Позначка: банк “Конкорд”

  • Журналісти викрили масштабну схему виводу грошей в офшори

    Журналісти викрили масштабну схему виводу грошей в офшори

    Протягом останніх 20 років імена двох сестер-бізнесменок із Дніпра, Юлії та Олени Сосєдок, неодноразово з’являлися у контексті масштабних банківських схем, які спричинили мільярдні збитки українській державі. Нещодавні розслідування показали, що сестри Сосєдки брали участь у складних фінансових схемах з використанням офшорних компаній та банківських установ, які зрештою були ліквідовані за підозрою у відмиванні грошей та фінансуванні незаконних операцій.

    Історія почалась ще на початку 2000-х років, коли Юлія та Олена Сосєдки стали засновницями ЗАТ «Фінансовий союз банк» у Дніпрі. Спочатку цей банк виглядав як звичайна фінансова установа, однак вже за кілька років його діяльність привернула увагу правоохоронних органів. З 2007 по 2009 рік банк потрапив під підозру в організації масштабного конвертаційного центру, через який з України вивели понад 2,2 мільярда доларів США. Гроші переводились на закордонні фірми-одноденки, зареєстровані у Великій Британії, які фактично існували тільки на папері. Попри гучні скандали та розслідування, жодних реальних вироків чи покарань у справі банку винесено не було.

    Цікаво, що британські компанії, на які виводилися мільярди гривень, створювалися за посередництва компанії International Overseas Service (I.O.S.), яка спеціалізується на відкритті фірм в офшорних зонах. Одна з таких компаній, Phill Trade Limited, була заснована у Лондоні в той самий період, коли сестри Сосєдки увійшли до керівництва «Фінансового союзу». Ця компанія й досі залишається активною, а серед її засновників окрім Юлії Сосєдки фігурує також Дмитро Фоменко, її бізнес-партнер в Україні. Фоменко згодом заявляв про погрози з боку відомого кримінального авторитета Олександра Петровського («Наріка»), однак це не завадило йому продовжувати партнерство з сестрами.

    Після втрати банком «Фінансовий союз» ліцензії у 2015 році, Юлія та Олена Сосєдки не лише уникли відповідальності, а й змогли відкрити новий банк – «Конкорд». Проте і ця установа не уникла скандалів: у 2023 році НБУ відкликав ліцензію в «Конкорду» через системні порушення законодавства щодо запобігання відмиванню доходів та фінансуванню тероризму. Це вже друга банківська установа, яку сестри втратили через порушення законодавства, але знову ж таки без кримінальних наслідків для себе.

    Сьогодні справи щодо попередніх банківських махінацій родини Сосєдок так і залишаються незакритими, проте правоохоронці й досі не винесли жодного обвинувального вироку. Тим часом, як показують останні розслідування, за участі цих бізнесменок було незаконно виведено з країни понад 2 мільярди доларів. Незважаючи на численні розслідування, сестри Сосєдки й далі успішно ведуть фінансову та благодійну діяльність, що викликає серйозні питання щодо ефективності правоохоронної системи в Україні.

    Поки правоохоронці шукають докази, сестри Сосєдки продовжують вести бізнес, використовуючи офшори та формуючи нові схеми з ухилення від податків, а держава продовжує втрачати мільярди гривень, які могли б піти на її відновлення.

  • Скандал навколо ліквідації банку “Конкорд”: суди визнали рішення НБУ незаконним

    Скандал навколо ліквідації банку “Конкорд”: суди визнали рішення НБУ незаконним

    1 серпня 2023 року НБУ ухвалив рішення про ліквідацію банку “Конкорд”, звинувативши його у “міскодінгу” — неправильному кодуванні транзакцій, пов’язаних із легалізованим азартним бізнесом. Національний банк пояснив, що такі порушення суперечать вимогам фінансового моніторингу.

    Проте представники “Конкорду” спростували ці звинувачення, наголошуючи, що:

    • Банк виконував вимоги платіжних систем Mastercard та Visa.
    • За останні два роки до установи не було жодних штрафних санкцій.
    • Обмеження на P2P-транзакції через API були впроваджені ще до ухвалення рішення НБУ.

    Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав рішення НБУ протиправним та скасував його. Апеляційна інстанція підтвердила цей вердикт. Крім того, сестри Сосєдки представили результати незалежних експертиз, які доводять відсутність порушень у діяльності банку.

    “Рішення про ліквідацію банку стало прецедентом у тому, як українські регулятори ставляться до успішних та прибуткових банків,” — зазначила Олена Сосєдка у своєму зверненні.

    Проте українське законодавство передбачає, що після запуску процесу ліквідації зупинити його практично неможливо. Навіть попри судові рішення, банк не зможе відновити свою діяльність.

    Банк “Конкорд” став першою прибутковою фінансовою установою, яка потрапила під ліквідацію в умовах дії нового регулювання. Раніше ліквідації підлягали лише установи, що стикалися з банкрутством або значними фінансовими проблемами.

    Станом на момент ліквідації “Конкорд” мав достатньо високоліквідних активів, щоб забезпечити всі виплати клієнтам за 2-3 тижні. Проте через законодавчі норми процес ліквідації може затягнутися до трьох років.

    З 24 лютого 2022 року ліквідацію розпочато щодо восьми банків, включаючи “Конкорд”. Це свідчить про те, що навіть в умовах воєнного стану НБУ активно виводить із ринку установи, які, на його думку, порушують регуляторні норми.

  • Безкарність і корупція чиновників податкової служби України

    Безкарність і корупція чиновників податкової служби України

    Податкова служба України опинилася в центрі уваги через систематичні порушення закону, які, здається, не призводять до жодних серйозних наслідків для її керівництва. Експерти та громадські активісти вказують на політичний вплив та корупційні зв’язки як основні причини, що забезпечують недоторканність та безкарність чиновників податкової сфери.

    Кожна країна прагне до побудови справедливої та прозорої системи оподаткування, яка забезпечує рівні умови для бізнесу та сприяє економічному розвитку, і Україна не виключення. Проте в нашій державі податкові органи часто асоціюються з корупцією, тиском на підприємців та зловживанням владою. Навіть при існуючих рішеннях судів правоохоронці не поспішають розслідувати злочини посадовців Державної податкової служби.

    Ймовірно, однією з головних причин, через яку злочини податківців залишаються без належної уваги правоохоронців, є корупційні зв’язки всередині державного апарату і політичний вплив. Адже не таємниця, що посадовці у різних органах влади мають спільні інтереси або фінансові зв’язки, що ускладнює ефективне розслідування та покарання чиновників. Відсутність незалежного контролю призводить до того, що справи проти податківців просто “зливаються” на рівні правоохоронних органів і не доходять до суду.

    Не виключено, що так відбувається через покровительство податкової, яке, як стверджують експерти, здійснює голова комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він не лише визначає кадрову політику ДПС через ручних керівників органу, але, ймовірно, захищає їх від кримінальних переслідувань, зокрема, вироків.

    Інакше як пояснити той факт, що колишній помічник Гетманцева, а нині в.о. заступника голови ДПС Євгеній Сокур систематично порушує закон і досі за це не покараний, як і інше керівництво податкової?

    Систематичність порушень

    УНН раніше розповідав, що проти Сокура 4 листопада 2022 року було відкрите кримінальне провадження за ч. 3 ст. 365 КК України (перевищення влади або службових повноважень). В.о. заступника голови ДПС 26 жовтня 2022 року прийняв розпорядження про анулювання ліцензії ПАТ “Укртатнафта” на виробництво пального. На думку слідства, такі його дії спричинили тяжкі наслідки компанії, а також державі у вигляді неможливості виконання мобілізаційних завдань Міноборони з виробництва та постачання нафтопродуктів для потреб оборони та обороноздатності держави.

    Офіс Генерального прокурора підтвердив, що слідчими Державного бюро розслідувань розслідується справа, у якій фігурує виконувач обов’язків заступника голови Державної податкової служби України Євгеній Сокур.

    Минуло два роки з моменту відкриття кримінального провадження, проте Сокура досі не притягнули до відповідальності і він продовжує працювати на керівній посаді.

    Більше того, зʼясувалося, що це не поодинокий випадок і дії в.о. заступника голови ДПС можуть мати систематичний характер. Адже відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду він ще й незаконно позбавив ліцензії “Червонослобідський спиртзавод”.

    ЗМІ не виключають, що таким чином ставленик Гетманцева змушує бізнес платити за те, щоб йому податкова дозволяла працювати.

    Недоторканість керівництва

    Експерти вказують на те, що податкова стала інструментом тиску в руках Гетманцева. Окрім позбавлень ліцензій за надуманими приводами ДПС тисне на підприємців ще й через блокування податкових накладних і віднесення їх до ризикових. Представникам бізнесу регулярно доводиться в судах скасовувати незаконні постанови ДПС. Проте ще жоден посадовець не був притягнутий до відповідальності за примусову зупинку роботи підприємств таким чином.

    Влада не реагує на хвилю обурення, яку викликають дії податківців. А правоохоронці, ймовірно, мають вказівку не чіпати керівництво ДПС. І тут мова не лише про те, що силовики роблять вигляд боротьби з корупцією, вимаганням і хабарництвом на місцях, а по факту такі справи не мають логічного завершення. Слідство навіть не намагається встановити учасників всього ланцюга руху готівки коридорами податкової.

    Одним з прикладів недоторканості ДПС є рішення суду, яким Державне бюро розслідувань ще у квітні зобовʼязали відкрити справу проти керівництва податкової за перевищення службових повноважень і підроблення документів.

    Йдеться і про те, що посадові особи ДПС України, зокрема керівництво, у тому числі Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великим платниками податків, використовували владу чи службове становище всупереч інтересам служби, а також внесли завідомо недостовірні відомості в офіційний документ. Йдеться, зокрема, про результати податкової перевірки банку “Конкорд”, який перебуває у процесі ліквідації. Такі дії податкової нанесли великі збитки акціонерам фінустанови.

    Печерський районний суд Києва зобовʼязав ДБР внести відомості про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань ще 11 квітня. Однак попри те, що слідчі мали розпочати розслідування відразу після цього, віз і нині там.

    Тобто податкові перевірки стали ще одним дієвим інструментом знищення бізнесу.

    Чи буде світло в кінці тунелю

    Фахівці і народні депутати вказують на те, що така ситуація стала можливою через відсутність реформ і необхідність повного перезавантаження податкової. Попри численні обіцянки та програми реформування податкової служби, на практиці зміни фактично так і не відбуваються. Часто оголошувані реформи залишаються лише на папері або мають косметичний характер. Експерти переконані, що відсутність системних змін сприяє збереженню старих корупційних схем та підриває довіру до всієї податкової системи.

    Ігнорування злочинів податківців має серйозні наслідки для економіки та суспільства в цілому. Це підриває довіру до державних інституцій, створює несправедливі умови для ведення бізнесу та сприяє відтоку капіталу з країни. Малий та середній бізнес, який є основою економічного зростання, особливо страждає від податкового тиску та корупції, що ускладнює розвиток підприємництва та знижує рівень економічної активності.

    Для подолання ситуації, що склалася, необхідно впроваджувати справжні, а не декоративні реформи. Перш за все, потрібен незалежний контроль за діяльністю податкових органів, а також ефективна система покарання за корупційні дії. Необхідно розірвати корупційні зв’язки всередині державного апарату, забезпечити прозорість у прийнятті рішень та захистити бізнес від неправомірного тиску з боку податківців.

    Лише тоді Україна зможе побудувати справедливу та ефективну податкову систему, яка буде сприяти розвитку економіки, а не гальмувати її.

  • Корупція, як гангрена з’їдає Україну

    Корупція, як гангрена з’їдає Україну

    Експерт з безпеки, коментуючи справу директора юридичного департаменту Національного банку України (НБУ) Олександра Зими, заявив, що корупція в Україні є “невиліковною хворобою”, яка потребує термінових і рішучих заходів.

    Директор юридичного департаменту Нацбанку Олександр Зима повинен бути відсторонений від виконання обовʼязків на час розслідування кримінального провадження проти нього. Йдеться про ймовірне зловживання Зимою владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків. Таку думку висловив експерт з питань безпеки Сергій Шабовта.

    У нас сьогодні держава з’їдена повністю корупцією. І річ у тім, що ті чиновники, які відпрацьовують свої завдання по цьому “напрямку” – їх захищають, в будь-який спосіб. Я переконаний, що коли вже відкрити провадження, коли вже доведені певні обставини злочинів – тобто присутні потерпілі – на цьому фоні, звісно, чиновник повинен бути відсторонений від займаної посади. І повірте мені, що процесуальних норм для цього більше ніж достатньо

    – зазначив Шабовта.

    За його словами, чиновникам можуть допомагати уникати кримінальної відповідальності впливові особи. Зокрема, у випадку з Зимою, це може бути керівництво Нацбанку, яке теж, ймовірно, є співучасником і організатором порушень.

    “Корупція – це поки що невиліковна хвороба України, яка її з’їдає, як гангрена, і якихось рішучих дій чи рішень поки що ніхто не приймає… такі чиновники (як Зима – ред.) повинні бути відсторонені щонайменше від займаної посади на час проведення слідства, і звільнені по факту доведення вини у суді і завершенні справи”, – підкреслив Шабовта.

    Шевченківський районний суд Києва визнав потерпілою співзасновницю банку “Конкорд” Юлію Сосєдку у кримінальному провадженні щодо ймовірного зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків, директором юридичного департаменту Національного банку України Олександром Зимою.

    Кримінальна справа стосується листа Національного банку України до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за підписом Олександра Зими, яким він рекомендував Фонду відкликати позови, подані “Конкордом” проти НБУ.  У документі йшлося про чотири позови банку “Конкорд” до НБУ, у яких банк вимагав скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Ці позови були подані ще до того, як Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію “Конкорду” й увів туди тимчасову адміністрацію.

    Співзасновниця “АТ “АКБ “Конкорд” Олена Сосєдка заявила, що Національний банк України проігнорував пропозиції акціонерів банку “Конкорд” перед його ліквідацією, а потім ще й за вказівкою регулятора їх позбавили права на справедливий суд.