Позначка: дефіцит електроенергії

  • У Києві та області повертають погодинні відключення світла

    У Києві та області повертають погодинні відключення світла

    У Києві та області з 6 жовтня знову вводять погодинні відключення світла — рішення «Укренерго» надійшло операторам. Вранці обмежень на сьогодні не планували, однак протягом дня Київ та область отримали команду перейти на графіки до кінця доби. Обмеження застосовуються в обсязі до однієї черги.

    На Київщині ДТЕК запровадив відключення з 15:00 до опівночі. У різні години без світла будуть окремі групи споживачів, максимальне вікно відключення становить близько 3,5 години. У Києві графік також діє для окремих груп будинків та адрес.

    За даними «Укренерго», рішення пов’язане з пошкодженнями енергетичної інфраструктури після російських атак. Станом на ранок нові знеструмлення залишалися у Харківській, Сумській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, а відновлювальні роботи тривали.

    Додаткове навантаження на систему створило й зниження генерації сонячних електростанцій через хмарність. О 9:30 споживання було на 2,9% вищим, ніж у цей самий час напередодні. На тлі пошкодженого обладнання цього виявилося достатньо, щоб запасу системи стало недостатньо для роботи без обмежень.

    Поки йдеться лише про одну чергу — це значно менше за масштаби відключень, які застосовувалися в періоди найбільшого дефіциту взимку. Але показово, що вранці обмежень не очікували, а вже вдень рішення довелося запровадити. Подальший графік залежатиме від навантаження, відновлення пошкодженої інфраструктури та доступної генерації.

  • Україна пройшла рекордну серпневу спеку без відключень світла

    Україна пройшла рекордну серпневу спеку без відключень світла

    Енергосистема України попередньо пройшла період рекордної серпневої спеки без застосування графіків відключення електроенергії. Попри значне зростання споживання через аномально високі температури, енергетикам вдалося уникнути дефіциту потужності.

    Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль.

    За його словами, одним із ключових факторів стало коригування графіків літніх ремонтів на електростанціях. Зокрема, енергетики переглянули проведення ремонтних робіт на окремих енергоблоках атомних електростанцій, щоб у період максимального навантаження забезпечити необхідний обсяг генерації.

    Ще одним важливим чинником стало максимальне залучення розподіленої газової генерації. Такі потужності дали змогу додатково підтримати енергосистему в години підвищеного споживання та зменшити ризики виникнення дефіциту.

    Україна також збільшила імпорт електроенергії з європейських країн. Додаткові обсяги електроенергії допомогли покрити підвищене споживання та забезпечити стабільність енергосистеми під час спеки.

    Шмигаль окремо подякував українським споживачам, які дослухалися до закликів Міністерства енергетики та змінили режим використання електроенергії. Зокрема, перенесення частини енергоємних процесів із пікових годин дозволило знизити навантаження на систему в найбільш критичні періоди.

    Необхідність підготовки до складного періоду виникла через прогнозоване різке зростання споживання електроенергії. Наприкінці липня Шмигаль попереджав, що через аномальну спеку навантаження на українську енергосистему може зрости приблизно на 1 ГВт.

    Тоді в «Укренерго» готувалися до можливого застосування графіків обмеження потужності для промислових підприємств та бізнесу. Основною причиною ризику називали саме стрімке збільшення споживання електроенергії через використання кондиціонерів та іншого обладнання для охолодження.

    Втім, за попередньою оцінкою, необхідності застосовувати такі обмеження не виникло. Завдяки поєднанню доступної генерації, імпорту та коригування ремонтної кампанії енергосистема змогла пройти період пікового літнього навантаження без планових відключень.

    Водночас в енергетичному секторі наголошують на важливості ощадливого споживання електроенергії. Для української енергосистеми це особливо важливо з огляду на пошкодження частини генеруючих потужностей та енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак.

    Таким чином, навіть за умов рекордної спеки Україна наразі змогла забезпечити стабільну роботу енергосистеми. Водночас подальша ситуація залежатиме від температури, рівня споживання, доступності генерації, ремонтів енергоблоків та можливостей імпорту електроенергії.

  • До 2028 року все зміниться: Україна та ЄС об’єднають енергоринки

    До 2028 року все зміниться: Україна та ЄС об’єднають енергоринки

    Україна поступово рухається до повної інтеграції свого енергетичного ринку з Європейським Союзом, і цей процес, за планом уряду та парламенту, має завершитися у 2028 році. Йдеться про масштабну реформу, яка змінить правила імпорту, експорту та внутрішньої торгівлі електроенергією, а також відкриє український ринок для ширшої конкуренції з європейськими постачальниками.

    Як пояснив голова парламентського комітету з питань енергетики Андрій Герус, ухвалений і підписаний президентом Володимир Зеленський закон про об’єднання енергетичних ринків із ЄС є ключовим етапом у трансформації енергосистеми України. За його словами, документ фактично запускає процес поступового входження України в єдиний європейський енергетичний простір, що має зменшити ризики дефіциту електроенергії та підвищити загальну стійкість системи.

    Герус зазначив, що основна ідея реформи полягає в тому, щоб Україна стала частиною великого спільного ринку електроенергії, де постачання та закупівля ресурсів відбуватимуться значно швидше і простіше, ніж зараз. Він підкреслив, що в умовах воєнних ризиків та періодичних пошкоджень енергетичної інфраструктури можливість оперативного імпорту електроенергії з ЄС є критично важливою для стабільного забезпечення споживачів.

    Сьогодні Україна вже має технічну можливість купувати електроенергію в європейських країнах, однак ці процеси залишаються складними та багатоступеневими. Вони передбачають проведення аукціонів, пошук постачальників і проходження процедур, які можуть займати кілька днів. Після впровадження нового законодавства ці механізми мають бути спрощені, автоматизовані та пришвидшені, що дозволить значно скоротити час реакції на можливі енергетичні дефіцити.

    За прогнозами, після повної імплементації реформи Україна з 2028 року зможе у разі потреби імпортувати електроенергію фактично на наступний день. Це, як очікується, стане важливим фактором у зменшенні кількості аварійних і планових відключень, особливо в періоди пікових навантажень або після атак на енергетичну інфраструктуру.

    Окремо підкреслюється, що інтеграція передбачає не лише можливість швидшого імпорту, а й повне відкриття українського ринку для європейських компаній. Це означає, що виробники та постачальники електроенергії з країн ЄС зможуть напряму працювати на українському ринку, збільшуючи кількість пропозицій і посилюючи конкуренцію.

    На думку представників енергетичного комітету, зростання конкуренції традиційно призводить до зниження концентрації ринку та обмеження впливу великих монополістичних гравців. У довгостроковій перспективі це має створити більш гнучку систему ціноутворення і потенційно позитивно вплинути на кінцевого споживача, який отримає ширший вибір постачальників та більш стабільні умови постачання.

    Водночас у парламенті наголошують, що процес інтеграції є поступовим і складним. За оцінками, основна імплементація реформ триватиме у 2026–2027 роках, після чого у 2028 році очікується фактичне об’єднання українського та європейського енергетичних ринків у єдиний простір. Це вимагатиме узгодження регуляторних норм, технічної синхронізації систем та адаптації українського законодавства до правил ЄС.

    Паралельно уряд уже працює над посиленням енергетичної стійкості країни в умовах війни. Зокрема, ухвалюються рішення щодо розвитку нових генеруючих потужностей і створення резервних систем мобільної генерації, які мають забезпечити швидке реагування у разі пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури.

    Таким чином, об’єднання енергетичних ринків України та ЄС розглядається як стратегічний крок, що має не лише інтегрувати Україну до європейської енергосистеми, а й підвищити її енергетичну безпеку, стійкість та конкурентоспроможність у довгостроковій перспективі.

  • В Україні можуть підвищити ціни на електроенергію для бізнесу

    В Україні можуть підвищити ціни на електроенергію для бізнесу

    В Україні розглядають можливість підвищення граничних цін на електроенергію для бізнесу, що може суттєво вплинути на промисловість, собівартість виробництва та кінцеві ціни для споживачів. Про це повідомляють медіа з посиланням на обговорення в енергетичному регуляторі.

    Ініціатором змін виступає Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). На засіданні 7 квітня 2026 року регулятор схвалив проєкт постанови щодо перегляду граничних цін на ринку електроенергії, зокрема на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому та балансуючому ринках.

    Згідно з проєктом, пропонується підвищити прайс-кепи для непобутових споживачів з 15 000 до 17 000 грн за МВт·год. У НКРЕКП пояснюють, що це рішення пов’язане з необхідністю забезпечення стабільності енергосистеми та покриття дефіциту електроенергії у пікові години споживання, коли навантаження на мережу зростає найбільше.

    Регулятор зазначає, що чинні цінові обмеження можуть ускладнювати балансування ринку та створювати ризики для стабільної роботи енергосистеми, особливо в умовах підвищеного попиту та обмежених генеруючих потужностей.

    Водночас бізнес-спільнота та частина експертів висловлюють занепокоєння щодо можливих наслідків такого кроку. Представники промислових підприємств наголошують, що електроенергія є одним із ключових елементів собівартості виробництва, особливо в енергоємних галузях, таких як металургія, хімічна промисловість та машинобудування.

    У разі підвищення цін, за їхніми оцінками, підприємства можуть зіткнутися зі зростанням витрат, що призведе до зниження конкурентоспроможності української продукції на зовнішніх ринках. Також не виключаються скорочення виробництва та оптимізація персоналу на окремих підприємствах.

    Експерти також звертають увагу, що підвищення прайс-кепів може мати непрямий вплив на споживчий ринок, оскільки зростання витрат у промисловості здатне поступово відобразитися на цінах товарів і послуг.

    Окремі економічні аналітики наголошують, що зміни можуть посилити роль трейдерів на енергоринку. За їхніми словами, різниця між вартістю дешевшої генерації та дорожчим імпортом електроенергії створює додатковий прибуток для посередників, що викликає дискусії щодо ефективності ринкової моделі.

    Водночас інші експерти нагадують, що система прайс-кепів була запроваджена у 2019 році як інструмент захисту споживачів та крок до гармонізації українського енергоринку з європейськими правилами. Проте за час її дії, на їхню думку, не вдалося повністю вирішити структурні проблеми енергосистеми, зокрема дефіцит електроенергії та нерівномірність навантаження.

    Фахівці підкреслюють, що саме підвищення граничних цін не є системним вирішенням проблеми. Вони вважають, що для стабілізації ринку необхідні комплексні заходи, серед яких модернізація енергетичної інфраструктури, відновлення та розвиток генеруючих потужностей, а також підвищення енергоефективності в промисловості.

    Серед альтернативних підходів розглядається можливість запровадження спеціальних обов’язків на ринку газу для виробництва електроенергії. Це могло б дозволити частково стабілізувати ціни за рахунок фіксованої вартості ресурсу для генерації.

    Також експерти пропонують додатково проаналізувати причини простоїв енергоблоків, графіки їхніх ремонтів та загальну ефективність роботи енергосистеми. Окремо обговорюється можливість впровадження прогресивної тарифної системи для різних категорій споживачів залежно від обсягів споживання електроенергії.

    Наразі проєкт постанови перебуває на стадії обговорення. Остаточне рішення щодо зміни граничних цін на електроенергію для бізнесу ще не ухвалене, а дискусії між регулятором, бізнесом та експертним середовищем тривають.

  • Ексочільник Укренерго заявив про ризик відключень світла ще на 3–5 років

    Ексочільник Укренерго заявив про ризик відключень світла ще на 3–5 років

    Колишній голова НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький заявив, що ризик дефіциту електроенергії та застосування графіків відключень в Україні зберігатиметься щонайменше упродовж найближчих трьох–п’яти років. Про це він повідомив, коментуючи стан енергосистеми та перспективи її відновлення.

    За словами Кудрицького, середньострокові ризики залишаються об’єктивними. «Ризик [графіків відключень] буде зберігатися 3–5 років — це об’єктивна цифра», — наголосив він.

    Окрему увагу ексочільник «Укренерго» звернув на можливі наслідки припинення бойових дій та повернення громадян з-за кордону. На його думку, це може суттєво підвищити навантаження на енергосистему. «При припиненні вогню і поверненні навіть мільйона українців… ми побачимо величезний сплеск споживання і у нас будуть додаткові проблеми в енергосистемі», — зазначив Кудрицький.

    Також він прокоментував офіційні звіти уряду щодо розвитку нової генерації. За його словами, між задекларованими та фактичними показниками є суттєва різниця. «В 2025 році репортували, що 2,4 тисячі МВт розгорнуто розподіленої генерації, а потім виявилось 600», — заявив він.

    На тлі триваючих атак на енергетичну інфраструктуру та необхідності відновлення пошкоджених об’єктів питання балансу між генерацією та споживанням залишається ключовим для стабільності енергосистеми. Експерти неодноразово наголошували, що навіть після завершення активної фази війни система потребуватиме часу для повноцінного відновлення та нарощування потужностей.

  • В Україні можливий дефіцит електроенергії чрез ремонт енергоблоків

    В Україні можливий дефіцит електроенергії чрез ремонт енергоблоків

    Цього літа в Україні у вечірній час можливі перебої з електроенергією. Про це заявив народний депутат Сергій Нагорняк в ефірі телеканалу «Київ 24», повідомляє «Главком».

    Причиною потенційного дефіциту може стати ремонтна кампанія на атомних енергоблоках.

    «Частина атомних енергоблоків виходить в охолодження. Вони будуть проводити ремонт. Генерації буде менше», – пояснив Нагорняк.

    У денний час ситуацію певною мірою врівноважує генерація від сонячних електростанцій, однак саме вечірні години залишаються найвразливішими.

    «Тому є значна ймовірність, що у спекотні дні, у вечірні години ми матимемо незначний дефіцит. І єдиний варіант, як його уникнути – збільшити імпорт», – додав депутат.

    У відповідь на публікації в медіа про можливі відключення електроенергії, компанія «Укренерго» спростувала чутки про повернення графіків обмежень:

    «Останніми днями деякі ЗМІ і телеграм-канали почали публікувати новини з клікбейтними заголовками про ймовірне повернення відключень. Зазначимо, що поширювана інформація є недостовірною», – зазначили в компанії.

    Разом із тим, у «Укренерго» закликали знижувати споживання, щоб мінімізувати ризики у пікові години.

    Ще однією проблемою, яка впливає на стабільність системи, є недосконалі механізми ціноутворення на ринку електроенергії.

    Фахівці попереджають: діючі цінові обмеження перешкоджають ефективному імпорту з країн ЄС. Це створює додаткові ризики для енергобезпеки, особливо влітку, коли попит зростає через кондиціонери та зниження обсягів виробництва на ТЕС і АЕС.

  • Українців просять заощаджувати електроенергію через підвищення її споживання

    Українців просять заощаджувати електроенергію через підвищення її споживання

    Згідно з даними “Укренерго”, попри зростання споживання електроенергії в Україні, енергосистема стабільно функціонує, і на сьогоднішній день відключень світла не очікується. Проте експерти наголошують на важливості відповідального споживання, особливо у пікові години, щоб підтримати стабільність системи.

    Причини зростання споживання

    Станом на ранок 23 грудня 2024 року рівень споживання електроенергії в Україні зріс на 2,5% порівняно з тим самим часом у п’ятницю, 20 грудня. Це зростання стало наслідком кількох факторів:

    • Початок робочого тижня, що традиційно супроводжується збільшенням активності підприємств і офісів.
    • Хмарна погода та зниження температури, які спричинили більшу потребу у використанні електроприладів для освітлення та обігріву.

    Попри це, енергосистема продовжує демонструвати стабільну роботу, оскільки оперативно відновлюються пошкоджені об’єкти. Наприклад, 21 грудня енергетики змогли повернути електропостачання для понад 88 тисяч споживачів, які залишалися без світла через обстріли.

    Як підтримати стабільність енергосистеми

    Для зменшення навантаження на енергосистему інтегрується імпорт електроенергії з сусідніх країн. Україна отримує електроенергію з Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та Молдови. На 23 грудня обсяг імпорту становив 9 259 МВт·год, а максимальна потужність імпорту в певні години досягала 1 042 МВт. Очікується, що в найближчі дні цей обсяг збільшиться до 11 015 МВт·год.

    З огляду на поточний стан енергосистеми, експерти закликають українців ощадливо використовувати електроенергію, особливо у пікові години з 8:00 до 20:00. Простий підхід до зменшення навантаження може полегшити роботу енергосистеми та зменшити ризики перебоїв з електропостачанням.

    Рекомендації для споживачів:

    1. Не вмикайте кілька потужних електроприладів одночасно.
    2. Використовуйте енергоощадні лампи та побутову техніку.
    3. Уникайте залишення електроприладів у режимі очікування.
    4. Вимикайте освітлення в непотрібних місцях.

    Завдяки імпорту електроенергії та раціональному розподілу енергоресурсів, енергосистема здатна справлятися з підвищеним навантаженням. Це дозволяє уникати відключень світла і забезпечувати стабільне енергопостачання для мільйонів українців.

  • Енергетичний дефіцит взимку 2024/2025, поради для підприємств та громадян України

    Енергетичний дефіцит взимку 2024/2025, поради для підприємств та громадян України

    На початку зимового періоду 2024/2025 року Україна стоїть перед серйозними викликами у сфері енергопостачання через наслідки повномасштабного вторгнення. Втрати генераційних потужностей на значній території країни серйозно ускладнили ситуацію, обмеживши можливості виробництва електроенергії.

    Голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький підкреслив, що українська енергетична система готується до зимового періоду зі значними труднощами. Залежно від подальшого розвитку подій, зокрема можливих обстрілів енергетичної інфраструктури, ситуація може варіюватись від песимістичного до оптимістичного сценаріїв. Перший передбачає продовження обстрілів, що призведе до подальших втрат енергетичних об’єктів та обмежень у постачанні електроенергії. Оптимістичний сценарій передбачає менше обстрілів і можливість відновлення більше енергетичних об’єктів.

    Проте, навіть за оптимістичного сценарію, Україна зіткнеться з великим дефіцитом електроенергії. Повернення до енергосистеми Запорізької АЕС значно зменшило б цей дефіцит, але відновлення таких об’єктів може зайняти багато часу.

    Технічне оновлення і ремонт пошкоджених об’єктів, інвестиції у сонячну та вітрову енергетику, а також зниження споживання енергії через енергоефективні технології є ключовими напрямами подолання енергетичних викликів. Важливим є також імпорт електроенергії з Європи, що допомагає зменшити навантаження на внутрішню енергосистему.

    Дефіцит ракет-перехоплювачів ставить під загрозу енергетичну безпеку України, роблячи її вразливою перед ракетними атаками. Залучення міжнародної підтримки для посилення систем ППО є критично важливим кроком для захисту критично важливої інфраструктури.

    Підготовка до зими включає активну участь усіх секторів суспільства — від урядових структур до громадян. Забезпечення енергетичної безпеки вимагає комплексного підходу та співпраці на міжнародному рівні для подолання поточних викликів.

  • Україна готується до зими з кризовим дефіцитом електроенергії

    Україна готується до зими з кризовим дефіцитом електроенергії

    Україна стикається зі значним дефіцитом електроенергії перед зимою, навіть при сприятливих погодних умовах. Понад половина електрогенераційних потужностей країни була втрачена в результаті атак Росії на енергетичну інфраструктуру. Відновлення цих втрат за кілька місяців вважається практично неможливим.

    З початку березня Україна зазнала п’яти масованих ударів Росії на енергетику. Останній з них, 8 травня, спричинив особливо великі руйнування, внаслідок чого було вимкнуто три електростанції. Гендиректор компанії ДТЕК Максим Тимченко зазначив, що знищення і ремонт, які постійно чергуються, загрожують втратою всіх енергетичних ресурсів.

    “Цикл руйнувань і відновлення можна зупинити, але лише при належній обороні”, – сказав він. У цьому році російські війська змогли завдати значних збитків українській енергосистемі, через затримки у міжнародній допомозі.

    За словами члена наглядової ради “Укренерго” Юрія Бойка, зима буде складною, але можливо зменшити втрати енергії. Україна втратила приблизно вісім гігават електроенергії через удари Росії, що близько половини від необхідної потужності.

    “Цей дефіцит можна скоротити, але не зменшити вдвічі. Це означає, що навіть при теплій зимі буде відчутний дефіцит”, – додав Бойко.

    Тимченко оцінив витрати на відновлення обладнання енергосистеми в 350 мільйонів доларів, частково використовуючи європейське обладнання. Він сподівається, що зусилля українських енергетиків і підтримка Заходу дозволять країні уникнути катастрофи в наступну зиму.

    Експерти з енергетики, включаючи Андрія Закревського, відзначають, що повний блекаут неможливий завдяки існуючій атомній генерації, але існує значний ризик аварійних вимкнень в Україні до кінця літа.

  • Можливий дефіцит електроенергії в Україні: коли це може трапитися?

    Можливий дефіцит електроенергії в Україні: коли це може трапитися?

    Цього літа може виникнути дефіцит електроенергії в Україні через втрату потужностей. Про це повідомив генеральний директор компанії Yasno, Сергій Коваленко, у ході ефіру телемарафону “Єдині новини”. За його словами, ДТЕК втратила половину своїх генеруючих потужностей у результаті ракетної атаки, яка сталася 22 березня.

    “Були пошкоджені різні типи генеруючих потужностей, багато теплових електростанцій зазнали уражень, а також була пошкоджена гідроелектростанція. Крім того, ворог дкелька разів атакував мережеві вузли “Укренерго”, трансформаторні підстанції і т.д. Ці атаки вразили не лише можливість системи передавати електроенергію, а й знизили нашу загальну генераційну потужність”, – пояснив Коваленко. Він додав, що відновлення пошкоджених потужностей займе багато місяців.

    Зокрема, важко пошкоджену ДніпроГЕС у Запоріжжі, що була піддана ракетним ударом, буде складно відновити швидко. Для відновлення деяких її агрегатів може знадобитися від 18 до 24 місяців.

    Слід зазначити, що масована ракетна атака російських окупантів на об’єкти української енергетики уранці 22 березня стала найбільш масштабною за весь опалювальний сезон 2023/24.