Позначка: цивільні жертви

Російський дрон убив 13 людей на вокзалі, серед поранених — дитина

Російські війська 29 жовтня завдали удару реактивним безпілотником по залізничному вокзалу у Дніпрі. Дрон влучив у пасажирську платформу, де перебували люди та поїзд №866 сполученням Дніпро — Запоріжжя. Внаслідок атаки загинули 13 людей, ще десятеро дістали поранення, серед них — 11-річна дитина.

Про трагедію повідомили міський голова Дніпра Борис Філатов, керівник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа та Укрзалізниця.

За інформацією залізничників, російський безпілотник атакував одну з платформ вокзалу, на якій у цей момент перебували пасажири. Попри оголошене попередження про підвищену небезпеку, люди залишалися поблизу поїзда.

Вибух стався безпосередньо на території пасажирської інфраструктури. Після удару на місце прибули рятувальники, медики та правоохоронці, які розпочали надання допомоги постраждалим і ліквідацію наслідків атаки.

Спочатку надходила інформація про 13 загиблих та щонайменше п’ятьох поранених. Згодом кількість постраждалих зросла до десяти.

За словами начальника Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжі, серед поранених є 11-річний хлопчик. Троє постраждалих перебували в лікарнях у важкому стані, медики надавали їм необхідну допомогу.

Міський голова Борис Філатов відреагував на обстріл і наголосив, що Росія продовжує цілеспрямовано вражати цивільні об’єкти, від яких залежить повсякденне життя українців.

У соціальних мережах почали з’являтися фотографії та відеозаписи з місця трагедії. На оприлюднених кадрах видно наслідки потужного вибуху, пошкодження залізничної інфраструктури та тіла загиблих на платформі.

Через чутливий характер цих матеріалів частину зображень поширюють із віковими попередженнями.

Залізничний вокзал Дніпра є важливим транспортним вузлом, через який проходять пасажирські маршрути, зокрема в напрямку Запоріжжя. Удар по платформі становив безпосередню загрозу для людей, які користувалися громадським транспортом.

За повідомленнями української влади, російські війська дедалі частіше застосовують ударні безпілотники проти залізничної інфраструктури. Подібні атаки створюють небезпеку не лише для працівників залізниці, а й для пасажирів, які перебувають на станціях або у вагонах.

Нинішній удар став однією з найтрагічніших атак на пасажирську залізничну інфраструктуру за останній час.

Наразі на місці події продовжують працювати екстрені служби. Правоохоронці документують наслідки російського обстрілу.

Станом на 12:20 29 жовтня повідомлялося про 13 загиблих та десятьох поранених. Інформація щодо стану постраждалих і загальних наслідків атаки може оновлюватися.

29 Жовтня, 2026
Росія скинула вісім авіабомб на Херсон: загинув водій швидкої, серед поранених — немовля

Російські війська вранці 17 жовтня здійснили два масовані авіаудари по житлових кварталах Херсона, скинувши вісім керованих авіабомб протягом години. Внаслідок атаки загинув водій екстреної медичної допомоги, який прибув рятувати постраждалих після перших вибухів. За оновленими даними поліції, поранення дістала 21 людина, серед них — одномісячне немовля, 11-річна дівчинка та медична працівниця. У місті пошкоджено щонайменше 15 багатоповерхівок, дитячий садок та інші цивільні об’єкти.

Про наслідки атаки повідомили начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько, керівник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін та поліція Херсонської області.

За даними міської влади, близько четвертої години ранку російська авіація почала скидати керовані авіабомби на Корабельний район Херсона.

Протягом години окупанти здійснили два авіаудари, застосувавши загалом вісім авіабомб. Під ударом опинилися багатоповерхові житлові будинки та об’єкти соціальної інфраструктури.

Найтрагічнішим епізодом стало ураження району, де вже працювали медики, які прибули допомагати постраждалим.

Після перших вибухів на місце виїхала бригада екстреної медичної допомоги. Однак російські війська завдали повторного удару.

Внаслідок атаки водій швидкої допомоги дістав смертельні травми. Також постраждала медична працівниця.

За інформацією правоохоронців, загиблий прибув на допомогу мешканцям житлового кварталу після першого удару.

Обставини повторного обстрілу та його можливу спрямованість проти медиків мають встановити слідчі. Водночас міжнародне гуманітарне право передбачає особливий захист медичного персоналу й транспорту екстреної допомоги.

Серед постраждалих — дитина, якій виповнився лише один місяць

За повідомленням місцевої влади, немовля перебувало у квартирі разом із батьками під час російської атаки.

Поранень зазнала вся родина: 28-річна жінка, 37-річний чоловік та їхня дитина.

У постраждалих діагностували вибухові травми, закриті черепно-мозкові травми та акубаротравми.

Усіх трьох доправили до лікарні. Їхній стан на момент госпіталізації оцінювали як середньої тяжкості.

Також постраждала 11-річна дівчинка. У неї зафіксували вибухову травму, акубаротравму та поранення потиличної ділянки.

Серед інших поранених є чоловіки та жінки різного віку.

За інформацією «Суспільного Херсон», один із постраждалих, 58-річний чоловік, перебував у тяжкому стані, у комі.

Масштаб руйнувань у житловому кварталі виявився значним

Поліція повідомила, що у Шуменському мікрорайоні пошкоджено щонайменше 15 багатоквартирних будинків.

Унаслідок вибухів постраждали також дитячий садок, магазин та припарковані автомобілі.

Частина мешканців опинилася заблокованою у квартирах, а деякі люди — під завалами пошкоджених конструкцій.

На місцях влучань працювали рятувальники, медики, поліцейські та інші екстрені служби.

Вони допомагали постраждалим, обстежували пошкоджені приміщення та фіксували наслідки обстрілу.

Херсон залишається одним із міст України, де цивільні мешканці щодня стикаються з небезпекою російських атак

Після звільнення правобережної частини Херсонщини в листопаді 2022 року російські війська продовжують обстрілювати місто з тимчасово окупованого лівого берега Дніпра, а також застосовують ударні безпілотники та авіацію.

Особливу небезпеку становлять повторні удари, які можуть загрожувати людям, що прибувають допомагати постраждалим.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про атаку російського дрона на автомобіль швидкої допомоги в Корабельному районі Херсона.

Тоді, 16 червня, внаслідок удару поранення отримали двоє медичних працівників, які виконували свої службові обов’язки.

Ще одним прикладом небезпеки для цивільних стала російська авіаційна атака на багатоповерхівку Херсона в лютому 2025 року, після якої рятувальники діставали людей із-під завалів.

Нинішні удари вкотре свідчать про високий ризик для цивільного населення міста, включно з дітьми, людьми похилого віку та працівниками екстрених служб.

Станом на 12:23 17 жовтня правоохоронці підтвердили загибель однієї людини та поранення 21 особи.

Раніше місцева влада повідомляла про 20 поранених, однак кількість постраждалих зросла після уточнення інформації.

На місцях російських ударів продовжують працювати відповідні служби. Правоохоронці документують пошкодження цивільних об’єктів і встановлюють усі обставини атаки.

Російський авіаудар 17 жовтня забрав життя людини, яка прибула рятувати інших, та залишив десятки мирних мешканців із травмами. Серед поранених — діти, для яких звичайна ніч у власному будинку обернулася госпіталізацією.

17 Жовтня, 2026
«Дмитрівна, ви живі?!»: харків’янин шукав тещу під завалами після російського удару

У Харкові тривають пошуково-рятувальні роботи після масованої російської атаки ввечері 12 жовтня. Одна з ракет влучила у житловий чотириповерховий будинок, повністю зруйнувавши під’їзд. Рятувальники виявили під завалами тіла трьох людей, ще щонайменше 15 осіб постраждали. Серед тих, хто пережив обстріл, — чоловік, який встиг вивести дитину з небезпечного приміщення, а потім кинувся шукати тещу під уламками будинку.

Про наслідки атаки повідомили міський голова Харкова Ігор Терехов, Державна служба України з надзвичайних ситуацій та місцеві журналісти.

За словами мера, російські війська атакували місто протягом 12 жовтня, а найбільш руйнівні удари припали на вечір.

Під вогнем опинилися житлові квартали Холодногірського та Шевченківського районів.

«Дитину вивів, а тепер тещу відкопуємо»

Одну з найемоційніших історій розповів мешканець будинку, який опинився під ударом.

За словами чоловіка, у момент атаки його дружина купала дитину у ванній кімнаті, а він перебував у квартирі з планшетом.

Коли несподівано зникла електроенергія, харків’янин вирішив принести до ванної світильник.

Саме тоді пролунав потужний вибух.

Чоловікові вдалося вивести дитину. За його словами, вона пережила гостру стресову реакцію.

Але в будинку залишалася його теща, яку після руйнування перекриттів почали шукати під завалами.

«Дитину вивів, у неї гострий стрес. А тепер тещу відкопуємо», — розповів харків’янин журналістам.

Коли рятувальники наблизилися до місця, де могла перебувати жінка, чоловік почав кликати її.

«Дмитрівна, ви живі?! Ми зараз дістанемо вас!» — кричав він.

Ці слова стали одним із найболючіших свідчень трагедії, яка розгорнулася серед звичайних житлових будинків.

Водночас на момент оприлюднення свідчень достовірної інформації про подальшу долю жінки не було.

Російська ракета знищила цілий під’їзд

За даними ДСНС, у Холодногірському районі ракета влучила безпосередньо в чотириповерховий житловий будинок.

Унаслідок вибуху один із під’їздів повністю обвалився.

Під уламками перекриттів і стін могли залишатися мешканці квартир.

На місце одразу прибули рятувальники, правоохоронці, медики та кінологічні підрозділи.

Пошукові роботи тривали всю ніч.

Уранці 13 жовтня Ігор Терехов повідомив, що надзвичайники виявили тіла трьох загиблих людей.

Раніше рятувальники також повідомляли про кількох мешканців, яких вдалося врятувати.

Особливо небезпечною ситуацію робили нестійкі конструкції зруйнованої будівлі.

Під час розбору завалів сталося додаткове обвалення елементів верхніх поверхів. Унаслідок цього травмувався один із рятувальників, якого госпіталізували.

Попри ризик подальших обвалів, аварійно-рятувальні роботи продовжилися.

Вибиті вікна, пожежі та згорілі автомобілі

Руйнування зафіксували не лише в Холодногірському районі.

У Шевченківському районі російський удар пошкодив житлову п’ятиповерхівку.

За повідомленнями місцевих служб, у будівлі виникла пожежа, зокрема в приміщенні банківської установи на першому поверсі.

Також повідомлялося про шість згорілих автомобілів.

Вибухова хвиля пошкодила вікна сусідніх багатоквартирних будинків.

Загалом у Харкові після атаки зафіксували декілька місць влучань, де працювали аварійні служби.

На чотирьох локаціях пожежі вдалося ліквідувати. Найскладнішою залишалася ситуація біля будинку зі зруйнованим під’їздом.

Під завалами могли залишатися люди

Речник обласного управління ДСНС Євген Василенко повідомив, що за попередніми даними під руїнами могли перебувати ще люди.

Спочатку йшлося про чотирьох осіб, однак рятувальники наголошували, що цю інформацію необхідно перевірити.

Для пошуку постраждалих залучили спеціальну техніку та відповідні підрозділи.

На місці також працювали психологи ДСНС, які надавали допомогу мешканцям після пережитого обстрілу.

Встановити остаточну кількість загиблих та зниклих безвісти можна буде лише після завершення пошукових робіт.

Харків пережив кілька хвиль ракетних ударів

За даними «Суспільне Харків», увечері 12 жовтня місто пережило кілька хвиль російських атак.

Повідомлялося про застосування ракет типу «Бандероль».

Перші вибухи пролунали після 21:00. Згодом удари повторилися, зокрема в Холодногірському та Шевченківському районах.

Пошкоджень зазнали багатоквартирні й приватні житлові будинки, автомобілі та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

Ігор Терехов наголосив, що під ударом опинилися квартири, де люди проводили звичайний вечір, вечеряли та готувалися до сну.

Станом на ранкові повідомлення 13 жовтня в Харкові підтверджено трьох загиблих та щонайменше 15 постраждалих.

Рятувальники продовжували розбирати уламки будинку, щоб переконатися, що під завалами більше нікого немає.

Історія харків’янина, який урятував дитину та кликав тещу серед руїн, показує, як за кілька секунд російський удар може зруйнувати звичайне життя цілої родини.

13 Жовтня, 2026
«Ми не починали»: Путін на «Валдаї» знову переписав причини війни

Президент Росії Володимир Путін 1 жовтня під час виступу на дискусійному клубі «Валдай» знову повторив ключові тези російської версії війни проти України. Він заявив, що РФ нібито «не починала» війну, була змушена «захищатися зі зброєю в руках», а російські військові начебто «ніколи першими спеціально не атакували об’єкти цивільної інфраструктури».

Ці заяви суперечать зафіксованим міжнародними організаціями фактам про початок повномасштабного вторгнення та наслідки російських атак по Україні.

Путін стверджував, що конфлікт нібито був нав’язаний Росії через підтримку Заходом України та розширення НАТО. Він також знову назвав територію України «історичними територіями Росії» та заявив, що Москва опинилася в ситуації, коли їй нібито не залишили іншого вибору, окрім застосування сили.

Водночас Генеральна асамблея ООН ще 2 березня 2022 року ухвалила резолюцію «Агресія проти України», в якій дії Російської Федерації прямо були названі агресією проти України. За документ проголосувала 141 держава. Резолюція вимагала від Росії негайно припинити застосування сили та повністю і безумовно вивести свої війська з міжнародно визнаної території України.

Тобто твердження про те, що Росія «не починала» повномасштабну війну, не відповідає оцінці, яку міжнародна спільнота зафіксувала після введення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року.

Путін знову переклав відповідальність на НАТО

У своєму виступі Путін вкотре пов’язав рішення про вторгнення з НАТО. За його версією, Альянс не мав «освоювати» територію України, яку президент РФ назвав частиною російського історичного простору.

Таке пояснення Москва використовує від початку повномасштабної війни. Водночас Україна на момент вторгнення не була членом НАТО, а рішення про прийняття країни до Альянсу не було ухвалене.

Крім того, резолюція Генасамблеї ООН підтвердила суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах.

Сам Путін на «Валдаї» паралельно закликав «жити дружно» та шукати способи мирного співіснування, однак ці слова пролунали на тлі російських ударів по українських містах та інфраструктурі.

Reuters 1 жовтня повідомляв, що під час виступу Путін говорив про високу ймовірність продовження міжнародних конфліктів у період зміни світового порядку. Він також знову виступив із критикою західної політики та говорив про завершення епохи західного домінування.

«По цивільних не б’ємо» — дані ООН свідчать про масштабні жертви

Ще одна заява Путіна стосувалася дій російської армії.

Він заявив, що російські військові нібито завжди дотримуються законів ведення війни та «ніколи першими спеціально не атакували об’єкти цивільної інфраструктури».

При цьому моніторингова місія ООН з прав людини протягом війни регулярно документує загибель і поранення цивільних унаслідок ударів російських збройних сил.

Лише з 1 по 24 вересня 2026 року місія ООН зафіксувала щонайменше 200 загиблих і 1234 поранених цивільних в Україні. У повідомленні прямо зазначено, що російські збройні сили протягом кількох днів здійснювали повторні удари ракетами, дронами та керованими авіабомбами по різних регіонах, пошкоджуючи житлові будинки, лікарні, магазини та робочі місця.

За даними ООН, лише у серпні 2026 року в Україні загинули щонайменше 372 цивільні, ще 2349 людей були поранені. Майже половина всіх жертв того місяця припала на далекобійні ракети та безпілотники, причому значна частина таких ударів відбувалася далеко від лінії фронту — у великих містах.

У перші вісім місяців 2026 року ООН зафіксувала 2222 загиблих і 13 058 поранених цивільних. Це більше, ніж за весь 2025 рік, і на 55% перевищувало показник аналогічного періоду попереднього року

Ці цифри не означають автоматично, що кожне конкретне влучання було навмисною атакою саме на цивільну ціль — для такої правової оцінки необхідно встановлювати обставини кожного удару окремо. Однак вони прямо суперечать загальній картині, яку Путін намагається створити твердженням про те, що російські удари нібито не зачіпають цивільне населення та цивільну інфраструктуру.

ООН фіксує системні удари по енергетиці, портах і залізниці

Моніторингова місія ООН окремо наголошує на регулярних російських атаках по об’єктах, від яких залежить повсякденне життя цивільного населення.

У березні 2026 року місія повідомляла, що російські збройні сили продовжували атакувати енергетичну, залізничну та портову інфраструктуру України. Такі удари порушували електропостачання, транспортне сполучення та доставку необхідних товарів. 97% цивільних жертв, зафіксованих місією того місяця, припали на території, контрольовані українським урядом.

У квітні ситуація повторилася. ООН зафіксувала щонайменше 14 атак, які пошкодили морську портову інфраструктуру Одеської області, спричинили цивільні жертви та створили ризики для цивільного судноплавства.

Тобто об’єкти цивільної інфраструктури протягом 2026 року регулярно опинялися під ударами російських сил.

Росія сама називає останні атаки «відплатою»

Показовою є й риторика самого Кремля останніх днів.

28 вересня речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Україна нібито «платить ціну» за атаки по території Росії та що російські удари у відповідь продовжуватимуться. Reuters тоді зазначав, що Кремль прямо пов’язував масштабування атак по Україні з українськими ударами по російських цілях.

Сам Путін 25 вересня також говорив про можливість посилення «відповіді» на українські удари та визнавав, що інтенсивність і масштаб російських атак по Україні зростають.

Це створює помітну суперечність із його новою заявою про те, що Росія нібито лише захищається й «першою» не атакує цивільні об’єкти.

Формула «Росія не починала» залишається центральною тезою Кремля

Твердження про те, що Росія не є стороною, яка розпочала війну, Путін повторює протягом кількох років. Москва намагається подавати вторгнення як вимушену реакцію на дії України, НАТО та Заходу.

Проте ця версія не збігається з міжнародно-правовою оцінкою подій.

Генеральна асамблея ООН назвала дії РФ агресією проти України та вимагала виведення російських військ. Згодом ООН також створила міжнародний механізм для документування збитків, завданих російською агресією.

Міжнародні спостерігачі паралельно продовжують документувати цивільні жертви, руйнування житлових будинків та удари по енергетичній, транспортній, портовій та іншій інфраструктурі.

Тому заяви Путіна на «Валдаї» коректніше подавати саме як позицію російського керівництва, а не як встановлені факти.

РФ 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, яке Генасамблея ООН кваліфікувала як агресію, а станом на 2026 рік міжнародні спостерігачі продовжують фіксувати значні цивільні втрати від російських ракетних, дронових та авіаційних атак.

1 Жовтня, 2026
У Києві чоловік помер в укритті після вибухів балістики: серце не витримало стресу

Під час масованої російської атаки на Київ у ніч проти 24 вересня в підземному переході Солом’янського району помер 65-річний Віктор Єрко. Чоловік регулярно ходив туди під час повітряних тривог і цього разу також намагався сховатися від ударів.

За словами його доньки Анни Венедиктової, батько жив сам і щоразу під час обстрілів спускався в укриття. Вона вважає, що його серце не витримало сильного стресу від вибухів.

Свідком трагедії став журналіст hromadske Денис Булавін. За його словами, Віктор прийшов у перехід із розкладним кріслом. Невдовзі після вибухів він втратив свідомість і почав задихатися. Медики, які прибули на місце, констатували смерть. Коли чоловік знепритомнів, із його рук випав телефон — на екрані був відкритий моніторинг повітряних цілей.

Віктор Єрко народився на Чернігівщині, закінчив Київський національний університет будівництва і архітектури та все життя працював у будівельній сфері. Навіть після виходу на пенсію він продовжував працювати. У нього залишилися двоє дітей і двоє онуків.

Його донька розповіла, що після початку повномасштабної війни її родина виїхала з України, тому вона майже п’ять років не бачила батька наживо, хоча вони щодня підтримували зв’язок.

У ніч проти 24 вересня Росія атакувала Київ балістичними ракетами та безпілотниками. За офіційними даними міської влади, внаслідок удару загинули щонайменше двоє людей — 57-річна жінка та 65-річний чоловік, ще щонайменше восьмеро людей дістали травми. Було пошкоджено пологовий будинок, приватні будинки, складські приміщення, відділення пошти та десятки автомобілів.

Особливо трагічно, що Віктор зробив саме те, до чого під час тривог закликають рятувальники — пішов у безпечніше місце. Проте сильний стрес від близьких вибухів, за словами родини, став для нього фатальним.

24 Вересня, 2026
2026-й уже став смертоноснішим за весь минулий рік: ООН назвала масштаби жертв серед цивільних в Україні

За перші вісім місяців 2026 року в Україні загинуло або було поранено більше цивільних, ніж за весь 2025 рік. Про це 23 вересня під час засідання Ради Безпеки ООН заявила заступниця генерального секретаря ООН з політичних питань і миробудівництва Розмарі ДіКарло. Вона попередила, що війна входить у «небезпечну нову фазу», а кількість жертв серед мирного населення продовжує зростати на тлі частіших ракетних і дронових атак по містах далеко від лінії фронту.

Цифри, оприлюднені Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні, показують масштаб цієї тенденції. Із січня по серпень 2026 року ООН підтвердила 2 222 загиблих та 13 058 поранених цивільних. Загалом це 15 280 убитих і поранених лише за вісім місяців. Цей показник уже перевищив підсумок усього 2025 року та на 55% вищий, ніж за аналогічний період минулого року. Порівняно із січнем–серпнем 2024-го кількість жертв зросла більш ніж удвічі.

Особливо важкими стали літні місяці. У серпні ООН підтвердила щонайменше 372 загиблих та 2 349 поранених цивільних. Це був другий найвищий місячний показник 2026 року. Ще гіршим виявився липень: за уточненими даними місії, тоді загинули сотні цивільних, а кількість поранених перевищила 2,6 тисячі.

Про липневу статистику раніше детально писала «Ненька інфо»: Найсмертоносніший місяць за понад чотири роки: ООН назвала страшні цифри втрат серед цивільних в Україні

Ключова зміна 2026 року полягає не лише в загальному зростанні кількості жертв. Змінюється і географія небезпеки.

За даними ООН, головним джерелом цивільних втрат у серпні стали далекобійні ракети та безпілотники. На них припало 47% усіх підтверджених жертв за місяць — 194 загиблих і 1 077 поранених. Причому більшість таких випадків сталася не безпосередньо біля фронту, а у великих міських центрах у тилу.

Саме на це звернула увагу ДіКарло під час засідання Ради Безпеки. За її словами, Київ та інші великі міста України останніми тижнями переживали практично щоденні атаки, які призводили до загибелі та поранень людей, руйнування житлових будинків і пошкодження критичної інфраструктури.

Події останніх днів лише підтверджують цю тенденцію.

23 вересня Росія провела масштабну атаку на Київ, унаслідок якої були пошкоджені промислові та інфраструктурні об’єкти, АЗС, склади та фармацевтичний завод «Дарниця». Внаслідок ударів загинули люди, десятки були поранені.

«Ненька інфо» писала про наслідки цієї атаки окремо: Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту

Ще 17 вересня столиця пережила іншу масовану атаку, після якої кількість поранених зросла до 18, серед них були діти. Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ

А 20 серпня одна з найважчих атак на столицю забрала життя щонайменше 12 людей. Найбільше жертв тоді було у Солом’янському районі, де російський удар зруйнував частину багатоповерхового житлового будинку. Кількість жертв нічної атаки на Київ зросла: вже 12 загиблих

ООН звертає увагу і на іншу небезпечну тенденцію — удари по об’єктах, без яких неможливе повсякденне життя цивільних.

У серпні місія ООН задокументувала 32 атаки на об’єкти шести великих українських продовольчих, торговельних та логістичних компаній. Для порівняння, у липні таких ударів було 11. Уражалися склади, розподільчі центри, магазини, підприємства харчової промисловості та логістичні об’єкти.

Голова Моніторингової місії ООН Даніель Белл наголошувала, що йдеться про інфраструктуру повсякденного життя — місця, де люди купують продукти, отримують доставки та користуються базовими послугами.

Окремим напрямком російських атак залишається залізниця.

На початку вересня російські дрони двічі атакували пасажирський потяг Київ–Суми. Пасажирів і бригаду вдалося завчасно евакуювати, тому жертв вдалося уникнути.

Про цей випадок також повідомляла «Ненька інфо»: Два «Шахеди» прицільно атакували поїзд Київ – Суми: пасажирів встигли евакуювати

При цьому для населення прифронтових регіонів найбільшою небезпекою залишаються вже не далекобійні ракети, а короткодистанційні FPV-дрони та керовані авіабомби.

У серпні короткодистанційні безпілотники стали головною причиною жертв серед цивільних поблизу фронту. За даними ООН, від них загинула 91 людина, ще 727 отримали поранення. На цей тип зброї припало близько 30% усіх цивільних втрат місяця.

Таким чином, для українців сформувалися фактично дві різні зони небезпеки: прифронтові території потерпають від FPV-дронів, артилерії та КАБів, тоді як великі міста в глибині країни дедалі частіше опиняються під ударами далекобійних ракет і Shahed.

В ООН також підкреслюють, що реальна кількість жертв війни вища за підтверджену.

Станом на 23 вересня Управління Верховного комісара ООН з прав людини підтвердило загибель щонайменше 17 257 цивільних, серед яких 835 дітей, від початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Ще 53 693 цивільних, включно з 3 247 дітьми, були поранені.

Але ООН окремо наголошує: це лише ті випадки, які вдалося незалежно перевірити.

Реальна кількість загиблих і поранених, імовірно, значно більша, особливо через обмежений доступ до окупованих територій, зруйнованих міст і районів, де бойові дії тривали або продовжуються.

Із наближенням зими ООН бачить ще одну серйозну загрозу — удари по енергетичній інфраструктурі.

ДіКарло попередила, що накопичувальний ефект російських атак на енергосистему може залишити мільйони людей без світла та тепла протягом холодних місяців. Вона закликала припинити удари по енергетичних об’єктах та запровадити негайний мораторій на атаки по населених пунктах.

Ударів зазнає і гуманітарна інфраструктура. З січня по липень в Україні загинули 10 гуманітарних працівників, майже 40 були поранені. Щонайменше 19 складів із гуманітарною допомогою були серйозно пошкоджені або повністю знищені.

Ще одна проблема — практично відсутній доступ міжнародних гуманітарних організацій до частини українців на окупованих територіях.

За словами ДіКарло, цивільні в районах, тимчасово окупованих Росією, значною мірою залишаються поза доступом міжнародних гуманітарних організацій через безпекові обмеження та відсутність дозволу на повноцінну роботу.

Тож заява ООН про те, що лише за вісім місяців 2026 року кількість цивільних жертв перевищила весь показник 2025-го, — це вже не просто статистичне порівняння.

Цифри показують зміну самої структури війни.

Російські далекобійні засоби ураження дедалі частіше досягають великих міст далеко від фронту. FPV-дрони перетворюють дороги й населені пункти у прифронтових областях на зони постійного ризику. Удари по складах, магазинах, залізниці, енергетиці та логістиці розширюють наслідки атак далеко за межі безпосередньо уражених будівель.

І якщо вересневі показники збережуть нинішню тенденцію, остаточний підсумок 2026 року для цивільного населення може виявитися ще важчим. ООН при цьому вже зараз називає ситуацію «небезпечним новим етапом» війни та попереджає, що без реальної деескалації ризики для цивільних і для всього регіону продовжуватимуть зростати.

24 Вересня, 2026
Росія вдарила артилерією по житловому району Краматорська: жінка загинула просто на вулиці

Російські війська вранці 20 вересня завдали артилерійського удару по Краматорську Донецької області. Під вогнем опинився житловий мікрорайон Лазурний. Унаслідок атаки загинула місцева жителька 1965 року народження, ще один чоловік дістав поранення.

За інформацією Краматорської міської ради, обстріл стався приблизно о 10:10. По місту російські війська випустили три артилерійські снаряди. Один із них завдав смертельних поранень жінці, яка в момент удару перебувала на вулиці.

«Вона просто йшла рідними вулицями свого міста. Її життя обірвали уламки російського снаряда», — повідомили у міській владі.

Також унаслідок обстрілу постраждав чоловік 1961 року народження. Йому надають необхідну медичну допомогу. Інформації про характер і тяжкість його поранень на момент перших повідомлень не оприлюднювали.

Вибухами також пошкоджено цивільні об’єкти. За попередніми даними, йдеться про заклад загальної середньої освіти та кілька багатоквартирних житлових будинків. Повний масштаб руйнувань ще встановлюється.

Нова атака стала черговою в серії російських ударів по Краматорську, інтенсивність яких у вересні суттєво зросла. Місто атакують авіабомбами, безпілотниками, реактивними системами залпового вогню та артилерією.

Лише за кілька днів до нинішнього обстрілу Краматорськ уже зазнав атак із людськими жертвами. За даними Донецької ОВА, 18 вересня внаслідок російських ударів у місті загинула одна людина. Загалом того дня в Донецькій області було поранено ще 13 цивільних.

Ще більш масштабними були удари 17 вересня. Національна поліція повідомляла, що протягом доби російські війська 13 разів атакували Краматорськ. Тоді одна цивільна людина загинула, ще троє були поранені, серед них — дівчинка 2011 року народження. Загалом у Донецькій області поліція зафіксувала 1366 російських ударів по лінії фронту та житловому сектору.

Особливо важкою для Краматорська була середина вересня. 11 вересня російські війська застосували по місту керовані авіабомби КАБ-250, реактивну систему «Торнадо-С» і безпілотники. За даними поліції, внаслідок тих атак у Краматорську загинули двоє цивільних. Було пошкоджено чотири багатоповерхівки, 22 приватні будинки, заклад освіти, станцію технічного обслуговування, стоянку та автомобілі.

Наступного дня ситуація залишалася складною. За інформацією Донецької ОВА, лише за одну добу в Краматорському районі фіксували численні атаки на житлову забудову та цивільну інфраструктуру. А вже 13 вересня російські війська атакували цивільний автомобіль у центрі Краматорська: двоє людей загинули, ще четверо дістали поранення.

У серпні місто також пережило серію особливо потужних авіаударів. 25 серпня російська армія скинула на Краматорськ дев’ять авіабомб ФАБ-250 з модулями планування та корекції. Сім із них влучили біля або безпосередньо в багатоквартирні будинки. Внаслідок атаки постраждали 24 людини, серед яких двомісячна дівчинка. Було пошкоджено 34 багатоповерхівки, три навчальні заклади та інфраструктурний об’єкт.

20 серпня росіяни також завдали по місту удару дев’ятьма авіабомбами ФАБ-250. Тоді поранення отримали восьмеро людей віком від 41 до 84 років, а пошкодження зафіксували у приватному секторі, магазинах, на підприємстві та інфраструктурному об’єкті.

Через погіршення безпекової ситуації влада ще в серпні розширила обов’язкову евакуацію родин із дітьми з окремих районів Краматорської громади. Рішення стосувалося 525 дітей із 424 родин, зокрема 326 дітей безпосередньо з Краматорська. У Донецькій ОВА тоді пояснювали, що постійні російські удари роблять перебування дітей у низці районів міста дедалі небезпечнішим.

Евакуація триває й зараз. Поліцейські екіпажі «Білий янгол» продовжують вивозити жителів із найбільш небезпечних районів Краматорської громади. За інформацією обласної адміністрації, російські війська систематично застосовують авіабомби проти житлових кварталів, а FPV-дрони — проти автомобілів та окремих об’єктів.

На тлі цього сьогоднішній артилерійський удар по Лазурному демонструє ще одну небезпеку для міста. Якщо раніше значна частина повідомлень стосувалася авіабомб та ударних безпілотників, то зараз Краматорськ дедалі частіше опиняється і в зоні дії ствольної та реактивної артилерії.

Раніше Nenka.info вже писала про те, що наближення лінії бойових дій до Краматорська дало російським військам можливість активніше використовувати артилерію та ударні дрони проти міста.
Окупанти просунулися до Краматорська і посилили удари артилерією та дронами

Краматорськ залишається одним із ключових міст підконтрольної Україні частини Донеччини та важливим логістичним і адміністративним центром регіону. Саме тому місто протягом останніх місяців зазнає регулярних атак різними видами озброєння.

На тлі посилення ударів українська влада та правоохоронці регулярно закликають мешканців небезпечних районів не зволікати з евакуацією. Поліція наголошує, що допомогу з виїздом можна отримати через екстрені служби та спеціальні евакуаційні екіпажі.

Станом на другу половину дня 20 вересня підтверджено загибель однієї жінки та поранення одного чоловіка внаслідок артилерійського удару по мікрорайону Лазурний. Інформація про остаточні масштаби пошкоджень може уточнюватися.

20 Вересня, 2026
Найсмертоносніший місяць за понад чотири роки: ООН назвала страшні цифри втрат серед цивільних в Україні

Липень 2026 року став одним із найтяжчих місяців для цивільного населення України від початку повномасштабного вторгнення Росії. Моніторингова місія ООН з прав людини підтвердила щонайменше 437 загиблих та 2610 поранених мирних жителів протягом одного місяця. Загалом це 3047 цивільних жертв — найвищий місячний показник убитих і поранених, який ООН зафіксувала з березня 2022 року. Кількість саме загиблих стала найбільшою з травня 2022-го.

В ООН наголошують, що йдеться лише про випадки, які вдалося незалежно перевірити відповідно до методології організації. Реальна кількість убитих і поранених може бути вищою, особливо на тимчасово окупованих територіях, де можливості отримувати та перевіряти інформацію дедалі більше обмежуються.

Порівняно з червнем кількість цивільних жертв зросла приблизно на 30%. У липні 2025 року ООН фіксувала 312 загиблих і 1482 поранених, тож рік до року сумарний показник зріс приблизно на 70%. Це демонструє не просто окремий сплеск після кількох великих атак, а ширше погіршення ситуації з безпекою мирного населення.

Керівниця Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белл зазначила, що у 2026 році кількість цивільних жертв зростала фактично щомісяця, а в липні ця тенденція різко прискорилася. За її словами, мирне населення одночасно стикається зі зростанням загрози від далекобійних ракет і дронів у великих містах, керованих авіабомб поблизу фронту та FPV-дронів у прифронтових районах.

Особливо важкими стали втрати серед дітей. У липні загинули 17 дітей, ще 166 отримали поранення. Це найвищий місячний показник дитячих жертв з квітня 2022 року. Для порівняння, у квітні 2022-го ООН документувала 62 загиблих і 149 поранених дітей.

Найбільше людей убили ракети та далекобійні дрони

Головною причиною загибелі та поранення цивільних у липні залишалися далекобійні засоби ураження — ракети та ударні безпілотники.

На них припало 38% усіх цивільних втрат. Унаслідок таких атак загинули щонайменше 183 людини, ще 967 отримали поранення. Найчастіше подібні удари припадали на великі міста, розташовані далеко від безпосередньої лінії фронту.

У липні Росія значно збільшила застосування ракет. За даними ООН, протягом місяця російські війська запустили щонайменше 429 ракет — більш ніж удвічі більше, ніж у червні. Значна частина ударів припала на Київ.

Однією з найсмертоносніших атак став удар 2 липня. Тоді російські війська застосували 74 ракети та майже 500 далекобійних дронів, причому основною ціллю був Київ. За уточненими даними ООН, під час цієї атаки загинули щонайменше 30 цивільних.

У самому Києві за місяць ООН підтвердила 54 загиблих і 202 поранених. Столиця стала одним із найбільш постраждалих міст України в липні.

КАБи стали другою найбільш небезпечною зброєю

Ще сильніше за місяць зріс масштаб втрат від авіаційних бомбардувань.

У липні внаслідок застосування авіабомб загинули 105 цивільних, а 753 отримали поранення. Порівняно з червнем кількість таких жертв зросла одразу на 143%. Тоді ООН фіксувала 45 загиблих та 308 поранених.

Основну роль тут відіграли керовані авіаційні бомби, які російська авіація застосовує проти міст і сіл, розташованих відносно близько до фронту.

В ООН прямо назвали авіабомби другою за масштабами причиною цивільних втрат у липні — після далекобійних ракет та ударних дронів.

FPV-дрони встановили ще один антирекорд

Окремою і дедалі серйознішою загрозою залишаються короткодистанційні безпілотники поблизу лінії бойового зіткнення.

У липні вони вбили 111 мирних жителів і поранили ще 710. Це найвищий місячний показник втрат від таких дронів від 24 лютого 2022 року. Загалом на них припало близько 27% усіх цивільних жертв місяця.

Такі апарати особливо небезпечні для жителів прифронтових районів, оскільки можуть атакувати окремі автомобілі, людей на дорогах, цивільний транспорт та житлову забудову.

Таким чином, нинішня структура втрат в Україні формується одразу кількома типами загроз: великі міста потерпають від ракет і далекобійних ударних БпЛА, прифронтові населені пункти — від КАБів, а села та дороги біля фронту — від FPV-дронів.

Де було найбільше жертв

Цивільні гинули або отримували поранення у 14 областях України та Києві.

Найвищі показники серед міст ООН зафіксувала у Києві — 54 загиблих і 202 поранених. У Херсоні загинули 34 людини, 424 дістали поранення. У Запоріжжі підтверджено 27 загиблих і 280 поранених, у Сумах — 20 загиблих та 152 поранених.

Ці дані показують, наскільки різною є географія російських атак. Херсон перебуває фактично в зоні постійної небезпеки від артилерії й дронів, тоді як Київ розташований далеко від фронту, але регулярно стає ціллю масованих ракетно-дронових ударів.

У звіті ООН також згадуються атаки 6 липня на Київ і Вишневе. У столиці того дня загинули щонайменше 19 цивільних, ще 57 були поранені. У Вишневому загинули сім людей, ще 27 дістали поранення.

За сім місяців 2026 року жертв уже значно більше

Липнева статистика є частиною ширшого погіршення ситуації.

За перші сім місяців 2026 року Моніторингова місія ООН підтвердила 12 477 цивільних жертв в Україні: 1839 людей загинули, 10 638 були поранені.

Це на 44% більше, ніж за такий самий період 2025 року, коли ООН підтвердила 1434 загиблих і 7216 поранених. Порівняно з першими сімома місяцями 2024-го загальна кількість жертв більш ніж подвоїлася.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року ООН верифікувала щонайменше 16 874 загиблих цивільних, серед яких 820 дітей, та 51 273 поранених, серед яких 3126 дітей.

Ці цифри не є остаточними. ООН послідовно наголошує, що реальний масштаб втрат значно більший, оскільки підтвердження кожного випадку потребує перевірки з кількох джерел.

На окупованих територіях реальна цифра може бути значно більшою

Окремо у звіті зазначено, що липнева статистика включає 25 загиблих і 50 поранених цивільних на територіях України, окупованих Росією.

Однак саме там перевірка інформації стає дедалі складнішою.

Через обмежений доступ до окупованих районів і зменшення кількості відкритої інформації реальна кількість загиблих і поранених там, за оцінкою ООН, може бути значно вищою.

Тому показник 437 загиблих у липні слід розуміти як підтверджений мінімум, а не повний підрахунок усіх жертв.

Росія посилила атаки на порти

У липні ООН також зафіксувала різке зростання атак на морські судна та портову інфраструктуру в Одеській та Миколаївській областях.

Протягом місяця сталося щонайменше 39 таких атак, у тому числі не менш як 20 ударів по морських суднах. Вони пошкоджували кораблі та портові об’єкти, а також спричинили загибель 19 цивільних і поранення ще 25.

В ООН зазначили, що ці удари негативно впливають на міжнародні перевезення вантажів і української аграрної продукції через Чорне море.

Найгірша статистика з перших місяців великої війни

Є важлива різниця між двома формулюваннями ООН.

Загальна кількість убитих і поранених у липні — 3047 людей — стала найбільшою за один місяць із березня 2022 року. Водночас кількість саме загиблих — 437 — є найвищою з травня 2022 року.

Тому заголовок «найбільше з 2022 року» загалом передає масштаб трагедії, але точніше уточнювати, про який саме показник ідеться.

Новий звіт ООН свідчить, що через чотири з половиною роки після початку повномасштабної війни небезпека для цивільного населення України не зменшується, а навпаки різко зростає.

Поєднання масованих ударів ракетами і далекобійними дронами по великих містах, інтенсивного застосування керованих авіабомб та FPV-дронів біля фронту призвело до того, що липень 2026 року за рівнем цивільних втрат повернув Україну до показників перших місяців повномасштабного вторгнення.

14 Серпня, 2026
Червень став найкривавішим місяцем для цивільних в Україні: ООН заявила про страшний антирекорд

У червні 2026 року в Україні зафіксували новий трагічний антирекорд за кількістю жертв серед цивільного населення. За попередніми даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, лише за один місяць загинули щонайменше 265 мирних жителів, ще 1816 людей отримали поранення. В ООН наголошують: це лише підтверджені випадки, а реальні цифри, ймовірно, значно вищі. Про це під час засідання Ради Безпеки ООН заявила заступниця генерального секретаря ООН з політичних питань і миробудівництва Розмарі ДіКарло.

За словами ДіКарло, ще у травні 2026 року ООН фіксувала найвищу кількість загиблих і поранених цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії. Тоді, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, загинули щонайменше 274 цивільні особи, а 1763 були поранені. Загальна кількість жертв у травні стала найвищою з квітня 2022 року.

Однак попередні дані за червень виявилися ще гіршими за загальною кількістю постраждалих. ДіКарло повідомила, що кількість загиблих і поранених мирних жителів знову зросла, а тривожна тенденція продовжилася вже у липні. За її словами, російські атаки 2, 6 та 8 липня демонструють чітку закономірність: удари завдаються по міських центрах, житловій забудові та районах із великою концентрацією цивільного населення.

Особливе занепокоєння ООН викликає характер російських ударів. У травневому звіті Моніторингової місії зазначалося, що атаки далекобійною зброєю — ракетами та дронами — стали основною причиною жертв серед цивільних. Вони спричинили 45% усіх втрат серед мирного населення того місяця, причому найбільше постраждали великі міста, зокрема Київ і Дніпро, розташовані далеко від лінії фронту.

Не менш небезпечною тенденцією стало масове застосування російськими військами дронів малої дальності у прифронтових громадах. У травні такі дрони вбили 64 цивільних і поранили 539 людей — це найвищий показник за весь час повномасштабної війни для цього типу зброї.

Загалом, за підтвердженими даними ООН, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули щонайменше 16 402 цивільні особи, серед них 802 дитини. Ще 48 428 мирних жителів отримали поранення, зокрема 2948 дітей. В ООН окремо підкреслюють, що ці цифри не є остаточними, оскільки йдеться лише про випадки, які вдалося перевірити за стандартами організації. На окупованих територіях і в районах інтенсивних бойових дій реальна кількість жертв може бути значно більшою.

Постійна представниця Латвії при ООН Саніта Павлюта-Десланде під час засідання навела ще свіжіші дані щодо початку липня. За її словами, лише за перші сім днів місяця російські удари вбили 93 українських цивільних, а понад 500 людей отримали поранення. Вона наголосила, що Україна завдає ударів по військових об’єктах Росії, реалізуючи право на самооборону, тоді як Росія систематично атакує житлові будинки, спальні райони та об’єкти цивільної інфраструктури.

Дипломатка назвала такі дії Росії «актами відчаю» і символом провальної війни, яка не має перспективи. Вона також закликала партнерів терміново посилити українську протиповітряну оборону, адже саме нестача сучасних систем ППО дозволяє Росії регулярно влаштовувати масовані атаки по містах.

Питання української ППО стало особливо актуальним після ударів по Києву та області на початку липня. У ніч проти 6 липня Росія здійснила одну з наймасованіших атак, унаслідок якої загинули цивільні, були пошкоджені житлові будинки, інфраструктура та підприємства. Саме після цієї атаки Україна ініціювала термінове засідання Ради Безпеки ООН.

Розмарі ДіКарло, виступаючи перед Радбезом, закликала до негайного, повного та безумовного припинення вогню. Вона наголосила, що війна не має військового рішення, яке могло б забезпечити справедливий і тривалий мир. За її словами, припинення вогню має стати першим кроком до миру відповідно до Статуту ООН, міжнародного права та резолюцій Генеральної Асамблеї.

Водночас українські дипломати і союзники Києва наголошують: припинення вогню не може означати замороження війни на умовах агресора. Росія має припинити атаки по цивільних, вивести війська з окупованих територій і понести відповідальність за воєнні злочини.

Окремо на засіданні згадали, що Росію внесли до так званого «списку ганьби» ООН через убивства та каліцтва українських дітей, а також сексуальне насильство в умовах збройного конфлікту. Цей крок поставив РФ в один ряд із найнебезпечнішими порушниками прав дітей у збройних конфліктах.

Статистика ООН за травень і червень показує, що 2026 рік стає дедалі небезпечнішим для українських цивільних. Якщо раніше найбільші втрати фіксувалися переважно у прифронтових районах, то тепер під масованими ударами дедалі частіше опиняються великі міста в тилу. Росія комбінує ракети, ударні дрони, керовані авіабомби, FPV-дрони та артилерію, створюючи постійну загрозу для мирного населення.

Таким чином, червень 2026 року став черговим свідченням того, що Росія продовжує свідомо тероризувати цивільних українців. ООН визнає: підтверджені цифри вже є катастрофічними, але реальний масштаб втрат може бути набагато більшим. Саме тому Київ і партнери знову закликають світ не лише засуджувати атаки, а й терміново надавати Україні більше систем ППО, здатних захистити людей від нових ударів.

9 Липня, 2026
FPV-дрон убив останню жительку Токарівки на Харківщині

У Харківській області російський FPV-дрон убив 57-річну жінку, яка була останньою мешканкою прикордонного села Токарівка Друга Дергачівської громади. Після її смерті у населеному пункті, що розташований у 10-кілометровій зоні біля кордону з Росією, не залишилося жодної людини. Про трагедію повідомив начальник Дергачівської міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко.

За його словами, російська атака сталася 8 липня після 18:00. Цивільна жінка йшла пішки вздовж автодороги між Прудянкою та Цупівкою, коли по ній ударив FPV-дрон. Унаслідок вибуху вона отримала численні уламкові поранення. Постраждалу доправили до Дергачівської центральної лікарні, однак, попри зусилля медиків, урятувати її життя не вдалося.

Загибла працювала у Дергачівській центральній лікарні. За даними місцевих медіа, вона була санітаркою, щодня ходила пішки та залишалася єдиною людиною, яка продовжувала жити у Токарівці Другій попри постійні російські обстріли й небезпеку FPV-дронів.

Токарівка Друга розташована у прикордонній частині Харківщини, яка фактично щодня перебуває під загрозою російських атак. Через близькість до кордону та активне застосування ворогом FPV-дронів, артилерії й мінометів життя у таких селах стало майже неможливим. Частина населених пунктів Дергачівської громади вже давно спорожніла або має лише поодиноких мешканців, які з різних причин відмовляються евакуюватися.

Задоренко після загибелі жінки знову закликав мешканців старостинських округів виїжджати у безпечніші місця. За його словами, подати заявку на евакуацію можна через гарячу лінію Єдиного координаційного гуманітарного центру за номером 203, а також через екстрені служби 102 та 112.

Смерть останньої мешканки Токарівки Другої стала ще одним свідченням того, як російська війна перетворює прикордонні українські села на безлюдні території. Йдеться не лише про руйнування будинків чи інфраструктури, а й про повне зникнення життя у громадах, де до повномасштабного вторгнення жили родини, працювали школи, магазини, фермерські господарства та медичні працівники.

На початку липня на Харківщині розширили зону евакуації цивільного населення з громад Куп’янського, Богодухівського та Харківського районів. Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов пояснював це можливим загостренням безпекової ситуації у прикордонних і прифронтових громадах.

За рішенням Ради оборони Харківської області, обов’язкову евакуацію поширили на десятки населених пунктів, зокрема у Шевченківській громаді. Влада наголошує: у прифронтових селах ризик для цивільних різко зріс через активне застосування росіянами безпілотників, які можуть атакувати навіть одну людину на дорозі.

Останні місяці FPV-дрони стали однією з головних загроз для цивільних у прикордонних громадах Харківщини. Російські військові використовують їх не лише проти техніки чи військових позицій, а й проти мирних жителів, автомобілів, велосипедистів, пішоходів та евакуаційного транспорту. Через це навіть коротка дорога між селами може стати смертельно небезпечною.

Трагедія у Токарівці Другій має особливо символічний і болючий вимір. Загинула не просто цивільна жінка — загинула остання людина, яка тримала село “живим”. Після її смерті населений пункт фактично став ще одним знелюдненим селом на мапі прикордонної Харківщини.

Правоохоронці мають документувати цей удар як черговий воєнний злочин Росії проти цивільного населення. А місцева влада вкотре закликає людей не чекати останнього моменту й погоджуватися на евакуацію, поки це ще можливо.

9 Липня, 2026