Khreshchatyknews.com

Позначка: артеріальний тиск

  • Стрес без причини: чому понеділок шкодить навіть пенсіонерам

    Стрес без причини: чому понеділок шкодить навіть пенсіонерам

    Понеділок — це не просто символ нового тижня, а й день, який може нести реальну загрозу здоров’ю. Згідно з новим міжнародним дослідженням, початок тижня спричиняє тривалий стрес навіть у людей, які не працюють, і може призводити до серцево-судинних захворювань.

    Стрес у понеділок: не лише настрій, а й біологія

    Дослідники з Університету Гонконгу, проаналізувавши дані понад 3 500 учасників із Великої Британії (дослідження ELSA), виявили: літні люди, які повідомляли про тривожність саме в понеділок, мали майже на чверть вищий рівень кортизолу — гормону стресу — у зразках волосся. А це означає, що стрес не просто миттєвий, а накопичується в організмі місяцями.

    І що цікаво — ефект «тривожного понеділка» однаково проявлявся як у працюючих, так і в пенсіонерів. Це вказує на те, що проблема не в самій роботі, а у психологічному та біологічному значенні понеділка як «точки старту» нового циклу життя.

    Понеділок і серце: не випадковий збіг

    Дослідники пов’язують понеділковий стрес із порушенням роботи гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі (ГГНВ) — системи, яка регулює рівень кортизолу. При її хронічній активації організм зазнає руйнівного впливу: підвищується артеріальний тиск, знижується чутливість до інсуліну, порушується робота імунної системи.

    Це може пояснити той факт, що саме в понеділки медики фіксують зростання випадків серцевих нападів майже на 20%.

    Понеділки вкорінені в нас глибше, ніж ми думаємо

    Один із авторів дослідження, професор Тарані Чандола, наголошує: навіть після завершення трудової діяльності понеділок продовжує викликати біологічну реакцію. «Це не про офіс чи ранкові наради. Це про ритм життя, який ми вбираємо роками, і який залишає відбиток у фізіології», — пояснює він.

    Наслідки для медицини і профілактики

    Науковці сподіваються, що краще розуміння понеділкового стресу допоможе розробити нові стратегії профілактики серцево-судинних захворювань, особливо серед людей похилого віку. Ідеться не лише про психоемоційне благополуччя, а й про довготривалий вплив дня тижня на фізіологію.

  • Коли тиск «грає» проти вас: чим небезпечні гіпертонія та гіпотонія

    Коли тиск «грає» проти вас: чим небезпечні гіпертонія та гіпотонія

    Артеріальний тиск — це ключовий показник здоров’я серцево-судинної системи. Він вимірюється у міліметрах ртутного стовпа (мм рт. ст.) і має два значення: систолічний (під час скорочення серця) та діастолічний (у фазу його розслаблення). Нормою вважається тиск 120/80 мм рт. ст., але як підвищення, так і зниження цих показників можуть бути загрозливими для життя.

    Високий тиск: тиха загроза

    Гіпертонія — стан, за якого артеріальний тиск піднімається до 140/90 мм рт. ст. і вище. Це може статися як унаслідок захворювань (серця, нирок, ендокринної системи), так і через спосіб життя: надмірне споживання солі, алкоголю, паління, відсутність фізичної активності, вік, стрес.

    Підступність гіпертонії полягає в її безсимптомному перебігу. Людина може не відчувати жодних змін, поки не настане гіпертонічний криз, інсульт чи серцевий напад. У деяких випадках гіпертонія проявляється запамороченням, головним болем, слабкістю, кровотечею з носа або нечітким зором. Без лікування цей стан може призвести до інвалідності або смерті.

    Низький тиск: не такий вже й безпечний

    Гіпотонією вважається тиск нижче 90/60 мм рт. ст. І хоча іноді це може бути індивідуальною нормою, особливо у молодих та худих людей, у багатьох випадках це сигнал про проблему в організмі.

    Причинами гіпотонії можуть бути зневоднення, вагітність, захворювання серця, значна крововтрата, інфекції, ендокринні розлади, дефіцит вітамінів і мікроелементів, а також приймання певних ліків.

    Симптоми гіпотонії включають запаморочення, слабкість, нудоту, знижену концентрацію уваги, затуманений зір і навіть непритомність. Такий стан особливо небезпечний у літньому віці, адже може спричинити падіння та серйозні травми, а в окремих випадках — шок або інсульт.

    Контроль артеріального тиску — невід’ємна частина турботи про здоров’я. Якщо ви регулярно відчуваєте симптоми або маєте тиск за межами норми, важливо звернутися до лікаря. І гіпертонія, і гіпотонія здатні зіпсувати якість життя і навіть поставити його під загрозу. Своєчасна діагностика та корекція способу життя — перший крок до профілактики серйозних ускладнень.

  • В Україні зросла кількість інсультів через стрес і гіпертонію

    В Україні зросла кількість інсультів через стрес і гіпертонію

    В Україні спостерігається різке збільшення випадків інсультів, викликаних артеріальною гіпертонією, яку провокують стресові ситуації. Цю тенденцію медики вже називають «воєнною» хворобою. За словами Марії Прокопів, завідувачки кафедри неврології Київського національного університету імені Богомольця, стрес, що супроводжує війну, значно посилює ризики серцево-судинних захворювань, зокрема інсультів.

    “Все більше хворих доставляє «швидка»,” — зазначила Прокопів у своєму інтерв’ю для «Главкома». За її словами, з початку війни зросла кількість випадків, коли люди не чекають на покращення і не йдуть до поліклінік, а одразу викликають швидку допомогу. Цей факт має позитивний ефект, оскільки «швидка» може діагностувати інсульт на місці і доставити пацієнта в лікарню вчасно, що значно покращує шанси на одужання. Зокрема, кількість випадків, коли пацієнти потрапляють до лікарні в межах терапевтичного вікна, тобто упродовж 4,5 годин після інсульту, зросла на 20%.

    Однак медики також фіксують зростання числа пізніх звернень. Такі пацієнти мають набагато гірші прогнози, оскільки пізніше початок лікування значно ускладнює процес відновлення і підвищує ризик смерті. Особливо тривожним є те, що частина людей відмовляється від госпіталізації, навіть коли вона є критично необхідною. Відсоток таких випадків зростає і наразі становить 13,2%.

    Окрему увагу фахівці звертають на роль стресу в розвитку інсультів. За словами Прокопів, стрес викликає гостре підвищення артеріального тиску, що, в свою чергу, може призвести до інсульту. Стан, який медики визначають як стрес-індуковану артеріальну гіпертензію, набуває все більшої поширеності серед українців, особливо на тлі воєнних подій. Якщо до 2022 року лише 33% пацієнтів скаржились на сильний стрес, то зараз цей показник зріс до 42,5%.

    Серед факторів ризику інсультів гіпертонія є на першому місці. Тому медики наголошують на необхідності контролювати рівень артеріального тиску, особливо у людей, які перебувають у стресових ситуаціях, а також звертаються до лікарів при перших симптомах захворювань.