Khreshchatyknews.com

Позначка: балістичні ракети

  • Україна попросила Starlink для ударів по Росії: Трамп несподівано переадресував питання Маску

    Україна попросила Starlink для ударів по Росії: Трамп несподівано переадресував питання Маску

    Україна знову порушила перед Сполученими Штатами питання розширення можливостей Starlink для операцій проти військових цілей на території Росії. Цього разу тема прозвучала під час переговорів президента Володимира Зеленського з американським лідером Дональдом Трампом у Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН. За даними американських медіа, відповідь Трампа була короткою: Києву необхідно обговорювати це питання з Ілоном Маском.

    Про деталі закритої частини переговорів повідомила кореспондентка Newsmax Нана Саджая, посилаючись на високопоставленого українського чиновника, ім’я якого не називається.

    За словами співрозмовника журналістки, українська сторона підняла питання про використання Starlink для операцій проти цілей у Росії. У відповідь Трамп сказав: «Вам треба поговорити про це з Ілоном», маючи на увазі засновника SpaceX Ілона Маска. Цей переказ розмови опублікували також кілька українських видань.

    Водночас важливо, що ці слова походять саме від анонімного українського джерела Newsmax. У відкритій частині зустрічі Трамп такого оголошення не робив.

    Білий дім офіційно підтвердив проведення двосторонньої зустрічі президентів 22 вересня, однак у публічних матеріалах не наводив деталей розмови щодо Starlink.

    Не згадується ця тема й в офіційному повідомленні Офісу президента України. Там зазначили, що Зеленський і Трамп говорили про можливі кроки з деескалації, дипломатію, підготовку України до зими, посилення протиповітряної оборони та роботу над запуском виробництва ракет-перехоплювачів для Patriot в Україні.

    Україна порушує питання Starlink не вперше

    Нинішня розмова не стала першою спробою Києва домогтися розширення географії використання Starlink.

    Ще наприкінці липня The Atlantic повідомляв, що Зеленський під час попередньої зустрічі з Трампом просив американського президента допомогти з можливістю застосовувати Starlink для операцій проти російських балістичних ракетних установок.

    Ідея полягала в тому, щоб використовувати супутниковий зв’язок під час операцій українських безпілотних систем на території Росії. Особливий інтерес становлять пускові установки, з яких РФ запускає балістичні ракети по українських містах.

    Про такі переговори раніше писала й «Ненька інфо». Starlink може отримати нову роль у війні: Федоров підтвердив переговори з Маском про удари по цілях у РФ

    У матеріалі йшлося про прямі консультації української сторони зі SpaceX та Маском щодо можливого розширення використання системи для операцій проти військових об’єктів на російській території.

    Starlink має для таких операцій принципове значення через можливість забезпечувати стабільний канал передачі даних на великих відстанях. У війні супутникова мережа давно використовується не лише як звичайний інтернет: вона забезпечує зв’язок військових підрозділів та може використовуватися як канал передачі даних для окремих безпілотних систем.

    Саме тому питання роботи мережі на території Росії перетворилося з технічного на політичне.

    Позиція Маска виявилася неоднозначною

    І тут історія стає складнішою.

    На початку серпня The Atlantic повідомляв, що Маск виступав проти використання Starlink українськими системами для ударів безпосередньо на території Росії. За даними джерел видання, він побоювався подальшої ескалації війни та вважав, що сторони мають рухатися до переговорного врегулювання.

    Про це також писала «Ненька інфо»: Маск не хоче дозволяти Україні використовувати Starlink для ударів по РФ

    Тоді повідомлялося, що остаточної домовленості між Києвом і Маском не було, хоча консультації тривали.

    Але наприкінці серпня з’явилася інша інформація.

    Financial Times із посиланням на поінформованих співрозмовників писала, що Маск нібито допускає використання українських дронів зі Starlink за межами України. Водночас він вважав, що дозвіл на операції такого масштабу має бути частиною політичного рішення адміністрації США, а не лише рішення SpaceX.

    Саме цей нюанс робить нову відповідь Трампа особливо цікавою.

    За версією джерела Newsmax, президент США тепер фактично переадресував питання назад Маску: «поговоріть з Ілоном». Водночас попередні повідомлення FT свідчили про протилежну конструкцію — що саме Маск очікував політичного рішення від Білого дому.

    Таким чином, публічно поки незрозуміло, хто саме має ухвалити остаточне рішення та чи змінилися позиції сторін за останні тижні.

    До того ж Kyiv Independent на початку вересня з посиланням на власні джерела повідомляв, що Маск насправді все ще заперечує проти використання Starlink для ударів на території Росії. Видання зазначало, що це суперечить більш оптимістичному трактуванню попередньої публікації Financial Times.

    Тому говорити, що Україна вже отримала дозвіл або що питання практично вирішене, наразі немає підстав.

    Зеленський навіть нагородив Маска

    Додаткового контексту цій історії надав указ Зеленського від 26 серпня. Президент України нагородив Ілона Маска орденом Свободи — однією з найвищих державних нагород.

    У документі йшлося про внесок у захист життя та свободи людей і розвиток відносин між Україною та Сполученими Штатами.

    «Ненька інфо» тоді звертала увагу, що нагородження відбулося саме на тлі переговорів Києва з Маском щодо Starlink. Неочікуваний жест Зеленського: Ілон Маск отримав один із найвищих орденів України

    Попри розбіжності щодо географії використання Starlink, технологія SpaceX залишається важливою частиною української системи військового та цивільного зв’язку. Україна і компанія також взаємодіяли для обмеження незаконного використання терміналів російською армією.

    Чому Україні потрібен Starlink саме для ударів по пускових

    За попередніми повідомленнями західних ЗМІ, однією з головних цілей Києва є російські установки для запуску балістичних ракет.

    Перехоплювати балістичні ракети значно складніше, ніж звичайні ударні безпілотники або частину крилатих ракет. Україна залежить передусім від систем Patriot та запасів дорогих ракет-перехоплювачів.

    Тому паралельно розглядається інший принцип: не лише перехоплювати вже запущену ракету, а й намагатися знищити пускову установку до запуску.

    Саме в цьому контексті The Atlantic і низка інших видань описували прохання Києва щодо Starlink. Система могла б забезпечувати передачу даних українським безпілотникам під час операцій у глибині російської території.

    Питання набуває додаткової актуальності перед зимою. За офіційними підсумками зустрічі 22 вересня, Зеленський і Трамп окремо обговорювали захист України від балістичних атак та зимовий пакет ППО. Київ і Вашингтон також продовжують роботу над можливістю виробництва ракет-перехоплювачів Patriot безпосередньо в Україні.

    Що ще обговорювали Зеленський і Трамп

    Starlink був лише одним із питань закритої частини переговорів, якщо інформація джерела Newsmax правильна.

    За словами співрозмовника журналістки, українська сторона також підтвердила готовність до взаємного припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Після зустрічі Зеленський публічно підтвердив, що Україна готова до такого формату за умови взаємності з боку Росії.

    При цьому український президент наголосив, що не йшлося про односторонню відмову Києва від ударів по російській енергетичній інфраструктурі.

    Офіс президента описав переговори ширше: сторони говорили про можливі деескалаційні кроки, які могли б відкрити шлях до дипломатії, та про зміцнення української ППО перед зимою.

    Після переговорів українські представники також мали продовжити консультації з Францією, Німеччиною та Великою Британією щодо можливих подальших кроків. За інформацією джерела Newsmax, напрацьовані пропозиції планували передати американським представникам для подальших контактів із російською стороною.

    Тож ситуація зі Starlink залишається невизначеною. Офіційного повідомлення про дозвіл Україні використовувати систему для ударів по території Росії станом на ранок 23 вересня немає.

    Є лише повідомлення Newsmax із посиланням на анонімного українського посадовця про те, що Київ знову порушив це питання, а Трамп запропонував говорити безпосередньо з Маском.

    На тлі попередніх суперечливих повідомлень про позицію власника SpaceX це означає, що переговори фактично тривають. І поки ні Білий дім, ні SpaceX, ні українська влада публічно не оголосили про зміну правил роботи Starlink для операцій на території Росії.

  • Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ

    Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ

    Кількість постраждалих унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч проти четверга, 17 вересня, продовжила зростати вже після завершення основної фази удару. Станом на 09:30 відомо про 18 поранених, серед них двоє дітей — 10-річна дівчинка та 12-річний хлопчик. Дев’ятьох постраждалих госпіталізували, зокрема одну дитину. Наслідки ударів та падіння уламків зафіксували на обох берегах столиці, а пошкодження виявили більш ніж на десяти локаціях.

    Масштаб наслідків ставав зрозумілим поступово. Перші повідомлення після ударів свідчили лише про кількох поранених. Близько 03:27 Київська міська військова адміністрація повідомляла про чотирьох постраждалих, серед яких була 10-річна дівчинка. Уже станом на 04:00 кількість потерпілих зросла до десяти. Згодом міський голова Віталій Кличко повідомив про 12 постраждалих, дев’ять із яких перебували в лікарнях.

    На цьому уточнення не завершилися. Станом на 08:00 КМВА повідомляла вже про 16 постраждалих, у тому числі двох дітей. А приблизно за півтори години кількість поранених зросла ще на двох — до 18. Таким чином, дані про наслідки атаки фактично змінювалися протягом усього ранку, оскільки люди продовжували звертатися по медичну допомогу, а екстрені служби обстежували нові місця пошкоджень.

    Одним із районів, що найбільше фігурує в оперативних повідомленнях, став Дніпровський район. Там уламки впали одразу на кількох локаціях. За даними міської влади, пошкоджень зазнали житлові та офісні будівлі, складські приміщення й автомобілі. В одній із триповерхових офісних будівель вибуховою хвилею пошкодило фасад та скління, а в кількох житлових будинках повибивало вікна. Уламки також фіксували на території складів та поблизу автозаправної станції.

    Дніпровська районна адміністрація окремо повідомила, що вибуховою хвилею пошкоджено житлові будинки, нежитлові приміщення та заклади освіти. Рятувальники й комунальні служби зранку продовжували обстежувати територію, ліквідовувати наслідки та допомагати мешканцям пошкоджених осель.

    Для жителів району також розгорнули оперативний штаб допомоги. За даними КМВА, він працює у гімназії №258 на вулиці Міста Шалетт, 1-А. Там люди, чиї помешкання постраждали від атаки, можуть отримати консультації, інформацію та необхідну допомогу.

    Серйозні пошкодження зафіксували й у Солом’янському районі. За попередніми даними міського голови, там була зруйнована складська будівля. При цьому пожежі на об’єкті спочатку не фіксували.

    У Дарницькому районі пошкоджені складські приміщення та транспортні засоби. У Подільському районі уламками пошкодило покрівлю нежитлової споруди. Окремо повідомлялося про Святошинський район, де було зафіксовано влучання в нежитлову будівлю.

    Наслідки виявили і в Голосіївському районі. За повідомленнями з місця подій, там були пошкоджені фасад і скління чотириповерхової будівлі закладу вищої освіти. Виникло незначне займання площею близько п’яти квадратних метрів. За попередньою інформацією, на цій конкретній локації обійшлося без постраждалих.

    Російська атака позначилася і на міській інфраструктурі. Пошкоджень зазнала станція Київської кільцевої електрички «Микільська Слобідка». Через це зранку рух електрички організували за обмеженою схемою — потяги оминали ділянку між Дарницею та Почайною. На відновлення інфраструктури, за попередньою оцінкою, може знадобитися день.

    Нічна атака на столицю була частиною значно масштабнішого удару Росії по Україні. Повітряні сили повідомили, що основними напрямками російської атаки цієї ночі були Київщина, Запоріжжя та Одещина. Російські війська застосували одразу кілька типів засобів повітряного нападу.

    За даними Повітряних сил, із вечора 16 вересня ворог використовував протикорабельні ракети «Онікс», балістичні ракети типів «Іскандер-М», С-400 та KN-23, чотири крилаті ракети морського базування «Калібр», десять засобів типу «Бандероль»/«Дань-Т», а також 157 ударних БпЛА типу Shahed та дронів-імітаторів, причому, за інформацією військових, більш як половина «Шахедів» були реактивними.

    Протиповітряна оборона, за попередніми підрахунками станом на 08:00, знищила або подавила 131 повітряну ціль. Серед них сім засобів типу «Бандероль»/«Дань-Т» та 124 безпілотники різних типів. Водночас по Україні зафіксували влучання ракет і ударних дронів на 36 локаціях, а падіння уламків збитих цілей — ще на п’яти.

    Ще вночі Повітряні сили попереджали про загрозу застосування балістичного озброєння, зокрема з території Курської області РФ. Пізніше військові повідомляли про рух ракет у напрямку Києва, Дніпра та Запоріжжя. Через ракетну небезпеку масштабну повітряну тривогу оголошували по всій території України.

    Після завершення ракетної загрози небезпека для столиці не зникла: у Києві повторно оголошували повітряну тривогу через загрозу безпілотників. Тому оперативні служби продовжували працювати на пошкоджених локаціях в умовах ризику повторних атак.

    Станом на ранок 17 вересня рятувальники, медики, поліцейські, комунальні служби та представники районних адміністрацій продовжують працювати на місцях ударів. У Дніпровському районі тривають аварійно-відновлювальні роботи в пошкоджених будівлях та поруч із ними. Остаточний масштаб руйнувань ще встановлюється.

    Таким чином, лише за кілька годин офіційна кількість постраждалих у Києві зросла спочатку з чотирьох до десяти, потім до 12, 16 і зрештою до 18 людей станом на 09:30. Дані можуть і надалі уточнюватися, оскільки служби продовжують обстежувати місця пошкоджень та приймати звернення мешканців столиці.

  • Українська сталь провалилася до рівнів 2022 року: за місяць виробництво обвалилося на 57%

    Українська сталь провалилася до рівнів 2022 року: за місяць виробництво обвалилося на 57%

    Українська металургія у серпні пережила один із найгірших місяців від початку повномасштабної війни. Підприємства виплавили лише 277 тис. тонн сталі — на 57,3% менше, ніж у серпні минулого року, і на 39,4% менше, ніж у липні. За оцінкою GMK Center, нижчими місячні показники за весь період великої війни були лише у квітні та грудні 2022 року — у моменти, коли галузь фактично перебудовувалася після втрати частини виробничих потужностей, окупації Маріуполя та розриву традиційної логістики.

    Падіння охопило не тільки виплавку сталі. За даними ОП «Укрметалургпром», виробництво чавуну у серпні становило 257,1 тис. тонн. Це на 65,6% менше, ніж роком раніше, та на 40,5% нижче липневого рівня. Виробництво товарного металопрокату скоротилося до 269,5 тис. тонн — мінус 57,4% у річному вимірі та мінус 29,6% лише за місяць. Таким чином, різке просідання одночасно відбулося практично на всіх ключових етапах металургійного виробництва.

    Якщо дивитися на перші вісім місяців року, картина поки що виглядає менш драматичною, але тенденція також негативна. У січні–серпні українські підприємства виробили 4,3 млн тонн сталі, що на 12,5% менше, ніж за аналогічний період 2025 року. Випуск чавуну впав на 14,8% — до 4,35 млн тонн, товарного прокату — на 15,6%, до 3,59 млн тонн. Ще після семи місяців року падіння сталі становило лише 5,6%, тобто саме серпень суттєво погіршив загальну статистику.

    Одним із головних ударів для галузі стала зупинка «Запоріжсталі». У ніч на 11 серпня промисловий майданчик у Запоріжжі атакувала російська балістика. За даними «Метінвесту», загинули семеро працівників підприємства, ще 21 людина дістала поранення. Компанія повідомляла, що удар стався фактично відразу після оголошення повітряної тривоги, коли частина працівників прямувала до укриттів. Після атаки виробництво на комбінаті було зупинене.

    На цьому удари не припинилися. Вранці 27 серпня російські війська знову атакували «Запоріжсталь» — цього разу, за інформацією підприємства, одразу п’ятьма балістичними ракетами. Влучання припали на обладнання доменного цеху, енергетичну й транспортну інфраструктуру та відкриті території комбінату. На той момент завод ще не відновив повноцінної роботи після першої серпневої атаки.

    Наслідки видно безпосередньо у виробничих цифрах. У серпні «Запоріжсталь» встигла випустити лише 46,2 тис. тонн сталі, 42,4 тис. тонн чавуну та 45 тис. тонн прокату. Для порівняння: ще у липні підприємство виробило 192,7 тис. тонн сталі, 217,3 тис. тонн чавуну та 171,4 тис. тонн прокату. Тобто лише на одному з найбільших металургійних підприємств країни виробництво сталі за місяць скоротилося більш ніж у чотири рази.

    І серпнем проблеми не закінчилися. У ніч на 5 вересня кілька російських балістичних ракет вдарили по комбінату «Каметсталь» у Кам’янському. П’ятеро людей загинули, ще четверо працівників дістали поранення. Було пошкоджено агломераційне виробництво, системи енергопостачання та транспортну інфраструктуру, після чого підприємство повністю зупинило виробничі процеси. Терміни відновлення на момент останніх повідомлень залишалися невідомими.

    Масштаб цієї зупинки особливо відчутний, якщо врахувати потужність підприємства. За підсумками 2025 року «Каметсталь» випустила близько 2 млн тонн сталі. Комбінат виробляє квадратну заготовку, арматуру та фасонний прокат. Тому повна зупинка такого активу вже у вересні створює ризик нового просідання загальноукраїнської статистики — навіть нижче серпневого мінімуму.

    Головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко вже попередив, що вересневі цифри можуть виявитися ще гіршими. За його словами, серпневі 277 тис. тонн — один із найнижчих результатів за весь період повномасштабної війни. Експерт називає одразу кілька факторів: проблеми з морською логістикою, обмеження експорту до Євросоюзу та прямі російські удари по виробничих потужностях.

    Проблеми з портами для металургії мають подвійний ефект. Через море підприємства не лише експортують готову продукцію, а й отримують частину необхідної сировини. У серпні, наприклад, «Запоріжкокс» скоротив виробництво доменного коксу майже на 40% порівняно з липнем — до 38,1 тис. тонн. У GMK Center пояснювали падіння, серед іншого, скороченням поставок вугільного концентрату через атаки Росії на торговельні судна та фактичне ускладнення роботи чорноморської логістики. У річному вимірі випуск коксу на підприємстві впав більш ніж наполовину.

    Для металургійного комбінату дефіцит коксу чи вугілля — це не просто дорожча доставка. Це ризик скорочення завантаження доменних печей і, як наслідок, падіння випуску чавуну та сталі. Саме тому удари по портах, енергетиці, залізниці та безпосередньо по металургійних підприємствах складаються для галузі в один ланцюг проблем.

    Додатковий тиск у 2026 році прийшов із боку європейського ринку, який після початку повномасштабної війни став особливо важливим для українських експортерів. Від 1 січня в ЄС почав діяти основний режим механізму CBAM — вуглецевого коригування імпорту. Він охоплює, зокрема, залізо та сталь і має зрівняти вуглецеву ціну імпортної продукції з тією, яку несуть виробники всередині ЄС.

    Для українських заводів проблема полягає в тому, що значна частина металургійних потужностей побудована на традиційній доменно-конвертерній технології з високими викидами CO₂. Модернізація потребує мільярдних інвестицій, тоді як підприємства одночасно витрачають кошти на ремонти після атак, резервне енергозабезпечення та воєнну логістику. Українська влада ще раніше зверталася до Єврокомісії щодо можливості застосувати для України спеціальні умови через форс-мажор, пов’язаний із російською агресією. Водночас станом на 2026 рік країна готує підприємства до виконання вимог CBAM.

    З липня з’явився ще один бар’єр. Євросоюз запровадив новий механізм захисту власної сталеливарної промисловості: загальна тарифна квота на безмитний імпорт сталі встановлена на рівні 18,3 млн тонн на рік — приблизно на 47% нижче рівня квот 2024 року. За постачання понад визначені квоти діє мито у 50%. Єврокомісія пояснює це глобальним надлишком сталеливарних потужностей та необхідністю захищати європейських виробників. Для партнерів ЄС за угодами про вільну торгівлю передбачено сприятливіший розподіл квот, однак сам режим усе одно означає жорсткіші рамки доступу на європейський ринок.

    Особливо контрастно нинішні цифри виглядають на довшому часовому горизонті. У 2021 році, до повномасштабного вторгнення, Україна виплавила 21,4 млн тонн сталі і посідала 14-те місце серед найбільших виробників світу. У 2025 році виробництво становило вже лише 7,4 млн тонн, а Україна опустилася на 23-тє місце світового рейтингу.

    При цьому 2025 рік ще давав галузі обережну надію на стабілізацію: виплавка чавуну збільшилася на 11,2% — до 7,88 млн тонн, виробництво товарного прокату зросло на 4,8% — до 6,52 млн тонн, хоча випуск сталі скоротився на 2,2% — до 7,41 млн тонн. Серпень 2026 року фактично показав, наскільки швидко ця крихка стабілізація може бути зруйнована кількома великими атаками та логістичними проблемами.

    І це важливо далеко не лише для самих металургів. За оцінкою GMK Center, якщо враховувати пов’язані ланцюги постачання, гірничо-металургійний комплекс забезпечує близько 5,5% українського ВВП та приблизно 15% експортних доходів країни. У 2025 році експортна виручка галузі перевищувала $6 млрд. Тому тривала зупинка найбільших комбінатів означає менший експорт, менше валютної виручки, скорочення вантажів для залізниці та портів, нижчі податкові надходження і ризики для десятків тисяч робочих місць не лише безпосередньо на заводах.

    Ситуація на початку вересня виглядає ще складнішою, ніж серпнева статистика. «Запоріжсталь» після двох балістичних атак залишається одним із головних факторів падіння виробництва, а до неї додалася повна зупинка «Каметсталі». Крім того, у ніч на 5 вересня російський удар пошкодив виробничі потужності Дніпровського металургійного заводу.

    Тому серпневі 277 тис. тонн можуть виявитися не дном, а лише попередженням. Якщо великі підприємства швидко не повернуться до роботи, а проблеми з портами та експортом до ЄС збережуться, у вересні українська металургія ризикує отримати ще слабший результат. Після чотирьох із половиною років великої війни галузь, яка колись виплавляла понад 20 млн тонн сталі на рік, знову опинилася в ситуації, коли обсяги виробництва визначають не стільки попит і ціни на світовому ринку, скільки можливість заводів фізично пережити наступний російський удар.

  • Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна укладає контракти приблизно на 1000 ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot, однак більшість цих перехоплювачів не потраплять до українських підрозділів протиповітряної оборони найближчим часом. Саме тому Київ звернувся до партнерів із набагато терміновішим проханням: передати ракети з уже наявних військових запасів зараз, а згодом компенсувати їх новішими боєприпасами, закупленими Україною за довгостроковими контрактами.

    Про це міністр оборони України Євгеній Хмара заявив 8 вересня під час 36-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». За його словами, контракти на приблизно тисячу ракет фінансуються за допомогою партнерів, зокрема коштом кредитної програми Європейського Союзу. Проблема полягає не у відсутності замовлень, а у виробничих термінах: значна частина законтрактованих ракет почне надходити лише протягом наступних років.

    Тому паралельно з довгостроковим замовленням Україна сформулювала конкретну короткострокову потребу — 300 ракет-перехоплювачів Patriot із чинних запасів партнерів. Фактично Київ пропонує союзникам схему обміну: вони передають Україні частину своїх ракет зараз, коли вони критично необхідні для відбиття російських ударів, а в майбутньому отримують натомість новіші ракети з українських контрактів.

    Саме ця деталь є ключовим «нюансом» у повідомленні про тисячу Patriot. Йдеться не про тисячу готових ракет, які вже перебувають на складах і можуть бути оперативно доставлені Україні. Це довгостроковий контрактний портфель, виконання якого залежить від виробничих можливостей оборонної промисловості США та союзників. Українському ж ППО перехоплювачі потрібні зараз — напередодні осінньо-зимового періоду та на тлі нової хвилі масованих російських ударів.

    І потреба не обмежується Patriot. Хмара повідомив партнерам, що Україні також необхідно близько 500 ракет класу «повітря-повітря», здатних використовуватися проти крилатих ракет, додаткові переносні зенітно-ракетні комплекси, а також $2 млрд на безпілотники. Окремий виклик — реактивні версії російських Shahed, проти яких українська оборонна промисловість разом із військовими шукає дешевші способи перехоплення. Частина таких українських рішень уже проходить випробування безпосередньо в бойових умовах.

    Потреба в додаткових перехоплювачах особливо гостро проявилася саме 8 вересня. У ніч проти вівторка Росія атакувала Україну балістичними, крилатими та протикорабельними ракетами, а також 166 ударними та іншими безпілотниками. За даними Повітряних сил, основні удари були спрямовані на Київщину та Одещину. Українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 175 повітряних цілей, однак були зафіксовані влучання на десятках локацій.

    Reuters повідомляв, що після короткої паузи Росія відновила удари по Києву, застосувавши, зокрема, балістичні ракети. Саме проти такого типу загроз Patriot залишається однією з найважливіших систем, доступних Україні. Тому проблема запасів ракет до цих комплексів напряму пов’язана не лише з обороною військових об’єктів, а й із захистом великих міст та енергетичної інфраструктури.

    Першою на новий заклик Києва вже відреагувала Німеччина. Міністр оборони Борис Пісторіус оголосив, що Берлін передасть Україні терміново необхідні перехоплювачі PAC-2 із запасів Бундесверу. Він також закликав інші держави-учасниці Контактної групи перевірити власні арсенали та приєднатися до таких поставок.

    Німецька допомога не обмежуватиметься Patriot. Берлін планує передати більше ракет AIM-9 класу «повітря-повітря», а Україна за рахунок коштів європейської кредитної програми має замовити у Німеччини кілька тисяч керованих ракет IRIS-T. Пісторіус наголосив, що ці комплекси вже довели високу ефективність в Україні, а постачання систем та боєприпасів із промислового виробництва триватимуть.

    Додаткові кошти на американські системи ППО оголосила й Велика Британія. Лондон виділяє 100 млн фунтів стерлінгів через програму НАТО PURL. Пакет включатиме ракети для Patriot та інше обладнання протиповітряної оборони, яке планують доставити до початку зими. Британський уряд прямо пов’язує рішення з необхідністю посилити захист критичної інфраструктури, населення та українських військ перед очікуваними новими російськими атаками.

    Водночас значна частина масштабної закупівлі спиратиметься на гроші Європейського Союзу. За даними «Європейської правди», країни ЄС погодили закупівлю для України американських ракет-перехоплювачів Patriot орієнтовною вартістю 3,2 млрд євро у межах кредитного механізму загальним обсягом 90 млрд євро. Фінальне оформлення рішення очікується найближчими днями.

    Це не перший випадок, коли Україна просить партнерів не чекати завершення нового виробничого циклу, а ділитися ракетами зі своїх військових складів. Ще за підсумками одного з попередніх засідань «Рамштайну» Міноборони України повідомляло про домовленості з кількома європейськими партнерами щодо термінових поставок Patriot із наявних запасів. Тоді ж союзники підтвердили значні обсяги фінансування ППО та програми PURL.

    Тепер ця модель фактично стає дворівневою. Перший рівень — негайна допомога зі складів союзників, необхідна для проходження найближчих місяців. Другий — великі багаторічні контракти, які мають поступово створити для України значно більший і прогнозованіший запас ракет.

    Масштаб замовлення приблизно у тисячу перехоплювачів демонструє, що Київ і партнери переходять від ситуативного пошуку кількох десятків ракет до планування ППО на роки вперед. Але саме виробничий лаг залишається головною проблемою: контракт можна профінансувати сьогодні, тоді як фізично ракета з’явиться лише після проходження виробничого циклу.

    Тому для України критичними стають найближчі місяці. На тлі очікуваного посилення російських атак взимку Київ просить партнерів не чекати, доки нові перехоплювачі зійдуть із виробничих ліній. 300 Patriot зі складів союзників потрібні зараз, а приблизно тисяча законтрактованих ракет має вже потім поповнити запаси й, за запропонованою Україною схемою, частково компенсувати партнерам те, що вони передадуть негайно.

  • Хусити атакували Саудівську Аравію ракетами й дронами: понад 70 поранених, горять енергооб’єкти

    Хусити атакували Саудівську Аравію ракетами й дронами: понад 70 поранених, горять енергооб’єкти

    Єменські хусити, яких підтримує Іран, здійснили масштабну атаку на південь Саудівської Аравії, завдавши ударів по енергетичній та іншій інфраструктурі одразу в кількох містах. Унаслідок атак постраждали щонайменше 73 людини, серед них є жінки та діти. На частині енергетичних об’єктів спалахнули пожежі, а окремі операції довелося тимчасово зупинити. Про це пише Reuters.

    За даними очолюваної Саудівською Аравією коаліції, під ударами опинилися цивільні та економічні об’єкти в містах Абха, Хаміс-Мушайт, Джизан і Наджран на півдні королівства. Представник коаліції Туркі аль-Малікі заявив, що внаслідок атак поранення отримали 73 цивільні.

    Міністерство енергетики Саудівської Аравії підтвердило, що удари спричинили пожежі на кількох об’єктах енергетичного сектору. Через пошкодження роботу частини інфраструктури довелося тимчасово призупинити, поки аварійні служби ліквідовували наслідки та оцінювали масштаби руйнувань.

    Самі хусити заявили про проведення «широкої військової операції» на території Саудівської Аравії. За словами їхнього військового речника Ях’ї Саріа, угруповання застосувало балістичні ракети та ударні безпілотники. Серед заявлених цілей — об’єкти нафтової компанії Saudi Aramco в Абсі, Джизані та Наджрані, а також авіабаза короля Халіда в районі Хаміс-Мушайта. Саудівська сторона не підтвердила всі заявлені хуситами цілі та масштаби їхнього ураження.

    Угруповання пояснило атаку відповіддю на удари по території Ємену. Хусити стверджують, що останніми днями саудівські сили атакували об’єкти у провінціях Ель-Бейда, Ходейда, Ель-Джауф, Маріб і Таїз. Водночас Reuters зазначає, що саудівська коаліція публічно не підтверджувала деякі з цих операцій, тому твердження хуситів про причини нинішнього удару залишаються позицією самого угруповання.

    Представники хуситів також погрожують продовжити атаки, якщо удари по підконтрольних їм районах Ємену триватимуть. У Саудівській Аравії, своєю чергою, назвали нинішню атаку небезпечною ескалацією та заявили про готовність вжити заходів для захисту своєї території.

    МЗС Саудівської Аравії засудило удари по цивільній та економічній інфраструктурі, а також повторні атаки на комерційне судноплавство в Червоному морі. Ер-Ріяд закликав міжнародну спільноту відреагувати на дії хуситів. Атаки також засудили Катар, Кувейт, Бахрейн, Єгипет, Йорданія та Рада співробітництва арабських держав Перської затоки.

    Нинішній удар став одним із найсерйозніших загострень між хуситами та Саудівською Аравією за останні роки. Після перемир’я 2022 року інтенсивність бойових дій між сторонами суттєво знизилася, однак у 2026 році протистояння знову почало набирати обертів.

    У липні напруження різко зросло після взаємних ударів. Хусити заявили про запровадження морської блокади Саудівської Аравії, а згодом повідомляли про атаки на саудівські нафтові танкери у Червоному морі. Відтоді вони дедалі частіше атакують як судноплавство, так і об’єкти на території самого королівства.

    На початку серпня внаслідок ще однієї атаки хуситів у провінції Наджран, за даними саудівської коаліції, постраждали 11 цивільних. Серед них була чотирирічна дитина, яка отримала опіки. Новий удар із понад 70 постраждалими свідчить про значне розширення масштабів атак.

    Ситуація ускладнюється ширшим протистоянням у регіоні. Нинішні атаки відбулися на тлі загострення відносин між Іраном і США та нових погроз щодо енергетичної інфраструктури в Перській затоці. Тегеран заявляв, що нафтові та газові об’єкти, зокрема пов’язані зі США, можуть опинитися під загрозою на тлі конфлікту навколо Ормузької протоки.

    Це вже позначилося і на світових ринках. Після повідомлень про удари по саудівських енергетичних об’єктах ціни на нафту різко зросли. Reuters повідомляв, що Brent піднялася приблизно до $98 за барель, а американська WTI — до $93,65. Посилення ризиків для постачання нафти через Червоне море та Ормузьку протоку додатково підтримує ціни.

    Саудівська Аравія є одним із найбільших виробників та експортерів нафти у світі, тому навіть тимчасові перебої на її енергетичних об’єктах можуть впливати не лише на регіональну безпеку, а й на глобальний ринок енергоносіїв.

    Поки що влада королівства не повідомила про тривалі зупинки видобутку чи експорту нафти. Міністерство енергетики заявляє про тимчасове припинення окремих операцій і продовжує оцінювати пошкодження. Тому говорити про масштабний зрив постачання саудівської нафти наразі передчасно.

    Паралельно погіршується ситуація всередині Ємену. За даними Міжнародної організації з міграції та місцевої влади, нові бойові дії у районах Таїза та Ходейди вже змусили залишити домівки близько 18,5 тисячі людей. Гуманітарні організації повідомляють про нестачу продовольства, тимчасового житла та інших ресурсів для нових переміщених осіб.

    Атака 8 вересня стала не просто черговим епізодом протистояння між хуситами та Саудівською Аравією. Удар одразу по кількох містах, енергетичних об’єктах і військовій інфраструктурі, десятки постраждалих та реакція нафтового ринку свідчать про ризик значно ширшої ескалації на Близькому Сході.

  • «Крим стане каменем на шиї Путіна»: ексглава ЦРУ назвав удари України, які можуть зламати Росію

    «Крим стане каменем на шиї Путіна»: ексглава ЦРУ назвав удари України, які можуть зламати Росію

    Колишній директор ЦРУ та американський генерал Девід Петреус вважає, що Україна вже знайшла низку надзвичайно болючих точок російської воєнної машини — від нафтопереробних заводів і логістики до окупованого Криму. Водночас найбільшою загрозою для самої України він називає дефіцит засобів протиракетної оборони, передусім перехоплювачів Patriot. На думку Петреуса, якщо Києву вдасться втримати фронт, Захід продовжить фінансову підтримку, а економічний тиск на Росію посилюватиметься, у Кремлі зрештою можуть зіткнутися із ситуацією, коли продовжувати війну стане надто дорого.

    Про це Петреус розповів у великій розмові з засновницею та CEO видання The Cipher Brief Сюзанною Келлі, присвяченій війнам в Україні та на Близькому Сході, розвитку безпілотних систем і тому, як сучасні конфлікти змінюють уявлення про майбутню війну. The Cipher Brief опублікував розмову наприкінці серпня. Видання представляє Петреуса як колишнього директора ЦРУ, командувача Центрального командування США та командувача коаліційних сил в Іраку й Афганістані.

    Особливу увагу генерал звернув на дедалі гостріший дефіцит протиракетної оборони України. За його словами, росіяни намагаються скористатися ситуацією, коли запас перехоплювачів для Patriot залишається обмеженим, а значні ресурси американської протиракетної оборони були перекинуті на Близький Схід.

    Ця проблема не є лише оцінкою Петреуса. У серпні президент Володимир Зеленський підтвердив, що Україна отримала нову, але невелику партію американських перехоплювачів Patriot, не розкривши їхньої кількості та країни-постачальника. До цього українська влада неодноразово наголошувала, що саме ракети для Patriot є одним із найгостріших дефіцитів на тлі посилення російських атак балістикою.

    Наслідки нестачі таких засобів уже проявлялися під час масованих ударів. Під час однієї з липневих атак українська ППО не змогла перехопити жодну з 29 російських балістичних ракет. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат тоді прямо пов’язував проблему з нестачею систем, здатних працювати проти балістики. Patriot залишається одним із ключових засобів України для перехоплення таких цілей.

    На цьому тлі особливу небезпеку Петреус бачить у співпраці Москви з Північною Кореєю. Він вважає, що Пхеньян не просто постачає озброєння Росії, а отримує можливість перевіряти його в умовах реальної великої війни.

    І ця співпраця продовжує розширюватися. За даними Південної Кореї, КНДР уже передала Росії понад 15 млн артилерійських боєприпасів, а також балістичні ракети малої дальності. Сеул вважає, що бойове застосування дозволило північнокорейським військовим удосконалювати характеристики свого озброєння за допомогою російського досвіду й технологій.

    На початку серпня українська військова розвідка також повідомила про розміщення у Воронезькій області Росії північнокорейського ракетного підрозділу приблизно з 90 військовослужбовців. За українськими даними, підрозділ міг отримати шість пускових установок і близько 120 балістичних ракет. Reuters зазначав, що Північна Корея до цього вже поставила Москві ракети KN-23 і KN-24.

    Однак Петреус наголошує: попри важкі російські ракетні удари, Україна у відповідь створює для Кремля проблеми зовсім іншого масштабу. Одним із головних інструментів стали далекобійні удари по російській нафтовій галузі.

    За оцінкою генерала, українська кампанія проти НПЗ уже серйозно обмежила можливості Росії переробляти нафту й експортувати нафтопродукти. Він звернув увагу на те, що країна, яка є одним із найбільших світових виробників нафти, змушена шукати додаткові обсяги пального за кордоном.

    Ця тенденція підтверджується й іншими джерелами. Наприкінці серпня The Guardian повідомляв, що після нової хвилі українських ударів по НПЗ Москва почала різко нарощувати імпорт пального, зокрема з Білорусі, Туреччини та інших напрямків. Російський ринок зіткнувся з дефіцитом у низці регіонів, а частина заводів була змушена зупиняти або скорочувати виробництво.

    Російська влада одночасно посилює обмеження на експорт власного пального. За інформацією Reuters, Москва планує продовжити заборону на експорт дизельного пального і у вересні. Заборона стала одним із заходів для стабілізації внутрішнього ринку після повторних ударів українських дронів і простоїв нафтопереробних підприємств. Обмеження на експорт бензину вже продовжені до початку 2027 року.

    Саме на цьому тлі Петреус зробив одну зі своїх найяскравіших заяв — про окупований Крим.

    За його словами, півострів, який Кремль роками демонстрував росіянам як головний символ територіальних здобутків Володимира Путіна, дедалі більше перетворюється на складний і дорогий для утримання об’єкт.

    «Крим стане для Путіна каменем на шиї», — спрогнозував Петреус, говорячи про удари по російській паливній, енергетичній і логістичній інфраструктурі.

    Його логіка полягає в тому, що Україна намагається системно ускладнювати забезпечення окупованого півострова, руйнувати російську військову логістику та збільшувати для Москви ціну його утримання. При цьому генерал не заявляв, що Росія вже втратила можливість забезпечувати Крим, а говорив про тенденцію, яка, на його думку, здатна перетворити півострів із символічного активу Кремля на дедалі важчий тягар.

    Водночас Росія посилює тиск на іншу стратегічну точку — українські порти Чорного моря і Дунаю.

    Петреус окремо наголосив на ударах по Одеській області, адже через південні порти Україна експортує значні обсяги продовольства. За його словами, наслідки таких атак виходять далеко за межі України, оскільки від українського зерна залежать країни Африки та інших регіонів.

    І ситуація справді різко загострилася. 9 серпня Росія атакувала Одеський морський порт, пошкодивши інфраструктуру та енергетичні об’єкти. Зеленський тоді заявив, що Москва фактично завдає удару по глобальній продовольчій безпеці.

    За кілька днів російська армія атакувала Ізмаїл — найбільший український порт на Дунаї для перевалки зерна. Удар пошкодив портову інфраструктуру та спричинив проблеми з електропостачанням. Через блокування частини чорноморської логістики та постійні атаки Україна вимушена переорієнтовувати дедалі більше вантажів на Дунай.

    До кінця серпня ситуація стала ще складнішою: біля Сулінського каналу утворилася черга приблизно із 70 суден, які чекали можливості зайти до українських дунайських портів. Reuters повідомляв, що експорт зерна у серпні суттєво відставав від минулорічних показників.

    Проблема вже виходить і на глобальний ринок. Через поглиблення кризи в Чорному морі ціни на пшеницю піднімалися до найвищого рівня за три роки. Росія та Україна залишаються серед ключових постачальників зерна на світові ринки, тому будь-які серйозні перебої в морській логістиці швидко відображаються на цінах.

    Для Петреуса все це є частиною значно ширшої картини. Він виділяє три напрями, які в сукупності можуть змінити розрахунки Кремля.

    Перший — Україна повинна зберігати здатність стримувати російські війська на фронті й завдавати їм великих втрат. Другий — Києву необхідно мати достатню фінансову підтримку, щоб утримувати економіку та масштабувати власне оборонне виробництво. Третій — потрібно продовжувати тиск на російську воєнну економіку, позбавляючи її доходів і збільшуючи вартість ведення війни.

    У другому напрямі Європа вже взяла на себе значну частину навантаження. ЄС створив для України механізм Ukraine Support Loan обсягом до 90 млрд євро на 2026–2027 роки, який має фінансувати як бюджетні, так і оборонні потреби держави.

    24 серпня Європейська комісія окремо погодила ще 6,1 млрд євро на оборонні закупівлі України — системи ППО і ПРО, ракети, боєприпаси та радари. У Брюсселі наголосили, що лише протягом попереднього місяця Росія застосувала проти України 376 ракет.

    ЄС одночасно продовжує економічний тиск на Москву. У липні був ухвалений 21-й пакет санкцій проти Росії, який знову вдарив по енергетиці, фінансовій системі та схемах обходу обмежень. Єврокомісія зазначила, що з початку повномасштабної війни Росія вже використала понад дві третини ліквідних активів свого Фонду національного добробуту.

    Саме комбінацію зовнішніх санкцій та внутрішніх ударів по російській інфраструктурі Петреус вважає особливо небезпечною для Кремля.

    У цьому контексті він згадує не тільки НПЗ, а й склади та логістичні центри, які можуть використовуватися для забезпечення російських військ. Така війна дедалі частіше приходить у райони, де росіяни ще нещодавно майже не відчували її безпосередньо.

    27 серпня Reuters повідомив про новий український удар по логістичному об’єкту в центральній частині Росії на тлі чергової масованої російської атаки на Україну. Того самого дня РФ застосувала балістичні та гіперзвукові ракети й 258 безпілотників, атакуючи Київ, Одещину та низку інших регіонів.

    Але, можливо, ще важливішим за економічний аспект у розмові Петреуса стало його бачення самої війни.

    Ексдиректор ЦРУ називає Україну «лабораторією майбутньої війни». За його словами, поле бою за кілька років радикально змінилося: якщо на початку повномасштабного вторгнення ключовим засобом ураження залишалася артилерія, то тепер величезна роль перейшла до безпілотників, систем спостереження, штучного інтелекту та автономних платформ.

    Це вже помітили й західні країни. Reuters у липні зазначав, що Україна стала найбільшим у світі виробником військових дронів за кількістю і що НАТО дедалі більше цікавиться українськими технологіями та бойовим досвідом.

    24 серпня Велика Британія та Україна підписали окреме партнерство у сфері штучного інтелекту для оборони. Британські фахівці отримають доступ до українських технологій і величезного масиву бойових даних, а спільні проєкти охоплюватимуть ШІ для розпізнавання цілей, автономні системи та нові рішення для дронів.

    Сам Петреус переконаний, що простого нарощування закупівель безпілотників для західних армій буде недостатньо. Потрібна фактично нова військова доктрина, у якій дрони, сенсори, штучний інтелект та автономні системи будуть не додатком до традиційних військ, а їхньою базовою частиною.

    Для України ж найближча проблема значно конкретніша — пережити період дефіциту перехоплювачів і не дозволити Росії використати перевагу в балістичних ракетах.

    Показовим став і масштаб російського удару 27 серпня: українська ППО змогла перехопити сім балістичних ракет та майже 90% застосованих дронів, однак удари все одно спричинили руйнування в низці областей.

    Отже, прогноз Петреуса не зводиться до твердження, що Росія близька до негайного краху або що Путін уже готовий просити про перемир’я. Навпаки, генерал описує довгу стратегію виснаження: не дати Росії досягти вирішального успіху на фронті, втримати українську економіку, захистити небо, одночасно бити по російських доходах, НПЗ, паливній та військовій логістиці.

    Якщо ці елементи спрацюють одночасно, вважає колишній директор ЦРУ, для Кремля може настати момент, коли економічна ціна війни, втрати армії та необхідність утримувати окуповані території перевищать можливості Росії продовжувати конфлікт у нинішньому темпі. І тоді Крим, який Путін роками представляв як одну зі своїх головних геополітичних перемог, справді може перетворитися для нього з «перлини корони» на той самий «камінь на шиї».

     

  • Росія добиває «Запоріжсталь»: п’ять ракет влучили в те саме місце

    Росія добиває «Запоріжсталь»: п’ять ракет влучили в те саме місце

    Російські війська в ніч проти 27 серпня знову атакували металургійний комбінат «Запоріжсталь» у Запоріжжі. За інформацією народного депутата та голови підкомітету Верховної Ради з питань промислової політики Муси Магомедова, по підприємству влучили п’ять ракет — причому саме в ту частину промислового майданчика, яка вже зазнала руйнівного удару 11 серпня.

    Наслідки нової атаки Магомедов назвав надзвичайно серйозними. За його словами, наразі неможливо навіть точно спрогнозувати, скільки часу знадобиться для відновлення виробничих потужностей.

    «Росіяни буквально знищують українську металургію», — заявив депутат, коментуючи повторний удар.

    Нічна атака на «Запоріжсталь» стала частиною масштабного комбінованого удару Росії по Україні 27 серпня. За даними Повітряних сил, РФ застосувала дві протикорабельні ракети «Онікс», балістичні ракети «Іскандер-М»/KN-23 та 258 безпілотників різних типів. Українська протиповітряна оборона збила або подавила 233 повітряні цілі, однак влучання були зафіксовані щонайменше на 15 локаціях. Під ударом опинилися також Київ, Одеса, Кривий Ріг, Полтавщина та інші регіони.

    Для «Запоріжсталі» ця атака стала вже другою надзвичайно важкою за неповні три тижні.

    У ніч проти 11 серпня російські війська завдали балістичного удару по виробничих потужностях групи «Метінвест» у Запоріжжі, серед яких був і металургійний комбінат «Запоріжсталь».

    Тоді удар мав трагічні наслідки.

    За офіційною інформацією підприємства, балістична ракета влучила в момент, коли працівники після оголошення повітряної тривоги прямували до укриття.

    Загинули семеро співробітників «Запоріжсталі», ще 21 працівник дістав поранення.

    Після атаки підприємство повністю припинило роботу. Було пошкоджено енергетичні підрозділи та інфраструктуру запорізьких підприємств «Метінвесту», а також основні й допоміжні потужності коксового та доменного виробництва. Інші виробничі майданчики групи в Запоріжжі змушені були перейти на роботу зі зниженими потужностями.

    Таким чином, новий удар 27 серпня припав по підприємству, яке фактично ще не встигло оговтатися від попередньої атаки.

    Саме це робить нинішній обстріл особливо небезпечним для подальшої роботи комбінату: йдеться не просто про нові пошкодження, а про повторне ураження вже пошкодженої промислової інфраструктури.

    Причому між двома великими атаками минуло лише 16 днів.

    Додатково 13 серпня російські війська вже атакували ще один промисловий об’єкт у Запоріжжі. Тоді начальник Запорізької ОВА Іван Федоров повідомляв про удар без постраждалих.

    Тобто протягом серпня російські атаки на промислову інфраструктуру Запоріжжя фактично набули системного характеру.

    «Запоріжсталь» при цьому є не рядовим заводом, а одним із найбільших металургійних підприємств України.

    Комбінат входить до групи «Метінвест» і є частиною великого виробничого ланцюга української гірничо-металургійної галузі. Саме такі підприємства забезпечують роботою тисячі людей, формують значну частину промислового виробництва та експорту і генерують валютну виручку для держави.

    Тому масштабні руйнування «Запоріжсталі» можуть мати наслідки далеко за межами самого Запоріжжя.

    Проблеми комбінату почали накопичуватися ще до серпневих ракетних ударів.

    За підсумками першого півріччя 2026 року «Запоріжсталь» отримала 1,06 млрд гривень чистого збитку, тоді як за аналогічний період 2025 року підприємство показувало 1,37 млрд гривень чистого прибутку.

    Водночас виручка підприємства за перші шість місяців 2026 року становила близько 38,7 млрд гривень.

    Ці цифри показують, наскільки великим економічним активом є комбінат навіть у воєнних умовах.

    І кожен тиждень простою означає не лише прямі збитки для підприємства, а й менше виробництва сталі, менше експорту, нижчі податкові надходження та скорочення замовлень для компаній, які працюють із металургійним сектором.

    Ситуація стає ще складнішою через загальну кризу української металургії.

    Муса Магомедов заявив, що повторний удар по «Запоріжсталі» відбувається в момент, коли гірничо-металургійний комплекс одночасно стикається одразу з кількома важкими викликами.

    Серед них він назвав проблеми з роботою портів Великої Одеси, можливе зростання вантажних тарифів «Укрзалізниці», нові європейські обмеження та квоти на імпорт сталі, а також запровадження європейського механізму вуглецевого коригування CBAM.

    За словами депутата, поєднання військових ударів і економічних обмежень створює для української металургії критичну ситуацію.

    Магомедов навіть попередив, що без термінових рішень уряду Україна ризикує втратити значну частину галузі вже до весни.

    При цьому йдеться не лише про «Запоріжсталь».

    За роки повномасштабної війни українська металургія вже втратила частину своїх найбільших активів.

    Після захоплення Маріуполя Україна фактично втратила металургійні комбінати «Азовсталь» та ММК імені Ілліча. Авдіївський коксохімічний завод був зруйнований унаслідок тривалих бойових дій і російської окупації міста.

    Тепер під постійною загрозою перебувають підприємства, які продовжують працювати на контрольованій Україною території.

    Саме тому удари по «Запоріжсталі» мають не лише військовий або локальний економічний вимір.

    Фактично Росія завдає ударів по одному з небагатьох великих металургійних центрів, які Україна зберегла після втрати промислових потужностей Донбасу та Приазов’я.

    Офіційно російська сторона під час масштабних атак традиційно заявляє, що атакує військові або військово-промислові об’єкти. Однак «Метінвест» після удару 11 серпня окремо наголошував, що його запорізькі підприємства є цивільними промисловими об’єктами, які виробляють металургійну та коксохімічну продукцію й забезпечують роботою десятки тисяч людей.

    Після нового удару головним питанням залишається, чи зможе «Запоріжсталь» відновити виробництво і скільки часу для цього знадобиться.

    Після атаки 11 серпня підприємство вже перебувало в режимі повної зупинки, а фахівці оцінювали масштаби пошкоджень та можливості ремонту.

    Тепер п’ять нових ракет, за словами Магомедова, влучили саме в район попереднього удару.

    Якщо інформація про повторне ураження одних і тих самих виробничих вузлів підтвердиться остаточними технічними оцінками підприємства, це може суттєво ускладнити і здорожчити відновлення.

    Водночас точний тип усіх п’яти ракет, масштаби пошкоджень окремих агрегатів та конкретні строки можливого запуску виробництва станом на момент публікації офіційно не розкриті.

    Тому говорити про повне знищення комбінату наразі неправильно.

    Але вже відомі факти достатньо серйозні: після балістичного удару 11 серпня «Запоріжсталь» втратила сімох працівників, понад два десятки людей були поранені, а виробництво повністю зупинилося. Через 16 днів підприємство отримало новий удар — цього разу, за даними Магомедова, п’ятьма ракетами в район попереднього влучання.

    На тлі збитків у понад мільярд гривень за перше півріччя, проблем із логістикою та експортом і загального падіння стійкості металургійної галузі новий удар може стати для комбінату одним із найважчих за весь час повномасштабної війни.

    І саме тому історія «Запоріжсталі» сьогодні — це вже не просто новина про ще один обстріл Запоріжжя.

    Це питання про те, чи зможе Україна зберегти одну зі своїх ключових промислових галузей під системними російськими ударами.

  • Росія накрила Україну балістикою й реактивними Shahed: горять склади, без світла сім населених пунктів

    Росія накрила Україну балістикою й реактивними Shahed: горять склади, без світла сім населених пунктів

    Росія в ніч проти 27 серпня здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, застосувавши одразу кілька типів ракет і сотні безпілотників. Вибухи протягом ночі лунали у Києві, Одесі, Запоріжжі, Кривому Розі, на Полтавщині, Сумщині та в інших регіонах. Під ударами опинилися житлові будинки, навчальні заклади, промислові підприємства, склади та енергетична інфраструктура. Є загиблі та поранені.

    Повітряні сили ЗСУ вранці розкрили масштаб російського удару. За офіційними даними, атака розпочалася ще близько 18:00 26 серпня.

    Російські війська застосували дві протикорабельні ракети «Онікс», запущені з тимчасово окупованого Криму, балістичні ракети «Іскандер-М»/KN-23 з території Брянської та Курської областей Росії, а також 258 безпілотників різних типів.

    Серед них були Shahed, «Гербера», S8000 «Бандероль» та дрони-імітатори «Пародія».

    Особливу увагу привертає ще одна деталь: за інформацією Повітряних сил, приблизно третина запущених Shahed була реактивною. Це означає, що Росія дедалі активніше застосовує швидкісні модифікації ударних безпілотників, які залишають українській ППО значно менше часу на реагування.

    Загалом українська протиповітряна оборона збила або подавила 233 повітряні цілі.

    Серед них — одна з двох ракет «Онікс», сім балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23, три безпілотні літальні апарати S8000 «Бандероль» та 222 ударні й імітаційні дрони.

    Водночас Повітряні сили повідомили про влучання російських засобів повітряного нападу на 15 локаціях. Ще на 11 локаціях зафіксували падіння уламків збитих цілей. Частина російських засобів ураження не досягла своїх цілей.

    Одним із напрямків удару знову став Київ.

    У столиці протягом ночі кілька разів оголошували повітряну тривогу. Спочатку місто перебувало під загрозою безпілотників, а згодом Повітряні сили окремо попередили про небезпеку застосування балістичного озброєння.

    Близько третьої години ночі у Києві пролунала серія потужних вибухів. Їх чув і кореспондент Reuters, який перебував у столиці. Міжнародне агентство підтвердило, що Росія в цей час здійснювала комбіновану ракетно-дронову атаку на Україну.

    Унаслідок роботи ППО уламки російських цілей впали в Подільському районі Києва, у дворі між житловими будинками.

    Ще серйозніші пошкодження зафіксували у Шевченківському районі. За словами мера Віталія Кличка, там значно пошкоджено приміщення однієї з гімназій.

    Вибуховою хвилею також вибило вікна у комунальному медичному закладі. За попередньою інформацією, у столиці обійшлося без потерпілих.

    Серйозні наслідки атаки зафіксували і в Київській області.

    У Бориспільському районі внаслідок російського удару виникла пожежа у складських приміщеннях. Пошкоджені складські об’єкти також у Фастівському районі, а у Броварському та Вишгородському районах — приватні житлові будинки.

    Під ударами опинилася й Полтавщина, причому однією з цілей стала енергетична інфраструктура.

    Начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич повідомив, що російські сили атакували промислові підприємства у Кременчуцькому районі.

    Одночасно ворог ударив по одному з об’єктів енергетики у Миргородському районі.

    Після удару сталося аварійне відключення електроенергії. Без світла тимчасово залишилися споживачі одразу семи населених пунктів. На місцях працювали аварійні служби. Інформації про травмованих на момент ранкового повідомлення не надходило.

    Ще однією з основних цілей нічної атаки стала Одещина.

    Область перебувала під масованим комбінованим ударом понад сім годин. Російські військові застосовували ракети та безпілотники.

    Начальник Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив про пошкодження 16-поверхового житлового будинку, двох навчальних закладів та приватної оселі.

    Також пошкоджені об’єкти інфраструктури, територія елеватора, гаражі та автомобілі місцевих жителів.

    Унаслідок ударів у кількох місцях виникли пожежі. Пошкодження отримали фасад, дах та скління багатоповерхівки.

    Попри масштаби руйнувань, станом на ранкові повідомлення інформації про постраждалих на Одещині не надходило.

    Під потужним ударом опинилося і Запоріжжя.

    У місті протягом ночі неодноразово лунали вибухи. Внаслідок російської атаки постраждали щонайменше троє людей — двоє чоловіків та жінка.

    За інформацією начальника Запорізької ОВА Івана Федорова, пошкоджені автомобіль і кілька будівель, виникла пожежа. Потерпілим надали медичну допомогу.

    Факт вибухів у Запоріжжі та поранення трьох людей також підтверджував Reuters.

    Балістичними ракетами Росія атакувала Кривий Ріг.

    За інформацією місцевої влади, ракети влучили у промислове підприємство. Поранення отримали двоє чоловіків віком 46 та 58 років. Їх госпіталізували у стані середньої тяжкості.

    Окрім промислового об’єкта, пошкоджено центр медико-санітарної допомоги та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Reuters також повідомив про удар ракетами по промисловому об’єкту Кривого Рогу і підтвердив інформацію про двох постраждалих.

    Трагічні наслідки нічного удару зафіксували на Сумщині.

    Близько опівночі російські військові масовано атакували Роменську громаду. За даними місцевої влади, ворог спрямував по ній дев’ять безпілотників.

    Один із дронів уразив житловий будинок.

    Внаслідок атаки загинула 66-річна жінка. Ще четверо людей — три жінки віком 63, 69 і 75 років та 69-річний чоловік — постраждали.

    Поліція повідомляє, що в Роменській громаді також пошкоджені об’єкти критичної інфраструктури, приватний будинок, адміністративна будівля та десять вантажних автомобілів.

    У Харкові російський безпілотник влучив у балкон четвертого поверху багатоповерхового житлового будинку в Індустріальному районі.

    Пошкоджені фасад і скління будівлі. 30-річний чоловік зазнав гострої реакції на стрес та отримав допомогу медиків.

    Повідомлялося про наслідки російських атак і в Херсоні, де внаслідок влучань виникли пожежі, зокрема загорілася двоповерхова будівля магазину. За даними місцевої влади, є загиблий та поранені.

    На Черкащині, за інформацією начальника ОВА Ігоря Табурця, українські захисники знищили чотири російські безпілотники. Інформації про травмованих або руйнування інфраструктури не надходило.

    Масштаб нічної атаки показує, як Росія продовжує змінювати тактику повітряних ударів по Україні.

    Йдеться вже не лише про великі хвилі звичайних Shahed. Москва одночасно комбінує балістичні ракети, протикорабельні «Онікси», безпілотники різних типів, дрони-імітатори та все більшу кількість швидкісних реактивних БпЛА.

    Саме поєднання різних типів цілей створює особливо складне навантаження на українську протиповітряну оборону. Балістичні ракети мають надзвичайно малий час підльоту та потребують спеціалізованих комплексів перехоплення, тоді як сотні безпілотників одночасно змушують розосереджувати засоби ППО по великій території.

    За даними Міністерства оборони України, лише протягом липня українська ППО перехопила понад 5300 повітряних цілей, тоді як Росія протягом місяця застосувала понад дев’ять тисяч ударних дронів і ракет. У відомстві прямо зазначали, що протиповітряна оборона працює в умовах дефіциту засобів для перехоплення балістики.

    Ніч на 27 серпня показала цю проблему особливо виразно.

    З одного боку, українській ППО вдалося збити або подавити абсолютну більшість із 258 безпілотників та перехопити сім балістичних ракет. З іншого — навіть ті цілі, які прорвали оборону, призвели до загибелі людей, поранень, масштабних пожеж та пошкоджень критично важливої інфраструктури.

    Удари цієї ночі були розтягнуті від Сумщини і Харкова до Одеси, від Київщини до Полтавщини та Запоріжжя.

    Горіли склади, були пошкоджені житлові багатоповерхівки та школи, ракети влучили у промислові підприємства, а удар по енергетичному об’єкту залишив без електрики сім населених пунктів.

    І найпоказовіша цифра всієї атаки — близько третини російських ударних дронів були реактивними. Це може свідчити про подальше нарощування Росією використання швидкісних безпілотників під час комбінованих ударів — нового виклику, до якого Україні доводиться адаптувати систему ППО просто під час війни.

  • Балістика і реактивні дрони пішли хвилями: Росія влаштувала масовану нічну атаку на Україну

    Балістика і реактивні дрони пішли хвилями: Росія влаштувала масовану нічну атаку на Україну

    У ніч проти 27 серпня Росія здійснила масовану комбіновану повітряну атаку на Україну, застосувавши ракети та ударні безпілотники, зокрема реактивного типу. Повітряні тривоги охопили значну частину країни, а вибухи протягом ночі лунали у Києві, Кривому Розі, Запоріжжі, Одесі, на Полтавщині та в інших регіонах. Уже відомо про загиблу та поранених серед цивільного населення, пошкодження житлових будинків, підприємства, навчального закладу та іншої цивільної інфраструктури.

    Одним із головних напрямків нічного удару став Київ. Спочатку Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух ударних безпілотників, зокрема швидкісних реактивних БпЛА, а згодом оголосили загрозу застосування балістичного озброєння. Близько третьої години ночі у столиці пролунали потужні вибухи. Кореспондент Укрінформу також повідомляв про вибухи на тлі попередження Повітряних сил щодо балістичних ракет, які рухалися у напрямку Києва.

    Факт нічних вибухів у столиці окремо підтвердило міжнародне агентство Reuters. Його кореспондент чув вибухи в Києві в той час, коли Росія атакувала Україну ракетами та безпілотниками. Агентство також звернуло увагу, що українські військові окремо оголосили для столиці попередження про балістичну загрозу.

    Згодом почала надходити інформація про наслідки атаки. У Подільському районі Києва уламки впали у дворі житлового будинку. Київська міська військова адміністрація повідомила, що дані про можливих потерпілих та пошкодження уточнюються.

    Ще одну локацію зафіксували у Шевченківському районі. Там уламки впали на території навчального закладу. Таким чином, станом на ранок офіційно було відомо щонайменше про дві локації падіння уламків у столиці.

    Однак Київ був лише одним із напрямків комбінованої атаки. Майже одночасно повідомлення про ракети, безпілотники та вибухи почали надходити з інших областей.

    Особливо серйозного удару зазнав Кривий Ріг. Керівник Ради оборони міста Олександр Вілкул повідомляв про атаку двома балістичними ракетами. Ціллю стало промислове підприємство міста.

    Унаслідок удару поранено двох людей. За попередньою інформацією, їхній стан не був важким. Reuters також підтвердив інформацію про двох постраждалих після ракетного удару по промисловому об’єкту в Кривому Розі.

    Під ударом уночі опинилося і Запоріжжя. За даними місцевої влади, внаслідок нічної атаки по обласному центру поранення отримали щонайменше троє людей — двоє чоловіків та жінка. Пошкоджено автомобіль і кілька будівель, також виникла пожежа.

    Загалом ситуація у Запорізькій області протягом попередньої доби була надзвичайно напруженою. За даними керівника ОВА Івана Федорова, російські війська 738 разів атакували область, під вогнем опинилися 56 населених пунктів. Зафіксовано шість ракетних ударів по Запоріжжю, 17 авіаційних ударів, застосування 482 безпілотників різних модифікацій, 228 артилерійських обстрілів та п’ять ударів із реактивних систем залпового вогню. До поліції надійшло 110 повідомлень про пошкодження житла, автомобілів, господарських споруд та інфраструктури. Загалом за добу в області були поранені семеро людей, серед яких троє дітей.

    Трагічні наслідки російського удару зафіксували на Сумщині. Пізно ввечері 26 серпня російські війська здійснили масовану атаку на Роменську громаду. За інформацією голови Сумської ОВА Олега Григорова, противник спрямував туди попередньо дев’ять безпілотників.

    Частину дронів вдалося знищити силам протиповітряної оборони, однак були влучання по цивільній інфраструктурі. Один із безпілотників уразив житловий будинок.

    Унаслідок атаки загинула 66-річна жінка. Ще четверо людей звернулися по медичну допомогу. Масштаби руйнувань продовжували уточнювати.

    Неспокійною ніч була й на Одещині. Повітряні сили попереджали про рух реактивних безпілотників, а близько 02:10 вибух пролунав в Одесі. Згодом стало відомо про пошкодження внаслідок нічних атак інфраструктури, навчального закладу та багатоповерхового житлового будинку. Станом на ранкові повідомлення інформації про постраждалих не надходило.

    Про вибухи повідомляли також на Полтавщині. За даними українських медіа, вночі Росія застосовувала проти України не лише ударні БпЛА, а й балістичні та швидкісні ракети різних типів. Повітряні сили протягом атаки попереджали про балістичну загрозу та перебування у повітряному просторі реактивних безпілотників.

    Крім того, наслідки зафіксували у Харкові. Російський безпілотник влучив у балкон четвертого поверху багатоповерхового житлового будинку в Індустріальному районі. 30-річний чоловік зазнав гострої реакції на стрес, йому надали медичну допомогу.

    Таким чином, нічна атака 27 серпня мала комбінований і географічно широкий характер. Одночасно під загрозою перебували столиця, центральні, південні, східні та північно-східні області країни. Російські війська поєднували застосування ударних безпілотників із швидкісними засобами ураження та балістичними ракетами, змушуючи українську систему ППО реагувати одразу на різні типи цілей.

    На масштаб атаки звернули увагу і міжнародні медіа. Reuters повідомив, що Росія в ранні години четверга атакувала Україну дронами та ракетами, підтвердивши вибухи у Києві, поранення двох людей у Кривому Розі та ще трьох у Запоріжжі.

    Станом на ранок 27 серпня остаточні масштаби нічного удару ще встановлюються. Повна кількість запущених Росією ракет і безпілотників, а також підсумкові результати роботи української протиповітряної оборони мають бути уточнені Повітряними силами. Тому називати остаточну кількість повітряних цілей або збитих ракет і дронів до офіційного зведення було б передчасно.

    Уже підтверджено, що внаслідок російських атак є загибла та поранені мирні жителі, а пошкодження зафіксовані у житловому секторі, на промисловому підприємстві, території навчального закладу та інших об’єктах цивільної інфраструктури.

    Ніч проти 27 серпня вкотре стала для багатьох регіонів України ніччю повітряних тривог і вибухів — цього разу Росія одночасно застосувала балістичні ракети та різні типи безпілотників, розтягнувши атаку на значну частину території країни.

  • Дрони дісталися Ozon в Оренбурзі: після потужного удару Путін пригрозив Україні «чутливою» відповіддю

    Дрони дісталися Ozon в Оренбурзі: після потужного удару Путін пригрозив Україні «чутливою» відповіддю

    У Росії вранці 23 серпня безпілотники атакували великий логістичний комплекс маркетплейсу Ozon в Оренбурзі. На території об’єкта виникла пожежа, понад 300 працівників евакуювали, а роботу центру призупинили. Це вже другий удар по складах Ozon за дві доби. Паралельно Володимир Путін заявив, що Україна нібито «відкрила скриньку Пандори» ударами по російській економічній інфраструктурі, та пригрозив атаками на найбільш чутливі сектори української економіки. На фронті тим часом зберігається надзвичайно висока інтенсивність боїв, а президент Володимир Зеленський попереджає про великий запас російської балістики й потребу України у сотнях ракет Patriot на зиму.

    У ніч проти 23 серпня безпілотники атакували Оренбурзьку область Росії. Російська влада заявила, що під удар потрапили два промислові об’єкти, серед яких логістичний центр одного з найбільших російських онлайн-ритейлерів Ozon. Reuters із посиланням на губернатора регіону повідомляє, що на території складу зафіксували пошкодження після падіння уламків дронів. Компанія Ozon підтвердила евакуацію понад 300 людей та тимчасове припинення роботи комплексу. Даних про постраждалих немає.

    Мер Оренбурга Альберт Юмаділов повідомив, що після атаки на території логістичного центру виникла пожежа, яку вдалося загасити. Російське Міноборони заявило, що над Оренбурзькою областю нібито перехопили шість безпілотників. Незалежно перевірити кількість збитих апаратів неможливо. Водночас фото та відео, які з’явилися в мережі, показують задимлення в районі комплексу.

    Атака привернула особливу увагу ще й тому, що Оренбург розташований далеко від українського кордону. Крім того, це вже другий за два дні удар по інфраструктурі Ozon. Напередодні, 22 серпня, дрони атакували логістичний центр компанії у Самарській області. Той удар став першим відомим випадком, коли об’єкт Ozon безпосередньо потрапив під атаку в межах нинішньої кампанії ударів по російській економічній інфраструктурі.

    До цього під ударами неодноразово опинялися склади іншого російського маркетплейсу — Wildberries. Українська сторона пояснює кампанію необхідністю вражати об’єкти, які можуть працювати на російську військову економіку, логістику та забезпечення армії. Москва, зі свого боку, називає атаки ударами по цивільній інфраструктурі.

    На тлі серії таких ударів Володимир Путін виступив із новими погрозами Україні. В інтерв’ю російському пропагандисту Павлу Зарубіну він заявив, що Київ нібито «відкрив скриньку Пандори», почавши системно бити по об’єктах російської економіки. За словами Путіна, Росія відповідатиме атаками по «найбільш чутливих» для України економічних напрямках.

    Путін також стверджував, що російські удари є «більш чутливими» і «більш руйнівними», ніж українські. Серед напрямків, на які Москва вже посилює тиск, Reuters називає українську портову та аграрну інфраструктуру, критично важливу для експорту зерна через Чорне море.

    Російський керівник традиційно представив удари РФ як «відповідь» на українські атаки, хоча Росія веде повномасштабну агресію проти України з лютого 2022 року та систематично атакує українські міста, енергетичні об’єкти, порти й промисловість.

    Окремо Путін заявив, що через посередників Москва отримує пропозиції Києва щодо можливих домовленостей, однак назвав їх «екзотичними» та неприйнятними. Він знову повторив, що будь-які переговори, з точки зору Кремля, мають враховувати так звані «реалії на землі», тобто російські територіальні захоплення.

    Українська сторона тим часом попереджає, що Росія продовжує накопичувати значний ракетний потенціал. Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що РФ може мати у запасах приблизно 600–630 балістичних ракет, а її промисловість потенційно здатна вийти на виробництво до 1300 таких ракет на рік.

    За словами президента, українські Повітряні сили розраховують отримати на зимовий період 360 ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Зеленський визнав, що забезпечити таку кількість складно через обмежені світові виробничі потужності. Україна намагається знайти щонайменше 300 ракет, хоча офіційний запит Повітряних сил вищий.

    Раніше Київ домовився зі Сполученими Штатами та компанією Raytheon про перехід до практичної роботи над виробництвом ракет для Patriot із залученням української промисловості. Зеленський також заявляв, що балістичні ракети фактично залишаються одним із головних інструментів російського терору, протидіяти якому без достатньої кількості систем Patriot і боєприпасів до них надзвичайно складно.

    Президент також повідомив про нещодавнє ураження російської пускової установки оперативно-тактичного комплексу «Іскандер» неподалік від українського кордону. За словами Зеленського, Україна намагається не лише перехоплювати ракети вже в повітрі, а й знищувати установки до моменту запуску.

    Бойові дії на землі при цьому залишаються надзвичайно інтенсивними. За уточненими даними Генерального штабу, протягом 22 серпня відбулося близько двох сотень бойових зіткнень. Найбільший тиск російська армія продовжує чинити на сході України, зокрема на напрямках, пов’язаних із Костянтинівкою, Краматорськом і Слов’янськом. У різних оперативних зведеннях за 22 серпня фігурує 197 бойових зіткнень, тому оприлюднена в ранніх повідомленнях цифра 195 могла бути попередньою.

    Зеленський заявив, що Костянтинівка, Слов’янськ та Краматорськ залишаються серед головних стратегічних цілей російського наступу. Він також не виключив, що Росія у перспективі може знову спробувати створити загрозу для Києва, хоча наразі немає підтвердження про формування безпосередньої ударної групи для повторного наступу на столицю.

    Окремою ареною бойових дій залишається окупований Крим. Українські сили протягом останніх тижнів системно атакують радіолокаційні станції, аеродроми, склади, об’єкти зв’язку та логістику російської армії на півострові. У ніч проти 23 серпня українські джерела повідомляли про чергові удари по військовій інфраструктурі в районах Чорноморського, Євпаторії та Джанкоя. Частина інформації щодо конкретних результатів таких атак ще потребує незалежного підтвердження.

    Паралельно Росія продовжує удари по українських регіонах. Уранці 23 серпня російські війська атакували Ізюм Харківської області, де були пошкоджені щонайменше два десятки приватних будинків і є постраждалі. Також повідомлялося про удар по території торговельного об’єкта у Запоріжжі та пошкодження локомотива пасажирського поїзда на Одещині. За повідомленнями української сторони, пасажирів поїзда вдалося завчасно евакуювати, тому обійшлося без жертв.

    Усе це відбувається на тлі різкого розширення війни дронів. Росія нарощує виробництво ударних безпілотників, включно з реактивними моделями, тоді як Україна дедалі частіше проводить далекобійні атаки по військовій та економічній інфраструктурі в глибині території РФ.

    Російське Міноборони заявило, що лише за ніч на 23 серпня нібито було перехоплено 328 українських безпілотників. Незалежно підтвердити цю цифру неможливо, однак масштаб повідомлень про вибухи та атаки в різних регіонах Росії свідчить про значну інтенсивність ударів.

    Удар по Ozon в Оренбурзі став ще одним підтвердженням того, що географія цієї кампанії продовжує розширюватися. Якщо раніше основними цілями були нафтопереробні заводи, військові підприємства та склади пального, тепер під атаки дедалі частіше потрапляє логістична інфраструктура великих російських компаній.

    Реакція Путіна показує, що Кремль сприймає удари по економічній інфраструктурі як дедалі серйознішу загрозу. Його обіцянка бити по «найбільш чутливих» секторах української економіки водночас означає ризик нового посилення атак на порти, енергетику, транспорт і підприємства.

    Таким чином, 1642-й день повномасштабної війни проходить на тлі одночасної ескалації одразу на кількох рівнях: Росія намагається посилювати тиск на фронті та ракетно-дроновий терор, Україна розширює далекобійні удари по російській військовій економіці, а обидві сторони готуються до ще більш складного осінньо-зимового періоду.