Khreshchatyknews.com

Позначка: бізнес

  • В Україні зросла кількість нових ФОПів

    В Україні зросла кількість нових ФОПів

    Від початку року в Україні зареєструвалося понад 225 тисяч нових фізичних осіб-підприємців. Це майже відповідає показникам минулого року, проте кількість закритих бізнесів зросла на 11%. Про це повідомляє Опендатабот з посиланням на дані Єдиного державного реєстру.

    За дев’ять місяців 2025 року відкрито 225 046 нових ФОПів. Після відносного спаду на початку року темпи підприємницької активності поступово зростали: у січні зареєстрували 21,4 тисячі бізнесів, а у вересні — рекордні 29,6 тисячі.

    Паралельно 213 293 підприємці закрили свою діяльність, що на 11% більше, ніж у 2024 році. Понад 45 тисяч із них були зареєстровані лише торік, що свідчить про вразливість нових бізнесів. Незважаючи на це, баланс лишається позитивним: цього року з’явилося на 15 тисяч підприємців більше, ніж припинило роботу.

    Найбільше нових ФОПів зареєстровано у Києві (30,5 тис.), на Дніпропетровщині (22,2 тис.) та Львівщині (17,2 тис.). Далі йдуть Київська (16,7 тис.) та Одеська області (16,4 тис.). Найбільше закриттів також зафіксовано у столиці (27,5 тис.), Дніпропетровській (19,1 тис.) та Харківській областях (17,7 тис.).

    Традиційно найбільш популярною сферою для нових підприємців залишається роздрібна торгівля — на неї припадає 29% від загальної кількості. Також активно реєструються бізнеси в оптовій торгівлі, IT, ресторанному бізнесі та сфері інформаційних послуг, проте саме в цих секторах відбулося й найбільше закриттів.

    Активність іноземців також зростає: у 2025 році нерезиденти зареєстрували 1 648 нових ФОПів. Найбільше серед них громадян Азербайджану, Росії, Узбекистану, Молдови та Вірменії.

  • Онлайн-казино Вулкан під впливом російських агентів

    Онлайн-казино Вулкан під впливом російських агентів

    Останнім часом редактори “Вікіпедії” звернули увагу на нав’язливі спроби розмістити позитивні статті про людину на ім’я Максим Кріппа, який являється бізнес-партнером з дейтингу та онлайн-казино Макса Полякова.

    Одночасно на різного роду “зливних бачках” було розміщено десятки замовних статей про Максима Кріппу. Всіх їх об’єднувало одне — багаторазово повторене прізвище головного героя, а також нав’язливе згадування слів “вулкан”, “гра” і “самопоміч” в різних поєднаннях.

    За словами медіа експертів, таким чином з пошукових систем витісняється інформація про реального Максима Кріппу, який дійсно має відношення до бренду “Вулкан” і української партії “Самопоміч”. А також — до президента ПАТ “Ростелеком” Михайла Осеєвського та інвестиційного фонду Finstar, основним співвласником якого є російський підприємець Олег Бойко.

    Про те, що насправді хоче приховати Максим Кріппа

    У Росії, як і в Україні, онлайн-гемблінг офіційно заборонений. Але деякі провайдери ставляться до цієї заборони вибірково. Один з них – “Ростелеком”. Провайдер надає доступ до гемблінгових сайтів Вулкан, CasinoX і Joycasino, заборонених Роскомнадзором. Правда, не до всіх. Під цим брендом раніше працювали онлайн-казино в Німеччині, Італії, Хорватії та Румунії, але “Вулкани”, відкриті з IP провайдера “Ростелеком”, належать одній людині – українському бізнесмену і колишньому кандидату в Київраду від партії “Самопоміч” Максиму Кріппі.

    Але яким чином український підприємець зміг вплинути на російського інтернет-гіганта і обійти заборону Роскомнадзора?

    ФОТО: Приклад обходу блокування для v24club.org (один з ігрових “Вулканів”).

    ФОТО: v24club.org знаходиться в забороненому списку “Роскомнадзора”

    Два Макси

    Максим Кріппа довгий час займався гемблінговим бізнесом в Україні, з ним асоціюються IT-компанії EvoPlay і Clone Fish. Партнером Кріппи по гральному бізнесу став американський бізнесмен з українськими коренями Макс Поляков, який заробив статки на дейтингу та еротичних веб-чатах у Дніпрі та Запоріжжі.

    На початку 2010-х Поляков і Кріппа вирішили розширити свої гемблінгові активи і відкрили спільний бізнес у сфері онлайн-казино. Офіс спільної компанії розташувався в столиці України – Києві.

    Найвдалішим придбанням групи Кріппа-Поляков стали торгові марки ігрових автоматів Вулкан і Vulkan. EvoPlay отримала ексклюзивні права на використання продукту під цими назвами у компанії Ritzio Entertainment Group, створеної Олегом Бойко на базі придбаної частки в московській мережі ігрових салонів “Вулкан”. Всі онлайн-казино, які раніше працювали під лейблом Вулкан, EvoPlay успішно закрила.

    Коли EvoPlay розібрався з останніми конкурентами, які працювали під брендом “Вулкан”, Кріппа і Поляков почали власноруч розвивати гемблінгові ресурси під цією назвою.

    Нові “Вулкани” почали з’являтися пачками. Щодня запускається десяток аналогічних гемблінгових ресурсів з ідентичним дизайном і набором ігор. У більшості з них є програмні продукти компанії EvoPlay.

    Власники бренду власноруч штампують сайти величезними обсягами без вказівки власників і даних про реєстрацію. Тим самим бізнесмени отримали можливість заробляти гроші на ринках, де онлайн-гемблінг заборонений. Ні Кріппа, ні Поляков при цьому нічим не ризикують. Ні скарги, ні суди не можуть дотягнутися до справжніх власників і довести їх причетність до анонімних сайтів. Система працює, як голови гідри. При блокуванні одного сайту з’являється 10 клонів зі схожими адресами і однаковими шаблонами.

    [«Антикор», «Комівояжер від Бога Максим Кріппа: зв’язки з ФСБ, злив Самопомочі та брудний бізнес в інтернеті»:

    Ігрові програми «від Кріппи» використовував інший бізнесмен Максим Поляков – колишній громадянин України, який проживав у Запоріжжі, а нині громадянин Великої Британії і, можливо, США. Тепер його звуть інакше – Max Polyakov, але його внутрішній суті написання імені та прізвища англійською мовою ніяк не змінило.

    Будучи громадянином України, Max Polyakov заробив статки також не на християнській діяльності. Він був власником десятків сайтів знайомств, причому вельми сумнівних, якими оперувала його компанія Together Networks Limited.

    До успішного дейтингу в 2009 році він додав гемблінг, але на перших порах цілком законний. Заснована ним компанія Murka випустила на світ з десяток ігрових сайтів, які мали відповідні ліцензії і тому перебували в правовому полі, але жага прибутку змусила Max Polyakov зробити крок далі.

    Він заснував мережу онлайн-казино під загальною назвою «Вулкан» – вже абсолютно незаконних. У них не було ліцензій, вони використовували піратські копії ігрових програм Novomatic, Net Ent, Playtech.

    Програмісти Кріппи вміло вбудували в них алгоритми роботи, спрямовані на обов’язкове повне розорення клієнта. Сайти були невловимими. Вони регулярно змінювали адреси, а їхні підставні власники ховалися в далеких офшорах, убезпечивши себе і справжніх господарів від пошуків і судових переслідувань. За короткий час Макс Поляков і Кріппа наплодили півтори сотні клонів, об’єднаних одним спільним коренем у назві «vulkan» — вріз «Руспрес».]

    Відчувши успіх з Вулканами, Кріппа і Поляков розширили діяльність, запустивши ще кілька масштабних проектів, серед яких CasinoX і JoyCasino. Ці проекти розвивалися за рахунок агресивного маркетингу, який Поляков вже використовував при розкручуванні дейтингових ресурсів. В результаті всі ми знаємо, що “Бетмен розповідав Джокеру, як вирішити проблеми з доступом до JoyCasino в момент фінальної битви”. Втім, не тільки Бетмен. Агресивна реклама спричинила появу безлічі мемів в інтернеті, що ще більше сприяло розвитку гемблінгових ресурсів Кріппи і Полякова.

    Фейковий список “Самопомочі”

    З легальних проектів Максим Кріппа постарався, щоб ліцензію отримала інтернет-лотерея Champion-lottery.com. Тут йому довелося вступити в переговори з політиками і знайти у них підтримку ініціативи. Ось тоді у нього в голові промайнула перша думка про власну політичну кар’єру. Перший і поки що єдиний млинець вийшов комом.

    Максим Кріппа і президент Кучма

    Броварський бізнесмен Максим Кріппа  балотувався до Київради від партії “Самопоміч”. Вибори він програв, але встиг непогано заробити, створивши альтернативний список партії та розпочавши “продаж” місць в цьому списку.

    На “розвод” повелись десятки українських бізнесменів. Коли афера розкрилася і запахло смаженим, Кріппа виїхав до Росії і на деякий час затаївся. Ось що говорили про це представники партії “Самопоміч, яка опинилася втягнута у великий скандал:

    “Ми з подивом дізналися про те, що Максим Кріппа продавав місця на наступних виборах від імені об’єднання “Самопоміч”. Найдивовижніше в цій історії – це повна відсутність адекватності у людей, які примудрилися заплатити “внески” за потрапляння до списку на наступні парламентські вибори, який ще ніхто навіть не складав. Після того, як з партією зв’язалися представники правоохоронних органів, ми безуспішно намагаємося зв’язатися з колишнім членом нашої політичної сили М. Кріппою”.

    Як скандал і справу про шахрайство вдалося зам’яти, залишається загадкою. Але незабаром після цього Кріппа знову повернувся в Україну і продовжує безперешкодно займатися гемблінгом та скуповувати цінні активи. Хоча Максим Кріппа неодноразово був фігурантом кримінальних справ, пов’язаних з гральним бізнесом, але раз за разом виходив сухим з води.

    Не виключено, що Максим Криппа і Макс Поляков працювали і з іншими політичними проектами. Причому, не тільки в Україні. Про це свідчить безкарність IT-бізнесменів і величезні можливості, які, незважаючи на законодавчі заборони, стали доступними для тандему в сфері онлайн-гемблінгу в Україні, Росії та інших країнах.

    CEO Малофєєва

    Ні Кріппа, ні Поляков не створювали самостійних політичних проектів. Однак політика, особливо в Україні, цікавить одного з ключових багаторічних партнерів Кріппи – російського олігарха Костянтина Малофєєва.

    Довгий час Максим Криппа працював у Малофєєва менеджером і просував його проекти в Україні. Саме Малофєєв допоміг своєму CEO частково обійти гемблінгові заборони в Російській Федерації. Онлайн-казино Максима Кріппи і його тезки Полякова блокуються Роскомнадзором, але знаходяться у вільному доступі “Ростелекома”. Вплинути на Роскомнадзор складно навіть Малофєєву. А ось з найбільшим інтернет-провайдером країни справи йдуть інакше.

    З 2010-го по 2013-й рік Костянтин Малофєєв був найбільшим міноритарним акціонером компанії – йому належало 7,22% акцій Ростелекома. Олігарху вдалося поставити на чолі компанії свого менеджера Олександра Провоторова. Через нього Малофєєв міг вносити будь-які зміни до списку сайтів, що блокуються провайдером. Саме тоді Вулкани, CasinoX і JoyCasino Максима Кріппи і Макса Полякова почали зникати зі списку блокованих сайтів. Ціною за допомогу олігарха стала частина компанії EvoPlay і певні послуги в політичній площині.

    У березні 2017 року ПАТ «Ростелеком» очолив екс-заступник голови Мінекономрозвитку і екс-віце-губернатор Петербурга Михайло Осеєвський. Але той факт, що “Вулкани” та інші гемблінгові сайти Кріппи-Полякова, як і раніше, доступні в мережі провайдера Ростелеком, свідчить про те, що співпраця з російським олігархом успішно триває.

    Про те, як російський православний олігарх Костянтин Малофєєв намагався отримати дозвіл на створення власної політичної партії в РФ через зв’язки Максима Кріппи в Україні, читайте у журналістському розслідуванні: Подарунок Путіну на річницю “СВО”: російський олігарх Малофєєв викуповує Forbes Україна

  • Відтік персоналу та падіння попиту, ресторанний бізнес України під загрозою

    Відтік персоналу та падіння попиту, ресторанний бізнес України під загрозою

    Після рішення уряду дозволити виїзд за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років українські ресторатори повідомляють про відтік персоналу. Водночас головною загрозою для галузі вони називають не брак кадрів, а структурні економічні проблеми, які можуть спричинити масове закриття ресторанів уже найближчими місяцями.

    Про це 29 вересня повідомила «Економічна правда» з посиланням на представників ресторанного бізнесу.

    За словами Станіслава Завертайла, співзасновника київських закладів «Завертайло» і Honey, після ухвалення постанови Кабміну у них звільнилося п’ятеро працівників з молодшої вікової групи. Він прогнозує, що відтік працівників у віці 18–22 років може сягнути 20–30%. Однак, як зазначають учасники ринку, основною причиною можливої кризи є не дефіцит працівників, а падіння платоспроможного попиту та сезонний спад. Листопад традиційно вважається найменш прибутковим місяцем у галузі, а воєнний стан та економічна нестабільність лише посилили сезонні коливання. На думку рестораторів, у столиці можуть припинити роботу до 20–30% ресторанів, що становить сотні закладів. Засновник мережі закладів Алекс Купер вважає, що частина форматів, які й без того працюють з низькою прибутковістю, не витримає чергової «зимової хвилі».

    За аналітичними даними компанії Poster, яка спеціалізується на автоматизації кафе і ресторанів, за період з січня по серпень 2025 року кількість відвідувачів у закладах громадського харчування зменшилася на 8,5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Водночас середній чек зріс на 16,5%. Проте загальна виручка у галузі збільшилась лише на 6,5%, що співмірно з рівнем інфляції, яка становила 6%. При цьому вартість окремих товарів і послуг у закладах харчування зростає швидше за офіційні інфляційні показники. Останні роки кожна зима ставала своєрідним “стрес-тестом” для ресторанного бізнесу — окрім сезонного падіння відвідуваності, додавались блекаути, обстріли та зниження чисельності працівників.

    Після ухвалення урядової постанови від 27 серпня, яка дозволяє чоловікам віком 18–22 років виїжджати з України, багато рестораторів зафіксували звільнення молодих працівників. У львівській ресторанній групі FAMI, за словами співвласника Валерія Созановського, звільнилося 12 працівників зазначеної вікової категорії. У холдингу !FEST — 22 співробітники.

    Ольга Купець, дослідниця Київської школи економіки, вважає, що нова міграційна політика може мати довгострокові наслідки, зокрема негативно вплинути на демографічну ситуацію в Україні.

  • Українські роботодавці все активніше залучають трудових мігрантів

    Українські роботодавці все активніше залучають трудових мігрантів

    В Україні роботодавці почали активно залучати трудових мігрантів для заповнення вакансій. За словами співзасновника HRD-club Дмитра Дегтяра, іноземці переважно працюють як різноробочі, а також як фахівці з логістики, водії та зварювальники.

    Найчастіше місцеві компанії запрошують на роботу громадян з Індії та Бангладешу.

    “Нас очікує цей потік. Він не буде масовий, але він вже є”, — зазначив експерт.

    Водночас бізнес стикається з труднощами, адже процес оформлення іноземних працівників є довготривалим і складним, займаючи в середньому близько шести місяців.

    Нагадаємо, що навіть після відкриття кордонів для мігрантів до України їхати захочуть не всі. Також експерт пояснив, які країни найбільше хочуть залишити українські біженці.

  • Нелегальні заправки, рейдерські захоплення та благодійність: як працює тіньова економіка Криворіжжя

    Нелегальні заправки, рейдерські захоплення та благодійність: як працює тіньова економіка Криворіжжя

    У Кривому Розі все частіше фігурують два імені: Дмитро Храменюк та Олександр Квасов. Перший пов’язаний із мережею нелегальних автозаправок та підпільним виробництвом тютюну і алкоголю. Другий — фермер із численними звинуваченнями у рейдерських схемах та захопленні земель. Їхні історії перетинаються у точці, де кримінал, бізнес і політика формують стійкий союз.

    Храменюк контролює мережу з 12 нелегальних АЗС у Кривому Розі та області, а також пункти прийому металу і торгівлі контрафактним тютюном та алкоголем. Підпільні цехи, за даними місцевих активістів, діють роками без уваги правоохоронців.

    Квасов, у свою чергу, пов’язаний із рейдерськими захопленнями земель. За даними Clarity‑project, йому контролює до 4000 гектарів. Судові рішення часто ігноруються, а конфлікти з пайовиками залишаються невирішеними.

    Відомо також про спільний бізнес Храменюка та Квасова — ресторан, а нещодавно у регіон просочилася інформація про силові методи стягнення боргу в $800 тис. Постраждалий бізнесмен стверджував, що його утримували та катували, а справа була “похована” за участю колишніх прокурорів і поліції.

    Попри це, обидва активно займаються благодійністю: допомагають громадам, поставляють продукти, воду, транспорт і дрони для фронту. Місцеві активісти зазначають, що волонтерський образ може бути прикриттям для старих схем та трампліном у політику.

    Таким чином, Храменюк і Квасов формують образ сучасних “теневих князів” Криворіжжя, які поєднують бізнес, кримінальні зв’язки та політичні амбіції, демонструючи, як тіньова економіка пристосовується та маскується під благодійність і політичну діяльність.

  • БЕБ розслідує крадіжку ЛЕП на 200 тонн міді для приватної компанії “Сяйвомет”

    БЕБ розслідує крадіжку ЛЕП на 200 тонн міді для приватної компанії “Сяйвомет”

    У зоні бойових дій на Запорізькому напрямку розкрито масштабну схему демонтажу високовольтних ліній електропередач для подальшої переробки кольорового металу на користь приватної компанії “Сяйвомет”.

    За даними міжнародного детективного бюро Absolution, фактичний контроль над компанією здійснюють колишній податківець Роман Афонов та бізнесмен Фелікс Кусаєв, хоча формально співвласницею фірми значиться дружина Афонова. Потужності підприємства розташовані у Запоріжжі, а офіційна реєстрація — у Борисполі, що, за словами слідства, дозволяє фірмі діяти під захистом місцевих чиновників.

    Протягом червня-липня 2025 року на територію “Сяйвомет” було завезено понад 200 тонн міді, демонтованої з ЛЕП 750 кВ, яка постачає електроенергію від Запорізької АЕС. Поліція та БЕБ зафіксували ці факти, проте слідство на деяких етапах блокувалося через причетність обласного СБУ та інших чиновників.

    Директору ТОВ “Сяйвомет” Сергію Кабанцову вже повідомлено про підозру за ухилення від сплати податків та участь у злочинній схемі. Загальна сума недоплат до бюджету України становить 14,2 млн грн.

    Слідство триває під керівництвом Офісу Генпрокурора, тривають перевірки щодо всіх фігурантів та причетних структур.

  • Кредити та депозити українців у 2025 році: хто більше позичає і хто більше заощаджує

    Кредити та депозити українців у 2025 році: хто більше позичає і хто більше заощаджує

    Українці та бізнес нарощують обсяги кредитування попри воєнний стан. За даними Національного банку України, станом на початок серпня 2025 року обсяг виданих кредитів сягнув 1,23 трлн грн, що на 15% більше, ніж торік, і на 26% більше, ніж до початку повномасштабного вторгнення.

    Основну частину позик взяв бізнес — 909,3 млрд грн (74%). Водночас громадяни залучили 316,1 млрд грн, і саме їхній кредитний портфель зріс швидше — на 22% за рік, тоді як у бізнесу лише на 13%.

    Після різкого падіння у 2022–2023 роках кредитування поступово відновлюється. Якщо у квітні 2023 року населення мало всього 205,4 млрд грн кредитів, то за два роки обсяг зріс у півтора раза.

    Українці переважно беруть кредити у гривні — 97% позик. У бізнесу ця частка нижча — 72%. Валютні кредити фізосіб залишаються мінімальними (3%) і більш ніж на 90% є непрацюючими.

    Натомість депозити в банках зростають ще швидше. Станом на серпень 2025 року українці та компанії тримають на рахунках 2,79 трлн грн — у 2,3 раза більше, ніж позичили в банках. Половину коштів зберігає бізнес (1,49 трлн грн), ще майже стільки — громадяни (1,3 трлн грн).

    Темпи зростання депозитів знизилися: якщо на початку повномасштабної війни вони щороку збільшувались на 30%, то тепер — лише на 11%. Проте гривневі вклади стабільно зростають, а валютні після падіння у 2022-му відновилися та вже перевищили рівень липня 2021 року.

    Загалом валютна частка депозитів у бізнесу становить 28%, у громадян — 34%. Це свідчить, що понад третина заощаджень українців досі зберігається у валюті.

  • Харківщина та прифронтові області приймають більше бізнесу, ніж втрачають

    Харківщина та прифронтові області приймають більше бізнесу, ніж втрачають

    За даними Єдиного державного реєстру, з початку 2025 року майже 8 тисяч компаній переїхали з одного регіону України до іншого, здійснивши загалом 8 345 релокацій. Цей показник майже відповідає минулорічному і трохи менший за рівень 2021 року.

    Найчастіше переїжджають компанії з торгівлі, будівництва, сільського господарства та нерухомості

    Торгівля залишається лідером за кількістю переїздів — кожна третя компанія, що релокувалася, працює саме у цій сфері. Далі йдуть будівництво (6%), сільське господарство (5%) та нерухомість (5%).

    Київ та Київська область залишаються головними точками пересування

    Більшість бізнесів переміщається за маршрутами до та з Києва. Найпопулярнішими напрямками стали переїзди зі столиці до Київської області (494 компанії), Дніпропетровської області (379) та Харківщини (358). У зворотному напрямку найбільше компаній повертається з Київської області до столиці (378).

    Прифронтові області демонструють позитивну динаміку

    Харківська область цьогоріч прийняла більше компаній, ніж втратила (+374), аналогічна ситуація у Запорізькій (+276), Львівській (+161), Закарпатській (+83) та Київській (+77) областях.

    Столиця залишається і головним донором бізнесу

    Найбільше компаній виїхало з Києва — 2 909, що становить 36% усіх переїздів. Серед інших регіонів-донорів — Дніпропетровська (824), Київська (770), Одеська (507) та Львівська (451) області.

    Загалом Київ залишається головним пунктом призначення для бізнесу — 2 252 компанії обрали столицю як нове місце роботи. Слідом йдуть Київщина (847), Харківщина (742), Дніпропетровщина (722) та Львівщина (613).

  • З Києва виїхало майже 3 тисячі бізнесів за вісім місяців

    З Києва виїхало майже 3 тисячі бізнесів за вісім місяців

    Український бізнес продовжує активно змінювати «прописку» всередині країни. За даними Єдиного державного реєстру, протягом січня–серпня 2025 року компанії переїздили між регіонами 8 345 разів. Як повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на сервіс «Опендатабот», це майже відповідає показникам 2024-го і навіть на 10% менше, ніж у довоєнному 2021 році.

    Загалом 7 988 компаній здійснили релокацію у 2025-му, причому деякі робили це двічі й більше. Найбільш мобільними виявилися торговельні підприємства: кожен третій переїзд припав саме на них. Далі йдуть будівельні компанії (6%), бізнес у сфері сільського господарства та нерухомості (по 5%).

    Головний напрямок міграції бізнесу залишається незмінним — до та зі столиці. Київ є водночас і найбільшим донором, і головним пунктом тяжіння для компаній. За вісім місяців зі столиці виїхало 2 909 підприємств (36% від усіх релокацій), натомість 2 252 обрали Київ як нове місце роботи.

    Популярними маршрутами стали:

    • Київ → Київська область — 494 компанії,

    • Київ → Дніпропетровщина — 379,

    • Київська область → Київ — 378,

    • Київ → Харківщина — 358,

    • Дніпропетровщина → Київ — 336.

    При цьому прифронтові регіони, здавалося б, несподівано демонструють позитивний баланс. Харківська область у 2025 році прийняла більше компаній, ніж втратила (+374), подібна динаміка у Запорізькій (+276), Львівській (+161), Закарпатській (+83) та Київській (+77) областях.

    Натомість Київ втратив найбільше бізнесу у чистому балансі — мінус 657 компаній. Далі йдуть Дніпропетровська область (-102), Донеччина (-97), Волинь (-83) та Полтавщина (-62).

    Серед регіонів-донорів після столиці варто відзначити Дніпропетровщину (824 компанії), Київщину (770), Одещину (507) та Львівщину (451).

    Водночас саме ці ж регіони, попри втрати, залишаються й серед найпопулярніших для релокації. Після Києва бізнес найчастіше обирає Київську область (847 переїздів), Харківщину (742), Дніпропетровщину (722) та Львівщину (613).

  • Гуманітарка на продаж: на Закарпатті викрили схему торгівлі машинами для військових

    Гуманітарка на продаж: на Закарпатті викрили схему торгівлі машинами для військових

    На Закарпатті правоохоронці викрили схему незаконного продажу автомобілів, які завозилися в Україну під виглядом гуманітарної допомоги для військових. Про це повідомила поліція регіону.

    Організатором виявився 48-річний мешканець села Міжлісне Берегівського району.

    За даними слідства, чоловік налагодив ввезення транспортних засобів без сплати митних платежів і податків. Однак після перетину кордону машини не потрапляли до військових підрозділів. Замість цього їх продавали цивільним особам.

    Слідчі встановили, що таким чином закарпатець незаконно ввіз і реалізував п’ять автомобілів: Fiat Ducato, Nissan X-Trail, Nissan Terrano, Nissan Navara та Mazda B2500. Загальний прибуток від оборудок склав близько 1,4 млн грн.

    Фігуранту вже повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 201-2 Кримінального кодексу України — продаж товарів гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку у значному розмірі. Наразі вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу.

    Досудове розслідування триває.