Khreshchatyknews.com

Позначка: біженці

  • Польща змінює правила роботи для українців: що чекає мігрантів після 2026 року

    Польща змінює правила роботи для українців: що чекає мігрантів після 2026 року

    Польща готується змінити правила працевлаштування для українців після завершення дії тимчасового захисту, який спливає у березні 2026 року. Нові ініціативи можуть ускладнити доступ до роботи для частини мігрантів і створити додаткове адміністративне навантаження для роботодавців.

    Про це в інтерв’ю РБК-Україна повідомила віцепрезидент міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal Галина Кіріченко.

    За її словами, у польському парламенті розглядається законопроєкт, який фактично зберігає пільгові умови для українців зі статусом PESEL UKR. Такі громадяни й надалі зможуть працювати легально без необхідності отримувати окремий дозвіл на працевлаштування.

    Водночас для українців, які перебувають у Польщі на інших підставах, правила можуть стати жорсткішими. Йдеться про осіб із картами тимчасового або довгострокового побиту, окремими дозволами на роботу, а також тих, хто має студентський чи бізнес-статус. Для них можуть запровадити додаткові бюрократичні процедури, що ускладнить процес працевлаштування.

    Кіріченко зазначає, що такі зміни здатні негативно позначитися не лише на самих мігрантах, а й на польській економіці. Посилення адміністративних вимог створює додаткові труднощі для компаній, які наймають іноземців, і може сповільнити закриття вакансій у сферах, де вже відчувається дефіцит кадрів.

    Представники польських бізнес-асоціацій, за її словами, вже критикують запропоновані ініціативи, оскільки вони можуть призвести до нестачі робочої сили в окремих секторах.

    Експертка нагадала, що після завершення дії тимчасового захисту, запровадженого на основі директиви Європейського Союзу, країни-члени ЄС повинні забезпечити українцям можливість перейти на інші законні підстави перебування. Серед них — працевлаштування, навчання, гуманітарні причини або возз’єднання сім’ї.

    Водночас остаточний формат переходу в Польщі залежатиме від політичних рішень уряду, внутрішньої ситуації та подальшої міграційної політики. На цьому етапі, за словами Кіріченко, складно прогнозувати конкретні механізми, які запрацюють після 2026 року.

    Вона також підкреслила, що кожен випадок легалізації індивідуальний. Українцям варто враховувати власний статус — чи працюють вони за трудовим договором, ведуть бізнес або навчаються — і відповідно подаватися на карту побиту. Пенсіонерам же поки доцільно залишатися зі статусом PESEL UKR.

    Раніше повідомлялося, що польський уряд розробив законопроєкт, який передбачає поступове скасування ключових положень спеціального закону про підтримку громадян України.

  • Біженець із Porsche: суд у Швейцарії відібрав незаконно отримані виплати

    Біженець із Porsche: суд у Швейцарії відібрав незаконно отримані виплати

    Суд адміністративного та публічного права швейцарського кантону Во ухвалив рішення на користь організації EVAM та відхилив апеляцію 40-річного громадянина України. Чоловік має відшкодувати понад 67 тисяч швейцарських франків (приблизно 3,6 млн грн за курсом НБУ) незаконно отриманої соціальної допомоги.

    За даними місцевих видань 24 heures та 20 minuten, українець прибув до Швейцарії влітку 2022 року та отримав статус тимчасового захисту S. Протягом майже двох років, до травня 2024 року, він користувався соціальною підтримкою, яку надає EVAM.

    Під час адміністративного розслідування встановили, що чоловік володів автомобілем Porsche Cayenne вартістю близько 37,5 тисяч франків і регулярно подорожував Європою, відвідуючи Австрію, Францію, Італію, Німеччину, Португалію, Бельгію та Люксембург. Крім того, він витрачав значні кошти з власних рахунків у євро.

    Суд дійшов висновку, що спосіб життя українця не відповідав статусу особи, яка перебуває у скрутному матеріальному становищі. Судді наголосили, що автомобілі є частиною майна, а біженці повинні дотримуватися тих самих правил, що й інші отримувачі соціальної допомоги. Через наявність достатніх ресурсів для самостійного забезпечення та відсутність доказів доброчесності чоловіка апеляцію залишили без задоволення.

    Таким чином, українець має повернути всю суму незаконно отриманих виплат. Ця справа стала прикладом того, що навіть особи зі статусом тимчасового захисту несуть відповідальність за недобросовісне користування соціальною допомогою у Швейцарії.

  • Українські біженці в США між невизначеністю та страхом депортації: що відбувається з програмою допомоги

    Українські біженці в США між невизначеністю та страхом депортації: що відбувається з програмою допомоги

    Близько 200 тисяч українців у США опинилися у стані юридичної невизначеності через затримки в обробці заявок на продовження гуманітарної програми, яка дозволяла їм жити та працювати на території Сполучених Штатів. Про це повідомляє Reuters, зазначаючи, що адміністрація президента Дональда Трампа досі не ухвалила чіткого рішення щодо долі цієї програми.

    Йдеться про гуманітарну ініціативу, запроваджену у квітні 2022 року, яка дозволила майже 260 тисячам українців в’їхати до США на дворічний період. Проте станом на 31 березня майже 200 тисяч людей опинилися під ризиком втрати легального статусу через затримки в обробці заявок на поновлення. Багато з них досі не отримали продовження дозволів на проживання та роботу.

    Ця цифра, підкреслює агентство, є незначною частиною від загальних 5,9 мільйона українських біженців у світі, з яких 5,3 мільйона перебувають у країнах Європи. Та попри це, ситуація в США стала однією з найгостріших — через бюрократичний колапс люди фактично втрачають можливість легально працювати та забезпечувати себе.

    Журналісти Reuters поспілкувалися з кількома десятками українців, які вже втратили дозволи на роботу, а разом із ними — і робочі місця. Серед них — працівники технічних служб, вихователька дитячого садка, фінансовий консультант, дизайнер інтер’єрів та студент коледжу. Усі вони розповідають про складні фінансові обставини, життя на заощадження, підтримку від місцевих громад або вимушені борги.

    Частина українців зізналася, що боїться арешту з боку імміграційної служби США та уникає зайвих контактів із державними структурами. Інші зазначили, що майже не виходять із дому, а дехто вирішив залишити країну, переїхавши до Канади, європейських держав чи навіть країн Південної Америки.

    У той час, коли програма для українських біженців потребує термінових рішень, затримки в адміністрації США продовжують створювати ризики для десятків тисяч людей, які опинилися між війною вдома та правовою невизначеністю за океаном.

  • Естонія надає українцям до 26 тис. грн допомоги: хто може отримати виплати

    Естонія надає українцям до 26 тис. грн допомоги: хто може отримати виплати

    Українські сільські домогосподарства, що постраждали внаслідок російської агресії, можуть отримати фінансову підтримку від Естонської ради у справах біженців (ERC). Як повідомляє пресслужба організації, програма передбачає виплати до 26,6 тис. грн на придбання товарів та послуг, необхідних для зимівлі худоби та свійської птиці.

    Термін подачі заявок спливає 23 листопада, тож претендентам слід встигнути заповнити онлайн-форму на офіційному сайті ERC.

    Що передбачає програма

    Метою ініціативи є підтримка сільських родин, які постраждали від війни та потребують допомоги для забезпечення базових потреб господарства. Фінансування можна буде використати виключно на:

    • корми для худоби та птиці;

    • матеріали для утеплення тваринницьких приміщень;

    • доступ до ветеринарних послуг та медикаментів.

    Програма охопить 160 домогосподарств, а конкретна сума допомоги залежатиме від потреб кожної родини.

    Хто може отримати допомогу

    Заявки можуть подавати вразливі сільські домогосподарства, що перебувають у складних соціальних чи фінансових умовах. Зокрема:

    • родини-переселенці або ті, хто приймає ВПО;

    • домогосподарства, чиї будинки або засоби до існування знищені чи пошкоджені війною;

    • родини з безробітними працездатного віку;

    • домогосподарства, де є люди з інвалідністю;

    • родини з людьми віком 60+;

    • неповні родини, що втратили годувальника;

    • багатодітні родини (троє і більше дітей до 18 років);

    • родини, де є вагітні жінки або діти до трьох років.

    На що не можна витрачати гроші

    ERC наголошує, що фінансову допомогу заборонено використовувати на:

    • погашення боргів;

    • оплату оренди житла;

    • ремонт будинку;

    • купівлю техніки чи обладнання;

    • сплату податків;

    • будь-які інші нецільові витрати.

    Подання заявки відбувається через форму на офіційному сайті Естонської ради у справах біженців.

  • Українці у Польщі більше не отримуватимуть спеціальної допомоги — Кароль Навроцький

    Українці у Польщі більше не отримуватимуть спеціальної допомоги — Кароль Навроцький

    Президент Польщі Кароль Навроцький підписав нову версію закону про допомогу українцям, водночас заявивши, що це останнє продовження такої підтримки.

    Під час мітингу з нагоди 100 днів президентства у Мінську-Мазовецькому Навроцький пояснив, що підписав другу версію закону, щоб уникнути хаосу в системі підтримки українських громадян. Він наголосив, що надалі допомога українцям у Польщі не буде продовжуватися у колишньому форматі.

    «Я не хочу бути президентом хаосу, тому підписав другу версію закону про допомогу українцям, але зробив це востаннє», — зазначив Навроцький. Він додав, що українці повинні отримувати підтримку на тих самих умовах, що й інші національні меншини у Польщі.

    За словами президента, первісна версія закону передбачала надання допомоги 800+ українцям, які не працюють у Польщі, що він вважав несправедливим щодо поляків. Підтримка українців, за його словами, має поєднуватися з відповідальністю та справедливістю для польського суспільства.

    Навроцький підкреслив, що українська меншина, яка перебуває у Польщі вже третій рік після початку війни, повинна отримувати допомогу відповідально і на тих самих умовах, що й інші національні меншини, із чітко встановленими правилами.

    Нагадаємо, від 1 листопада більшість українських біженців у Польщі повинні самостійно покривати витрати на житло.

  • У Дубліні змінюють правила проживання для біженців з України

    У Дубліні змінюють правила проживання для біженців з України

    Ірландія змінює правила розміщення українських біженців: термін перебування у наданому державою житлі скорочують із 90 до 30 днів. Також уряд готує систему внесків за проживання для тих, хто працює.

    Як повідомляє RTE, уряд схвалив рішення, за яким українці зможуть безкоштовно мешкати у державному житлі перші 30 днів після прибуття. Далі очікується перехід на самостійне забезпечення житлом або запровадження співоплати для тих, хто має роботу. Розглядаються тижневі внески, що залежатимуть від доходу і можуть коливатись у широкому діапазоні — від символічних сум до помітних платежів для вищих заробітків. За оцінками уряду, повне впровадження ініціативи може зайняти до року.

    Міністр юстиції Джим О’Каллаган заявив про відчутне зростання кількості прибулих українців із початком осені. За його словами, якщо тенденція збережеться, владі доведеться шукати додаткові місця розміщення. Загалом від початку повномасштабної війни в Ірландію приїхали близько 100 тисяч громадян України; нині у країні перебуває приблизно 83 тисячі.

    Уряд обґрунтовує зміни необхідністю збалансувати гуманітарну підтримку та спроможності системи розміщення, водночас зберігаючи доступ до базових послуг і інтеграційних програм для новоприбулих.

  • Ставлення до біженців у Європі погіршується, і це вплине на повоєнну міграцію українців

    Ставлення до біженців у Європі погіршується, і це вплине на повоєнну міграцію українців

    Після завершення війни і відкриття кордонів Україна може зіткнутися з новим етапом еміграції — але він виглядатиме не так, як перша хвиля 2022 року. Про це розповіла директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова в інтерв’ю YouTube-каналу «Орестократія».

    За словами Лібанової, жінки, які хотіли виїхати через війну, переважно вже виїхали — разом із дітьми. Ті, хто лишилися зараз в Україні, як правило, не планують еміграцію, ще й тому, що умови перебування українських біженок у ЄС уже не такі комфортні, як у 2022 році: дедалі менше безкоштовного житла, допомога скорочується, ринок праці в багатьох країнах насичений. Це збиває мотивацію для «нової хвилі» від’їзду жінок.

    А от чоловіки можуть поїхати вже після скасування обмежень на виїзд. Лібанова пояснює це дуже прагматично: якщо дружина й діти за два-три роки в Європі встигли влаштуватися — є робота, житло, садок або школа, друзі, зрозумілі правила — а в самого чоловіка в Україні немає до чого повертатися (зруйноване житло, втрачена робота, відсутність сталого доходу), то логіка «я приєднуюся до сім’ї» стає сильною. Тобто ризик другої хвилі міграції після війни стосується насамперед чоловіків призовного віку, які зараз фізично не можуть виїхати, але захочуть возз’єднатися з родиною одразу після відкриття кордонів.

    Це напряму б’є по демографії й ринку праці. Інститут демографії вже давно попереджає: Україні й так бракуватиме робочих рук після війни, а додатковий від’їзд працездатних чоловіків ускладнить відновлення інфраструктури й економіки.

    Паралельно, за межами України, зростає політичний тиск довкола теми українських біженців, особливо чоловіків. У багатьох країнах ЄС суспільне ставлення до українців поступово стало жорсткішим у порівнянні з першим роком повномасштабного вторгнення: допомога більше не сприймається як «безумовний обов’язок», а тема «хай повертаються і воюють» дедалі частіше використовується популістами. Це особливо помітно в Польщі.

    Колишній прем’єр Польщі Лешек Міллер публічно заявив, що «є одна зброя, якою Польща може допомогти Україні» — повернути в Україну українських чоловіків призовного віку, які залишилися в ЄС, і навіть допустити, що польські правоохоронці могли б затримувати таких українців і передавати їх назад. Він стверджує, що «дивно бачити, як мільйони молодих чоловіків не воюють за свою країну». Ці слова вже викликали різку реакцію, зокрема з боку української сторони, яка називає таку риторику провокаційною.

    Тобто маємо дві зустрічні тенденції:
    – усередині України після перемоги може статися цілком раціональний від’їзд частини чоловіків до сімей у ЄС;
    – у самій Європі дедалі голосніше лунають політичні заклики, що ці чоловіки «мають повернутися воювати», а не залишатися за кордоном.

    І це вже не лише емоції, а фактор безпеки й відновлення країни. Бо якщо після війни одночасно відкриваються кордони й частина працездатних чоловіків виїжджає, Україні буде складніше відбудовувати міста, де житло зруйноване, а робочих рук не вистачає. Саме це Лібанова називає ризиком другої міграційної хвилі.

  • Українські пенсіонери за кордоном мають пройти ідентифікацію до 31 грудня 2025 року

    Українські пенсіонери за кордоном мають пройти ідентифікацію до 31 грудня 2025 року

    Пенсійний фонд України наголошує: пенсіонери та отримувачі страхових виплат, які тимчасово перебувають за кордоном, зобов’язані пройти фізичну ідентифікацію до 31 грудня 2025 року.

    Хто мусить ідентифікуватись

    Фізичну ідентифікацію потрібно пройти громадянам України, які упродовж календарного року перебувають за кордоном понад 183 дні (включно з днями від’їзду та повернення), а також тим, хто отримав тимчасовий захист або статус біженця за кордоном у зв’язку з агресією РФ, але не оформив постійного проживання за кордоном. Пенсійний фонд уточнює: вимога стосується як тих, хто фактично понад 183 дні перебуває за межами України, так і осіб зі статусом у країні перебування, незалежно від фактичної кількості днів.

    Як і де пройти ідентифікацію

    Пенсійний фонд пропонує три варіанти проходження фізичної ідентифікації для осіб за кордоном:

    1. дистанційно через «Дія.Підпис» (Дія ID);

    2. за допомогою відеоконференцзв’язку (відеоідентифікація);

    3. через закордонні дипломатичні установи України — отримання посвідчення факту перебування особи в живих, яке надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду.

    Також ПФУ запровадив оновлену онлайн-форму для запису на відеоідентифікацію пенсіонерів, які перебувають за межами країни або на тимчасово окупованих територіях. У разі сумнівів або потреби в допомозі пенсіонерам радять звертатися до територіальних органів Пенсійного фонду або до найближчої дипломатичної установи України.

  • Більшість німців проти виплат українським біженцям

    Більшість німців проти виплат українським біженцям

    Результати опитування Інституту дослідження громадської думки (INSA), проведеного на замовлення Bild: дві третини німців (66%) не вважають, що всі українські біженці в Німеччині мають отримувати соціальну допомогу Bürgergeld. Підтримали універсальні виплати лише 17% респондентів.

    Опитування також показало високий рівень настроїв щодо повернення чоловіків призовного віку: 62% респондентів заявили, що такі чоловіки мають повернутися назад в Україну. При цьому 18% виступили проти повернення, ще 8% — байдуже.

    Щороку близько 700 тис. українців у Німеччині сумарно отримують приблизно 6,3 млрд євро соціальної допомоги, і лише кожен третій українець має роботу. Саме на цьому тлі в Німечині тривають дискусії про підхід до виплат новоприбулим.

    У проєкті федерального бюджету Німеччини на 2026 рік передбачено заощадити близько 1,5 млрд євро — частково за рахунок зміни підходу до виплат для нових біженців із України: замість Bürgergeld планують надавати менші виплати для прохачів притулку. Цей крок вже викликав політичні суперечки і суспільні дебати.

    Опитування INSA демонструє, що питання соцпідтримки біженців і демографічно чутливих категорій (наприклад, чоловіків призовного віку) лишається одним із болючих у німецькому суспільстві. Публічні дискусії, бюджетні рішення та імплементація нових правил найближчим часом визначатимуть, чи зміняться соціальні практики та які саме механізми підтримки оберуть у Берліні.

  • Українські роботодавці все активніше залучають трудових мігрантів

    Українські роботодавці все активніше залучають трудових мігрантів

    В Україні роботодавці почали активно залучати трудових мігрантів для заповнення вакансій. За словами співзасновника HRD-club Дмитра Дегтяра, іноземці переважно працюють як різноробочі, а також як фахівці з логістики, водії та зварювальники.

    Найчастіше місцеві компанії запрошують на роботу громадян з Індії та Бангладешу.

    “Нас очікує цей потік. Він не буде масовий, але він вже є”, — зазначив експерт.

    Водночас бізнес стикається з труднощами, адже процес оформлення іноземних працівників є довготривалим і складним, займаючи в середньому близько шести місяців.

    Нагадаємо, що навіть після відкриття кордонів для мігрантів до України їхати захочуть не всі. Також експерт пояснив, які країни найбільше хочуть залишити українські біженці.