Khreshchatyknews.com

Позначка: бюджет

  • Тарифи можуть зрости на 50%: назвали умови МВФ для України

    Тарифи можуть зрости на 50%: назвали умови МВФ для України

    Наші джерела в Офісі Президента повідомляють, що Міжнародний валютний фонд висуває жорсткі вимоги щодо формування тарифної політики України на найближчі роки. Зокрема, за даними співрозмовників, МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення на енергоносії та житлово-комунальні послуги щонайменше на 50% у 2026 році.

    За задумом фонду, домогосподарства мають стати одним із ключових джерел покриття дефіциту державного бюджету. Мова йде про зміну фінансової моделі: частина навантаження, яке сьогодні покривається зовнішніми кредиторами, переходить на плечі українських споживачів.

    Співрозмовники в ОП зазначають, що влада вже шукає спосіб адаптувати цю вимогу так, щоб отримані від підвищення тарифи кошти можна було спрямувати на відновлення та ремонт критичної інфраструктури. Йдеться передусім про енергетичні об’єкти, теплопостачання, мережі водопроводу й каналізації, які зазнали значних пошкоджень під час російських атак.

    За словами джерел, на Банковій розглядають модель, за якої підвищення тарифів юридично обґрунтовуватиметься “економічною необхідністю”, а фактично — стане інструментом акумулювання ресурсів для інфраструктурних програм.

    МВФ традиційно наполягає на ринковому ціноутворенні та скороченні бюджетних дотацій. Проте політичний контекст робить це питання особливо чутливим: підвищення тарифів для населення під час війни може викликати значне невдоволення й соціальну напруженість.

    Влада, за нашою інформацією, намагається знайти компроміс між вимогами кредитора і можливостями домогосподарств. Обговорюється можливість поетапного підвищення або розширення програм субсидій, щоб зменшити удар по малозабезпеченим верствам населення.

    За даними джерел, остаточні домовленості ще не закріплені, проте питання тарифів є одним із ключових у перемовинах з МВФ. Саме його просувають як базову умову наступних траншів підтримки.

    Якщо запропонована фондом модель буде реалізована, українським сім’ям вже у 2026 році доведеться зіткнутися з істотним зростанням вартості енергоносіїв і комунальних послуг — із відповідними соціально-економічними наслідками.

  • Україна купує «свій» газ у Європі утричі дорожче через приватний експорт з родовищ

    Україна купує «свій» газ у Європі утричі дорожче через приватний експорт з родовищ

    Англійський суд зобов’язав колишніх власників ПриватБанку Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова відшкодувати близько $3 млрд збитків і судових витрат. На цьому тло українська дійсність демонструє інше: гучні вироки не обов’язково блокують старі схеми у зерновій логістиці й газовидобутку.

    У липні Високий суд Англії визнав двох українських бізнесменів відповідальними за масштабне шахрайство проти ПриватБанку, а тепер визначив і суму компенсації — близько $3 млрд. Рішення стало резонансним сигналом для міжнародних юрисдикцій і кредиторів, однак в Україні, за оцінками експертів ринку, олігархічні конструкції продовжують працювати — через контроль над логістикою, ресурсами й пов’язаними структурами.

    Показовий кейс — зерновий термінал «Боріваж» у порту «Південний». Попри арешт і передачу у власність держави пів року тому, фактичний контроль над операційними процесами, за твердженнями критиків, залишився у пов’язаних з Геннадієм Боголюбовим орбітах. Йдеться про суттєві грошові потоки, які мали б працювати на бюджет, але, як стверджують опоненти, осідають у приватному секторі. Формально держава — власник, фактично — управління й комерційна вигода лишаються предметом гострих питань.

    Інша лінія — газ. Україна виділяє мільярди гривень на імпорт палива з ЄС перед зимою, але сутність парадоксу в тому, що частина цього «європейського» газу має українське походження. За оцінками галузевих аналітиків, видобуток на Полтавщині та Харківщині пов’язують із приватними компаніями, що продають ресурс на європейському ринку, після чого країна змушена купувати його назад за вищою ціною. У фокусі — активи, які приписують орбіті Ігоря Коломойського та його партнеру Віталію Хомутинніку, зокрема Сахалінське родовище на Харківщині та «Укрнафтобуріння». Гравці ринку називають це класичною моделлю «видобуток тут — маржа там».

    Наслідок для держави — дорожче паливо і втрачена рента, для споживачів — тарифний тиск, для системи — перманентний дефіцит довіри. Після лондонського рішення очікування очевидні: аудити, перевірка договорів, реальна зміна контролю на державних активах, а також синхронізація кримінальних і цивільних процесів, щоби юридичні перемоги конвертувалися у фінансові й управлінські результати в Україні.

  • Елітне містечко “Вітаград” коштувало державі понад 100 млн гривень, – ЗМІ

    Елітне містечко “Вітаград” коштувало державі понад 100 млн гривень, – ЗМІ

    Журналісти викрили багаторічну схему в котеджному містечку “Вітаград”, через яку державний бюджет втратив понад 100 мільйонів гривень податків. Про це йдеться у розслідуванні Кирила Вольного для СтопКору.

    За даними журналістів, забудовник Анатолій Прилипко систематично занижував реальну вартість елітних котеджів. Фактично покупець отримував готовий будинок, ціна якого могла сягати мільйона доларів, проте у документах зазначалась лише купівля землі та “недобудови” на десятки разів дешевше.

    Журналісти провели експеримент: під час спілкування з менеджеркою компанії Наталією, яка є співмешканкою Прилипка, їм відкрито запропонували оформити угоду за схемою з “недобудовою”. Такі угоди дозволяють уникати сплати податків у значних розмірах.

    За попередніми підрахунками, у містечку продано щонайменше 60 котеджів. Якщо кожен із них реалізували за заниженою ціною, держава могла втратити сотні мільйонів гривень податків. Для обходу закону забудовники користуються послугами лояльних оцінювачів, які завищують або занижують вартість об’єктів за окрему плату.

    Розслідувачі також вказують на можливу зацікавленість контролюючих чиновників у збереженні схем. Серед мешканців “Вітаграду” є прокурори, судді та інші посадовці, які, можливо, сприяли уникненню відповідальності.

    Журналісти передали матеріали до Бюро економічної безпеки, яке наразі розслідує справу. Проте забудовник продовжує торгувати нерухомістю та шукати нові способи обходу закону, тоді як держава втрачає мільйони.

  • Обшуки в КМДА та лікарнях: чиновників підозрюють у розтраті бюджетних коштів при закупівлях медикаментів

    Обшуки в КМДА та лікарнях: чиновників підозрюють у розтраті бюджетних коштів при закупівлях медикаментів

    Правоохоронці розпочали розслідування ймовірних зловживань під час закупівель лікарських засобів і медичних виробів для столичних лікарень. За версією слідства, чиновники Департаменту охорони здоров’я КМДА могли лобіювати низку постачальників, внаслідок чого ціни на товари зростали у 3–5 разів. Провадження ведеться в рамках кримінальної справи №12025100000000988 від 31 липня 2025 року.

    Головне управління Нацполіції Києва проводить розслідування можливих масових бюджетних зловживань під час закупівель Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації. Слідство відкрите за ч. 4 ст. 191 ККУ (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах).

    За даними слідчих, посадовці департаменту організували «злочинний механізм» постачань ліків і медвиробів за завищеними цінами — при щорічних обсягах закупівель, що перевищують 2 млрд грн. У фокусі розслідування — низка постачальників, зокрема ТОВ «Медгарант», ТОВ «Протек солюшнз Україна», ТОВ «Артек медікал груп» та ПП «Науково-виробнича фірма «Като» — саме їх, за версією слідства, лобіювали у тендерах.

    Правоохоронці стверджують, що одна з ключових ролей у схемі належала раднику нині вже колишнього першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника. Нібито цей радник погоджував із постачальниками технічні завдання та надсилав їх до заступника директора Департаменту, який курирував робочу групу з підготовки вимог до закупівель. Далі робоча група, як стверджує слідство, «безперешкодно» затверджувала ці технічні вимоги — що фактично звужувало коло можливих учасників торгів і забезпечувало перемогу потрібним компаніям.

    У матеріалах кримінального провадження окремо названий кейс: закупівля ендопротезів та комплектів інструментарію навесні 2025 року (очікувана вартість — 123,3 млн грн). За даними слідства, техніко-медичні вимоги до цієї закупівлі розробляли представники ПП «Като», а документи потрапили до департаменту через посередників — зокрема лікарів відповідної лікарні. Переможцем у відповідному лоті стало саме це приватне підприємство.

    Під час розслідування правоохоронці провели низку обшуків — зокрема за місцем проживання уповноваженої особи з публічних закупівель Департаменту (с. Требухів Броварського району). Вилучені мобільні телефони та інші носії інформації визнані речовими доказами; на частину з них накладено арешт судовими ухвалами, на частину — відмовлено через недоведеність необхідності арешту.

    Слідство поки не оприлюднює оцінки загальних можливих втрат бюджету — у судових ухвалах немає орієнтовних цифр. Правоохоронці повідомляють, що активна фаза розслідування ще триває й набирає обертів.

    Із переліку фігурантів і структур, згаданих у матеріалах, видно, що увага правоохоронців зосереджена на періоді роботи Департаменту під керівництвом Валентини Гінзбург (директорка з 23 жовтня 2017 року по 13 жовтня 2025 року). Офіційно її звільнення / відхід на пенсію співпав у часі з початком активних слідчих дій. Також у тексті справи фігурує ім’я Миколи Поворозника — багаторічного першого заступника голови КМДА, якого називали куратором «медичного» напрямку у мерії; за даними слідства, радник Поворозника нібито координував роботу з постачальниками.

    Що відомо про компанії, згадані в розслідуванні:

    • ТОВ «Медгарант» — постачальник медобладнання, має значну кількість державних договорів; керівник — Артур Жулінський, бенефіціар — Олександр Островський.

    • ТОВ «Протек солюшнз Україна» та ТОВ «Артек медікал груп» — також активні учасники держтендерів; у медіа раніше пов’язували їх з оточенням бізнесмена Миколи Кузьми.

    • ПП «Науково-виробнича фірма «Като»» — постачальник, який, за версією слідства, підготував вимоги для тендеру на ендопротези.

    Інциденти та питання до роботи Департаменту охорони здоров’я Києва не є новиною: у 2020 році Валентину Гінзбург критикували за звітність щодо забезпечення медзакладів засобами захисту на початку пандемії; також у 2021 році окремі її заступники потрапляли під підозру у різних епізодах, пов’язаних із закупівлями. Проте до теперішнього моменту остаточних висновків у багатьох із попередніх випадків не було.

    Після відходу Гінзбург тимчасово очолила департамент Тетяна Мостепан; контроль за роботою департаменту після відходу Миколи Поворозника здійснює перший заступник голови КМДА Петро Пантелеєв (в.о.). Представники столичної мерії поки не надавали публічних детальних коментарів щодо ходу слідства та можливих фінансових втрат бюджету.

    Правоохоронні органи продовжують слідчі дії й документообіг: вилучають електронні носії, опитують фігурантів та з’ясовують обсяги й механізми ймовірних зловживань. Остаточні висновки та розмір можливих збитків міському бюджету будуть відомі після завершення експертиз і відповідних процесуальних кроків.

  • Без конкуренції й із завищеними цінами: ремонт Центру реабілітації в Києві обійдеться бюджету в 163 млн

    Без конкуренції й із завищеними цінами: ремонт Центру реабілітації в Києві обійдеться бюджету в 163 млн

    Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю Шевченківського району Києва уклав договір із ТОВ “Європерспектива” на капітальний ремонт будівлі на суму 126,63 млн грн. З урахуванням попередніх угод, загальна вартість реконструкції сягне 163,37 млн грн. Про це повідомляють “Наші гроші”.

    Ремонт триватиме до кінця 2026 року у приміщенні на вулиці Зоологічна, 3. Ще у грудні 2024 року журналісти фіксували завищення вартості будівельних матеріалів у попередньому договорі на 36,74 млн грн.

    Фінансування робіт передбачено з місцевого бюджету: 44,14 млн грн у 2025 році та 82,49 млн грн у 2026-му. Проєкт розробило ТОВ “Проєктія”, експертизу провела філія “Київоблбудекспертиза”. Ціна договору — тверда, вона включає 1,67 млн грн на ризики і 11,99 млн грн на інфляцію.

    Моніторинг ринкових цін виявив значні розбіжності з кошторисом:

    • Теплоізоляція для повітропроводів врахована по 1 489 грн/м² — ринкова ціна 504–881 грн/м² (переплата у 2–3 рази).

    • Кутовий відбійник — 2 310 грн/м, тоді як на ринку 260–554 грн/м (дорожче у 4–9 разів).

    • Настінний поручень — 7 331 грн/шт, аналоги коштують 1 200–1 776 грн/шт.

    • Вогнезахисна фарба — 589 грн/кг замість 438 грн/кг.

    • Арматура — 46 475 грн/т замість 32 435–34 150 грн/т.

    • Декоративні екрани для радіаторів — 5 341 грн/шт при ринкових 849–1 090 грн.

    • Гранітна плитка — 5 904 грн/м² при ринковій ціні 1 104–2 856 грн/м².

    Лише за цими позиціями, за оцінками журналістів, можлива переплата перевищує 3 млн грн — це еквівалентно вартості близько 20 дронів DJI Matrice 4T.

    Кошторис також містить 5,31 млн грн на приховані двері преміумкласу, 5,24 млн грн на стелі Armstrong та 1,34 млн грн на індивідуальні вітражі. Зарплата будівельників у документі вказана 26 515 грн на місяць — значно нижче реального середнього рівня по Києву (близько 40 000 грн), що може свідчити про приховані виплати через завищення вартості матеріалів.

    Підрядника обрали без конкуренції — на тендер не подався жоден інший учасник. Вимоги до потенційних підрядників включали 111 одиниць техніки, попередні підтверджені акти вивозу будівельних відходів, а також роботу без авансу.

    Тимчасовий керівник Центру — Іван Ручка, за закупівлі відповідає Наталія Кузуб.
    ТОВ “Європерспектива” зареєстроване у 2017 році, нинішній власник — Олексій Масалов. Попередній — Олексій Ющенко, очільник релігійної громади та громадської організації. Із 2023 року компанія отримала у Шевченківському районі підрядів на 186,16 млн грн, переважно від того ж замовника.

  • У двох районах Києва «будують» шкільні укриття, що не відповідають ДБН

    У двох районах Києва «будують» шкільні укриття, що не відповідають ДБН

    У Києві викрито схему розпилу коштів на будівництві протирадіаційних укриттів у школах №186 на вул. Сєченова та НВК №209 «Сузір’я» на Березняківській. За даними розслідування, посадовці районних адміністрацій забезпечили перемогу у тендерах підконтрольним компаніям і вибудували систему «відкатів» через фіктивні договори. Контракти отримали ПрАТ «Укратоменергобуд» і ТОВ «БК “Мега Стайл”» — загалом на понад півмільярда гривень, з умовами, що дозволяли збільшувати вартість робіт без належного контролю та оплачувати їх без підтверджувальних актів.

    Аналіз техдокументації показав, що укриття проєктували під стадіонами, а захисний шар перекриття становив близько 50 сантиметрів замість щонайменше двох метрів, як цього вимагають чинні норми для захисних споруд (ДБН В.2.2-5:2023). Такі конструкції фактично не здатні виконувати функцію сховища під час ракетних обстрілів і створюють ризики для життя дітей. Чиновники просували ці рішення попри відсутність у підрядників релевантного досвіду саме у сфері будівництва захисних споруд.

    Формально міська влада затверджувала робочі проекти укриттів для школи №186 і оголошувала закупівлі для «Сузір’я», однак реальний зміст договорів і параметри робіт викликають запитання. За наявними документами, рішення про будівництво споруди подвійного призначення для школи №186 ухвалювали у 2024 році, а у 2024–2025 роках публікувалися тендери на зведення таких укриттів, що підтверджує офіційний статус проектів і масштаби фінансування.

    Ключовий вузол претензій — відповідність нормам безпеки. Діючі ДБН для захисних споруд визначають мінімальні параметри міцності та геометрії конструкцій, які не можуть бути довільно «оптимізовані» під кошторис, зокрема щодо товщини захисних елементів, висоти приміщень і шляхів евакуації. У випадку зі шкільними об’єктами на Голосієво й Березняках виявлені відхилення несумісні з вимогами до протирадіаційних укриттів.

    Окремо звертає на себе увагу історія підрядників. «Мега Стайл» уже потрапляла в поле зору аудиторів і журналістів через невідповідність кошторисів та завищення цін у інших закупівлях комунальних структур Києва, що ставить питання до доброчесності відбору і тут.

    На тлі суми, що підбирається до 830 мільйонів гривень за двома проектами, найбільше обурює те, що «укриття» на папері в реальності можуть не захистити дітей. Без негайної експертизи проектних рішень і повної ревізії договорів ризики перетворяться на фактичну небезпеку.

  • У Харкові стартує будівництво онкоцентру за 3 млрд: ціни на матеріали суттєво завищені

    У Харкові стартує будівництво онкоцентру за 3 млрд: ціни на матеріали суттєво завищені

    У Харкові розпочали будівництво нового обласного онкоцентру вартістю понад 3 мільярди гривень, профінансованого у межах програми Ukraine Facility. Департамент капітального будівництва Харківської ОДА уклав угоду з консорціумом «Білдінг Груп», який має завершити першу чергу об’єкта до кінця 2028 року. Планується зведення лікувального корпусу, енергетичного блоку, станції медичних газів та облаштування укриття на понад тисячу осіб.

    Попри важливість проєкту, журналісти «Наших грошей» виявили ознаки можливих завищень у кошторисі. Частина будівельних матеріалів зазначена за цінами, що перевищують ринкові. Наприклад, керамічна цегла у документах коштує майже вдвічі дорожче, ніж у місцевих постачальників, а вартість гіпсових сумішей — у кілька разів вища за пропозиції великих ритейлерів. Також у графі транспортування матеріалів нерідко стоять нулі, що може означати «вбудовану» вартість доставки без розшифрування. За попередніми оцінками, лише за трьома позиціями потенційна переплата може сягати близько 30 мільйонів гривень.

    Консорціум став єдиним учасником тендеру. Замовник вимагав підтвердження значного досвіду виконання складних будівельних робіт, а підрядник послався на кілька попередніх проєктів у Харківській області, включно з реконструкцією лікарні та адміністративних будівель. До робіт планують залучити низку субпідрядних компаній.

    Журналісти також відзначають зв’язки частини учасників консорціуму з бізнес-структурами, пов’язаними з колишнім народним депутатом від «Партії регіонів» Анатолієм Денисенком. Раніше ці компанії вже отримували значні держзамовлення, а аналітики неодноразово фіксували у них підозріло високі кошториси.

    Будівництво онкоцентру — один із найбільших проєктів медичної інфраструктури у прифронтовому Харкові. Від прозорості і ефективності використання коштів буде залежати не лише строки реалізації, а й довіра до відновлювальних програм у регіоні, який щодня перебуває під загрозою обстрілів.

  • У прифронтовому місті Лозова купують штучну траву для поля удвічі дорожче за ринок

    У прифронтовому місті Лозова купують штучну траву для поля удвічі дорожче за ринок

    Управління освіти, молоді та спорту Лозівської міської ради Харківської області оголосило тендер на 1 мільйон гривень для закупівлі 924 кв. метрів штучної трави для футбольного поля. Аукціон заплановано на 3 листопада, а поставку матеріалу — до кінця місяця.

    Згідно з даними системи Prozorro, вартість одного квадратного метра трави становить 1080 грн, що більш ніж удвічі перевищує середньоринкову ціну. Для порівняння: у вересні цього року Центральний міський стадіон у Миколаєві придбав аналогічну траву по 564 грн/м² з ПДВ.

    В управлінні освіти Лозової пояснили різницю “покращеними характеристиками”: підвищеною щільністю ворсу, більшою кількістю стібків, стійкістю до ультрафіолету та наявністю латексної підкладки. Також чиновники наголосили, що матеріал має бути сертифікований FIFA і доставлений безпосередньо замовнику.

    Попри це, навіть за таких параметрів різниця в ціні понад 500 тисяч гривень виглядає сумнівною — на ринку сертифікована футбольна трава коштує від 480 до 572 грн/м².

    Нагадаємо, мер Лозової Сергій Зеленський тісно співпрацює з головою Харківської ОВА Олегом Синєгубовим та головою облради Тетяною Єгоровою-Луценко. Саме ця група, за даними місцевих джерел, формує пул “перевірених” підрядників, які отримують найприбутковіші тендери в регіоні.

    Через контроль над бюджетними потоками у Харківській області ці компанії регулярно виграють закупівлі без реальної конкуренції, завищують ціни й “освоюють” кошти під виглядом благоустрою.

    Водночас Лозова все частіше фігурує в кримінальних провадженнях, пов’язаних із розкраданням бюджетних коштів та зловживанням владою. Серед таких справ — незаконна вирубка дерев на понад 5 млн грн, схеми у сфері благоустрою та покривання місцевих посадовців, зокрема воєнкомів, які потрапляли в ДТП у стані сп’яніння.

    Усе це свідчить про існування стійкої корупційної вертикалі, що охоплює міську владу, місцеві правоохоронні структури та представників обласного керівництва.

  • Держборг України перевищив 8 трлн гривень: у Мінфіні пояснили причини

    Держборг України перевищив 8 трлн гривень: у Мінфіні пояснили причини

    Станом на 30 вересня 2025 року державний та гарантований державою борг України становив 8 024,1 млрд грн, або 194,2 млрд дол. США. У вересні борговий портфель зріс на 78,4 млрд грн (≈1,63 млрд дол.), повідомили в Міністерстві фінансів.

    У структурі зобов’язань переважає зовнішній компонент: 6 063,2 млрд грн (75,6%) або 146,8 млрд дол. США. Внутрішній борг становить 1 960,9 млрд грн (24,4%) або 47,5 млрд дол. США. Збільшення у вересні відбулося насамперед за рахунок зовнішніх ресурсів — пільгового фінансування ЄС, Світового банку та урядів країн-партнерів. Водночас внутрішній борг за місяць скоротився на 0,3 млрд грн.

    У Мінфіні підкреслили, що завдяки міжнародній підтримці та зваженій борговій політиці вдається знижувати вартість обслуговування та подовжувати строки погашення зобов’язань. Це має пом’якшити тиск на бюджет у середньостроковій перспективі та забезпечити прогнозованість виплат на тлі воєнних ризиків.

  • «Катастрофічний» 2026-й: Україна ризикує залишитися без допомоги ЄС

    «Катастрофічний» 2026-й: Україна ризикує залишитися без допомоги ЄС

    Наступний рік може стати критичним для України фінансово. Народний депутат Ярослав Железняк, посилаючись на матеріал The Economist, заявив, що без чітких рішень Євросоюзу щодо підтримки Україна може опинитися на межі банкрутства вже до лютого. Він попереджає: головна проблема не лише в тому, скільки грошей пообіцяють, а в тому, чи зможуть країни ЄС узгодити умови й напрямки цієї допомоги.

    Железняк звертає увагу, що нині не існує гарантованого механізму стабільного фінансування України з боку ЄС. Попри публічні заяви про пакети підтримки, всередині Євросоюзу немає єдності ні щодо джерела коштів, ні щодо того, як саме їх можна витрачати. Одні країни виступають проти використання заморожених російських активів як застави чи джерела виплат. Інші не хочуть фінансувати закупівлю зброї у союзників, особливо у США, наполягаючи, що ці гроші мають працювати на їхню власну оборонну промисловість. І є держави, які бояться втратити «бюджетну дисципліну» і не готові нарощувати внески в загальноєвропейські механізми допомоги.

    У результаті маємо парадокс: про великі суми говорять, але жодної впевненості немає — ні коли вони надійдуть, ні на що саме їх дозволять витрачати. Железняк каже, що нині під питанням не тільки сам кредит у сотні мільярдів євро під російські активи, а й сфери його використання: оборона, бюджетні дірки, відновлення інфраструктури. Кожна з країн намагається нав’язати власні умови, і це затягує рішення.

    Ще один чутливий момент, на який звертає увагу The Economist і який цитує депутат, — ставлення партнерів до ризику корупції в Україні. Західні уряди визнають, що українська оборонна промисловість навчилася швидко виробляти дрони та інші технології, які реально працюють на фронті. Але при цьому залишається недовіра до прозорості розподілу коштів. Для частини європейських столиць це аргумент не поспішати з прямими інвестиціями у військові програми всередині України.

    Узагальнюючи цю позицію, Железняк описує ситуацію так: запас міжнародної підтримки обмежений у часі; у лютому ми можемо підійти до точки, коли без зовнішніх грошей бюджет просто не зведеться; навіть якщо ЄС погодиться на новий пакет, немає впевненості, що ці кошти справді підуть на критичні потреби, а не застрягнуть у політичних торгах між столицями Євросоюзу. І все це відбувається на тлі того, що український уряд всередині країни продовжує анонсувати програми підтримки бізнесу й соціальні ініціативи, тоді як зовнішні партнери бачать першочерговим питанням виживання бюджету й фінансування оборони.

    Таким чином, і The Economist, і цитований ним Железняк описують один і той самий ризик: фінансова стійкість України тепер залежить не стільки від суми обіцяної допомоги, скільки від здатності ЄС домовитися й довіряти Києву в питанні використання цих грошей.