За інформацією наших джерел в Офісі Президента, Олексію Кулебі знайшли заміну: з ймовірністю 99% новим очільником Міністерства розвитку громад та територій стане голова КОДА Микола Калашник.
Як зазначає джерело, кандидатура Миколи Калашника вперше з’явилася ще на початку березня, коли стало зрозуміло, що брати на себе складнощі з вирішенням проблем по відновленню не так багато бажаючих, а з урахуванням невизначеності із залученням кредитних коштів це завдання здається “непосильним”.
“Володимир Зеленський коротко переговорив з Миколою Калашником під час робочої поїздки до села Мощун, та залишився задоволений розмовою.
Президент високої думки про Калашника – це один із небагатьох представників зеленої команди з практично нульовим негативним рейтингом.
Після відходу з Дарницької райадміністрації Калашнику вдалося повністю залишити там свою вертикаль, очікується, що і в Київській області він збереже свій вплив.
Хто замінить Миколу Калашника на посту глави КОДА, поки невідомо, але за лаштунками обговорюється одна кандидатура.
Також неясним залишається політичне майбутнє Олексія Кулеби. Щодо останнього розглядаються варіанти відправки за кордон послом чи очолити одне з проблемних держпідприємств, на кшталт “Укрпошти”.
Водночас, крупні гравці ринку “відбудови країни”, такі як “Автострада”, “Автомагістраль” та “Онур”, через своє лобі тиснуть на Офіс Президента, бо для них зупинка роботи наразі рівнозначна банкрутству банкрутств.
За оцінками експертів, ці підприємства без нових великих контрактів втратять оборотні кошти і їм доведеться брати значні позики у банків, що рівнозначно втраті прибутку.
В даному контексті намір власника Автостради Максима Шкіля придбати один із банків-банкрутів – це в першу чергу можливість спробувати мінімізувати втрати в більш прозорих умовах роботи з міжнародними кредитними коштами”, – зазначає джерело.
У Бучі після кількамісячної паузи відновили капітальний ремонт вулиці Амосова. Перерва, за словами міського голови Анатолія Федорука, була пов’язана з необхідністю коригування проєкту — додали два нові заїзди та кільцеву розв’язку. Оновлення збільшило вартість робіт на 1,89 млн грн, при цьому підрядник залишився незмінним — ПП “Автомагістраль” Миколи Скоростецького, ексначальника Служби автодоріг Київщини. Про це пише видання КВ.
Капітальний ремонт 683-метрової вулиці Амосова в Бучі відновився після паузи, яку пояснювали переглядом технічних рішень. За словами мера міста, проєкт доповнили технологічним заїздом до “Епіцентру”, з’їздом до індустріального парку “КИТ” та кільцевим рухом, що об’єднає нову розв’язку.
Замовником проєкту виступає КП “Бучасервіс”. Початкову проєктну документацію у березні підготувало ТОВ “Проектний світ” за 173,41 тис. грн. У червні договір на виконання робіт уклали з ПП “Автомагістраль” на 14,71 млн грн, однак вже наприкінці літа ціну знизили до 4,1 млн грн додатковою угодою.
Після цього місто знову замовило коригування проєкту (173,41 тис. грн) і вже в жовтні вдруге видало підряд “Автомагістралі” — тепер на 12,5 млн грн. Термін виконання залишився незмінним — до кінця 2025 року.
У підсумку загальна вартість робіт за двома договорами становить 16,11 млн грн — майже на 1,9 млн грн більше, ніж передбачала початкова угода.
ПП “Автомагістраль” зареєстроване у 2001 році, нині базується в селі Синяк Бучанського району, а його засновником, директором та кінцевим бенефіціаром є Микола Скоростецький — керівник Служби автомобільних доріг у Київській області у 2005–2007 роках.
У 2020 році Скоростецький балотувався до Житомирської облради від партії “Ліва опозиція”, яка з 2022 року заборонена в Україні через зв’язки з комуністичним рухом.
Компанія є одним із найбільших отримувачів дорожніх підрядів у регіоні — понад 1000 контрактів на 17,35 млрд грн. Помітна частина робіт пов’язана з відбудовою Київщини після бойових дій.
Водночас “Автомагістраль” фігурує в кримінальному провадженні щодо можливого привласнення бюджетних коштів через завищення вартості матеріалів і робіт, частина яких, за версією слідства, могла не виконуватися фактично.
Окрему увагу в місті викликає питання комунікаційної безпеки: попри рішення засекретити адреси критичної інфраструктури, у публічному доступі з’являлися дописи міського голови, де ці локації оприлюднювалися.
Світовий банк оцінив потреби України у відновленні та реконструкції на суму 524 млрд доларів США до 2034 року. Найбільших втрат зазнали житловий сектор, транспорт та енергетика, прямі збитки яких оцінюються у 176 млрд доларів.
Такі дані містяться в оновленій Швидкій оцінці завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4), оприлюдненій Світовим банком.
Станом на 31 грудня 2024 року потреби у відновленні та реконструкції протягом наступного десятиліття оцінюються у майже 524 мільярди доларів США; це включає потреби як у державному, так і в приватному секторах
Як зазначили в представництві ООН в Україні нинішня оцінка, через три роки після повномасштабного вторгнення рф в Україну, приблизно у 2,8 рази перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2024 рік.
За даними представництва ООН, у 2025 році за підтримки донорів уряд України виділив 7,37 мільярдів доларів США (7,12 мільярдів євро) на вирішення пріоритетних завдань у таких сферах, як житло, освіта, охорона здоров’я, соціальний захист, енергетика, транспорт, водопостачання, розмінування та цивільний захист. “Загальний дефіцит фінансування потреб на відновлення та відбудову у 2025 році становить 9,96 мільярдів доларів США (9,62 мільярдів євро). Мобілізація приватного сектору залишається критично важливою для успішного відновлення України”, – ідеться у повідомленні.
Оцінка RDNA4, яка охоплює завдану шкоду за майже три роки з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2024 року, демонструє, що пряма шкода в Україні наразі сягнула 176 мільярдів доларів США (170 мільярдів євро), порівняно зі 152 мільярдами доларів США (138 мільярдів євро) у оцінці RDNA3, оприлюдненій у лютому 2024 року.
Які сектори постраждали найбільше
Найбільш постраждалими секторами є житловий сектор, транспорт, енергетика, торгівля та промисловість, а також освіта.
Згідно з поточною оцінкою, 13% загального житлового фонду було пошкоджено або зруйновано, від чого постраждали понад 2,5 мільйона домогосподарств.
В енергетичному секторі кількість пошкоджених або зруйнованих об’єктів зросла на 70 відсотків з моменту проведення RDNA3, включно з виробництвом, передачею, розподільчою інфраструктурою та централізованим теплопостачанням.
Близько 72% від загальної шкоди припадає на всі сектори, розташованих найближче до лінії зіткнення областей (Донецької, Харківської, Луганської, Запорізької та Херсонської), а також Київської області.
Куди потрібно найбільше коштів
Від загальної суми потреб у довгостроковій перспективі, потреби на відбудову та відновлення є найвищими у житловому секторі, майже 84 мільярди доларів США (81 мільярд євро). Далі йдуть транспортний сектор, майже 78 мільярдів доларів США (75 мільярдів євро), енергетика і видобувна галузь, це майже 68 мільярдів доларів США (66 мільярдів євро), торгівля і промисловість, понад 64 мільярди доларів США (62 мільярди євро) і сільське господарство, понад 55 мільярдів доларів США (53 мільярди євро). У всіх секторах витрати лише на розчищення залишків руйнувань та управління ними сягають майже 13 мільярдів доларів США (12,6 мільярдів євро).
В оцінці визначено та виключено потреби у понад 13 мільярдах доларів США (12,6 мільярдів євро) у восьми секторах, які Україна вже задовольнила за підтримки партнерів та приватного сектору. Наприклад, за даними уряду, у 2024 році на відновлення житлового сектору з державного бюджету та за рахунок донорських коштів було виділено щонайменше 1,2 мільярди доларів США (1,1 мільярда євро). Проведено аварійний ремонт понад 2 000 км доріг, автомагістралей та інших доріг державного значення.
Приватний сектор задовольнив деякі з нагальних потреб, що, як зазначається, підкреслює його важливу роль у процесі відновлення та відбудови. “Багато компаній почали інвестувати в ремонтні роботи та підвищення стійкості, зокрема за допомогою рішень у сфері розподіленої генерації, як-от газові електростанції, сонячні панелі та біогаз. За попередніми оцінками IFC, приватний сектор потенційно може забезпечити третину загальних потреб, що є суттєвим доповненням до державних інвестицій”, – вказується у повідомленні.
У RDNA4 також підкреслюється, що пріоритетність інвестицій у відновлення та відбудову матиме вирішальне значення для вступу України в ЄС та її довгострокової стійкості. Ці зусилля спрямовані на відновлення інфраструктури країни, відродження її економіки та зміцнення інституційної структури відповідно до стандартів ЄС. Відновлення дає можливість не лише відновити зруйноване внаслідок вторгнення, що триває, а й відбудувати країну за принципом “краще ніж було”, впроваджуючи інноваційні рішення та реформи, які відповідають запитам на членство в ЄС. Висновки RDNA4 доповнюють програму реформ та інвестицій Плану України на наступні три роки.
Оцінка підкреслює надзвичайну шкоду, яку росія завдала Україні. ЄС уже підтримує реконструкцію та відновлення України, мобілізуючи більше приватних інвестицій через Ukraine Investment Framework та допомагаючи країні глибше інтегруватися в Єдиний ринок ЄС. Це стане запорукою відновлення України та створить нові можливості для українського та європейського бізнесів
