Позначка: бізнес

  • Лише за лютий 2024 Порошенко збагатився більше, ніж за весь довоєнний 2021 рік

    Лише за лютий 2024 Порошенко збагатився більше, ніж за весь довоєнний 2021 рік

    Петро Порошенко збільшив свої статки лише за лютий 2024 року на ще понад 250 млн. гривень. Це майже на 90 мільйонів більше ніж за весь довоєнний 2021 рік, – повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції.

    Так, згідно чотирьох поданих до НАЗК декларацій про зміну майнового стану, у лютому 2024 року лідер фракції “Європейська солідарність” Петро Порошенко заробив 251 мільйон 194 тисячі 907 гривень. Серед зазначених джерел доходу: відчуження цінних паперів та корпоративних прав, дивіденди та проценти від цінних паперів.

    Для порівняння, за весь 2021 рік олігарх збагатився лише на 162 мільйони 138 тисяч гривень, що на 89 мільйонів грн менше, ніж за один лютий 2024 року.

    За попередній рік війни статки Порошенка виросли на $224 млн, що зробило його одним із трьох найбагатших олігархів країни. Наразі, капітал Порошенка становить близько $1 млрд.

  • ДБР порушило кримінальну справу проти засновника української студії GSC Game World Сергія Григоровича

    ДБР порушило кримінальну справу проти засновника української студії GSC Game World Сергія Григоровича

    Джерела в правоохоронних органах повідомили, що ДБР порушило кримінальну справу проти засновника української студії GSC Game World, відомої за серією ігор S.T.A.L.K.E.R., Сергія Григоровича.

    За нашими даними, справа проходить під номером 62022000000001034 від 14.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 (передача матеріальних ресурсів незаконним збройним або воєнізованим формуванням держави-агресора), ч. 2 ст. 209 (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом), а також за ч. 2 ст. 332-2 (незаконне перетинання державного кордону України).

    Навіть відкрита українська позиція щодо війни не врятувала Григоровича від уваги силовиків. Джерела повідомили, що Григорович причетний до злочинної діяльності, пов’язаної з отриманням незаконних доходів і ухиляється від сплати податків. Також, імовірно, він причетний до відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом.

    Ігри Григорович (наприклад, S.T.A.L.K.E.R), незважаючи на правовий режим воєнного стану в Україні, продаються в державі-агресорі. Але всупереч публічним заявам Григоровича та його представників у соціальних мережах про припинення продажів комп’ютерних ігор, його компанії обходять санкції щодо резидентів РФ.

    Силовики встановили, що з цією метою Григорович і його помічники використовували криптомости та заборонені в Україні російські платіжні системи для зарахування та списання коштів через анонімні крипто- і веб-гаманці, а також системи онлайн-переказів, банківські рахунки підконтрольних юридичних осіб, які зареєстровані за кордоном і перебувають під санкціями РНБО України.

    Загальний дохід від продажів комп’ютерних ігор у РФ, який отримують компанії та сервіси, контрольовані Григоровичем і пов’язаними з ним фізичними особами, становить понад 5 мільйонів доларів США на рік. При цьому податки з доходів, отриманих на території Російської Федерації, сплачуються до бюджету держави-агресора.

    Згідно з наявною інформацією, протягом 2019-2022 років Григорович офіційно через українські банківські установи перевів понад 40 мільйонів гривень (за курсом на кінець 2021 року – 1,4 млн доларів США).

    Також встановлено, що 28.03.2022 о 16:14 Григорович незаконно перетнув кордон України, використовуючи систему “Шлях” для волонтерів, через пункт пропуску Устилуг на кордоні з Польщею.

    Потім незаконно отримані грошові кошти через банківські рахунки підконтрольних фіктивних юридичних осіб були переведені на офшорні банківські рахунки, відкриті у фінансових установах-нерезидентах.

    Сергій Григорович дуже б хотів закрити кримінальну справу, яку на нього відкрило ДБР.

    Для цього навіть довелося витратитися на машини для ЗСУ. Але українські силовики не купилися на такий благодійний жест.

    Джерела в правоохоронних органах повідомили, що нині рахунок Григоровича щільно трясуть. Слідство встановило, що в Україні в нього є такі банківські рахунки:

    – UA803510050000026202807528407 в АТ “УКРСИББАНК”
    – 26206805716358 в АТ “УКРСИББАНК”
    – 26006054032500 в АТ “УКРСИББАНК”
    – 26209001079165 у ВАТ “КБ “ГЛОБУС”
    – 26201010811638 у Публічному акціонерному банку “Південний”
    – 26200054032500 в АТ “УКРСИББАНК”

    Наші джерела також зазначили, що у Григоровича планують забрати практично всі активи, а саме: рухоме і нерухоме майно, корпоративні права, частки в статутному капіталі юридичних осіб, банківські рахунки тощо, які належать Григоровичу або кінцевим бенефіціарним власником яких є Григорович.

  • Український “приватний кордон” несе загрозу державній небезпеці

    Український “приватний кордон” несе загрозу державній небезпеці

    На третьому році повномасштабної війни з Росією значна частина українських земель біля кордону і досі перебуває в руках бізнесменів та місцевих мешканців. Десятиліттями чиновники заявляли, що розв’язують цю проблему, але до цього часу територія прикордоння повністю так і не належить державі. Навіть більше – після вторгнення Росії проблема “приватного кордону” заграла новими барвами.

    Річ у тім, що в лютому-березні 2024 року українська влада активно взялася за будівництво оборонних фортифікацій з боку Росії та Білорусі. Здавалося б, під час війни необхідність таких робіт є аксіомою. Але нові реалії оголили стару проблему – наявність приватних земель вздовж українських кордонів.

    За даними ВВС Україна, у березні власники земель одного з населених пунктів Рівненщини вийшли до групи, яка зводила фортифікації, і ультимативно заявили: “Ми цього не допустимо, будемо стояти живим щитом!”.

    Розлюченим мешканцям намагалися пояснити, що загроза повторного вторгнення з Білорусі не зникла і треба готуватися. Але конкретно в цій ситуації логічні аргументи не спрацювали. “Будемо їх зустрічати з білими прапорами”, – такою була відповідь землевласників.

    Військові та представники місцевих влад, з якими ми поспілкувалися, не виключають загострення таких конфліктів, особливо напередодні посівної. А все тому, що в Україні вже десятки років не вирішується питання повернення державі стратегічно важливих оборонних земель біля кордону.

    Що таке “приватний кордон”

    Протяжність сухопутного українського кордону – 5368 кілометрів. Майже 2 тисячі кілометрів – з Росією, ще понад тисячу – з Білоруссю. До прикордонних земель відносять ще й землі шириною 30 – 50 метрів уздовж кордону, а біля кордону з Росією та Білоруссю – шириною до 2 кілометрів.

    зсу

    АВТОР ФОТО,REUTERS Підпис до фото, Зведення оборонних фортифікацій вздовж державного кордону на Харківщині, березень 2024 року

    Але так сталося, що велика частина цих земель в попередні роки опинилися у приватній власності. В інтернеті можна знайти багато повідомлень про те, як місцева влада прикордонних регіонів безоплатно передавала ці землі в приватні руки.

    Це відбувалося практично за всіх урядів і президентів. Якісь рішення згодом оскаржували, на якісь – закривали очі, але поступово проблема “приватного кордону” набула загальнодержавного характеру. І з цією ситуацією Україна увійшла у повномасштабну війну з Росією.

    Річ у тім, що попри сільськогосподарське призначення цих земель, їхні власники не завжди займалися там городництвом. Часто на цих територіях організовували умови для контрабанди та нелегальної міграції – цей “бізнес” приносив більші гроші, ніж сільське господарство.

    “На практиці ці приватні ділянки – це величезна проблема, бо власники земель мали змогу організувати власні коридори для незаконної діяльності – нелегальної міграції і контрабанди”, – розповідає нам прикордонник Сергій на умовах анонімності (ім’я змінено).

    Дехто ставив на кордоні навіть свою охорону, мав власну приватну службу безпеки і спостережні вишки. У розмові з нами Сергій одразу згадує гучну історію майже десятирічної давнини з “приватним кордоном” на Закарпатті.

    Найгучніші скандали

    У 2015 році країну збурила інформація про те, що на Закарпатті вздовж кордону з Угорщиною повноцінно функціонує “приватний кордон”, на якому не лише окрема від держави охорона та інженерні споруди, а діють окремі правила, які не мають нічого спільного з українським законом.

    Кордон

    Земельні ділянки на лінії кордону загальною довжиною близько 150 км (для порівняння – протяжність кордону з Угорщиною 137 кілометрів) були оформлені на різних власників як землі сільськогосподарського призначення. Звичайно, на них ніхто не сіяв кукурудзу – це були пункти перетримки контрабанди. Починаючи від цигарок, зброї та наркотиків – закінчуючи нелегальними мігрантами.

    Українські прикордонники не мали доступу до цих ділянок. “Приватники там встановили спостережні вишки, де діяла практично паралельна силова структура, яка працювала не на державу, а на власника земель. Часто там відбувалися конфлікти з прикордонниками, або самі ж прикордонники за хабарі починали працювати на них”, – розповідає прикордонник Сергій.

    І хоча всі ті ділянки належали офіційно різним людям, але це “велике господарство” правоохоронці приписували Аттілі Горвату на прізвисько “Докі”. Його називали “королем контрабанди” і підозрювали у контролі за нелегальними потоками з Закарпаття до Угорщини.

    У листопаді 2017 року українські силовики організували проти нього грандіозну спецоперацію.

    “Докі” затримували ефектно – з вертольотами, озброєним спецназом і публічністю в українських ЗМІ. Щодо нього почали кримінальне розслідування, а у 2019 році справу передали в суд, хоча Аттіла Горват так і не опинився за ґратами. У квітні 2020 року він загинув у ДТП – розбився на трасі Київ–Чоп під Рівним. Землі, які контролював “Докі”, повернули державі.

    дпсу

    АВТОР ФОТО,ДПСУ Підпис до фото, Затримання власника “приватного кордону” на Закарпатті Аттіли Горвата в листопаді 2017 року

    Ще один скандал стосується “приватного кордону” на протилежній частині України – на Харківщині. Тут контроль за територіями біля КПП “Гоптівка” в Дергачівському районі приписують бізнесмену, колишньому начальнику управління внутрішньої безпеки Державної прикордонної служби Вадиму Слюсарєву.

    Низка ЗМІ називали Слюсарєва “тіньовим куратором” штабу президента Володимира Зеленського на Харківщині, а також повідомляли, що теперішні його фірми фігурували у розслідуваннях щодо контрабанди. І хоча бізнесмен досі не є навіть членом партії “Слуга народу”, він справді з’являвся на спільних заходах команди Зеленського у Харкові під час передвиборчої кампанії.

    Так, під час другого туру президентських виборів 21 квітня 2019 року на той час керівник харківської “Слуги народу”, а сьогодні вже нардеп Павло Сушко опублікував пост зі словами подяки: “Це лише мала частина команди Харківського штабу Володимира Зеленського! Дякую нашій великій Зе!Команді!”. Під цим постом він запостив групове фото команди – на ньому на задньому фоні є чоловік з двома піднятими руками. Це і є Вадим Слюсарєв.

    Володимир Зеленський ще у 2019 році заявив журналістам, що зі Слюсарєвим не спілкується, однак визнав, що той справді допомагає Павлу Сушку у Харкові. Чим саме – президент не уточнив. “Він допомагає Паші (Павло Сушко – Ред.). Пашу я дуже добре знаю. Паша – це наше обличчя”, – сказав Зеленський у відповідь на запитання журналіста “Радіо свобода”.

    У 2021 році видання Kyiv Post та Проєкт з розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP), посилаючись на декларації румунської митниці, що опинилися в руках журналістів, повідомили, що фірми, власником яких згодом став Слюсарєв, тривалий час займались контрабандою китайських сигарет в країни Євросоюзу. За даними журналістів, дві українські компанії – ТОВ Duty Free Odesa та ТОВ Travel Retail Ukraine, – співвласником яких є Слюсарєв, імпортували в Україну цигарки китайського бренду Regina.

    Правоохоронці займалися цією справою, та факту причетності самого Слюсарєва до незаконних дій слідство так і не встановило.

    зе

    АВТОР ФОТО,ФЕЙСБУК ПАВЛА СУШКА Підпис до фото, Вадим Слюсарєв серед членів команди президента Зеленського в Харківській області. Він стоїть позаду з піднятими руками

    Сам Слюсарєв всі ці звинувачення на свою адресу заперечує. Він подав позов проти журналістів і наприкінці минулого року виграв у цій справі. Суд першої інстанції визнав інформацію стосовно причетності Слюсарєва до контрабанди недостовірною. Журналісти-автори цього розслідування нам повідомили, що подали апеляцію, розгляд якої досі триває.

    Що стосується прикордонних земель, то Слюсарєв не заперечує, що має такі ділянки. Його адвокатка Олена Бардіна повідомила ВВС Україна, що її клієнт справді є власником земель біля державного кордону на Харківщині. Дві його фірми (ТОВ “Фронтера” та ТОВ “Тієра”) володіють територією в Дергачівському районі, які використовувались для господарської діяльності.

    Але, наголошує юристка, з початком повномасштабної війни вказані земельні ділянки опинилися фактично в епіцентрі бойових дій, заклади, що там розміщувались, зруйновані, а власник – Вадим Слюсарєв – доступу до них не має.

    А ще Слюсарєв наполягає, що держава не зверталась до нього щодо передачі цих ділянок.

    Олена Бардіна запевняє: жодні державні органи, зокрема і прикордонна служба, не звертались до власників земель щодо цих прикордонних територій. “У разі наявності такої потреби компанії не матимуть жодних заперечень та готові забезпечувати зі свого боку будь-яке необхідне сприяння державі”, – повідомила юристка.

    Всю інформацію в ЗМІ про причетність Слюсарєва до контрабанди його юристка називає недостовірною. Так само як і його участь в діяльності політичної партії “Слуга народу” або тісні взаємини з чинним керівництвом прикордонної служби.

    “У 2015 році Вадим Слюсарєв завершив службу в Державній прикордонній службі України і з того часу займається виключно підприємницькою діяльність. Він не є публічною особою, не дотичний до будь-яких політичних чи громадських організацій та ініціатив”.

    Скільки земель у приватних руках

    Сьогодні проблема “приватного кордону” набуває ще гострішого значення – триває повномасштабне вторгнення Росії, а отже виклики на кордоні лише зросли. Плюс – після літнього контрнаступу, який не дав очікуваних результатів, українська влада затіяла масштабне будівництво оборонних споруд у прикордонні, зокрема на півночі і сході, щоб зірвати можливі агресивні плани Росії.

    На зведення якісних бетонних систем фортифікацій та інженерних загороджень у 2024 році уряд виділив 20 млрд гривень. До цих робіт залучили всі регіони країни, в них беруть участь як цивільні, так і військові структури.

    Ще до повномасштабного вторгнення, у серпні 2021 року РНБО на своєму засіданні доручила Кабміну провести інвентаризацію земель вздовж кордону та передати їх у постійне користування прикордонникам. Власникам цих ділянок мали запропонувати продати землі державі, а у випадку незгоди – примусово вилучити. Але, за нашими даними, з того часу фактично нічого не змінилося.

    У Державній прикордонній службі нам розповіли, що станом на березень 2024 року, необхідно відвести понад 23 тисячі гектарів землі біля кордону. Але виконано цю роботу лише на 25%.

    Досі у приватній власності перебуває понад 7 тисяч гектарів – це як площа міста Черкаси. Ще 6 тисяч гектарів – землі комунальної власності. Їх треба відчужити для того, аби розмістити прикордонну та інженерну інфраструктуру. З них на кордон з Росією та Білоруссю припадає суттєва частка – 4,4 тисячі гектарів.

    дпсу
    дпсу
    Підпис до фото, Відповідь ДПСУ на запит ВВС

    Як пояснюють прикордонники, викупом ділянок мали б займатись обласні адміністрації, але з початку великої війни вони це не робили.

    “Відповідно до листів обласних військових адміністрацій, заходи з викупу та примусового відчуження земельних ділянок у 2022 році не проводилися у зв’язку із широкомасштабною збройною агресією РФ проти України та відсутністю фінансування з державного бюджету України”, – повідомили ВВС у відомстві. Не велися ці роботи і у 2023 році.

    Там визнають, що найскладніша ситуація саме з приватними землями на кордоні. “Найбільшим непростим питанням залишаються ділянки, що перебувають в приватній власності, оскільки це обмежує можливість їх використання в інтересах охорони і захисту державного кордону”, – пояснює речник прикордонного відомства Андрій Демченко.

    За його словами, на приватній землі без дозволу власника неможливо встановлювати інженерні загородження та споруди, прокладати дороги для прикордонних нарядів, розміщувати засоби контролю та спостереження.

    По деяких ділянках досі тривають суди, прокуратура намагається повернути державі раніше незаконно приватизовані землі.

    Окремо ведеться робота щодо передачі прикордонникам земель природно-заповідного фонду – це трохи більше 2 тисяч гектарів. Вилучення цих ділянок – теж складний бюрократичний процес, до якого залучаються центральні органи влади.

    Що з цим робити

    Крапку у цій “вічній” проблемі мав би поставити закон, ухвалений 24 лютого 2023 року. Його внесли 40 депутатів Ради на чолі з колишнім прикордонником Східного управління, а нині депутатом від “Слуги народу” Юрієм Здебським. Їхня ініціатива була проста і максимально ефективна в теорії – на час війни землю для потреб прикордонників можна забирати без дозволу землекористувачів.

    Здавалося б, українські прикордонники отримали в свою руки всі необхідні інструменти, щоб нарешті взяти під контроль прикордонні землі шириною 2 км на сході та півночі (на кордоні з Росією і Білоруссю) та 30-50 м – на заході. Але на практиці виявилося не все так легко.

    “Цим законом ми закрили кордон”, – запевняє ВВС Здебський. Він впевнений, що після скасування воєнного стану приватні землі повернуться своїм власникам. “Закінчиться війна – віддадуть їм ці території, зариють окопи і будуть собі там садити все, що хочуть”.

    Кордон

    Але самі люди не завжди готові чекати. Особливо – з настанням весняної посівної.

    Один з офіцерів ЗСУ, що контролює процес облаштування ліній оборони на півночі, каже, що місцеві жителі невдоволені. Великих конфліктів поки вдається уникати, але не кожен погоджується з тим, що саме на його ділянці має бути викопаний окоп чи встановлений ДОТ (довготривала оборонна точка).

    “Облаштуванням займаються зазвичай цивільні підрядники. Але оскільки зараз зводяться нові лінії фортифікацій, то це питання постане найближчим часом, коли люди будуть городи і поля засівати. Мені самому цікаво, як це вирішиться”, – розповідає нам військовий.

    Місцева влада запевняє, що примусове вилучення земель ще опрацьовують. “Це питання потребує часткового врегулювання, над цим зараз всі відповідні служби працюють. Але це не заважає будувати фортифікації на Чернігівщині сьогодні”, – сказав ВВС очільник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.

    зсу

    АВТОР ФОТО,ОПЕРАТИВНЕ КОМАНДУВАННЯ “ПІВНІЧ” Підпис до фото, На Чернігівщині, так само як і на інших ділянках кордону з РФ і Білоруссю, з початку весни стрімко почали зводити лінії оборони. Фортифікації будують також і на приватних землях

    “На сьогодні будівництво фортифікаційних споруд виконується за планом і перешкод з боку населення і бізнесу немає”, – наголошує він.

    Але ми з’ясували, що не скрізь ситуація спокійна. За даними ВВС Україна, в деяких регіонах вже зафіксовані випадки суперечок власників земельних ділянок з військовослужбовцями, які зводять оборонні фортифікації. Люди погрожують виходити на акції протесту через те, що на їхніх землях держава будує інженерні споруди.

    Наші джерела в правоохоронних структурах стверджують, що з “особливо незговірливими” землевласниками вже працює прокуратура. За деякими даними, вона отримала непублічну вказівку від влади активізувати це питання ще наприкінці минулого року.

    І хоча влада публічно не заявляла про активізацію цієї роботи, але останнім часом новини про вилучення прикордонних земель стали все частіше з’являтися на сайтах регіональних прокуратур.

    Наприклад, Харківська обласна прокуратура повідомила 11 березня, що через суд домоглася повернення до держвласності 24,3 гектара, а 14 березня – ще 16 гектарів земель, розташованих вздовж україно-російського кордону.

    Про аналогічні рішення повідомляли також Чернігівська і Сумська прокуратури.

    Україна не готувалася до вторгнення Росії, а тому не дбала про серйозне облаштування своїх кордонів, вважають в опозиції.

    Депутатка “Європейської солідарності”, член комітету з нацбезпеки Ірина Фріз каже: “Загрози очевидні й відсутність фортифікацій по всій лінії кордону несе не лише безпековий ризик, а й здатна завдати шкоду національній безпеці”.

    За її словами, не всі мешканці прикордоння ставляться до ситуації з розумінням і готові віддати свої землі державі, тому потрібні рішучі дії влади. Вона категорично відкинула пояснення уряду, що позбутися “приватного кордону” заважає війна та відсутність фінансування.

    “Наголошу, що президента Зеленського наші партнери попереджали задовго до початку вторгнення, а перші предметні розмови про реальну загрозу почалися ще за рік. Але, тим не менш, навіть маючи всю повноту влади в країні, команда Зеленського не здійснила належну підготовку фортифікаційних споруд на найбільш вразливих напрямках. Це коштувало нам багатьох життів цивільних та військових”.

    Владу закликають взяти на себе відповідальність і вирішити це питання. Повномасштабне вторгнення Росії триває вже третій рік, і сьогодні є законодавчі механізми для повернення приватних земель державі. Питання тільки в тому, чи є на це політична воля.

  • У лавах ЗСУ спостерігається ігрова залежність

    У лавах ЗСУ спостерігається ігрова залежність

    До 2020 року реклама азартних ігор була незаконною, як і сам цей бізнес. У серпні того ж року його легалізували, після чого в українських медіа почався сплеск реклами грального бізнесу.

    За даними Інституту масової інформації (ІМІ), з червня до жовтня 2023 року частка прихованої реклами на його користь у новинних стрічках популярних онлайн-медіа зросла з 12,4% до 16,4%. У медіа сильно впали доходи від реклами під час війни, а казино пропонують дуже цікаві умови – вони готові платити вдвічі-втричі вищу ціну за ринкову як премію за репутаційні ризики для рекламного майданчика.

    Агресивна реклама грального бізнесу, яка зараз лунає з кожної праски, дала результат – за даними НБУ, у 2023 році українці щоденно програвали в онлайн-казино близько 400 млн грн, або понад 12 млрд грн на місяць. Для розуміння – гральний бізнес за 2023 рік сплатив близько 10 млрд грн податків, тобто менше, ніж українці програють за один місяць. Водночас загальний обіг грального бізнесу зріс майже в 15 разів на рік і сягнув 207 млрд грн.

    При цьому український азартний бізнес після початку війни показує, що допомагає армії і всіляко інформує про це через рекламу. Однак у публічний простір прориваються історії про те, що українські військові стали чи не головними клієнтами онлайн-казино.

    “У нашому підрозділі боєць натрапив на рекламу казино в інтернеті і зайшов “трошки побалуватися”. Ми отримуємо бойові 50-100 тисяч гривень. Через тиждень після отримання зарплати він уже ходив і позичав гроші в побратимів. Ми подивилися історію його картки, і виявилося, що він програв 80 тисяч тільки за одну ніч. При цьому постійно повторює, що тримає ситуацію під контролем”, – розповів журналістам начальник евакуаційної групи з Куп’янського напрямку.

    “Волонтерським майном забиті ломбарди і сайт ОЛХ. Азартні ігри на час воєнного стану потрібно заборонити. Їхні податки нівелюються зламаними життями бійців. Жодні донати онлайн-казино не компенсують збитків, яких вони завдали армії”, – написав молодший сержант 59 ОМПБ Павло Петриченко, який називає те, що відбувається, епідемією ігроманії.

    Нардеп Олексій Гончаренко стверджує, що “9 із 10 солдатів на передовій мають проблеми з казино або беттінгом”.

    “Гроші програються. Потім беруть кредити. І так по колу. Це проблема яка прямо зараз знищує моральний стан військових. Але крім цього вона створює проблему і на потім. Людина пробула рік-два на передовій. Отримувала там умовно від 60 до 150 тисяч гривень. Замість того, щоб купити житло, інвестувати чи просто відкласти гроші – все програла”, – пише Гончаренко.

    Павло Петриченко пропонує ввести реєстр і верифікацію гравців на час воєнного стану, обмеживши користувачів, які отримують зарплату з військових частин. Частково у цієї проблеми вже є рішення – в Україні діє Реєстр лудоманів – осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх. За даними Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ), за три роки існування до переліку було включено 3871 особу. Переважна більшість – 87% із них – потрапили до списку 2023 року.

    Однак 99% осіб потрапили до Реєстру за власною заявою про самообмеження. Лише 1% осіб було включено до реєстру за рішенням КРАІЛ – у тих випадках, коли із заявою зверталися родичі лудомана. Водночас за рішенням суду жодна людина не потрапила до Реєстру.

    Для лудоманів в Україні передбачено тільки тимчасові заборони на відвідування гральних закладів – на строк від шести місяців до трьох років. Після закінчення термінів дія цих обмежень автоматично припиняється. Також слід зазначити, що в грудні 2023 року було ухвалено Закон 9422, який забороняє видавати кредити лудоманам, які потрапили до Реєстру. Однак це обмеження дійсне тільки в тому разі, якщо в переліку зазначено, що людина використовувала кредитні кошти для гри.

  • МВФ оновило список вимог до України

    МВФ оновило список вимог до України

    Наше джерело в ОП розповіло, що МВФ оновило список вимог до України для продовження фінансової програми на 2024 рік. Крім підвищення тарифів на газ/електрику від нас зажадали підняти податки на 4-5%, а також збільшити ПДВ.

    Під тиском МВФ (а меморандум із Києвом уже підписано) готується закон про підвищення військового збору з українських підприємців.

    Так, українська влада готує підвищення податків для людей і бізнесу. Першими під підвищення ставок підуть ФОПи. Як заявив голова профільного комітету Ради Данило Гетманцев, уже цього місяця Кабмін передасть до парламенту законопроєкт про додатковий військовий збір для підприємців. Йдеться про введення військового збору в розмірі 1,5% від обороту для ФОП третьої групи (зараз вони військовий збір не платять). Можливо, підвищать військовий збір і для ФОПів 1 і 2 груп (які зараз платять стандартні 1,5%).

    І це тільки початок: в оновленому меморандумі з МВФ прописано структурний маяк – знайти джерела для “мобілізації” до бюджету не менше 0,5% ВВП (це якраз близько 40 млрд гривень). Виконати це завдання Україна повинна була до кінця лютого 2024 року. Крім того, що ще більш важливо, уряду потрібно знайти додаткові джерела поповнення скарбниці в умовах, коли значна частина допомоги західних партнерів під питанням.

    Як сказав Гетьманцев, уряд підготує “комплекс пропозицій” щодо збільшення дохідної частини бюджету на 44 млрд гривень (понад мільярд євро). А це, серед іншого:
    ▪️дополнительные податок на купівлю банківських металів,
    ▪️дополнительный збір з першої реєстрації в Україні авто,
    ▪️дополнительный збір з продажу нерухомості,
    ▪️дополнительный збір з продажу ювелірних виробів,
    ▪️акциз на солодкі та мінеральні газовані води,
    ▪️дополнительный збір з операторів мобільного зв’язку,
    ▪️повышение акцизів на паливо до мінімальних європейських ставок тощо.

    При цьому непослідовність, недовіра, повернення ідеології агресивного збору податків – негативні, якщо не фатальні “попутники” для відновлення економіки воюючої країни. Це не призведе ні до чого, крім відведення значної частини бізнесу ще далі в тінь і переходу на сірі схеми розрахунків.

  • Чому з початку року обсяги банківських вкладів українців скорочуються

    Чому з початку року обсяги банківських вкладів українців скорочуються

    Від початку цього року українці заходилися знімати свої гроші з банків. Хоча йдеться лише про кілька відсотків порівняно із тим, що залишається на банківських депозитах, та відтік грошей вимірюється десятками мільярдів гривень.

    Серед причин називають як сезонність, яка незабаром мине, так і монетизацію усіх негативних прогнозів щодо ситуації на фронті та в економіці.

    Наскільки серйозною є проблема?

    Від початку війни українська банківська система показала себе з найкращого боку, – її стабільна та надійна робота заслужила довіру українців, які в ці складні часи продовжували нести гроші до банків.

    Але у січні 2024 року, за оперативними даними НБУ, обсяги депозитів скоротилися. При цьому гривневі вклади – як населення, так і бізнесу – скоротилися на близько 50 млрд грн (або на понад 3%). А в населення зменшилися ще й валютні вклади, хоча й меншими темпами.

    Одним із перших цю оперативну статистику оприлюднив Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів та податкової політики.

    “Це найбільші темпи і обсяги скорочення депозитів у гривні з початку війни”, – прокоментував він цифри, одразу ж наголосивши, що “ніякої зради тут немає”, і що українська банківська система і надалі є стійкою, а дії НБУ – ефективними.

    Проте і в лютому скорочення депозитів тривало. За підрахунками колишнього міністра економіки Богдана Данилишина, враховуючи, що лише за перший тиждень лютого депозити скоротилися ще на 10 млрд грн, загальне скорочення гривневих вкладів за підсумками двох перших місяців року може становити близько 100 млрд грн.

    Сезонність?

    Оприлюднюючи дані про рекордне скорочення банківських вкладів під час війни Данило Гетманцев відзначив, що загалом ця тенденція – хоч і з меншими обсягами – властива першому місяцю року.

    “Ця тенденція спостерігалась у дев’ять з десяти останніх років. Хоча звісно для кожного року є своя специфіка, як це було, наприклад, на початку 2015 року або 2022 року”, – написав він у Телеграм.

    Проте графік, наведений депутатом у тому ж повідомленні, свідчить, що такого відтоку вкладів з банків, наприклад, минулого року не було – попри масовані російські атаки на енергетику та блекаути. А от на початку 2022 – перед російським вторгненням – гроші забирали з банків так само активно, як і цього року.

    кредити і депозити в банках

    АВТОР ФОТО,ДАНИЛО ГЕТМАНЦЕВ/TELEGRAM

    Богдан Данилишин також частково погоджується із версією про “сезонність”.

    “Висока база порівняння грудня, як правило, пов’язана з виконанням бюджетних контрактів. В січні натомість надходження на рахунки клієнтів є меншими на тлі традиційно високих для зими витрат на імпорт. Це призводить до зменшення залишків коштів на рахунках бізнесу та населення”, – пояснює економіст.

    Приблизно так само пояснюють січневу статистику щодо депозитів і у Фонді гарантування вкладів.

    Зокрема, як заявила заступниця директора-розпорядника фонду Ольга Білай, відтік вкладів є традиційним сезонним явищем, характерним для цього періоду і в попередні роки. В інший час у банківській системі навіть під час війни відбувається зростання кількості вкладів – не в останню чергу завдяки тому, що на час воєнного стану вони на 100% гарантовані державою.

    банківські вклади

    АВТОР ФОТО,ФОНД ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ

    А останні дані Нацбанку, наведені у лютневому огляді банківського сектора, свідчать: за 2023 рік обсяги гривневих коштів фізичних осіб на банківських депозитах збільшилися на понад 20%.

    То через що іще, крім сезонності, вони почали знижуватися на початку 2024?

    Мобілізація по-новому та інші законодавчі ініціативи?

    Кінець 2023 і початок 2024 відзначилися кількома ініціативами уряду та парламенту, запровадження яких може посилити контроль держави над доходами та рахунками громадян, а то й взагалі означатимуть їх блокування.

    Про одну із таких ініціатив згадав Данило Гегманцев, який припустив, що відтік депозитів міг бути пов’язаний з новим законопроєктом про мобілізацію.

    Зокрема, йдеться про норми щодо блокування банківських рахунків “ухилянтів”. При цьому голова фінансового комітету парламенту одразу ж наголосив: ці норми не будуть підтримані.

    Втім, економісти та оглядачі, коментуючи відтік депозитів, звертають увагу, що посилення контролю чи блокування не обов’язково може бути пов’язано із мобілізацією до війська. Натомість може йтися про економічну чи податкову мобілізацію, задля якої держава може захотіти більшого контролю за рахунками громадян.

    Наприклад, уряду вже довелося спростовувати плани оподаткувати усі карткові перекази громадян, начебто передбачених Національною стратегією доходів. Але “осад” залишився.

    Оглядачі також звернули увагу і на повідомлення Нацбанку про запропоновані зміни до правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, серед яких і можливість доступу податкової до повних номерів банківських карток українців та операцій по них. Це дозволить повністю ідентифікувати особу, яка має рахунок в банку, – а отже і проконтролювати, звідки вона отримує кошти і куди переказує.

    “Наприклад, якщо людина здає квартиру, то цей дохід має оподатковуватись. Квартиранти, як відомо, в багатьох випадках перераховують гроші на картку”, – пояснив ТСН можливі наслідки запропонованих змін економіст Олег Пендзин.

    Поки що це лише плани, але навіть їхня наявність у влади і те, що подібні ініціативи продовжують з’являтися, може впливати на бажання українців “світити” свої доходи на банківських рахунках.

    Втім, вони можуть керуватися і більш зрозумілою та перевіреною десятиліттями криз і нестабільності тактикою – перевести гривню у валюту.

    Купівля валюти?

    обмін валют

    АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

    “Основний напрям спрямування відтоку депозитів – купівля готівкової іноземної валюти та оплата імпорту”, – припускає Богдан Данилишин.

    Тобто, на початку 2024 населення та бізнес зняли зі своїх банківських рахунків гривні та купили на них долари та євро. Людям так звично зберігати від знецінення зайву копійку на “чорний день”, а бізнесу валюта потрібна для імпорту.

    Данилишин звертає увагу на ще один рекорд – у січні 2024 чисте придбання готівкової іноземної валюти населенням (різниця між продажем та покупкою) становило рекордні 0,9 млрд доларів. Економіст пояснює: бажання обміняти гривню на долари посилилося з грудня – після появи невизначеності щодо зовнішньої допомоги. Та й курс долара почав зростати з кінця минулого року.

    кордон

    АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

    Одночасно більше валюти потрібно і бізнесу. У січні 2024 Україна імпортувала товарів на понад 5 млрд доларів, що на 1% більше 2023, – але тоді довелося терміново завозити велику кількість генераторів та іншого енергетичного обладнання, нагадує Богдан Данилишин.

    Загалом, за даними Державної митної служби, у 2023 році Україна імпортувала майже удвічі більше, ніж експортувала. А у 2024 вартість імпорту може зрости й через проблеми з проходженням товарів на західних кордонах України, передусім із Польщею.

    Як заявили в Асоціації ритейлерів України (RAU), блокада кордону з боку Польщі змушує шукати альтернативні маршрути для імпорту, що збільшує вартість кожного рейсу на 600-1000 євро. Це призведе до зростання цін на низку товарів для кінцевих споживачів, кажуть в RAU. Більша вартість (і вищий курс долара та євро, які також почали зростати з початку року) вимагає більше коштів.

    Просто треба гроші?

    магазин

    АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

    За всіма цими міркуваннями не варто відкидати і найпростіше пояснення: людям просто потрібні гроші.

    За опитуванням Центру Разумкова, у січні 2024 року 57% українців оцінювали економічну ситуацію в країні як погану, і понад третина так само погано оцінювали матеріальний стан своєї родини. Кожен десятий каже, що ледве зводить кінці з кінцями.

    Втім, ці показники навіть трохи покращилися порівняно із груднем 2023, і нині є приблизно на тому рівні, що були до війни.

    Але відповідаючи на запитання, як змінився матеріальний стан родини від початку російського вторгнення, 58% опитаних кажуть, що він погіршився.

    А у січні 2024 частка тих, хто вважає, що ситуація в українській економіці ще більше погіршиться, зросла до 33%. Рік тому таких було 23%. Погіршення для власної родини очікує кожен четвертий.

    Ще у 2022, за оцінками Світового банку, за межею бідності опинилося близько 7 млн українців, а рівень бідності зріс із 5,5% до 24%. Водночас в Інституті демографії підрахували, що у 2023 році до 20 мільйонів українців із 30-31 млн, які нині перебувають на підконтрольній Україні території, живуть у бідності і на менш ніж 5000 грн на місяць.

  • Як новий керівник “Київміськбуду” пов’язаний з Ігорем Кушніром

    Як новий керівник “Київміськбуду” пов’язаний з Ігорем Кушніром

    Новий керівник “Київміськбуду”, який на 80% належить громаді Києва і є одним із найбільших забудовників країни, пов’язаний із бізнес-імперією свого попередника Ігоря Кушніра, який залишив посаду наприкінці минулого року після низки скандалів. Про це йдеться в розслідуванні Bihus Info.

    Зокрема, призначений на посаду глави “Київміськбуду” на початку лютого Василь Олійник останніми роками як директор компанії-генпідрядника працював на об’єктах компанії Stolitsa Group відомої київської забудови Владислави Молчанової. Серед київських забудовників його називали “інженером Влади”.

    Сама ж Молчанова є бізнес-партнером родини Ігоря Кушніра. Виявилося, що Молчанова та 25-річна донька Кушніра Дар’я вказані серед кінцевих бенефіціарів зареєстрованої наприкінці 2022 року в Лондоні британської компанії Alliance 1903 LTD. За даними з британського реєстру, ця фірма також займається девелоперською діяльністю.

    Крім того, восени минулого року у Молчанової та Кушніра з’явилися зв’язки з бізнесменом, наближеним до глави Офісу президента Андрія Єрмака.

    Раніше журналісти розповідали про те, що колишній партнер Єрмака з кінобізнесу, Артем Колюбаєв, який очолює Раду з державної підтримки кінематографії, почав активно входити в пов’язаний із проросійськими політиками Віктором Медведчуком і Вадимом Столаром будівельний бізнес. Йдеться про будівництво київської компанії ENSO.

    Виявилося, що в Колюбаєва тепер також спільний бізнес з особами, пов’язаними з екскеровщиком “Київміськбуду” Ігорем Кушніром та Stolitsa Group Молчанової. Так, наприкінці листопада 2023 року змінилися власники ТОВ “Фінансова компанія “Гарант Капітал”, яка має займатися добудовою ЖК “Еврика”. Раніше її було оформлено на менеджерів Кушніра і Столара, тепер серед її співвласників вказано самого Артема Колюбаєва, менеджерів ENSO і юриста Stolitsa Group.

    Крім того, раніше журналісти заявляли, що Молчанова разом із Кушніром і народним депутатом Вадимом Столаром були реальними бенефіціарами пов’язаної з “Київміськбудом” приватної компанії bUd Development.

    Як повідомлялося, у грудні 2023 року колишній президент “Київміськбуду” Ігор Кушнір, якого відсторонили від виконання обов’язків із липня минулого року, вирішив звільнитися.

    Раніше журналісти виявили, що на виведеній землі з “Київміськбуду” в Козині бізнес-оточення і родичі Кушніра побудували закрите котеджне містечко. Вартість зведених там будинків оцінили у понад $3 млн. Також журналісти з’ясували, що компанія дружини Кушніра у 2019-2020 роках придбала французьку фірму, на яку оформлено віллу на Лазурному узбережжі орієнтовною вартістю у 20 млн євро.

    Крім того, стало відомо, що в травні 2023 року голова “Київміськбуду” разом зі своєю дружиною Оксаною підкорив Еверест. При цьому право виїжджати з України у воєнний час Кушнір отримав завдяки довідці про інвалідність. Підйом на вершину подружжю обійшовся в $150 тис. А сам Кушнір пробув за кордоном близько восьми місяців.

    Зараз у “Київміськбуду” на стадії зведення майже 1,5 млн кв. м житла – 22 житлових комплекси на понад 100 будинків різного ступеня готовності. Водночас на більшості будівельних майданчиків “Київміськбуду” тривалий час не ведуться роботи, а для їх добудови компанії просить у влади Києва мільярди гривень з міського бюджету.

  • Таксі Uklon співпрацює з компанією поплічниці терористів: що не так із платіжною системою Fondy

    Таксі Uklon співпрацює з компанією поплічниці терористів: що не так із платіжною системою Fondy

    «Україна – країна можливостей» – жартівливо підписана одна з останніх фотографій, на якій зображений спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, представники верхівки керівництва ЄС та депутат від ОПЗЖ, який у 2014-му підтримував «Новоросію», Валерій Гнатенко. Автор підпису обурюється, як можливо, щоб людина, яка підтримувала сепаратистів, в принципі була депутатом та ще й проводила зустрічі на такому високому рівні. Обурення цілком очевидне, але, на жаль, ця ситуація непоодинока.

    Журналісти дізнались, що одне з провідних українських таксі, якому дякує за патріотизм волонтер Сергій Притула, проводить свої фінансові операції через компанію, створену дружиною поплічника терористів «ДНР». Мова йде про таксі Uklon і про те, як необачливо вони обрали собі фінансового партнера.

    Останні декілька тижнів в українських телеграм-каналах почали активно обговорювати тему роботи таксі. Тут і про те, як водії возять пасажирів під час комендантської години, накручуючи цінник у 10 разів. І про те, звідки у водіїв перепустки для пересування в нічні години. І про багато інших «як і чому». Але серед усіх цих повідомлень є ті, які стосуються розрахунків між водіями, пасажирами та сервісом таксі. Зокрема, водії Uklon пишуть, що з весни минулого року всі платежі і зарахування почали проводитись через компанію-посередника Fondy. Раніше ж використовувалась система WayForPay, якій, чомусь, Нацбанк не продовжив ліцензію на надання фінансової платіжної послуги.

    За даними НБУ платіжна система Fondy, яка зареєстрована на юридичну особу ТОВ «ФК Елаєнс», отримала дозвіл на роботу 1 травня 2023 року в статусі платіжної установи з ліцензією на надання платіжних послуг.

    ТОВ «ФК Елаєнс» було створено у 2013 році й його засновницею є уродженка Донецька Вагоровська Валерія Валеріївна. Це прізвище дуже тісно пов’язане із Донеччиною та подіями 2014 року, коли сепаратисти захопили владу на Донбасі.

    18.02.2024-uklon uqidqhiqudiddxant

    Чоловік Валерії Вагоровської – Володимир Вагоровський був міноритарним акціонером мережі супермаркетів «Амстор», що працювали на території Донбасу. Мажоритарним власником був депутат від ОПЗЖ, активний прихильник «руського міра» Вадим Новинський. В грудні 2014 року Новинський заявив про рейдерське захоплення «Амстору» з боку Вагоровського. Той, за даними слідства, створив підставну компанію-клон, на яку переписав все майно та фінанси, «кинувши» Новинського.

    Важливо додати, що історія судів за «Амстор» продовжується і до нині. Одне з останніх судових рішень було винесено у січні 2022 року у суді Вільнюса. З нього вдалося дізнатись, що в грудні 2014 року Вагоровський намагався продати свої долі в «Амсторі» литовській компанії Topfonda UAB, підробивши документи задніми числами. При чому в судовому рішенні якраз іде мова про те, що він створив для цієї угоди підставну компанію.

    Чому цю історію важливо нагадати в контексті роботи Uklon з платіжним сервісом Fondy? Тому що засновниця платіжної системи аж занадто тісно товаришувала з терористами «ДНР» і навіть обслуговувала їхні фінансові операції, допомагаючи в цьому своєму чоловікові.

    У серпні 2015 року МВС України встановило факти, які свідчили, що родина Вагоровських фінансувала терористів так званої «ДНР». Зокрема, вони передавали продукти та транспортні засоби бойовим підрозділами батальйону «Кальміус». А для того, аби продовжувати діяльність захоплених ними торгівельних магазинів «Амстор», Вагоровські створили юридичну особу, яка сплачувала податки терористам «ДНР».

    У 2017 року СБУ повідомила, що підозрює Володимира Вагоровського у фінансуванні тероризму. «У ході негласних розшукових заходів СБУ встановило, що лише за липень-жовтень 2015 року магазини «Амстор» на окупованій території перерахували до бюджету «ДНР» 36,8 млн рублів або близько 0,6 млн доларів за курсом 2015 року», – говориться у повідомленні спецслужби.

    Дружина Вагоровського Валерія, тоді ще з прізвищем Бондаренко, теж не стояла осторонь від фінансування терористів. За даними ЗМІ, вона разом з іншими співробітниками захопленого «Амстору» створила платіжну систему «Единый кошелек W1», який використовувався для проведення з одного боку платежів з України до «ДНР», а з іншого – з «ДНР» до РФ.

    Так, Бондаренко Валерія Валеріївна у 2015 році була засновницею компанії ТОВ «Олмост софтвер» разом з іншими співробітниками «Амстор». В той же час з грудня 2013 року в Донецьк переїхала ще одна компанія, пов’язана з електронними переказами коштів – ТОВ «Пеймент текнолоджіс». Одним із її засновників був Глінчевський Денис Станіславович. Він також керував ТОВ «Єдиний гаманець», яке з 2013 по 2015 роки мало Донецьку прописку. За цією ж адресою у Донецьку працювала ще одна компанія – ТОВ «Діджитал пеймент сістемс», яку у 2015 році очолював той самий Денис Глінчевський. Всі ці компанії були пов’язані з тим, що використовувались для проведення платежів через «Единый кошелек W1».

    Валерія Бондаренко-Вагоровська має історичний зв’язок і з «Пеймент текнолоджіс», і з «Олмост софтвер», тож можна з упевненістю сказати, що вона причетна до використання цих систем з боку терористичних організацій.
    18.02.2024-uklon

    Аби довести, що це не голослівні звинувачення, варто звернути увагу на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 квітня 2015 року: «Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що з вересня 2014 року по теперішній час посадові особи ТОВ «Диджитал Пеймент Системс» (ЄДРПОУ 36859032), юридична адреса: м. Донецьк, вул. Шевченка, 41д, діючи за попередньою змовою групою осіб, організували протиправну фінансову схему, направлену на фінансування тероризму, а саме: використовуючи розрахункові рахунки підприємства, які відкриті у ПАТ КБ «ПриватБанк», налагодили збір коштів для подальшого використання представниками «Гуманітарного батальйону «Новоросія» під виглядом «Благодійного фонду ОСОБА_2» для закупівлі зброї, обмундирування, безпілотних летальних апаратів, продуктів харчування та іншого матеріального забезпечення членів терористичних груп (організацій), що діють на території Донецької області. Зокрема встановлено, що фінансова допомога на потреби незаконних збройних формувань, які здійснюють силове протистояння українським військовим формуванням на території зони проведення антитерористичної операції, надходить від фізичних та юридичних осіб, у вигляді благодійних пожертвувань на цільову підтримку діяльності зазначених фондів. При цьому, з матеріалів провадження вбачається, що накопичення безготівкових коштів з метою їхньої конвертації та подальшого переведення на територію Російської Федерації, здійснюється з використанням акумулюючих та транзитних банківських розрахункових рахунків, у тому числі №26003001014280, який відкритий у ПАТ «Радикал Банк» (МФО 319111) ТОВ «Прайм Моніторинг» (ЄДРПОУ 38958522)»».

    Зараз Валерія Вагоровська позиціонує себе мало не як фінансового генія, чий платіжний сервіс Fondy працює у багатьох країнах світу, а його клієнтами є найбільші компанії. Так, наприклад, на українському сайті Fondy вказано, що вони обслуговують вже згаданий Uklon, Нову пошту, Sport Life, Glovo тощо. Але нічого не сказано про те, що до повномасштабного вторгнення РФ в Україну компанія Fondy без жодного докору сумління, попри захоплений Крим та сепаратистські дії на Донбасі, працювала у Росії. Офіс у Москві був радий російським клієнтам, незважаючи на те, що з 2014 року відбувалось у рідному для Валерії Вагоровської Донецьку.

    18.02.2024-uklon

    Втім, як вже розповідалось вище, приход терористів на український Донбас зовсім не засмутив родину Вагоровських. І судячи з усього не засмучує і зараз, адже до 2018 року у засновниках компанії ТОВ «Фоксвіппеймент» з Донецька була зазначена Бондаренко Ніна Миколаївна. Ця жінка має однакову донецьку прописку з Валерією Бондаренко-Вагоровською. Ймовірно вона може бути матір’ю засновниці Fondy.

    18.02.2024-uklon
    Ну насамкінець, людина з такою ж пропискою і таким же ім’ям та прізвищем – Бондаренко Валерія Валеріївна до жовтня 2021 року очолювала компанію ТОВ «Регіональне інвестиційне агентство», яке зараз продовжує діяльність в окупованому Донецьку.

    18.02.2024-uklonВиходить так, що людина, яка небезпідставно підозрюється у зв’язках із терористами, на другий рік повномасштабної війни РФ проти України спокійно отримує ліценцію НБУ на ведення бізнесу, пов’язаного з платіжними системами, підключає до них найбільші українські компанії і немає жодних запитань ні від СБУ, ні від інших правоохоронних органів.

    Цього місяця компанія Fondy Валерії Вагоровської таки має пройти перевірку від Податкової служби. Такі дані містяться у відкритих реєстрах. Але запитання щодо зв’язків керівниці компанії з терористами таки залишається відкритим.

    З іншого боку, не менше питань виникає до сервісу таксі Uklon, який обрав собі у фінансові партнери фірму, чий засновник має настільки заплямовану репутацію. З одного боку Uklon, разом із благодійними фондами, називають себе патріотами та волонтерами. З іншого – компанія проводить фінансові платежі через сервіс людини, що обслуговувала верхівку «ДНР», платила податки у квазі-державне утворення та перестала працювати на Росію тільки після повномасштабного вторгнення. Чи не повинна необачність Uklon також зацікавити правоохоронні органи? Не кажучи вже про те, що поліція нарешті має відкрити очі на порушення з боку таксистів у комендантську годину.

  • Бюджетну кризу в Україні вже не сховаєш – інфляція відчутно поповзла вгору, наростає сукупна заборгованість підприємств і організацій.

    Бюджетну кризу в Україні вже не сховаєш – інфляція відчутно поповзла вгору, наростає сукупна заборгованість підприємств і організацій.

    Колосальна заборгованість перед партнерами завела економіку країни в глухий кут, і повернути ці борги ми ніколи не зможемо. І хоча, партнери, зокрема, європейські нам люб’язно надають допомогу, вона не безоплатна, і рано чи пізно доведеться віддавати борги. Питання тільки в тому, чим саме Україна планує розплачуватися.

    До речі, поки що, ми розплачуємося життями українців, з метою придушити російську економіку, що, до речі, виходить не так вдало, як того хотілося б. Тим часом, варто озирнутися назад, і зрозуміти, як наша країна з перспективної та такої, що успішно розвивається, прийшла до тотальної розрухи. Так, ще в далекому 2012 році Україна, за даними МВФ, посідала 93 місце у світі за ВВП, а вже 2022 року вийшла із сотні, посівши 114 позицію. Її частка у світовому ВВП скоротилася з 0,46 відсотків у 2013 році до 0,27 відсотків у 2022 році. При цьому, за останній десяток років, Україна входить до топ-11 найгірших країн у світі. Наприклад, у тому ж 2022 році показник становив 26,6 %, і таким чином з 2013 року зріс майже в 4 рази. А ВВП з 2013 по 2023 рік знизився більш ніж на третину.

    Різке погіршення економіки безпосередньо вплинуло і на сільське господарство, що призвело до розриву господарських зв’язків.

    А на тлі збитків і провалів Україна ще до того ж несе тягар колосальних військових витрат. Тільки фінансування армії обходиться в 4,4 мільярда доларів на місяць, що трохи менше річного бюджету ЗСУ в період до початку російського вторгнення і приблизно половина нинішнього місячного бюджету України.

    Ба більше, за підсумками 2023 року співвідношення державного боргу до ВВП становило приблизно 85% ВВП (проти 78,4% 2022 року і 48,9% 2021 року). При чому, боргове навантаження на економіку залишається високим, тому Києву не варто розраховувати на списання зовнішнього боргу. А значить, що рано чи пізно настане той момент, коли борги доведеться повертати, як і відшкодовувати військові поставки, за рахунок фінансування. Тому зростання “поганих боргів” у короткостроковій перспективі продовжиться і віддавати їх уже доведеться з високою процентною ставкою.

  • Власники «Космолоту» перевели на фіктивні фірми у Британії 5,4 млн євро

    Власники «Космолоту» перевели на фіктивні фірми у Британії 5,4 млн євро

    За даними кримінального провадження Бюро економічної безпеки (БЕБ), власники онлайн-казино “Космолот” здійснили незаконний переклад 5,4 мільйонів євро на фіктивні фірми в Британії. Справа стосується Товариства з обмеженою відповідальністю “Спейсикс”, яке операціонувало азартні ігри в Україні під брендом “Космолот”.

    Навіть до офіційної ліцензії на гральний бізнес, компанія активно проводила цю діяльність. Використовуючи велику кількість дзеркальних веб-сайтів, серед яких були ifenergy.com.ua, cosmolotcasino.com, era.tv.com.ua та інші, “Спейсикс” вів ретельну діяльність, що привернула увагу правоохоронців. Багато з цих сайтів фактично працювали під контролем “Спейсикс”.

    Інші сайти, які були використані компанією, включають cosmolot24-casino.xyz, cosmoloto-24.com.ua, та cosmolot-online.kiev.ua. Згідно з інформацією, отриманою з кримінального провадження, ця діяльність стала об’єктом ретельного розслідування та може мати серйозні правові наслідки для власників та учасників компанії “Спейсикс”.

    Навіть після отримання ліцензії від Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), компанія продовжувала незаконну діяльність, що порушувало законодавство про азартні ігри в Україні. Використання дзеркальних сайтів, які стилістично та за змістом схожі на офіційний сайт cosmolot.ua, свідчить про наміри обійти закон.

    Додатково, за даними, отриманими з бази даних Orbis, протягом періоду з 9 вересня 2021 року по 15 лютого 2022 року, компанія ТОВ “Спейсикс” здійснила перерахування грошових коштів у сумі 5,4 млн євро на адреси фірм з Великої Британії: KYCAID LIMITED з капіталом у 90 доларів та Splash Technology Ltd (припинила свою діяльність 18.02.2014).

    Ці кошти, здається, були переведені за видимістю передплати програмного забезпечення (сервісу з ідентифікації осіб).

    Важливо зауважити, що ідентифікація (верифікація, встановлення даних) гравців або відвідувачів здійснюється працівником організатора азартних ігор до моменту прийняття ставки через мережу Інтернет з використанням методів ідентифікації та (або) інших методів верифікації, що відповідають законодавству про захист персональних даних та правилам організатора азартних ігор.

    Ідентифікація (верифікація, встановлення даних) гравців в мережі Інтернет здійснюється організатором азартних ігор за допомогою електронного підпису, SIM-картки з підтримкою методу MobileID, методу BankID або інших методів верифікації, що використовуються відповідно до законодавства.

    З урахуванням викладеного, залучення сторонніх сервісів ідентифікації гравців є не логічним та економічно не доцільним, що може свідчити про наявність ризиків, пов’язаних з легалізацією майна, здобутого злочинним шляхом. Крім того, за даними Бюро економічної безпеки (БЕБ), власники фірми ухилилися від сплати податків на суму 30,2 млн гривень.

    Керівником фірми “Спейсикс” є Оксана Іллічова. Власниками вказані Сергій Потапов та Арнульф Еккехард Нойманн-Дамерау (EuroAtlantic Group) з Великої Британії.