Позначка: безпілотники

  • «Потрібна лише згода Трампа»: Зеленський розкрив деталі мегаугоди зі США на десятки мільярдів доларів

    «Потрібна лише згода Трампа»: Зеленський розкрив деталі мегаугоди зі США на десятки мільярдів доларів

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ та Вашингтон досі не уклали масштабної двосторонньої угоди про співпрацю у сфері безпілотних технологій, хоча такий документ може стати одним із найважливіших оборонних проєктів між двома країнами за всю історію партнерства.

    Про це глава держави розповів в інтерв’ю американському телеканалу CBS News у програмі Face the Nation.

    За словами Зеленського, Україна вже веде активну міжнародну співпрацю у сфері виробництва та розвитку безпілотних систем. Подібні угоди вже укладені з окремими державами Європи та Близького Сходу, а також триває підготовка великої рамкової Drone Deal із Європейським Союзом.

    Водночас саме співпраця зі Сполученими Штатами, на думку українського президента, може стати найпотужнішою у світі.

    «Ми вже маємо домовленості з деякими країнами Близького Сходу та Європи. Зараз готуємо велику Drone Deal з Європейським Союзом. Але угода зі США могла б стати найсильнішою у світі у своєму роді», — наголосив Зеленський.

    Президент підкреслив, що Україна та США мають взаємодоповнювальні можливості. Американська сторона володіє передовими технологіями штучного інтелекту, системами обробки даних та програмним забезпеченням, тоді як Україна отримала унікальний бойовий досвід використання безпілотників у реальних умовах сучасної війни.

    Саме завдяки повномасштабній війні Україна стала одним із глобальних лідерів у розробці та застосуванні дронів різного типу — від FPV-апаратів до морських безпілотників та далекобійних ударних систем.

    За словами Зеленського, американські партнери висловили зацікавленість у випробуванні українських технологій та вивченні практичного досвіду їх застосування.

    «Сполучені Штати хотіли протестувати всі типи українських дронів. Ми погодилися на те, як вони хотіли використовувати наші системи для навчання та застосування в повітрі, на землі та на морі», — розповів президент.

    Втім, попри тривалі консультації, сторони досі не підписали рамковий документ, який би визначав параметри стратегічного партнерства у сфері безпілотних технологій.

    «Нам потрібно вести переговори, а не просто говорити про це. Зробити необхідні кроки й зробити це якнайшвидше. Для цього нам потрібно, щоб президент Трамп сказав “так”», — заявив Зеленський.

    Тема майбутньої Drone Deal активно обговорюється вже кілька місяців. Ще навесні президент України повідомляв, що розраховує укласти зі США довгострокову угоду у сфері виробництва безпілотників орієнтовною вартістю від 35 до 50 мільярдів доларів. Йдеться не лише про закупівлю готових систем, а й про створення спільних підприємств, обмін технологіями та розвиток виробничих потужностей.

    Американські медіа також повідомляли про активну підготовку такого партнерства. Зокрема CBS News із посиланням на власні джерела писав, що Київ і Вашингтон вже підготували проєкт меморандуму про співпрацю в оборонній сфері. Документ передбачає створення спільних виробництв безпілотників, а також можливість виходу українських військових технологій на американський ринок.

    За інформацією журналістів, сторони також обговорюють механізми передачі технологій та спільного розвитку перспективних систем озброєння.

    Водночас агентство Bloomberg повідомляло, що США зацікавлені в отриманні доступу до українських розробок та прав інтелектуальної власності на окремі безпілотні системи. Після трьох років повномасштабної війни український оборонно-промисловий комплекс накопичив величезний досвід у створенні дешевих і ефективних засобів ураження, які вже привертають увагу провідних армій світу.

    Останніми місяцями американські законодавці та військові делегації неодноразово відвідували українські виробництва безпілотників. Представники Конгресу США після таких візитів заявляли, що темпи розвитку українських технологій вражають навіть фахівців Пентагону.

    Особливий інтерес викликають українські FPV-дрони, ударні системи великої дальності, морські безпілотники та програмне забезпечення для координації роїв дронів.

    Експерти зазначають, що потенційна Drone Deal може стати для США можливістю швидко інтегрувати бойовий досвід України у власні військові програми. Для України ж така угода означатиме додаткові інвестиції, доступ до американських технологій штучного інтелекту, розширення виробництва та посилення обороноздатності.

    На тлі стрімкого розвитку безпілотних технологій саме дрони дедалі більше визначають перебіг сучасних воєн. Україна вже продемонструвала здатність використовувати їх для ударів по військових об’єктах у глибокому тилу противника, ураження кораблів Чорноморського флоту РФ та знищення стратегічної інфраструктури.

    Саме тому потенційна угода між Києвом і Вашингтоном розглядається не лише як комерційний контракт, а як стратегічне партнерство, здатне змінити баланс технологічної переваги у сфері сучасної війни на роки вперед.

  • КамАЗи-зебри на фронті: росіяни вигадали дивний захист від українських дронів, але експерти побачили проблему

    КамАЗи-зебри на фронті: росіяни вигадали дивний захист від українських дронів, але експерти побачили проблему

    Російська армія продовжує шукати способи захистити свою техніку від українських безпілотників, які дедалі ефективніше знищують логістику окупантів на фронті та в глибокому тилу. Цього разу в мережі з’явилися фото російських військових вантажівок, пофарбованих у дивний чорно-білий смугастий камуфляж, що нагадує забарвлення зебри. За версією військових аналітиків, окупанти намагаються адаптувати стару військову технологію часів Першої світової війни для боротьби з сучасними українськими дронами, однак експерти переконані: така ідея майже не має практичного сенсу.

    Фото: ЦАПЛІЄНКО_UKRAINE FIGHTS

    Перші фотографії незвичної техніки опублікував український моніторинговий паблік Exilenova+, який регулярно відстежує пересування та стан російської техніки на окупованих територіях. На знімках видно вантажний КамАЗ, кузов і навіть колеса якого вкриті контрастними чорними та білими смугами. Саме через це користувачі соцмереж одразу охрестили машину «КамАЗом-зеброю».

    Аналітики Defense Express вважають, що росіяни намагалися відтворити так званий «сліпучий камуфляж» або dazzle camouflage — систему маскування, яку активно використовували під час Першої світової війни для військових кораблів Великої Британії, США та інших держав. На відміну від традиційного камуфляжу, який має приховувати об’єкт від спостереження, сліпучий камуфляж був створений для іншої мети — спотворювати контури цілі та ускладнювати визначення її швидкості, напрямку руху й відстані до неї за допомогою оптичних приладів.

    Фото: ЦАПЛІЄНКО_UKRAINE FIGHTS

    У той час кораблі розфарбовували складними асиметричними геометричними фігурами різних кольорів. Такі візерунки створювали візуальну ілюзію та збивали з пантелику екіпажі ворожих кораблів і підводних човнів, які визначали параметри цілі через оптичні далекоміри. Через незвичне поєднання ліній і кольорів противнику було важче правильно розрахувати траєкторію артилерійського чи торпедного удару.

    Однак уже після Першої світової війни ефективність такого маскування почали ставити під сумнів. У Другу світову війну розвиток радарів фактично зробив оптичні камуфляжі застарілими. Спроби використовувати подібні принципи на літаках також не дали помітного результату. Саме тому сьогодні більшість військових експертів сприймає появу російських «зебр» скоріше як прояв пошуку будь-яких рішень на тлі серйозних проблем із захистом логістики від українських безпілотників.

    Фото: ЦАПЛІЄНКО_UKRAINE FIGHTS

    У Defense Express наголошують, що сучасні FPV-дрони та безпілотники із системами машинного зору працюють за зовсім іншими принципами, ніж оптичні далекоміри сторічної давності. Алгоритми штучного інтелекту аналізують форму об’єкта, теплові сигнатури, контури, рух та інші параметри. Тому чорно-білі смуги навряд чи здатні серйозно вплинути на точність наведення дронів. Особливо якщо оператор використовує тепловізійну камеру, яка фактично ігнорує зовнішнє фарбування техніки.

    «Поява такого КамАЗа-зебри у прицілі українського оператора дрона може викликати хіба що психологічний ефект. А може навіть залишитися непоміченою, якщо використовується тепловізійне наведення», — пояснюють аналітики.

    Водночас сама поява таких експериментів свідчить про зростання проблем російської логістики. За останні місяці українські сили значно наростили використання дронів середньої дальності, які регулярно атакують військові колони, склади, командні пункти та транспортні маршрути окупантів. Особливо складною ситуація стала на півдні України. Українські безпілотники дедалі частіше працюють по трасі Р-280 «Новоросія», яка з’єднує Ростовську область РФ з окупованими територіями Запорізької та Херсонської областей і далі веде до Криму. Саме цей маршрут вважається головною артерією так званого сухопутного коридору до півострова.

    Через постійні удари українських дронів окупаційна влада вже змушена обмежувати рух вантажного транспорту окремими ділянками окупованої Херсонщини. Раніше Головне управління розвідки Міністерства оборони України також оприлюднило кадри ураження російської логістики на маршрутах між окупованим Кримом і Донецькою областю. За оцінками експертів, саме постійні атаки безпілотників дедалі більше ускладнюють постачання російських військ на фронті.

    Додатково привертає увагу ще одна деталь. За інформацією Exilenova+, російським підрозділам рекомендують не лише перефарбовувати техніку у «нейтральні кольори», а й наносити символіку різних цивільних або громадських організацій, щоб ускладнити ідентифікацію військових машин. Також екіпажам радять частіше пересуватися в негоду, використовувати другорядні дороги та призначати окремих спостерігачів для контролю повітряної обстановки.

    На думку аналітиків, усе це демонструє, наскільки серйозною загрозою для російської армії стали українські безпілотні системи. Якщо ще два роки тому основний акцент робився на артилерії та ракетних ударах, то зараз саме дрони дедалі частіше визначають ситуацію на полі бою та впливають на можливості постачання військ.

    Фото: ЦАПЛІЄНКО_UKRAINE FIGHTS

    Поки що незрозуміло, чи стане «зебровий камуфляж» масовим явищем у російській армії. Однак уже зараз військові експерти називають цей підхід радше інформаційним курйозом, ніж реальною технологією захисту. На тлі розвитку українських FPV-дронів, автоматизованих систем наведення та тепловізійного спостереження спроби повернутися до принципів маскування часів Першої світової виглядають радше як ознака пошуку відчаєм будь-яких рішень для збереження техніки на фронті.

  • «Путін тестує НАТО»: Зеленський заявив, що Україна перехоплює російські дрони, які летять у бік Польщі та Балтії

    «Путін тестує НАТО»: Зеленський заявив, що Україна перехоплює російські дрони, які летять у бік Польщі та Балтії

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські сили протиповітряної оборони намагаються перехоплювати всі російські безпілотники, навіть якщо їхній маршрут пролягає у напрямку сусідніх держав-членів НАТО. За словами глави держави, йдеться не лише про дрони, які безпосередньо загрожують українським містам, а й про ті, що можуть залетіти до повітряного простору Польщі, Румунії, Молдови чи країн Балтії.

    Таку заяву президент зробив на тлі чергових інцидентів із російськими безпілотниками поблизу кордонів НАТО та після резонансного випадку в Румунії, де російський ударний дрон типу «Герань-2» врізався у житлову багатоповерхівку в місті Галац. Унаслідок вибуху було пошкоджено квартиру на верхньому поверсі, виникла пожежа, постраждали двоє людей, а десятки мешканців були евакуйовані.

    Зеленський наголосив, що Україна відстежує повітряні цілі ще до того, як вони можуть наблизитися до кордонів союзників. Якщо українські сили не мають можливості знищити безпілотник на своїй території, інформація оперативно передається партнерам для реагування. За словами президента, це є частиною спільної безпекової архітектури, яка формується між Україною та країнами НАТО в умовах російської агресії.

    Глава держави переконаний, що Кремль використовує такі польоти не лише як елемент війни проти України. На його думку, Москва свідомо випробовує реакцію Альянсу, перевіряючи готовність країн НАТО до реагування на повітряні загрози. Президент назвав це одним із елементів гібридної стратегії Росії.

    «Путін дивиться на реакцію НАТО, перевіряє можливості систем протиповітряної оборони та намагається зрозуміти, наскільки швидко союзники здатні реагувати на подібні інциденти», – наголосив Зеленський.

    Президент підкреслив, що російські дрони дедалі частіше створюють небезпеку не лише для України. Саме тому, на його переконання, відповідь на такі провокації має бути спільною та більш жорсткою.

    «Має бути сильніша відповідь об’єднаного НАТО», – заявив глава держави.

    Заяви Зеленського пролунали на тлі зростання кількості інцидентів із російськими безпілотниками поблизу території Альянсу. Лише протягом останніх місяців уламки або самі дрони неодноразово знаходили на території Румунії, Польщі та країн Балтії. У багатьох випадках місцеві військові піднімали винищувачі F-16 для моніторингу ситуації, однак рішення про знищення цілей часто не ухвалювали через ризик падіння уламків у населених пунктах.

    Особливу увагу привернув інцидент у Польщі восени 2025 року, коли група російських ударних дронів увійшла до польського повітряного простору. Тоді президент Зеленський назвав це не випадковістю, а цілеспрямованою операцією Кремля для перевірки реакції НАТО та можливостей польської протиповітряної оборони.

    У відповідь Варшава значно посилила контроль повітряного простору, а НАТО активізувало моніторинг східного флангу Альянсу. Водночас між Україною та Польщею почалися консультації щодо розширення співпраці у сфері протидії безпілотникам та обміну інформацією про повітряні загрози.

    Експерти з безпеки наголошують, що подібна тактика Росії має одразу кілька цілей. По-перше, створюється психологічний тиск на суспільства сусідніх країн. По-друге, перевіряються алгоритми реагування систем ППО та військових командувань. По-третє, Кремль намагається сформувати враження, що підтримка України нібито підвищує ризики для держав-членів НАТО.

    Водночас у країнах Балтії та Польщі дедалі частіше лунають заклики до посилення захисту повітряного простору. Уряди цих держав неодноразово заявляли, що розглядають російські дрони як прямий наслідок війни Росії проти України та додатковий аргумент на користь зміцнення оборони східного флангу НАТО.

    На тлі нових російських атак Україна продовжує координувати свої дії з партнерами та наполягає на створенні більш інтегрованої системи протиповітряної оборони в Європі. У Києві переконані: чим довше Росія не отримуватиме жорсткої відповіді на подібні провокації, тим частіше вона намагатиметься випробовувати межі дозволеного не лише в Україні, а й поблизу кордонів НАТО.

    Таким чином, заява Зеленського стала черговим сигналом про те, що війна дедалі більше впливає на безпекову ситуацію в усій Європі. Україна вже фактично виконує роль східного щита континенту, перехоплюючи російські дрони ще до того, як вони можуть становити загрозу для країн Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу.

  • Після удару по Дніпру Зеленський зробив заяву: назвав єдиний спосіб зупинити атаки РФ на українські міста

    Після удару по Дніпру Зеленський зробив заяву: назвав єдиний спосіб зупинити атаки РФ на українські міста

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що регулярні російські удари по українських містах можуть бути зупинені лише за умови посилення міжнародного політичного, економічного та санкційного тиску на Росію. Таку заяву глава держави зробив 31 травня на тлі чергової масованої атаки РФ із застосуванням сотень безпілотників та удару по Дніпру, де внаслідок влучання дрона було повністю знищене відділення «Нової пошти».

    У своєму зверненні президент наголосив, що Росія продовжує системну кампанію повітряного терору проти українських міст і цивільної інфраструктури, а тому міжнародна спільнота має перейти до більш рішучих дій.

    «Всі ці удари треба зупинити. Потрібна лише достатня підтримка нашого захисту і продовження тиску на Росію», — підкреслив Зеленський.

    За словами президента, йдеться не лише про військову допомогу Україні, а й про посилення санкційних механізмів, які повинні завдати відчутного удару по економічних можливостях держави-агресора. Зеленський акцентував увагу на тому, що саме поєднання військової підтримки, міжнародної дипломатії та економічних обмежень здатне створити умови для реальної безпеки.

    «Наші далекобійні санкції, санкції від партнерів, усі форми політичного та економічного тиску на Росію повинні спрацювати, щоб можна було досягти реальної безпеки. Тільки тиск спрацює на мир», — заявив глава держави.

    Заява пролунала після чергової масштабної атаки російських військ. За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 31 травня Росія випустила по Україні 229 ударних безпілотників різних типів, серед яких були Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія». Українські сили протиповітряної оборони змогли знешкодити 212 повітряних цілей.

    Повітряна атака здійснювалася одночасно з кількох напрямків території Росії та тимчасово окупованого Криму. До відбиття нападу були залучені авіація, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби, зенітні ракетні війська та сили безпілотних систем. Попри високий відсоток збитих цілей, зафіксовано влучання на кількох об’єктах у різних регіонах країни.

    Одним із найбільш резонансних епізодів стала атака на Дніпро. Вдень 31 травня російський ударний безпілотник влучив у логістичний об’єкт, де виникла масштабна пожежа. Згодом стало відомо, що повністю знищене відділення №1 компанії «Нова пошта». Будівля вигоріла вщент.

    У компанії повідомили, що співробітники не постраждали, а логістичні маршрути вже перебудовані для уникнення затримок доставки. Клієнтам пообіцяли компенсувати повну оголошену вартість знищених відправлень. На місці удару продовжують працювати рятувальники, поліція та аварійні служби.

    Зеленський зазначив, що ліквідація наслідків атаки триває безперервно. За його словами, до гасіння масштабної пожежі було залучено близько 70 рятувальників, 40 працівників поліції та майже 30 одиниць спеціальної техніки.

    Президент наголосив, що подібні удари вкотре демонструють справжню мету Росії — завдавати шкоди цивільній інфраструктурі та створювати атмосферу постійної небезпеки для мирного населення. Саме тому питання посилення української системи протиповітряної оборони залишається одним із ключових у переговорах із міжнародними партнерами.

    Протягом останніх місяців Зеленський неодноразово заявляв про необхідність нарощування захисту українського неба. На тлі зростання кількості дронових атак президент повідомляв, що Україна працює над посиленням ППО для найбільш уразливих регіонів, зокрема Дніпра та Одеси.

    Паралельно українська влада продовжує просувати ідею так званих «далекобійних санкцій» — комплексу обмежувальних заходів, які повинні ускладнити Росії виробництво ракет, безпілотників та іншого озброєння. Йдеться про контроль за поставками мікроелектроніки, обмеження доступу до технологій подвійного призначення, фінансові санкції та посилення контролю за схемами обходу вже чинних обмежень.

    Останніми тижнями російські атаки по українських містах суттєво посилилися. За словами Зеленського, лише за один із попередніх тижнів Росія застосувала проти України понад 3170 безпілотників, більш як 1300 керованих авіабомб та десятки ракет різних типів.

    На цьому тлі Україна також активізувала удари по російській військовій та енергетичній інфраструктурі. Лише за останні дні Генеральний штаб підтвердив ураження Саратовського нафтопереробного заводу, паливних баз, нафтотранспортної інфраструктури та військових об’єктів на території РФ.

    Українське керівництво переконане, що саме поєднання міжнародного тиску, санкцій, військової допомоги та посилення обороноздатності держави може змусити Кремль відмовитися від подальшої ескалації та наблизити завершення війни.

    На думку Зеленського, будь-які спроби пом’якшення тиску або зниження уваги світу до російської агресії лише заохочують Москву продовжувати атаки. Тому, як наголосив президент, підтримка України повинна залишатися системною та довгостроковою, а санкційний тиск — лише посилюватися.

    «Тільки тиск спрацює на мир», — підсумував глава держави.

    Фото: ДСНС Дніпропетровщини
    Фото: ДСНС Дніпропетровщини
    Фото: ДСНС Дніпропетровщини

     

  • Без аукціонів і зайвої бюрократії: уряд відкрив оборонним заводам швидкий доступ до держмайна

    Без аукціонів і зайвої бюрократії: уряд відкрив оборонним заводам швидкий доступ до держмайна

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке має суттєво прискорити розвиток оборонно-промислового комплексу та розширення виробництва озброєння. Відтепер підприємства оборонної галузі зможуть орендувати державне майно без проведення аукціонів на весь період дії воєнного стану.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, новий механізм покликаний усунути бюрократичні бар’єри, які раніше могли затримувати запуск нових виробничих майданчиків або розширення вже існуючих підприємств оборонної промисловості.

    Урядове рішення поширюється на підприємства, що працюють у сфері виробництва ракетного озброєння, вибухових речовин, боєприпасів та новітніх зразків зброї. Скористатися спрощеною процедурою оренди зможуть не всі компанії, а лише ті, які мають статус критично важливих для економіки та оборони держави й офіційно включені Міністерством оборони до переліку виконавців державних контрактів.

    Раніше процедура отримання державного майна в оренду передбачала проведення аукціонів через систему електронних торгів. Це забезпечувало прозорість процесу, однак у воєнних умовах часто вимагало додаткового часу для оформлення документів та проведення конкурсних процедур. У результаті деякі виробники озброєння були змушені відкладати запуск нових виробничих ліній або шукати альтернативні приміщення.

    Тепер критично важливі оборонні підприємства зможуть швидше отримувати доступ до виробничих площ, складів, інженерної інфраструктури та інших державних об’єктів, необхідних для виконання оборонних замовлень.

    За словами Юлії Свириденко, український оборонно-промисловий комплекс має значний потенціал для подальшого нарощування виробництва зброї, техніки та боєприпасів. Саме тому держава намагається створити максимально сприятливі умови для роботи підприємств, які забезпечують потреби Сил оборони України.

    «Українські виробники здатні суттєво наростити виробництво, а відповідно і перевагу наших військових на полі бою. Уряд робить усе можливе для того, щоб Україна була сильною і озброєною», — наголосила глава уряду.

    Рішення про спрощення оренди стало частиною ширшої державної політики, спрямованої на розвиток власного виробництва озброєння. За останні два роки Україна значно збільшила обсяги виробництва безпілотників, артилерійських систем, боєприпасів, ракетних комплексів та іншої військової продукції.

    За даними уряду, у 2025 році українська оборонна промисловість виробила продукції на суму близько 180 млрд грн. Водночас підприємства галузі неодноразово заявляли про наявність резервів для подальшого збільшення виробництва за умови стабільного фінансування та доступу до виробничих потужностей.

    Окрім нового механізму оренди державного майна, Кабмін також продовжує реформування системи державного оборонного замовлення. Зокрема, нещодавно уряд запровадив механізм довгострокових контрактів у межах програми «Зброя Перемоги».

    Ця програма передбачає укладання багаторічних контрактів із виробниками озброєння, що дозволяє підприємствам планувати інвестиції, модернізувати виробництво та збільшувати випуск продукції без ризику втрати замовлень після завершення короткострокових контрактів.

    У Міністерстві оборони наголошують, що довгострокові угоди є одним із ключових інструментів розвитку оборонної промисловості за стандартами країн НАТО. Вони дають можливість підприємствам залучати кредити, будувати нові виробничі майданчики та інвестувати у високотехнологічні розробки.

    Експерти оборонної галузі позитивно оцінюють рішення уряду щодо спрощення оренди державного майна. На їхню думку, швидкий доступ до виробничих приміщень особливо важливий для компаній, які розширюють випуск безпілотників, ракетних систем, боєприпасів та інших видів озброєння, потреба в яких на фронті залишається надзвичайно високою.

    Водночас фахівці наголошують, що важливим залишається питання контролю за використанням державного майна та дотриманням прозорих процедур відбору підприємств, які отримуватимуть право на спрощену оренду.

    Очікується, що новий механізм дозволить уже найближчим часом пришвидшити запуск нових виробничих майданчиків та збільшити обсяги випуску продукції для потреб української армії. В умовах війни це може стати одним із додаткових факторів посилення обороноздатності країни та забезпечення Збройних сил сучасним озброєнням українського виробництва.

  • $1 мільйон за контракт на дрони: суд арештував посадовця ДПСУ та виробника безпілотників у гучній корупційній справі

    $1 мільйон за контракт на дрони: суд арештував посадовця ДПСУ та виробника безпілотників у гучній корупційній справі

    В Україні набирає обертів один із найгучніших корупційних скандалів останніх місяців, пов’язаний із закупівлями безпілотників для потреб оборони. Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи посадовцю Адміністрації Державної прикордонної служби України та власнику компанії-виробника дронів, яких підозрюють у вимаганні одного мільйона доларів хабаря за сприяння у постачанні безпілотних авіаційних комплексів.

    Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. За рішенням суду посадовця ДПСУ взято під варту з можливістю внесення застави у розмірі 4 мільйони гривень. Підприємцю, якого слідство вважає співучасником схеми, обрали більш сувору альтернативну заставу — понад 44,2 мільйона гривень.

    За даними слідства, корупційна схема була пов’язана із закупівлею безпілотних літальних апаратів для підрозділів Державної прикордонної служби України. Правоохоронці стверджують, що посадовець Адміністрації ДПСУ заздалегідь визначив умови проведення тендерних процедур таким чином, щоб перемогу отримала компанія, пов’язана з його спільником.

    Слідчі встановили, що під час підготовки закупівлі посадовець нібито створив умови для перемоги конкретного товариства, яке планувало постачати безпілотні комплекси державі. Однак реалізувати цей задум не вдалося через появу конкурента, який запропонував державі більш вигідні умови.

    Згідно з матеріалами розслідування, до тендеру долучилося ще одне підприємство, яке запропонувало поставити 270 безпілотних авіаційних комплексів за 825 мільйонів гривень. Після цього компанія ще більше знизила свою пропозицію, запропонувавши виконати контракт за 760 мільйонів гривень.

    Саме ця пропозиція виявилася найбільш вигідною для держави та забезпечила компанії перемогу в тендері.

    За версією правоохоронців, після поразки підконтрольного учасника торгів підозрювані вирішили отримати прибуток іншим шляхом. Слідство стверджує, що власник компанії-виробника дронів почав переконувати переможця тендеру у необхідності сплатити неправомірну вигоду за безперешкодне укладення та виконання майбутнього договору.

    Для підтвердження серйозності намірів була навіть організована телефонна розмова з представником Державної прикордонної служби. За версією слідства, таким чином переможцю тендеру намагалися продемонструвати, що вимоги щодо передачі коштів підтримуються посадовими особами державного відомства.

    Розмір неправомірної вигоди становив один мільйон доларів США. За даними правоохоронців, це відповідало приблизно 5–10% від вартості майбутнього контракту. Отримані кошти, як вважає слідство, планувалося розподілити між учасниками схеми та окремими посадовцями.

    Справу розслідують детективи Національного антикорупційного бюро України за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Підозрюваним інкримінують злочини, пов’язані з одержанням та вимаганням неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

    У САП наголошують, що розслідування триває, а правоохоронці перевіряють можливу причетність до схеми інших осіб. Також аналізуються документи щодо проведення закупівель та роль кожного з учасників процесу.

    Справа викликала значний суспільний резонанс через те, що йдеться про закупівлі безпілотників під час повномасштабної війни. Саме дрони сьогодні є одним із ключових видів озброєння на фронті та відіграють важливу роль у розвідці, коригуванні вогню, ураженні техніки противника та захисті українських військових.

    Антикорупційні органи останнім часом дедалі частіше повідомляють про викриття зловживань у сфері оборонних закупівель. Правоохоронці наголошують, що навіть в умовах війни державні кошти мають використовуватися максимально ефективно, а будь-які спроби нажитися на потребах армії становлять загрозу національній безпеці.

    У разі доведення вини підозрюваним може загрожувати тривале позбавлення волі, конфіскація майна та заборона обіймати певні посади. Остаточну правову оцінку їхнім діям надасть суд після завершення досудового розслідування та розгляду справи по суті.

    Наразі обидва фігуранти залишаються під вартою із можливістю внесення визначених судом застав. Слідчі дії у справі тривають.

  • “Летіли хвилями з Криму та шести областей РФ”: Україну атакували 229 дронів, ППО збила 212 цілей, але є понад 10 влучань

    “Летіли хвилями з Криму та шести областей РФ”: Україну атакували 229 дронів, ППО збила 212 цілей, але є понад 10 влучань

    У ніч проти 31 травня Росія здійснила одну з наймасштабніших дронових атак останніх тижнів, випустивши по території України 229 ударних та імітаційних безпілотників різних типів. За даними Повітряних сил ЗСУ, сили протиповітряної оборони знищили або подавили 212 повітряних цілей, однак повністю уникнути наслідків атаки не вдалося — зафіксовано щонайменше 14 влучань на 11 локаціях у різних регіонах країни. Станом на ранок тривога залишалася актуальною, оскільки частина ворожих БпЛА все ще перебувала у повітряному просторі України.

    Згідно з інформацією Повітряних сил, окупанти застосували ударні безпілотники типу Shahed, у тому числі реактивні модифікації, а також дрони «Гербера», «Італмас» та безпілотники-імітатори «Пародія». Основною метою таких комбінованих атак є не лише завдання ударів по українських об’єктах, а й перевантаження систем протиповітряної оборони, змушуючи українських військових витрачати ресурси на виявлення та знищення цілей різного типу.

    Повітряні цілі запускалися одразу з семи напрямків. Йдеться про райони Орла, Курська, Брянська, Міллерового, Шаталового та Приморсько-Ахтарська на території Росії, а також з району Гвардійського у тимчасово окупованому Криму. Така географія запусків свідчить про спробу атакувати Україну одночасно з кількох напрямків, ускладнюючи роботу сил ППО та створюючи додаткове навантаження на оборонні системи.

    Для відбиття нічного повітряного нападу були задіяні практично всі складові системи протиповітряної оборони держави. У роботі брали участь винищувальна авіація, підрозділи зенітних ракетних військ, мобільні вогневі групи, сили радіоелектронної боротьби та підрозділи безпілотних систем Сил оборони України. Саме поєднання різних засобів перехоплення дозволило досягти високого відсотка знищених цілей навіть попри значну кількість запущених дронів.

    За попередніми підрахунками, станом на 08:30 українські військові збили або подавили засобами РЕБ 212 ворожих безпілотників. Більшість із них була знищена на півночі та сході країни. Разом з тим зафіксовано 14 влучань ударних дронів на 11 окремих локаціях, а також падіння уламків збитих безпілотників ще на п’яти локаціях. Інформація про масштаби пошкоджень та можливих постраждалих уточнюється місцевою владою та екстреними службами.

    У Повітряних силах наголосили, що атака не завершилася навіть після оприлюднення ранкового зведення. Військові попередили, що в небі залишалися ворожі дрони, тому громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях у разі небезпеки.

    Ця атака відбулася на тлі попереджень української влади про можливу підготовку Росією нового масштабного удару. Напередодні президент України Володимир Зеленський повідомив, що розвідувальні дані свідчать про ризик чергової масованої комбінованої атаки з боку РФ. За словами глави держави, українські спецслужби та військове командування фіксують активність противника, яка може свідчити про підготовку нових ударів по цивільній та критичній інфраструктурі країни.

    Крім того, Міністерство оборони України раніше звернулося до громадян із закликом особливо уважно ставитися до сигналів повітряної тривоги впродовж 30–31 травня. Окремий акцент робився на столиці, де традиційно наприкінці травня відзначають День Києва. Через ризики нових атак українців закликали уникати масових скупчень людей та оперативно реагувати на повідомлення про небезпеку.

    Останніми тижнями Росія систематично збільшує інтенсивність використання ударних безпілотників. За даними відкритих джерел та щоденних зведень Повітряних сил, кількість дронів, які запускаються по Україні за одну ніч, регулярно перевищує сотню. Лише кілька днів тому окупанти застосували понад 120 безпілотників різних типів, а до цього українська ППО відбивала атаки із використанням 147 та навіть 273 дронів за одну ніч.

    Військові експерти звертають увагу, що Росія дедалі частіше використовує змішану тактику. Поряд із ударними Shahed запускаються дешевші дрони-імітатори, завдання яких — виснажувати українську ППО та змушувати сили оборони витрачати ресурси на їхнє виявлення і супровід. Також фіксується використання реактивних модифікацій безпілотників, які мають вищу швидкість і можуть створювати додаткові труднощі під час перехоплення.

    Попри це українська система протиповітряної оборони продовжує демонструвати високу ефективність. Знищення понад двох сотень повітряних цілей за одну ніч стало одним із найрезультативніших показників останнього часу. Водночас навіть незначна кількість проривів може призводити до руйнувань цивільної інфраструктури, тому загроза залишається надзвичайно серйозною.

    Наразі профільні служби продовжують фіксувати наслідки нічної атаки та уточнювати інформацію щодо пошкоджених об’єктів. Українців закликають уважно стежити за офіційними повідомленнями військових адміністрацій та Повітряних сил і не нехтувати правилами безпеки під час повітряних тривог.

  • У РФ створили “міністерство захисту від дронів”

    У РФ створили “міністерство захисту від дронів”

    У Росії продовжується адаптація регіональних структур управління до регулярних атак безпілотників: у Нижньогородській області ухвалили рішення про створення окремого міністерства захисту об’єктів, яке спеціалізуватиметься на протидії дроновим загрозам та охороні критичної інфраструктури. Відповідний указ підписав губернатор регіону Гліб Нікітін у межах масштабної реформи обласного уряду.

    Про це повідомляють російські офіційні джерела з посиланням на заяву губернатора.

    Нова структура з’явилася на тлі регулярних повідомлень про ураження об’єктів на території регіону та інших глибинних районів Російської Федерації, де дедалі частіше фіксуються атаки безпілотників. Йдеться насамперед про підприємства паливно-енергетичного комплексу, промислові об’єкти та енергетичну інфраструктуру, які в російських офіційних заявах визначаються як потенційні цілі.

    Згідно з ухваленою реформою, новостворене “міністерство захисту об’єктів” працюватиме у тісній взаємодії з міністерством енергетики та житлово-комунального господарства регіону. Координацію цих напрямів здійснюватиме віцепрем’єр Володимир Тужилін, якого переведено до оновленого управлінського блоку в межах переформатування регіональної виконавчої влади.

    Губернатор Нижньогородської області пояснив створення нового відомства необхідністю посилення безпеки об’єктів, які мають стратегічне значення як для регіону, так і для оборонного потенціалу Росії. За його словами, у межах одного управлінського центру мають бути зосереджені функції, що стосуються як “внеску регіону в обороноздатність країни”, так і безпосереднього захисту інфраструктури від повітряних загроз.

    Серед ключових завдань нового міністерства прямо визначено організацію “захисту неба над регіоном”, а також координацію заходів безпеки на об’єктах паливно-енергетичного комплексу, транспортної та комунальної інфраструктури. Саме ці об’єкти, за офіційною позицією російської влади, розглядаються як найбільш вразливі до атак безпілотних літальних апаратів.

    Фактично створення окремого міністерства є визнанням того, що наявні механізми протидії повітряним загрозам на регіональному рівні не забезпечують повного захисту інфраструктури, а масштаби атак змушують владу переходити до окремої управлінської вертикалі.

    Рішення ухвалено на тлі низки інцидентів із ураженням промислових об’єктів у глибині Росії. Зокрема, раніше повідомлялося про атаку на нафтопереробний завод “Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез” у місті Кстово Нижньогородської області. Це підприємство є одним із ключових у російській нафтопереробній системі та забезпечує значні обсяги переробки сировини для внутрішнього ринку.

    За оцінками відкритих джерел, серія атак на нафтопереробні підприємства та інфраструктурні об’єкти в різних регіонах РФ уже вплинула на стабільність частини виробничих потужностей, що змусило російську владу посилювати заходи безпеки не лише на федеральному, а й на регіональному рівні.

    Окремі аналітики зазначають, що поява спеціалізованого “міністерства захисту від дронів” свідчить про поступову інституціоналізацію реагування Росії на новий тип загроз, який раніше не вимагав окремих управлінських структур. Тепер же боротьба з безпілотниками фактично виділяється в окремий напрям державної політики на рівні регіонів.

    Такі зміни також демонструють зсув у характері безпеки всередині РФ: якщо раніше основні зусилля концентрувалися на прикордонних регіонах, то нині дедалі більше уваги приділяється захисту глибокого тилу та стратегічної інфраструктури.

    Експерти вказують, що подібні управлінські рішення можуть бути пов’язані з необхідністю швидкого реагування на інциденти, які відбуваються на значних відстанях від зони бойових дій, але мають прямий вплив на економіку та енергетичну стабільність країни.

    Таким чином, створення окремого міністерства в Нижньогородській області стало черговим свідченням того, що Росія змушена адаптувати свою внутрішню систему управління до нової реальності, у якій загрози безпілотних атак дедалі частіше зачіпають ключові промислові та енергетичні центри в глибині країни.

  • Естонія розгортає мережу виявлення дронів уздовж кордону з Росією

    Естонія розгортає мережу виявлення дронів уздовж кордону з Росією

    Естонія розпочала новий етап зміцнення своєї національної безпеки, встановивши перші стаціонарні системи для виявлення та моніторингу безпілотних літальних апаратів уздовж кордону з Росією. Влада країни називає цей крок частиною масштабної програми захисту повітряного простору та прикордонних районів на тлі стрімкого зростання ролі дронів у сучасних військових конфліктах і дедалі більшої кількості інцидентів за участю безпілотників у країнах НАТО.

    Про це повідомляє естонський суспільний мовник

     із посиланням на Міністерство внутрішніх справ Естонії.

    За інформацією відомства, перші стаціонарні комплекси для виявлення дронів уже введені в експлуатацію на трьох ділянках південно-східного кордону країни. Одне з місць розгортання розташоване поблизу прикордонного пункту Лухамаа, який є одним із найважливіших переходів між Естонією та Росією.

    Нові системи здатні цілодобово відстежувати повітряний простір, виявляти безпілотні літальні апарати різних типів, визначати напрямок їхнього руху, фіксувати параметри польоту та оперативно передавати інформацію прикордонним службам і правоохоронним органам. У перспективі ці комплекси мають стати частиною єдиної національної мережі спостереження за дронами, яка охопить усю територію Естонії.

    У Міністерстві внутрішніх справ наголошують, що створення такої мережі є відповіддю на кардинальні зміни безпекового середовища в Європі після початку повномасштабної війни Росії проти України. Саме ця війна продемонструвала, що безпілотники перетворилися на один із головних інструментів сучасного поля бою, виконуючи функції розвідки, коригування артилерійського вогню, ударних операцій і навіть стратегічного стримування.

    Міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро заявив, що запуск перших комплексів є результатом кількох років підготовчої роботи та ретельної оцінки потенційних загроз.

    За його словами, останні події в регіоні підтвердили правильність рішень щодо посилення спроможностей із контролю за безпілотниками. Він наголосив, що перші пристрої вже функціонують у робочому режимі, а їх встановлення є лише початком значно масштабнішого проєкту.

    «Перші пристрої вже встановлені та працюють. Звичайно, це лише початок: ми рухаємося до створення мережі дронів, яка охоплює всю Естонію. Нещодавні інциденти з безпілотниками показують, що ми дуже реалістично оцінювали ризики та своєчасно ухвалювали рішення щодо розвитку наших можливостей», – заявив Таро.

    За планами уряду, до кінця року обладнання для виявлення та моніторингу дронів має з’явитися вздовж усього східного кордону країни. Йдеться про сотні кілометрів прикордонної інфраструктури, яка межує з Росією та частково проходить через важкодоступні лісисті райони, водойми та болотисту місцевість.

    Паралельно тривають роботи зі створення комплексної системи охорони кордону. У п’ятницю представники Управління поліції та прикордонної охорони Естонії (PPA) представили міністру внутрішніх справ звіт про хід будівництва прикордонної інфраструктури поблизу Саатсе-Саапа, а також про розгортання нових систем спостереження вздовж річки Піуза, яка є природною частиною державного кордону.

    У відомстві повідомляють, що закупівлі обладнання для наступних ділянок уже тривають, а реалізація проєкту відбувається відповідно до графіка або навіть із випередженням запланованих термінів.

    Рішення про посилення захисту кордону було ухвалене на тлі зростання занепокоєння через безпілотні загрози в регіоні Балтійського моря та на східному фланзі НАТО. Останніми роками країни Балтії дедалі частіше повідомляють про інциденти за участю дронів, які порушують повітряний простір або з’являються поблизу критичної інфраструктури.

    Особливе занепокоєння викликають випадки, коли безпілотники невідомого походження фіксуються поблизу військових об’єктів, енергетичних підприємств, аеропортів або прикордонних районів. Уряди держав НАТО вважають, що подібні польоти можуть використовуватися для збору розвідувальної інформації, тестування систем протиповітряної оборони або здійснення інформаційно-психологічного тиску.

    Президент Латвії Едгарс Рінкевичс раніше закликав Європейський Союз розглянути можливість створення окремих механізмів фінансової підтримки прикордонних регіонів, які стикаються з дроновими загрозами внаслідок війни Росії проти України. На його думку, країни, що розташовані на зовнішньому кордоні ЄС і НАТО, несуть особливий безпековий тягар і потребують додаткових ресурсів для зміцнення оборони.

    Водночас міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна нещодавно виступив із резонансною заявою, в якій припустив, що Росія може навмисно спрямовувати українські безпілотники до повітряного простору країн НАТО для створення політичної напруги та спроб послабити підтримку України з боку західних союзників.

    Хоча Москва відкидає подібні звинувачення, країни Балтії останніми роками значно збільшили витрати на безпеку, модернізацію кордонів і розвиток систем раннього попередження. Після початку повномасштабної війни в Україні Естонія, Латвія та Литва суттєво розширили програми спостереження за повітряним простором і прискорили інтеграцію нових технологій у свої оборонні структури.

    Аналітики наголошують, що безпілотники стали однією з найсерйозніших асиметричних загроз XXI століття. Відносно невисока вартість виробництва та експлуатації дронів дозволяє використовувати їх не лише державам, а й недержавним групам, що значно ускладнює систему безпеки. Саме тому країни НАТО дедалі активніше інвестують у системи виявлення, радіоелектронної боротьби та перехоплення безпілотників.

    Естонський проєкт із розгортання мережі виявлення дронів розглядається як один із наймасштабніших подібних проєктів у Балтійському регіоні. У перспективі він має стати частиною ширшої архітектури безпеки, яка дозволить оперативно реагувати на повітряні загрози та забезпечити захист кордону в умовах зростаючої нестабільності в Європі.

    Таким чином, встановлення перших систем виявлення безпілотників на кордоні з Росією стало для Естонії не просто технічним оновленням прикордонної інфраструктури, а важливим стратегічним кроком у формуванні нової моделі безпеки, адаптованої до реалій сучасних конфліктів і технологічних викликів.

  • В Україні тестують людиноподібних бойових роботів на фронті — CNBC

    В Україні тестують людиноподібних бойових роботів на фронті — CNBC

    В Україні розпочалися випробування людиноподібних бойових роботів безпосередньо в умовах реальних бойових дій — подія, яку експерти вже називають одним із перших практичних випадків застосування гуманоїдної робототехніки на полі бою. Про це повідомляє CNBC із посиланням на розробників, військові джерела та учасників програми тестування.

    Йдеться про американський стартап Foundation Future Industries (часто скорочено Foundation), який базується у Сан-Франциско та займається розробкою автономних роботизованих систем подвійного призначення. Компанія створює людиноподібних роботів, які можуть застосовуватися як у цивільній промисловості, так і у військових умовах, включно з логістикою, евакуацією та потенційною роботою в небезпечних бойових зонах.

    За даними видання, Foundation має зв’язки з політичним і бізнес-оточенням родини президента США Дональда Трампа, зокрема через участь Еріка Трампа як радника зі стратегічного розвитку, а також як попереднього інвестора проєкту. У компанії стверджують, що це партнерство спрямоване на масштабування виробництва робототехніки та повернення критичних технологій у США.

    Перші прототипи під назвою Phantom MK-1 були доставлені в Україну на початку року для пілотних випробувань. За словами розробників, це стало першим задокументованим випадком використання людиноподібних роботів у зоні активних бойових дій. Тестування проводилося у співпраці з українськими структурами та за участі американських технічних і оборонних консультантів.

    Основною метою випробувань стало перевірити, чи здатні гуманоїдні системи виконувати базові логістичні та допоміжні завдання в умовах високої загрози. Зокрема, йшлося про доставку боєприпасів, спорядження та медичних матеріалів у райони, де пересування військових є надзвичайно ризикованим через артилерійські обстріли, мінування та дронові атаки.

    Роботи MK-1, за даними компанії, можуть переносити до приблизно 20 кілограмів вантажу, пересуватися у складному середовищі та частково взаємодіяти з елементами інфраструктури. Водночас вони залишаються ранніми прототипами і мають суттєві обмеження: недостатню автономність, обмежений час роботи від батареї, відсутність повної водонепроникності та низьку адаптивність до екстремальних умов фронту.

    Попри це, у Foundation заявляють, що навіть ці перші моделі вже продемонстрували практичну цінність — передусім у зменшенні ризику для особового складу під час логістичних операцій. За словами представників компанії, використання роботів дозволяє «вивести людину з найнебезпечнішого етапу ланцюга постачання».

    Україна стала місцем для таких випробувань не випадково. Війна, яку розпочала Росія, перетворила територію бойових дій на один із найбільших у світі полігонів для тестування сучасних військових технологій — від безпілотних літальних апаратів до наземних роботизованих систем і елементів штучного інтелекту. Саме тут уже активно застосовуються автономні дрони для розвідки, коригування вогню та ударних операцій, а також наземні платформи для доставки вантажів.

    За словами гендиректора Foundation Санкаета Патака, Україна дозволяє перевірити технології «в найскладніших можливих умовах», що неможливо відтворити в лабораторіях або полігонах у мирних країнах. Він зазначає, що бойовий досвід є критично важливим для розвитку наступного покоління робототехніки.

    Компанія вже оголосила про плани відправити в Україну нову версію системи — Phantom 2. Вона, за заявами розробників, матиме збільшену вдвічі вантажопідйомність, покращену автономність, кращу стійкість до погодних умов і розширені функції взаємодії з військовими підрозділами. У перспективі ці системи можуть отримати напівавтономні або автономні режими роботи.

    Паралельно Foundation активно розширює співпрацю зі збройними силами США. Компанія вже отримала державні контракти на суму близько 24 мільйонів доларів для дослідження використання робототехніки в армії, флоті та повітряних силах. Йдеться про тестування систем у логістиці, інспекціях, транспортуванні вантажів і навіть потенційній роботі зі зброєю.

    У компанії заявляють, що кінцева мета — масштабне впровадження роботів у військові структури США протягом найближчих 12–18 місяців, включно з можливим використанням у зонах бойових дій. Це вже викликало дискусії серед аналітиків щодо швидкості інтеграції автономних систем у сучасну війну.

    Український досвід, за оцінками експертів, може стати ключовим фактором у формуванні нової військової доктрини Заходу. Застосування роботів у реальних бойових умовах дозволяє перевірити не лише технічні можливості, а й логістику, управління ризиками та взаємодію людини і машини на полі бою.

    Водночас фахівці застерігають, що розвиток людиноподібної військової робототехніки відкриває складні етичні та правові питання — зокрема щодо ступеня автономності систем і меж їхнього використання у бойових діях. Окремі експерти наголошують, що поява таких технологій може змінити саму природу війни, зменшивши роль людини у безпосередньому контакті на полі бою.

    Таким чином, Україна фактично стала не лише ареною сучасного збройного конфлікту, а й глобальним випробувальним майданчиком для технологій майбутнього, де формується нове покоління військової робототехніки, здатне визначити стандарти війни у найближчі десятиліття.