттєве обмеження далекобійних ударів ракетами та дронами. Проте конкретного погодженого документа наразі немає, а Кремль заявив, що ще надто рано коментувати повідомлення про такі переговори.

    Пєсков зазначив, що реакція Москви залежатиме від змісту можливих пропозицій і того, чи відповідатимуть вони російським інтересам. Така позиція не означає згоди Кремля на припинення повітряних атак.

    Попередні українські пропозиції щодо повного й безумовного припинення вогню Москва відкидала або супроводжувала додатковими вимогами. Російська армія водночас продовжує масовані удари по українських містах, використовуючи балістичні ракети, крилаті ракети, ударні безпілотники та керовані авіабомби.

    Зеленський готується до зустрічі з Трампом

    Президент України Володимир Зеленський найближчими днями має зустрітися з Дональдом Трампом у Вашингтоні. За інформацією Білого дому, зустріч запланована на вівторок, 28 липня.

    Очікується, що серед головних тем будуть посилення української протиповітряної оборони, постачання ракет-перехоплювачів, ситуація на фронті та нові дипломатичні ініціативи.

    Перед цим Зеленський провів телефонну розмову зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Сторони обговорили активізацію мирних зусиль, а також оборонні потреби України. Президент України наголосив на готовності Києва до справедливого та гідного миру.

    Одним із ключових питань для України залишається отримання додаткових систем Patriot та ракет до них. Київ наполягає, що переговори з Росією можуть бути результативними лише за умови достатньо сильних військових позицій України та реального тиску на Москву.

    Чого насправді домагається Кремль

    Заява про «дуалізм» у політиці Трампа дозволяє Росії одночасно демонструвати готовність говорити зі США та критикувати Вашингтон за підтримку України. Москва намагається відокремити переговорний процес від військової допомоги Києву, домагаючись скорочення постачань ще до досягнення будь-яких домовленостей.

    Для України такий сценарій є небезпечним. Припинення або зменшення американської підтримки без реальних кроків Росії могло б послабити українську оборону та дати окупаційним військам додаткові можливості на фронті.

    Кремль, говорячи про мир, не оголосив про готовність припинити удари, вивести війська або відмовитися від територіальних вимог. Навпаки, російські посадовці продовжують заявляти, що бойові дії триватимуть до виконання поставлених Путіним завдань.

    Тому заява Пєскова свідчить не стільки про зміну позиції Москви, скільки про спробу вплинути на американську політику. Кремль прагне переконати адміністрацію Трампа, що подальші постачання зброї Україні нібито суперечать миротворчій ролі США.

    Водночас Росія зберігає переговорні канали, очікуючи нових пропозицій Білого дому. Чи призведуть ці контакти до реального припинення війни, залежатиме передусім від готовності Москви відмовитися від ультиматумів і погодитися на припинення вогню, чого наразі Кремль не продемонстрував.

  • «У Києві знають, що робити»: Кремль цинічно відреагував на відставку Федорова

    «У Києві знають, що робити»: Кремль цинічно відреагував на відставку Федорова

    У Кремлі заявили, що нібито не надають вирішального значення тому, хто очолює Міністерство оборони України після відставки Михайла Федорова. Водночас речник російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков використав кадрову кризу в Києві для повторення вимог Москви, назвавши головним завданням появу в українській владі людей, які погодяться ухвалити рішення про завершення війни на умовах Кремля.

    Коментуючи усунення Федорова, Пєсков заявив російським державним медіа, що Москва стежить за всіма подіями в українській владі, проте особа міністра оборони нібито не має для неї принципового значення. За його словами, для Кремля важливіше, щоб у Києві знайшлася людина, готова взяти на себе відповідальність за рішення, яке дозволить досягти так званого мирного врегулювання або завершити російську «спеціальну військову операцію» — пропагандистський термін, яким Москва називає повномасштабну війну проти України.

    Пєсков не уточнив, які саме рішення він має на увазі, обмежившись твердженням, що українському керівництву вони нібито «добре відомі». Подібна риторика традиційно використовується Кремлем для маскування вимог, які Україна вважає неприйнятними: політичних і територіальних поступок, обмеження оборонних можливостей держави та фактичного визнання наслідків російської агресії.

    Заява представника Путіна пролунала на тлі найгучнішої кадрової та політичної кризи в українському оборонному керівництві за останній час. Михайло Федоров, який очолював Міністерство оборони з січня 2026 року, підтвердив, що не залишиться у новому складі уряду. Його звільнення викликало протести у Києві та інших містах, а також різкі заяви частини військових, волонтерів і технологічних фахівців.

    Сам Федоров заявив, що на початку роботи в Міноборони пропонував президенту Володимиру Зеленському змінити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та начальника Генерального штабу Андрія Гнатова. За його словами, після відмови президента команда міністра намагалася працювати з чинною військовою вертикаллю, однак зіштовхнулася із блокуванням структурних і кадрових реформ.

    Міністр стверджував, що протягом шести місяців його команді не вдалося повністю реалізувати нову організаційну модель Міноборони, створити всі заплановані центри компетенцій та перевести до відомства необхідних спеціалістів. Ці заяви стали першим відкритим підтвердженням масштабного конфлікту між цивільним керівництвом Міністерства оборони та Генеральним штабом.

    Водночас за час роботи Федорова Міноборони офіційно повідомляло про запуск системи Mission Control у DELTA, цифровізацію звітності безпілотних підрозділів, розширення програми «єБали», рекордні закупівлі дронів і роботизованих комплексів та збільшення кількості ударів по російських об’єктах на оперативній глибині. Зокрема, Mission Control було розгорнуто в усіх корпусах та угрупованнях, а на початок березня система містила понад 150 тисяч цифрових звітів про виконані безпілотні місії.

    Через систему «єБали» підрозділи у 2026 році замовили дрони, наземні роботизовані комплекси, засоби радіоелектронної боротьби та іншу техніку на 14 млрд грн. Станом на кінець квітня на фронт було поставлено понад 181 тисячу одиниць техніки. До програми, за даними Міноборони, долучилися близько 95% дронових підрозділів.

    Крім того, Міністерство оборони заявляло про збільшення дальності українських далекобійних ударів у 2,5 раза та зростання кількості атак середньої дальності по російській логістиці, системах ППО, складах і пунктах управління. У квітні кількість таких уражень удвічі перевищила березневий показник і вчетверо — лютневий.

    Саме тому кадрове рішення щодо Федорова викликало особливий інтерес у Росії. Хоча Пєсков демонстративно заявляє про байдужість до персоналій, російські провоєнні канали та пропагандисти активно обговорювали відставку українського міністра. Для Москви особливе значення мають не лише прізвища посадовців, а й збереження або згортання курсу на розвиток дронів, далекобійних засобів, цифрового управління та ударів по російському тилу.

    Після відставки Федорова президент Володимир Зеленський доручив генерал-майору Євгенію Хмарі тимчасово виконувати обов’язки міністра оборони. Глава держави заявив, що після завершення необхідних юридичних процедур внесе його кандидатуру на розгляд Верховної Ради.

    Євгеній Хмара до цього тимчасово очолював Службу безпеки України та має досвід керівництва Центром спеціальних операцій «А» СБУ. Зеленський назвав його перевагою досвід проведення технологічних ударних операцій, роботи з далекобійними системами та управління бойовими підрозділами.

    Таким чином, попри відставку Федорова, українська влада демонструє намір зберегти акцент на асиметричних операціях та ударах по російських військових об’єктах у глибокому тилу. Саме цю модель Кремль вважає дедалі небезпечнішою, оскільки вона змушує Росію витрачати значні ресурси на захист аеродромів, нафтопереробних заводів, складів, військових підприємств і логістики.

    Цинізм заяви Пєскова полягає також у спробі представити Росію стороною, яка нібито прагне мирного врегулювання. Водночас Кремль не заявляє про готовність вивести війська з окупованих територій, припинити удари по українських містах або відмовитися від територіальних претензій. Формула про необхідність «відповідального рішення Києва» фактично перекладає відповідальність за продовження війни на державу, яка стала жертвою агресії.

    Українська сторона неодноразово заявляла, що готова до дипломатії та припинення вогню за наявності реальних гарантій і контролю за виконанням домовленостей. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга 16 липня повідомив, що Україна пропонує Туреччину як можливий майданчик для зустрічі Володимира Зеленського з Путіним. Проте офіційної згоди Москви на проведення такого саміту немає.

    У цьому контексті слова Пєскова виглядають не як нова мирна пропозиція, а як повторення старої позиції Кремля: завершення бойових дій можливе лише після того, як Київ погодиться на російські умови. При цьому сама Москва продовжує удари по цивільній та енергетичній інфраструктурі України.

    У ніч проти 16 липня російські війська атакували Київ ракетами та безпілотниками. У столиці загинули люди, були поранені цивільні, зокрема дитина. Пошкодження та пожежі зафіксували у Дарницькому і Святошинському районах. На Вінниччині постраждали об’єкти енергетичної інфраструктури, а в Харкові російські дрони пошкодили Центральний парк і цивільні споруди.

    Отже, заява Кремля про необхідність появи в Києві людей, готових ухвалити «правильне рішення», пролунала в день нових російських ударів по українських містах. Це вкотре демонструє розрив між мирною риторикою російських посадовців та реальними діями армії РФ.

    Кремль намагається використати відставку Федорова як доказ внутрішньої нестабільності української влади та одночасно нав’язати думку, що зміна міністра не вплине на перебіг війни. Однак вибір Євгенія Хмари, спеціаліста з технологічних і далекобійних операцій, може свідчити про протилежне: Київ прагне не згортати ударний курс, а поєднати його з жорсткішим силовим управлінням.

    Подальший розвиток подій залежатиме від голосування Верховної Ради, перших кадрових рішень Хмари та долі реформ, розпочатих командою Федорова. Проте вже зараз зрозуміло, що Москва уважно стежить за процесом, попри публічні заяви Пєскова про нібито відсутність інтересу до українських персоналій.

  • У Кремлі заявили про повну бойову готовність морських ядерних сил РФ

    У Кремлі заявили про повну бойову готовність морських ядерних сил РФ

    Морські стратегічні ядерні сили Росії перебувають у повній бойовій готовності. Таку заяву зробив помічник російського диктатора Володимира Путіна Микола Патрушев, наголосивши, що розвиток Військово-морського флоту РФ здійснюється з урахуванням усіх потенційних загроз з боку країн, які Москва вважає своїми супротивниками.

    Про це повідомляють російські пропагандистські ЗМІ.

    За словами Патрушева, російський військово-морський флот продовжує виконувати завдання із захисту національних інтересів країни в різних районах Світового океану. Він стверджує, що стратегічні морські ядерні сили перебувають у повній бойовій готовності та залишаються одним із ключових елементів російської системи ядерного стримування.

    Представник Кремля також заявив, що всі можливі виклики та загрози, які, на думку Москви, походять від потенційних противників, враховуються під час планування розвитку російського флоту. Зокрема, йдеться про реалізацію Стратегії розвитку Військово-морського флоту Росії до 2050 року та підготовку нової державної програми кораблебудування, розрахованої також до середини століття.

    Останні заяви Патрушева стали продовженням жорсткої ядерної риторики Кремля, яка регулярно лунає з початку повномасштабної війни проти України. Російське керівництво неодноразово використовувало тему ядерної зброї як елемент політичного тиску на Захід та союзників України.

    Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що ядерна зброя залишається одним із головних інструментів стратегічного стримування Росії. За його словами, Москва нібито готова застосувати її лише у разі виникнення загрози існуванню держави. Водночас Пєсков вкотре повторив офіційну позицію Кремля, стверджуючи, що так звана “спеціальна військова операція” згодом перетворилася на “справжню війну” через підтримку України з боку західних держав.

    Попри такі заяви, низка міжнародних лідерів оцінює ймовірність застосування Росією ядерної зброї як низьку. Зокрема, президент Фінляндії Александер Стубб після контактів із представниками Китаю повідомив, що у Пекіні не вважають реалістичним сценарій використання Москвою ядерної зброї. За його словами, китайська сторона переконана, що Росія не піде на такий крок навіть за умов подальшої ескалації війни.

    Водночас українське керівництво неодноразово наголошувало, що Кремль продовжує використовувати ядерні погрози як інструмент психологічного та політичного тиску. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що у разі безкарності Росія може вдатися до подальшої ескалації та становити загрозу не лише для України, а й для інших європейських держав.

    На тлі триваючої війни Москва продовжує активно модернізувати свої збройні сили, зокрема військово-морський компонент ядерної тріади, водночас західні країни уважно стежать за подібними заявами Кремля та оцінюють їх як частину ширшої стратегії військово-політичного тиску.

  • Кремль змінив риторику щодо війни: у РНБО попередили про підготовку до нової мобілізації

    Кремль змінив риторику щодо війни: у РНБО попередили про підготовку до нової мобілізації

    У Кремлі почали дедалі частіше використовувати формулювання, яких раніше намагалися уникати від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Зокрема, речник президента РФ Дмитро Пєсков усе частіше називає бойові дії “війною”, хоча російська влада протягом кількох років наполягала виключно на терміні “спеціальна військова операція”. У Центрі протидії дезінформації при РНБО України вважають, що така зміна риторики не є випадковою і може свідчити про інформаційну підготовку російського суспільства до нової хвилі мобілізації, а також до запровадження додаткових внутрішніх обмежень.

    Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко у своєму Telegram.

    За його словами, останнім часом у виступах речника Кремля Дмитра Пєскова дедалі частіше звучить формулювання “повномасштабна війна”. Це суттєво відрізняється від офіційної лексики, яку російська влада використовувала з 24 лютого 2022 року.

    Від початку вторгнення Кремль послідовно вимагав називати бойові дії виключно “спеціальною військовою операцією”. Використання слова “війна” в офіційній інформаційній політиці фактично перебувало під негласною забороною, а незалежні журналісти й громадяни Росії навіть притягувалися до адміністративної та кримінальної відповідальності за використання такого формулювання.

    Саме тому, на думку Коваленка, нинішня зміна риторики заслуговує на особливу увагу.

    Він звернув увагу, що Пєсков дедалі частіше говорить про те, що “все починалося як СВО, а переросло у війну”.

    Керівник Центру протидії дезінформації переконаний, що така зміна термінології є не випадковою мовною конструкцією, а частиною продуманої інформаційної кампанії Кремля.

    За його словами, російська влада традиційно використовує поступову зміну офіційної риторики для підготовки суспільства до непопулярних політичних рішень.

    На його думку, Кремль прагне змінити суспільне сприйняття конфлікту, представивши його як масштабну війну, що потребує значно більших людських і матеріальних ресурсів.

    Саме це, як вважає Коваленко, може стати інформаційним підґрунтям для нової хвилі мобілізації.

    Він припускає, що відповідне рішення може бути ухвалене вже восени.

    За оцінкою керівника ЦПД, мобілізаційні заходи можуть супроводжуватися новими адміністративними обмеженнями для громадян Росії.

    Йдеться, зокрема, про можливе запровадження додаткового контролю за пересуванням населення, обмеження права на виїзд за кордон або навіть повну заборону залишати країну для окремих категорій чоловіків призовного віку.

    На думку Коваленка, Кремль може вдатися до таких кроків, щоб запобігти масовому виїзду потенційних мобілізованих після оголошення нового призову.

    У зв’язку з цим він закликав росіян, які не бажають брати участь у війні, не чекати офіційних рішень влади.

    “Тому росіянам бажано вже зараз почати їхати з країни, бо на нулі російський солдат живе від 15 до 30 хвилин”, – заявив Коваленко.

    В українському Центрі протидії дезінформації наголошують, що російська влада вже неодноразово використовувала схожу інформаційну тактику.

    Перед оголошенням так званої “часткової мобілізації” у вересні 2022 року державні медіа Росії також поступово змінювали інформаційний порядок денний.

    Тоді росіянам дедалі частіше говорили про необхідність “захисту батьківщини”, “боротьби із Заходом”, “затяжний характер конфлікту” та потребу збільшення чисельності армії.

    Лише після кількох місяців такої інформаційної кампанії президент РФ Володимир Путін підписав указ про проведення часткової мобілізації.

    Тоді офіційно було заявлено про призов 300 тисяч резервістів.

    Водночас незалежні експерти та правозахисники стверджували, що фактична кількість мобілізованих була значно більшою.

    Після оголошення мобілізації Росію залишили сотні тисяч громадян, які виїхали до Казахстану, Грузії, Вірменії, Туреччини, Фінляндії, Монголії та інших країн.

    Саме тому нині експерти припускають, що Кремль може прагнути не допустити повторення такого сценарію.

    Останніми місяцями тема можливої нової мобілізації дедалі частіше з’являється і в повідомленнях незалежних російських медіа.

    Зокрема, видання “Важные истории” повідомляло, що через поступове скорочення кількості добровольців, які погоджуються підписувати контракти з Міністерством оборони РФ, Кремль розглядає різні варіанти поповнення армії.

    Серед таких сценаріїв називають проведення нової мобілізаційної кампанії після осінніх виборів до Державної думи.

    За інформацією журналістів, нинішніх темпів набору контрактників уже недостатньо для підтримання чисельності російських військ та формування нових резервів.

    Додатковим фактором залишаються значні втрати російської армії під час бойових дій в Україні.

    За оцінками українських та західних аналітиків, Росія змушена постійно поповнювати особовий склад через високі втрати на фронті.

    Водночас Андрій Коваленко раніше заявляв, що навіть проведення нової масштабної мобілізації не дозволить Кремлю повністю компенсувати втрати.

    На його думку, нові мобілізовані лише частково закриють дефіцит особового складу, але не зможуть кардинально змінити ситуацію на полі бою.

    Українське військове командування також уважно стежить за можливими рішеннями Москви.

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський раніше наголошував, що українська армія аналізує всі можливі сценарії розвитку ситуації, включно з проведенням нової хвилі мобілізації в Росії.

    За його словами, Сили оборони України враховують усі потенційні кроки противника під час планування власних операцій і готові до будь-якого розвитку подій.

    На тлі останніх заяв Пєскова експерти звертають увагу, що зміна офіційної термінології може свідчити не лише про підготовку до мобілізації, а й про загальну трансформацію інформаційної політики Кремля.

    Якщо російська влада остаточно відмовиться від використання терміна “спеціальна військова операція” на користь слова “війна”, це може означати підготовку населення до тривалого конфлікту, подальшого нарощування військових витрат, посилення контролю всередині країни та ухвалення нових непопулярних рішень.

    Водночас офіційних заяв про проведення нової хвилі мобілізації або запровадження нових обмежень на виїзд із Росії Кремль наразі не робив. Заява Андрія Коваленка є оцінкою можливого розвитку подій, заснованою на аналізі змін у публічній риториці російського керівництва.

  • У Кремлі пригрозили розширенням “буферної зони” на кордоні з Україною

    У Кремлі пригрозили розширенням “буферної зони” на кордоні з Україною

    У Кремлі заявили, що Росія має намір і надалі розширювати так звану “буферну зону” вздовж кордону з Україною. Такі наміри Москва пояснює нібито “ескалацією” з боку Києва, водночас продовжуючи стверджувати про свою готовність до мирних переговорів.

    Про це заявив прессекретар російського правителя Володимира Путіна Дмитро Пєсков, якого цитує російське агентство “Інтерфакс”.

    За словами представника Кремля, Росія нібито не відмовляється від політико-дипломатичного шляху врегулювання війни та, за його словами, залишається відкритою до переговорного процесу. Пєсков повторив традиційну позицію російського керівництва, заявивши, що Володимир Путін нібито “зберігає відкритість” до досягнення поставлених Москвою цілей дипломатичними засобами.

    Водночас представник Кремля наголосив, що Росія не збирається відмовлятися від створення так званої “буферної зони”, яку російська влада пояснює необхідністю забезпечення власної безпеки.

    «У міру того, як київська сторона намагається ескалувати, ми продовжуємо створювати ширшу зону безпеки, буферну зону», – заявив Пєсков.

    При цьому він не уточнив, які саме території Росія має намір включити до цієї “буферної зони”, якою може бути її протяжність, а також якими саме військовими чи адміністративними заходами Кремль планує реалізувати ці наміри.

    Заяви про створення “буферної зони” російське керівництво робить уже не вперше. У Кремлі неодноразово використовували цей термін для пояснення бойових дій поблизу українського кордону та наступальних операцій на території України. Російська влада стверджує, що таким чином прагне убезпечити прикордонні регіони від українських атак.

    Водночас українська сторона неодноразово наголошувала, що саме Росія є державою-агресором, яка у 2022 році розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. У Києві заяви про створення “буферної зони” розцінюють як чергове виправдання продовження бойових дій та можливих спроб окупації нових українських територій.

    Остання заява Пєскова пролунала на тлі активізації українських далекобійних ударів по військовій та стратегічній інфраструктурі Росії. Протягом останніх місяців Сили оборони України регулярно завдають ударів по складах боєприпасів, командних пунктах, військових аеродромах, логістичних центрах, підприємствах оборонно-промислового комплексу та нафтопереробних заводах на території РФ.

    Українська влада неодноразово заявляла, що ці удари є відповіддю на російську агресію та спрямовані виключно на військові й стратегічні об’єкти, які використовуються для ведення війни проти України.

    У Кремлі ж подібні атаки називають “ескалацією” та використовують їх як аргумент на користь посилення військових заходів уздовж кордону.

    Примітно, що заява Пєскова пролунала лише через день після його коментарів щодо позиції Сполучених Штатів. 9 липня представник Кремля заявив, що адміністрація президента США Дональда Трампа, на його думку, помиляється, якщо вважає, що українські удари по території Росії можуть сприяти швидшому завершенню війни.

    Таким чином у Кремлі фактично відкинули припущення про те, що посилення військового тиску на Росію може змусити Москву погодитися на припинення бойових дій.

    Ці заяви стали реакцією на слова президента США Дональда Трампа, який під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським в Анкарі на полях саміту НАТО висловив думку, що українські далекобійні удари по російських нафтопереробних заводах є ескалацією, яка може наблизити завершення війни.

    Паралельно Кремль продовжує публічно заявляти про готовність до переговорного процесу. Проте російська влада традиційно наголошує, що будь-які переговори мають враховувати так звані “цілі спеціальної військової операції” – саме так Москва називає повномасштабну війну проти України.

    Україна та її західні партнери неодноразово звертали увагу на суперечливість таких заяв. З одного боку, Кремль декларує відкритість до дипломатичного врегулювання, а з іншого – продовжує бойові дії, нарощує виробництво озброєнь, проводить нові наступальні операції та заявляє про наміри розширювати контрольовані території.

    Саме тому міжнародні партнери України неодноразово зазначали, що готовність Росії до реальних переговорів має підтверджуватися конкретними діями, а не лише публічними заявами представників Кремля.

    Водночас Україна послідовно наголошує, що будь-яке мирне врегулювання можливе лише за умови поваги до міжнародного права, відновлення територіальної цілісності держави та виведення російських військ з окупованих українських територій.

    Останні заяви Дмитра Пєскова свідчать, що Кремль і надалі використовує риторику про “буферні зони” як один із ключових інформаційних аргументів для виправдання продовження військових дій та можливого розширення бойових операцій поблизу українського кордону.

  • Кремль пригрозив Україні новою «буферною зоною»

    Кремль пригрозив Україні новою «буферною зоною»

    Росія пригрозила Україні подальшим розширенням так званої «буферної зони» вздовж кордону та заявила, що українські удари по території РФ нібито можуть призвести до ще більшого затягування війни. Відповідні заяви 9 липня зробив речник Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи останні атаки українських Сил оборони по російській військовій та паливній інфраструктурі, а також заяви президента США Дональда Трампа після саміту НАТО в Анкарі.

    Пєсков заявив, що чим активніше Україна завдаватиме ударів по об’єктах на території Росії, тим більшою, за його словами, буде так звана «зона безпеки», яку російські війська намагатимуться створити вздовж українського кордону.

    За словами представника Кремля, ескалація бойових дій нібито лише подовжить проведення російської військової кампанії. Водночас він не уточнив, які саме території Росія вважає можливими для такого розширення.

    Тема створення «буферної зони» не є новою для російського керівництва. Ще кілька днів тому Пєсков заявляв, що російська армія вже «системно» створює таку зону на прикордонних територіях, пояснюючи це необхідністю забезпечення безпеки російських регіонів.

    Нові заяви пролунали одразу після серії успішних українських операцій проти російської нафтової інфраструктури. За останній тиждень українські безпілотники уразили кілька нафтобаз, резервуарів із пальним, нафтоперекачувальні станції та об’єкти логістики у Тверській, Ставропольській, Ростовській областях і Башкортостані. Президент України Володимир Зеленський назвав такі удари частиною стратегії «далекобійних санкцій», спрямованої на послаблення військово-економічного потенціалу Росії.

    Окремо Пєсков прокоментував заяви президента США Дональда Трампа, зроблені під час саміту НАТО в Анкарі. Зокрема, Кремль відреагував на слова американського президента про можливість передачі Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів Patriot, а також на його припущення щодо потенційного посилення системи захисту українського повітряного простору.

    Речник Кремля заявив, що розмови про можливе «закриття неба» над Україною означали б безпосередню участь військових країн НАТО у війні. Саме це, за словами Пєскова, Росія традиційно називає однією з причин продовження своєї військової кампанії.

    Водночас він запевнив, що попри розбіжності між Москвою та Вашингтоном, діалог між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом нібито залишається конструктивним. За словами Пєскова, президент РФ готовий до нових контактів із американським лідером, хоча запланований після саміту дзвінок, про який раніше повідомляли американські посадовці, 8 липня так і не відбувся. У Кремлі пояснили це тим, що Трамп був зайнятий переговорами після завершення саміту НАТО.

    На цьому тлі західні ЗМІ повідомляють, що останні українські удари по російських нафтобазах, логістичних центрах та паливній інфраструктурі істотно вплинули на позицію Кремля. За даними джерел Reuters, наближених до російського керівництва, Володимир Путін наразі не демонструє готовності до компромісів і, навпаки, схиляється до подальшої ескалації війни. Серед причин називають успішні атаки українських безпілотників по стратегічних об’єктах у глибокому тилу Росії, які посилюють внутрішній політичний тиск на Кремль.

    Водночас українські та західні експерти звертають увагу, що саме ці удари дедалі більше демонструють вразливість російської військової інфраструктури. Виконувач обов’язків виконавчого директора Фонду «Демократичні ініціативи» Тарас Жовтенко зазначав, що регулярні удари по військових та енергетичних об’єктах РФ формують нове геополітичне тло. На його думку, це впливає і на позицію Дональда Трампа, який традиційно прагне підтримувати сторону, що демонструє сильніші переговорні позиції.

    Експерт вважає, що саме успішні українські операції у російському тилу дозволяють Україні та її європейським союзникам переконливіше аргументувати необхідність подальшої військової підтримки з боку США.

    Паралельно українське керівництво продовжує наголошувати, що шлях до завершення війни лежить через посилення міжнародного тиску на Кремль. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляв, що Україна вже передала партнерам власне бачення справедливого миру, яке містить чотири ключові принципи припинення війни. Президент Володимир Зеленський також неодноразово підкреслював, що сучасна війна дедалі більше переходить у площину високотехнологічних далекобійних ударів, а саме повітряний простір стає головною ареною протистояння.

    Попри заяви Кремля про готовність до переговорів, останні публічні висловлювання російського керівництва свідчать про збереження жорсткої риторики. Одночасно Москва продовжує називати українські удари по військових і логістичних об’єктах РФ приводом для нових погроз щодо розширення бойових дій, тоді як Київ наголошує, що всі операції здійснюються виключно по законних військових цілях у межах права на самооборону відповідно до міжнародного права.

  • У Кремлі вперше фактично визнали війну

    У Кремлі вперше фактично визнали війну

    У Кремлі пролунала заява, яка може свідчити про зміну офіційної риторики щодо повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Речник російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков фактично визнав, що бойові дії вже не можна називати так званою “спеціальною військовою операцією”. За його словами, те, що Кремль понад три роки офіційно називав “СВО”, тепер є “справжньою війною”. При цьому відповідальність за таку зміну формулювання Пєсков поклав не на дії Росії, а на країни Заходу, які, за його словами, нібито стали учасниками конфлікту через масштабну підтримку України.

    Про це повідомляють російські ЗМІ із посиланням на заяву Дмитра Пєскова.

    Представник Кремля заявив, що на початковому етапі повномасштабного вторгнення Росія нібито проводила “спеціальну військову операцію”. Однак, за його словами, із часом характер бойових дій змінився.

    Пєсков стверджує, що це сталося через те, що країни Заходу почали активно допомагати Україні, надаючи військову, фінансову та політичну підтримку.

    “Спочатку це була спеціальна військова операція, але після того, як у цей конфлікт втягнувся колективний Захід, це вже стало для нас справжньою війною”, — заявив речник Кремля.

    Ця заява стала однією з найпомітніших у російському інформаційному просторі останнього часу, адже від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року російська влада принципово уникала використання слова “війна”. Натомість офіційні особи, державні ЗМІ та представники силових структур послідовно використовували термін “спеціальна військова операція”, який став основою всієї офіційної інформаційної кампанії Кремля.

    У Росії навіть було ухвалено спеціальне законодавство, яке фактично заборонило називати бойові дії війною. За поширення інформації, що суперечила офіційній позиції влади щодо “СВО”, громадянам загрожували великі штрафи, адміністративна або кримінальна відповідальність. Саме через використання слова “війна” десятки журналістів, правозахисників, громадських активістів і звичайних росіян стали фігурантами кримінальних справ або були змушені залишити країну.

    Попри це, у міжнародній практиці та документах ООН, Європейського Союзу, НАТО, Ради Європи та більшості демократичних держав російське вторгнення від самого початку визначалося саме як повномасштабна війна або акт агресії проти України.

    Пояснюючи свою позицію, Пєсков заявив, що саме підтримка України з боку Сполучених Штатів, європейських держав та інших партнерів нібито змінила характер конфлікту. При цьому він не уточнив, чому це, на його думку, змінює юридичну або політичну природу бойових дій.

    Окрім цього, речник Кремля традиційно звинуватив Україну у “терористичних методах”. За його словами, далекобійні удари українських Сил оборони по території Росії нібито мають “терористичний характер”.

    При цьому Пєсков не навів жодних доказів своїх тверджень.

    Українська сторона неодноразово наголошувала, що всі далекобійні удари здійснюються виключно по законних військових цілях відповідно до норм міжнародного права. Основними об’єктами атак залишаються військові аеродроми, склади боєприпасів, підприємства військово-промислового комплексу, командні пункти, логістичні вузли, засоби протиповітряної оборони, нафтопереробні заводи, об’єкти паливної інфраструктури та інші елементи, які забезпечують ведення війни Росією.

    Останніми місяцями українські далекобійні безпілотники регулярно атакують стратегічні підприємства на території Росії. За оцінками міжнародних експертів, такі удари дедалі сильніше впливають на роботу російського військово-промислового комплексу та енергетичного сектору. Зокрема, фіксується скорочення виробництва на окремих підприємствах, перебої у роботі нафтопереробних заводів, а також проблеми із забезпеченням паливом окремих регіонів РФ.

    Заява Пєскова пролунала на тлі активізації дипломатичних контактів між Москвою, Києвом і Вашингтоном.

    Напередодні президент України Володимир Зеленський повідомив про телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом. За словами українського лідера, він привітав американського президента та народ США із 250-річчям незалежності країни, подякував за підтримку України та обговорив ситуацію на фронті, оборонну допомогу і дипломатичні можливості завершення війни.

    Зеленський заявив, що нині існує реальна перспектива припинення війни, а рішуча позиція Сполучених Штатів може відіграти ключову роль у досягненні справедливого миру. Президенти також домовилися продовжити переговори під час майбутнього саміту НАТО.

    Того ж дня відбулася й телефонна розмова Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним. За інформацією Кремля, сторони також обговорили ситуацію навколо війни в Україні.

    Помічник президента РФ Юрій Ушаков повідомив, що Путін під час розмови вкотре заявив про готовність до політико-дипломатичного врегулювання, однак лише за умови врахування російських підходів. Крім того, він стверджував, що російські війська продовжують наступальні дії на всіх напрямках фронту.

    Американська сторона офіційного детального повідомлення про зміст переговорів із Путіним поки що не оприлюднила.

    Політологи звертають увагу, що використання Пєсковим терміна “війна” може свідчити про поступову зміну інформаційної стратегії Кремля. Протягом понад трьох років російська влада всіляко уникала такого формулювання, наполягаючи, що проводить лише “спеціальну військову операцію”. Саме ця назва використовувалася у всіх офіційних документах, заявах посадовців та повідомленнях державних медіа.

    Водночас міжнародна спільнота від самого початку розглядала повномасштабне вторгнення як війну Росії проти України, а твердження Кремля про “спеціальну операцію” вважала елементом інформаційної кампанії, покликаної мінімізувати сприйняття масштабів конфлікту як усередині Росії, так і за її межами.

    Заява Пєскова фактично стала першим настільки чітким визнанням із боку одного з головних представників Кремля, що події, які тривають понад три роки після початку повномасштабного вторгнення, є війною, хоча відповідальність за це російська влада, як і раніше, покладає не на власні дії, а на підтримку України з боку західних партнерів.

  • Китай і Росія проведуть масштабні військово-морські навчання

    Китай і Росія проведуть масштабні військово-морські навчання

    Росія та Китай продовжують поглиблювати військове партнерство. Уже в липні військово-морські сили двох держав проведуть масштабні спільні навчання “Морська взаємодія-2026” в акваторії Жовтого моря, а після завершення маневрів бойові кораблі вирушать на спільне патрулювання Тихого океану. Нові навчання стануть черговою демонстрацією зростаючої взаємодії між Москвою та Пекіном, яка останніми роками охоплює не лише економічну й політичну сфери, а й дедалі активніше розвивається у військовому напрямку.

    Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони Китаю.

    У китайському оборонному відомстві заявили, що спільні навчання проходитимуть у липні в акваторії Жовтого моря та повітряному просторі поблизу міста Циндао, яке є одним із головних центрів китайських військово-морських сил. Саме тут базується Північний флот ВМС Народно-визвольної армії Китаю, а також розташовані важливі військові порти, навчальні центри та суднобудівні підприємства.

    Під час навчань екіпажі військових кораблів двох країн відпрацьовуватимуть спільні дії в морі, взаємодію між флотами, координацію під час виконання бойових завдань, а також різні сценарії реагування на сучасні загрози безпеці. Традиційно до таких маневрів можуть залучатися надводні бойові кораблі, підводні човни, морська авіація, вертольоти, сили морської піхоти та підрозділи спеціального призначення, хоча цього разу китайська сторона поки що не розкрила деталей щодо складу угруповання.

    Після завершення навчань російські та китайські кораблі продовжать взаємодію вже за межами Жовтого моря. Як повідомили у Міноборони Китаю, військово-морські сили двох держав здійснять спільне патрулювання Тихого океану. Такі місії вже стали регулярною практикою співробітництва між Москвою та Пекіном і останніми роками дедалі частіше проходять поблизу стратегічно важливих районів, які перебувають у центрі уваги США та їхніх союзників.

    У китайському військовому відомстві наголосили, що навчання “Морська взаємодія-2026” проводяться відповідно до щорічного плану співробітництва між збройними силами двох країн. У Пекіні стверджують, що головною метою маневрів є зміцнення взаємної довіри, підвищення рівня оперативної сумісності військово-морських сил, вдосконалення навичок спільного реагування на сучасні виклики у сфері безпеки та сприяння підтриманню миру й стабільності в регіоні.

    Водночас у Міноборони Китаю не уточнили точні дати проведення навчань, кількість військовослужбовців, які братимуть участь у маневрах, а також перелік кораблів, авіації чи іншої військової техніки, залученої до операції. Також не повідомляється, якими саме маршрутами проходитиме подальше спільне патрулювання у Тихому океані.

    Оголошення про проведення нових спільних навчань пролунало на тлі дедалі тіснішого військового зближення Москви та Пекіна. Попри те, що Китай офіційно заявляє про нейтральну позицію щодо війни Росії проти України, західні країни неодноразово висловлювали занепокоєння масштабами співпраці між двома державами.

    Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Китай суттєво збільшив товарообіг із Росією, став одним із головних покупців російських енергоносіїв та значно розширив економічні контакти з Москвою. Паралельно продовжилося і військове співробітництво, яке включає регулярні спільні навчання, морські патрулювання, авіаційні місії та обмін досвідом між військовими.

    За останні кілька років російські та китайські військові неодноразово проводили спільні навчання у Японському морі, Східнокитайському морі, Жовтому морі, а також здійснювали спільні патрулювання у західній частині Тихого океану. Крім того, стратегічні бомбардувальники двох держав регулярно виконують спільні польоти поблизу повітряного простору Японії, Південної Кореї та Тайваню, що викликає занепокоєння у країнах регіону.

    Особливу увагу міжнародної спільноти привертають повідомлення про можливу військову взаємодію Росії та Китаю, пов’язану безпосередньо з війною в Україні. Раніше низка західних засобів масової інформації повідомляла, що представники армій двох держав проводили закриті консультації та навчання, під час яких аналізували бойовий досвід, отриманий російськими військами в Україні. За інформацією журналістів, участь у цих заходах брали високопоставлені офіцери та генерали обох країн.

    Додатковий резонанс викликало розслідування агентства Reuters, яке повідомило, що наприкінці 2025 року Китай нібито організував підготовку близько 200 російських військовослужбовців на своїй території. За даними журналістів, після завершення навчання частина військових повернулася до Росії та була направлена на фронт для участі у війні проти України.

    Згодом представники Європейського Союзу та НАТО заявили, що володіють інформацією, яка підтверджує проведення такої підготовки. У Брюсселі наголосили, що будь-яке сприяння російській військовій машині, незалежно від його форми, викликає серйозне занепокоєння та може мати наслідки для відносин із Китаєм.

    Однак як Москва, так і Пекін категорично заперечують ці повідомлення. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков назвав інформацію про таємну підготовку російських військових у Китаї вигадкою та заявив, що жодних подібних програм між країнами не існує.

    Схожу позицію займає й китайська влада. Міністерство закордонних справ Китаю неодноразово заявляло, що інформація про підготовку російських військовослужбовців не відповідає дійсності. У Пекіні стверджують, що подібні повідомлення є елементом інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію Китаю та спробу покласти на нього частину відповідальності за війну Росії проти України.

    Попри офіційні заперечення, міжнародні експерти зазначають, що рівень військової взаємодії між Москвою та Пекіном продовжує зростати. Спільні навчання, патрулювання, військові консультації та регулярні контакти між командуванням двох країн свідчать про поступове зміцнення стратегічного партнерства, яке дедалі уважніше відстежують США, НАТО, Японія, Південна Корея та інші держави Індо-Тихоокеанського регіону.

    Оголошення про проведення навчань “Морська взаємодія-2026” стало ще одним підтвердженням того, що Росія та Китай продовжують демонструвати готовність до тісної військової співпраці, попри критику з боку Заходу та зростання геополітичної напруженості у світі.