Khreshchatyknews.com

Позначка: бпла

  • Новоросійськ під масованою атакою дронів: у місті працює ППО, пошкоджені будинки та спалахнула пожежа

    Новоросійськ під масованою атакою дронів: у місті працює ППО, пошкоджені будинки та спалахнула пожежа

    У ніч на 12 серпня російський Новоросійськ у Краснодарському краї опинився під масованою атакою безпілотників. За даними моніторингових Telegram-каналів, удари та робота російської протиповітряної оборони тривали понад п’ять годин. Місцева влада підтвердила пошкодження цивільної інфраструктури внаслідок падіння уламків.

    За даними OSINT-моніторингу, атака розпочалася вночі та тривала кілька годин. У різних районах міста місцеві жителі чули вибухи та звуки роботи систем протиповітряної оборони. Російська сторона заявляє про спроби відбити атаку безпілотників.

    Мер Новоросійська підтвердив, що місто атакували не лише повітряні безпілотники. За його словами, також була зафіксована атака безпілотними катерами. Внаслідок падіння уламків у Новоросійську пошкоджено кілька житлових будинків, комерційну будівлю та будмайданчик.

    Російські джерела також повідомляли про можливе застосування ракет, однак ця інформація наразі не має незалежного підтвердження. Точна кількість використаних засобів ураження та масштаби атаки також залишаються невідомими.

    На тлі атаки в центральній частині Новоросійська виникла пожежа. Очевидці повідомляли про сильний запах гару та задимлення. На оприлюднених місцевими жителями відео можна побачити роботу російської ППО, після чого в місті фіксувалися яскраві спалахи.

    Причина та точне місце загоряння на момент публікації не встановлені. Російська влада також не повідомляла про всі обставини можливих влучань, тому оцінити реальні масштаби пошкоджень наразі складно.

    Особливу увагу ця атака привертає через стратегічне значення Новоросійська. Місто розташоване на узбережжі Чорного моря та має великий портовий комплекс, який відіграє важливу роль у російській торгівлі та експорті енергоносіїв.

    За оцінками OSINT-аналітиків, однією з можливих цілей атаки міг бути саме порт Новоросійська. Він є одним із ключових експортних вузлів Росії на Чорному морі, зокрема для транспортування нафти. Водночас наразі немає підтвердження, що саме порт став безпосередньою ціллю атаки.

    Не виключається також, що удар міг бути пов’язаний із військовою інфраструктурою в районі Новоросійська. Зокрема, аналітики припускають, що атака могла мати на меті перешкодити можливому застосуванню російськими військовими крилатих ракет із кораблів-носіїв, які могли перебувати в районі міста.

    Новоросійськ уже неодноразово ставав ціллю українських атак. Його стратегічне значення зумовлене не лише розташуванням військово-морських об’єктів, а й роллю міста в російській нафтовій логістиці.

    У липні Reuters повідомляло, що в порту Новоросійська фактично запровадили негласні обмеження на нічний рух суден. За інформацією видання, таким чином російська сторона намагається зменшити ризики для кораблів через загрозу атак. Водночас публічно російська влада не визнавала наявність серйозних проблем із безпекою судноплавства.

    Ще один серйозний інцидент стався в Новоросійську у квітні. Після нічної атаки безпілотників там спалахнула пожежа на об’єкті «Транснефті», який пов’язаний із обслуговуванням великих нафтових танкерів. Тоді наслідки атаки також привернули увагу через важливість міста для російського нафтового експорту.

    Удари по Новоросійську можуть мати не лише військовий, а й економічний ефект. Портова інфраструктура міста є важливою для експорту російської нафти, а тривалі перебої в її роботі здатні впливати на обсяги постачання енергоносіїв на міжнародні ринки.

    За наявними оцінками, середньомісячний експорт російської нафти вже знижувався до мінімальних показників за останні вісім місяців. Однією з причин називали тривалий простій нафтового терміналу «Шесхаріс» у Новоросійську.

    Таким чином, нинішня атака може мати для Росії значення одразу на кількох рівнях. З одного боку, йдеться про військову інфраструктуру та можливі об’єкти Чорноморського флоту, з іншого — про критично важливий порт і нафтову логістику. Водночас остаточні цілі нічного удару та реальні масштаби завданих пошкоджень стануть зрозумілими лише після появи додаткової інформації.

    Станом на ранок 12 серпня російська сторона продовжує повідомляти про наслідки атаки. Незалежно перевірити всі заяви про кількість збитих безпілотників, можливі влучання та пошкодження наразі неможливо.

  • Мінус $50 млн і одразу шість «очей» російських дронів: ЗСУ накрили важливі цілі РФ від Луганщини до Курщини

    Мінус $50 млн і одразу шість «очей» російських дронів: ЗСУ накрили важливі цілі РФ від Луганщини до Курщини

    Сили оборони України протягом 10–11 серпня провели серію точкових ударів по російській військовій інфраструктурі на тимчасово окупованих територіях та безпосередньо в Росії. Серед підтверджених Генеральним штабом цілей — сучасний зенітний ракетний комплекс «Бук-М3», командно-спостережний пункт, склади матеріально-технічного забезпечення та одразу шість пунктів управління російськими безпілотниками. Таким чином українські військові одночасно вдарили по кількох критичних елементах російської бойової системи — протиповітряній обороні, управлінню, логістиці та дронових підрозділах.

    Генеральний штаб повідомив, що 11 серпня одним із найцінніших уражених об’єктів став російський зенітний ракетний комплекс «Бук-М3» у районі населеного пункту Тополі на тимчасово окупованій території Луганської області. У повідомленні Генштабу йдеться саме про ураження комплексу; додаткові дані щодо ступеня його пошкодження наразі не оприлюднені.

    «Бук-М3» належить до найбільш сучасних серійних комплексів середнього радіуса дії, які використовує російська армія. Він призначений для боротьби з літаками, вертольотами, крилатими ракетами та іншими повітряними цілями і є важливим елементом ешелонованої системи ППО російських військ.

    Оцінки вартості одного такого комплексу відрізняються залежно від конфігурації. Українські військові джерела раніше називали орієнтовну ціну $40–50 млн. 23 липня Державна прикордонна служба, повідомляючи про знищення іншого «Бук-М3» на Донеччині, оцінювала його приблизно у $50 млн.

    Той липневий епізод показовий іще з однієї причини: російський комплекс було виявлено під час переміщення в напрямку фронту та уражено українським безпілотником. Фактично відносно дешеві ударні дрони дедалі частіше використовуються для знищення техніки вартістю в десятки мільйонів доларів.

    Ураження чергового «Бук-М3» важливе не тільки через вартість самої машини. Російські системи ППО прикривають командні пункти, артилерію, склади, логістичні маршрути та райони концентрації військ. Тому вибивання таких комплексів потенційно створює більш сприятливі умови для подальшої роботи українських розвідувальних та ударних безпілотників у конкретному районі. Це логічний військовий ефект від послаблення ППО, хоча Генштаб не повідомляв, чи був нинішній удар частиною конкретної багатоступеневої операції.

    Удар по командному пункту вже на території Росії

    Того ж 11 серпня Сили оборони уразили командно-спостережний пункт російських військ у районі Теребрено Бєлгородської області РФ. Генштаб не розкрив, якому саме підрозділу належав об’єкт і якими засобами його атакували. Також поки немає офіційної інформації щодо втрат особового складу.

    Командно-спостережні пункти забезпечують управління підрозділами, збір даних про ситуацію на полі бою, передачу наказів та координацію дій між різними елементами військового угруповання. Тому їх ураження може тимчасово ускладнювати управління російськими силами на відповідній ділянці.

    Водночас українські військові не повідомляють деталі операції — ані тип використаного озброєння, ані відстань запуску, ані конкретні результати всередині командного пункту. Отже, говорити про його повне знищення без додаткового підтвердження наразі не варто.

    У Ровеньках під удар потрапила російська логістика

    Ще однією ціллю стали склади матеріально-технічних засобів у Ровеньках на тимчасово окупованій Луганщині. Їх ураження також офіційно підтвердив Генеральний штаб.

    Матеріально-технічні склади можуть використовуватися для накопичення боєприпасів, пального, запасних частин, спорядження та іншого майна, необхідного російським підрозділам. Водночас Генштаб не уточнював, що саме зберігалося на ураженому об’єкті в Ровеньках, тому конкретний склад запасів або масштаб втрат поки невідомі.

    Загальна логіка подібних ударів полягає в тому, щоб змушувати російські війська відтягувати запаси далі від фронту, дробити склади на менші об’єкти та витрачати більше ресурсів на логістику й захист.

    Одразу шість пунктів управління російськими дронами

    Не менш важливий блок операцій відбувся напередодні, 10 серпня. Сили оборони завдали ударів одразу по шести пунктах управління російськими БпЛА.

    За даними Генерального штабу, цілі були розташовані:

    у районах Шевченка Першого, Комара та Веселого на Донеччині;

    у районі Ходяківки Курської області Росії;

    а також у районах Залізничного та Нестерянки Запорізької області.

    Таким чином удари охопили щонайменше три різні операційні райони — Донеччину, Запоріжжя та прикордонну територію Росії.

    Пункти управління БпЛА стали одними з ключових об’єктів сучасної війни. Саме з них оператори керують розвідувальними та ударними дронами, ведуть спостереження за позиціями, коригують артилерійський вогонь і проводять атаки FPV-безпілотниками.

    Знищення самого дрона часто позбавляє противника лише одного апарата. Удар по пункту управління може мати значно ширший ефект, оскільки одночасно виводить з роботи операторів, антени, ретранслятори, термінали зв’язку та інше обладнання.

    Генштаб заявив, що всі шість зазначених об’єктів були уражені точними ударами, однак не деталізував кількість знищених операторів або обладнання.

    Чому боротьба з дронами стала одним із головних напрямів

    Інтенсивність використання безпілотників на фронті продовжує різко зростати. За ранковим зведенням Генштабу за 10 серпня, російські війська лише протягом однієї доби застосували 10 631 дрон-камікадзе та здійснили понад 3200 обстрілів позицій українських військ і населених пунктів.

    Ще днем раніше Генштаб повідомляв про понад 6300 дронів-камікадзе протягом доби. Ці цифри охоплюють велику кількість FPV та інших безпілотних систем і демонструють масштаб того, наскільки важливою стала «дронова» складова бойових дій.

    Саме тому Сили оборони дедалі частіше намагаються бити не лише по окремих апаратах у повітрі, а й по всьому ланцюгу їх застосування: операторах, пунктах управління, складах дронів, антенах, ретрансляторах і транспорті.

    Удари відбуваються на тлі значно ширшої кампанії

    Серія атак 10–11 серпня не обмежилася цілями безпосередньо біля фронту.

    У ніч проти 11 серпня українська сторона також повідомила про ураження НПЗ «Орскнефтеоргсинтез» в Оренбурзькій області Росії. Об’єкт розташований приблизно за 1500 км від українського кордону.

    Напередодні, 10 серпня, Генеральний штаб підтверджував ще один далекобійний удар — по нафтохімічному комплексу в Тобольську Тюменської області. Ціль знаходиться більш ніж за дві тисячі кілометрів від України.

    Тобто українські удари зараз одночасно спрямовані на кілька рівнів російської військової системи: безпосередньо фронтові цілі, тилові склади та командні центри, протиповітряну оборону, дронову інфраструктуру і стратегічні підприємства далеко в російському тилу.

    У Генштабі прямо пояснюють таку тактику необхідністю послідовно знижувати здатність Росії вести бойові дії та забезпечувати функціонування її військових угруповань.

    «Бук-М3» уже не вперше стає ціллю

    Сучасні російські системи сімейства «Бук» регулярно стають пріоритетними цілями українських підрозділів.

    Наприкінці липня підрозділ «Фенікс» Держприкордонслужби повідомляв про знищення іншого «Бук-М3» на Донеччині. Система рухалася в бік фронту й була виявлена українською розвідкою. Її орієнтовну вартість тоді оцінювали у $50 млн.

    За кілька днів до нинішньої атаки також повідомлялося про знищення ще одного комплексу «Бук-М3», вартість якого окремі українські джерела оцінювали приблизно у $45 млн.

    Такі втрати особливо відчутні через складність виробництва сучасних систем ППО. На відміну від звичайної бронетехніки, комплекс потребує складної радіолокаційної електроніки, ракет, систем наведення та підготовленого екіпажу.

    Водночас на підставі відкритих повідомлень не можна достовірно визначити, скільки боєздатних «Бук-М3» наразі має Росія: актуальний склад її парку ППО не розкривається.

    Одночасний удар по кількох «нервах» російської армії

    У нинішній серії атак найбільш показовою є саме комбінація цілей.

    «Бук-М3» відповідає за захист російських сил від повітряних загроз. Командно-спостережний пункт — за управління. Склади — за постачання. Пункти управління БпЛА — за одну з найбільш активних ударно-розвідувальних складових сучасного фронту.

    Ураження всіх цих елементів протягом короткого проміжку часу створює комплексний ефект: противнику необхідно одночасно відновлювати ППО, логістику, зв’язок та дронові підрозділи.

    Сам Генеральний штаб підсумував, що робота по ключових цілях продовжується, а Сили оборони нарощують результативність і намагаються послаблювати наступальний потенціал російських військ.

    При цьому щодо більшості об’єктів поки використовується саме формулювання «уражено», а не «знищено». Це важлива різниця: ступінь пошкодження «Бук-М3», командного пункту та складів ще потребує додаткового підтвердження. Натомість Генштаб уже підтверджує сам факт успішних ударів по всіх зазначених цілях.

  • Росіяни оголосили «вільне полювання» на авто на Херсонщині

    Росіяни оголосили «вільне полювання» на авто на Херсонщині

    На Херсонщині російські окупаційні війська посилюють використання безпілотників для полювання на автомобілі. Російські військові отримали вказівки щодо так званого «вільного полювання» на автотранспорт, зокрема із застосуванням дронів з оптоволоконним керуванням.

    Про це повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

    За даними Сил оборони, російські окупанти збільшили кількість дронових розрахунків у регіоні. Їхнє завдання полягає, зокрема, у пошуку та ураженні автомобілів, які можуть становити інтерес для російських військових.

    Особливу увагу окупанти приділяють транспортним засобам, які за зовнішніми ознаками можуть бути ідентифіковані як автомобілі Сил оборони України. Водночас активність російських операторів безпілотників створює додаткову небезпеку і для цивільного населення, оскільки дрони можуть атакувати транспорт у населених пунктах та поблизу об’єктів, де одночасно перебуває багато людей і автомобілів.

    За словами Прокудіна, найближчими тижнями ризик ударів може бути особливо високим у районах значного скупчення автотранспорту. Йдеться, зокрема, про території поблизу супермаркетів, ринків та автозаправних станцій.

    Голова Херсонської ОВА закликав мешканців регіону залишатися максимально пильними та враховувати зростання загрози під час пересування автомобілем. В умовах активного застосування російськими військами безпілотників будь-яке скупчення машин може привертати увагу операторів дронів.

    Окрему небезпеку становлять безпілотники з оптоволоконним керуванням. Такі дрони мають особливості, які ускладнюють протидію їм традиційними засобами радіоелектронної боротьби, оскільки зв’язок між оператором та апаратом здійснюється через фізичний кабель, а не радіоканал.

    Застосування таких безпілотників російськими військами на Херсонському напрямку посилює загрозу для транспортного сполучення та пересування людей. Росіяни можуть використовувати дрони для спостереження за дорогами, виявлення автомобілів та подальшого завдання ударів.

    При цьому випадки переслідування цивільних за допомогою російських безпілотників на Херсонщині вже фіксувалися. Нещодавно один із російських дронів переслідував чоловіка, який перебував біля ринку в Херсоні та торгував овочами.

    За словами Олександра Прокудіна, безпілотник близько хвилини кружляв навколо автомобіля та переслідував людину. Цей випадок став черговим свідченням того, що російські війська використовують безпілотники не лише для ураження військових цілей, а й для полювання на цивільних мешканців регіону.

    Херсонщина залишається однією з найбільш небезпечних областей України через близькість до позицій російських військ та постійні обстріли. Окупанти регулярно застосовують артилерію, авіацію та безпілотники для атак по населених пунктах і цивільній інфраструктурі.

    На цьому тлі збільшення кількості російських дронових розрахунків та використання безпілотників з оптоволоконним керуванням створює нові ризики для мешканців області. Українські військові продовжують протидіяти російським безпілотникам, однак через масштаб їхнього застосування загроза для людей і транспорту залишається високою.

  • Один із найбільших НПЗ Росії у вогні: дрони масовано атакували Ярославль і полетіли на Москву

    Один із найбільших НПЗ Росії у вогні: дрони масовано атакували Ярославль і полетіли на Москву

    Російський Ярославль у ніч на 6 серпня опинився під масштабною атакою безпілотників, після якої пожежа спалахнула на одному з найбільших нафтопереробних підприємств країни — заводі «Славнефть-ЯНОС». Місцеві жителі повідомляли про вибухи, у мережі з’явилися кадри великих стовпів диму над промисловою частиною міста, а влада на певний час перекривала рух трасою з Ярославля у напрямку Москви. Паралельно безпілотники атакували Московський регіон. Російська влада назвала наліт на Ярославську область наймасовішим за весь час.

    Перші повідомлення про загрозу почали надходити глибокої ночі. Губернатор Ярославської області Михайло Євраєв повідомив про оголошення безпілотної небезпеки, а невдовзі після цього в регіоні почали фіксувати атаку БПЛА. Через ситуацію влада перекрила виїзд із Ярославля в напрямку Москви. За повідомленнями російських та незалежних медіа, йшлося про ділянку поблизу великого нафтопереробного підприємства.

    Згодом Євраєв заявив, що Ярославська область пережила наймасштабнішу атаку безпілотників від початку таких нальотів на регіон. Точну кількість дронів і ступінь пошкодження промислових об’єктів на момент перших повідомлень російська влада детально не розкривала. Водночас фотографії та відео, поширені очевидцями й OSINT-ресурсами, показували потужне задимлення в районі Ярославського нафтопереробного заводу.

    За результатами геолокації оприлюднених кадрів OSINT-аналітики дійшли висновку, що пожежа виникла саме на території «Славнефть-ЯНОС» — великого НПЗ у південній частині Ярославля. На ранкових відео було видно густий дим, який здіймався над територією підприємства. Незалежні російські медіа також повідомили про пожежу на заводі після атаки БПЛА.

    На момент появи перших повідомлень достовірних даних про конкретні установки, які могли бути пошкоджені внаслідок удару, не було. Тому оцінювати можливий вплив атаки на роботу всього підприємства поки зарано.

    Під ударом один із найбільших НПЗ Росії

    Ярославський НПЗ є далеко не пересічним об’єктом російської паливної промисловості. ПАТ «Славнефть-ЯНОС» називає себе одним із найбільших нафтопереробних підприємств РФ. Завод було введено в експлуатацію ще у 1961 році, а його встановлена потужність становить близько 15 млн тонн нафти на рік.

    Підприємство виробляє автомобільний бензин і дизельне паливо стандарту Євро-5, авіаційний керосин та паливо для реактивних двигунів, мастила, бітум, скраплені гази, мазут та інші продукти нафтопереробки. Територія промислового комплексу займає понад 800 гектарів.

    За оцінками Reuters, потужність Ярославського НПЗ становить приблизно 300 тисяч барелів нафти на добу. Він розташований приблизно за 250 км на північний схід від Москви, що робить регулярні атаки на нього показовими з погляду дальності застосування ударних безпілотників.

    Завод уже неодноразово ставав ціллю атак. Зокрема, у грудні 2025 року Генеральний штаб ЗСУ повідомляв про ураження «Славнефть-ЯНОС». Тоді джерела Reuters у галузі заявляли, що було пошкоджено установку первинної переробки нафти CDU-4 та наливну естакаду. Роботу підприємства призупиняли, а пошкоджена установка забезпечувала близько третини його потужностей.

    У 2026 році повідомлення про атаки на цей завод також з’являлися неодноразово. Зокрема, наприкінці квітня місцеві жителі заявляли про численні вибухи в Ярославлі та атаку БПЛА в районі НПЗ. Тож наліт 6 серпня став продовженням серії ударів по одному з ключових об’єктів російської нафтопереробки.

    Безпілотники одночасно атакували Москву

    Неспокійною ніч була не лише для Ярославської області. У Московському регіоні також працювала російська протиповітряна оборона.

    Мер Москви Сергій Собянін протягом ночі та ранку повідомляв про безпілотники, які нібито прямували в бік російської столиці. За його твердженнями, російські сили ППО перехопили кілька апаратів. Загалом у повідомленнях Собяніна йшлося щонайменше про шість збитих дронів. Даних про значні пошкодження безпосередньо в Москві на момент ранкових повідомлень не було.

    Таким чином, атака охопила одразу кілька регіонів у центральній частині Росії, а її географія вкотре засвідчила здатність безпілотників долати значні відстані вглиб російської території.

    Удари по НПЗ створюють дедалі більше проблем російському паливному ринку

    Наліт на Ярославський НПЗ відбувається на тлі систематичних атак на російські нафтопереробні підприємства, нафтобази та іншу енергетичну інфраструктуру.

    Такі удари мають особливе значення через специфіку нафтопереробки. Пошкодження навіть однієї критичної технологічної установки може змусити підприємство скорочувати переробку або повністю зупиняти окремі виробничі процеси на час ремонту. Відновлення складного обладнання іноді займає тижні або місяці, особливо в умовах санкцій та обмеженого доступу Росії до частини західних технологій.

    Сам Ярославський завод показує масштаб потенційного ефекту: переробка близько 15 млн тонн сировини на рік робить його важливим елементом російського паливного сектору. При цьому підприємство виробляє не лише автомобільне пальне, а й авіаційний керосин та паливо для реактивних двигунів.

    Російська нафтова інфраструктура стала однією з постійних цілей далекобійних атак. Через повторювані пошкодження НПЗ Москва змушена маневрувати між завантаженням вцілілих заводів, експортом сирої нафти, внутрішнім забезпеченням бензином і дизельним пальним та ремонтами пошкоджених установок.

    Саме тому важливим показником ситуації є не тільки факт пожежі після чергового удару, а те, чи доведеться підприємству зменшити обсяги переробки. На ранок 6 серпня достовірної інформації про масштаб зупинки Ярославського НПЗ не було.

    Масштаб наслідків ще встановлюється

    Найбільш показовим у нічній атаці стало одночасне поєднання двох факторів: удару по великому енергетичному об’єкту в Ярославлі та появи безпілотників поблизу Москви.

    Фактично йдеться про атаку в глибокому тилу Росії. Від українського кордону до Ярославля — сотні кілометрів, а сам НПЗ розташований відносно недалеко від російської столиці.

    При цьому офіційного повідомлення української сторони про причетність до конкретного удару станом на ранок 6 серпня не було. Тому твердження російських посадовців про українське походження всіх безпілотників залишаються заявами російської сторони.

    Натомість сам факт пожежі в районі «Славнефть-ЯНОС» підтверджується численними відеозаписами та повідомленнями незалежних російських видань і OSINT-аналітиків.

    Подальший вплив удару залежатиме від того, яке саме обладнання було пошкоджене. Якщо атака зачепила установки первинної чи вторинної переробки, це може позначитися на виробництві пального. Якщо ж пожежа була локалізована на допоміжній інфраструктурі, завод потенційно здатний відновити нормальну роботу значно швидше.

    Проте вже зараз зрозуміло, що атака 6 серпня стала однією з найпомітніших для Ярославської області. Російська влада сама назвала її наймасовішою для регіону, тоді як кадри густого диму над одним із найбільших НПЗ країни вкотре продемонстрували вразливість російської нафтової інфраструктури навіть за сотні кілометрів від кордону.

  • Російська ППО збила дрон просто над пляжем у Геленджику: серед відпочивальників багато загиблих і поранених

    Російська ППО збила дрон просто над пляжем у Геленджику: серед відпочивальників багато загиблих і поранених

    На російському чорноморському узбережжі сталася трагедія під час атаки безпілотників. У курортному селі Архипо-Осипівка, що входить до муніципального утворення Геленджик Краснодарського краю РФ, безпілотник після роботи протиповітряної оборони впав у районі пляжу, де на той момент перебувала велика кількість відпочивальників. За попередніми офіційними даними російської сторони, загинули щонайменше троє людей, а кількість госпіталізованих згодом зросла до 17. Серед тяжко поранених є діти.

    Інцидент стався у понеділок, 3 серпня, на тлі чергової атаки безпілотників на південь Росії. Перші повідомлення про трагедію почали поширювати російські Telegram-канали та очевидці. На опублікованих у мережі відеозаписах чути стрілянину та вибухи, після яких люди починають залишати пляж.

    За даними ASTRA та інших російських джерел, безпілотник опинився безпосередньо над курортною зоною, після чого по ньому почала працювати російська протиповітряна оборона. Після ураження апарат втратив керування та впав у районі, де перебували відпочивальники.

    Початково губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв повідомляв про трьох загиблих та 13 постраждалих. Пізніше дані щодо кількості поранених були оновлені.

    За словами помічника міністра охорони здоров’я РФ Олексія Кузнєцова, після інциденту до медичних закладів доставили вже 17 людей. Четверо госпіталізованих перебували у тяжкому стані, серед них — двоє дітей.

    Водночас у соціальних мережах та Telegram з’являлися повідомлення про більшу кількість загиблих. Зокрема, в окремих публікаціях ішлося вже про шість жертв і 17 поранених. Однак на момент підготовки матеріалу ці цифри не були підтверджені офіційно, тому достовірно говорити можна лише про щонайменше трьох загиблих.

    На пляжі були сотні людей

    Архипо-Осипівка є одним із популярних курортів російського чорноморського узбережжя. Населений пункт розташований на узбережжі приблизно за кілька десятків кілометрів від самого Геленджика та влітку приймає значну кількість туристів.

    Саме серпень традиційно є піком туристичного сезону. За даними туристичних ресурсів, місцеві пляжі влітку можуть бути сильно завантажені вже з раннього ранку. Архипо-Осипівка позиціонується насамперед як місце сімейного відпочинку завдяки пологому заходу у воду та розвиненій курортній інфраструктурі.

    Цього року попит на відпочинок у цьому районі залишався високим навіть на тлі регулярних атак безпілотників на Краснодарський край. Російський союз туріндустрії ще навесні повідомляв, що бронювання в Архипо-Осипівці на літній сезон демонструвало приріст приблизно на 90% порівняно з попереднім роком.

    Саме тому в момент падіння дрона на узбережжі перебувало багато людей. На кадрах із місця події видно заповнений пляж, а після вибуху частина відпочивальників починає швидко залишати берег.

    Очевидці заявляють, що сирени не було

    Одна з головних обставин трагедії, яка зараз активно обговорюється, — робота системи оповіщення.

    Очевидці та користувачі російських соціальних мереж стверджують, що перед початком роботи ППО сигнал повітряної тривоги на пляжі не звучав. На відео, яке поширилося після інциденту, дійсно можна почути характерні звуки стрілянини та подальший вибух, однак звуку сирени на цих фрагментах немає. Водночас самі по собі відеозаписи не дозволяють встановити, чи працювала система оповіщення в інших частинах населеного пункту.

    Один із користувачів, який заявив, що перебував у цей час в Архипо-Осипівці, описував кілька пострілів та потужний вибух, після якого люди почали масово залишати пляж. За його словами, безпілотник пролітав над узбережжям, після чого почалася робота ППО. Це свідчення очевидця з соцмережі й незалежно воно наразі не підтверджене.

    Російська влада на момент появи перших повідомлень детально не пояснювала, чи оголошувалася евакуація пляжів перед початком роботи протиповітряної оборони.

    ППО працювала безпосередньо над курортною зоною

    Окремі питання викликає рішення застосовувати засоби ураження проти безпілотника безпосередньо над територією з великою кількістю цивільних.

    Точний тип дрона, засобу ППО, яким його уражали, а також траєкторію польоту апарата достовірно не встановлено. Тому стверджувати, що саме стало безпосередньою причиною падіння БпЛА на пляж, без результатів розслідування передчасно.

    Разом із тим відео та повідомлення очевидців вказують на те, що перед падінням апарата в районі пляжу було чути роботу засобів протиповітряної оборони.

    Важливо, що у Краснодарському краї діють обмеження на публікацію матеріалів, які демонструють безпілотники та роботу російської ППО. Про відповідну заборону місцеві ресурси нагадували жителям регіону ще раніше.

    Попри це, після трагедії в мережі з’явилася значна кількість кадрів очевидців.

    Атаки на Краснодарський край стали регулярними

    Трагедія біля Геленджика сталася на тлі систематичних атак безпілотників на об’єкти у Краснодарському краї. Навесні та влітку 2026 року дрони неодноразово фіксували в районі Туапсе та інших населених пунктів регіону.

    Зокрема, у квітні-травні серія атак припала на Туапсинський нафтопереробний завод та морський термінал. Унаслідок ударів виникали пожежі та фіксувалися розливи нафтопродуктів, що навіть позначилося на туристичних бронюваннях у частині курортів регіону.

    Водночас у самій Архипо-Осипівці туристичний сезон продовжувався практично у звичайному режимі. Місцеві ресурси впродовж літа регулярно публікували кадри заповнених пляжів та рекламували курортний відпочинок.

    Тепер ситуація 3 серпня стала одним із найтяжчих інцидентів із цивільними на російському курорті внаслідок атаки безпілотників та роботи ППО.

    Кількість жертв ще може змінитися

    Інформація про наслідки трагедії продовжує уточнюватися. На цей момент підтверджені російською стороною дані свідчать щонайменше про трьох загиблих та 17 госпіталізованих. Четверо поранених перебувають у тяжкому стані, серед них двоє дітей.

    Водночас у мережі поширюються повідомлення про можливе збільшення кількості загиблих до шести осіб. Поки офіційного підтвердження цих даних немає.

    Також залишається відкритим питання, чому пляж не був евакуйований на тлі повітряної загрози та чому відпочивальники продовжували перебувати просто неба в момент роботи російської ППО.

    Саме ці обставини — робота системи оповіщення, рішення про застосування засобів ППО над заповненим людьми узбережжям і безпосередня причина падіння безпілотника — потребують окремого встановлення. Поки російська влада повідомляє переважно про кількість жертв і надання медичної допомоги постраждалим, а повної офіційної картини того, як саме сталася трагедія на пляжі в Архипо-Осипівці, немає.

  • У Бєлгороді після атаки спалахнув університет, де розробляли дрони: з’явилися фото масштабних руйнувань

    У Бєлгороді після атаки спалахнув університет, де розробляли дрони: з’явилися фото масштабних руйнувань

    У російському Бєлгороді в ніч проти 3 серпня після атаки безпілотників спалахнула пожежа в одному з корпусів Бєлгородського державного технологічного університету імені В. Г. Шухова. Цей навчальний заклад займається дослідженнями у сфері безпілотних систем, розробкою окремих елементів керування БпЛА та підготовкою фахівців для роботи з дронами. Після удару в мережі з’явилися фото й відео, на яких видно сильне займання та значні пошкодження будівлі.

    Про пожежу першими повідомили місцеві Telegram-канали та незалежне російське видання ASTRA. Протягом ночі оперативний штаб Бєлгородської області кілька разів попереджав жителів про небезпеку атак безпілотників, однак російська влада спочатку не деталізувала наслідки удару по самому університету. Вранці місцеві пабліки опублікували кадри пошкодженого корпусу БДТУ. На них помітні вибиті вікна, обгорілі приміщення та сліди сильної пожежі.

    Йдеться про Бєлгородський державний технологічний університет імені Володимира Шухова — федеральний державний виш, підпорядкований Міністерству науки та вищої освіти Росії. Це великий технічний навчальний і науковий центр регіону, де поряд із традиційними інженерними напрямами останніми роками активно розвивали робототехніку та безпілотні технології.

    За даними ASTRA, в університеті розробляли автоматизовану систему керування безпілотними літальними апаратами на базі російського мікропроцесора «Міландр». У відкритих описах зазначалося, що систему планували використовувати для цивільних завдань — моніторингу ліній електропередач, теплотрас, аерофотозйомки та інших інженерних робіт. Водночас самі технології автономного керування та компоненти БпЛА є типовими технологіями подвійного призначення, тобто можуть застосовуватися як у цивільній, так і в інших сферах.

    Зв’язок університету з безпілотною тематикою підтверджується й іншими відкритими матеріалами. На платформі «Університет 2035» за БДТУ імені Шухова зареєстрований проєкт Arctic Drone — розробка безпілотного літального апарата, здатного працювати за екстремально низьких температур. Проєкт стосується створення технологічних компонентів робототехніки та безпілотних систем.

    Крім того, в університеті ведуться наукові дослідження у сфері робототехніки та автономних систем. У травні 2026 року в науковому журналі БДТУ було опубліковане дослідження, присвячене керуванню реконфігурованим мобільним роботом зі складною системою руху. Це додатково демонструє, що робототехніка є одним із напрямів технологічних досліджень закладу.

    Окремо розвивається й освітня складова. У квітні 2026 року Новоросійська філія БДТУ оголосила набір на нову спеціальність «Експлуатація безпілотних авіаційних систем». Після завершення програми студенти мають отримувати кваліфікацію оператора безпілотних літальних апаратів. Навчання доступне після 9-го та 11-го класів.

    За інформацією ASTRA, влітку головний університет у Бєлгороді також відкривав програму для школярів, присвячену конструюванню та розробці безпілотних апаратів. Саме ця обставина стала однією з причин, чому після нічної атаки увага була прикута не просто до навчального корпусу, а до технологічної спеціалізації установи.

    Втім, наразі немає незалежного підтвердження тверджень, що безпосередньо в атакованому корпусі здійснювалося серійне виробництво бойових дронів для російської армії. У відкритих джерелах підтверджуються передусім дослідницькі, освітні та інженерні проєкти у сфері БпЛА. Тому формулювання про те, що в університеті «збирали військові дрони», потребує обережності.

    Сам удар став частиною масштабної нічної атаки на російські регіони та тимчасово окупований Крим. У ніч проти 3 серпня повідомлення про вибухи надходили з Керчі, Феодосії, Сімферополя, Сакського району, Володимирської та Бєлгородської областей. У Володимирській області після атаки, зокрема, виникла масштабна пожежа на великому логістичному комплексі Wildberries.

    У самому Бєлгороді протягом ночі діяла небезпека ударів БпЛА. Російські місцеві ресурси повідомляли про роботу систем протиповітряної оборони та вибухи. Влада області підтверджувала масовані атаки безпілотників на Бєлгород і прилеглий округ, хоча повного переліку пошкоджених об’єктів одразу не називала.

    Після появи ранкових фотографій стало зрозуміло, що корпус університету отримав серйозні пошкодження. NV із посиланням на місцевий Telegram-канал «Пепел Белгород» опублікував зображення, на яких видно значні сліди вогню всередині будівлі та пошкоджений фасад.

    Інформації про загиблих або поранених саме внаслідок удару по університету на момент появи повідомлень не було. Російська влада також не назвала масштабу матеріальних збитків та не повідомила, які саме лабораторії або приміщення постраждали.

    Для Бєлгородської області атаки безпілотників давно стали регулярним явищем через близькість регіону до українського кордону. Місто розташоване лише за кілька десятків кілометрів від України, тому повітряні тривоги, вибухи та повідомлення про роботу російської ППО там фіксують практично щодня.

    Водночас удар по технологічному університету вирізняється тим, що заклад має підтверджені програми та дослідження у сфері безпілотних систем. БДТУ не обмежувався лише теоретичними курсами: у відкритих джерелах є інформація про створення власних рішень для керування дронами, розробку спеціалізованих апаратів, робототехнічні дослідження та підготовку майбутніх операторів БпЛА.

    Наразі українська сторона офіційно не заявляла про причетність до удару саме по БДТУ імені Шухова та не називала цей університет серед підтверджених цілей нічної атаки. Тому достовірно можна говорити лише про сам факт пожежі після атаки безпілотників та про технологічні проєкти університету, які підтверджуються відкритими джерелами.

    Повний масштаб руйнувань і можливий вплив атаки на роботу лабораторій та програм, пов’язаних із БпЛА, ще належить встановити. Однак оприлюднені вранці 3 серпня кадри свідчать, що щонайменше один із корпусів університету постраждав суттєво.

  • Чернігів під безперервною атакою дронів: є влучання, пожежа та поранений

    Чернігів під безперервною атакою дронів: є влучання, пожежа та поранений

    Російські війська вранці у понеділок, 3 серпня, розпочали серію атак безпілотниками по Чернігову. Перші вибухи жителі міста почули близько 6:30, після чого повітряна загроза зберігалася протягом кількох годин. Унаслідок одного з ударів пошкоджене підприємство, на місці влучання виникла пожежа. Щонайменше одна людина отримала осколкові поранення. Інформація про остаточні наслідки атаки продовжує уточнюватися.

    Про удар повідомив начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський. За його словами, російські війська застосували проти міста безпілотні літальні апарати. Після одного з влучань було пошкоджене місцеве підприємство та почалася пожежа.

    Спочатку міська влада не повідомляла про потерпілих, наголошуючи, що інформація уточнюється. Згодом Брижинський підтвердив, що внаслідок російської атаки одна людина отримала осколкові поранення.

    Яке саме підприємство стало ціллю удару та наскільки серйозними є руйнування, на момент появи перших офіційних повідомлень не уточнювалося. Також влада не розкривала точне місце влучання, що є стандартною практикою під час війни.

    За інформацією кореспондента РБК-Україна, перші вибухи у Чернігові пролунали приблизно о 6:30 ранку. Пізніше повідомлення про роботу безпілотників та нові вибухи продовжували надходити. Таким чином, йшлося не про одиничний удар, а про тривалу повітряну загрозу для обласного центру.

    Росія запустила по Україні 181 безпілотник

    Ранкова атака на Чернігів відбулася після масштабного нічного удару Росії по Україні.

    За даними Повітряних сил, у ніч проти 3 серпня російські війська застосували 181 ударний безпілотник та дрони інших типів. Українська протиповітряна оборона працювала в різних регіонах країни. Водночас були зафіксовані й влучання.

    Атаки на Чернігів продовжилися вже після завершення основної нічної хвилі ударів.

    Чернігівська область через географічне розташування регулярно опиняється під ударами російської армії. Росія застосовує проти регіону ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби та інші засоби ураження. Особливо вразливими залишаються прикордонні громади області.

    Сам Чернігів останнім часом також дедалі частіше стає ціллю атак безпілотників.

    За тиждень до цього дрон РФ вдарив по супермаркету

    Нинішня атака сталася лише через вісім днів після одного з найтяжчих останніх ударів по Чернігову.

    26 липня російський безпілотник влучив у супермаркет АТБ у мікрорайоні ЗАЗ. У момент удару всередині магазину та поруч із ним перебували люди. Внаслідок атаки загинули двоє людей, серед яких 10-річна дитина. Кількість поранених згодом зросла щонайменше до 13 осіб.

    Тоді екстрені служби працювали безпосередньо серед житлової забудови. Частину потерпілих госпіталізували, іншим медичну допомогу надали амбулаторно.

    Російські війська того дня атакували місто не один раз. Вранці 26 липня один із безпілотників також влучив у підприємство. Після удару виникла масштабна пожежа, площа якої сягнула приблизно 1500 квадратних метрів. Рятувальникам вдалося ліквідувати займання.

    Таким чином, удар 3 серпня частково повторює тактику попередньої атаки: безпілотники заходять на місто хвилями, а загроза може зберігатися протягом тривалого часу.

    Після удару 26 липня українські джерела повідомляли, що російська армія могла застосовувати проти Чернігова реактивні безпілотники типу «Герань».

    Чернігів дедалі частіше опиняється під ударами

    Чернігів розташований приблизно за 60–70 кілометрів від кордону з Білоруссю та менш ніж за 100 кілометрів від російського кордону. Через це місто та область залишаються в зоні підвищеного ризику.

    Після відступу російських військ із півночі України навесні 2022 року наземна загроза для обласного центру суттєво зменшилася, однак повітряні атаки не припинилися. Російська армія регулярно атакує Чернігівщину ракетами та безпілотниками, а прикордонні громади потерпають також від артилерійських і мінометних обстрілів.

    Останнім часом особливо помітним стало збільшення ролі безпілотників. Росія використовує їх як для ударів по окремих об’єктах, так і під час масованих комбінованих атак.

    У випадку Чернігова ситуацію ускладнює невелика відстань до російської території: час між виявленням повітряної цілі та її наближенням до міста може бути значно коротшим, ніж для центральних чи західних регіонів України.

    Саме тому місцева влада регулярно закликає жителів не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та повідомлення про рух ударних безпілотників.

    Наслідки атаки ще встановлюють

    Станом на ранок 3 серпня підтверджено пошкодження щонайменше одного підприємства, пожежу на місці удару та поранення однієї людини.

    Повної інформації про масштаб руйнувань поки немає. На місцях влучань працюють відповідні служби, а влада збирає інформацію про можливі додаткові пошкодження.

    Чернігівська атака стала частиною чергової масштабної хвилі російських повітряних ударів. Лише протягом ночі противник запустив по Україні понад 180 безпілотників, після чого атаки на окремі регіони продовжилися вже вранці.

    Для Чернігова це вже щонайменше друга серйозна атака безпілотниками за трохи більше ніж тиждень. Після смертельного удару по супермаркету 26 липня російські дрони знову повернулися до міста — цього разу під ударом опинилося підприємство, спалахнула пожежа та є поранений.

    Остаточні наслідки ранкової атаки 3 серпня влада обіцяє повідомити після завершення роботи екстрених служб та обстеження місць ударів.

  • Росія вдруге за добу атакувала склад ROZETKA під Києвом

    Росія вдруге за добу атакувала склад ROZETKA під Києвом

    У ніч на 2 серпня російські війська вдруге за останню добу атакували складський комплекс онлайн-гіпермаркету ROZETKA у Броварах Київської області. За даними компанії, по найбільшому складу влучили два ударні безпілотники типу “Шахед”. Попри пошкодження, обійшлося без постраждалих, а підприємство продовжує працювати у штатному режимі.

    Про це повідомила пресслужба ROZETKA.

    У компанії зазначили, що атака стала вже другою менш ніж за 24 години, через що її вважають цілеспрямованим ударом по логістичній інфраструктурі.

    “Це друга атака на наш склад за 24 години. Точно не випадковість, а цілеспрямований удар. Тим не менш, ROZETKA працює за графіком”, – наголосили у компанії.

    За попередньою інформацією, внаслідок нічного удару жертв і постраждалих немає. Водночас на оприлюднених компанією фотографіях видно значні пошкодження складських приміщень після влучання безпілотників.

    Це вже другий удар по логістичному комплексу ROZETKA за останню добу. Вранці 1 серпня російські війська також атакували складські приміщення на околиці Броварів ударними дронами.

    Тоді внаслідок атаки загинула одна людина, ще семеро отримали поранення та були госпіталізовані. За інформацією медиків, один із постраждалих перебував у важкому стані. Крім того, було пошкоджено 13 автомобілів.

    Пізніше стало відомо, що ціллю російської атаки були саме складські приміщення ROZETKA. На момент удару на території логістичного комплексу перебували 270 працівників.

    У компанії поки не повідомляють про масштаби матеріальних збитків або можливий вплив повторної атаки на виконання замовлень. Водночас ROZETKA запевнила клієнтів, що продовжує працювати у звичайному режимі та виконує свої зобов’язання.

    Повторний удар по одному й тому самому цивільному логістичному об’єкту менш ніж за добу став одним із найрезонансніших випадків останніх днів. Українська влада неодноразово наголошувала, що Росія систематично атакує цивільну інфраструктуру, зокрема підприємства, логістичні центри та склади, які не є військовими об’єктами, що створює додаткові ризики для працівників і порушує роботу бізнесу.

  • Генштаб підтвердив масштабний удар по Росії

    Генштаб підтвердив масштабний удар по Росії

    У ніч на 2 серпня Сили оборони України завдали серії ударів по військовій та паливній інфраструктурі Росії. Під ураження потрапили Саратовський нафтопереробний завод, військовий аеродром “Енгельс”, нафтобаза в Калузькій області, а також об’єкти, пов’язані з підготовкою та запуском російських ударних безпілотників.

    Про це повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.

    У Генштабі зазначили, що операція була проведена в межах заходів зі зниження воєнно-економічного потенціалу країни-агресора. Однією з головних цілей став Саратовський нафтопереробний завод у Саратовській області.

    За інформацією військових, зафіксовано пряме влучання по території підприємства, після чого на об’єкті виникла пожежа.

    Саратовський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Поволжя. Його виробничі потужності дозволяють переробляти близько 7 мільйонів тонн нафти на рік. Підприємство забезпечує виробництво бензину, дизельного пального, авіаційного пального та інших нафтопродуктів, які, за даними Генштабу, використовуються для потреб військово-промислового комплексу та збройних сил Росії.

    Ще однією важливою ціллю став військовий аеродром “Енгельс” у Саратовській області. Українські військові повідомили про успішне ураження об’єкта та виникнення пожежі на його території.

    Авіабаза “Енгельс” є однією з ключових баз стратегічної авіації Росії. Саме там дислокуються стратегічні бомбардувальники Ту-95МС і Ту-160, які регулярно застосовуються для запуску крилатих ракет по українських містах та об’єктах критичної інфраструктури.

    Крім того, Сили оборони України завдали удару по нафтобазі “Людиновська”, розташованій у місті Людиново Калузької області. За інформацією Генерального штабу, цей об’єкт використовується для зберігання та постачання паливно-мастильних матеріалів, зокрема для забезпечення потреб російської армії.

    Також українські військові повідомили про ураження місця зберігання, підготовки та запуску ударних безпілотників у районі населеного пункту Навля Брянської області. Подібні об’єкти відіграють важливу роль у забезпеченні російських атак дронами по території України.

    Окремо Генеральний штаб повідомив, що 1 серпня українські сили також уразили пункти управління безпілотниками противника. Удари були завдані по об’єктах у районах Ольхожемчугова Курської області Росії, а також Берестка на Донеччині, Січневого Дніпропетровської області та Яблукового Запорізької області.

    У Генштабі наголосили, що бойова робота зі знищення військової інфраструктури противника триває. Українські сили продовжують системно завдавати ударів по об’єктах, які забезпечують логістику, паливне постачання, стратегічну авіацію та застосування ударних безпілотників Росії.

    Нагадаємо, цієї ж ночі стало відомо про атаку безпілотників на логістичний центр Wildberries у Самарській області, який є одним із найбільших вузлів зберігання та розподілу товарів у Росії. Також російські джерела повідомляли про пожежі в Саратовській області після ударів по району Саратовського НПЗ та військового аеродрому “Енгельс”. Повідомлення Генерального штабу ЗСУ стало першим офіційним підтвердженням ураження низки цих стратегічно важливих об’єктів.

  • Українські дрони вдарили по складу Wildberries і Саратовському НПЗ

    Українські дрони вдарили по складу Wildberries і Саратовському НПЗ

    Україна продовжує завдавати ударів по логістичній та паливній інфраструктурі в тилових регіонах Росії. Цього разу під атаку безпілотників потрапили логістичний центр маркетплейса Wildberries у Самарській області та Саратовський нафтопереробний завод, який є одним із найбільших підприємств російської нафтопереробної галузі.

    Про це повідомила українська компанія Fire Point у Telegram.

    За її даними, удар по логістичному хабу Wildberries у селищі Новосемейкіно Самарської області завдали українські безпілотники FP-1. Зазначається, що цей комплекс виконує функції зберігання, сортування та розподілу товарів і є одним із важливих елементів логістичної мережі найбільшого російського маркетплейса.

    У Fire Point наголосили, що виведення з ладу подібних логістичних об’єктів здатне впливати на безперебійність поставок товарів, створювати додаткове навантаження на транспортну систему та змушувати компанії перебудовувати свої логістичні маршрути.

    Крім цього, під удар потрапив Саратовський нафтопереробний завод. Це підприємство вважається одним із ключових об’єктів паливної інфраструктури Росії та має потужність переробки близько 7 мільйонів тонн нафти на рік.

    На заводі виробляють бензин, дизельне пальне, авіаційний керосин та інші нафтопродукти, які використовуються як для цивільних потреб, так і для забезпечення транспортної та промислової інфраструктури.

    У компанії Fire Point зазначили, що систематичні удари по нафтопереробній і логістичній інфраструктурі Росії мають комплексний ефект. На їхню думку, такі атаки посилюють економічний тиск на країну-агресора, ускладнюють функціонування логістичних ланцюгів, збільшують витрати на ремонт і захист критично важливих об’єктів, а також змушують російську владу перекидати додаткові ресурси на оборону тилових регіонів.

    Як повідомляється, наслідки попередніх атак на логістичні центри Wildberries вже відобразилися на роботі маркетплейса. За інформацією The Moscow Times, після ударів по складах ціни на окремі категорії товарів у Росії зросли на 10–30%, а строки доставки в низці регіонів збільшилися у кілька разів.

    Крім того, продавці повідомляли про дефіцит окремих товарів і скаржилися на недостатній рівень компенсацій за продукцію, втраченої внаслідок пошкодження складських приміщень.

    На тлі регулярних атак безпілотників компанія Wildberries, за даними російських ЗМІ, почала шукати альтернативні логістичні потужності за межами Росії. Зокрема, розглядається можливість розширення інфраструктури в Казахстані, щоб вивести частину логістичних операцій із зон потенційного ризику та забезпечити стабільність постачання.

    Останніми місяцями Україна регулярно завдає ударів по об’єктах паливної, транспортної та логістичної інфраструктури на території Росії. Основними цілями стають нафтопереробні заводи, нафтобази, військові аеродроми, склади та логістичні центри. Українська сторона розглядає такі удари як спосіб послаблення ресурсної бази Росії та ускладнення забезпечення її військової машини. Водночас незалежного підтвердження заявлених наслідків ударів по логістичному центру Wildberries та Саратовському НПЗ наразі немає.