Позначка: ДБР

  • Суд у Львові заборонив журналістам розкривати інформацію зі справи про махінації з коштами на оборону в Сумській області

    Суд у Львові заборонив журналістам розкривати інформацію зі справи про махінації з коштами на оборону в Сумській області

    У Львові триває гучна справа про ймовірне розкрадання понад 700 мільйонів гривень, виділених на будівництво фортифікаційних споруд на Сумщині. До слідства залучені високопосадовці Львівської обласної військової адміністрації та представники підрядних компаній. Попри відкритий характер судових засідань, журналістам заборонили розголошувати будь-які деталі досудового розслідування.

    Личаківський районний суд Львова розглядає клопотання щодо обрання запобіжних заходів понад десяти фігурантам справи, серед яких — колишній керівник управління капітального будівництва ЛОВА Роман Дуля, двоє чинних співробітників установи та представники підрядників. Слідство підозрює їх у розтраті коштів та зловживанні службовим становищем під час реалізації проєкту, загальна вартість якого сягала 708,8 мільйона гривень.

    Будівництво оборонних споруд у Сумській області розпочалося у березні 2024 року. До робіт було залучено сім компаній, з якими уклали 18 договорів. За офіційними заявами Львівської ОВА, фортифікації були завершені вчасно та прийняті Міністерством оборони. Однак слідчі органи мають сумніви щодо використання бюджетних коштів.

    8 жовтня ДБР повідомило про підозру понад десятьом особам. Наступного дня заступник голови ЛОВА Юрій Бучко підтвердив вручення підозр двом працівникам управління. Він наполягає, що всі роботи здійснювались під контролем правоохоронців і військових, а об’єкти були здані без зауважень.

    Під час судових засідань адвокати фігурантів вимагали закритого розгляду, мотивуючи це належністю справи до оборонної сфери. Втім, суд залишив слухання відкритими, але заборонив журналістам поширювати будь-які дані з матеріалів слідства. Зокрема, суддя Назарій Нор обрав для Лесі Каранець, цивільної дружини Романа Дулі, 60 днів тримання під вартою з альтернативою застави у 2 мільйони гривень.

    Подібне рішення ухвалив суддя Назар Стрепко щодо директора ТзОВ «БК Львів» Ігоря Летюка. Журналісти дізнаються про засідання лише безпосередньо перед їхнім початком, а імена підозрюваних стають відомі вже в залі суду.

    Коли суд визначить запобіжні заходи для всіх фігурантів, наразі невідомо. Справу вже називають однією з наймасштабніших щодо освоєння коштів на фортифікацію в умовах війни.

  • На Полтавщині ДБР розслідує справу про незаконне збагачення поліцейського Балашова та його партнерки Аранчій

    На Полтавщині ДБР розслідує справу про незаконне збагачення поліцейського Балашова та його партнерки Аранчій

    Скандальний старший оперуповноважений відділу кримінальної поліції Полтавського РУП Сергій Балашов потрапив у поле зору ДБР через підозри у незаконному збагаченні та наданні недостовірних відомостей у декларації. За даними слідства, правоохоронець з 2015 по 2025 рік набув рухоме та нерухоме майно загальною вартістю понад 13,5 млн гривень, значна частина якого оформлена на родичів та третіх осіб.

    Серед задекларованого майна – земельні ділянки у селах Поділ та Ковалівка, житловий будинок у Решетилівці, кімната у Зінькові, автомобілі BYD Tang та Lexus GX 460. Офіційні доходи Балашова та його родичів не дозволяють пояснити такі витрати. Крім того, поліцейський отримав позику на 1,66 млн грн від Яніни Аранчій, яка є його цивільною дружиною та керівницею обласної Держпродспоживслужби.

    Під час обшуків у будинку Балашова та Аранчій, а також у офісі забудовника, детективи вилучили мобільні телефони, банківські картки, платіжні квитанції та інші документи, які можуть мати значення для слідства. Арештовано також автомобіль Lexus GX 460.

    Слідчі перевіряють можливе оформлення фіктивної інвалідності на новонароджену дитину та підготовку до виїзду за кордон для уникнення обліку військовозобов’язаного. Досудове розслідування триває за статтями 368-5 та 366-2 Кримінального кодексу України.

    Справа Балашова та Аранчій підкреслює проблеми прозорості у діяльності правоохоронців та високопоставлених чиновників у Полтавській області, зокрема щодо нерухомості, коштів та привілеїв, що набувають політичного та соціального резонансу.

  • ДБР передало до суду справу екссекретаря Київради: ексчиновнику загрожує до 10 років в’язниці

    ДБР передало до суду справу екссекретаря Київради: ексчиновнику загрожує до 10 років в’язниці

    Державне бюро розслідувань завершило кримінальне провадження щодо колишнього заступника мера Києва — секретаря міської ради Володимира Бондаренка, який сприяв колезі-посадовцю ухилитися від служби в армії. Справу передано до суду для розгляду.

    За даними слідства, у 2022–2023 роках екссекретар незаконно нараховував заробітну плату керуючому справами секретаріату Київради, який мав проходити службу у Збройних силах України. Колишній посадовець направив до КМДА лист із проханням «відрядити» військового до міськради, хоча в структурі міськради не передбачено посад для військовослужбовців.

    У результаті підлеглий не прибув до військової частини та не проходив службу, проте отримував кошти з бюджету — загальна сума становила понад 690 тисяч гривень. Екссекретарю інкримінують службову недбалість та пособництво в ухиленні від військової служби під час воєнного стану.

    Наразі йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Судовий процес триває, правоохоронці продовжують документувати всі обставини справи.

  • ДБР розслідує збитки Міноборони на сотні мільйонів гривень

    ДБР розслідує збитки Міноборони на сотні мільйонів гривень

    Державне бюро розслідувань повідомило про підозру колишньому керівнику Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони Богдану Хмельницькому. За даними слідства, його дії під час виконання контрактів на постачання води для потреб Збройних сил України призвели до переплати понад 322 мільйони гривень.

    Слідчі з’ясували, що під час дії воєнного стану посадовець, укладаючи та виконуючи два договори із комерційними структурами, допустив надмірну оплату. Через недбалі дії державі було завдано значних збитків.

    Богдану Хмельницькому повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України — недбале ставлення до військової служби, що спричинило тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

    Досудове розслідування наразі триває. Правоохоронці перевіряють обставини укладення угод та можливу причетність інших посадових осіб до схеми.

    Варто зазначити, що Богдан Хмельницький раніше вже потрапляв у поле зору правоохоронців. Суд визнав його винним у поданні недостовірних відомостей до Національного агентства з питань запобігання корупції.

  • Адвокати Януковича допомогли зібрати гроші для виходу Борисова з СІЗО

    Адвокати Януковича допомогли зібрати гроші для виходу Борисова з СІЗО

    Колишній керівник Одеського обласного ТЦК та СП Євген Борисов, який фігурує у кількох кримінальних провадженнях, найближчим часом може залишити слідчий ізолятор. Суд ухвалив рішення про зменшення суми застави з 450 мільйонів гривень до 44 мільйонів.

    Як повідомляє детективне бюро Absolution, необхідні кошти на заставу зібрали кілька компаній та приватних осіб. Серед них опинилися відомі адвокати — Віталій Сердюк та Олександр Бабіков, які раніше представляли інтереси президента-втікача Віктора Януковича.

    Бабіков у минулому обіймав посаду заступника директора Державного бюро розслідувань, а нині захищає одеського афериста та організатора терористичного угруповання «Тамплієри» Олега Мальцева.

    Факт участі адвокатів з оточення Януковича у зборі коштів на заставу для Борисова викликає суспільний резонанс і запитання щодо походження грошей та зв’язків між учасниками схеми.

    Євген Борисов є одним із найвідоміших фігурантів справ про зловживання у військових комісаріатах. Його неодноразово підозрювали у корупційних оборудках та незаконному збагаченні. За даними ДБР, Борисов підробив документи, аби незаконно оформити собі статус пораненого під час війни.

  • Ексначальник херсонської прокуратури Кудь планує працевлаштуватись у НАБУ на тлі справи про $4,5 тис. хабара

    Ексначальник херсонської прокуратури Кудь планує працевлаштуватись у НАБУ на тлі справи про $4,5 тис. хабара

    Колишній начальник відділу Херсонської обласної прокуратури Олексій Кудь, якого фігурували в провадженні щодо хабара за «кришування» наркобізнесу, планує влаштуватися на роботу до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

    У своїй декларації Кудь вказав квартиру в Херсоні, орендоване житло в Миколаєві та земельну ділянку на Миколаївщині. Минулого року він також придбав автомобіль Volvo XC60 2011 року. За час служби в Херсонській обласній прокуратурі Кудь задекларував доходи в розмірі 1,41 млн гривень, а готівкою тримає 25 тис. доларів. Його дружина Катерина має 6,5 тис. євро готівкою та 159 тис. гривень на банківських рахунках.

    Кудь раніше очолював відділ процесуального керівництва при здійсненні досудового розслідування територіальними органами поліції та забезпеченні підтримання публічного обвинувачення. Інформація про його звільнення з’явилася 31 липня; тоді ж стало відомо, що під час слідчих дій у нього були виявлені гроші, проте публічних даних про його затримання не було.

    Наприкінці липня співробітники центрального апарату ДБР разом із СБУ провели спецоперацію на території Херсонської та Миколаївської областей. За даними слідства, під час операції задокументували злочинну діяльність працівників правоохоронних органів і провели шість обшуків у співробітників управління стратегічних розслідувань ГУНП у Херсонській області, слідчого управління ГУНП та обласної прокуратури.

    Слідство кваліфікує групу як організовану, яка діяла тривалий час. Під час обшуків правоохоронці шукали гроші, що нібито були частиною хабара. Серед осіб, у котрих проводилися обшуки, — начальник відділу слідчого управління ГУНП Чермен Теймуразов; за заявою слідства, у нього грошей не виявили, але він фігурує в матеріалах телефонних перехоплень і інших негласних розшукових дій. Затриманими в межах операції стали Ахметов, Палієнко та Нікітенко. Також відомо про обшук у оперуповноваженого ДСР НПУ в Херсонській області Максима Шевченка.

  • Житомиробленерго підписало контракт на 585 млн грн з маловідомою фірмою «Енергостаб»

    Житомиробленерго підписало контракт на 585 млн грн з маловідомою фірмою «Енергостаб»

    АТ «Житомиробленерго» офіційно підписало контракт із ТОВ «Енергостаб» на суму 585,12 мільйона гривень для постачання електроенергії з метою покриття технологічних втрат підприємства, повідомляє Bankova Mail. Угода була проведена через систему Prozorro під кодом UA-2025-08-26-010465-a-c1 і, за даними порталу, стала найбільшим державним контрактом серед закупівель минулого тижня.

    ТОВ «Енергостаб» зареєстроване в Києві, і в офіційних даних фігурує Максим Філіппов як власник та директор компанії. Незважаючи на значну суму поточної угоди, фірма залишається маловідомою гравчинею на ринку постачання електроенергії, одночасно згадується, що вона вже отримала понад 1,2 мільярда гривень від інших обленерго — зокрема від Рівнеобленерго та Кіровоградобленерго — без проведення відкритих конкурентних торгів, як вказують джерела у відкритих реєстрах та аналітичних порталах.

    У публікаціях також звертають увагу на наявність кримінального провадження ДБР під номером 62024100110000119, в якому фігурує «Енергостаб» у контексті підробки документів, пов’язаних із бронюванням для ухилянтів; при цьому у відкритих повідомленнях наголошується, що офіційних звинувачень компанії наразі не висунуто. Цей факт у поєднанні з невеликою публічною присутністю підприємства на ринку спричинив додаткові запитання щодо обґрунтованості вибору постачальника.

    Експерти з державних закупівель і представники аналітичних спільнот наголошують, що великі договори з відносно новими або маловідомими компаніями мають супроводжуватися підвищеним рівнем прозорості, щоб виключити ризики нецільового використання коштів та забезпечити довіру споживачів і регуляторів. Вони радять перевіряти повноту конкурсних процедур, наявність технічної й фінансової спроможності постачальника, а також історію виконання аналогічних контрактів.

    У Житомиробленерго та у «Енергостаб» офіційних коментарів про деталі договору, строки постачання та гарантійні механізми на момент публікації не надходило. Ми направили запити до обох компаній з проханням роз’яснити підстави вибору постачальника, джерело попередніх надходжень і стан кримінального провадження, і оновимо матеріал, щойно отримаємо відповіді.

  • Прикордонники вимагали хабар за переведення колеги в тилову частину

    Прикордонники вимагали хабар за переведення колеги в тилову частину

    Працівники Державного бюро розслідувань затримали двох прикордонників, які вимагали хабар за переведення колеги із бойового підрозділу до тилової частини. Про це повідомляє ДБР.

    За даними слідства, прикордонник, що проходив службу на Сумщині, мав перевестися в тиловий підрозділ за станом здоров’я. Для цього йому запропонували звернутися до підполковника, який пообіцяв «вирішити питання» за 5,5 тисяч доларів. Військовослужбовець одразу повідомив про це працівників внутрішньої безпеки Держприкордонслужби.

    Підполковник заявив, що знайшов посаду у Житомирі, і для передачі грошей залучив посередника. 19 вересня 2025 року слідчі ДБР затримали його під час одержання всієї суми неправомірної вигоди.

    Наразі підполковнику та його спільнику повідомлено про підозру у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення, вчиненому групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України). Суд обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю застави у розмірі 181 тис. грн.

    Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших посадових осіб до цієї оборудки. У разі доведення вини прикордонникам загрожує до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • Протеже заступниці Генерального прокурора Марії Вдовиченко Даниїл Трунін очолив департамент в ОГП

    Протеже заступниці Генерального прокурора Марії Вдовиченко Даниїл Трунін очолив департамент в ОГП

    Заступниця Генерального прокурора Марія Вдовиченко розставляє своїх людей в Офісі Генпрокурора, які пізніше стають фігурантами гучних антикорупційних розслідувань.

    Так, черговий протеже Марії Вдовиченко – виходець з Київської міської прокуратури Даниїл Юрійович Трунін зайняв посаду Начальника Департаменту в Офісі Генерального прокурора.

    Марія Вдовиченко – також колишня посадова особа Київської прокуратури – була призначена заступницею Генерального прокурора. У розпорядженні Генпрокурора щодо розподілу обов’язків їй доручено кураторство над напрямом, що стосується Державного бюро розслідувань (ДБР).

    Спільна робота Вдовиченко та Труніна в Київській міській прокуратурі, подальше підвищення Вдовиченко до заступниці Генпрокурора та одночасне просування Труніна на посаду начальника департаменту в ОГП – створює передумови для висновків про кадрові зв’язки й вертикалі впливу в межах правоохоронної системи.

    Підтвердженням корупційного спрямування такого роду зв’язків може слугувати нещодавній скандал в ЗМІ, коли журналістам стало відомо про отримання фактичним керівником Київської міської прокуратури Сергієм Ходаківським хабара у розмірі 200 тисяч доларів за сприяння рейдерському захопленню.

    За інформацією журналістів, частину з цих коштів було передано особисто Марії Вдовиченко, як заступнику Генпрокурора. Як бачимо, старання Марії Вдовиченко по просуванню вихідців з Київської міської прокуратури на топові посади в ОГП  вже дають свої результати.

  • ДБР провело обшук у квартирі ексглави Служби зовнішньої розвідки Кондратюка

    ДБР провело обшук у квартирі ексглави Служби зовнішньої розвідки Кондратюка

    Державне бюро розслідувань провело обшук у квартирі генерал-лейтенанта, колишнього керівника Служби зовнішньої розвідки України Валерія Кондратюка.

    Як повідомляє видання «Бабель» із посиланням на власні джерела, слідчі прийшли з обшуком у вівторок. Самого Кондратюка вдома не було — правоохоронці застали лише його дружину.

    Наразі немає офіційної інформації, у межах якого саме провадження проводяться слідчі дії. Журналісти звернулися до ДБР за коментарем, але відповіді поки що немає.

    Валерій Кондратюк очолював Службу зовнішньої розвідки України у 2020–2021 роках. До цього він працював заступником глави Адміністрації президента України (2016–2019), а також керував Головним управлінням розвідки Міністерства оборони. Раніше він обіймав посаду керівника Департаменту контррозвідки Служби безпеки України.

    Ім’я Кондратюка неодноразово згадувалося у зв’язку з реформами у сфері розвідки та нацбезпеки. Однак наразі невідомо, чи пов’язані дії ДБР саме з його попередньою службовою діяльністю.