Khreshchatyknews.com

Позначка: цивільна інфраструктура

  • Росія вдарила КАБами по Ізюму серед білого дня: серед постраждалих – троє дітей

    Росія вдарила КАБами по Ізюму серед білого дня: серед постраждалих – троє дітей

    Російські війська вдень 17 липня завдали авіаційного удару керованими авіабомбами по Ізюму Харківської області. Унаслідок атаки постраждали четверо людей, серед яких троє дітей. Окупанти атакували цивільну інфраструктуру міста, а інформація про масштаби руйнувань продовжує уточнюватися.

    Про наслідки обстрілу повідомив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За його словами, російська авіація застосувала керовані авіабомби (КАБ), завдавши удару по Ізюму серед дня, коли на вулицях перебували мирні жителі.

    Спочатку було відомо про трьох постраждалих. Восьмирічний хлопчик отримав вибухові травми, 16-річна дівчина зазнала поранень уламками скла, такі ж травми отримав і 40-річний чоловік. Усіх постраждалих доправили до медиків, їм надають необхідну допомогу.

    Згодом Олег Синєгубов повідомив про ще одну постраждалу. Нею стала 13-річна дівчинка, яка зазнала гострої реакції на стрес після авіаудару. Медичну допомогу дитині надали на місці, госпіталізація не знадобилася. Таким чином загальна кількість постраждалих зросла до чотирьох, троє з них — неповнолітні.

    За попередньою інформацією, російські війська атакували саме цивільну інфраструктуру міста. Місцева влада поки не оприлюднила повного переліку пошкоджених об’єктів, однак на місці працюють екстрені служби, які ліквідовують наслідки удару та документують руйнування.

    Ізюм залишається одним із міст Харківської області, що регулярно потерпає від російських атак. Після звільнення міста восени 2022 року російська армія систематично завдає ударів по населеному пункту, використовуючи ракети, безпілотники та керовані авіабомби. Через відносну близькість до лінії фронту місто залишається під постійною загрозою нових обстрілів.

    Керовані авіабомби стали одним із найнебезпечніших видів озброєння, які Росія застосовує проти прифронтових регіонів України. Такі боєприпаси скидаються з літаків поза межами досяжності більшості українських засобів протиповітряної оборони, після чого за допомогою систем наведення можуть уражати цілі на значній відстані. Через потужну бойову частину КАБи спричиняють масштабні руйнування навіть у разі влучання поблизу житлової забудови.

    Останніми місяцями Харківська область регулярно зазнає атак із використанням керованих авіабомб. Російські війська завдають ударів як по самому Харкову, так і по Куп’янську, Ізюму, Вовчанську та інших населених пунктах області, що призводить до руйнування житлових будинків, об’єктів цивільної інфраструктури та численних жертв серед мирного населення.

    Лише напередодні російські війська також застосували керовані авіабомби під час удару по Сумах. Тоді пошкоджень зазнали будівля Національного академічного театру драми та музичної комедії імені Михайла Щепкіна, обласна бібліотека та інші цивільні об’єкти. Обійшлося без загиблих, однак вибухова хвиля вибила десятки вікон і пошкодила Алею пам’яті полеглих українських захисників.

    На місці удару в Ізюмі продовжують працювати рятувальники, медики та правоохоронці. Місцева влада закликає жителів області не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, оскільки загроза повторних авіаударів по Харківщині залишається високою. Інформація щодо остаточних наслідків російської атаки уточнюється.

  • Росія вдарила по серцю відпочинку Харкова: дрони пошкодили Центральний парк

    Росія вдарила по серцю відпочинку Харкова: дрони пошкодили Центральний парк

    У ніч на 16 липня російські війська здійснили чергову масовану атаку безпілотниками по Харкову. Однією з головних цілей удару став Центральний парк міста — один із найпопулярніших громадських просторів Харкова. Внаслідок атаки пошкоджено будівлі на території парку, цивільну інфраструктуру, а також об’єкти для відпочинку. Крім того, в Немишлянському районі міста дрон влучив у приватне домоволодіння, спричинивши пожежу. На місцях ударів працювали рятувальники, поліція та комунальні служби.

    За інформацією Державної служби України з надзвичайних ситуацій, у Немишлянському районі один із російських ударних безпілотників влучив на територію приватного домоволодіння. Унаслідок цього загорілася господарська споруда. Пожежно-рятувальні підрозділи оперативно прибули на місце та ліквідували займання, не допустивши поширення вогню на житлові будинки. Інформація про постраждалих на цій локації на момент ранку уточнювалася.

    Ще одним наслідком нічної атаки стали пошкодження Центрального парку Харкова. Як повідомили у ДСНС, вибуховою хвилею та уламками було пошкоджено будівлі, розташовані на території парку, а також інші об’єкти цивільної інфраструктури. Крім цього, зафіксовано кілька влучань безпілотників на відкритих територіях як у самому Харкові, так і в передмісті.

    Мер Харкова Ігор Терехов уточнив, що внаслідок удару в Центральному парку пошкоджень зазнали будівля кінотеатру, парковка та тенісні корти. За його словами, парк фактично став одним із місць, куди прийшовся удар під час нічної атаки російських дронів. Водночас комунальні служби вже розпочали обстеження території та ліквідацію наслідків вибухів.

    ДСНС оприлюднила фотографії з місць влучань. На знімках видно пошкоджені споруди, вибиті вікна, уламки конструкцій, сліди вибухів та роботу рятувальників, які ліквідовували наслідки атаки. Також на кадрах зафіксовано пожежу господарської будівлі у приватному секторі, яка виникла після удару безпілотника. Рятувальники зазначають, що всі осередки займання були ліквідовані.

    За попередньою інформацією, російські війська застосували ударні безпілотники типу Shahed. Повітряна тривога в Харкові тривала вночі, після чого мешканці міста чули серію вибухів. Екстрені служби одразу розпочали перевірку місць можливих влучань, адже повідомлення про пошкодження надходили з кількох районів міста.

    Особливу увагу привернула атака саме на Центральний парк — один із найбільших рекреаційних об’єктів Харкова. До повномасштабного вторгнення це була одна з головних туристичних локацій міста, де розташовані атракціони, спортивні майданчики, кінотеатр, ресторани, алеї для прогулянок та місця сімейного відпочинку. Після початку війни парк уже неодноразово зазнавав пошкоджень внаслідок російських обстрілів, однак продовжував працювати настільки, наскільки це дозволяла безпекова ситуація.

    Паралельно з ліквідацією наслідків у Харкові правоохоронці документують руйнування як черговий воєнний злочин Російської Федерації. На місцях працюють слідчо-оперативні групи, які фіксують масштаби пошкоджень цивільної інфраструктури, збирають уламки безпілотників та інші речові докази. Усі матеріали будуть передані для подальшого розслідування.

    Нічна атака на Харків відбулася на тлі чергової масованої повітряної атаки Росії по Україні. Тієї ж ночі під ракетним ударом опинився Київ, де загинули двоє людей, ще кілька отримали поранення. Російські війська продовжують комбінувати застосування балістичних ракет і ударних дронів, атакуючи великі українські міста та цивільну інфраструктуру.

    За словами представників місцевої влади, після завершення роботи рятувальників комунальні служби розпочнуть відновлення пошкоджених об’єктів Центрального парку та прибиратимуть територію від уламків. Остаточний обсяг збитків ще встановлюється. Влада закликає мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, адже Харків залишається одним із міст, які регулярно перебувають під ударами російських безпілотників і авіації.

  • Дрон РФ вдарив по бензовозу на АЗС у Слов’янську

    Дрон РФ вдарив по бензовозу на АЗС у Слов’янську

    Російський FPV-дрон атакував вантажний автомобіль із легкозаймистими рідинами безпосередньо на території автозаправної станції у Слов’янську Донецької області. Після влучання спалахнула пожежа, а пальне розлилося прилеглою територією, створивши загрозу швидкого поширення вогню та нових вибухів.

    Надзвичайникам вдалося оперативно локалізувати займання, зупинити розтікання пального на значну площу та повністю ліквідувати пожежу. Інформації про загиблих чи постраждалих у повідомленні Державної служби України з надзвичайних ситуацій не наводилося.

    Атака стала черговим ударом російської армії по цивільній паливній інфраструктурі прифронтового міста. Лише протягом останніх днів автозаправні станції Слов’янська вже неодноразово ставали цілями російських безпілотників.

    Як сталася атака

    За даними ДСНС, удар відбувся вдень 12 липня. Російський FPV-дрон поцілив у вантажівку, що перебувала на території автозаправної станції та перевозила легкозаймисті рідини.

    Після влучання автомобіль загорівся, а з пошкоджених ємностей почало витікати пальне. Розлив таких речовин становить особливу небезпеку, оскільки вогонь може швидко поширитися територією заправки та дістатися резервуарів, колонок, інших автомобілів або будівель.

    На оприлюднених рятувальниками фотографіях видно вантажний автомобіль, охоплений вогнем, і значне задимлення на території об’єкта. Пожежникам довелося одночасно гасити транспортний засіб і не допускати подальшого розтікання пального.

    «Внаслідок атаки виникла пожежа та стався розлив пального на прилеглій території», — повідомили у ДСНС.

    Рятувальники оперативно ліквідували наслідки удару. Їм вдалося не допустити поширення легкозаймистої рідини на велику площу та запобігти значно масштабнішій пожежі.

    Рятувальники запобігли новим вибухам

    Пожежа на автозаправній станції є однією з найнебезпечніших надзвичайних ситуацій через концентрацію великих обсягів бензину, дизельного пального або зрідженого газу.

    Удар по автомобілю з паливом створив одразу кілька ризиків. Вогонь міг перекинутися на стаціонарні резервуари АЗС, пошкодити газовий модуль, охопити транспорт або спричинити детонацію парів пального.

    Окремою загрозою був сам розлив. Рідке паливо може поширювати вогонь навіть на ділянки, розташовані на відстані від початкового осередку займання. Саме тому дії рятувальників були зосереджені не лише на гасінні вантажівки, а й на обмеженні площі розливу.

    У ДСНС заявили, що пожежу повністю ліквідували. Остаточний масштаб пошкоджень заправки та вантажного автомобіля не уточнюється.

    Також не повідомляється, чи перебували в момент удару всередині автомобіля водій або інші працівники. Відсутність даних про потерпілих може означати, що люди встигли відійти на безпечну відстань, однак офіційного підтвердження цього немає.

    АЗС Слов’янська постійно атакують дрони

    Це не перший удар російських військ по паливній інфраструктурі Слов’янська за останній час.

    10 липня російський безпілотник типу «КУБ» також атакував автозаправну станцію у місті. Тоді було пошкоджено обладнання АЗС і чотири автомобілі. Поранення дістали двоє чоловіків, яких доправили до лікарні. Про наслідки повідомляв начальник Слов’янської міської військової адміністрації Вадим Лях.

    Напередодні, 9 липня, FPV-дрон атакував іншу заправку у напрямку Семенівки. За даними профільного видання «НафтоРинок», російський безпілотник залетів під антидронову сітку та вдарив по зоні розташування резервуарів із пропан-бутаном. Після влучання стався вибух і виник яскравий вогняний спалах.

    Ще один удар по АЗС у Слов’янську зафіксували 31 травня. Тоді після атаки загорілися облицювання адміністративної будівлі та складське приміщення. Рятувальники ліквідували пожежу, не допустивши займання пального. Люди не постраждали.

    Серія ударів свідчить, що паливні об’єкти міста могли стати однією із системних цілей російських операторів безпілотників.

    Чому росіяни атакують заправки

    Автозаправні станції є цивільними об’єктами, однак у прифронтових регіонах вони мають критичне значення для функціонування міст.

    Пальне необхідне машинам швидкої допомоги, рятувальникам, комунальним службам, евакуаційному транспорту, волонтерам, місцевому бізнесу та жителям, які залишають небезпечні райони.

    Руйнування АЗС може мати одразу кілька наслідків: ускладнення евакуації, дефіцит пального, зростання черг на інших заправках і проблеми з роботою аварійних служб. Крім того, удар по об’єкту з резервуарами створює високий ризик масової пожежі та загибелі людей.

    Профільне видання «НафтоРинок» повідомляло, що від квітня 2026 року внаслідок російських обстрілів в Україні постраждали вже близько 200 автозаправних комплексів. Ця оцінка свідчить про значне посилення атак саме на паливну інфраструктуру.

    Росія використовує для таких ударів FPV-дрони, безпілотники типу «КУБ», «Молнія» та інші апарати, здатні атакувати невеликі цілі на порівняно короткій відстані.

    FPV-дрони стають загрозою для міст

    Слов’янськ розташований неподалік лінії фронту, що дозволяє російським військам активно використовувати FPV-дрони проти об’єктів у місті та на його околицях.

    Такі апарати керуються оператором у режимі реального часу. Камера на борту дає змогу обирати конкретний автомобіль, будівлю або людину та спрямовувати дрон безпосередньо в ціль.

    Через невеликі розміри та політ на низькій висоті FPV-дрони складно своєчасно виявити звичайними системами протиповітряної оборони. Для боротьби з ними використовують засоби радіоелектронної боротьби, антидронові рушниці, мобільні групи та фізичні перешкоди у вигляді сіток.

    Однак удар 9 липня показав, що безпілотник може проникнути навіть під захисну конструкцію. Це змушує місцеву владу та власників критичних об’єктів постійно вдосконалювати засоби захисту.

    FPV-дрони також становлять серйозну загрозу для рятувальників. Російські військові нерідко повторно атакують місця попередніх ударів у момент, коли туди прибувають пожежники, медики або поліція.

    У повідомленні про пожежу 12 липня повторних атак не згадується, однак робота надзвичайників у прифронтовому Слов’янську проходить під постійною небезпекою.

    Росія посилює удари по Донеччині

    Слов’янськ залишається одним із найбільших міст контрольованої Україною частини Донецької області та важливим центром для прифронтових громад.

    Російські війська регулярно атакують його керованими авіабомбами, ракетами й безпілотниками. Під удари потрапляють житлові будинки, підприємства, дороги, комунальна та паливна інфраструктура.

    У ніч проти 10 липня місто, крім удару по заправці, атакували безпілотники «Молнія-2» і «Гербера». Було пошкоджено приватні будинки та інфраструктурний об’єкт.

    Складна ситуація зберігається і в сусідньому Краматорську. 12 липня рятувальники протягом трьох годин гасили пожежі, які виникли після російських ударів безпілотниками.

    Таким чином, атака на вантажівку з пальним стала частиною ширшої кампанії ударів по тиловій інфраструктурі міст Донеччини. Ці обстріли мають на меті не лише спричинити прямі руйнування, а й ускладнити повсякденне життя, логістику та роботу критичних служб.

    Загроза для цивільних зростає

    Влучання у вантажівку з легкозаймистою рідиною могло спричинити значно тяжчі наслідки, якби вогонь дістався основних резервуарів АЗС або розлив пального охопив більшу територію.

    Оперативна робота рятувальників дозволила локалізувати займання та запобігти масштабній катастрофі. Проте повторюваність таких атак свідчить, що ризик для цивільного населення Слов’янська продовжує зростати.

    Жителям прифронтових населених пунктів радять не затримуватися біля паливних, промислових і транспортних об’єктів, особливо під час оголошення повітряної тривоги або повідомлень про активність FPV-дронів.

    Влада також неодноразово закликала населення евакуюватися з найбільш небезпечних районів Донеччини, оскільки гарантувати захист кожного цивільного об’єкта від малих ударних безпілотників неможливо.

    Удар 12 липня вкотре показав, що навіть звичайна заправка або автомобіль із пальним можуть стати свідомо обраною ціллю російського дрона. Цього разу пожежу вдалося швидко загасити, однак подібні атаки створюють постійну загрозу нових вибухів, великих пожеж і людських жертв.

  • Загроза детонації у Вишневому: що відомо

    Загроза детонації у Вишневому: що відомо

    Після масованої російської атаки в ніч на 6 липня складна ситуація склалася не лише у Києві, а й у передмісті столиці. Одним із найбільш постраждалих населених пунктів Київської області стало Вишневе Бучанського району. Тут після обстрілу зафіксували різке погіршення якості повітря, загрозу повторної детонації вибухонебезпечних предметів, а місцева влада відкрила пункти евакуації для жителів громади.

    За даними Вишневої міської територіальної громади, вранці 6 липня індекс якості повітря (AQI) у місті досяг шкідливого рівня. Основним забруднювачем стали дрібнодисперсні частинки PM2.5, які можуть проникати глибоко в легені та негативно впливати на здоров’я, особливо людей із хронічними захворюваннями дихальної та серцево-судинної систем.

    Сервіс моніторингу якості повітря SaveEcoBot також підтвердив, що вранці 6 липня у Вишневому показник AQI PM2.5 перебував на рівні близько 180, що відповідає категорії «шкідливий». За таких умов фахівці рекомендують зачиняти вікна, обмежити перебування на відкритому повітрі, пити більше води та, за можливості, користуватися очищувачами повітря.

    Погіршення екологічної ситуації стало наслідком нічної комбінованої атаки Росії по Києву та Київській області. Внаслідок вибухів і пожеж у повітря потрапила значна кількість продуктів горіння, диму та дрібних частинок, що спричинило різке зростання концентрації PM2.5.

    Найбільше занепокоєння у влади викликає ситуація безпосередньо на місці одного з влучань. Голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник повідомив, що через ризик повторної детонації вибухонебезпечних предметів територію навколо місця ураження повністю оточили правоохоронці.

    «Через загрозу повторної детонації вибухонебезпечних предметів перебування поблизу місця ураження є вкрай небезпечним. Територію оточено поліцією. Закликаю жителів громади залишатися у безпечних місцях і не наближатися до зони, де тривають роботи», — наголосив очільник Київської ОВА.

    Через потенційну небезпеку місцева влада підготувала два пункти евакуації для жителів, які вирішать тимчасово залишити місто або потребуватимуть допомоги з виїздом. Вони працюють за адресами:

    • м. Вишневе, вул. Європейська, 30;
    • с. Крюківщина, вул. Балукова, 1Е.

    Мешканців закликають не панікувати, але бути готовими до можливої евакуації. Із собою рекомендують взяти документи, необхідні ліки, запас води, зарядні пристрої та речі першої необхідності.

    Окрім організації пунктів евакуації, влада рекомендує мінімізувати перебування надворі через їдкий дим, який спостерігається в окремих районах громади. Особливу обережність радять дотримуватися дітям, людям похилого віку, вагітним жінкам та особам із бронхіальною астмою або серцево-судинними захворюваннями.

    Нічна атака Росії зачепила одразу кілька районів Київської області. За даними обласної військової адміністрації, під ударами опинилися Бучанський, Вишгородський та Броварський райони. Внаслідок російських ударів пошкоджено приватні житлові будинки, підприємства, складські приміщення та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Станом на ранок було відомо про одного загиблого та 15 постраждалих на території області. Частина потерпілих госпіталізована, серед них є дитина. На місцях продовжують працювати рятувальники ДСНС, медики, вибухотехніки та поліцейські.

    Роботи з ліквідації наслідків ускладнює саме ризик повторних вибухів нерозірваних боєприпасів або уламків ракет. Саме тому доступ цивільного населення до окремих районів залишається закритим до завершення обстеження території.

    Фахівці також пояснюють, що дрібнодисперсний пил PM2.5 є одним із найнебезпечніших забруднювачів атмосфери. Частинки розміром менш як 2,5 мікрона практично не затримуються природними захисними механізмами організму, потрапляють у легені та можуть проникати в кровоносну систему. Короткочасний вплив високих концентрацій здатний викликати подразнення очей і дихальних шляхів, кашель, утруднення дихання та погіршення самопочуття людей із хронічними захворюваннями.

    Влада Вишневої громади закликає мешканців уважно стежити за офіційними повідомленнями, не поширювати неперевірену інформацію та виконувати рекомендації екстрених служб. До стабілізації ситуації жителям радять не наближатися до місць влучань, не торкатися підозрілих предметів і негайно повідомляти про них правоохоронців або рятувальників.

    У міській раді наголошують, що всі профільні служби працюють у посиленому режимі. Рятувальники ліквідовують наслідки обстрілу, комунальні служби очищають території від уламків, а медики продовжують надавати допомогу постраждалим. Евакуаційні пункти залишатимуться відкритими стільки, скільки цього вимагатиме безпекова ситуація.

    Попри складні умови, місцева влада закликає жителів зберігати спокій, не створювати скупчень поблизу місць ліквідації наслідків атаки та дотримуватися всіх рекомендацій сил оборони й цивільного захисту.

  • Кількість жертв російського удару зросла до 31

    Кількість жертв російського удару зросла до 31

    У Києві завершили аварійно-рятувальні та пошукові роботи на місці одного з найтрагічніших російських ударів останніх місяців. Після кількох діб безперервного розбору завалів у 16-поверховому житловому будинку в Дарницькому районі рятувальники офіційно підтвердили, що внаслідок масованої атаки Росії, здійсненої 2 липня, загинула 31 людина. Ще 102 людини отримали поранення різного ступеня тяжкості. Остаточні дані були оприлюднені після завершення пошукової операції, під час якої фахівці виявили під уламками останки загиблих.

    Про це повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За інформацією рятувальників, аварійно-пошукові роботи тривали цілодобово протягом кількох днів. Через масштабні руйнування будинку операція вимагала максимальної обережності та залучення значної кількості особового складу й спеціальної техніки. Частина конструкцій перебувала в аварійному стані, що значно ускладнювало доступ до місць можливого перебування людей під завалами.

    Особливо складною була робота на верхніх поверхах будинку, де внаслідок вибуху відбулося обвалення залізобетонних перекриттів. Лише протягом останнього дня рятувальники розчистили близько 42 кубічних метрів будівельного сміття на рівні 12-го та 13-го поверхів. Для демонтажу важких конструкцій використовували потужний автокран XCMG QY75K, який був направлений до столиці з Головного управління ДСНС у Рівненській області.

    За допомогою цієї техніки вдалося прибрати 24 великі уламки залізобетонних плит загальною вагою близько 53 тонн. Саме під цими конструкціями рятувальники виявили останки людей, які вважалися зниклими безвісти після удару. Всі знайдені рештки тіл були передані співробітникам Національної поліції для проведення судово-медичних експертиз та остаточної ідентифікації загиблих.

    У ДСНС повідомили, що після завершення робіт остаточна кількість жертв російської атаки становить 31 особу. Ще 102 людини зазнали поранень. Серед постраждалих є люди з тяжкими травмами, які продовжують проходити лікування у столичних медичних закладах. Медики й надалі надають їм необхідну допомогу.

    До ліквідації наслідків удару лише від столичного гарнізону ДСНС були залучені 30 рятувальників та вісім одиниць спеціальної техніки. Крім цього, у роботах брали участь підрозділи з інших регіонів України. На місці трагедії також працювали співробітники поліції, медики, вибухотехніки, комунальні служби та психологи ДСНС, які надавали допомогу родичам загиблих і мешканцям пошкодженого будинку.

    Російська атака, що сталася у ніч на 2 липня, була однією з наймасштабніших за весь час повномасштабної війни. Ворог одночасно застосував ударні безпілотники та ракети різних типів повітряного, морського і наземного базування. Основним напрямком удару став Київ, однак вибухи лунали й в інших регіонах України.

    За даними Повітряних сил Збройних сил України, Росія випустила загалом 570 засобів повітряного нападу. Сили протиповітряної оборони змогли знищити або придушити 524 ворожі цілі. Водночас частині ракет і дронів вдалося прорвати систему ППО. Зафіксовано влучання 25 балістичних ракет та 12 ударних безпілотників, які завдали значних руйнувань цивільній інфраструктурі.

    Одним із найважчих наслідків цієї атаки стало пряме влучання у багатоквартирний житловий будинок у Дарницькому районі Києва. Потужний вибух зруйнував значну частину конструкцій, спричинивши обвал поверхів. Десятки квартир були повністю знищені або стали непридатними для проживання. Частина мешканців загинула під уламками, інші отримали поранення або були евакуйовані рятувальниками.

    Удар також завдав шкоди іншим об’єктам столиці. Зокрема, після влучання по автозаправній станції в Оболонському районі до озера Кирилівського потрапило понад 350 тонн нафтопродуктів і паливної емульсії. Це спричинило серйозну екологічну загрозу та потребувало негайного втручання спеціалізованих служб для локалізації забруднення і недопущення поширення небезпечних речовин.

    Українська влада наголошує, що російські удари вкотре були спрямовані по цивільній інфраструктурі та житлових кварталах, де не розташовані військові об’єкти. За словами посадовців, такі атаки є черговим підтвердженням застосування Росією тактики терору проти мирного населення України.

    Після завершення пошукової операції комунальні служби продовжують демонтаж аварійних конструкцій і підготовку території до подальших відновлювальних робіт. Мешканцям пошкодженого будинку надають тимчасове житло, психологічну підтримку та матеріальну допомогу. Правоохоронці документують наслідки удару для подальшого розслідування як чергового воєнного злочину Росії.

    Завершення аварійно-рятувальних робіт стало фінальною стадією ліквідації наслідків трагедії, однак для десятків родин, які втратили близьких або залишилися без домівок, наслідки цієї атаки ще довго залишатимуться болючою реальністю.

  • Герасимов особисто спланував удар по Києву: прокуратура назвала організатора атаки 2 липня

    Герасимов особисто спланував удар по Києву: прокуратура назвала організатора атаки 2 липня

    Офіс генерального прокурора України та Служба безпеки України розпочали досудове розслідування після масованої російської атаки на Київ і Київську область 2 липня. За даними українського слідства, організацію удару здійснив начальник Генерального штабу Збройних сил РФ, перший заступник міністра оборони Росії Валерій Герасимов. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    За версією слідства, атака була спланована та організована Герасимовим за попередньою змовою з вищим політичним керівництвом Росії. Реалізацію удару, як заявляють правоохоронці, забезпечували підпорядковані йому командувачі та військові підрозділи РФ. Українська прокуратура наголошує: цілями атаки були не військові чи стратегічні об’єкти, а житлові будинки та цивільна інфраструктура.

    Кравченко заявив, що російські війська умисно били по цивільних об’єктах, а атака не була випадковістю. За його словами, йдеться про системний терор мирного населення. У прокуратурі вважають, що Герасимов об’єднав у єдиний план дії дальньої авіації, Чорноморського флоту, Сухопутних військ та підрозділів безпілотних систем РФ для проведення комбінованого удару по столиці.

    Кримінальне провадження відкрито за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни, що спричинило загибель людей. Максимальна санкція цієї статті передбачає довічне позбавлення волі. У межах цього провадження правоохоронці також планують дослідити інші масовані ракетні та дронові атаки Росії по території України.

    Масована атака 2 липня стала однією з найжорстокіших для Києва за весь період повномасштабної війни. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія застосувала 74 ракети різних типів і 496 безпілотників. Основним напрямком удару був саме Київ. Українські сили ППО знешкодили 524 повітряні цілі: 48 ракет і 476 БпЛА. Водночас було зафіксовано влучання 25 балістичних ракет і 12 ударних дронів на 33 локаціях.

    Удар завдавався кількома хвилями. Російські війська одночасно запускали балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники, зокрема реактивні. Серед застосованого озброєння, за повідомленнями української сторони, були ракети “Циркон”, “Іскандер”, “Калібр”, а також дрони різних типів. Саме балістичні ракети стали найнебезпечнішим елементом атаки, адже вони долітають до столиці за лічені хвилини й залишають мінімальний час для реагування.

    Наслідки удару виявилися катастрофічними. У Києві пошкодження зафіксували у всіх районах міста. Постраждали понад 100 житлових будинків, частина з них стала непридатною для проживання. Найважча ситуація склалася в Дарницькому районі, де внаслідок влучання обвалилася частина багатоповерхівки. Рятувальники продовжували розбирати завали й наступного дня після атаки.

    Станом на 3 липня відомо про щонайменше 30 загиблих і 92 постраждалих. Серед поранених є діти, зокрема 10-річний хлопчик, який перебував у лікарні. Також повідомлялося про людей, які залишалися зниклими безвісти після руйнування будинків. У Києві 3 липня оголосили День жалоби за жертвами російського удару.

    Пошкоджень зазнали не лише житлові квартали. У столиці постраждали готель, медичні заклади, станція екстреної медичної допомоги, магазини, склади, зоопарк, енергетичні об’єкти та інша цивільна інфраструктура. Після ударів виникли масштабні пожежі, а частина міста тимчасово залишалася без електропостачання.

    Президент Володимир Зеленський після атаки заявив, що Росія знову використала балістику як інструмент терору проти цивільних. Він також закликав партнерів пришвидшити постачання систем ППО та ракет-перехоплювачів, наголосивши, що кожне зволікання коштує Україні людських життів.

    Російське Міноборони традиційно заявило, що нібито било по військових цілях, однак українська сторона наполягає: фактичні наслідки удару доводять протилежне. Руйнування житлових будинків, загибель мирних мешканців і пошкодження медичної та комунальної інфраструктури стали підставою для кваліфікації атаки як воєнного злочину.

    Розслідування ролі Герасимова може стати частиною ширшої юридичної стратегії України щодо персональної відповідальності російського військово-політичного керівництва. Київ уже неодноразово наголошував, що воєнні злочини РФ мають не лише виконавців, а й конкретних організаторів, які віддавали накази, планували операції та координували удари по цивільних містах.

    Тепер, після атаки 2 липня, прокуратура прямо називає Герасимова одним із ключових відповідальних за цей удар. Його роль, за версією слідства, полягала не лише у формальному керівництві російською армією, а в особистому плануванні та координації комбінованої атаки, яка забрала життя десятків людей у столиці України.

    Остаточну юридичну оцінку має дати суд. Водночас уже зараз Україна документує кожне влучання, кожне руйнування і кожне свідчення потерпілих, щоб використати ці матеріали як у національних провадженнях, так і в міжнародних механізмах притягнення Росії до відповідальності.

  • Трагедія в Києві стає ще страшнішою: вже 30 загиблих після наймасованішої атаки РФ

    Трагедія в Києві стає ще страшнішою: вже 30 загиблих після наймасованішої атаки РФ

    Кількість загиблих унаслідок наймасованішої комбінованої атаки Росії на Київ у ніч на 2 липня продовжує зростати. Станом на ранок 3 липня рятувальники вилучили з-під завалів ще три тіла, через що загальна кількість жертв сягнула 30 осіб. Про це повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    Пошуково-рятувальна операція триває вже другу добу. Напередодні стало відомо, що одна з постраждалих померла у лікарні, а ще одну загиблу людину рятувальники деблокували з-під уламків зруйнованого житлового будинку. Згодом ДСНС повідомила про виявлення ще трьох тіл.

    «Київ: вилучено ще 3 тіла. Кількість загиблих зросла до 30 людей», – повідомили у ДСНС.

    Російська армія здійснила масований комбінований удар по столиці в ніч на 2 липня, застосувавши одночасно крилаті, балістичні та авіаційні ракети, а також сотні ударних безпілотників. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія випустила по Україні 74 ракети різних типів і 496 безпілотників, причому головною ціллю атаки був саме Київ. Силам протиповітряної оборони вдалося знищити або подавити більшість цілей, однак частина балістичних ракет і дронів досягла своїх цілей.

    Унаслідок атаки пошкодження зафіксовано приблизно на 130 об’єктах столиці. Руйнувань зазнали багатоповерхові житлові будинки, лікарні, навчальні заклади, готелі, адміністративні споруди, складські комплекси та об’єкти критичної інфраструктури. Одним із найбільш постраждалих став житловий будинок, де обвалився цілий під’їзд. Саме там рятувальники продовжують розбирати завали у пошуках людей.

    Серед пошкоджених об’єктів також — Обласна лікарня інтенсивного лікування, яка після окупації Маріуполя працювала у Києві, центральний склад логістичного оператора Denka Logistics, де зберігалася книжкова продукція видавництва BookChef, а також склад мережі техніки та електроніки MOYO, який повністю згорів. Значних пошкоджень зазнали й енергетичні об’єкти столиці, через що окремі райони тимчасово залишалися без електропостачання.

    Постраждав і Київський зоопарк. Внаслідок вибухової хвилі були пошкоджені окремі будівлі та вольєри, а деякі тварини зазнали травм. Працівники закладу оперативно евакуювали тварин із найбільш небезпечних ділянок.

    Начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що під час цієї атаки Росія застосувала рекордну кількість балістичних ракет за одну ніч. Саме балістика залишається одним із найнебезпечніших засобів ураження через надзвичайно короткий час підльоту та складність її перехоплення сучасними системами протиповітряної оборони.

    Президент України Володимир Зеленський після удару заявив, що Росія вкотре цілеспрямовано атакувала цивільну інфраструктуру, а міжнародні партнери мають пришвидшити постачання систем ППО та ракет до них. За його словами, посилення української протиповітряної оборони могло б врятувати більше людських життів під час цієї атаки.

    У зв’язку з масштабом трагедії у столиці 3 липня оголошено Днем жалоби. На всіх комунальних будівлях приспущено державні прапори, скасовано розважальні заходи, а містяни несуть квіти до місць влучань і стихійних меморіалів.

    Рятувальні роботи на місці зруйнованої багатоповерхівки тривають. У ДСНС наголошують, що під уламками ще можуть перебувати люди, тому остаточна кількість жертв може змінитися після завершення пошукової операції.

  • Новий удар по Херсону: після атаки РФ без електрики залишилися тисячі людей

    Новий удар по Херсону: після атаки РФ без електрики залишилися тисячі людей

    Російські війська завдали чергового удару по Херсону, атакувавши об’єкт критичної інфраструктури. Внаслідок ворожої атаки без електропостачання залишилася центральна частина міста. Наразі фахівці встановлюють масштаби пошкоджень та працюють над відновленням енергопостачання.

    Про це повідомив начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

    За його словами, російські окупанти цілеспрямовано атакували один із важливих інфраструктурних об’єктів міста, що призвело до аварійного знеструмлення значної частини обласного центру.

    “Російські військові атакували об’єкт критичної інфраструктури у Херсоні, через що без електропостачання залишилась центральна частина міста. Наслідки ударів з’ясовуємо. Прошу поставитися до ситуації з розумінням”, – повідомив Прокудін.

    Наразі енергетики та профільні служби оцінюють масштаби пошкоджень і визначають обсяг необхідних ремонтних робіт. Інформація про можливих постраждалих або додаткові руйнування уточнюється.

    Херсон залишається однією з головних цілей російських атак після звільнення міста восени 2022 року. Російська армія регулярно обстрілює житлові квартали, транспортну інфраструктуру, медичні заклади, об’єкти енергетики та цивільні підприємства.

    Лише за останній тиждень місто неодноразово опинялося під ударами артилерії та безпілотників. Напередодні російські війська обстріляли Корабельний район Херсона, внаслідок чого загинув місцевий житель, ще троє людей отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    Крім того, 19 червня окупанти атакували FPV-дронами два маршрутні автобуси, які перевозили цивільних пасажирів. Тоді поранення дістали семеро людей.

    Місцева влада вкотре закликає жителів області не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та за можливості перебувати в укриттях під час загрози обстрілів.

    Водночас російські атаки на енергетичну інфраструктуру Херсонщини залишаються одним із ключових елементів тиску на цивільне населення. Через регулярні удари енергетики змушені постійно відновлювати пошкоджені мережі, а мешканці міста періодично стикаються з перебоями електропостачання.

    У Херсонській ОВА запевняють, що всі відповідні служби працюють над якнайшвидшим відновленням електроенергії для споживачів.

    Раніше російська армія вже неодноразово атакувала енергетичні об’єкти Херсона та області, намагаючись залишити жителів без світла, води та тепла. Попри складну безпекову ситуацію, українські енергетики продовжують оперативно ліквідовувати наслідки обстрілів та відновлювати роботу критичної інфраструктури.

  • Росія знищила автівки Укрпошти в Нікополі, доставку пенсій і листів довелося зупинити

    Росія знищила автівки Укрпошти в Нікополі, доставку пенсій і листів довелося зупинити

    Російська армія продовжує цілеспрямований терор цивільної інфраструктури України. Цього разу під ударом опинилася Укрпошта на Дніпропетровщині: внаслідок атаки FPV-дронів у Нікополі було знищено два службові автомобілі, які забезпечували роботу пересувних поштових відділень. Через загрозу нових ударів компанія була змушена тимчасово призупинити обслуговування мешканців громад Нікопольського району.

    20 червня російські війська вкотре атакували Нікополь FPV-дронами. Однією з цілей стали автомобілі Укрпошти, які використовувалися для доставки поштових відправлень, пенсій та соціальних виплат у прифронтових населених пунктах. Обидва транспортні засоби були повністю знищені внаслідок ударів.

    У компанії повідомили, що найголовніше — вдалося уникнути людських жертв. На момент атаки працівники перебували в укритті через оголошену повітряну тривогу, тому ніхто не постраждав.

    За даними Міністерства розвитку громад та територій України, це вже четвертий автомобіль Укрпошти, втрачений у Нікопольському районі лише протягом останнього тижня через російські обстріли. Систематичні атаки на поштову логістику змушують компанію переглядати маршрути та посилювати заходи безпеки.

    У зв’язку з різким погіршенням безпекової ситуації Укрпошта ухвалила рішення тимчасово призупинити роботу пересувних відділень у Нікопольському районі. Йдеться насамперед про мобільні поштові офіси, які забезпечують послугами мешканців невеликих населених пунктів та прифронтових громад, де стаціонарні відділення часто не можуть працювати через постійну загрозу обстрілів.

    У Міністерстві розвитку громад та територій зазначили, що рішення ухвалене виключно з міркувань безпеки працівників і мешканців громад. Водночас компанія вже працює над альтернативними механізмами надання послуг та додатковими заходами захисту персоналу. Очікується, що після оцінки ситуації пересувні відділення зможуть відновити роботу найближчим часом.

    Нікополь залишається одним із найбільш небезпечних міст Дніпропетровської області. Через близькість до окупованого Енергодара та лінії фронту російські війська регулярно застосовують артилерію, дрони-камікадзе та FPV-безпілотники для ударів по цивільній інфраструктурі. Під обстріли потрапляють житлові квартали, транспорт, об’єкти критичної інфраструктури та соціальної сфери.

    Особливу загрозу останнім часом становлять саме FPV-дрони. На відміну від звичайних ударних безпілотників, вони дозволяють оператору в режимі реального часу бачити ціль через камеру та коригувати політ аж до моменту влучання. Через відносно низьку вартість і високу точність такі апарати дедалі частіше використовуються для атак не лише на військові об’єкти, а й на цивільний транспорт.

    Для Укрпошти робота в прифронтових районах давно стала окремим викликом. Компанія продовжує доставляти пенсії, соціальні виплати, ліки та гуманітарні відправлення навіть у громади, які регулярно перебувають під вогнем. У багатьох селах і містечках пересувні відділення залишаються єдиною можливістю отримати поштові та фінансові послуги.

    Водночас останні події свідчать про те, що російські атаки дедалі частіше спрямовуються на логістичні ланцюги, які забезпечують життєдіяльність прифронтових територій. Знищення поштових автомобілів не має жодного військового значення, але створює додаткові труднощі для мирного населення та людей похилого віку, які залежать від регулярної доставки пенсій і соціальної допомоги.

    Попри втрати транспорту, в Укрпошті наголошують, що не планують згортати роботу в Нікопольському районі. Уже наступного тижня мобільні відділення мають повернутися до роботи після впровадження додаткових заходів безпеки та коригування маршрутів. Компанія подякувала своїм працівникам за витримку та мужність, адже саме вони щодня забезпечують зв’язок і доступ до базових послуг у найнебезпечніших регіонах країни.

    Історія з атакою на поштові автомобілі стала ще одним підтвердженням того, що російська тактика терору дедалі частіше спрямована не лише проти військових об’єктів, а й проти цивільної інфраструктури, яка забезпечує життя українських громад у прифронтових районах. Попри це державні служби та підприємства продовжують працювати навіть у найскладніших умовах, демонструючи стійкість і здатність адаптуватися до постійних загроз війни.

  • Збитки на 42 мільйони: що сталося з посилками після атаки РФ на «Нову пошту»

    Збитки на 42 мільйони: що сталося з посилками після атаки РФ на «Нову пошту»

    Російські війська продовжують цілеспрямовано атакувати цивільну логістичну інфраструктуру України. Вранці 17 червня стало відомо про черговий удар по об’єктах компанії «Нова пошта». Цього разу під атакою опинився сортувальний термінал у Сумах, де на момент влучання перебували понад 13 тисяч клієнтських відправлень із загальною оголошеною вартістю понад 42 мільйони гривень.

    Про це повідомила пресслужба компанії.

    За попередніми даними, російські війська завдали двох ударів безпілотниками по території логістичного хабу. У момент атаки на об’єкті тривала стандартна обробка та сортування відправлень для мешканців Сумщини та інших регіонів України.

    Попри масштаб руйнувань, найголовніше — вдалося уникнути людських жертв. Працівники термінала не постраждали.

    У компанії повідомили, що внаслідок вибухів пошкоджень зазнали покрівля складських приміщень, частина автоматизованого сортувального обладнання, а також сітчасті контейнери, в яких перебували посилки клієнтів.

    Після влучання на території логістичного центру виникла пожежа. На місце оперативно прибули підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, які ліквідували займання та не допустили поширення вогню на інші частини комплексу.

    У «Новій пошті» наголошують, що цифра у 42 мільйони гривень, яка фігурує у повідомленнях, не є сумою прямих збитків компанії.

    Йдеться про загальну оголошену вартість понад 13 тисяч відправлень, які перебували всередині термінала на момент російської атаки. Наразі спеціалісти проводять повну інвентаризацію, щоб встановити фактичну кількість пошкоджених або повністю знищених посилок.

    Після завершення перевірки клієнти отримають відповідні повідомлення щодо стану своїх відправлень.

    У компанії запевнили, що всі посилки, які будуть офіційно визнані знищеними або пошкодженими внаслідок удару, підлягатимуть компенсації відповідно до оголошеної вартості. Клієнтам рекомендують стежити за статусом відправлень через мобільний застосунок або офіційний сайт компанії.

    Паралельно «Нова пошта» вже працює над відновленням роботи пошкодженого сортувального вузла та перебудовою логістичних маршрутів у регіоні. Це необхідно для того, щоб мінімізувати можливі затримки доставки в Сумській області та не допустити серйозних перебоїв у роботі мережі.

    Атака на сумський термінал стала черговим ударом по логістичній інфраструктурі компанії за останні дні.

    Лише кілька днів тому російські війська завдали ракетного удару по одному з найбільших інноваційних терміналів «Нової пошти» у Києві. За словами співзасновника компанії Володимира Поперешнюка, тоді об’єкт атакували трьома балістичними ракетами. Внаслідок удару були зруйновані два корпуси сучасного сортувального комплексу, а пошкоджень зазнали близько 10 тисяч відправлень. На щастя, серед працівників також не було загиблих або поранених.

    Керівництво компанії тоді заявило, що термінал був одним із найсучасніших в Україні та використовував автоматизоване обладнання світового виробника Vanderlande. На повне відновлення комплексу можуть знадобитися місяці.

    Для «Нової пошти» атаки на логістичні об’єкти не є новим явищем. З початку повномасштабної війни компанія неодноразово ставала мішенню російських ударів. Зокрема, у березні 2025 року внаслідок атаки російських «Шахедів» у Сумах був знищений інший термінал компанії. Тоді загинув співробітник підрядної організації, а понад 2,5 тисячі відправлень були втрачені через масштабну пожежу.

    Попри постійні удари по інфраструктурі, компанія продовжує працювати навіть у прифронтових регіонах. Станом на 2026 рік мережа «Нової пошти» залишається одним із ключових елементів цивільної логістики країни, забезпечуючи доставку товарів, гуманітарних вантажів і допомоги для мільйонів українців.

    Наразі триває оцінка наслідків удару по сумському терміналу. Остаточна кількість пошкоджених відправлень та розмір матеріальних втрат стануть відомі після завершення інвентаризації. Водночас у компанії наголошують: головне, що цього разу вдалося зберегти життя працівників, які перебували на об’єкті під час атаки.