Khreshchatyknews.com

Позначка: атака дронів

  • “Летіли хвилями з Криму та шести областей РФ”: Україну атакували 229 дронів, ППО збила 212 цілей, але є понад 10 влучань

    “Летіли хвилями з Криму та шести областей РФ”: Україну атакували 229 дронів, ППО збила 212 цілей, але є понад 10 влучань

    У ніч проти 31 травня Росія здійснила одну з наймасштабніших дронових атак останніх тижнів, випустивши по території України 229 ударних та імітаційних безпілотників різних типів. За даними Повітряних сил ЗСУ, сили протиповітряної оборони знищили або подавили 212 повітряних цілей, однак повністю уникнути наслідків атаки не вдалося — зафіксовано щонайменше 14 влучань на 11 локаціях у різних регіонах країни. Станом на ранок тривога залишалася актуальною, оскільки частина ворожих БпЛА все ще перебувала у повітряному просторі України.

    Згідно з інформацією Повітряних сил, окупанти застосували ударні безпілотники типу Shahed, у тому числі реактивні модифікації, а також дрони «Гербера», «Італмас» та безпілотники-імітатори «Пародія». Основною метою таких комбінованих атак є не лише завдання ударів по українських об’єктах, а й перевантаження систем протиповітряної оборони, змушуючи українських військових витрачати ресурси на виявлення та знищення цілей різного типу.

    Повітряні цілі запускалися одразу з семи напрямків. Йдеться про райони Орла, Курська, Брянська, Міллерового, Шаталового та Приморсько-Ахтарська на території Росії, а також з району Гвардійського у тимчасово окупованому Криму. Така географія запусків свідчить про спробу атакувати Україну одночасно з кількох напрямків, ускладнюючи роботу сил ППО та створюючи додаткове навантаження на оборонні системи.

    Для відбиття нічного повітряного нападу були задіяні практично всі складові системи протиповітряної оборони держави. У роботі брали участь винищувальна авіація, підрозділи зенітних ракетних військ, мобільні вогневі групи, сили радіоелектронної боротьби та підрозділи безпілотних систем Сил оборони України. Саме поєднання різних засобів перехоплення дозволило досягти високого відсотка знищених цілей навіть попри значну кількість запущених дронів.

    За попередніми підрахунками, станом на 08:30 українські військові збили або подавили засобами РЕБ 212 ворожих безпілотників. Більшість із них була знищена на півночі та сході країни. Разом з тим зафіксовано 14 влучань ударних дронів на 11 окремих локаціях, а також падіння уламків збитих безпілотників ще на п’яти локаціях. Інформація про масштаби пошкоджень та можливих постраждалих уточнюється місцевою владою та екстреними службами.

    У Повітряних силах наголосили, що атака не завершилася навіть після оприлюднення ранкового зведення. Військові попередили, що в небі залишалися ворожі дрони, тому громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях у разі небезпеки.

    Ця атака відбулася на тлі попереджень української влади про можливу підготовку Росією нового масштабного удару. Напередодні президент України Володимир Зеленський повідомив, що розвідувальні дані свідчать про ризик чергової масованої комбінованої атаки з боку РФ. За словами глави держави, українські спецслужби та військове командування фіксують активність противника, яка може свідчити про підготовку нових ударів по цивільній та критичній інфраструктурі країни.

    Крім того, Міністерство оборони України раніше звернулося до громадян із закликом особливо уважно ставитися до сигналів повітряної тривоги впродовж 30–31 травня. Окремий акцент робився на столиці, де традиційно наприкінці травня відзначають День Києва. Через ризики нових атак українців закликали уникати масових скупчень людей та оперативно реагувати на повідомлення про небезпеку.

    Останніми тижнями Росія систематично збільшує інтенсивність використання ударних безпілотників. За даними відкритих джерел та щоденних зведень Повітряних сил, кількість дронів, які запускаються по Україні за одну ніч, регулярно перевищує сотню. Лише кілька днів тому окупанти застосували понад 120 безпілотників різних типів, а до цього українська ППО відбивала атаки із використанням 147 та навіть 273 дронів за одну ніч.

    Військові експерти звертають увагу, що Росія дедалі частіше використовує змішану тактику. Поряд із ударними Shahed запускаються дешевші дрони-імітатори, завдання яких — виснажувати українську ППО та змушувати сили оборони витрачати ресурси на їхнє виявлення і супровід. Також фіксується використання реактивних модифікацій безпілотників, які мають вищу швидкість і можуть створювати додаткові труднощі під час перехоплення.

    Попри це українська система протиповітряної оборони продовжує демонструвати високу ефективність. Знищення понад двох сотень повітряних цілей за одну ніч стало одним із найрезультативніших показників останнього часу. Водночас навіть незначна кількість проривів може призводити до руйнувань цивільної інфраструктури, тому загроза залишається надзвичайно серйозною.

    Наразі профільні служби продовжують фіксувати наслідки нічної атаки та уточнювати інформацію щодо пошкоджених об’єктів. Українців закликають уважно стежити за офіційними повідомленнями військових адміністрацій та Повітряних сил і не нехтувати правилами безпеки під час повітряних тривог.

  • Вогонь у Новоросійську: після атаки дронів спалахнув найбільший нафтовий термінал РФ у Чорному морі

    Вогонь у Новоросійську: після атаки дронів спалахнув найбільший нафтовий термінал РФ у Чорному морі

    У ніч проти 23 травня один із ключових нафтових вузлів Росії на Чорному морі опинився під ударом безпілотників. У Новоросійську Краснодарського краю після атаки дронів спалахнула пожежа на об’єктах нафтогазової інфраструктури, пов’язаних із найбільшим російським експортним терміналом «Шесхаріс». Інцидент став черговим епізодом масштабної кампанії ударів по енергетичній системі РФ, яку Україна послідовно проводить останніми місяцями.

    Про пожежу повідомило агентство Bloomberg із посиланням на регіональні екстрені служби та супутникові дані NASA FIRMS. За офіційною версією російської влади, займання нібито спричинили уламки збитого безпілотника. Водночас російські служби не уточнили, наскільки серйозних пошкоджень зазнав сам нафтовий комплекс та чи постраждали експортні потужності.

    За попередніми даними, двоє людей отримали поранення, також пошкоджено житловий будинок неподалік промислової зони. У регіоні вночі діяли сигнали повітряної тривоги та режим «безпілотної небезпеки».

    Особливу увагу аналітиків привернув район нафтобази «Грушова», де супутникова система NASA зафіксувала теплову аномалію. Саме цей об’єкт використовується для зберігання сирої нафти та нафтопродуктів перед транспортуванням до термінала «Шесхаріс» — найбільшого російського експортного нафтового вузла на Чорному морі.

    Через «Шесхаріс» Росія відвантажує нафту до міжнародних ринків, зокрема до Туреччини, Азії та частини країн Глобального Півдня. За даними аналітичних платформ, лише минулого місяця через термінал проходило понад 544 тисячі барелів сирої нафти на добу. Об’єкт належить державному оператору «Транснефть», який наразі офіційно не прокоментував наслідки атаки.

    Це вже не перший удар по Новоросійську за останні місяці. У квітні атаки безпілотників тимчасово призводили до перебоїв у роботі «Шесхаріса» та затримок у відвантаженні нафти. Тепер же, на думку експертів, ситуація може бути серйознішою, оскільки удар припав по інфраструктурі зберігання та логістики.

    Новоросійськ має стратегічне значення для російської енергетики. Після втрати частини європейського ринку через санкції Кремль значно збільшив роль чорноморських експортних маршрутів. Саме тому будь-які удари по портах, нафтобазах чи насосних станціях безпосередньо впливають не лише на внутрішню логістику РФ, а й на валютні надходження до російського бюджету.

    Українська сторона офіційно не брала відповідальності за атаку. Водночас Київ раніше неодноразово заявляв, що удари по нафтогазовій інфраструктурі РФ є відповіддю на російські атаки по українській енергосистемі та частиною стратегії послаблення воєнної економіки Кремля.

    Останніми тижнями атаки українських дронів по російських НПЗ та терміналах значно активізувалися. Під ударами опинилися об’єкти в Самарській, Рязанській, Нижньогородській, Волгоградській областях, а також у Краснодарському краї. Частина підприємств була змушена тимчасово скоротити або повністю зупинити переробку нафти.

    Зокрема, Reuters раніше повідомляв про зупинку роботи Рязанського НПЗ, який забезпечував близько 5% усієї нафтопереробки РФ. Також двічі атак зазнав Сизранський НПЗ «Роснефти». За оцінками російських та міжнародних аналітиків, рівень переробки нафти у Росії у травні впав до багаторічних мінімумів.

    У результаті в окремих регіонах РФ уже почали виникати локальні проблеми з пальним. Російські медіа та галузеві експерти повідомляють про зростання цін, перебої з постачанням бензину та ризики дефіциту в період літнього попиту.

    Попри це, Кремль публічно намагається применшувати масштаби проблеми. Речник президента РФ Дмитро Пєсков цього тижня заявив, що ситуація на паливному ринку «залишається стабільною та контрольованою». Однак на тлі серії атак російська влада вже почала обговорювати додаткові обмеження експорту пального та резервні механізми підтримки внутрішнього ринку.

    На думку військових аналітиків, нинішня кампанія ударів має не лише економічний, а й психологічний ефект. Якщо раніше російська енергетична інфраструктура вважалася відносно недосяжною для українських безпілотників, то тепер під ударом регулярно опиняються навіть стратегічні об’єкти за сотні кілометрів від фронту.

    Особливо чутливими стали удари по портовій інфраструктурі Чорного моря. Новоросійськ є не лише головним нафтовим вузлом, а й важливим логістичним центром для експорту зерна, металів та військових вантажів. Саме через нього проходить значна частина морських перевезень РФ після обмеження роботи інших напрямків.

    Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна готова припинити атаки по російській енергетичній інфраструктурі лише за умови взаємного припинення ударів по українських ТЕС, ТЕЦ та енергомережах. Однак після відновлення масованих російських атак взимку та навесні 2026 року Україна суттєво посилила кампанію дронових ударів.

    Аналітики зазначають, що нинішня стратегія дедалі більше нагадує системне виснаження російської енергетичної логістики. Йдеться не лише про фізичне знищення об’єктів, а й про постійне створення ризиків для транспортування, страхування та експорту російської нафти.

    І хоча Росія поки зберігає можливість експортувати значні обсяги сировини, серія ударів по Новоросійську, Рязані, Самарі та інших регіонах демонструє: навіть найважливіші нафтові об’єкти РФ більше не можуть почуватися повністю захищеними.

  • Дрони долетіли до російської хімії: у Пермському краї заявили про атаку на великий промисловий завод

    Дрони долетіли до російської хімії: у Пермському краї заявили про атаку на великий промисловий завод

    У Росії заявили про нову атаку безпілотників на стратегічне промислове підприємство. Вранці 23 травня влада Пермського краю повідомила про удар БПЛА по одному з об’єктів регіону. За даними російських пабліків та українських OSINT-спільнот, імовірною ціллю міг стати великий хімічний комплекс у місті Губаха, який виробляє аміак, карбамід та меламін.

    Про атаку повідомив губернатор Пермського краю РФ. За його словами, кілька безпілотників нібито були «збиті» силами ППО Міноборони РФ та мобільними вогневими групами ще під час підльоту до об’єкта. Російська влада традиційно заявила, що постраждалих немає.

    У регіоні одразу оголосили режими «Безпілотна небезпека» та «Килим», які в Росії вводять під час загрози повітряних атак. Режим «Килим» зазвичай означає обмеження або повне припинення польотів цивільної авіації.

    Водночас російські телеграм-канали та OSINT-спільноти повідомляють, що вибухи могли пролунати в районі хімічного комплексу «АКМ» у Губасі. Саме це підприємство називають імовірною ціллю атаки.

    Комплекс спеціалізується на виробництві аміаку, карбаміду та меламіну — продукції, яка використовується не лише у цивільній хімічній промисловості, а й у виробництві вибухових речовин, добрив та окремих компонентів для оборонного сектору. За відкритими даними, потужність підприємства становить близько 900 тонн аміаку та понад 1600 тонн карбаміду на добу.

    Пермський край розташований далеко від українського кордону — більш ніж за тисячу кілометрів. Тому сама поява безпілотників у цьому регіоні стала черговим сигналом про зростання дальності українських дронових операцій.

    Офіційно українська сторона атаку поки не коментувала. Водночас останніми місяцями удари по російській промисловій та паливній інфраструктурі стали регулярними. Під прицілом дедалі частіше опиняються нафтобази, термінали, військові аеродроми, підприємства оборонної та хімічної промисловості.

    Лише напередодні після атаки безпілотників спалахнула пожежа на великому нафтовому терміналі у Новоросійську Краснодарського краю. Російська влада також тоді заявляла про «успішну роботу ППО», однак відео пожежі швидко розійшлися соцмережами.

    Пермський край є одним із важливих промислових центрів Росії. У регіоні працюють підприємства хімічної, нафтопереробної, оборонної та машинобудівної галузей. Саме тому будь-які атаки на інфраструктуру регіону викликають серйозне занепокоєння російської влади.

    Аналітики зазначають, що українська стратегія ударів дедалі більше концентрується не лише на фронті, а й на глибокому тилу РФ. Основна мета таких атак — ускладнення російської військової логістики, створення економічного тиску та виснаження системи ППО, яку Кремль змушений розтягувати на величезній території.

    Особливу увагу зараз приділяють саме хімічним підприємствам та нафтогазовій інфраструктурі. Російська промисловість значною мірою працює на забезпечення війни проти України, а паливний та хімічний сектори залишаються критично важливими для функціонування армії РФ.

    На тлі регулярних атак російські регіони дедалі частіше вводять обмеження на роботу аеропортів, мобільного зв’язку та навігаційних систем. У деяких областях РФ уже створюють додаткові мобільні вогневі групи та встановлюють антидронові системи навколо стратегічних об’єктів.

    Водночас навіть попри посилення захисту кількість атак по російській території продовжує зростати. За оцінками західних експертів, Україна суттєво масштабувала виробництво далекобійних безпілотників у 2025–2026 роках і тепер здатна регулярно уражати цілі далеко за межами прикордонних регіонів РФ.

    Російська влада традиційно намагається мінімізувати масштаби таких інцидентів. Однак дедалі частіше відео вибухів, пожеж та роботи ППО з’являються у соцмережах ще до офіційних заяв.

    На цьому тлі удари по тилових регіонах РФ стають не лише військовим, а й психологічним фактором. Війна, яку Кремль роками намагався утримувати подалі від більшості російських міст, дедалі відчутніше заходить углиб самої Росії.

  • Бойова частина “шахеда” застрягла у стіні 15-го поверху: в Одесі провели унікальну спецоперацію над прірвою

    Бойова частина “шахеда” застрягла у стіні 15-го поверху: в Одесі провели унікальну спецоперацію над прірвою

    В Одесі вибухотехніки та рятувальники провели одну з найнебезпечніших операцій від початку року — із житлової багатоповерхівки дістали нерозірвану бойову частину російського дрона-камікадзе типу Shahed. Після нічної атаки безпілотник влучив у висотний будинок і буквально застряг у стіні на рівні 15 поверху, залишивши всередині 50-кілограмову вибухівку.

    Про успішне завершення спецоперації повідомили у Головному управлінні Національної поліції в Одеській області. За даними правоохоронців, бойова частина дрона не здетонувала під час удару, однак залишалася активною та становила смертельну небезпеку для мешканців будинку і рятувальників.

    Операцію проводили в умовах підвищеного ризику. До роботи залучили вибухотехнічну службу поліції, фахівців ДСНС та підрозділи радіаційного, хімічного і біологічного захисту. Особливу увагу привернула робота начальника управління вибухотехнічної служби ГУНП в Одеській області Михайла Берлінського, який піднявся до пошкодженого дрона на спеціальному підйомнику.

    На кадрах, оприлюднених поліцією, видно, як фахівець фактично зависає над прірвою біля понівеченої стіни багатоповерхівки та вручну проводить розрядження бойової частини. Через будь-який необережний рух могла статися детонація, яка призвела б до нових руйнувань і жертв.

    У поліції наголосили, що операція вимагала максимальної точності, адже вибухівка перебувала у нестабільному стані після удару. Після успішного вилучення боєприпасу фахівці ДСНС провели додаткове обстеження залишків безпілотника, перевіривши їх на наявність небезпечних речовин та радіаційного забруднення.

    Лише після підтвердження безпеки бойову частину транспортували у спеціально визначене місце для контрольованого знищення.

    У ніч на 20 травня Росія здійснила чергову масштабну комбіновану атаку по Україні. Під ударами опинилися Одеса, Дніпро, Харків, Сумщина та низка інших регіонів. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, окупанти застосували балістичну ракету “Іскандер-М”, а також 154 безпілотники різних типів, серед яких були ударні “шахеди”, реактивні модифікації дронів та безпілотники-імітатори.

    Українська протиповітряна оборона збила 131 ворожий БПЛА, однак частина дронів досягла цілей. Одеса вкотре стала однією з головних мішеней атаки.

    Після початку масованих ударів Росія дедалі частіше використовує модернізовані “шахеди”, які можуть нести збільшену бойову частину або оснащуватися новими системами наведення. Військові експерти зазначають, що російська армія також активно комбінує ударні дрони з дронами-обманками, намагаючись перевантажити українську систему ППО.

    Останніми місяцями фіксується й інша небезпечна тенденція — безпілотники дедалі частіше атакують густонаселені райони міст. У випадку з Одесою дрон влучив безпосередньо у житлову багатоповерхівку, а той факт, що бойова частина не вибухнула одразу, фактично врятував десятки людей.

    Водночас саме це створило нову загрозу. У подібних ситуаціях будь-яка вібрація, перепад температури чи механічний вплив можуть спровокувати детонацію. Саме тому операції із знешкодження таких боєприпасів вважаються одними з найнебезпечніших у роботі вибухотехніків.

    В Одеській області після атаки також посилили перевірки житлових районів на предмет уламків та нерозірваних боєприпасів. Мешканців закликають не наближатися до підозрілих предметів і негайно повідомляти про них рятувальників або поліцію.

    На тлі регулярних масованих атак ситуація з безпекою у прифронтових та південних регіонах продовжує погіршуватися. У Дніпропетровській області вже оголосили обов’язкову евакуацію з частини населених пунктів через загрозу нових ударів та наближення бойових дій.

    За словами українських військових, Росія продовжує робити ставку на виснаження української ППО та психологічний тиск на цивільне населення. Саме тому удари по житловій забудові та цивільній інфраструктурі стають дедалі частішими.

    Попри це, у ДСНС та поліції наголошують: злагоджена робота служб дозволяє мінімізувати наслідки навіть у надзвичайно складних ситуаціях. Випадок в Одесі вже називають унікальним через висоту проведення операції, складність доступу до боєприпасу та ризики для вибухотехніків.

  • Росія атакувала китайське торговельне судно “Шахедом” у Чорному морі

    Росія атакувала китайське торговельне судно “Шахедом” у Чорному морі

    Російські сили в нічний час завдали удару ударним безпілотником типу “Шахед” по китайському торговельному судну в акваторії Чорного моря. Про це повідомив речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук, наголосивши, що інцидент став черговим свідченням небезпечної ескалації в регіоні та непередбачуваності російських атак у морській зоні.

    За його словами, удар було завдано під час нічної атаки російських сил із застосуванням дронів-камікадзе, які регулярно використовуються для ударів по українській портовій та прибережній інфраструктурі. Цього разу, як зазначається, ціллю стало іноземне цивільне торговельне судно, що ходило під китайським прапором або було пов’язане з китайським судновласником. Обставини інциденту та точне місце ураження наразі уточнюються, однак сам факт атаки на судно, яке не бере участі у військових діях, викликав додаткову увагу з боку військових і міжнародних спостерігачів.

    Плетенчук у своєму повідомленні звернув увагу на незвичність вибору цілі та іронічно зауважив, що складно пояснити логіку російських військових, які в межах масованої дронової атаки вдарили по торговельному судну Китаю в Чорному морі. Його заява підкреслює загальну тенденцію, яку у ВМС України фіксують останніми місяцями: розширення географії та типів цілей під час російських атак, коли під загрозою опиняються не лише військові об’єкти, а й цивільна інфраструктура та міжнародне судноплавство.

    За попередніми даними, внаслідок удару обійшлося без загиблих або поранених серед екіпажу. Водночас інформація про можливі пошкодження корпусу судна, вантажу або навігаційних систем уточнюється. Рятувальні та аварійні служби, за наявними даними, були залучені для оцінки наслідків інциденту та забезпечення безпеки судноплавства в районі атаки.

    У Військово-морських силах ЗСУ наголошують, що подібні випадки становлять серйозну загрозу для міжнародної морської торгівлі в Чорному морі, яке через війну вже стало одним із найризикованіших регіонів для цивільного судноплавства. Навіть судна, що не мають жодного відношення до конфлікту, дедалі частіше опиняються в зоні потенційного ураження, що підриває стабільність морських логістичних маршрутів і підвищує страхові та операційні ризики для перевізників.

    Цей інцидент також накладається на попередні випадки ураження цивільних суден у регіоні. Зокрема, раніше російські удари вже пошкоджували торговельні кораблі під прапорами інших держав під час атак на портову інфраструктуру України, зокрема в районі Ізмаїла. Такі епізоди, за оцінками експертів, формують довгострокову кризу безпеки в Чорному морі, де межа між військовими і цивільними цілями фактично розмивається через активне застосування безпілотних систем та ракетного озброєння.

    Аналітики зазначають, що інцидент із китайським судном може мати також дипломатичні наслідки, оскільки Китай традиційно підтримує обережну позицію щодо війни Росії проти України та водночас є важливим торговельним партнером багатьох країн регіону. Ураження судна, пов’язаного з китайською стороною, потенційно може викликати додаткову напругу у міжнародних відносинах, хоча офіційних реакцій Пекіна на момент повідомлення не надходило.

    У ВМС України наголошують, що ситуація в Чорному морі залишається вкрай напруженою, а ризики для цивільного судноплавства продовжують зростати через регулярні російські атаки із застосуванням дронів і ракет.

  • Росія випустила по Україні майже 300 дронів за ніч: ППО збила або подавила 269 цілей

    Росія випустила по Україні майже 300 дронів за ніч: ППО збила або подавила 269 цілей

    У ніч проти 16 травня Росія здійснила одну з наймасштабніших дронових атак останніх тижнів, застосувавши 294 безпілотники різних типів. Сили протиповітряної оборони України повідомили про знищення або подавлення 269 повітряних цілей, однак зафіксовано й низку влучань та падінь уламків у кількох регіонах країни.

    Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

    За даними військових, Росія атакувала Україну ударними безпілотниками типу Shahed-136, а також дронами “Гербера”, “Італмас” і безпілотниками-імітаторами “Пародія”, які окупанти активно використовують для перевантаження української системи ППО та виснаження мобільних вогневих груп.

    Повітряні сили уточнили, що сили оборони працювали одразу на кількох напрямках — на півночі, сході, півдні та в центральних областях України. Частину цілей було збито вогневими засобами, іншу — подавлено засобами радіоелектронної боротьби.

    Попри високий відсоток перехоплення, повністю уникнути наслідків атаки не вдалося. За офіційною інформацією, зафіксовано влучання 20 ударних безпілотників на 15 різних локаціях. Ще на 9 локаціях впали уламки збитих дронів.

    Станом на ранок 16 травня, як зазначили у Повітряних силах, у повітряному просторі України ще залишалися окремі російські безпілотники, по яких продовжували працювати сили ППО.

    Одним із головних напрямків удару цієї ночі стала Одеська область. Російські війська атакували об’єкти критичної, житлової та портової інфраструктури в Ізмаїльському районі. За попередніми даними, постраждали двоє людей. Місцева влада повідомляла про пошкодження будівель та пожежі після ударів.

    Масована атака відбулася на тлі нової хвилі російського повітряного терору та посилення використання дронів-камікадзе. Останніми місяцями Росія значно збільшила кількість комбінованих атак, поєднуючи ударні БпЛА, крилаті ракети та дрони-імітатори.

    Аналітики зазначають, що Кремль намагається перевантажити українську протиповітряну оборону, змушуючи її витрачати дорогі ракети ППО навіть на дешеві хибні цілі. Саме тому дедалі частіше російські атаки супроводжуються одночасним запуском великої кількості “Шахедів” та дронів-приманок.

    Крім того, останні удари відбуваються на тлі заяв президента Volodymyr Zelenskyy про те, що українська розвідка отримала документи щодо можливих нових ударів РФ по так званих “центрах ухвалення рішень” в Україні. За словами глави держави, серед потенційних цілей росіяни розглядали адміністративні та урядові об’єкти у Києві.

    Тим часом міжнародні партнери України продовжують наголошувати на необхідності посилення української ППО. Після останніх атак українська влада вкотре закликала союзників пришвидшити передачу додаткових систем протиповітряної оборони, зокрема комплексів Patriot missile system та сучасних засобів боротьби з безпілотниками.

    Нагадаємо, попередні масовані удари Росії вже призводили до значних пошкоджень енергетичної, житлової та транспортної інфраструктури в різних областях України. У ніч проти 14 травня російські війська також здійснили комбіновану атаку по Києву та інших містах, внаслідок якої були загиблі та десятки постраждалих.

  • Ужгород уперше атакували дрони: є влучання в критичну інфраструктуру

    Ужгород уперше атакували дрони: є влучання в критичну інфраструктуру

    Уперше з початку повномасштабної війни Ужгород зазнав атаки російських ударних безпілотників, унаслідок чого в місті пролунали вибухи та зафіксовано влучання по об’єктах критичної інфраструктури. Подія стала безпрецедентною для Закарпаття, адже регіон тривалий час вважався відносно тиловим і не перебував під регулярними ударами дронів-камікадзе.

    Близько 15:00 у Закарпатській області було оголошено повітряну тривогу через загрозу застосування російських безпілотників. Вже за годину ситуація почала стрімко загострюватися — у повітряному просторі регіону зафіксували рух ворожих БпЛА. Про це повідомив очільник Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький, закликавши мешканців негайно прямувати в укриття та не ігнорувати сигнали тривоги.

    Паралельно Повітряні сили України повідомляли про зміну траєкторії дронів та їхній рух у напрямку різних населених пунктів області, зокрема Мукачева. Ситуація розвивалася динамічно, а кількість повітряних цілей у регіоні зростала.

    Близько 16:32 в Ужгороді пролунали перші вибухи. За даними журналіста Віталій Глагола, у місті було зафіксовано щонайменше кілька влучань. Попередньо один із російських дронів влучив в об’єкт критичної інфраструктури в районі мікрорайону Дравці. Ще один удар, за попередньою інформацією, припав на район мікрорайону Табла, де безпілотник міг уразити будівлю в промисловій зоні поблизу підприємства «Турбогаз Ужгород».

    Це підприємство спеціалізується на виробництві обладнання для нафтогазової галузі та енергетичної інфраструктури, зокрема для транспортування й зберігання енергоресурсів. Саме тому цей напрямок атаки розглядається як потенційно прицільний удар по промислових потужностях регіону.

    Окремо повідомлялося про ще один вибух у районі вулиці Карпатської України. У різних частинах міста протягом атаки було чутно роботу систем протиповітряної оборони та стрілецьку стрільбу, що свідчить про спроби збити або подавити інші дрони, які перебували в повітрі над містом.

    Після завершення активної фази повітряної тривоги міський голова Богдан Андріїв підтвердив, що Ужгород уперше з початку повномасштабного вторгнення Росії зазнав атаки ворожих безпілотників. За його словами, внаслідок ударів зафіксовано влучання в об’єкт критичної інфраструктури, однак, за попередніми даними, жертв і постраждалих серед цивільного населення немає.

    Водночас ситуація в регіоні залишалася напруженою і після ударів по обласному центру. Повідомлялося про нові повітряні цілі в межах Закарпатської області, а також про загрозу повторних атак. Зокрема, за даними місцевих джерел, дрони фіксувалися в напрямку Мукачева, що змусило систему ППО та екстрені служби продовжувати роботу в посиленому режимі.

    Під ударом опинилися й інші населені пункти області. У місті Свалява зафіксовано влучання в об’єкт енергетичної інфраструктури, після чого виникла пожежа. Місцеві служби були змушені оперативно реагувати на наслідки атаки, аби не допустити подальшого поширення вогню та можливих аварій у енергосистемі.

    Загалом, за словами керівництва області, це була наймасованіша атака на Закарпаття від початку повномасштабної війни. Вибухи фіксувалися одразу в кількох громадах, а повітряна тривога тривала протягом тривалого часу через постійну появу нових повітряних загроз.

    На тлі атаки місцева влада та військові адміністрації наголошували на необхідності суворо дотримуватися правил безпеки та не залишати укриттів до офіційного відбою тривоги. Наразі в Ужгороді та області продовжують працювати екстрені служби, які оцінюють масштаби руйнувань, перевіряють стан інфраструктури та ліквідовують наслідки ударів.

    Ситуація залишається контрольованою, однак наслідки атаки ще уточнюються, а регіон перебуває у стані підвищеної готовності через ризик повторних ударів.

  • Ексглава МЗС Словаччини розкритикував Фіцо через російські дрони біля кордону України

    Ексглава МЗС Словаччини розкритикував Фіцо через російські дрони біля кордону України

    Ексміністр закордонних справ Словаччини Іван Корчок різко розкритикував політику прем’єр-міністра Роберта Фіцо щодо Росії після того, як російські ударні безпілотники під час масованої атаки по Україні наблизилися до кордонів Словаччини, зокрема в районі Ужгорода. Про це він написав у соцмережі X, коментуючи нічні події та реакцію словацької влади.

    За словами Корчка, поява російських дронів поблизу словацького кордону є прямим наслідком політичного курсу уряду Фіцо щодо Москви. Він наголосив, що подібні інциденти демонструють, як війна Росії проти України безпосередньо впливає на безпеку сусідніх держав ЄС і НАТО.

    “Сьогодні Росія атакує Ужгород. Це на наших кордонах. Ось і результат Фіцової ‘мирної політики’ щодо Путіна”, — заявив колишній очільник словацького МЗС, підкресливши, що такі дії Кремля становлять загрозу не лише Україні, а й усьому регіону Центральної Європи.

    На тлі атаки Словаччина тимчасово призупиняла роботу одного з прикордонних пунктів пропуску з Україною приблизно на дві години. Рішення було ухвалене з міркувань безпеки після фіксації повітряної загрози поблизу державного кордону.

    Інцидент із російськими безпілотниками стався на тлі загострення ситуації в західних регіонах України, які раніше вважалися відносно безпечними через географічну віддаленість від лінії фронту. Однак останні місяці Росія дедалі частіше завдає ударів по інфраструктурі в західній частині країни, використовуючи дрони-камікадзе та ракети.

    Водночас увагу привернула й реакція сусідніх країн. Зокрема, в Угорщині, де нещодавно відбулася зміна уряду, вперше за весь час повномасштабної війни викликали посла Росії до Міністерства закордонних справ через удари російських дронів по Закарпатській області. Це рішення розглядають як помітне посилення дипломатичної реакції Будапешта.

    Критика на адресу Роберта Фіцо з боку Івана Корчка вписується у ширшу політичну дискусію в Словаччині щодо зовнішньополітичного курсу країни. Чинний прем’єр неодноразово виступав із заявами про необхідність відновлення діалогу з Росією та скорочення військової підтримки України, що викликає суперечки як усередині країни, так і серед партнерів у Європейському Союзі.

    Особливо резонансною стала поїздка Фіцо до Москви 9 травня, коли він став одним із небагатьох європейських лідерів, які відвідали російську столицю та провели зустріч із Володимиром Путіним. Після візиту він заявив, що Україна нібито повинна вести прямі переговори з російським керівництвом, якщо прагне завершення війни.

    Ця поїздка викликала різку реакцію в частині європейських політичних кіл, які розцінили її як сигнал відходу від спільної позиції ЄС щодо Росії. Водночас у Братиславі перед візитом заявляли, що Фіцо мав намір передати Путіну певні “послання” від українського керівництва, однак згодом у Кремлі повідомили, що жодних офіційних послань від української сторони не отримували.

    Після інциденту з російськими дронами поблизу кордонів Словаччини дискусія про безпеку регіону та політику щодо Росії знову загострилася. Експерти відзначають, що навіть епізодичні наближення бойових безпілотників до території ЄС підсилюють занепокоєння країн Центральної Європи та можуть впливати на їхні внутрішньополітичні дебати щодо війни в Україні та відносин із Кремлем.

  • Угорщина вперше викликає посла РФ через удари по Закарпаттю

    Угорщина вперше викликає посла РФ через удари по Закарпаттю

    Влада Угорщини вперше офіційно викликала посла Російської Федерації до Міністерства закордонних справ після російської повітряної атаки на територію України, зокрема на Закарпатську область. Про це заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, коментуючи результати першого засідання нового складу уряду, повідомляє угорське медіа HVG

    За словами Мадяра, уряд Угорщини рішуче засуджує російський удар по західних регіонах України, включно із Закарпаттям, який відбувся 13 травня в межах масованої атаки РФ. Він наголосив, що цей інцидент став одним із ключових питань урядового засідання, після якого було ухвалено рішення про дипломатичну реакцію.

    Як повідомляється, міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан запросила російського посла до МЗС на офіційну зустріч, яка має відбутися у четвер о 11:30. Під час цієї розмови угорська сторона планує вимагати пояснень щодо атак на територію України поблизу угорського кордону.

    У Будапешті зазначили, що йдеться щонайменше про п’ять ударів дронами по Закарпатській області. За попередніми даними угорської сторони, у місті Свалява було пошкоджено об’єкти енергетичної та транспортної інфраструктури, зокрема трансформатор і залізничну станцію. В Ужгороді ударів зазнав один із промислових об’єктів.

    Цей крок угорського уряду вже називають помітною зміною дипломатичної практики Будапешта щодо Росії. Раніше, за часів попереднього міністра закордонних справ Петера Сійярто, Угорщина утримувалася від виклику російського посла навіть після масштабних російських атак по території України, включно із Закарпаттям. Це неодноразово ставало предметом критики з боку угорських опозиційних політиків і незалежних медіа, які звинувачували уряд у надто м’якій позиції щодо Москви.

    Нова міністерка закордонних справ Аніта Орбан після останніх подій заявила про “глибоке засудження” російських ударів і наголосила, що ситуація буде детально розглянута на рівні уряду. За її словами, Угорщина відстежує наслідки атак та має інформацію про використання безпілотників у регіоні.

    Варто зазначити, що Закарпаття традиційно вважається одним із найбільш безпечних регіонів України через географічну віддаленість від фронту та близькість до кордонів ЄС і НАТО. Саме тому будь-які удари по цій території викликають підвищену увагу сусідніх держав, зокрема Угорщини, яка має спільний кордон із Закарпатською областю.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга вже відреагував на заяву Будапешта, відзначивши оперативність нової очільниці угорського МЗС та подякувавши за публічне засудження російських ударів. Українська сторона неодноразово наголошувала, що удари по західних регіонах є частиною ширшої стратегії РФ, спрямованої на руйнування критичної інфраструктури по всій території країни.

    Експерти відзначають, що рішення про виклик російського посла може мати як політичне, так і символічне значення. З одного боку, це сигнал про посилення реакції Угорщини на безпекові загрози біля її кордонів. З іншого — спроба нового уряду продемонструвати більш збалансовану позицію в європейському контексті, де Будапешт часто критикують за надто обережну або навіть лояльну риторику щодо Кремля.

    Водночас поки що невідомо, чи означатиме цей дипломатичний крок довгострокову зміну політики Угорщини щодо Росії, чи є реакцією лише на конкретний інцидент поблизу кордону та внутрішньополітичний тиск. У будь-якому разі, подія вже стала помітним сигналом у регіональній дипломатії та привернула увагу як в Україні, так і в країнах ЄС.

  • Після ударів дронів завод “Лукойлу” в Пермі повністю зупинив роботу

    Після ударів дронів завод “Лукойлу” в Пермі повністю зупинив роботу

    Пермський нафтопереробний завод у Росії, який належить компанії Лукойл, повністю припинив роботу після атак безпілотників 7 травня. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела в галузі та співрозмовників, обізнаних із ситуацією навколо підприємства.

    За інформацією агентства, після ударів на території НПЗ виникла масштабна пожежа, а також були пошкоджені ключові технологічні установки, без яких завод не може продовжувати переробку нафти. Через загрозу подальших пошкоджень та необхідність аварійної перевірки обладнання керівництво підприємства терміново зупинило три основні установки первинної перегонки нафти, а також частину вторинних виробничих потужностей.

    Джерела Reuters стверджують, що наразі завод повністю простоює, а ремонт може затягнутися на кілька тижнів. Фахівці оцінюють масштаби пошкоджень та визначають, яке обладнання потребує повної заміни. Частина установок могла зазнати критичних ушкоджень через вогонь та перебої в роботі систем охолодження.

    Ситуацію ускладнює те, що одна з ключових установок підприємства — CDU-4 — не працювала ще з 30 квітня після попередньої атаки безпілотників. Таким чином, останній удар фактично добив виробничий цикл заводу та повністю паралізував його роботу.

    Пермський НПЗ вважається одним із найбільших нафтопереробних підприємств Росії та відіграє важливу роль у забезпеченні паливом внутрішнього ринку країни. За підсумками 2024 року завод переробив близько 12,6 мільйона тонн нафти — це приблизно 250 тисяч барелів на добу. Підприємство виробляє бензин, дизельне паливо, кокс, мазут та інші нафтопродукти, значна частина яких використовується як у цивільному секторі, так і для потреб російської промисловості та логістики.

    Лише за минулий рік завод випустив близько 2 мільйонів тонн бензину та понад 5,3 мільйона тонн дизельного пального. Також підприємство виробило приблизно 700 тисяч тонн коксу та 200 тисяч тонн мазуту. Експерти зазначають, що тривала зупинка такого об’єкта може створити додатковий тиск на російський ринок пального, особливо в період активного літнього попиту.

    Перм розташована більш ніж за 1500 кілометрів від українського кордону, тому атака на цей об’єкт вкотре демонструє здатність українських безпілотників уражати стратегічну інфраструктуру глибоко на території Росії. За останній рік подібні удари по НПЗ, нафтобазах та логістичних об’єктах у РФ стали регулярними.

    Офіційно українська влада традиційно не підтверджує причетність до більшості атак на території Росії, однак джерела в українських спецслужбах раніше неодноразово повідомляли про операції проти об’єктів російського паливно-енергетичного комплексу. Зокрема, в ніч проти 29 квітня, за даними українських медіа, фахівці Центру спецоперацій “Альфа” СБУ атакували лінійну виробничо-диспетчерську станцію “Пермь”, яка є важливою частиною системи транспортування нафти.

    На тлі повномасштабної війни удари по російських НПЗ стали однією з ключових складових стратегії тиску на російську економіку. Аналітики зазначають, що нафтогазовий сектор залишається головним джерелом валютних надходжень до бюджету РФ, а пошкодження інфраструктури створює не лише економічні, а й логістичні проблеми для Москви.

    Останні місяці Росія вже зіткнулася з низкою проблем у нафтопереробній галузі. Через атаки дронів та аварії окремі НПЗ були змушені скорочувати обсяги виробництва або тимчасово припиняти роботу. На цьому тлі російська влада періодично вводила обмеження на експорт бензину для стабілізації внутрішнього ринку та стримування зростання цін.

    Попри спроби Кремля посилити протиповітряну оборону навколо стратегічних об’єктів, удари по енергетичній інфраструктурі РФ тривають. Експерти звертають увагу, що навіть короткострокові перебої в роботі великих НПЗ здатні впливати не лише на російський ринок, а й на глобальні ціни на нафту та нафтопродукти, особливо в умовах нестабільності на Близькому Сході та зростання ризиків для світових поставок енергоносіїв.