Khreshchatyknews.com

Позначка: безпілотники

  • Куба закупила сотні ударних дронів і може готувати атаки на США

    Куба закупила сотні ударних дронів і може готувати атаки на США

    Куба опинилася у центрі нового міжнародного скандалу після появи інформації про масштабну закупівлю ударних безпілотників, які потенційно можуть бути використані проти об’єктів Сполучених Штатів. За даними Axios, кубинська влада придбала понад 300 військових дронів та вже обговорювала сценарії їхнього застосування для можливих атак по американській базі у Гуантанамо та місту Кі-Уест, що розташоване приблизно за 150 кілометрів від узбережжя острова.

    Видання посилається на секретні розвідувальні матеріали та джерела у структурах безпеки США. За інформацією американської розвідки, Гавана останніми місяцями активно нарощує співпрацю у військовій сфері з Росія та Іран, які можуть бути постачальниками дронів, комплектуючих і технологій для кубинських силових структур. Окремо зазначається, що навесні кубинська влада зверталася до Москви та Тегерана із запитами на додаткові поставки безпілотників, а також іншого військового обладнання.

    У Вашингтоні ці дані викликали серйозне занепокоєння. Американські чиновники побоюються, що вперше за десятиліття поблизу території США може з’явитися потенційна ударна безпілотна інфраструктура, здатна створювати загрозу військовим об’єктам та цивільній інфраструктурі. Особливу увагу американські спецслужби приділяють саме можливості використання FPV-дронів або баражуючих боєприпасів, які можуть запускатися невеликими групами та складно перехоплюються традиційними системами ППО.

    За словами одного з високопоставлених американських чиновників, якого цитує Axios, у разі підтвердження підготовки атак або розміщення ударних систем поблизу американських баз США можуть розглядати варіант «військового реагування». У Вашингтоні дедалі частіше говорять про те, що Куба перестає бути лише проблемним сусідом і поступово перетворюється на плацдарм для держав, які США вважають своїми стратегічними противниками.

    Ситуація набуває особливого значення через географічне розташування Куби. Відстань між кубинським узбережжям і американським містом Кі-Уест є однією з найменших між США та іншими державами регіону. Саме тому будь-яке розміщення ударних систем на острові автоматично викликає асоціації з періодом Холодної війни та Карибською кризою 1962 року, коли світ опинився на межі ядерного конфлікту через радянські ракети на Кубі.

    На тлі зростання напруги директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив візит на Кубу, де провів закриті переговори з представниками місцевої влади та силових структур. За словами представників американської розвідки, Реткліфф жорстко попередив кубинське керівництво про неприпустимість використання острова як «платформи для просування ворожих інтересів у Західній півкулі». Офіційних деталей переговорів не розголошують, однак джерела американських медіа повідомляють, що США висловили Кубі серйозні претензії через її контакти з Москвою та Тегераном.

    Паралельно американські військові суттєво посилили активність у Карибському регіоні. Поблизу Куби останніми тижнями фіксується збільшення кількості польотів розвідувальної авіації США, включно з літаками радіоелектронної розвідки та безпілотними системами спостереження. Аналітики вважають, що Вашингтон намагається оцінити масштаби військової співпраці Куби з Росією та Іраном, а також перевірити інформацію про можливе розміщення нових систем озброєння на острові.

    Деякі американські експерти вже проводять паралелі між нинішньою ситуацією навколо Куби та розвитком подій у Венесуела, де Росія та Іран протягом останніх років також активно розширювали військово-технічну співпрацю. Крім того, у США побоюються створення неформального альянсу антиамериканськи налаштованих держав у Латинській Америці, який може використовуватися для тиску на Вашингтон у регіоні.

    Водночас сама Куба переживає одну з найглибших економічних криз за останні десятиліття. У Гавана та інших містах країни регулярно відбуваються протести через масштабні відключення електроенергії, дефіцит пального та нестачу продовольства. Через брак нафти в країні суттєво скоротилася робота транспорту, виникли проблеми з функціонуванням лікарень та комунальних служб. У деяких регіонах медичні установи були змушені переносити або скасовувати операції через перебої з електропостачанням.

    Економічна ситуація погіршується також через міжнародний тиск. Після жорсткішої політики адміністрації президента США Дональд Трамп канадська компанія Sherritt International, яка була одним із ключових інвесторів у видобуток нікелю на Кубі, оголосила про згортання діяльності на острові. Це може завдати нового удару по економіці країни, для якої експорт нікелю залишався одним із головних джерел валютних надходжень.

    На цьому фоні американські політики дедалі частіше закликають Білий дім посилити санкції проти Куби та активізувати військову присутність у регіоні. Частина конгресменів вимагає жорсткої відповіді на будь-які спроби Куби співпрацювати з Росією та Іраном у сфері озброєнь, вважаючи це прямою загрозою національній безпеці США.

    Наразі офіційна Гавана не коментувала інформацію про закупівлю ударних дронів та можливі плани їхнього використання. Водночас експерти зазначають, що навіть сам факт появи подібних повідомлень уже значно підвищує напруженість у відносинах між США та Кубою і може призвести до нового витка протистояння у Карибському регіоні.

  • Масована атака дронів на Москву та область

    Масована атака дронів на Москву та область

    У ніч проти 17 травня столиця Росії — Москва — та прилегла Московська область зазнали масованої атаки безпілотників. За повідомленнями місцевих жителів, моніторингових каналів та російських посадовців, у регіоні пролунала велика кількість вибухів, а в небі фіксувалася активна робота систем протиповітряної оборони. У російських джерелах стверджується, що йдеться про атаку, в якій могли бути задіяні понад сотню дронів.

    Інформацію про атаку частково підтвердив мер Москви Сергій Собянін, який заявив про роботу ППО та збиття безпілотників, що прямували у бік російської столиці. За його словами, станом на ранок нібито було знищено вже понад сотню повітряних цілей. Водночас незалежно перевірити ці дані наразі неможливо, а різні російські джерела подають різні цифри та оцінки масштабів атаки.

    Місцеві мешканці Москви та підмосковних міст повідомляли про серії гучних вибухів у різних районах. Зокрема, звуки вибухів та роботу ППО чули у Хімках, Лобні та Наро-Фомінську. Очевидці описували ситуацію як одну з найінтенсивніших повітряних тривог останніх місяців, зазначаючи, що вибухи лунали хвилями та тривали протягом тривалого часу.

    У соціальних мережах та моніторингових каналах почали поширюватися відеозаписи, на яких видно рух групи невідомих об’єктів у нічному небі в напрямку Московської області. Частина роликів демонструє роботу російської ППО, а також яскраві спалахи у повітрі, які користувачі пов’язують із перехопленням дронів.

    За попередніми даними, внаслідок атаки виникли пожежі на кількох об’єктах інфраструктури. Зокрема, повідомляється про загоряння на території технопарку «Елма» у Московській області. Це підприємство спеціалізується на виробництві електронної техніки, контрольно-вимірювальних приладів, оптичних систем та інших високотехнологічних компонентів. Також у російських джерелах з’являлася інформація про можливе ураження одного з нафтопереробних заводів у Москві, однак офіційного підтвердження цим повідомленням немає.

    Пожежі, за словами очевидців, супроводжувалися сильним задимленням, а в окремих районах було видно яскраві спалахи вогню. Російські служби екстреного реагування були переведені у посилений режим роботи, а на місцях інцидентів діяли пожежні та рятувальні підрозділи.

    На тлі атаки російська влада запровадила тимчасові обмеження в роботі цивільної авіації. Зокрема, у московських аеропортах Внуково, Домодєдово, Жуковський та Шереметьєво тимчасово призупиняли приймання та відправлення рейсів. Це пояснювали заходами безпеки у зв’язку з масованою атакою безпілотників.

    Попри заяви російської сторони про «успішну роботу ППО», масштаби події викликали значний резонанс у місцевих медіа та соціальних мережах. Користувачі активно обговорюють як кількість дронів, так і ймовірні наслідки ударів по інфраструктурних об’єктах.

    Наразі офіційна інформація залишається суперечливою: частина даних подається російською владою, частина — місцевими очевидцями та моніторинговими каналами, що ускладнює точну оцінку масштабів атаки та її наслідків.

  • Росія випустила по Україні майже 300 дронів за ніч: ППО збила або подавила 269 цілей

    Росія випустила по Україні майже 300 дронів за ніч: ППО збила або подавила 269 цілей

    У ніч проти 16 травня Росія здійснила одну з наймасштабніших дронових атак останніх тижнів, застосувавши 294 безпілотники різних типів. Сили протиповітряної оборони України повідомили про знищення або подавлення 269 повітряних цілей, однак зафіксовано й низку влучань та падінь уламків у кількох регіонах країни.

    Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

    За даними військових, Росія атакувала Україну ударними безпілотниками типу Shahed-136, а також дронами “Гербера”, “Італмас” і безпілотниками-імітаторами “Пародія”, які окупанти активно використовують для перевантаження української системи ППО та виснаження мобільних вогневих груп.

    Повітряні сили уточнили, що сили оборони працювали одразу на кількох напрямках — на півночі, сході, півдні та в центральних областях України. Частину цілей було збито вогневими засобами, іншу — подавлено засобами радіоелектронної боротьби.

    Попри високий відсоток перехоплення, повністю уникнути наслідків атаки не вдалося. За офіційною інформацією, зафіксовано влучання 20 ударних безпілотників на 15 різних локаціях. Ще на 9 локаціях впали уламки збитих дронів.

    Станом на ранок 16 травня, як зазначили у Повітряних силах, у повітряному просторі України ще залишалися окремі російські безпілотники, по яких продовжували працювати сили ППО.

    Одним із головних напрямків удару цієї ночі стала Одеська область. Російські війська атакували об’єкти критичної, житлової та портової інфраструктури в Ізмаїльському районі. За попередніми даними, постраждали двоє людей. Місцева влада повідомляла про пошкодження будівель та пожежі після ударів.

    Масована атака відбулася на тлі нової хвилі російського повітряного терору та посилення використання дронів-камікадзе. Останніми місяцями Росія значно збільшила кількість комбінованих атак, поєднуючи ударні БпЛА, крилаті ракети та дрони-імітатори.

    Аналітики зазначають, що Кремль намагається перевантажити українську протиповітряну оборону, змушуючи її витрачати дорогі ракети ППО навіть на дешеві хибні цілі. Саме тому дедалі частіше російські атаки супроводжуються одночасним запуском великої кількості “Шахедів” та дронів-приманок.

    Крім того, останні удари відбуваються на тлі заяв президента Volodymyr Zelenskyy про те, що українська розвідка отримала документи щодо можливих нових ударів РФ по так званих “центрах ухвалення рішень” в Україні. За словами глави держави, серед потенційних цілей росіяни розглядали адміністративні та урядові об’єкти у Києві.

    Тим часом міжнародні партнери України продовжують наголошувати на необхідності посилення української ППО. Після останніх атак українська влада вкотре закликала союзників пришвидшити передачу додаткових систем протиповітряної оборони, зокрема комплексів Patriot missile system та сучасних засобів боротьби з безпілотниками.

    Нагадаємо, попередні масовані удари Росії вже призводили до значних пошкоджень енергетичної, житлової та транспортної інфраструктури в різних областях України. У ніч проти 14 травня російські війська також здійснили комбіновану атаку по Києву та інших містах, внаслідок якої були загиблі та десятки постраждалих.

  • ГУР: Росія планує довести частку реактивних “Шахедів” до 50%

    ГУР: Росія планує довести частку реактивних “Шахедів” до 50%

    Росія планує суттєво наростити виробництво реактивних ударних безпілотників і збільшити їхню частку до 50% у загальному випуску дронів типу “Шахед”. Про це повідомили представники Головного управління розвідки Міністерства оборони України, інформацію передає видання «Оборонці» у матеріалі, присвяченому розвитку російських далекобійних БПЛА та перспективам протидії української системи ППО.

    За даними ГУР, російська оборонна промисловість уже перейшла до серійного виробництва реактивних безпілотників “Герань-4” і “Герань-5”. Також повідомляється, що наявні виробничі потужності дозволяють випускати до 500 таких апаратів на місяць. Окремо зазначається, що серійне виробництво “Герані-3” планується розпочати у другій половині цього року.

    У розвідці наголошують, що стратегічна мета Росії полягає у зміні структури застосування ударних БПЛА. Йдеться про поступове збільшення частки реактивних дронів до рівня близько 50% від загальної кількості безпілотників типу “Шахед”, які використовуються для ударів по території України.

    Також у ГУР повідомляють, що у 2026 році Росія може вийти на масштабні обсяги виробництва: до 60 тисяч ударних далекобійних безпілотників і ще приблизно 50 тисяч дронів-приманок, які застосовуються для перевантаження української системи протиповітряної оборони та відволікання засобів перехоплення.

    За оцінками української розвідки, “Герань-5” є або копією, або технологічним аналогом іранського безпілотника Karrar. Повідомляється, що цей тип дрона здатен розвивати швидкість до 600 км/год, що суттєво відрізняє його від класичних ударних “Шахедів” і наближає за характеристиками до малої крилатої ракети або дрона-ракети.

    У ГУР також зазначають, що застосування реактивних безпілотників наразі переважно має випробувальний характер. Це означає, що Росія продовжує тестування нових типів озброєння без їх масового бойового використання у повному обсязі, проте паралельно розширює виробництво.

    За інформацією розвідки, для запусків таких дронів Росія використовує спеціально підготовлені майданчики, які в матеріалах називають “дронодромами”. Серед них згадуються об’єкти в Орловській області, а також території на тимчасово окупованих районах, зокрема в районі Донецького аеропорту.

    Окремо ГУР наводить технічні характеристики “Герані-5”, які вже фіксувалися у попередніх дослідженнях. Зокрема, йдеться про повну злітну масу близько 850 кг, крейсерську швидкість у межах 450–600 км/год, дальність польоту до 950 км та тривалість польоту до двох годин. Максимальна висота польоту заявляється до 6 км, хоча фактичне застосування, за даними розвідки, фіксується переважно на висотах від 200 метрів до 3 км.

    Також зазначається, що ці безпілотники використовують супутникову навігацію “Комета-М12” із багатоканальною антеною, яка підвищує стійкість до засобів радіоелектронної боротьби та ускладнює придушення сигналу під час польоту.

    У ГУР підкреслюють, що розвиток реактивних ударних дронів є одним із напрямків, який Росія використовує для підвищення ефективності повітряних атак та ускладнення роботи української системи протиповітряної оборони через зростання швидкості та маневреності цілей.

  • Росія знищила офіс виробника дронів Skyeton у Києві під час масованої атаки

    Росія знищила офіс виробника дронів Skyeton у Києві під час масованої атаки

    Під час масштабної комбінованої атаки Росії в ніч на 14 травня було знищено київський офіс української оборонної компанії Skyeton, яка спеціалізується на розробці та виробництві безпілотних авіаційних комплексів для розвідки, спостереження та коригування вогню. Про це повідомляє DOU.ua з посиланням на заяву компанії.

    За даними підприємства, удар припав на офісну будівлю в Києві, яка внаслідок атаки була повністю зруйнована. У компанії наголосили, що вони розуміли ризики ще до початку повномасштабної війни, а також у її ході, тому заздалегідь почали процес розосередження ключових виробничих і інженерних потужностей.

    У Skyeton заявили, що критична інфраструктура, інженерні команди та виробничі лінії були завчасно перенесені в різні регіони України, а також за кордон, що дозволило зберегти безперервність роботи попри втрату київського офісу.

    “Внаслідок сьогоднішньої російської атаки було знищено наш київський офіс. Ми розуміли, що рано чи пізно Skyeton стане ціллю для росіян, тому були до цього готові і релокували виробничі потужності у різні частини нашої країни та за кордон”, — повідомили в компанії.

    У Skyeton підкреслили, що знищення офісу не вплине критично на виробничі процеси та виконання контрактів. Компанія заявила про намір продовжити роботу, а також подальше постачання безпілотних систем для Сил оборони України.

    Skyeton є українським виробником безпілотних авіаційних систем, заснованим у 2006 році. Компанія відома своїми розвідувальними БПЛА, які застосовуються українськими військовими на фронті для збору розвідданих, коригування артилерійського вогню та спостереження за переміщенням противника. Продукція компанії орієнтована на роботу в умовах активної протидії засобів радіоелектронної боротьби, що є критично важливим у сучасній війні.

    Окрім роботи в Україні, компанія активно розширює міжнародну присутність. Skyeton має виробничі потужності у Словаччині через дочірнє підприємство Tropozond s.r.o., а також співпрацює з іноземними оборонними партнерами. У липні 2025 року компанія об’єдналася з британською Prevail Partners для створення спільного підприємства у Великій Британії, що має на меті розвиток спільних оборонних технологій.

    Також Skyeton уклала партнерство з данською компанією Quadsat, яка спеціалізується на технологіях тестування та моніторингу радіочастотного спектра, що використовується для розвитку систем електромагнітного спостереження.

    Масована атака 14 травня, в межах якої постраждав офіс Skyeton, була частиною широкомасштабного удару по Україні. Російські війська застосували різні типи озброєння, включно з ракетами та безпілотниками, атакуючи як військові, так і цивільні об’єкти по всій країні.

    У Києві та низці регіонів зафіксовані серйозні пошкодження енергетичної інфраструктури. Частина споживачів у столиці та щонайменше в 11 областях тимчасово залишалася без електропостачання через пошкодження мереж та підстанцій.

    Зокрема, у Києві було пошкоджено трансформаторну підстанцію та високовольтні лінії оператора ДТЕК, що спричинило перебої в енергопостачанні в окремих районах міста.

    Українська влада наголошує, що останні атаки РФ демонструють цілеспрямовані удари не лише по критичній інфраструктурі, а й по підприємствах оборонно-промислового комплексу, які відіграють ключову роль у забезпеченні Сил оборони України сучасними технологіями.

  • ССО уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз”

    ССО уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз”

    У ніч проти 13 травня безпілотники Сил спеціальних операцій України уразили один із ключових об’єктів російської нафтологістики — наливний пірс терміналу “Таманьнефтегаз”, розташованого на чорноморському узбережжі Краснодарського краю РФ. Про це повідомили у пресслужбі ССО та підтвердили в Генеральному штабі ЗСУ.

    За офіційною інформацією, операція була проведена в районі села Волна на Таманському півострові, приблизно за 300 кілометрів від лінії бойового зіткнення. Об’єкт є частиною великого перевантажувального комплексу, який відіграє важливу роль у російській експортній інфраструктурі нафти та нафтопродуктів через Чорне, Азовське та Середземне моря.

    У Силах спеціальних операцій зазначають, що уражений термінал використовується для перевалки енергоносіїв, які далі транспортуються морськими шляхами до міжнародних ринків. Йдеться про стратегічний логістичний вузол, який забезпечує безперервний цикл постачання: від залізничної інфраструктури до завантаження танкерів.

    За даними українських військових, портова інфраструктура “Тамань” та пов’язаний із нею нафтовий термінал можуть одночасно обслуговувати до чотирьох великих суден. Це дозволяє Росії підтримувати стабільні обсяги експорту навіть за умов санкційного тиску, тому об’єкт вважається критично важливим для енергетичного сектору РФ.

    Операція була здійснена підрозділами Deep Strike ССО у взаємодії із Силами безпілотних систем та іншими складовими Сил безпеки та оборони України. Військові підкреслюють, що такі удари є частиною системної роботи зі зниження можливостей Росії у сфері логістики пального та експорту нафтопродуктів, які напряму пов’язані з фінансуванням воєнних дій.

    У Генштабі ЗСУ повідомили, що після удару на території об’єкта було зафіксовано пожежу. Її масштаби та точні наслідки наразі уточнюються, оскільки оцінка руйнувань потребує додаткових даних технічної розвідки та супутникового моніторингу.

    Попередньо відомо, що ураження припало на елементи перевантажувальної інфраструктури, які забезпечують обробку та подальше транспортування нафти. Це може вплинути на стабільність роботи всього комплексу, однак офіційних підтверджень щодо тривалості зупинки або обсягів втрат наразі немає.

    Російська сторона традиційно не розкриває деталі щодо пошкоджень критичної інфраструктури, що використовується у військово-економічних цілях. Водночас подібні об’єкти неодноразово ставали цілями атак у попередні місяці через їхню роль у забезпеченні російського експорту енергоресурсів.

    Українські Сили оборони наголошують, що продовжують завдавати ударів по об’єктах, які забезпечують логістику та фінансування військової агресії РФ, зокрема по нафтопереробній та портовій інфраструктурі на території Росії.

  • Після ударів дронів завод “Лукойлу” в Пермі повністю зупинив роботу

    Після ударів дронів завод “Лукойлу” в Пермі повністю зупинив роботу

    Пермський нафтопереробний завод у Росії, який належить компанії Лукойл, повністю припинив роботу після атак безпілотників 7 травня. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела в галузі та співрозмовників, обізнаних із ситуацією навколо підприємства.

    За інформацією агентства, після ударів на території НПЗ виникла масштабна пожежа, а також були пошкоджені ключові технологічні установки, без яких завод не може продовжувати переробку нафти. Через загрозу подальших пошкоджень та необхідність аварійної перевірки обладнання керівництво підприємства терміново зупинило три основні установки первинної перегонки нафти, а також частину вторинних виробничих потужностей.

    Джерела Reuters стверджують, що наразі завод повністю простоює, а ремонт може затягнутися на кілька тижнів. Фахівці оцінюють масштаби пошкоджень та визначають, яке обладнання потребує повної заміни. Частина установок могла зазнати критичних ушкоджень через вогонь та перебої в роботі систем охолодження.

    Ситуацію ускладнює те, що одна з ключових установок підприємства — CDU-4 — не працювала ще з 30 квітня після попередньої атаки безпілотників. Таким чином, останній удар фактично добив виробничий цикл заводу та повністю паралізував його роботу.

    Пермський НПЗ вважається одним із найбільших нафтопереробних підприємств Росії та відіграє важливу роль у забезпеченні паливом внутрішнього ринку країни. За підсумками 2024 року завод переробив близько 12,6 мільйона тонн нафти — це приблизно 250 тисяч барелів на добу. Підприємство виробляє бензин, дизельне паливо, кокс, мазут та інші нафтопродукти, значна частина яких використовується як у цивільному секторі, так і для потреб російської промисловості та логістики.

    Лише за минулий рік завод випустив близько 2 мільйонів тонн бензину та понад 5,3 мільйона тонн дизельного пального. Також підприємство виробило приблизно 700 тисяч тонн коксу та 200 тисяч тонн мазуту. Експерти зазначають, що тривала зупинка такого об’єкта може створити додатковий тиск на російський ринок пального, особливо в період активного літнього попиту.

    Перм розташована більш ніж за 1500 кілометрів від українського кордону, тому атака на цей об’єкт вкотре демонструє здатність українських безпілотників уражати стратегічну інфраструктуру глибоко на території Росії. За останній рік подібні удари по НПЗ, нафтобазах та логістичних об’єктах у РФ стали регулярними.

    Офіційно українська влада традиційно не підтверджує причетність до більшості атак на території Росії, однак джерела в українських спецслужбах раніше неодноразово повідомляли про операції проти об’єктів російського паливно-енергетичного комплексу. Зокрема, в ніч проти 29 квітня, за даними українських медіа, фахівці Центру спецоперацій “Альфа” СБУ атакували лінійну виробничо-диспетчерську станцію “Пермь”, яка є важливою частиною системи транспортування нафти.

    На тлі повномасштабної війни удари по російських НПЗ стали однією з ключових складових стратегії тиску на російську економіку. Аналітики зазначають, що нафтогазовий сектор залишається головним джерелом валютних надходжень до бюджету РФ, а пошкодження інфраструктури створює не лише економічні, а й логістичні проблеми для Москви.

    Останні місяці Росія вже зіткнулася з низкою проблем у нафтопереробній галузі. Через атаки дронів та аварії окремі НПЗ були змушені скорочувати обсяги виробництва або тимчасово припиняти роботу. На цьому тлі російська влада періодично вводила обмеження на експорт бензину для стабілізації внутрішнього ринку та стримування зростання цін.

    Попри спроби Кремля посилити протиповітряну оборону навколо стратегічних об’єктів, удари по енергетичній інфраструктурі РФ тривають. Експерти звертають увагу, що навіть короткострокові перебої в роботі великих НПЗ здатні впливати не лише на російський ринок, а й на глобальні ціни на нафту та нафтопродукти, особливо в умовах нестабільності на Близькому Сході та зростання ризиків для світових поставок енергоносіїв.

  • “Понад 1500 кілометрів від кордону”: Зеленський підтвердив удар України по газових об’єктах РФ в Оренбурзькій області

    “Понад 1500 кілометрів від кордону”: Зеленський підтвердив удар України по газових об’єктах РФ в Оренбурзькій області

    Україна завдала далекобійного удару по об’єктах російської газової промисловості в Оренбурзькій області РФ — це більш ніж за 1500 кілометрів від українського кордону. Президент України Володимир Зеленський назвав атаку “дзеркальною відповіддю” на нові російські удари по українських містах та енергетичній інфраструктурі.

    Про це глава держави заявив у вечірньому відеозверненні 12 травня.

    За словами президента, Україна продовжує реалізовувати стратегію так званих “далекобійних санкцій” — ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії у відповідь на атаки по цивільних об’єктах.

    “Зокрема, регіон Оренбурга: більш ніж півтори тисячі кілометрів від України, об’єкти російської газової промисловості. Україна говорила про те, що будемо діяти дзеркально у відповідь Росії”, — заявив Зеленський.

    Йдеться про одну з найдальших підтверджених атак українських сил по території Росії від початку повномасштабної війни. Оренбурзька область межує з Казахстаном і розташована далеко за Уралом від основних зон бойових дій.

    Російські Telegram-канали та місцеві медіа в ніч проти 12 травня повідомляли про вибухи та пожежі поблизу об’єктів газової інфраструктури. Частина джерел писала про атаку безпілотників на компресорні станції та енергетичні вузли, які забезпечують роботу газотранспортної системи РФ. Офіційно російська влада масштаб пошкоджень поки не розкриває.

    На цьому тлі українська влада наголошує, що удари є відповіддю на нову хвилю атак Росії після завершення оголошеного Кремлем “триденного перемир’я”.

    За словами Зеленського, після кількох днів відносного зниження інтенсивності ударів російські війська знову почали масовано атакувати Україну дронами-камікадзе типу “Шахед” та авіаційними бомбами.

    “На жаль, після відносної тиші протягом трьох днів знову удари “Шахедів”, знову авіабомби. Фронтова активність залишається високою. Тому відповідаємо”, — зазначив президент.

    В останні дні Росія активізувала комбіновані атаки по українських регіонах. Під удари потрапили об’єкти енергетики, залізничної інфраструктури та житлові квартали. Зокрема, після однієї з атак виникли пожежі у дитячому садку та на об’єктах залізниці.

    Українська сторона дедалі частіше використовує термін “дзеркальна відповідь” для опису ударів по території РФ. Напередодні міністр закордонних справ Андрій Сибіга також заявляв, що Україна реагуватиме симетрично на російські атаки по цивільній та енергетичній інфраструктурі.

    Аналітики звертають увагу, що удари по російській газовій інфраструктурі мають не лише військове, а й економічне значення. Газова галузь залишається одним із ключових джерел доходів російського бюджету, який фінансує війну проти України.

    Крім того, атаки на глибокий тил РФ демонструють зростання дальності та точності українських безпілотних систем. Протягом 2025–2026 років Україна значно розширила виробництво далекобійних дронів і ракетних комплексів, здатних уражати цілі за тисячі кілометрів.

    Раніше українські безпілотники вже атакували об’єкти у Татарстані, Башкортостані, Краснодарському краї та Ленінградській області. Під ударами опинялися нафтопереробні заводи, військові аеродроми, склади боєприпасів і логістичні вузли.

    Оренбурзька область раніше вважалася відносно “безпечною” через значну віддаленість від України. Саме тому нинішній удар викликав значний резонанс у російському інформаційному просторі.

    Водночас у Кремлі поки не надали офіційного розгорнутого коментаря щодо заяв Зеленського. Російське Міноборони традиційно повідомило лише про “роботу ППО” та нібито “збиття безпілотників”.

    Попри активізацію далекобійних атак, Київ продовжує наголошувати на готовності до дипломатичного врегулювання війни. Зеленський підкреслив, що Україна й надалі працює з міжнародними партнерами над тиском на Москву.

    “Продовжуємо працювати з нашими партнерами, щоб дотиснути до дипломатії — дотиснути до миру, як би це не було складно”, — сказав президент.

    Водночас українська влада неодноразово заявляла: будь-які переговори можливі лише за умови припинення російських атак та реальної готовності Кремля до миру.

    На тлі нових ударів по російських об’єктах експерти прогнозують подальше посилення протистояння в енергетичній сфері. Україна дедалі частіше демонструє здатність бити по критичній інфраструктурі Росії на великій відстані, тоді як Кремль продовжує атаки по українській енергосистемі та цивільних містах.

  • Пісторіус прибув до Києва: Україна та Німеччина готують нову угоду

    Пісторіус прибув до Києва: Україна та Німеччина готують нову угоду

    Міністр оборони Федеративної Республіки Німеччина Борис Пісторіус уранці 11 травня прибув із робочим візитом до столиці України Київ. Поїздка не була публічно анонсована заздалегідь із міркувань безпеки і відбулася на тлі активних бойових дій та триваючих переговорів між Україною та західними партнерами щодо довгострокової військової підтримки.

    Про візит повідомило німецьке видання n-tv, а також низка європейських медіа. За їхніми даними, головною метою поїздки є проведення переговорів щодо поглиблення оборонного партнерства між Україною та Німеччиною, зокрема у сфері високотехнологічного озброєння та спільного виробництва сучасних систем ведення війни.

    Одним із ключових питань порядку денного є розширення співпраці у сфері безпілотних систем різного призначення та дальності. Йдеться як про розвідувальні дрони, так і про ударні платформи, а також про інтеграцію технологій радіоелектронної боротьби та систем управління боєм у реальних умовах сучасної війни.

    За словами Пісторіуса, які наводять німецькі ЗМІ, Україна сьогодні стала одним із головних джерел практичного бойового досвіду у сфері використання дронів, а цей досвід має значну цінність для європейських армій. Він підкреслив, що нові оборонні проєкти між Берліном і Києвом мають не лише підтримати Україну у війні, а й стати основою для технологічної модернізації самої Німеччини.

    У ході візиту очікуються переговори з українськими урядовцями та представниками оборонного сектору щодо можливості спільної розробки та виробництва безпілотних систем. Окремо сторони обговорюють механізми швидшого масштабування виробництва дронів, включно з потенційним залученням німецьких оборонних компаній до виробничих ланцюгів в Україні.

    В останні місяці Німеччина суттєво посилила військову підтримку України, передавши системи протиповітряної оборони типу «Патріот» та «Іріс-Т», танки «Леопард», артилерійські системи, боєприпаси та інше озброєння. Берлін також активно бере участь у підготовці українських військових та фінансуванні оборонних програм.

    Візит Пісторіуса відбувається на тлі загострення безпекової ситуації в Європі та дискусій у самій Німеччині щодо довгострокових обсягів військової допомоги Україні. Попри внутрішні політичні дебати, німецький уряд продовжує курс на стратегічну підтримку Києва, розглядаючи це як елемент власної безпеки.

    Окрему увагу під час переговорів приділяють розвитку інновацій у сфері оборони. За даними німецьких урядових джерел, які цитують медіа, Берлін зацікавлений у створенні спільних дослідницьких і виробничих центрів, де українські інженери та німецькі компанії могли б працювати над новими поколіннями дронів, систем навігації та захищених комунікацій.

    Україна, у свою чергу, розглядає таку співпрацю як можливість не лише зміцнити обороноздатність під час війни, а й закласти основу для післявоєнного відновлення оборонної промисловості та інтеграції в європейський військово-технологічний простір.

    Раніше Борис Пісторіус заявляв, що досвід України у веденні сучасної високотехнологічної війни є унікальним і вже зараз впливає на підходи НАТО до планування оборони. Він наголошував, що швидкість адаптації українських військових до нових загроз, особливо у сфері безпілотних систем, стала важливим уроком для всіх країн Альянсу.

    Очікується, що за підсумками візиту можуть бути узгоджені нові практичні механізми співпраці, включно з розширенням спільних оборонних проєктів та фінансуванням українських оборонних виробництв з боку німецьких партнерів.

    Візит міністра оборони Німеччини до Києва розглядається як чергове підтвердження того, що Німеччина залишається одним із ключових європейських партнерів України у сфері безпеки та оборони, а співпраця між двома країнами поступово переходить від моделі постачання озброєння до глибшої технологічної інтеграції.

  • Дрони біля кордонів НАТО: Естонія звернулася до України через інциденти у Балтії

    Дрони біля кордонів НАТО: Естонія звернулася до України через інциденти у Балтії

    Естонія закликала Україну посилити контроль над безпілотниками після кількох випадків порушення повітряного простору країн Балтії. У Таллінні заявили, що підтримують удари України по російських цілях, однак наполягають на мінімізації ризиків для територій держав НАТО.

    Про це повідомляє ERR.

    За даними естонської влади, протягом останніх місяців кілька дронів, які могли використовуватися для атак по території Росії, опинилися над Естонією, Латвією та Фінляндією.

    Міністр оборони Естонії Ганно Певкур заявив, що це питання вже обговорювали з українською стороною.

    «Найпростіший спосіб для українців тримати свої дрони подалі від нашої території — це краще контролювати їхню діяльність», — наголосив він.

    Глава МЗС Естонії Маргус Цахкна підкреслив, що Таллінн підтримує право України на самооборону, однак занепокоєний ризиком того, що Росія може перенаправляти або перехоплювати українські безпілотники в бік територій країн НАТО.

    За інформацією естонської сторони, один із безпілотників у березні врізався у димар електростанції Аувере неподалік кордону з РФ. Ще один дрон упав у Тартуському повіті, а уламки інших безпілотників знаходили на узбережжі Балтійського моря.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що Київ готовий направити українських експертів до країн Балтії для посилення безпеки повітряного простору союзників.

    Наразі Україна та Естонія обговорюють технічні рішення, які мають запобігти подібним інцидентам у майбутньому. Серед можливих варіантів — зміна маршрутів польоту дронів та встановлення систем автоматичного самознищення у разі втрати курсу.

    Раніше мешканців окремих районів Латвії та Естонії вже попереджали про потенційну загрозу потрапляння безпілотників у повітряний простір країн Балтії на тлі війни Росії проти України.