Заступник голови оборонного комітету Верховної Ради України Мар’яна Безугла повідомила, що штат Територіальних центрів комплектування (ТЦК) складає майже сто тисяч осіб.
Вона розкритикувала заяви про те, що Кабмін буде підвищувати податки для того, щоб знайти додаткові 500 млрд для армії, оскільки вважає, що армії не потрібні нові «бригади-зомбі». Крім того, за її словами, у ЗСУ числяться тисячі «мертвих душ».
«Абсурдність ситуації з плануванням полягає в тому, що ніхто в Міноборони і Кабміні не намагається оцінити, чи правильно, чи доцільно ЗСУ подали свою потребу, і чи варто, наприклад, створювати нові небоєздатні «бригади-зомбі» замість поповнення та посилення наявних підрозділів, збільшення штабів і тримати в армії непридатних», – написала Безугла.
«Створення однієї такої бригади коштує мінімум 20 млрд грн. Немає жодного фахівця в уряді, який би оцінював доцільність нескінченного бажання головкому ЗСУ та його Генштабу перетворити всю країну на піхоту. Тисячі «мертвих душ» в армії теж ніким не оцінюються. Тільки штат ТЦК і СП майже сто тисяч (!) осіб», – пише Безугла.
У своїй новій статті економіст Богдан Данилишин підбив підсумки останніх тенденцій в українській економіці. Станом на середину 2024 року, економічні показники демонструють певні поліпшення поряд з численними викликами, зокрема, високими безпековими ризиками та проблемами з енергетичною інфраструктурою.
Ділова активність та інфляційні очікування
Згідно з даними Національного банку України, індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) знизився до 99,5% в порівнянні з 103% у першому кварталі 2024 року. Це свідчить про зменшення оптимізму підприємців щодо майбутньої ділової активності. Водночас поліпшуються інфляційні очікування та прогнози щодо залучення інвестицій. Багато підприємців очікують збільшення обсягів реалізації продукції і витрат на інвестиції в обладнання, хоча й менш активними темпами.
Червень 2024 року приніс нові виклики у вигляді віялових відключень електроенергії, які негативно вплинули на економічну активність. Мінекономіки зазначає, що це обмежило як підприємства, так і споживачів, стримуючи загальний економічний розвиток. Незважаючи на це, зростання ВВП залишилося майже на рівні попереднього місяця — 1,1%.
Стан ринку праці та заробітні плати
Згідно з даними Мінекономіки, середня номінальна зарплата за вакансіями в червні 2024 року зросла на 21,8% і досягла 19 244 грн. Водночас, середня зарплата за резюме зросла на 16,8%, до 20 147 грн. Це свідчить про позитивні тенденції на ринку праці, хоча високий рівень безпекових ризиків і дефіцит кваліфікованих кадрів продовжують створювати труднощі.
Фінансовий сектор та бюджет
Фінансовий сектор продовжує адаптуватися до нових умов. Облікова ставка НБУ була знижена до 13% з 14 червня, але реальний розрив між нею та інфляцією залишається значним. Попри зниження ставок по депозитах і кредитах, вартість кредитів для корпоративного сектору зросла, що свідчить про зростання витрат на фінансування бізнесу.
Бюджетний дефіцит становить $16,7 млрд, що є 50% від загального обсягу доходів. З початку року до 9 липня було залучено 273,3 млрд грн для покриття дефіциту, а загальна сума міжнародної фінансової допомоги до держбюджету до 3 липня 2024 року склала близько $91,1 млрд.
Енергетичний сектор та інфляція
Рівень річної інфляції зріс до 4,8% в червні, що є значним підвищенням порівняно з 3,3% у травні. Основною причиною інфляції стало підвищення тарифів на електроенергію через руйнування енергетичної інфраструктури. Це спричинило підвищення витрат бізнесу та споживачів, що відобразилося на загальному рівні цін.
Обмінний курс і валютні очікування
З початку року гривня девальвувала до долара США на 7,6%. НБУ продовжує контролювати обмінний курс, але дефіцит резервів зріс до $14,8 млрд до 5 липня. Це свідчить про труднощі в управлінні валютним ринком і вплив на валютні очікування українців.
До Києва прибули фахівці Міжнародного валютного фонду (МВФ) на чолі з Гевіном Греєм для проведення важливих зустрічей з представниками української влади. Як повідомив постійний представник МВФ в Україні Ваграм Степанян, дискусії будуть зосереджені на податково-бюджетних планах.
“Команда фахівців МВФ на чолі з Гевіном Греєм розпочинає сьогодні зустрічі у Києві з представниками влади України та іншими партнерами. Дискусії фокусуватимуться на податково-бюджетних планах влади на друге півріччя поточного року та середньострокову перспективу”, – йдеться в заяві.
Основною метою візиту є обговорення стратегій фінансування та розвитку економіки України в умовах війни. Економічна ситуація в країні залишається складною, тому питання бюджету та податків є критично важливими для забезпечення фінансової стабільності.
Нагадаємо, що угода України з МВФ про програму розширеного фінансування (EFF) на суму 15,6 млрд доларів була затверджена в березні 2023 року. З моменту підписання програми Україна вже отримала п’ять траншів загальною сумою близько 7,6 млрд доларів, включаючи 900 млн доларів у березні та останній транш на 2,2 млрд доларів у липні.
У 2024 році Україна може очікувати ще два транші по 1,1 млрд доларів, які плануються на жовтень і грудень. Ця підтримка є частиною зобов’язань партнерів щодо надання Україні 122 млрд доларів до 2027 року. Водночас МВФ також підготував негативний сценарій для української економіки у разі тривалої війни, в рамках якого загальне фінансування може зрости до 140,7 млрд доларів.
Наше джерело повідомляло, що МВФ зажадало від Офісу Президента скоротити соціалку і Зеленський торік погодив поетапне скорочення.
В Україні хочуть “переглянути філософію” соціальних виплат, тому що грошей на них уже не вистачає, заявила міністр соцполітики Оксана Жолнович.
Виплати хочуть зробити тимчасовими, поки людина не зможе сама заробляти.
“Ми взяли на себе надмірну кількість соціальних зобов’язань щодо соціальних виплат, які не завжди можуть бути підтверджені фінансовим ресурсом. Ми працюємо над тим, щоб переглянути філософію соцвиплат. Щоб кожна ця виплата мала чітку мету – виходу людини зі складної життєвої ситуації і обов’язково була пов’язана з послугою, яка допоможе людині стати економічно незалежною”, – заявила Жолнович на конференції у Вільнюсі.
Відповідний законопроєкт уже підготовлено.
Україна взяла на себе надмірну кількість зобов’язань по фінансовим виплатам соціально вразливим верствам населення. Подібну диференційованість важко підтримувати бюджетним ресурсом, тому в уряді хочуть переглянути “філософію” соціальних видатків.
Деталі розповіла міністерка соціальної політики Оксана Жолнович на Конференції у Вільнюсі.
На соціальні потреби витрачається дуже багато державних коштів, ця сфера за рівнем фінансування перебуває на другому місці після оборонної. І хоча наразі надходить допомога від міжнародних партнерів України, з часом вона припиниться.
Необхідно замислитися над оптимізацією витрат, бо мова йде про величезні кошти, особливо в умовах зростаючої кількості людей на межі бідності через війну. Це не означає, що комусь, хто потребує допомоги, відмовлятимуть, але варто приготуватися до характерних змін.
“Ми не можемо збільшувати ресурс на соціальні видатки, ми повинні його оптимізувати і зробити максимально адресним. Працюємо над тим, щоб переглянути філософію соцвиплат. Щоб кожна виплата мала чітку мету – виходу людини із складної життєвої ситуації і була пов’язана з послугою, яка допоможе стати економічно незалежною”, – констатувала Оксана Жолнович.
Вона не уточнила, яким способом уряд хоче домогтися позитивного результату. Але зазначила, що в Міністерстві вже підготували законопроєкт про базову соціальну допомогу, яка об’єднує деякі диференційовані виплати.
В Україні визначили дуже багато категорій громадян, які мають право на соціальні пільги. До великої групи пільговиків належать:
пенсіонери за віком, вислугою років, інвалідністю;
особи з інвалідністю будь-якої групи;
малозабезпечені сім’ї;
діти війни;
багатодітні родини (троє і більше неповнолітніх);
сироти і діти, позбавлені батьківського піклування;
ветерани війни (учасники бойових дій, члени сімей загиблих або померлих військових тощо);
ветерани військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції;
постраждалі від Чорнобильської катастрофи;
працівники окремих професій.
Ці люди становлять переважну більшість громадян України, адже після початку повномасштабної війни збільшилася кількість сиріт, ветеранів, загиблих військових тощо. Пільговикам надають допомогу в різноманітних сферах життя – починаючи з оплати комунальних послуг і завершуючи регулярними фінансовими виплатами.
Засновник однойменного благодійного фонду Віктор Лещинський, за часів Януковича-Азарова займався вирішенням різного роду “питань із корупційною складовою”. Після втечі Януковича до РФ, Лещинський лишився “заробітків” та був змушений шукати нову “політичну кришу”, яку знайшов в особі Миколи Тищенко.
Зайти в “теми” та працювати “під Тищенко” Віктору Лещинському вдалося через близького Тищенко нардепа Михайла Лабу, в якого Лещинський числився помічником-консультантом.
Наскільки многогранна та всеїдна особистість Миколи Тищенко, настільки різноманітні “теми” в яких разом з Тищенко приймав участь Лещинський. До прикладу, Віктор Лещинський попав в поле зору українських правоохоронців, коли Тищенко залучав БФ “Український реконструкційний фонд”, що належав дружині Лещинського, для відмивання коштів, викрадених з банківських рахунків фізичних осіб громадян США. Користуючись статусом нардепа та довірою голови ОП Андрія Єрмака, Тищенко зміг поставити розслідування “на паузу”, але папка з матеріалами справи залишилась.
Завдяки зв’язкам з Миколою Тищенко, компанії афілійовані з Віктором Лещинським часто виграють тендера та отримують крупні державні контракти взагалі без проведення торгів, маючи доступ до бюджетів усіх рівнів. При цьому кошториси на виконання робіт завищені в 5 – 7 разів.
Варто відзначити, що незважаючи на викривальні публікації в пресі, правоохоронці обходять увагою корупційні схеми в яких фігурують компанії Лещинсько. У всякому випадку так було до арешту Миколи Тищенко.
Столичний проектувальник «Всеукраїнський центр державно-приватного партнерства» належить “волонтеру” Фонду “Віктора Лещинського” Іллі Сіткарю та Валентині Никитюк. Раніше засновниками були Іван Бочаров та Віктор Лещинський. Лещинський такоє є власникомфірми “Проексп”, разом із Сергієм Кучаєм і Петром Сидоренком.
Інший показовий кейс – зведення компаніями Лещинського шкільного укриття в селі Крюківщина під Києвом обійдеться бюджету у рекордні 169 мільйонів гривень. Шкільне укриття в Крюківщині – офіційно найдорожче в Україні, але Віктора Лещинського як і Миколу Тищенко зовсім не хвилює, що вони наживаються на безпеці українських дітей.
Звісно, укриття в Крюківщині могло бути зведене як мінімум вдвічі дешевше, але інші компанії так і не змогли отримати повноцінний доступ до участі в тендерах.
Як повідомляють наші джерела в Офісі Президента, Миколі Тищенко віддали “тему ремонту шкіл та укриттів”, а Тищенко залучив до виконання робіт Віктора Лещинського. Тендерні умови виписуються під компанії Лещинського, роботи виконуються по завищеному кошторису, Тищенко з Лещинським отримують надприбутки, адже “бюджети на освіту” можуть становити до 80 відсотків від загального бюджету району.
Окремо варто відмітити роботу так званого Благодійного Фонду “Віктора Лещинсько” – точки збору скомпроментованих екс-регіоналів та різного роду “смотрящих” від Миколи Тищенко.
Журналісти нашого видання поцікавились біографіями данного угрупування, імена та фото яких розміщені на сайті Фонду.
“Волонтери” благодійного Фонду Віктора Лещинського“Волонтери” благодійного Фонду Віктора Лещинського“Волонтери” благодійного Фонду Віктора Лещинського
До числа екс-регіоналів, які добре запам’яталися українцям з часів Януковича-Азарова, можемо виділити Анрі Веремійченко та Едуарда Кодзаєва.
Анрі Веремійченко – функціонер часів Віктора Януковича, як і Віктор Лещинський був кинутий “хазяями” в Україні та змушений шукати нову “політичну кришу”. Веремійченко один із співвласників пов’язаного з оточенням Віктора Януковича Радикал Банку. Для розуміння ступені близькості Анрі Веремійченко до “сім’ї”, варто зазначити, що Радикал Банк обслуговував рейдерство цікавих Віктору Януковичу активів.
Показовою також є історія іншого екс-регіонала, “волонтера” благодійного фонду Віктора Лещинського – Едуарда Кодзаєва. Івано-франківець Едуард Кодзаєв був власником та директором СП ТОВ «Авалон», ТОВ «БК ПК-інвест» та ТОВ «Тройка інвест». У 2010 р. балотувався до Франківської міськради від Партії регіонів. Був помічником нардепа-«регіонала» Ельбруса Тадеєва.
Едуард Кодзаєв став відомий широкому загалу після того, як розтратив мільйони такзваних “кіотських грошей” які мали бути направлені на об’єкти соціальної інфраструктури в Запорізькій області. Свою вину в розкраданні коштів Кодзаєв визнав, але фактичного покарання не поніс. Після 6-ти років судових розглядів Кодзаєв отримав один рік умовно та на вкрадені кошти широко відмітив “лояльність суду”, організувавши вечірку в Домінікані.
Кейс Кодзаєва, в контексті участі останнього в БФ “Віктора Лещинського”, цікавий відразу в декількох площинах. По-перше, Кодзаєв не просто “вкрав мільйони”, він фактично вкрав кошти які призначались дітям, адже мова йде про “ремонт та утеплення шкіл”.
По-друге, варто звернути увагу на географію виграних Кодзаєвим тендерів – згідно матеріалів кримінальних справ №12016080360000300, №12015080130002280 – це місто Бердянськ.
Окремо маємо відмітити “смотрящих від Тищенко”, які за збігом обставин є також “волонтерами” благодійного фонду Віктора Лещинського. Мова йде про Володимира Приглядя та Арсена Мелкумяна.
Микола Тищенко демонструє свого “смотрящого” Володимира Приглядя журналістам
Цікава також особистість екс-секретаря Ужгородської міськради Арсена Мелкумяна – “смотрящого від Тищенко” за лісовим господарством. Арсен Мелкунян призначений за вказівкою Миколи Тищенко, пізніше був знятийначальником ОВА Віктором Микитою. До функціоналу Мелкумяна входило “обілечування лісників Закарпаття” по схемі, за якою Микола Тищенко пізніше почав обілечувати колл-центри.
Як бачимо, Благодійний Фонд Віктора Лещинського – це не так про допомогу, як про доступ до бюджетних коштів. І поки Микола Тищенко сидить під домашнім арештом, Віктор Лещинський продовжує генерувати кеш, виграючи тендера по квотам екс-кума голови ОП.
МВФ та експерти Світового банку готують пропозиції щодо змін у пенсійній системі України, які, на думку фахівців Міжнародного валютного фонду, сприятимуть підтримці незахищених верств населення. Про це йдеться у меморандумі МВФ.
Зміни називаються “комплексним концептуальним базисом для покращення пенсійного забезпечення” і включають перегляд впровадження другого рівня пенсійного забезпечення. У меморандумі зазначено, що зростання видатків на пенсійне забезпечення має відбуватися лише за умови збалансування ресурсів пенсійного фонду, зокрема через середньостроковий аналіз фіскальної стійкості та аналіз боргового навантаження.
Які обмеження пропонує МВФ у пенсійній системі та соцвиплатах? МВФ пропонує заборонити запровадження нових спеціальних пенсій або надання додаткових пільг до існуючих пенсійних виплат. Також не рекомендується збільшувати виплати шляхом дискреційного підвищення або зміни існуючих зобов’язань для скорочення віку виходу на пенсію.
Механізм підтримки вразливих верств населення передбачає вдосконалення адресності та верифікації пільг для незахищених верств. Різні програми соціальної підтримки будуть об’єднані в єдиний пакет соціальної підтримки на основі індивідуальної потреби, незалежно від статусу одержувача, будь то внутрішньо переміщена особа чи громадянин з іншим статусом. Проте ці зміни в соціальному забезпеченні поки що є проєктними, і часові рамки впровадження пенсійної реформи та соціальних виплат у меморандумі не вказано.
Голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики України, Данило Гетманцев, попереджає про необхідність ревізії податкової політики в країні у зв’язку з погіршенням бюджетної ситуації, яке очікується до 2025 року. Він також зазначив, що одним з варіантів урядових заходів для поповнення бюджету розглядається можлива девальвація української гривні.
“На жаль, без перегляду податків не обійтися, оскільки у 2025 році бюджетна ситуація ще більше погіршиться. Не тільки через зростання видатків на армію, які ми маємо закривати власними силами, а й через невизначеність із міжнародною допомогою. Потреба в міжнародному фінансуванні України на 2025 рік оцінюється в 32 млрд доларів, з яких 15 млрд доларів ми поки не розуміємо, чим покривати”, – сказав Гетьманцев в інтерв’ю.
Також розглядаються варіанти емісії або прискореної девальвації гривні та перерозподіл залишку коштів місцевих бюджетів на суму до 155 млрд грн. Але до таких варіантів вдаватимуться в крайньому випадку, зазначив голова комітету.
“Підвищення податків це теж погане рішення, тут немає дискусії, але, воно, скажімо так, з усіх наявних є найменш шкідливим, і тому ми очікуємо на пропозиції саме щодо оподаткування від Кабінету міністрів”, – додав Гетманцев.
Комісія Ради перевірить будівництво фортифікацій на північному кордоні України з Білоруссю, повідомив заступник голови цієї ТСК Михайло Цимбалюк з фракції “Батьківщина”.
Згідно з інформацією, наразі контроль за будівництвом фортифікаційних споруд вже здійснюється у Харківській області та інших регіонах України.
За словами Цимбалюка, комісія Ради перевірить будівництво на території Волинської, Рівненської, Житомирської та Київської областей, де також зазначені зауваження до цих робіт.
Очікується, що інспектори ретельно перевірять всі аспекти будівництва, щоб забезпечити відповідність процедур та нормативів, а також уникнути можливих порушень.
“У нас не тільки Харківщина, тривожні сигнали є з інших областей. І наше завдання перевірити цю інформацію і встановити істину. Це дуже чутлива тема, і ми прекрасно усвідомлюємо, що більшість цих матеріалів мають ступінь обмеженої державної таємниці”, – сказав Цимбалюк.
Він зазначив, що інколи ціна робіт і одного й того ж будівельного матеріалу “коливається в рази”.
Лише цього року на фортифікації з бюджету виділили майже 38 мільярдів гривень.
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру наближеній особі колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова та його раднику.
Прес-служби органів повідомили, що ідеться про тестя ексголови ДФС Романа Насірова, забудовника Олександра Глімбовського.
«За процесуального керівництва прокурорів САП детективи НАБУ викрили схему легалізації частини неправомірної вигоди, яку одержав голова ДФС на свою користь та на користь третіх осіб протягом 2015-2016 років. Йдеться про рекордний хабар у розмірі понад 722 млн грн, який надавався за дії, пов’язані із забезпеченням відшкодування ПДВ підконтрольним агрохолдингу юридичним особам у розмірі понад 3,2 млрд грн. Наразі про підозру повідомлено двом особам: наближеній до ексголови ДФС особі (дії кваліфіковані за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 209 КК України) та його раднику (ч. 3 ст. 209 КК України)», – інформує САП.
Слідство вважає, що Глімбовський допоміг легалізувати 13 млн євро неправомірної вигоди, яку, на думку сторони обвинувачення, отримав Насіров від олігарха Олега Бахматюка за позачергове відшкодування ПДВ його компаніям. Глімбовський нібито легалізував всю суму хабаря та витратив її на придбання недобудованого житлово-офісного комплексу з паркінгом у центрі Києва «Метрополь». Комплекс продовжили будувати та отримувати додаткові доходи, зокрема у 2022-2023 рр.
Наприкінці 2023 року НАБУ і САП домоглися накладення арешту на 81 об’єкт нерухомості та понад 30 млн грн, які забудовник набув завдяки легалізованим коштам.
Іншу частину неправомірної вигоди у сумі 7,9 млн євро, яка знаходилась на рахунках ще однієї підконтрольної офшорної компанії, легалізував радник Насірова. 5,5 млн доларів він відмив шляхом укладення агентського договору у січні 2017 року, а у квітні – серпні 2018 року – ще 2,8 млн євро як оплату за договорами купівлі-продажу.
Вживаються заходи щодо встановлення обставин легалізації останньої частини неправомірної вигоди у розмірі 5,5 млн дол. та причетних до цього осіб.
Раніше повідомлялося, що НАБУ і САП розслідують легалізацію ймовірного хабаря, одержаного Насіровим. У справі фігурував тесть ексголови ДФС Глімбовський.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру ексголові ДФС Роману Насірову в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також про підозру в наданні цієї вигоди повідомили олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.
Слідство встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 – серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому, становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії, підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-прокладку, залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.
При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, не включаючи відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.
Колишньому голові Державної міграційної служби України (ДМСУ) Максиму Соколюку повідомили про підозру у заволодінні бюджетними коштами на суму понад 88 мільйонів гривень під час реконструкції адмінбудівлі ДМСУ. Соколюк обіймав цю посаду з 7 грудня 2015 року до 29 вересня 2021 року, коли його звільнили після підозр у розкраданні коштів на будівництво нового офісу міграційної служби на вул. Павловська, 29 у Києві.
Про це повідомили НАБУ та САП.
За даними слідства, у 2015 році ДМС України отримала будівлю у центрі Києва для облаштування центрального офісу. Бізнесмен, який мав «дружні» стосунки з представниками ДМС та іншими високопосадовцями, організував схему розкрадання бюджетних коштів під час реконструкції будівлі з використанням підконтрольних осіб у структурі міграційної служби.
Для реалізації злочинного задуму він змовився з тодішніми головою ДМС, начальником Управління ресурсно-господарського забезпечення та капітального будівництва ДМС, а згодом і з заступником голови ДМС. Вони заволоділи коштами, виділеними на облаштування будівлі, сприяючи бізнесмену в укладанні договорів з підконтрольними йому компаніями, спотворюючи результати торгів і здійснюючи оплату за невиконані роботи та ненадані послуги.
Протягом кількох років злочинна група заволодівала бюджетними коштами шляхом завищення вартості та обсягів виконаних робіт. В результаті, реконструкцію будівлі центрального офісу ДМС не завершили, комп’ютерні комплекси з відповідним програмним забезпеченням існують лише на папері, а відповідальні за реконструкцію компанії припинили діяльність.
У вересні 2023 року САП і НАБУ повідомили про підозру колишнім заступнику голови та начальнику Управління ресурсно-господарського забезпечення та капітального будівництва ДМС, а також організатору схеми – бізнесмену з РФ.
Нагадаємо, Кабінет міністрів звільнив Максима Соколюка з посади голови ДМС України та призначив Наталію Науменко виконуючою обов’язки голови ДМС. Верховна Рада розглядатиме питання кадрових перестановок в Кабінеті міністрів у першій декаді жовтня, про що повідомив глава парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук анонсував низку кадрових змін в уряді, зазначивши, що не всі міністри є ефективними на своїх посадах.
