Khreshchatyknews.com

Позначка: Bloomberg

  • Путін заявив про «завершення» війни та нові «успіхи» армії РФ

    Путін заявив про «завершення» війни та нові «успіхи» армії РФ

    Російський диктатор Володимир Путін під час пресконференції виступив із новими заявами щодо війни проти України, укотре намагаючись продемонструвати впевненість у позиціях Росії на фронті. Глава Кремля заявив, що російські війська нібито «просуваються щодня», а сама війна, за його словами, «наближається до завершення».

    Путін стверджував, що ситуація на полі бою нібито складається на користь Росії. За його словами, окупаційні війська продовжують наступальні дії практично по всій лінії фронту, а поточна динаміка бойових дій, на його думку, дає підстави говорити про можливе завершення війни у перспективі.

    «Ситуація на полі бою складається таким чином, що це дає нам право говорити, що ситуація наближається до завершення», — заявив російський диктатор.

    При цьому Путін уникнув конкретики щодо можливих термінів завершення бойових дій. Він наголосив, що в умовах війни «неможливо і необачно» називати точні дати або робити детальні прогнози. Попри це, сама риторика Кремля останнім часом дедалі частіше містить заяви про нібито «неминучий результат» війни на користь Росії.

    Водночас заяви Путіна різко контрастують із оцінками міжнародних розвідок, аналітиків та навіть повідомленнями західних ЗМІ про внутрішню ситуацію в Росії. За даними естонської розвідки, російське керівництво опинилося у складнішому становищі, ніж намагається показати публічно. Аналітики вважають, що Кремль дедалі більше стикається з економічними проблемами, виснаженням ресурсів та соціальним напруженням усередині країни.

    Естонська сторона також заявляла, що у Путіна залишається дедалі менше часу для спроб нав’язати Україні власні умови завершення війни, оскільки затяжний конфлікт створює для Росії дедалі більші ризики як у військовому, так і в економічному плані.

    Керівник Офісу президента України Кирило Буданов раніше наголошував, що Росія не змогла реалізувати свої початкові стратегічні цілі, які Кремль ставив на початку повномасштабного вторгнення. За його словами, саме через провал планів щодо швидкого захоплення України російське керівництво змушене постійно змінювати риторику та коригувати свої вимоги.

    Буданов також зазначав, що Кремль поступово «знижує планку» очікувань, намагаючись представити навіть локальні або тимчасові успіхи як стратегічні перемоги.

    Водночас Financial Times повідомляло, що російське військове командування регулярно доповідає Путіну про нібито виснаження українських сил і переконує його, що армія РФ здатна захопити весь Донбас до осені. За інформацією видання, генерали намагаються створити враження, що український фронт нібито перебуває на межі руйнування, а Росія зберігає стратегічну ініціативу.

    Однак інші джерела свідчать про значно складнішу ситуацію для Кремля. Bloomberg раніше писало, що частина високопосадовців у російській владі фактично визнає: війна проти України зайшла у глухий кут. Деякі представники російських еліт, за даними агентства, дедалі більше побоюються наслідків затяжного конфлікту та не бачать для режиму Путіна безпечного сценарію виходу із війни.

    На цьому тлі Росія продовжує зазнавати значних економічних втрат через санкції, зростання військових витрат та дефіцит ресурсів. Усередині країни також фіксується посилення проблем із промисловістю, бюджетом та нестачею кадрів через мобілізацію й втрати на фронті.

    Попри це, Кремль продовжує публічно демонструвати впевненість і просувати наратив про «успішний наступ» та близьке завершення війни, намагаючись підтримувати контроль над внутрішньою інформаційною ситуацією та демонструвати силу як російському суспільству, так і міжнародній аудиторії.

  • Ціни на газ у Європі падають на тлі очікувань угоди між США та Іраном

    Ціни на газ у Європі падають на тлі очікувань угоди між США та Іраном

    Ціни на природний газ у Європі продовжують знижуватися на тлі зростання оптимізму інвесторів щодо можливого досягнення домовленостей між Сполученими Штатами та Іраном, які можуть стабілізувати ситуацію в районі Ормузької протоки — одного з ключових глобальних маршрутів постачання нафти та скрапленого газу. Про це повідомляє Bloomberg.

    Ринок реагує на сигнали про можливе пом’якшення геополітичної напруги, яка останніми місяцями суттєво впливала на енергетичні котирування в Європі. Додатковим чинником зниження цін стали заяви президента США Дональда Трампа, який повідомив, що Вашингтон і Тегеран “в основному” погодили рамкову мирну угоду. За його словами, така домовленість може сприяти відновленню нормального судноплавства через Ормузьку протоку, через яку проходить значна частина світових енергетичних потоків.

    Після цих заяв ринки вже відреагували різким рухом вниз, а енергетичні ф’ючерси демонстрували падіння приблизно на 6,7%, що стало одним із найбільших короткострокових знижень останнього періоду. Інвестори розцінюють можливу деескалацію як фактор зменшення ризикової премії, яка раніше закладалася в ціни через загрозу перебоїв постачання LNG та нафти.

    Водночас державний секретар США Марко Рубіо заявив, що адміністрація США зберігає “обережний оптимізм” щодо переговорів з Іраном і готова дати дипломатичному процесу додатковий шанс. За його словами, сторони перебувають на етапі, коли потенційні рішення можуть бути оголошені найближчим часом, однак остаточних домовленостей поки що немає, а ситуація залишається нестабільною.

    На європейському ринку ключовий індикатор — нідерландські ф’ючерси TTF з постачанням на наступний місяць — подешевшали майже на 5% і знизилися до рівня 46,32 євро за мегават-годину. Це відображає загальну тенденцію зниження цін на тлі очікувань покращення глобального енергетичного балансу. Водночас аналітики зазначають, що торговельна активність залишається зниженою через святкові дні у Великій Британії та частині країн Європи, що додатково зменшує ліквідність і може посилювати цінові коливання.

    Попри короткострокове зниження котирувань, фундаментальна ситуація на європейському енергоринку залишається напруженою. Рівень заповнення газових сховищ у Європейському Союзі становить приблизно 38%, що значно нижче комфортних показників перед зимовим сезоном. Це змушує країни ЄС активно конкурувати за постачання скрапленого природного газу на світових ринках, зокрема з Азією, де попит також залишається високим.

    Енергетичні компанії, серед яких Equinor, раніше попереджали, що тривала нестабільність у районі Ормузької протоки може створити серйозні ризики для глобальних поставок LNG і нафти. За оцінками галузі, навіть часткові перебої у цьому регіоні здатні швидко вплинути на ціни в Європі, яка значною мірою залежить від імпортного газу.

    Аналітичні звіти також вказують, що ЄС може зіткнутися з труднощами у досягненні цільового рівня заповнення сховищ на рівні 90% перед зимою через обмежену пропозицію на глобальному ринку та високу конкуренцію за вантажі LNG. У таких умовах будь-яке загострення або, навпаки, деескалація в Перській затоці миттєво відображається на котируваннях.

    На цьому тлі ринок залишається надзвичайно чутливим до геополітичних новин. З одного боку, очікування мирної угоди між США та Іраном тимчасово знижують ціни, з іншого — відсутність остаточних домовленостей і збереження ризиків у регіоні не дозволяють говорити про стабільне довгострокове зниження вартості енергоносіїв у Європі.

  • Вогонь у Новоросійську: після атаки дронів спалахнув найбільший нафтовий термінал РФ у Чорному морі

    Вогонь у Новоросійську: після атаки дронів спалахнув найбільший нафтовий термінал РФ у Чорному морі

    У ніч проти 23 травня один із ключових нафтових вузлів Росії на Чорному морі опинився під ударом безпілотників. У Новоросійську Краснодарського краю після атаки дронів спалахнула пожежа на об’єктах нафтогазової інфраструктури, пов’язаних із найбільшим російським експортним терміналом «Шесхаріс». Інцидент став черговим епізодом масштабної кампанії ударів по енергетичній системі РФ, яку Україна послідовно проводить останніми місяцями.

    Про пожежу повідомило агентство Bloomberg із посиланням на регіональні екстрені служби та супутникові дані NASA FIRMS. За офіційною версією російської влади, займання нібито спричинили уламки збитого безпілотника. Водночас російські служби не уточнили, наскільки серйозних пошкоджень зазнав сам нафтовий комплекс та чи постраждали експортні потужності.

    За попередніми даними, двоє людей отримали поранення, також пошкоджено житловий будинок неподалік промислової зони. У регіоні вночі діяли сигнали повітряної тривоги та режим «безпілотної небезпеки».

    Особливу увагу аналітиків привернув район нафтобази «Грушова», де супутникова система NASA зафіксувала теплову аномалію. Саме цей об’єкт використовується для зберігання сирої нафти та нафтопродуктів перед транспортуванням до термінала «Шесхаріс» — найбільшого російського експортного нафтового вузла на Чорному морі.

    Через «Шесхаріс» Росія відвантажує нафту до міжнародних ринків, зокрема до Туреччини, Азії та частини країн Глобального Півдня. За даними аналітичних платформ, лише минулого місяця через термінал проходило понад 544 тисячі барелів сирої нафти на добу. Об’єкт належить державному оператору «Транснефть», який наразі офіційно не прокоментував наслідки атаки.

    Це вже не перший удар по Новоросійську за останні місяці. У квітні атаки безпілотників тимчасово призводили до перебоїв у роботі «Шесхаріса» та затримок у відвантаженні нафти. Тепер же, на думку експертів, ситуація може бути серйознішою, оскільки удар припав по інфраструктурі зберігання та логістики.

    Новоросійськ має стратегічне значення для російської енергетики. Після втрати частини європейського ринку через санкції Кремль значно збільшив роль чорноморських експортних маршрутів. Саме тому будь-які удари по портах, нафтобазах чи насосних станціях безпосередньо впливають не лише на внутрішню логістику РФ, а й на валютні надходження до російського бюджету.

    Українська сторона офіційно не брала відповідальності за атаку. Водночас Київ раніше неодноразово заявляв, що удари по нафтогазовій інфраструктурі РФ є відповіддю на російські атаки по українській енергосистемі та частиною стратегії послаблення воєнної економіки Кремля.

    Останніми тижнями атаки українських дронів по російських НПЗ та терміналах значно активізувалися. Під ударами опинилися об’єкти в Самарській, Рязанській, Нижньогородській, Волгоградській областях, а також у Краснодарському краї. Частина підприємств була змушена тимчасово скоротити або повністю зупинити переробку нафти.

    Зокрема, Reuters раніше повідомляв про зупинку роботи Рязанського НПЗ, який забезпечував близько 5% усієї нафтопереробки РФ. Також двічі атак зазнав Сизранський НПЗ «Роснефти». За оцінками російських та міжнародних аналітиків, рівень переробки нафти у Росії у травні впав до багаторічних мінімумів.

    У результаті в окремих регіонах РФ уже почали виникати локальні проблеми з пальним. Російські медіа та галузеві експерти повідомляють про зростання цін, перебої з постачанням бензину та ризики дефіциту в період літнього попиту.

    Попри це, Кремль публічно намагається применшувати масштаби проблеми. Речник президента РФ Дмитро Пєсков цього тижня заявив, що ситуація на паливному ринку «залишається стабільною та контрольованою». Однак на тлі серії атак російська влада вже почала обговорювати додаткові обмеження експорту пального та резервні механізми підтримки внутрішнього ринку.

    На думку військових аналітиків, нинішня кампанія ударів має не лише економічний, а й психологічний ефект. Якщо раніше російська енергетична інфраструктура вважалася відносно недосяжною для українських безпілотників, то тепер під ударом регулярно опиняються навіть стратегічні об’єкти за сотні кілометрів від фронту.

    Особливо чутливими стали удари по портовій інфраструктурі Чорного моря. Новоросійськ є не лише головним нафтовим вузлом, а й важливим логістичним центром для експорту зерна, металів та військових вантажів. Саме через нього проходить значна частина морських перевезень РФ після обмеження роботи інших напрямків.

    Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна готова припинити атаки по російській енергетичній інфраструктурі лише за умови взаємного припинення ударів по українських ТЕС, ТЕЦ та енергомережах. Однак після відновлення масованих російських атак взимку та навесні 2026 року Україна суттєво посилила кампанію дронових ударів.

    Аналітики зазначають, що нинішня стратегія дедалі більше нагадує системне виснаження російської енергетичної логістики. Йдеться не лише про фізичне знищення об’єктів, а й про постійне створення ризиків для транспортування, страхування та експорту російської нафти.

    І хоча Росія поки зберігає можливість експортувати значні обсяги сировини, серія ударів по Новоросійську, Рязані, Самарі та інших регіонах демонструє: навіть найважливіші нафтові об’єкти РФ більше не можуть почуватися повністю захищеними.

  • Zoom вклав $97 млн — і зірвав джекпот: інвестиція в Claude може принести компанії до $3 млрд

    Zoom вклав $97 млн — і зірвав джекпот: інвестиція в Claude може принести компанії до $3 млрд

    Компанія Zoom Communications несподівано стала одним із найбільших бенефіціарів буму штучного інтелекту. Інвестиція в американський ШІ-стартап Anthropic, який створив чатбот Claude, уже принесла Zoom близько $1 млрд прибутку, а потенційно ця сума може зрости до $3 млрд. Про це стало відомо після оприлюднення нових фінансових документів компанії та публікацій Bloomberg і Financial Times.

    Ще на початку 2023 року Zoom інвестувала приблизно $97 млн у Anthropic у межах стратегічного партнерства. Тоді компанія шукала шляхи інтеграції генеративного штучного інтелекту у власні сервіси відеозв’язку, корпоративних комунікацій та автоматизації робочих процесів. Перший транш становив близько $51 млн, а згодом компанія додатково вклала ще $46 млн.

    На той момент Anthropic лише набирала обертів після створення колишніми співробітниками OpenAI Даріо Амодеєм і Даніелою Амодей. Однак за два роки стартап перетворився на одного з головних конкурентів OpenAI, а його флагманська модель Claude — на одного з найпотужніших ШІ-асистентів на ринку.

    Станом на травень 2026 року вартість частки Zoom в Anthropic оцінюється приблизно у $1,27 млрд. Таким чином компанія вже отримала паперовий прибуток понад $1 млрд лише завдяки стрімкому зростанню оцінки Anthropic.

    Справжній ажіотаж навколо Anthropic почався після нового інвестиційного раунду, про який раніше повідомляло Financial Times. Компанія веде переговори щодо залучення ще $30 млрд фінансування, а її оцінка може перевищити $900 млрд. Якщо угоду буде завершено, вартість пакета Zoom може зрости майже до $3 млрд, що означатиме збільшення інвестиції майже у 30 разів.

    Аналітики вже називають вкладення Zoom однією з найуспішніших корпоративних інвестицій останніх років у сфері штучного інтелекту. Після публікації квартальної звітності аналітик KeyBanc Джексон Адер заявив, що «вчасна інвестиція у фінансову ракету» стала одним із ключових драйверів росту акцій Zoom останніми тижнями.

    Для самої Zoom ця історія має особливе значення. Після пандемії COVID-19 компанія зіткнулася зі складним періодом: попит на відеоконференції стабілізувався, конкуренція з боку Microsoft Teams та Google Meet посилилася, а інвестори почали вимагати нових напрямів розвитку. Саме тому ставка на генеративний ШІ стала для Zoom не лише технологічним експериментом, а й питанням довгострокового виживання.

    Компанія вже інтегрує моделі Claude у свої сервіси Zoom AI Companion, автоматичні підсумки зустрічей, інструменти для корпоративного аналізу та генерації контенту. На ринку вважають, що Zoom намагається перетворитися з простого сервісу відеодзвінків на повноцінну платформу для бізнес-комунікацій із вбудованим штучним інтелектом.

    Anthropic тим часом продовжує стрімко нарощувати вплив у глобальній ШІ-індустрії. Компанія була заснована у 2021 році групою колишніх працівників OpenAI, які зробили акцент на так званому “безпечному ШІ” — системах із кращим контролем, нижчим ризиком помилок і більш передбачуваною поведінкою моделей.

    Саме Claude став одним із найбільш обговорюваних продуктів 2025–2026 років. Модель активно використовують у програмуванні, роботі з документами, корпоративній автоматизації та створенні автономних ШІ-агентів. У багатьох тестах Claude демонструє результати, які напряму конкурують із GPT-моделями OpenAI.

    Окрему увагу інвесторів привертає й те, хто саме вкладає кошти в Anthropic. Серед головних партнерів компанії — Amazon і Google, які вже інвестували десятки мільярдів доларів у розвиток Claude та хмарної інфраструктури для навчання моделей. Amazon використовує Anthropic як ключового ШІ-партнера для розвитку AWS, тоді як Google інтегрує рішення компанії у власну екосистему.

    Фактично ринок штучного інтелекту перетворюється на нову “золоту лихоманку” Кремнієвої долини. Інвестори дедалі активніше оцінюють не поточний прибуток компаній, а їхню здатність контролювати майбутню інфраструктуру ШІ. Саме тому оцінки Anthropic, OpenAI та інших гравців зростають рекордними темпами.

    Financial Times раніше писала, що потенційний вихід Anthropic, OpenAI та SpaceX на біржу може спровокувати один із найбільших перерозподілів капіталу на Волл-стріт за останні десятиліття. Інституційні інвестори, пенсійні фонди та технологічні корпорації вже зараз намагаються отримати доступ до компаній, які можуть стати домінантами нової епохи штучного інтелекту.

    Для Zoom ця історія стала рідкісним прикладом того, як компанія, яку ще нещодавно вважали “переможцем пандемії, що втратив темп”, раптом опинилася серед головних фінансових вигодонабувачів AI-буму. І якщо оцінка Anthropic справді наблизиться до $900 млрд, інвестиція Zoom може стати одним із найуспішніших корпоративних рішень у сучасній історії технологічного ринку.

  • Bloomberg: світ може зіткнутися з нафтовою кризою рівня 2008 року

    Bloomberg: світ може зіткнутися з нафтовою кризою рівня 2008 року

    Світова економіка ризикує увійти в період різкого енергетичного шоку, який за масштабами може нагадувати кризу 2008 року. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на аналітиків консалтингової компанії Rapidan, які попереджають про можливе подальше стрімке зростання цін на нафту та загострення нестабільності на глобальних ринках.

    За оцінками експертів, нинішня ситуація на нафтовому ринку характеризується одночасним впливом геополітичної напруги, ризиків перебоїв у постачанні та зростанням спекулятивного тиску на ціни. У Rapidan зазначають, що базовий сценарій передбачає відновлення ключового водного маршруту постачання нафти вже в липні, що могло б частково стабілізувати ситуацію. У такому разі світовий попит на нафту тимчасово скоротився б приблизно на 2,6 мільйона барелів на добу, що суттєво вплинуло б на баланс попиту і пропозиції.

    Водночас навіть за цього сценарію аналітики прогнозують різке зростання цін. Вартість еталонної нафти Brent у літній період, за їхніми оцінками, може наблизитися до позначки близько 130 доларів за барель. Це стало б одним із найвищих рівнів за останні роки та могло б створити нову хвилю інфляційного тиску у світовій економіці, особливо для країн-імпортерів енергоносіїв.

    У Rapidan підкреслюють, що ринок залишається вкрай чутливим до будь-яких збоїв у логістиці. Якщо перебої з постачанням триватимуть до серпня або вересня, дефіцит нафти в третьому кварталі може сягнути приблизно 6 мільйонів барелів на добу. Такий дисбаланс, за словами аналітиків, змусить ринок реагувати ще різкішим скороченням попиту, що може вплинути на темпи економічного зростання у світі.

    У найгіршому сценарії затяжна нестабільність здатна призвести до того, що у 2026 році світ вперше за тривалий період зафіксує річне падіння глобального попиту на нафту. Це означало б структурний злам у світовій енергетичній системі, який може мати наслідки, подібні до попередніх глобальних економічних криз.

    Аналітики також наголошують, що хоча нинішня ситуація поки не досягає рівня нафтових шоків 1970-х років або фінансової кризи 2008 року, ризики стрімкої ескалації залишаються високими. У Rapidan прямо зазначають, що подальше зростання цін на нафту здатне посилити фінансову нестабільність, ускладнити монетарну політику провідних центральних банків і спровокувати нову хвилю глобальної інфляції.

    З початку року нафта суттєво подорожчала — майже вдвічі з кінця лютого. Основним фактором такого стрибка експерти називають загострення геополітичної ситуації, зокрема протистояння між США, Ізраїлем та Іраном, яке посилило ризики для ключових маршрутів постачання енергоносіїв. Особливе занепокоєння викликає ситуація навколо Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світових поставок нафти та газу.

    Додатковий тиск на ринок створює невизначеність щодо дипломатичних переговорів між США та Іраном, які можуть як стабілізувати ситуацію, так і, навпаки, поглибити кризу. Будь-яке загострення в регіоні миттєво відображається на цінах, оскільки інвестори закладають премію за ризик у вартість енергоносіїв.

    На цьому тлі ситуацію ускладнюють і локальні фактори пропозиції. Зокрема, повідомляється, що нафтопереробний завод “Лукойлу” “Нижньогороднафтооргсинтез” (NORSI), який входить до п’ятірки найбільших НПЗ Росії, частково призупинив роботу після атаки безпілотника. Пошкодження виробничих потужностей у таких ключових вузлах додатково підсилює напруження на ринку нафтопродуктів.

    У Європі та США паралельно зростає занепокоєння щодо можливого нового інфляційного циклу. Високі ціни на енергоносії традиційно впливають на вартість транспорту, виробництва та харчових продуктів, що може уповільнити економічне зростання і змусити центробанки утримувати жорсткі грошово-кредитні умови довше, ніж очікувалося.

    Таким чином, аналітики сходяться на думці, що світовий нафтовий ринок входить у фазу підвищеної турбулентності, де поєднання геополітичних конфліктів, логістичних ризиків і структурних дисбалансів може швидко трансформуватися у глобальний економічний шок із наслідками для всіх ключових регіонів світу.

  • Bloomberg: Путін хоче завершити війну до кінця року — але лише на умовах Кремля

    Bloomberg: Путін хоче завершити війну до кінця року — але лише на умовах Кремля

    Глава Російської Федерації Володимир Путін нібито прагне завершити війну проти України до кінця поточного року, однак лише за умови досягнення результату, який у Москві вважатимуть «переможним». Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на співрозмовників, обізнаних із перебігом внутрішніх обговорень у російському керівництві.

    За даними джерел агентства, Кремль розглядає сценарій завершення бойових дій у 2026 році, але лише за умови виконання ключових політичних і територіальних вимог. Серед них, зокрема, називається встановлення повного контролю Росії над Донбасом, а також закріплення територіальних здобутків на окупованих українських землях.

    Окрім територіального питання, за інформацією Bloomberg, у Москві також розглядають варіант ширшої безпекової угоди з Європою. Така домовленість, за задумом російської сторони, мала б фактично закріпити новий баланс безпеки на континенті та визнати зміну контролю над частиною українських територій.

    Водночас речник Кремля Дмитро Пєсков спростував інформацію про наявність будь-яких дедлайнів щодо завершення війни. За його словами, жодні офіційні терміни не встановлювалися, а всі обговорення щодо можливого врегулювання залишаються в межах загальних політичних заяв без конкретних часових рамок.

    Джерела також повідомляють, що всередині російської політичної еліти зростає занепокоєння щодо розвитку ситуації на фронті. Частина високопосадовців, за даними співрозмовників агентства, вважає, що війна зайшла у затяжний і фактично глухий кут без очевидного шляху до швидкого завершення.

    Окремі оцінки західних експертів також вказують на можливе виснаження ресурсів Росії. Зокрема, старший науковий співробітник з питань Росії та Євразії в Міжнародному інституті стратегічних досліджень Найджел Гулд-Девіс зазначає, що для підтримки військових дій Кремлю може знадобитися додаткова мобілізація протягом найближчих 12 місяців.

    За його словами, попри намагання утримати темп бойових дій, Росія стикається з дедалі більшими труднощами у відновленні втрат і забезпеченні армії ресурсами, що може вплинути на подальшу динаміку війни.

    На тлі цих повідомлень у попередні тижні також з’являлися заяви російського керівництва про «готовність до переговорів». Зокрема, 9 травня Володимир Путін заявляв про можливість зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у третій країні, але лише для підписання остаточних домовленостей про завершення війни.

    Водночас Кремль неодноразово підкреслював, що будь-яке врегулювання має враховувати «реальну ситуацію на землі», що в Україні та країнах Заходу розглядається як спроба легітимізувати окупацію частини територій.

    Паралельно російська сторона продовжує військові демонстрації разом із Білоруссю, зокрема навчання із залученням елементів ядерного стримування, що викликає занепокоєння в НАТО та країнах ЄС. Аналітики розглядають такі дії як елемент політичного та військового тиску на Європу.

    Таким чином, за оцінками Bloomberg, позиція Кремля щодо завершення війни залишається жорстко прив’язаною до максималістських вимог, що значно ускладнює будь-які перспективи швидкого мирного врегулювання.

  • Україна відвоювала 400 км² на тлі обмеження Starlink для РФ

    Україна відвоювала 400 км² на тлі обмеження Starlink для РФ

    Україна змогла повернути під свій контроль близько 400 квадратних кілометрів територій у ході контрнаступальних дій на початку цього року на тлі суттєвого тимчасового ослаблення російських військових можливостей, яке, за оцінками американської розвідки, було пов’язане з обмеженням використання супутникового інтернету Starlink. Про це йдеться в аналітичному звіті Агентства військової розвідки США (DIA), підготовленому для Конгресу США, на який посилається Bloomberg.

    У документі зазначається, що ця операція стала першим суттєвим територіальним просуванням України з 2023 року та відбулася на тлі низки технологічних і комунікаційних змін, які вплинули на ефективність російських підрозділів на окремих ділянках фронту. Зокрема, йдеться про втрату доступу до тисяч портативних терміналів Starlink, які російські військові, за даними розвідки, використовували для оперативного зв’язку, координації пересувань та управління ударами безпілотників.

    Американська розвідка вказує, що російські підрозділи активно застосовували супутниковий інтернет, розроблений компанією SpaceX, для забезпечення стабільного зв’язку в умовах, коли традиційні канали комунікації були або зруйновані, або перебували під постійним впливом радіоелектронної боротьби. Використання Starlink дозволяло російським силам швидше передавати дані між підрозділами, координувати дії артилерії та безпілотних систем, а також підтримувати зв’язок у важкодоступних районах.

    За даними DIA, після того як українська сторона вжила заходів для виведення з ладу або блокування частини терміналів, які використовувалися без належної авторизації, російські війська тимчасово зіткнулися зі значними труднощами у координації бойових дій. У звіті підкреслюється, що це призвело до «тимчасового, але суттєвого ослаблення» їхніх оперативних можливостей, особливо на рівні тактичного управління підрозділами.

    Окремо у документі наголошується, що цей фактор збігся з іншими змінами в інформаційно-комунікаційному середовищі російської армії. Зокрема, згадується посилення обмежень щодо використання месенджера Telegram всередині російських військових структур, що додатково ускладнило швидкий обмін інформацією між підрозділами. Аналітики зазначають, що сукупний ефект від цих змін створив короткочасне «вікно вразливості» у системі управління російськими силами.

    У звіті також підкреслюється, що хоча вплив цих факторів був відчутним, він мав тимчасовий характер. За оцінками американської розвідки, станом на березень російська армія загалом зберігала перевагу у більшості ключових бойових функцій, включно з ресурсним забезпеченням, щільністю присутності на окремих ділянках фронту та можливостями ведення наступальних дій.

    Водночас у документі звертається увага на те, що сучасна війна дедалі більше залежить від технологічних рішень, зокрема супутникового зв’язку, дронів та систем швидкої передачі даних. Саме ці елементи, за оцінками американських військових аналітиків, стають критично важливими для оперативної переваги на полі бою, іноді не менше, ніж традиційні види озброєння.

    Окремо зазначається, що паралельно з подіями на фронті українська сторона посилила контроль за використанням терміналів Starlink на своїй території. Йдеться про впровадження системи авторизації обладнання та створення так званого «білого списку», який дозволяє працювати лише перевіреним пристроям. Такі заходи були спрямовані на запобігання несанкціонованому використанню супутникового інтернету в зоні бойових дій.

    Раніше повідомлялося, що Україна та компанія SpaceX домовлялися про посилення контролю над терміналами, а також про блокування незареєстрованих пристроїв, які могли використовуватися у військових цілях. Ці кроки, за даними різних джерел, уже впливали на інтенсивність бойових дій та характер штурмових операцій на окремих напрямках.

    Американська розвідка підсумовує, що досвід цієї операції демонструє зростаючу роль технологічної складової у війні та те, як навіть обмежені зміни в системах зв’язку можуть тимчасово впливати на баланс сил на окремих ділянках фронту.

  • ЄС може послабити санкції проти Китаю через ризики для автопрому

    ЄС може послабити санкції проти Китаю через ризики для автопрому

    Європейський Союз може тимчасово послабити санкції проти одного з китайських виробників напівпровідників через ризик серйозних проблем для автомобільної промисловості Європи. Йдеться про компанію, яка потрапила під обмеження в межах 20-го пакета санкцій ЄС проти Росії через підозри у постачанні електронних компонентів та товарів подвійного призначення, що могли використовуватися російським військово-промисловим комплексом.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела в Європейській комісії.

    За інформацією агентства, у Брюсселі зараз активно обговорюють можливість тимчасового винятку для китайського постачальника мікросхем, аби уникнути масштабних перебоїв у виробництві автомобілів на території ЄС.

    Джерела видання зазначають, що санкції проти китайської компанії були включені до 20-го пакета обмежень, ухваленого наприкінці квітня. Цей пакет став одним із найбільших за останній час і був спрямований на перекриття каналів постачання Росії компонентів, електроніки, технологій та обладнання, які можуть використовуватись як у цивільній, так і у військовій сфері.

    Під санкції потрапили низка китайських, азійських та близькосхідних компаній, які, за даними ЄС, допомагали Росії обходити міжнародні обмеження та підтримували її оборонну промисловість.

    Втім, після ухвалення санкцій найбільші європейські автомобільні концерни почали активно лобіювати перегляд або хоча б відтермінування обмежень. Представники галузі заявили, що виробники автомобілів залишаються критично залежними від китайських напівпровідників, а швидко замінити постачальників неможливо.

    У компаніях попередили європейських чиновників, що запасів окремих мікрочипів вистачить лише на кілька тижнів, після чого виробничі лінії можуть зіткнутися з дефіцитом критично важливих компонентів.

    За словами співрозмовників Bloomberg, автовиробники наголошують, що не мали достатнього часу для диверсифікації ланцюгів постачання після введення санкцій. Вони також попереджають про ризики нової хвилі кризи в автомобільному секторі Європи, який і без того перебуває під сильним тиском через енергетичну кризу, конкуренцію з китайськими брендами, перехід на електромобілі та високі виробничі витрати.

    У Єврокомісії побоюються, що різке припинення поставок мікросхем може призвести до зупинки окремих заводів, скорочення виробництва автомобілів та нових економічних втрат для європейської промисловості.

    Водночас будь-яке пом’якшення санкційного режиму стане політично чутливим рішенням, адже ЄС публічно декларує курс на максимальне посилення тиску на Росію та компанії, які допомагають Москві обходити обмеження.

    За інформацією Bloomberg, для тимчасового винятку із санкцій необхідна одностайна підтримка всіх держав-членів ЄС. Наразі остаточного рішення ще не ухвалено, а переговори між країнами тривають.

    Експерти зазначають, що ситуація навколо китайських напівпровідників демонструє глибоку залежність європейської промисловості від азійських технологічних ланцюгів.

    Ще у 2023 році міжнародні медіа повідомляли, що китайська компанія Nexperia постачала до Росії мікросхеми, які могли використовуватись у російській військовій техніці, попри чинні санкційні обмеження.

    Згодом питання напівпровідників стало частиною ширшого технологічного протистояння між Європою, Китаєм та США.

    У жовтні 2025 року уряд Нідерландів взяв під державний контроль нідерландську частину компанії Nexperia, аргументуючи це необхідністю гарантувати стабільне постачання мікросхем для європейської автомобільної та електронної промисловості.

    Пекін тоді жорстко відреагував на дії Нідерландів та тимчасово обмежив експорт окремих критично важливих мікросхем і компонентів до Євросоюзу. Це швидко спричинило проблеми для низки європейських автомобільних компаній, які зіткнулися з перебоями у виробництві.

    Лише після часткового пом’якшення позиції Нідерландів поставки були відновлені.

    Аналітики наголошують, що нинішня ситуація ставить Європейський Союз перед складним вибором між геополітичними інтересами та економічною стабільністю. З одного боку, Брюссель прагне посилювати санкційний тиск на Росію та перекривати будь-які шляхи постачання технологій для її військової машини. З іншого — економіка ЄС, особливо автомобільний сектор Німеччини, Франції та інших країн, залишається критично залежною від китайських технологій та компонентів.

    На цьому тлі у Європі дедалі активніше лунають заклики до створення власного потужного виробництва мікрочипів та зменшення залежності від Китаю. Проте представники промисловості визнають, що повна перебудова ланцюгів постачання може зайняти роки й потребуватиме багатомільярдних інвестицій.

    Ситуація також демонструє, наскільки тісно переплетені глобальна економіка, технології та геополітика в умовах війни Росії проти України та зростання конкуренції між Заходом і Китаєм.

  • Путін знову просив Китай врятувати російський газ: у Кремлі заговорили про «нюанси» після зустрічі із Сі

    Путін знову просив Китай врятувати російський газ: у Кремлі заговорили про «нюанси» після зустрічі із Сі

    Російський диктатор Володимир Путін під час візиту до Китаю вкотре намагався просунути стратегічний для Кремля газовий проєкт «Сила Сибіру-2», однак замість очікуваного прориву Москва отримала вкрай стриману реакцію Пекіна. Попри гучні заяви про «безпрецедентне партнерство» між Росією та Китаєм, після переговорів Кремль був змушений визнати: остаточних домовленостей щодо нового газогону досі немає.

    Про це свідчать заяви речника Кремля Дмитра Пєскова після зустрічі Путіна та лідера КНР Сі Цзіньпіна, а також публікації Bloomberg, Reuters і CNBC щодо результатів візиту російського президента до Пекіна.

    За словами Пєскова, Москва та Пекін «загалом досягли розуміння» щодо основних параметрів проєкту «Сила Сибіру-2», однак конкретики він не надав. Представник Кремля визнав, що сторони поки не узгодили остаточних умов реалізації проєкту та продовжують обговорювати «нюанси».

    «Розуміння вже є, залишилося домовитися про деякі нюанси», — заявив Пєсков, додавши, що деталі є «комерційною інформацією».

    Саме ця стриманість російської сторони різко контрастувала з традиційною риторикою Кремля про «всеосяжне стратегічне партнерство» між Росією та Китаєм. Аналітики звертають увагу: якби Москва справді отримала від Пекіна згоду на будівництво газогону, Кремль навряд чи обмежився б настільки розмитими формулюваннями.

    Газогін «Сила Сибіру-2» є одним із ключових геоекономічних проєктів Росії після втрати європейського газового ринку через війну проти України та санкції Заходу. Проєкт передбачає постачання до Китаю до 50 мільярдів кубометрів російського газу щороку через територію Монголії.

    Після різкого скорочення експорту до Європи Москва фактично втратила свого головного покупця газу. До повномасштабного вторгнення РФ продавала до країн ЄС понад 150 мільярдів кубометрів газу щороку. Натомість нині Кремль намагається переорієнтувати енергетичні потоки на Китай та Азію.

    Однак Пекін не поспішає рятувати російський газовий сектор. Bloomberg із посиланням на джерела повідомляє, що китайська сторона продовжує займати жорстку позицію щодо ціни на газ та умов фінансування проєкту. Китай прагне купувати російський газ за внутрішніми російськими цінами, що для «Газпрому» означало б суттєве зниження прибутковості.

    Ще однією проблемою для Кремля є те, що Китай не відчуває критичної потреби у новому російському газогоні. Пекін активно диверсифікував постачання енергоносіїв і має довгострокові контракти з Туркменістаном, Катаром та Австралією, а також нарощує закупівлі скрапленого природного газу.

    Аналітики CNBC зазначають, що Росія зараз перебуває у значно слабшій переговорній позиції, ніж кілька років тому. Через санкції та втрату європейського ринку Москва стала набагато більш залежною від Китаю, тоді як Пекін отримав можливість диктувати свої умови.

    Енергетична експертка Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету Анна Мікульська зазначила CNBC, що Китай «не поспішає підписувати угоду, оскільки чудово розуміє, наскільки Росія потребує цього проєкту».

    За даними Reuters, Кремль уже щонайменше п’ять разів намагався домогтися остаточної згоди Пекіна щодо «Сили Сибіру-2», однак переговори постійно заходять у глухий кут.

    Під час нинішнього візиту Путін також намагався використати кризу на Близькому Сході як аргумент на користь російського проєкту. Російська сторона розраховувала, що нестабільність на енергетичних ринках та ризики для постачання нафти й газу через Ормузьку протоку можуть підштовхнути Китай до швидшого рішення. Однак, судячи з результатів переговорів, Пекін не вважає ситуацію достатньо критичною для поспішних домовленостей.

    Попри відсутність прориву щодо газогону, Путін і Сі Цзіньпін продовжили публічно демонструвати політичну близькість. Під час зустрічі китайський лідер назвав президента РФ «дорогим другом», а сторони вкотре заявили про стратегічне партнерство та протидію «однополярному світу».

    Втім, за лаштунками переговорів ситуація виглядає набагато складнішою. Financial Times раніше повідомляло, що Китай дедалі обережніше ставиться до надмірної залежності від Росії та не хоче брати на себе ризики, пов’язані із західними санкціями. Крім того, Пекін намагається балансувати між підтримкою Москви та збереженням економічних відносин із ЄС і США.

    Для Кремля ж ситуація стає дедалі складнішою. «Газпром» продовжує втрачати прибутки, а експорт газу до Європи залишається на мінімальних рівнях. У 2025 році компанія зафіксувала один із найгірших фінансових результатів за останні десятиліття.

    На цьому тлі «Сила Сибіру-2» для Москви перетворилася не просто на економічний, а фактично на політичний проєкт виживання російської газової галузі. Однак нинішній візит Путіна до Китаю показав: попри всю риторику про «дружбу без меж», Пекін не готовий беззастережно рятувати Кремль від наслідків його власної війни та енергетичної ізоляції.

  • США і Китай знижують мита: торговельна «відлига» після саміту в Пекіні

    США і Китай знижують мита: торговельна «відлига» після саміту в Пекіні

    Китай і Сполучені Штати досягли попередньої домовленості про взаємне зниження мит на низку товарів у межах спроб активізувати двосторонню торгівлю та зменшити напругу в економічних відносинах між двома найбільшими економіками світу. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на заяву Міністерства торгівлі Китаю.

    Рішення було оголошене після дводенного саміту в Пекіні, у якому брали участь президент США Дональд Трамп і лідер КНР Сі Цзіньпін. За підсумками переговорів сторони заявили про готовність поступово знижувати торговельні бар’єри, зокрема мита на окремі категорії товарів, що може стати одним із найбільш значущих кроків у двосторонніх економічних відносинах останніх років.

    У Міністерстві торгівлі КНР наголосили, що домовленість має рамковий характер і наразі не містить остаточних параметрів. Технічні деталі, включно з переліком товарів і масштабом зниження мит, залишаються предметом подальших переговорів між сторонами.

    Китайська сторона підкреслила, що однією з ключових цілей домовленостей є стимулювання двосторонньої торгівлі, зокрема у стратегічно важливих секторах, таких як сільське господарство. Саме аграрна продукція розглядається як один із напрямів, де потенційно можливе швидке розширення обсягів взаємних поставок.

    Окрім питання мит, сторони домовилися працювати над створенням нових інституційних механізмів для економічного діалогу. Зокрема, обговорюється формування спільних рад з інвестицій та торгівлі, які мають стати постійними майданчиками для вирішення спірних питань.

    За даними американської сторони, один із варіантів передбачає створення так званої «Торгової ради», яка може сприяти зниженню митного навантаження щонайменше на 30 млрд доларів у сегментах, що не належать до критично важливих для національної безпеки.

    Такі механізми, як очікується, мають зменшити ризик торговельних конфліктів і забезпечити більш передбачувані правила гри для бізнесу з обох боків.

    Китай у межах домовленостей підтвердив намір збільшити закупівлі американської продукції, зокрема літаків, однак без уточнення конкретних обсягів чи моделей. Це може стати одним із сигналів поступового відновлення великих контрактів між країнами після періоду торговельної напруги.

    Також Пекін заявив про намір вирішувати питання, пов’язані з доступом китайської агропродукції та харчових підприємств на американський ринок. Йдеться, зокрема, про ліцензування імпорту для м’ясопереробних заводів і спрощення процедур для експорту окремих категорій товарів, включно з птицею з окремих регіонів США.

    Водночас сторони визнають, що значна частина технічних і регуляторних питань залишається невирішеною. США розглядають занепокоєння Китаю щодо затримок імпорту окремих категорій продовольства, зокрема молочної продукції та морепродуктів, а також експорту рослинної продукції в горщиках.

    Американські регулятори раніше пояснювали подібні обмеження питаннями безпеки харчових продуктів та дотриманням стандартів, включно з випадками виявлення заборонених речовин у деяких поставках.

    Переговори проходили на тлі суперечливих заяв обох сторін щодо змісту обговорень. Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що питання мит не були ключовою темою зустрічей із Сі Цзіньпіном, тоді як китайська сторона підкреслює саме економічний характер досягнутих домовленостей.

    Окремо в інформаційному полі з’являлися заяви щодо масштабних закупівель американських літаків Китаєм. Водночас пізніше уточнювалося, що обсяги таких угод значно менші за попередні очікування ринку.

    Аналітики розглядають досягнуті домовленості як спробу обох країн стабілізувати торговельні відносини після тривалого періоду напруги, тарифних обмежень і взаємних звинувачень. Водночас підкреслюється, що без деталізації параметрів угоди її практичний вплив на глобальну економіку поки залишається невизначеним.

    Подальший розвиток домовленостей залежатиме від того, чи зможуть сторони узгодити конкретні тарифні ставки, механізми контролю та довгострокові правила доступу до ринків.