Khreshchatyknews.com

Позначка: дія

  • У «Дії» запустили нові онлайн-послуги для батьків і дітей

    У «Дії» запустили нові онлайн-послуги для батьків і дітей

    У державному застосунку Дія розширили перелік послуг для батьків і дітей, додавши нові можливості, які дозволяють оформлювати важливі документи повністю онлайн без необхідності відвідувати державні установи. Йдеться насамперед про спрощення отримання податкового номера для дитини та доступ до електронної картки платника податків.

    Про нові функції повідомили в офіційних інформаційних каналах застосунку.

    У межах оновлення користувачам тепер доступна послуга оформлення реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП) для дитини в цифровому форматі. Раніше цей процес вимагав особистого звернення до податкових органів, подання паперових заяв, очікування обробки документів та повторних візитів. Це створювало додаткове навантаження для батьків і займало значно більше часу.

    Тепер процедура переведена в онлайн-формат і реалізується через Дія у кілька кроків. Користувач заповнює електронну заявку, після чого дані автоматично передаються до державних реєстрів, зокрема податкової служби. У результаті батьки можуть отримати податковий номер для дитини без фізичного контакту з установами.

    Після оформлення РНОКПП користувачам також стає доступною електронна картка платника податків. Вона може бути сформована як для дорослого користувача, так і для дитини, якщо їй уже виповнилося 14 років. Документ зберігається у цифровому вигляді безпосередньо в застосунку та може бути використаний у ситуаціях, де потрібне підтвердження податкового номера.

    У «Дії» наголошують, що електронна картка платника податків має повну юридичну силу та може використовуватися на рівні з паперовим документом. Це дозволяє зменшити залежність від фізичних документів, а також знижує ризики їх втрати або пошкодження.

    Окремо підкреслюється, що всі дані в цифрових документах автоматично синхронізуються з державними реєстрами. Це означає, що у разі змін інформації в офіційних базах користувачі отримують оновлені дані без додаткових звернень або переоформлень.

    Розробники зазначають, що нові сервіси для батьків і дітей є частиною ширшої політики цифровізації державних послуг в Україні. Мета — максимально перевести адміністративні процедури в онлайн-формат і скоротити час, який громадяни витрачають на взаємодію з державними установами.

    У попередні роки Дія уже стала платформою для великої кількості електронних послуг. Через застосунок доступні цифрові паспорти, водійські документи, реєстрація бізнесу, подання заяв на соціальні виплати, а також інші державні сервіси, які раніше вимагали особистої присутності громадян у ЦНАПах або інших установах.

    Окремим етапом розвитку цифрової екосистеми став запуск ШІ-асистента Дія.AI, який дозволяє взаємодіяти з державними сервісами через чат. Користувачі можуть отримувати довідки, шукати необхідні послуги, оплачувати штрафи та оформлювати документи без складної навігації по меню застосунку.

    У поєднанні з новими сервісами для батьків це фактично формує комплексну цифрову систему, де більшість базових державних послуг доступна онлайн і в одному місці.

    У державі також триває розвиток експериментальних соціальних програм, які інтегруються в цифрову інфраструктуру. Частину з них вже можна оформити через застосунок, що дозволяє пришвидшити процес отримання допомоги та зменшити бюрократичні процедури.

    Запуск нових функцій у «Дії» розглядається як черговий крок до розширення концепції «держави в смартфоні», де громадяни можуть отримувати ключові послуги швидко, дистанційно та без паперової бюрократії.

  • Вибори та повістки через «Дію»? У Мінцифри зробили гучну заяву про цифрове голосування в Україні

    Вибори та повістки через «Дію»? У Мінцифри зробили гучну заяву про цифрове голосування в Україні

    В Україні наразі неможливо провести вибори через застосунок «Дія», а також не планується використовувати платформу для розсилання повісток. Про це заявив виконувач обов’язків міністра цифрової трансформації Олександр Борняков, пояснивши, що головною перепоною є не технічні можливості, а вимоги Конституції та захист персональних даних.

    За словами посадовця, тема електронного голосування регулярно з’являється у публічному просторі, однак поки що залишається радше теоретичною. Основна проблема — гарантувати повну таємницю голосування, адже у цифровому форматі забезпечити абсолютну конфіденційність значно складніше, ніж на звичайних виборчих дільницях.

    Борняков наголосив, що чинна система з фізичними кабінками для голосування наразі є єдиною моделлю, яка повністю відповідає конституційним вимогам.

    «Коли кажуть, що “Дія” може бути використана у виборах — це неможливо, бо згідно з Конституцією треба, щоб була таємниця голосування», — пояснив він.

    У Мінцифри зазначають, що навіть у країнах, які експериментували з електронним голосуванням, зокрема в Естонії, питання довіри до системи та захисту даних залишається одним із найскладніших. Саме тому Україна не розглядає швидкий перехід до цифрових виборів, особливо в умовах війни та постійних кібератак.

    Окремо Борняков прокоментував чутки щодо можливого використання «Дії» для надсилання електронних повісток. Він підкреслив, що таких планів немає, а інформація про це не відповідає дійсності.

    Водночас уряд продовжує розширювати цифрові послуги для українців. У Мінцифри пояснюють: держава прагне максимально скоротити необхідність фізичного відвідування держустанов, що особливо важливо під час війни через безпекові ризики.

    Одним із ключових викликів залишається захист персональних даних. Борняков визнав, що це питання вже стало частиною євроінтеграційних вимог. За його словами, європейські партнери позитивно оцінюють розвиток української цифрової держави, однак дедалі більше уваги приділяють саме відповідності стандартам захисту інформації.

    Йдеться насамперед про імплементацію норм GDPR — європейського регламенту щодо захисту персональних даних. У Мінцифри заявляють, що Україна змушена пришвидшити оновлення законодавства у цій сфері в рамках підготовки до вступу в ЄС.

    «Вони дивляться на нашу “Дію”, на сервіси, на те, як ми будуємо цифрову державу. Їм це подобається. Але наступне питання — як ви забезпечуєте захист персональних даних?» — пояснив Борняков.

    Тим часом дискусії щодо можливих виборів під час війни в Україні тривають. Раніше окремі політики допускали можливість проведення електронного референдуму через «Дію», однак офіційної моделі такого голосування поки не існує.

    Паралельно Мінцифри продовжує запускати нові онлайн-сервіси. Зокрема, наприкінці весни в застосунку планують запустити функцію онлайн-розлучення, хоча скористатися нею зможуть лише пари без неповнолітніх дітей.

  • Майже 170 тисяч родин уже отримали нові “дитячі” виплати в Україні

    Майже 170 тисяч родин уже отримали нові “дитячі” виплати в Україні

    З початку 2026 року в Україні запрацювала оновлена система державної підтримки для родин із дітьми, яка охоплює одразу кілька етапів — від вагітності та пологів до перших років життя дитини. За цей період, за офіційними даними уряду, майже 170 тисяч українських сімей уже отримали ті чи інші види “дитячих” виплат у межах нової програми соціальної підтримки.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, підкресливши, що держава переходить до більш комплексної моделі допомоги сім’ям, де підтримка не обмежується одноразовою виплатою при народженні дитини, а розподіляється на різні етапи материнства та догляду за дитиною. За її словами, головна мета нової системи полягає в тому, щоб забезпечити родини стабільною фінансовою підтримкою у період, коли витрати є найвищими, а можливості працювати — обмеженими.

    Згідно з оновленими правилами, при народженні дитини держава виплачує одноразово 50 тисяч гривень. Від початку року цю виплату вже отримали близько 28 тисяч жінок. Окрім цього, запроваджено щомісячну підтримку у розмірі 7 тисяч гривень для жінок у період до та після пологів, яку вже отримали близько 20 тисяч українок. Цей компонент програми спрямований на те, щоб зменшити фінансове навантаження на родини в період, коли один із батьків тимчасово не може працювати або потребує відновлення здоров’я після пологів.

    Ще одним важливим елементом нової системи стала допомога на догляд за дитиною до одного року, яка також становить 7 тисяч гривень щомісяця. За даними уряду, ці виплати вже надійшли понад 114 тисячам батьків, що робить цей компонент одним із наймасовіших у новій програмі. Уряд наголошує, що така підтримка має частково компенсувати витрати на харчування, медичний догляд та базові потреби немовлят у перший рік життя.

    Окремо діє програма “єЯсла”, яка передбачає щомісячну виплату у розмірі 8 тисяч гривень одному з батьків або опікуну, який повертається до роботи після досягнення дитиною одного року. Наразі ці кошти вже отримали понад 5,2 тисячі родин. Використання виплат у межах “єЯсла” має цільовий характер і може бути спрямоване на оплату послуг догляду за дитиною, освітні послуги або придбання необхідних засобів для догляду та розвитку дитини.

    Уряд також заявив про подальшу цифровізацію системи соціальної підтримки. Зокрема, планується, що всі “дитячі” виплати будуть об’єднані в єдину цифрову систему, доступну через застосунок “Дія”. Крім того, розглядається запровадження універсальної картки для всіх видів допомоги, яка дозволить родинам отримувати різні виплати в одному форматі без необхідності відкривати окремі рахунки під кожну програму. Також уряд працює над можливістю перегляду строків використання коштів, щоб зробити систему більш гнучкою та зручною для сімей.

    Водночас у Міністерстві соціальної політики пояснили, що на старті програми частина заявників зіткнулася із затримками виплат через технічний збій, який виник під час відкриття спеціальних рахунків. За словами урядовців, проблему вже усунули, а всі невиплачені кошти передані до банківських установ для подальшого зарахування на рахунки отримувачів. У міністерстві запевняють, що система поступово стабілізується та переходить у штатний режим роботи.

    Окремо уряд нагадує, що попередня модель підтримки була значно меншою за обсягом. Раніше одноразова допомога при народженні дитини становила 40 тисяч гривень, з яких 30 тисяч виплачували одразу, а решту — частинами протягом тривалого періоду. Також виплати на догляд за дитиною до трьох років були суттєво нижчими, що, за словами урядовців, не відповідало сучасним економічним умовам і рівню витрат родин.

    Економічні експерти відзначають, що нова система є однією з найбільш масштабних соціальних реформ останніх років, однак одночасно звертають увагу на необхідність жорсткого контролю за використанням бюджетних коштів. Зокрема, йдеться про ризики нецільового використання виплат та потребу в ефективних цифрових механізмах моніторингу транзакцій. Уряд у відповідь заявляє, що вже працює над посиленням контролю та впровадженням технологічних рішень, які дозволять відстежувати використання коштів у реальному часі.

    Щоб отримати одноразову виплату у 50 тисяч гривень, родини повинні дотриматися кількох умов. Допомога надається дітям, які народилися після 1 січня 2026 року, за умови, що пологи відбулися на території України, а батьки є громадянами України. Подати заявку можна онлайн, найзручніше — через державний портал або застосунок, а також у межах сервісу “єМалятко”, який дозволяє оформити одразу кілька послуг для новонародженої дитини. Для зарахування коштів необхідно відкрити спеціальний рахунок у державному банку, після чого виплати надходять автоматично.

    Таким чином, нова система “дитячих” виплат стала одним із ключових елементів соціальної політики 2026 року, поєднавши одноразову підтримку, щомісячні виплати та цифрові сервіси в єдину модель допомоги родинам із дітьми.

  • Реєстр збитків від російської агресії відкрив нові категорії заяв для бізнесу і держави

    Реєстр збитків від російської агресії відкрив нові категорії заяв для бізнесу і держави

    Міжнародний Реєстр збитків від російської агресії проти України розширив перелік доступних категорій і розпочав прийом заяв ще за п’ятьма новими напрямами. Відтепер подати звернення можуть не лише громадяни, а й юридичні особи, підприємства та органи державної влади різного рівня. Це дозволяє перейти до більш масштабної фіксації економічних та інфраструктурних втрат, завданих війною.

    Новий етап роботи передбачає запуск категорій, які охоплюють як критичну та некритичну інфраструктуру, так і втрату активів підприємств і державних установ.

    Йдеться про категорії B1.1 та B1.2, що стосуються пошкодження або руйнування об’єктів критичної інфраструктури, а також C1.1 та C1.2 — щодо пошкодження або знищення об’єктів некритичної інфраструктури. Окремо відкрито категорію C3.1, яка охоплює втрату, пошкодження або знищення активів юридичних осіб, включно з майном, обладнанням та іншими матеріальними ресурсами.

    У Реєстрі наголошують, що це рішення є суттєвим розширенням його функціоналу. Якщо раніше система здебільшого фіксувала індивідуальні втрати громадян, то тепер вона охоплює також системні економічні збитки держави та бізнесу, зокрема руйнування виробничих потужностей, транспортної та енергетичної інфраструктури.

    Зазначається, що у межах нових категорій заявники зможуть подавати не лише інформацію про вже завдані збитки, а й дані про витрати на відновлення об’єктів, включно з майбутніми витратами, якщо вони документально обґрунтовані.

    Подання заяв здійснюється виключно в електронній формі через портал «Дія». Залежно від категорії, заявниками можуть виступати керівники підприємств, установ або організацій, а також уповноважені ними представники. Для державного сектору — це органи державної влади та місцевого самоврядування.

    У Реєстрі підкреслюють, що цифровий формат подання покликаний забезпечити стандартизований збір даних, їхню перевірку та подальше використання у міжнародному компенсаційному механізмі. Це має дозволити сформувати єдину доказову базу щодо масштабів шкоди, завданої Україні.

    Раніше Реєстр уже відкривав інші категорії заяв. У лютому стартував прийом звернень щодо вимушеного переміщення українців за кордон через війну, а у березні — для фізичних осіб-підприємців, які втратили бізнес внаслідок бойових дій. Також працюють категорії для громадян щодо пошкодженого або зруйнованого житла та особистих втрат.

    Міжнародний Реєстр збитків для України був створений у 2023 році під егідою Ради Європи як перший етап формування глобального механізму компенсацій за шкоду, завдану російською агресією.

    У грудні було підписано міжнародну конвенцію, яка передбачає створення Компенсаційної комісії. Вона має визначати порядок розгляду заяв і майбутній механізм виплати репарацій постраждалим.

    Фактично розширення категорій означає перехід до наступного етапу роботи Реєстру — від фіксації окремих втрат до системного обліку економічних наслідків війни. У перспективі ці дані можуть стати основою для міжнародних рішень щодо компенсацій та репарацій, які будуть визначатися на рівні майбутніх міжнародних інституцій.

  • Школи перевірятимуть військовий облік: що змінилося для 17-річних учнів і чи потрібен паперовий документ

    Школи перевірятимуть військовий облік: що змінилося для 17-річних учнів і чи потрібен паперовий документ

    З українських шкіл почали надходити повідомлення про перевірку військово-облікових документів у старшокласників, що викликало хвилю запитань серед учнів і батьків. У Міністерстві оборони України офіційно роз’яснили: заклади освіти дійсно мають право перевіряти наявність військово-облікових документів у призовників, однак вимагати виключно паперовий варіант — незаконно. Йдеться насамперед про електронний військово-обліковий документ (е-ВОД), який нині має повноцінну юридичну силу.

    Згідно з чинним законодавством, а саме постановою Кабінету Міністрів №1487, школи зобов’язані вести персональний військовий облік учнів призовного віку. Це означає, що адміністрація навчального закладу повинна перевіряти, чи перебуває учень на обліку, і зберігати відповідну інформацію в його особовій справі. Найчастіше такі перевірки проводяться під час зарахування до старших класів або напередодні вступу до закладів вищої освіти.

    У Міністерстві оборони підкреслюють: сучасна система військового обліку передбачає цифровий формат. Електронний військово-обліковий документ, доступний через застосунок Резерв+ або портал Дія, є повноцінною альтернативою паперовому приписному. Ба більше, він має таку ж юридичну силу, як і традиційний документ.

    Е-ВОД містить усі необхідні дані з державного реєстру, включно з персональною інформацією та унікальним QR-кодом для перевірки. Саме цей код використовують у школах для підтвердження дійсності документа. Якщо технічної можливості для сканування немає, допускається роздрукована копія електронного документа, яку підшивають до особової справи учня.

    Важливо, що термін дії електронного документа становить один рік із моменту формування. Після цього його потрібно оновити, щоб дані залишалися актуальними. У Міноборони наголошують: якщо учень уже має е-ВОД, вимога надати паперовий документ є порушенням законодавства.

    Окрему увагу приділяють процедурі взяття на військовий облік. У 2026 році громадяни чоловічої статі, яким виповнюється 17 років, зобов’язані стати на облік у період з 1 січня до 31 липня. Це можна зробити двома способами: або особисто звернувшись до територіального центру комплектування, або дистанційно — через електронні сервіси.

    У більшості випадків, якщо реєстрація здійснюється через цифрові платформи, особиста явка до ТЦК не є обов’язковою. Після внесення даних до реєстру електронний документ автоматично з’являється в системі, і його можна одразу використовувати.

    Водночас ігнорування обов’язку стати на військовий облік може мати правові наслідки. Закон передбачає відповідальність за порушення правил обліку, тому в Міноборони закликають учнів та їхніх батьків не відкладати процедуру.

    Впровадження електронного військового обліку є частиною ширшої цифровізації державних послуг. Україна активно переходить до використання цифрових документів, що дозволяє спростити процедури, зменшити бюрократію та мінімізувати необхідність особистих візитів до державних установ.

    Паралельно змінюється і підхід до військової підготовки молоді. У Міністерство освіти і науки України раніше повідомляли, що у вищих навчальних закладах планують запровадити нову обов’язкову дисципліну — «Основи національного спротиву». Її вивчатимуть усі студенти незалежно від статі, що свідчить про комплексний підхід держави до питань оборони та безпеки.

    Перевірка військово-облікових документів у школах є не нововведенням, а частиною чинної системи обліку. Водночас ключова зміна полягає у переході до електронного формату, який значно спрощує процес як для учнів, так і для навчальних закладів. Головне, що підкреслюють у Міноборони, — жоден учень не зобов’язаний надавати паперовий документ, якщо має чинний електронний аналог.

    Ситуація також демонструє, як війна та безпекові виклики впливають на освітню систему та державні процеси загалом. Україна поступово адаптує свої інституції до нових умов, поєднуючи цифровізацію з посиленням обороноздатності.

  • Нова послуга “Дії”: реєстрація громадських організацій

    Нова послуга “Дії”: реєстрація громадських організацій

  • Уряд виділяє понад 10 млрд грн на житлові ваучери: запускається механізм бронювання коштів для переселенців

    Уряд виділяє понад 10 млрд грн на житлові ваучери: запускається механізм бронювання коштів для переселенців

    Кабінет міністрів України спрямовує понад 10 мільярдів гривень на програму житлових ваучерів для внутрішньо переміщених осіб, попри збереження дефіциту державного бюджету. Паралельно запускається механізм бронювання коштів відповідно до поданих заяв, що має впорядкувати доступ до фінансування.

    Йдеться про розширення програми єВідновлення, у межах якої передбачено 6,6 мільярда гривень бюджетного фінансування. Додатково близько 80 мільйонів євро надходить від Банку розвитку Ради Європи, а також з інших міжнародних джерел, що дозволяє збільшити загальний ресурс програми.

    Житлові ваучери розраховані на внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни. Максимальний розмір фінансування становить до 2 мільйонів гривень на придбання житла. Після ухвалення рішення ваучер формується автоматично та відображається у застосунку Дія.

    Подання заявок на бронювання коштів уже доступне онлайн через Дію. Надалі подати документи можна буде також через центри надання адміністративних послуг або через нотаріуса. Черговість отримання фінансування визначається за датою та часом подання заявки. У разі недостатності коштів звернення автоматично потрапляє до електронної черги і буде розглянуте після надходження додаткового фінансування.

    Кошти ваучера можуть бути використані для придбання готового житла, інвестування у будівництво, внесення першого платежу за іпотекою або часткового погашення кредиту. Після підтвердження бронювання заявник має 60 днів для укладення відповідної угоди.

    Програма житлових ваучерів для переселенців стартувала наприкінці 2025 року і розглядається урядом як один із ключових інструментів забезпечення житлом громадян, які втратили його внаслідок війни.

  • У “Дії” стартувало голосування за назву українського ШІ

    У “Дії” стартувало голосування за назву українського ШІ

    У застосунку Дія стартувало голосування за назву національної великої мовної моделі (LLM), яку Україна розробляє у партнерстві з Київстар. Про це повідомило Міністерство цифрової трансформації України.

    Користувачам запропонували обрати фінальну назву з десяти варіантів, які відібрали з понад 3000 ідей. Серед них: Сяйво, Питай, Слово, Дзвінка, Говерла, Шипіт, Шукай, Ядро, Кавун і Гомін.

    Голосування триватиме до 29 березня і проходитиме безпосередньо в застосунку — у розділі «Сервіси» та вкладці «Опитування». Саме результат цього голосування визначить, як називатиметься українська мовна модель штучного інтелекту.

    За задумом розробників, майбутня LLM буде адаптована до українського контексту. Вона зможе розуміти діалекти, історичні особливості та мовну специфіку, що має зробити її більш ефективною у порівнянні з універсальними моделями.

    Очікується, що нову систему використовуватимуть у різних сферах — від державного сектору та бізнесу до освіти, науки й оборони.

    Робота над створенням української мовної моделі триває вже кілька місяців. Наприкінці 2025 року розпочався збір даних для її навчання, до якого долучили понад 90 державних установ. Також була сформована команда розробників, яка працює над проєктом.

    У Мінцифри зазначають, що створення власної LLM є важливим кроком для цифрової незалежності України та розвитку національних технологій штучного інтелекту.

  • ТЦК ініціюють розшук навіть заброньованих: що потрібно перевірити в реєстрі «Оберіг»

    ТЦК ініціюють розшук навіть заброньованих: що потрібно перевірити в реєстрі «Оберіг»

    Під час загальної мобілізації в Україні питання правового статусу заброньованих працівників та осіб із відстрочкою залишається актуальним. Попри законодавчі гарантії, на практиці виникають випадки, коли територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ініціюють розшук навіть щодо тих громадян, які мають чинні підстави не підлягати призову.

    Про це повідомила молодший юрист юридичної компанії «Муренко, Курявий і Партнери» Анастасія Швиткіна.

    За її словами, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у період мобілізації не підлягають призову військовозобов’язані, які отримали бронювання. Йдеться про працівників органів державної влади, місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій, віднесених до критичної інфраструктури.

    Такі особи перебувають на спеціальному військовому обліку. Наявність чинного бронювання означає, що протягом строку його дії мобілізувати громадянина не мають права.

    Водночас, як наголосила правознавиця, самого рішення про бронювання недостатньо. Важливо, щоб інформація про військовозобов’язаного була коректно внесена до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів — так званого реєстру «Оберіг». Лише після відображення відповідних даних у системі ТЦК особа вважається офіційно заброньованою.

    Перевірити актуальний статус можна через портал «Дія» або мобільний застосунок «Резерв+».

    Якщо громадянин має чинне бронювання і його дані відображені в реєстрі «Оберіг», ТЦК та СП не має законних підстав для мобілізації. У разі виявлення порушень правил військового обліку можливе складання адміністративного протоколу та накладення штрафу, однак це не є підставою для примусового направлення на службу.

    Разом із тим, за словами Швиткіної, на практиці траплялися ситуації, коли представники ТЦК не бачили інформації про бронювання в реєстрі, не враховували надані документи або анульовували бронювання через втрату підстав для його надання. Також фіксувалися технічні збої в обміні даними між державними органами.

    Юристка підкреслила, що реалізація права на відстрочку або бронювання безпосередньо залежить від правильності оформлення документів і коректного внесення інформації до Єдиного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Саме це є ключовою умовою захисту від незаконної мобілізації.

  • Онлайн-весілля набирають популярності: 280 пар сказали «Так!» у День Валентина

    Онлайн-весілля набирають популярності: 280 пар сказали «Так!» у День Валентина

    Україна продовжує розвивати цифрові державні сервіси: у День святого Валентина 2026 року 280 пар уклали шлюб через сервіс «Шлюб онлайн». Це стало рекордним показником із моменту запуску послуги.

    Сервіс, доступний у застосунку «Дія», дозволяє пройти процедуру реєстрації шлюбу дистанційно — без паперових довідок та особистої присутності в РАЦСі. Онлайн-церемонія триває близько 30 хвилин і відбувається через відеозв’язок. Проєкт реалізується на базі цифрової інфраструктури Міністерства юстиції, яка функціонує у трьох спеціалізованих хабах.

    Популярність послуги зростає. Від початку її роботи понад 3,4 мільйона українців скористалися сервісом, а 40 тисяч пар оформили шлюб повністю дистанційно. Особливий попит на онлайн-реєстрацію спостерігається серед військовослужбовців: понад 1,8 тисячі пар уклали шлюб, перебуваючи у різних регіонах або на фронті.

    Онлайн-формат дозволяє зберігати сімейні зв’язки навіть у складних умовах воєнного часу. Для багатьох пар це можливість узаконити стосунки без додаткових поїздок і бюрократичних процедур.

    Сервіс «Шлюб онлайн» уже отримував міжнародне визнання — у 2024 році його відзначили серед найкращих цифрових рішень у сфері державних послуг. У Міністерстві юстиції наголошують, що попит на послугу підтверджує запит суспільства на швидкі та зручні формати взаємодії з державою.

    Цифрові весілля стають новою реальністю, поєднуючи технології та особисті події в умовах сучасної України.