Khreshchatyknews.com

Позначка: Близький Схід

  • «Я запитаю про це Путіна»: Трамп зробив гучну заяву після звинувачень Зеленського щодо допомоги Ірану

    «Я запитаю про це Путіна»: Трамп зробив гучну заяву після звинувачень Зеленського щодо допомоги Ірану

    Президент США Дональд Трамп заявив, що особисто звернеться до президента Росії Володимира Путіна із запитанням про можливу передачу Москвою Ірану супутникових знімків американських військових баз на Близькому Сході. Таку заяву американський лідер зробив під час спілкування з журналістами на борту президентського літака Air Force One після того, як його попросили прокоментувати слова президента України Володимира Зеленського.

    Напередодні Зеленський заявив, що українська розвідка та її партнери мають інформацію про те, що Росія може передавати Ірану супутникові знімки та інші розвідувальні матеріали, які потенційно можуть використовуватися для планування ударів по американських військових об’єктах у регіоні Близького Сходу. Український президент наголосив, що така співпраця між Москвою та Тегераном створює додаткові загрози для міжнародної безпеки та свідчить про поглиблення військово-технічного партнерства двох країн.

    Під час розмови з представниками преси журналісти поцікавилися у Трампа, чи має Вашингтон підтвердження цієї інформації та як Білий дім планує реагувати у разі, якщо повідомлення підтвердяться.

    У відповідь президент США заявив, що не готовий робити остаточні висновки без перевірки фактів.

    «Ми з’ясуємо, чи це правда. Я запитаю про це Путіна. Ми з’ясуємо», – сказав Трамп.

    Водночас американський президент висловив сумнів щодо масштабів можливої допомоги Росії Ірану. За його словами, навіть якщо така співпраця мала місце, вона нібито не стала визначальним фактором.

    Трамп зазначив, що, на його думку, така підтримка «не мала великого впливу», оскільки, за його словами, Сполучені Штати «добряче розгромили» Іран. Ця заява прозвучала на тлі триваючих дипломатичних контактів Вашингтона з Тегераном, про які президент США також повідомив журналістам.

    За словами Трампа, між США та Іраном зараз тривають «хороші переговори», а шанси на досягнення певних домовленостей він оцінює як достатньо високі. Президент США наголосив, що має «достатньо часу» для врегулювання іранського питання дипломатичним шляхом.

    Заява американського президента стала продовженням дискусії навколо можливого військового співробітництва між Росією та Іраном, яке останніми роками дедалі частіше опиняється у центрі уваги західних спецслужб.

    Ще раніше американські медіа повідомляли, що розвідувальні органи США перевіряють інформацію про можливу допомогу Росії Ірану під час атак іранських безпілотників на американські об’єкти у Перській затоці. За даними джерел, слідство також аналізує інформацію про ймовірну передачу розвідувальних матеріалів та іншу підтримку, яка могла використовуватися для планування операцій.

    Крім цього, західні ЗМІ повідомляли, що Росія могла сприяти відновленню іранського ракетного потенціалу після періоду перемир’я зі Сполученими Штатами. Також з’являлася інформація про можливу передачу Тегерану окремих розвідувальних даних, хоча офіційного підтвердження цих повідомлень наразі немає.

    Водночас тема взаємин Москви та Тегерана вже неодноразово ставала предметом заяв самого Дональда Трампа. Раніше він говорив, що довіряє запевненням російського президента Володимира Путіна та голови КНР Сі Цзіньпіна про те, що вони не постачають Ірану зброю. Однак після нових повідомлень про можливу передачу супутникових даних американський президент заявив про необхідність отримати пояснення безпосередньо від Кремля.

    Заява Зеленського пролунала на тлі загального загострення ситуації навколо Близького Сходу та активного обговорення ролі Росії у підтримці Ірану. Український президент наголошував, що співпраця між Москвою та Тегераном виходить далеко за межі традиційного військово-технічного партнерства та може створювати загрозу не лише Україні, а й союзникам США.

    Поки що Білий дім не повідомляв, коли саме може відбутися розмова Дональда Трампа з Володимиром Путіним і чи включатиме вона питання можливої передачі супутникових матеріалів Ірану. Також не оприлюднено жодних офіційних висновків американських спецслужб щодо достовірності інформації, озвученої президентом України.

    Водночас слова Трампа свідчать про те, що адміністрація США принаймні публічно не відкидає необхідності перевірити озвучені Києвом дані. Чи підтвердяться підозри щодо участі Росії у передачі розвідувальної інформації Ірану, наразі залишається відкритим питанням. Сам президент США заявив, що має намір з’ясувати це безпосередньо у російського лідера.

  • Удар по автомобілю в Газі: Ізраїль ліквідував керівника служби безпеки ХАМАС

    Удар по автомобілю в Газі: Ізраїль ліквідував керівника служби безпеки ХАМАС

    Унаслідок ізраїльського авіаудару по автомобілю в центральній частині сектору Гази загинули двоє високопоставлених представників палестинської служби внутрішньої безпеки, яка діє під контролем угруповання ХАМАС. Серед ліквідованих — керівник цієї структури в центральній частині анклаву полковник Ваель Ель-Ледаві.

    Удар було завдано в неділю, 26 липня, коли автомобіль із представниками силових структур ХАМАС рухався територією міста Дейр-ель-Балах. Разом із Ель-Ледаві загинув майор Рамез Абу Зрайк, якого Reuters називає його соратником. Інформацію про загибель обох чоловіків підтвердили місцеві медики та Міністерство внутрішніх справ сектору Гази, підконтрольне ХАМАС.

    Ізраїльські військові також підтвердили проведення удару, заявивши, що його ціллю був бойовик ХАМАС. Водночас Армія оборони Ізраїлю не оприлюднила докладнішої інформації про планування операції, роль загиблих у структурі угруповання та засоби, застосовані для атаки.

    Ким був Ваель Ель-Ледаві

    За даними палестинської сторони, Ваель Ель-Ледаві мав звання полковника та очолював службу внутрішньої безпеки в центральній частині сектору Гази. Ці структури перебувають під контролем адміністрації ХАМАС і виконують функції внутрішнього нагляду, боротьби з опонентами угруповання, розслідування підозр у співпраці з Ізраїлем та підтримання контролю над населенням анклаву.

    Reuters не наводить детальної біографії Ель-Ледаві та не повідомляє, чи входив він безпосередньо до військового крила ХАМАС. Ізраїльська сторона назвала ціль удару бойовиком, однак не оприлюднила доказів або додаткових пояснень щодо його участі у плануванні атак.

    Разом із ним у машині перебував майор Рамез Абу Зрайк. Його конкретна посада та функції у повідомленні не уточнюються. Палестинське Міністерство внутрішніх справ підтвердило, що обидва чоловіки належали до підконтрольних ХАМАС силових структур.

    Удар по автомобілю в Дейр-ель-Балаху став черговою точковою операцією Ізраїлю проти посадовців поліцейських і безпекових органів ХАМАС. Протягом останніх місяців ізраїльські сили ліквідували десятки представників цих структур, зокрема керівників регіонального рівня.

    Ізраїль системно атакує силові структури ХАМАС

    Ізраїль стверджує, що багато працівників поліції та внутрішньої безпеки Гази одночасно є учасниками бойового крила ХАМАС або безпосередньо допомагають його військовим підрозділам. За версією ізраїльської сторони, окремі посадовці становлять загрозу для військових ЦАХАЛу та можуть брати участь у підготовці атак.

    ХАМАС, зі свого боку, заперечує таке узагальнення й заявляє, що Ізраїль навмисно знищує правоохоронні та адміністративні структури, щоб посилити хаос у секторі Гази. Угруповання називає удари по поліції спробою підірвати залишки системи управління анклавом та ускладнити підтримання порядку серед цивільного населення.

    У січні 2026 року внаслідок іншого ізраїльського удару загинув керівник підконтрольної ХАМАС поліції на півночі сектору Гази бригадний генерал Абдель-Насер Аль-Джаруша. Тоді Ізраїль також повідомляв про ліквідацію представників угруповання, тоді як палестинська сторона називала атаку порушенням режиму припинення вогню.

    У червні ізраїльські військові заявляли про знищення низки високопоставлених працівників загальної служби безпеки ХАМАС. Серед них, за даними ЦАХАЛу, був заступник керівника відповідного відомства.

    Такі операції демонструють, що Ізраїль розглядає не лише командирів військового крила, а й керівників внутрішніх силових структур ХАМАС як частину загальної системи управління та забезпечення угруповання.

    Удари продовжуються попри перемир’я

    Удар у Дейр-ель-Балаху відбувся на тлі формального перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС, укладеного за посередництва Сполучених Штатів у жовтні 2025 року. Домовленості зупинили повномасштабні бойові дії, однак не припинили насильство повністю.

    Ізраїльські атаки на території сектора Гази фактично відбуваються майже щодня. Ізраїль пояснює їх необхідністю реагувати на безпосередні загрози, знищувати бойовиків і перешкоджати відновленню військової інфраструктури ХАМАС.

    Палестинське угруповання звинувачує Ізраїль у систематичному порушенні домовленостей. Водночас ізраїльська сторона також заявляє про порушення перемир’я з боку бойовиків, які здійснюють атаки на військовослужбовців та намагаються відновлювати позиції у районах, де присутні сили ЦАХАЛу.

    За даними органів охорони здоров’я Гази, від початку дії жовтневого перемир’я внаслідок ізраїльських атак загинули понад 1190 палестинців, більшість із яких, як стверджує палестинська сторона, були цивільними. Незалежно перевірити розподіл загиблих між цивільними та учасниками збройних формувань в умовах війни складно.

    За той самий період бойовики в секторі Гази вбили чотирьох ізраїльських військовослужбовців. Обидві сторони покладають одна на одну відповідальність за продовження атак та нестабільність режиму припинення вогню.

    ХАМАС рідко розкриває власні втрати

    Reuters звертає увагу, що ХАМАС зазвичай не оприлюднює повної інформації про загиблих учасників своїх військових і силових структур. Через це точну кількість втрат угруповання після встановлення перемир’я визначити неможливо.

    Ізраїль часто повідомляє про ліквідацію бойовиків, командирів або посадовців служби безпеки, однак не в усіх випадках надає публічні докази їхньої участі у збройній діяльності. Палестинські відомства, своєю чергою, можуть називати загиблих працівниками цивільної поліції або державних установ, не уточнюючи їхніх можливих зв’язків із військовим крилом ХАМАС.

    Такий інформаційний розрив ускладнює незалежну оцінку наслідків кожного конкретного удару. У випадку з Ель-Ледаві відомо, що він обіймав високу посаду в підконтрольній ХАМАС службі внутрішньої безпеки. Ізраїль назвав його бойовиком, але детального обґрунтування цієї характеристики наразі не оприлюднив.

    Більшість населення Гази живе у критичних умовах

    Паралельно з точковими ударами в секторі Гази зберігається важка гуманітарна ситуація. Майже все населення анклаву, яке до війни налічувало близько двох мільйонів людей, було змушене залишити свої домівки або багаторазово змінювати місце проживання.

    Значна частина жителів перебуває в тимчасових наметах, пошкоджених будинках або переповнених прихистках. Люди стикаються з нестачею житла, води, електроенергії, медичних послуг і базових товарів.

    За оцінкою Reuters, Ізраїль фактично контролює приблизно 64% території сектору Гази. Переважна частина цивільного населення зосереджена на вузькій прибережній смузі та в районах, де зберігається адміністративний контроль ХАМАС.

    Дворічна ізраїльська військова кампанія, розпочата після нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року, спричинила масштабні руйнування житлових кварталів, доріг, лікарень та іншої інфраструктури. Ізраїль заявляє, що діє проти військової мережі угруповання, яка розміщує об’єкти серед цивільної забудови. Правозахисні організації та міжнародні установи неодноразово висловлювали занепокоєння через кількість загиблих цивільних та гуманітарні наслідки операції.

    Ліквідація може послабити контроль ХАМАС у центрі Гази

    Загибель керівника регіональної служби внутрішньої безпеки може тимчасово ускладнити роботу силових структур ХАМАС у центральних районах анклаву. Ель-Ледаві міг володіти інформацією про персонал, мережу інформаторів, внутрішні операції та заходи протидії ізраїльській розвідці.

    Водночас оцінити реальний вплив його ліквідації на систему управління ХАМАС наразі неможливо. Угруповання має розгалужену структуру й зазвичай оперативно призначає заміну загиблим керівникам.

    Для Ізраїлю такі удари мають не лише безпосереднє військове, а й психологічне значення. Вони демонструють здатність розвідки визначати місцеперебування високопоставлених представників ХАМАС навіть після завершення найактивнішої фази бойових дій.

    Однак кожна нова атака посилює напруження навколо перемир’я. ХАМАС уже неодноразово попереджав, що ліквідації командирів і посадовців можуть поставити під загрозу подальше виконання домовленостей. Після вбивства одного з високопоставлених командирів у грудні 2025 року головний переговорник угруповання заявляв, що такі дії загрожують життєздатності режиму припинення вогню.

    Удар 26 липня показує, що, попри відсутність повномасштабних наземних боїв, протистояння між Ізраїлем і ХАМАС триває. Ізраїль продовжує точкові ліквідації представників угруповання, тоді як ХАМАС звинувачує його в руйнуванні перемир’я та спробі дестабілізувати сектор Гази. Загибель Ваеля Ель-Ледаві й Рамеза Абу Зрайка стала черговим епізодом конфлікту, який формально перейшов у фазу припинення вогню, але фактично залишається далеким від політичного врегулювання.

  • Трамп відкрив Саудівській Аравії шлях до збагачення урану: чим небезпечна нова ядерна угода

    Трамп відкрив Саудівській Аравії шлях до збагачення урану: чим небезпечна нова ядерна угода

    Президент США Дональд Трамп схвалив угоду про цивільне ядерне співробітництво із Саудівською Аравією, яка може відкрити королівству шлях до створення власних потужностей зі збагачення урану. Домовленість розрахована на 30 років, передбачає участь американських компаній у розвитку саудівської атомної енергетики та найближчим часом має бути передана на розгляд Конгресу США.

    Про рішення американського президента повідомило агентство Associated Press із посиланням на двох поінформованих співрозмовників. Вони не мали повноважень публічно обговорювати документ, який на момент появи повідомлення ще не був офіційно представлений Білим домом. За інформацією агентства, угоду можуть оголосити найближчим часом.

    Одним із найбільш суперечливих положень є можливість спорудження на території Саудівської Аравії підприємства зі збагачення урану. Таке рішення мають ухвалювати після проведення спільного американо-саудівського дослідження. При цьому домовленість не означає, що завод почнуть будувати автоматично, однак уперше створює для Ер-Ріяда правову й технологічну основу для розвитку відповідних потужностей.

    Навіщо Саудівській Аравії атомна енергетика

    Саудівська влада офіційно пояснює інтерес до ядерної енергетики економічною модернізацією та бажанням зменшити залежність внутрішнього енергоспоживання від нафти.

    Королівство залишається одним із найбільших виробників і експортерів нафти у світі, однак значну частину сировини використовує для виробництва електроенергії. Перехід на атомну енергетику може дозволити Саудівській Аравії спрямовувати більше нафти на експорт, диверсифікувати енергетичний баланс і підтримати реалізацію програми економічної трансформації Vision 2030.

    Угода також відкриває перед американськими компаніями можливість отримати багатомільярдні контракти на будівництво реакторів, постачання обладнання, ядерного палива та обслуговування енергетичної інфраструктури.

    За оцінками американських медіа, серед потенційних учасників проєкту може бути компанія Westinghouse. Для Вашингтона це можливість зміцнити позиції американської атомної промисловості та не допустити, щоб саудівські замовлення отримали компанії з Китаю, Росії, Франції чи Південної Кореї.

    Чому збагачення урану викликає тривогу

    Збагачення урану використовується для виробництва палива для атомних електростанцій, однак та сама технологічна база може застосовуватися для поступового отримання матеріалу значно вищого рівня збагачення.

    Саме тому держави, які прагнуть отримати американські ядерні технології, часто погоджуються на додаткові обмеження щодо самостійного збагачення урану та переробки відпрацьованого ядерного палива.

    Найвідомішим прикладом є угода США з Об’єднаними Арабськими Еміратами. Вона отримала назву «золотого стандарту», оскільки Абу-Дабі добровільно відмовився від збагачення урану та переробки палива на власній території. У випадку із Саудівською Аравією такої прямої відмови, за даними американських медіа, немає.

    Це викликає занепокоєння у частини американських законодавців і фахівців із нерозповсюдження ядерної зброї. Вони побоюються, що створена за цивільною програмою інфраструктура за певних політичних обставин може бути використана для військових цілей.

    Додаткової гостроти дискусії надають попередні заяви спадкового принца Саудівської Аравії Мохаммеда бін Салмана. Він публічно допускав, що королівство намагатиметься отримати ядерну зброю, якщо її створить Іран.

    Угода може не передбачати Додаткового протоколу МАГАТЕ

    Ще одним суперечливим моментом є відсутність у домовленості зобов’язання Саудівської Аравії приєднатися до Додаткового протоколу Міжнародного агентства з атомної енергії.

    Додатковий протокол не замінює стандартну угоду про гарантії, а розширює можливості МАГАТЕ перевіряти, чи не веде держава незадекларованої ядерної діяльності. Він надає інспекторам більше інформації, ширший доступ до об’єктів і додаткові інструменти для перевірки мирного характеру ядерної програми.

    Саудівська Аравія є учасницею Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та формально зобов’язалася не створювати атомну бомбу. Водночас американська сторона традиційно намагалася закріпити у двосторонніх ядерних угодах додаткові гарантії, які виходять за межі базових міжнародних зобов’язань.

    За інформацією AP і Reuters, нинішній проєкт не містить частини захисних положень, на яких раніше наполягали США. Зокрема, не очікується включення вимоги про обов’язкове застосування Додаткового протоколу МАГАТЕ.

    Угоду розглядатиме Конгрес

    Перед набуттям чинності документ мають подати до Конгресу США відповідно до процедури, передбаченої розділом 123 американського Закону про атомну енергію.

    Такі домовленості створюють правові умови для передачі іншим державам американських ядерних технологій, обладнання та матеріалів. Після внесення документа Конгрес отримує визначений період для його розгляду. За попередньою інформацією, Палата представників і Сенат матимуть 90 днів, щоб спробувати заблокувати угоду.

    Водночас зупинити домовленість буде непросто. Американським законодавцям доведеться ухвалити відповідні резолюції, а для подолання ймовірного президентського вето може знадобитися підтримка двох третин обох палат.

    Очікується, що головними питаннями під час розгляду стануть умови збагачення урану, можливість переробки відпрацьованого палива, механізми американського контролю та відсутність розширених інспекцій МАГАТЕ.

    Чому рішення виглядає суперечливим на тлі Ірану

    Угоду схвалено на тлі гострого протистояння США та Ірану, в центрі якого вже багато років перебуває саме питання збагачення урану.

    Вашингтон звинувачує Тегеран у розвитку потенціалу, який може бути використаний для створення ядерної зброї. Іран наполягає, що його програма має мирний характер і спрямована на енергетику та наукові дослідження.

    Дозвіл Саудівській Аравії розвивати власні збагачувальні потужності може викликати звинувачення у подвійних стандартах: США жорстко обмежують іранське збагачення, але готові допустити подібні можливості у свого стратегічного партнера.

    Критики також попереджають, що ядерні можливості Ер-Ріяда можуть підштовхнути інші держави регіону до перегляду власної політики. Це створює ризик нової технологічної та військово-політичної конкуренції на Близькому Сході.

    Окреме занепокоєння викликає оборонна співпраця Саудівської Аравії з Пакистаном, який уже володіє ядерною зброєю. Хоча підтверджень передачі саудитам військових ядерних технологій немає, сама наявність тісних безпекових зв’язків посилює побоювання щодо майбутнього регіонального балансу.

    Що змінює рішення Трампа

    Для Саудівської Аравії домовленість означає великий дипломатичний успіх. Королівство протягом років відмовлялося погоджуватися на повну заборону збагачення урану й домагалося права самостійно розвивати паливний цикл.

    Попередні американські адміністрації також намагалися пов’язати ядерну угоду з нормалізацією відносин між Саудівською Аравією та Ізраїлем. Нинішня домовленість, за інформацією американських медіа, може не містити такої обов’язкової умови.

    Адміністрація Трампа, ймовірно, розглядає угоду як спосіб утримати Саудівську Аравію в орбіті американського впливу, підтримати власну атомну промисловість і не допустити посилення Китаю чи Росії на саудівському енергетичному ринку.

    Проте остаточні умови стануть відомі лише після офіційного оприлюднення документа. Поки що ключові подробиці ґрунтуються на повідомленнях джерел AP, Reuters та інших американських медіа. Білий дім на момент появи перших публікацій офіційно не представив повного тексту угоди.

    Саме від положень щодо рівня збагачення, контролю за ядерними матеріалами, інспекцій і можливості припинення співпраці залежатиме, чи стане нове партнерство звичайним енергетичним проєктом, чи створить небезпечний прецедент для подальшого поширення чутливих ядерних технологій на Близькому Сході.

  • Посередники запропонували США та Ірану 10-денне перемир’я: Трамп опинився перед вирішальним вибором, — Axios

    Посередники запропонували США та Ірану 10-денне перемир’я: Трамп опинився перед вирішальним вибором, — Axios

    Президент США Дональд Трамп опинився перед одним із найскладніших рішень за час нового загострення конфлікту з Іраном. На тлі безперервних бойових дій та взаємних ударів регіональні посередники запропонували Вашингтону й Тегерану 10-денне припинення вогню, яке могло б стати першим кроком до відновлення переговорів та відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства. Водночас Білий дім паралельно продовжує підготовку до можливого масштабного військового сценарію, якщо дипломатичні зусилля проваляться. Про це повідомляє Axios із посиланням на американських, ізраїльських та регіональних посадовців.

    За інформацією видання, зараз у Вашингтоні розглядають два базові сценарії розвитку подій. Перший передбачає погодження короткострокового десятиденного перемир’я, яке має створити умови для відновлення переговорів між США та Іраном, а також забезпечити безпечне проходження торговельних суден через Ормузьку протоку. Другий сценарій полягає у переході до масштабної спільної військової кампанії США та Ізраїлю, покликаної змусити Тегеран погодитися на американські умови шляхом подальшого силового тиску.

    За словами двох джерел Axios, пропозицію щодо тимчасового припинення бойових дій передали Катар, Єгипет, Пакистан, Оман та інші держави, які останніми тижнями виконують роль головних посередників між Вашингтоном і Тегераном. План передбачає десятиденну паузу у бойових діях, протягом якої мають бути відновлені морські перевезення через Ормузьку протоку та розпочатися консультації щодо довгострокових домовленостей між сторонами.

    Ормузька протока залишається одним із ключових вузлів світової економіки. Через неї проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та значна частина експорту скрапленого природного газу. Після загострення конфлікту між США та Іраном рух суден через протоку суттєво скоротився, що викликало різке зростання цін на нафту та занепокоєння на світових фінансових ринках.

    Американські посадовці повідомили Axios, що адміністрація Дональда Трампа уважно аналізує запропонований механізм припинення вогню. Водночас Вашингтон уже звернувся до ізраїльського керівництва із проханням утриматися від дій, які могли б остаточно закрити можливість для дипломатичного врегулювання. Незважаючи на це, у Білому домі не виключають, що переговори можуть завершитися безрезультатно. Саме тому США одночасно нарощують військову присутність на Близькому Сході.

    За останні дні Пентагон перекинув до регіону десятки винищувачів, стратегічних літаків-заправників та інші сили, необхідні для проведення масштабної військової операції. За інформацією Axios, ізраїльська армія також перебуває у стані підвищеної бойової готовності й розглядає можливість переходу до ширшої скоординованої кампанії разом із американськими військами вже найближчими днями, якщо політичне керівництво двох країн ухвалить відповідне рішення.

    Водночас журналісти звертають увагу, що десять ночей поспіль американських авіаударів не дозволили повністю досягти головної стратегічної мети — позбавити Іран можливості впливати на ситуацію в Ормузькій протоці. Саме тому дипломатичний варіант залишається актуальним навіть попри продовження бойових дій. За задумом посередників, десятиденна пауза дала б можливість сторонам відновити судноплавство, стабілізувати ситуацію в регіоні та повернутися до реалізації попереднього меморандуму про взаєморозуміння, який останнім часом фактично опинився на межі зриву.

    Один із регіональних дипломатів повідомив Axios, що посередники прямо поінформували Вашингтон і Тегеран про необхідність “періоду охолодження”, який дозволив би знизити рівень напруженості та створити умови для нових переговорів. Проте, за словами джерел видання, наразі жодна зі сторін офіційно не погодилася на запропоновану схему. І США, і Іран, схоже, прагнуть максимально посилити власні переговорні позиції за рахунок подальших військових ударів, перш ніж переходити до будь-яких домовленостей.

    Reuters також підтверджує, що іранська сторона отримала пропозицію про десятиденне припинення вогню. За словами високопоставленого іранського чиновника, документ передбачає використання короткої паузи для відновлення дипломатичних контактів та спроби повернутися до проміжної угоди, укладеної сторонами раніше. Водночас Тегеран поки що офіційно не оголосив про свою позицію щодо цієї ініціативи.

    Паралельно тривають непрямі переговори між США та Іраном. За даними Axios, навіть попри взаємні удари дипломатичні канали не припиняли роботу. Представники Катару, Єгипту, Пакистану та інших держав регулярно передають сторонам нові пропозиції та координують можливі варіанти деескалації. При цьому остаточне рішення щодо переходу до переговорного процесу значною мірою залежить від президента США Дональда Трампа.

    Ситуація ускладнюється тим, що останніми днями конфлікт значно розширився. За інформацією міжнародних медіа, причиною нового загострення стали іранські атаки в районі Ормузької протоки та загибель американських військовослужбовців. Після цього США різко посилили авіаційні удари по військовій інфраструктурі Ірану, а Тегеран продовжив відповідати атаками на американські інтереси та союзників у регіоні. Через це ризик переходу конфлікту до повномасштабної регіональної війни залишається надзвичайно високим.

    Аналітики зазначають, що найближчі кілька днів можуть стати визначальними для всього Близького Сходу. Якщо сторони підтримають ініціативу посередників, це створить можливість для відновлення переговорів та часткової стабілізації ситуації навколо Ормузької протоки. Якщо ж дипломатичні зусилля проваляться, США та Ізраїль можуть перейти до нової масштабної військової операції проти Ірану, що здатне суттєво розширити географію конфлікту та вплинути на світову економіку, енергетичні ринки й безпекову ситуацію далеко за межами Близького Сходу.

  • США готуються до масштабнішої війни з Іраном: WP дізналася про проблеми Пентагону

    США готуються до масштабнішої війни з Іраном: WP дізналася про проблеми Пентагону

    Сполучені Штати можуть готуватися до розширення військової кампанії проти Ірану, однак Пентагон стикається з дедалі серйознішими обмеженнями у власних ресурсах. Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на американських посадовців та джерела, обізнані з внутрішніми дискусіями в адміністрації США. За їхніми словами, попри наміри Вашингтона посилити військовий тиск на Тегеран, американські збройні сили відчувають нестачу систем протиповітряної оборони, далекобійних боєприпасів і можливостей для швидкого нарощування угруповання в регіоні.

    За даними видання, новий виток ескалації стався після загибелі американських військовослужбовців унаслідок іранських атак. Спочатку Центральне командування США (CENTCOM) повідомило про двох загиблих під час удару по американській військовій базі в Йорданії. Згодом військові заявили, що на місці атаки були знайдені останки ще однієї людини, а окремо підтверджено загибель американського військового в Іраку під час контрольованого знешкодження боєприпасу від збитого іранського безпілотника. Таким чином, кількість загиблих американських військових унаслідок останніх подій зросла щонайменше до трьох, тоді як доля ще одного військовослужбовця певний час залишалася невизначеною.

    Президент США Дональд Трамп після нової хвилі ударів заявив, що американські війська завдали потужної відповіді Ірану.

    «Ми знову дуже сильно вдарили їх сьогодні ввечері, і зробили це на честь наших великих патріотів», — цитує президента The Washington Post.

    У Центральному командуванні США пояснили, що остання серія авіаударів була спрямована на іранські військові об’єкти, які, за твердженням Вашингтона, використовувалися для атак на комерційні судна та цивільних моряків у районі Ормузької протоки. Ударів зазнали склади ракет і безпілотників, системи ППО, берегові військові об’єкти та логістична інфраструктура.

    Водночас джерело The Washington Post, знайоме з перебігом внутрішніх консультацій, стверджує, що адміністрація США розглядає сценарій значно ширшої військової кампанії.

    «США планують більш широку війну», — сказав співрозмовник газети.

    Разом із цим співрозмовник видання попередив про серйозні проблеми, з якими вже стикається американська армія. За його словами, Пентагон активно перекидає додаткову авіацію та сили до регіону, однак ресурси не є безмежними.

    «У нас недостатньо засобів протиповітряної оборони, далекобійних боєприпасів і можливостей безпечно нарощувати присутність. Я не впевнений, що Білий дім повністю усвідомлює масштаби цієї проблеми», — наводить WP слова американського посадовця.

    Аналітики зазначають, що нинішня ескалація фактично зруйнувала попередні домовленості між Вашингтоном і Тегераном. Лише кілька тижнів тому сторони намагалися втримати режим припинення бойових дій, однак серія взаємних ударів, атаки на американські бази, обстріли союзників США та нові авіаційні операції призвели до стрімкого погіршення ситуації. За оцінками експертів, обидві сторони вже перетнули низку так званих «червоних ліній», що значно підвищує ризик переходу конфлікту у фазу повномасштабної війни.

    Останніми днями бойові дії вийшли далеко за межі території Ірану. Тегеран здійснив атаки на американські військові об’єкти в Йорданії, Кувейті та Бахрейні, тоді як США продовжують завдавати ударів по військовій інфраструктурі Ірану. Крім того, конфлікт дедалі сильніше впливає на безпеку судноплавства в Ормузькій протоці — одному з найважливіших маршрутів світової торгівлі нафтою.

    Експерти, яких цитує The Washington Post, вважають, що хоча військовий потенціал Ірану був суттєво послаблений попередніми ударами, країна й надалі зберігає значний запас ракет і безпілотників, здатних завдавати ударів по американських базах і союзниках США на Близькому Сході. Саме тому навіть масштабніше залучення американських сил не гарантує швидкого завершення конфлікту.

    На цьому тлі дедалі більше уваги привертають внутрішні дискусії у Вашингтоні щодо готовності США до тривалого військового протистояння. Якщо інформація The Washington Post відповідає дійсності, адміністрація США одночасно розглядає варіанти подальшої ескалації та стикається з питанням, чи вистачить наявних запасів озброєння й засобів ППО для підтримки масштабної кампанії без ризику послаблення інших стратегічних напрямків.

  • Іран заявив про зрив домовленостей зі США

    Іран заявив про зрив домовленостей зі США

    Іран офіційно заявив про призупинення виконання своїх зобов’язань за домовленостями зі Сполученими Штатами, які раніше мали забезпечити припинення бойових дій та створити умови для подальших переговорів між сторонами. У Тегерані звинуватили Вашингтон у порушенні досягнутих домовленостей та наголосили, що відтепер більше не вважають себе зобов’язаними виконувати умови угоди.

    Про це повідомляє CNN із посиланням на заяву заступника міністра закордонних справ Ірану Хазема Гарібабаді.

    За словами іранського дипломата, Тегеран дійшов такого рішення після того, як, на його думку, саме Сполучені Штати першими порушили умови меморандуму про взаєморозуміння, укладеного сторонами у червні. Документ мав покласти край багатотижневому військовому протистоянню та відкрити шлях до детальних переговорів щодо найгостріших питань між двома країнами.

    Втім, уже незабаром після підписання домовленостей ситуація різко загострилася через новий обмін ударами між Іраном і США, що фактично поставило під сумнів подальшу дію угоди.

    «Ми вели переговори. На жаль, саме американці вдалися до цих агресивних дій, порушивши власні зобов’язання. У результаті ми призупинили виконання всіх наших зобов’язань і фактично більше не здійснюємо їх», — заявив Гарібабаді в ефірі іранського державного телебачення.

    У CNN зазначають, що ця заява стала ще одним свідченням того, що дипломатичні контакти між Вашингтоном і Тегераном, які велися за посередництва Катару та Пакистану, фактично зайшли у глухий кут. Попри попередні спроби відновити переговорний процес, сторони дедалі частіше обмінюються взаємними звинуваченнями та демонструють готовність до подальшого протистояння.

    Заступник глави МЗС Ірану також наголосив, що нині головним завданням для керівництва країни є захист держави.

    «Наразі перед нами стоїть завдання захистити нашу країну. Ми робитимемо це твердо і рішуче, і я думаю, що американці вкотре отримали свою відповідь — їхні агресивні дії ні до чого не приведуть», — заявив він.

    Раніше цього тижня аналогічну позицію озвучив і речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї. Він заявив, що Тегеран не має наміру повертатися до переговорів і надалі реагуватиме на дії США «рішуче».

    «Наразі ми не маємо планів на переговори, і ми, як і раніше, зосереджені на захисті своєї країни», — сказав представник іранського зовнішньополітичного відомства.

    Нагадаємо, у червні США та Іран досягли рамкової угоди, яка передбачала продовження режиму припинення вогню, відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства та запуск переговорів щодо низки ключових питань, включно з іранською ядерною програмою.

    Однак уже на початку липня ситуація різко погіршилася після інциденту в Ормузькій протоці. Іранські військові атакували судно, яке, за їхньою версією, рухалося несанкціонованим маршрутом. Водночас західні ЗМІ повідомляли, що США наполягали на проходженні торговельних суден поблизу узбережжя Оману, а не біля територіальних вод Ірану, що й стало причиною нового конфлікту.

    Після цього президент США Дональд Трамп заявив, що саме атака на судно фактично поставила крапку на перемир’ї між країнами. Незабаром Сполучені Штати завдали ударів у відповідь по іранських об’єктах, після чого обмін військовими ударами відновився.

    За останніми даними, бойові дії між сторонами тривають практично щодня. Іран повторно закрив Ормузьку протоку, а США посилили обмеження щодо іранських портів. Аналітики попереджають, що подальша ескалація може мати серйозні наслідки не лише для регіональної безпеки, а й для світових поставок енергоносіїв та міжнародної торгівлі.

    Раніше видання Axios повідомляло, що Білий дім готується до можливого багатоденного або навіть багатотижневого військового протистояння між США та Іраном через ситуацію навколо Ормузької протоки.

  • Новий очільник «Моссаду» з білоруським корінням привернув увагу Москви

    Новий очільник «Моссаду» з білоруським корінням привернув увагу Москви

    Новим директором ізраїльської зовнішньої розвідки «Моссад» став генерал-майор Роман Гофман – колишній військовий секретар прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та уродженець Білорусі часів СРСР. Його призначення активно обговорюють у російських медіа та експертних колах, де припускають, що Ізраїль може посилити увагу до співпраці Росії та Ірану.

    Про це йдеться, зокрема, в аналітичних матеріалах російських ЗМІ та коментарях експертів після офіційного вступу Гофмана на посаду. Роман Гофман офіційно очолив «Моссад» 2 червня 2026 року, змінивши на цій посаді Давида Барнеа. Відповідне рішення раніше ухвалив прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу, а кандидатуру затвердили після проходження необхідних процедур.

    Гофман став першим уродженцем Білорусі, який очолив ізраїльську зовнішню розвідку. Він народився у Гомельській області, а в 1990 році разом із родиною репатріювався до Ізраїлю у підлітковому віці. Свою військову кар’єру він почав у бронетанкових військах Армії оборони Ізраїлю, пройшовши шлях від молодшого офіцера до командира дивізії, а згодом обіймав посаду військового секретаря прем’єр-міністра. У червні 2026 року він офіційно вступив на посаду директора «Моссаду».

    Російські аналітики звертають увагу на його знання пострадянського простору, російської мови та досвід роботи на високому рівні в системі безпеки Ізраїлю. На їхню думку, ці фактори можуть сприяти більш глибокому аналізу процесів у регіоні та взаємодії між Москвою й Тегераном.

    Останніми роками саме співпраця Росії та Ірану в оборонній та технологічній сферах стала одним із ключових чинників безпеки на Близькому Сході. Зокрема, міжнародні експерти звертають увагу на питання передачі озброєнь, виробництва безпілотників, розвитку ракетних програм та логістичних зв’язків між двома країнами.

    У російських матеріалах також висловлюється думка, що ізраїльська розвідка може приділяти більше уваги моніторингу технологічного співробітництва Москви й Тегерана, постачанню озброєнь та каналам взаємодії між двома державами. Водночас офіційно Ізраїль не заявляв про зміну стратегічних пріоритетів «Моссаду» чи створення окремого “російського напрямку” як головного фокусу служби.

    Призначення Гофмана відбувається на тлі складної безпекової ситуації на Близькому Сході та триваючого протистояння між Ізраїлем та іранськими союзниками в регіоні. У цих умовах увага ізральських спецслужб до військово-технічної співпраці Ірану з іншими державами, зокрема Росією, імовірно, залишатиметься високою.

    За даними ізраїльських та міжнародних ЗМІ, призначенню Гофмана передували тривалі юридичні дискусії та перевірки, однак зрештою його кандидатуру було затверджено, а сам він очолив одну з найвпливовіших розвідувальних структур світу. Його п’ятирічний термін на посаді розпочався на тлі загострення регіональної конкуренції та змін у глобальній архітектурі безпеки.

  • Малайзія наказала негайно депортувати громадян Ізраїлю: що стало причиною жорсткої заяви

    Малайзія наказала негайно депортувати громадян Ізраїлю: що стало причиною жорсткої заяви

    Малайзія заявила, що будь-яких громадян Ізраїлю, виявлених на території країни, негайно депортуватимуть. Відповідну позицію озвучив прем’єр-міністр Анвар Ібрагім на тлі перевірки інформації про можливе перебування ізраїльтян у технологічній спільноті, яка працює в малайзійському штаті Джохор.

    Водночас твердження про те, що Куала-Лумпур лише тепер запровадив повністю нову заборону на в’їзд для всіх громадян Ізраїлю, потребує уточнення. Малайзія не має дипломатичних відносин з Ізраїлем і вже давно суттєво обмежує в’їзд власників ізраїльських паспортів. Для такого в’їзду раніше був потрібен спеціальний письмовий дозвіл Міністерства внутрішніх справ. Нова заява прем’єра насамперед означає посилення контролю та обіцянку негайно видворяти виявлених ізраїльських громадян.

    «Якщо ми виявимо будь-якого громадянина Ізраїлю, його негайно депортують, оскільки ми не визнаємо Ізраїль», — заявив Анвар Ібрагім. За його словами, малайзійська влада не має наміру робити винятки або йти на компроміси в цьому питанні.

    Через що почалася перевірка

    Приводом для гучної заяви стала інформація про можливу присутність громадян Ізраїлю у проєкті Network School — технологічній та підприємницькій спільноті, яка базується у Forest City в штаті Джохор.

    Влада штату звернулася до федеральних органів із вимогою перевірити, чи могли громадяни Ізраїлю перебувати в Малайзії, використовуючи паспорти інших держав. Після цього Міністерство внутрішніх справ і силові структури почали розслідування.

    Особливу увагу правоохоронців привернуло питання подвійного громадянства. Власник одночасно ізраїльського та іншого паспорта теоретично може перетнути кордон за документами іншої країни, не демонструючи ізраїльський паспорт.

    Саме тому малайзійська влада перевіряє не лише документи, використані для в’їзду, а й реальне громадянство та зв’язки осіб, які могли працювати або проживати у відповідній спільноті.

    Прем’єр наголосив, що подвійне громадянство не повинно використовуватися для обходу політики Малайзії щодо Ізраїлю. Однак точна кількість осіб, яких перевіряють, і те, чи були вже проведені депортації, на момент заяви офіційно не повідомлялося.

    Чи справді Малайзія повністю заборонила в’їзд

    Малайзія багато років не визнає Ізраїль і не підтримує з ним дипломатичних відносин. Власники ізраїльських паспортів не можуть вільно в’їжджати до країни, а отримання дозволу передбачало окреме погодження з малайзійськими органами влади.

    Офіційні імміграційні ресурси Малайзії також вказують на спеціальні обмеження для заявників з Ізраїлю. Зокрема, подання заявок на електронні візи з території Ізраїлю не передбачене стандартною процедурою.

    Тому нинішня ситуація радше є не створенням принципово нового режиму, а публічним підтвердженням і посиленням уже чинної політики. Головною новиною стала саме заява про негайну депортацію будь-якого громадянина Ізраїлю, якого влада виявить у країні.

    Малайзійська сторона поки не оприлюднила окремого нормативного документа, який би свідчив про ухвалення нової універсальної заборони саме 15–17 липня 2026 року. Водночас політична позиція уряду була сформульована однозначно: громадяни Ізраїлю не повинні перебувати в Малайзії, а в разі їх виявлення вони підлягають видворенню.

    Чому Малайзія не визнає Ізраїль

    Куала-Лумпур традиційно підтримує Палестину та виступає за створення незалежної палестинської держави. Малайзійська влада неодноразово заявляла, що не розглядатиме можливість нормалізації відносин з Ізраїлем без політичного врегулювання палестинського питання.

    Після початку війни в секторі Гази позиція Малайзії стала ще жорсткішою. Уряд Анвара Ібрагіма регулярно критикує дії ізраїльської армії та виступає за міжнародний тиск на ізраїльське керівництво.

    Малайзія також запроваджувала обмеження щодо пов’язаних з Ізраїлем суден і компаній та підтримувала дипломатичні ініціативи на користь Палестини.

    Що відбуватиметься далі

    Федеральна влада продовжує перевірку можливого перебування ізраїльтян у Джохорі. До розслідування залучені імміграційні та безпекові органи, які мають встановити, хто саме перебував у країні, якими паспортами користувалися ці люди та чи порушили вони міграційне законодавство.

    У разі підтвердження ізраїльського громадянства прем’єр пообіцяв негайну депортацію. Крім того, перевірка може призвести до посилення контролю за особами з подвійним громадянством і до зміни процедур встановлення громадянства іноземців, які прибувають до Малайзії.

    Малайзія не стільки вперше закрила кордони для громадян Ізраїлю, скільки оголосила про максимально жорстке застосування вже наявних обмежень. Ключовим новим елементом стала пряма вказівка прем’єра: будь-якого виявленого ізраїльського громадянина мають негайно видворити з країни.

  • Іран готує нафтовий шок планетарного масштабу: хусити можуть перекрити «ворота» до Суеца

    Іран готує нафтовий шок планетарного масштабу: хусити можуть перекрити «ворота» до Суеца

    Іран звернувся до союзного йому єменського руху хуситів із вимогою бути готовим перекрити Баб-ель-Мандебську протоку, якщо Сполучені Штати завдадуть удару по іранській електроенергетичній інфраструктурі. Реалізація цього сценарію може одночасно поставити під загрозу два найважливіші морські маршрути Близького Сходу — Ормузьку протоку та південний вхід до Червоного моря, яким судна прямують до Суецького каналу. Про підготовку такого кроку Reuters повідомили два високопоставлені іранські джерела та співрозмовник у регіоні, обізнаний із ситуацією.

    За інформацією агентства, можливе перекриття Баб-ель-Мандебу обговорювалося безпосередньо в керівництві Ісламської Республіки. Після цього сигнал передали хуситам, які контролюють значну частину Ємену та мають ракетні й безпілотні системи, здатні атакувати судна у Червоному морі та Аденській затоці. Іран офіційно не підтвердив, що віддав таке доручення, а джерела говорили з журналістами на умовах анонімності.

    Співрозмовник, наближений до хуситів, стверджує, що угруповання вже завершило оперативну підготовку. Ракети й ударні безпілотники нібито розмістили у гірській місцевості Ємену поблизу стратегічної протоки, звідки можна контролювати район Ходейди, узбережжя Червоного моря та підходи до Аденської затоки. За його словами, підрозділи чекають команди для початку операції. Незалежно перевірити точне розташування озброєння Reuters не змогло.

    Баб-ель-Мандебська протока розташована між Єменом на Аравійському півострові та Джибуті й Еритреєю на африканському узбережжі. Вона з’єднує Аденську затоку з Червоним морем, після чого морський маршрут веде до Суецького каналу та Середземномор’я. Міжнародна морська організація називає цей коридор одним із найважливіших шляхів світової торгівлі, який стратегічно поєднує Азію та Європу.

    Саме тому вислів про «закриття воріт до Суеца» не є перебільшенням. Якщо судна не зможуть безпечно пройти Баб-ель-Мандеб, вони не дістануться Суецького каналу з південного напрямку. Альтернативою стане обхід Африки навколо мису Доброї Надії, що збільшує тривалість рейсів, витрати на паливо, страхування, екіпажі та використання флоту.

    За даними Reuters, у червні 2026 року через Баб-ель-Мандеб проходило близько 7,4 млн барелів нафти й нафтопродуктів на добу. Американське Управління енергетичної інформації також відносить протоку до ключових світових нафтових коридорів. Її закриття унеможливило б пряме транспортування вантажів із Перської затоки через Червоне море до Суецького каналу або нафтопроводу SUMED.

    Загроза стала особливо небезпечною через кризу навколо Ормузької протоки. Цей маршрут з’єднує Перську затоку з Аравійським морем і залишається головним каналом експорту нафти для країн регіону. За оцінкою UNCTAD, через Ормуз проходить приблизно чверть світової морської торгівлі нафтою, а також значні обсяги зрідженого природного газу та добрив. Паралельні перебої в Ормузі та Баб-ель-Мандебі означали б удар одразу по двох головних артеріях постачання енергоносіїв.

    Reuters повідомляє, що судноплавство через Ормузьку протоку вже різко скоротилося після відновлення американської морської блокади іранських портів. За одну добу через водний шлях пройшли лише дев’ять суден проти тринадцяти днем раніше. Серед них не було великих нафтових танкерів класу VLCC або газовозів зі зрідженим природним газом.

    Додатковим каталізатором ескалації став удар американських сил по танкеру M/T Belma під прапором Кюрасао. За заявою Центрального командування США, незавантажене судно прямувало до острова Харк — головного іранського центру експорту сирої нафти — та не виконало вимоги змінити курс. Американська авіація уразила димову трубу танкера ракетами, після чого судно втратило можливість продовжувати рух.

    Острів Харк має критичне значення для економіки Ірану. За даними Reuters, саме через нього країна експортує близько 90% своєї сирої нафти. На острові розташована складна система терміналів, трубопроводів і резервуарів, тому навіть обмежене пошкодження інфраструктури може вплинути на постачання та світові ціни.

    Погроза залучити хуситів пов’язана з американськими попередженнями про можливі удари по електростанціях, енергомережах і мостах Ірану. Тегеран розглядає атаку на енергетичну систему як перехід до нового рівня війни й шукає асиметричний спосіб відповіді. Замість прямого удару лише по американських цілях Іран може використати союзне угруповання, щоб створити глобальні економічні наслідки та підняти ціну подальшої ескалації для всього світу.

    За словами джерела Reuters, рішення про момент можливої блокади контролюватимуть представники Корпусу вартових Ісламської революції, які перебувають у Ємені. Це твердження не підтверджене офіційно ані Тегераном, ані хуситами. Іран традиційно заперечує пряме керування операціями єменського руху, хоча західні держави звинувачують КВІР у постачанні технологій, озброєння, розвідданих і допомозі з підготовкою бійців.

    Хусити вже довели, що здатні на тривалий час зробити маршрут через Червоне море надзвичайно небезпечним. Із кінця 2023-го до початку 2025 року вони атакували понад сотню торговельних суден, заявляючи, що діють на підтримку палестинців. Попри присутність американських і європейських військово-морських сил, багато великих перевізників спрямували кораблі навколо Африки.

    Наслідки попередньої кризи демонструють, наскільки швидко локальні атаки впливають на світову економіку. UNCTAD повідомляла, що через нестабільність у Червоному морі рух через Суецький канал у певні періоди знизився більш ніж на 40%, а до середини 2024 року трафік через Суецький і Панамський канали впав більш ніж удвічі від пікових значень. Перенаправлення суден сприяло різкому подорожчанню фрахту й порушенню графіків постачання.

    Суецький канал забезпечував приблизно 12–15% світової торгівлі у 2023 році. За іншою оцінкою UNCTAD, через нього проходить близько 10% морської торгівлі за обсягом і 22% контейнерних перевезень. Тому блокування південного входу до Червоного моря вдарить не лише по нафті, а й по контейнерах з електронікою, обладнанням, продовольством, сировиною та промисловими товарами між Азією і Європою.

    У 2024 році криза в Червоному морі стала одним із головних факторів зростання вартості контейнерних перевезень. За оцінкою UNCTAD, перебої в Червоному морі та Суецькому каналі зробили найбільший внесок у підвищення China Containerized Freight Index, який між жовтнем 2023-го і червнем 2024 року зріс приблизно на 120%.

    Після нових повідомлень про можливе перекриття Баб-ель-Мандебу нафтові котирування залишилися поблизу місячних максимумів. Brent 16 липня торгувався близько 84,76 долара за барель, а американська WTI — приблизно по 79,43 долара. Аналітики, опитані Reuters, не виключали підйому до 90–100 доларів, якщо перебої на ключових маршрутах триватимуть.

    Один із представників політичного крила хуситів раніше попереджав, що в разі подальшого загострення Баб-ель-Мандеб та Ормуз можуть бути перекриті в межах скоординованої операції. Він прогнозував стрибок цін на нафту до 200 доларів за барель. Це політична погроза самого угруповання, а не консенсусний прогноз ринку, однак вона показує масштаб тиску, якого намагаються досягти Іран та його союзники.

    Напруження зростає і навколо Саудівської Аравії. Хусити випустили ракети та дрони по саудівських цілях, звинувативши Ер-Ріяд в ударі по аеропорту Сани. Саудівська сторона повідомила про перехоплення ракет, спрямованих на південь королівства. Це стало одним із найсерйозніших загострень між сторонами після кількох років відносного затишшя.

    Саудівська Аравія опиняється в особливо складному становищі. У разі блокування Ормузу частину енергоресурсів можна намагатися транспортувати трубопроводами до Червоного моря, але активізація хуситів створює загрозу і для західного експортного напрямку. Крім того, під ударом можуть опинитися порти, аеропорти та нафтові об’єкти королівства, про що вже публічно попередило керівництво хуситів.

    Поки що Баб-ель-Мандеб офіційно не перекритий, а наказ про масовану операцію проти судноплавства не оголошувався. Повідомлення про підготовку ґрунтується на інформації анонімних джерел Reuters. Проте розміщення ракет і дронів, попередній досвід атак хуситів та одночасне загострення навколо Ормузу роблять загрозу достатньо серйозною для судноплавних компаній, страховиків і держав.

    Найнебезпечніший сценарій полягає не у фізичному блокуванні кожного судна. Достатньо кількох успішних атак або навіть переконливої загрози, щоб страховики підвищили тарифи, екіпажі відмовлялися від рейсів, а компанії знову почали масово обходити Африку. Саме так працював попередній етап кризи: протока формально залишалася відкритою, але для значної частини комерційного флоту маршрут став неприйнятно ризикованим.

    Іран готує відповідь, здатну вийти далеко за межі його безпосередньої війни зі США. Одночасний тиск на Ормузьку та Баб-ель-Мандебську протоки може вдарити по нафтовому ринку, Суецькому каналу, вартості вантажних перевезень і ланцюгах постачання між Європою та Азією. Поки це залишається погрозою і режимом бойової готовності, але хусити вже неодноразово показували, що здатні перетворювати подібні попередження на реальні атаки.

  • Нафта знову дорожчає: ринки відреагували на новий виток конфлікту між США та Іраном

    Світові ціни на нафту продовжили зростання в середу, 15 липня, на тлі нового загострення ситуації на Близькому Сході. Ринки відреагували на рішення президента США Дональда Трампа повторно запровадити морську блокаду іранських портів, а також на повідомлення про удари Ірану по американській інфраструктурі в регіоні. Інвестори дедалі більше побоюються можливих перебоїв із постачанням енергоносіїв, що вже позначилося на вартості нафти. Про це повідомляє Reuters.

    За даними біржових торгів, ф’ючерси на нафту марки Brent подорожчали на 99 центів, або 1,2%, і досягли 85,72 долара за барель. Водночас американська нафта West Texas Intermediate (WTI) зросла в ціні на 64 центи, або 0,8%, до 79,98 долара за барель.

    Напередодні, 14 липня, обидва ключові нафтові еталони вже продемонстрували майже двовідсоткове зростання, досягнувши найвищих показників за останній місяць. Таким чином, ринок продовжує реагувати на ескалацію конфлікту між США та Іраном, яка дедалі сильніше впливає на глобальні енергетичні поставки.

    Однією з головних причин подорожчання стало загострення ситуації навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших транспортних коридорів світової енергетики. До початку нинішнього загострення саме через Ормузьку протоку проходило близько п’ятої частини світового експорту нафти та скрапленого природного газу. Будь-які ризики для судноплавства в цьому регіоні миттєво відображаються на міжнародних ринках.

    Старший аналітик компанії Phillip Nova Пріянка Сачдева зазначила, що фізичний ринок нафти поки що залишається достатньо забезпеченим ресурсами, однак інвестори уважно стежать за розвитком подій.

    За її словами, подальша ескалація ситуації в Ормузькій протоці або запровадження нових санкцій проти іранського нафтового експорту можуть різко посилити нервозність на ринку та спричинити подальше зростання так званої премії за ризик, яку трейдери закладають у вартість енергоносіїв.

    Експерти також не виключають, що за несприятливого сценарію ціна на нафту може найближчим часом знову досягти психологічної позначки 100 доларів за барель. Такий розвиток подій можливий у разі подальшого розширення бойових дій або пошкодження критично важливої енергетичної інфраструктури держав Перської затоки.

    Водночас аналітики наголошують, що за умови стабілізації безпекової ситуації та відновлення безперешкодного судноплавства через Ормузьку протоку ціни можуть повернутися до більш звичного діапазону — 75–80 доларів за барель Brent.

    Нинішній стрибок вартості нафти став наслідком нового витка протистояння між Вашингтоном і Тегераном. За повідомленнями американської сторони, 15 липня Центральне командування Збройних сил США завдало нової серії ударів по цілях на території Ірану та одночасно відновило морську блокаду іранських портів і прибережних районів.

    Перед цим, у ніч на 12 липня, Іран оголосив про повне закриття Ормузької протоки, звинувативши кілька суден у порушенні встановленого маршруту. Під час інциденту іранські військові атакували контейнеровоз, після чого США здійснили серію ударів по іранських об’єктах.

    Попри заяви Тегерана, Центральне командування США (CENTCOM) запевнило, що Ормузька протока залишається відкритою для міжнародного судноплавства, хоча безпекова ситуація в регіоні залишається напруженою.

    Раніше президент США Дональд Трамп також заявляв, що Сполучені Штати повинні отримувати компенсацію за забезпечення безпеки торговельного судноплавства через Ормузьку протоку. Втім, після переговорів із лідерами країн Перської затоки американська адміністрація відмовилася від ідеї запровадження спеціального 20-відсоткового збору за прохід суден і зробила ставку на розвиток нових торговельних та інвестиційних домовленостей із державами регіону.

    Напруженість у Перській затоці вже неодноразово призводила до атак на цивільні судна. Зокрема, раніше повідомлялося, що Іран завдав ракетного удару по двох танкерах Об’єднаних Арабських Еміратів в Ормузькій протоці. Унаслідок атаки загинув один член екіпажу, ще кілька людей отримали поранення, серед них були двоє громадян України.