Khreshchatyknews.com

Позначка: армія

  • Ринок дронів в Україні за 2025 рік зріс більш ніж удвічі, а весь defence tech-сектор сягнув $6,8 млрд

    Ринок дронів в Україні за 2025 рік зріс більш ніж удвічі, а весь defence tech-сектор сягнув $6,8 млрд

    Український ринок оборонних технологій у 2025 році досяг $6,8 млрд, а найбільшим сегментом залишилося виробництво безпілотників. За оцінками KSE Institute, підготовленими спільно з Brave1 і Defence Builder, обсяг ринку БпЛА за рік зріс на 137% — до $6,3 млрд.

    У структурі ринку саме дрони формують основну частку оборонного tech-виробництва. Якщо у 2022 році виробництво БпЛА оцінювали лише у $0,1 млрд, то у 2023 році цей показник зріс до $0,4 млрд, у 2024-му — до $2,7 млрд, а в 2025-му — вже до $6,3 млрд. Таким чином, за три роки сегмент збільшився у 60+ разів.

    Реальний обсяг ринку є ще більшим, оскільки значна частина закупівель проходить поза офіційною статистикою — через благодійні фонди, прямі контракти військових підрозділів і власне виробництво бригад.

    Окрім дронів, найшвидше у 2025 році зростав сегмент наземних роботизованих комплексів. Його обсяг збільшився на 488% — до $252 млн. Ще одним швидкозростаючим напрямом стали системи радіоелектронної боротьби: їхній ринок зріс на 215% і досяг $220 млн.

    Змінилася і структура ринку дронів. Якщо у 2022–2023 роках його основу складали переважно розвідувальні безпілотники, то у 2024–2025 роках домінуючу частку зайняли FPV-дрони, deep strike-системи та перехоплювачі.

    Паралельно зростає індустріальна база. У 2026 році виробничий потенціал оборонної промисловості України оцінюється приблизно у $55 млрд, а понад 70% витрат на закупівлю озброєння у 2025 році було спрямовано на українських виробників. Вітчизняна промисловість уже забезпечує понад половину потреб Сил оборони.

    Кількість defence tech-компаній стрімко зросла і оцінюється приблизно у 1200 підприємств — більш ніж удвічі більше, ніж у 2023 році. Їхня сукупна виробнича спроможність обчислюється десятками мільярдів доларів.

    Фізичні обсяги виробництва також різко збільшилися: з приблизно 800 тисяч дронів у 2023 році до близько 2 млн у 2024-му, а у 2025 році виробництво оцінюється на рівні до 5 млн одиниць, з яких більшість становлять FPV-дрони.

    Зростає і практичне застосування нових технологій. Наземні роботизовані системи у 2026 році вже використовуються тисячами місій, а кількість підрозділів, які їх застосовують, за короткий період збільшилася у кілька разів.

    Інвестиційна активність також зростає: у 2025 році українські defence tech-компанії залучили щонайменше $129 млн інвестицій і грантів, при цьому фактичні обсяги можуть бути вищими через закриті угоди.

    На глобальному фоні Україна одночасно залишається одним із найбільших імпортерів озброєнь і швидко нарощує власне високотехнологічне виробництво, що формує нову модель оборонної економіки.

    Загалом український defence tech за роки повномасштабної війни перетворився на один із найдинамічніших секторів економіки, де ключовими драйверами є швидкість розробки, адаптація до бойових умов і масштабування виробництва.

  • Омбудсмен б’є на сполох: у військовій частині виявили масове порушення мобілізації

    Омбудсмен б’є на сполох: у військовій частині виявили масове порушення мобілізації

    В Україні в одній із військових частин виявили масштабне порушення, пов’язане з мобілізацією. Йдеться про близько двох тисяч осіб, які, ймовірно, є непридатними до проходження служби за станом здоров’я. Про це повідомила військовий омбудсмен Ольга Решетилова.

    За її словами, наразі в частині триває перевірка, оскільки ситуація має ознаки системного збою. До розслідування вже залучили представників Міністерства оборони та командування Сухопутних військ.

    Омбудсмен наголосила, що ключове питання полягає не лише у самому факті, а в причинах такого масштабного порушення.

    «Необхідно з’ясувати, на якому саме етапі стався збій — під час роботи територіальних центрів комплектування, військово-лікарських комісій чи вже безпосередньо у військовій частині. Також не виключено, що рішення могло бути ухвалене на вищому рівні», — зазначила вона.

    Решетилова підкреслила, що ситуація є безпрецедентною, адже йдеться про одночасне потрапляння до війська великої кількості людей, які не повинні були бути мобілізовані.

    За її словами, такий випадок неможливо залишити без детального аналізу, оскільки він може свідчити про серйозні проблеми в роботі системи мобілізації.

    Наразі перевірка триває, і за її результатами мають встановити відповідальних за можливі порушення та ухвалити рішення щодо подальших дій.

  • У ЗСУ заявили що політики використовують тему мобілізації у своїх інтересах

    У ЗСУ заявили що політики використовують тему мобілізації у своїх інтересах

    Мобілізацію в Україні перетворили з процедурного процесу на політичний інструмент, що негативно впливає на ефективність поповнення армії. Про це заявив голова ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко в ефірі Radio NV.

    За його словами, мобілізація за своєю суттю є процедурною нормою, яка регулюється законодавством, однак останнім часом вона стала предметом політичної боротьби. Експерт зазначив, що навколо цього питання сформувалися цілі електоральні стратегії, через що політикам складно відмовитися від цієї теми навіть попри ризики для держави.

    Тимочко підкреслив, що парламент має всі необхідні повноваження для внесення змін у процедуру мобілізації, оскільки саме депутати голосують за продовження воєнного стану та відповідні закони. Водночас, за його словами, політики часто обмежуються публічними заявами та критикою, замість реальних кроків.

    Він також звернув увагу на практику публічних кампаній проти мобілізації, зокрема демонстративні перевірки блокпостів чи звинувачення представників територіальних центрів комплектування. На думку експерта, така поведінка підриває довіру до процесу і ускладнює виконання мобілізаційних заходів.

    Окремо Тимочко наголосив, що відповідальність за мобілізацію покладена не лише на військові структури, а й на органи місцевого самоврядування. Проте, за його словами, ця функція фактично перекладається на територіальні центри комплектування, які стають об’єктом критики.

    Водночас експерт зазначив, що ситуація з мобілізацією не є критичною, попри інформаційний фон. За його словами, щомісяця до лав Збройних сил України мобілізують десятки тисяч людей, і процес продовжується.

    Разом із тим військові звертають увагу на зменшення потоку добровольців. Командувач Десантно-штурмових військ ЗСУ Олег Апостол раніше заявляв, що кількість охочих приєднатися до армії зменшилася, що впливає на можливість ротації та відпочинку військових на передовій.

    Експерти наголошують, що для стабілізації ситуації необхідно знизити рівень політизації мобілізації та зосередитися на виконанні чинного законодавства і забезпеченні балансу між потребами армії та суспільства.

  • РФ готує нову ескалацію на Донбасі: під загорозою Слов’янськ і Костянтинівка

    РФ готує нову ескалацію на Донбасі: під загорозою Слов’янськ і Костянтинівка

    За інформацією наших джерел західні розвідувальні структури оцінюють можливість активізації бойових дій з боку Росії в літній період 2026 року. Йдеться про потенційні загрози на напрямках Донбасу, зокрема в районах Слов’янська та Костянтинівки.

    Мі-6 передала в ОП та Генштаб розвідувальні дані про те, що Кремль готує велику наступальну операцію з метою оточення Слов’янська і Костянтинівки влітку 2026 року.

    Наразі Росія сформувала 15 нових бригад і активно накопичує БПЛА та техніку для літньої кампанії.

    На думку британської розвідки, Україна повинна терміново посилити мобілізацію та сформувати резерви до мільйона осіб, щоб мати можливість утримати головний форпост на Донбасі.

  • Україна переглядає формат підготовки військових

    Україна переглядає формат підготовки військових

    Генеральний штаб Збройних сил України не відмовляється від міжнародної співпраці, однак частково коригує підходи до підготовки військових, зокрема з урахуванням практичного досвіду та умов війни. Про це заявив заступник начальника Головного управління доктрин і підготовки Генштабу Євген Межевікін.

    За його словами, частина програм навчання за кордоном була переглянута або скоригована, оскільки окремі підходи західних партнерів не завжди повністю відповідають реаліям бойових дій в Україні. Водночас наголошується, що мова не йде про повну відмову від міжнародних навчальних програм, а радше про оптимізацію процесу підготовки.

    Межевікін підкреслив, що підготовка військових безпосередньо в Україні має низку переваг. Зокрема, це дозволяє скоротити логістичні витрати, пришвидшити процес навчання та швидше адаптувати військовослужбовців до умов сучасної війни.

    Разом із тим раніше серед аргументів на користь навчання за кордоном називали безпековий фактор — ризик обстрілів навчальних полігонів на території України. Таким чином, рішення щодо формату підготовки залишається балансом між безпекою, ефективністю та практичною доцільністю.

  • Чоловіків до 25 років можуть мобілізувати через непідписаний закон

    Чоловіків до 25 років можуть мобілізувати через непідписаний закон

    В Україні залишається неврегульованим питання мобілізації чоловіків віком до 25 років, які раніше мали статус “обмежено придатний до військової служби”. Попри ухвалений Верховною Радою закон, який мав би заборонити їх мобілізацію, документ досі не набрав чинності.

    Про це повідомляють юристи, коментуючи звернення громадян щодо змін у законодавстві після скасування категорії “обмежено придатний”.

    Раніше в українському законодавстві існувала категорія громадян, які визнавалися обмежено придатними до військової служби. Після змін, ухвалених під час повномасштабної війни, цю категорію скасували. Усі такі громадяни повинні були пройти повторну військово-лікарську комісію і отримати новий статус.

    В одному з випадків до юристів звернувся 23-річний чоловік, який раніше мав статус “обмежено придатний”, а після змін отримав статус військовозобов’язаного. Він поцікавився, чи можуть його мобілізувати, враховуючи вік та наявність законопроєкту, який мав би це обмежити.

    Юристи пояснюють, що на сьогодні ситуація залишається правово невизначеною. Адвокат Юрій Айвазян зазначає, що так звана директива №11379д не є нормативно-правовим актом і не має юридичної сили.

    Водночас у жовтні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон №3939-IX, який передбачає заборону мобілізації чоловіків до 25 років, якщо вони раніше були визнані обмежено придатними. Однак цей закон досі не підписаний президентом, а отже — не набрав чинності.

    Через це, за словами юристів, колишні обмежено придатні, які не мають оформленої відстрочки, формально підлягають мобілізації незалежно від віку.

    Після повторного проходження військово-лікарської комісії такі громадяни можуть отримати різні статуси — від повністю придатних до служби до придатних лише до виконання завдань у тилу, територіальних центрах комплектування або навчальних закладах.

    Окремо юристи зазначають, що чоловіки до 25 років, які раніше мали статус обмежено придатних, можуть виїжджати за кордон під час воєнного стану. Водночас за відсутності відстрочки вони можуть бути зупинені представниками ТЦК по дорозі до кордону.

    Таким чином, питання мобілізації цієї категорії громадян залишається відкритим і фактично залежить від підпису президента під уже ухваленим законом.

  • В Україні змінять правила мобілізації: перевірки, облік і скорочення відстрочок

    В Україні змінять правила мобілізації: перевірки, облік і скорочення відстрочок

    У Верховній Раді України готують зміни до законодавства про мобілізацію, які передбачають посилення контролю за військовозобов’язаними та оновлення системи військового обліку. Ключовим завданням нових ініціатив є виявлення громадян, які не оновили свої дані у територіальних центрах комплектування.

    За попередніми оцінками, йдеться приблизно про один мільйон чоловіків, які фактично випали з актуального обліку. Саме ця категорія стане основною ціллю перевірок у найближчий період.

    Для встановлення місцезнаходження таких осіб планується активніше використовувати державні реєстри, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків. Такий підхід дозволить зіставляти дані між різними базами і точніше ідентифікувати громадян, які підлягають військовому обліку, але не виконали своїх обов’язків.

    У парламенті вважають, що це дасть змогу не лише актуалізувати інформацію, а й зменшити кількість випадків ухилення від мобілізації. Водночас влада намагається зробити систему більш прозорою і керованою, щоб планування потреб Збройних сил було більш точним.

    Ще одним важливим блоком змін стане перегляд системи бронювання працівників. Йдеться про можливе скорочення кількості осіб, які мають відстрочку від призову.

    Ініціатори змін пояснюють це необхідністю більш раціонального розподілу людських ресурсів. Планується провести аналіз галузей економіки, щоб визначити, де нинішній рівень бронювання є критично необхідним, а де його можна скоротити без суттєвих втрат для функціонування підприємств.

    Таким чином, держава намагається знайти баланс між потребами армії та економіки, яка продовжує працювати в умовах війни.

    Запропоновані зміни є частиною ширшої реформи системи мобілізації та військового обліку. Вони спрямовані на підвищення ефективності управління людськими ресурсами, зменшення зловживань і створення більш зрозумілих правил для всіх учасників процесу.

    Водночас експерти наголошують, що реалізація таких ініціатив потребує чіткої координації між державними органами, а також дотримання прав громадян, щоб уникнути надмірного втручання у приватне життя.

  • Україна мобілізує до 34 тисяч людей щомісяця, але Росія має більші резерви

    Україна мобілізує до 34 тисяч людей щомісяця, але Росія має більші резерви

    Україна щомісяця мобілізує від 30 до 34 тисяч осіб, однак Росія за цей самий період залучає приблизно на 10 тисяч військових більше. Про це заявив президент України Володимир Зеленський.

    За словами глави держави, українське військове командування наразі використовує максимально можливий мобілізаційний ресурс в умовах повномасштабної війни. Водночас командири підрозділів постійно звертаються із запитами щодо додаткового особового складу, насамперед для проведення повноцінної ротації військових на фронті.

    Президент наголосив, що проблема виснаження військовослужбовців залишається однією з ключових. Тривале перебування на передовій без заміни безпосередньо впливає на моральний стан бійців і загальний рівень боєздатності підрозділів.

    Зеленський підкреслив, що перед військовим керівництвом стоїть складне завдання — збалансувати наявні людські ресурси з оперативними потребами фронту. За його словами, триває робота над тим, щоб кожна бригада отримувала необхідне підсилення.

    Окремо президент звернув увагу на зміну характеру бойових дій. На полі бою суттєво зросла роль безпілотників та далекобійних систем ураження, що додатково підвищує потребу в особовому складі, технічних фахівцях і ресурсах.

    У таких умовах питання мобілізації, поповнення підрозділів і регулярної ротації військових залишаються постійним пріоритетом для Сил оборони України.

  • Ліжка для ЗСУ купували з націнкою: посадовців підозрюють у збитках на 18 млн

    Ліжка для ЗСУ купували з націнкою: посадовців підозрюють у збитках на 18 млн

    Контроль за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, спрямованих на потреби Збройних Сил України, залишається одним із ключових напрямів роботи Державного бюро розслідувань в умовах воєнного стану. У відомстві наголошують, що такі перевірки покликані запобігати необґрунтованим витратам і зберігати ресурси для реального забезпечення військовослужбовців.

    Саме в межах цього напряму працівники ДБР викрили масштабні зловживання під час закупівлі ліжок для армії в Одесі.

    За даними слідства, починаючи з 2023 року двоє керівників Одеського квартирно-експлуатаційного управління під час перебування на посадах здійснювали закупівлі майна для військових за суттєво завищеними цінами. Через це держава переплатила майже 18 мільйонів гривень бюджетних коштів.

    Слідчі встановили, що посадовці не забезпечили належної перевірки економічної обґрунтованості вартості товарів та фактично проігнорували свої службові обов’язки. У результаті кошти, які мали бути спрямовані на забезпечення потреб військових підрозділів, були витрачені неефективно.

    Посадовцям повідомлено про підозру у недбалому ставленні до військової служби, що заподіяло істотну шкоду, вчиненому в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України).

    Одному з фігурантів уже обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 17 мільйонів гривень. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі.

    Процесуальне керівництво у справі здійснює Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону. Розслідування триває.

  • 283 мільйони та відсутність конкуренції: енергетичні тендери для армії

    283 мільйони та відсутність конкуренції: енергетичні тендери для армії

    Закритість процесів постачання електроенергії для військових об’єктів створила умови, за яких життєво важливий ресурс перетворився на передбачуваний фінансовий інструмент. Електрика, на відміну від озброєння чи матеріальних запасів, не залишає матеріальних слідів і не потребує складної логістики. Основні рішення ухвалюються на рівні цифр у контрактах, а їхні параметри визначаються не ринком, а заздалегідь встановленими цілями, що робить схему стабільно прибутковою та непомітною.

    Система працює завдяки участі чиновників, які перебувають на перетині оборонних та енергетичних інтересів. Денис Шмигаль, колишній міністр оборони і нині керівник Міністерства енергетики, формує політику розподілу бюджетних коштів у сфері енергопостачання. Володимир Карпенко, командувач Сил логістики ЗСУ, контролює тилову інфраструктуру та обсяги поставок, а Максим Головня, керівник КЕВ Житомира, забезпечує виконання угод на практиці. Разом вони формують закриту систему управління, де рішення ухвалюються системно.

    Конкретним прикладом стала закупівля електроенергії для КЕВ Житомира. Переможцем тендеру стало ТОВ «Оператор енергії», єдиний учасник торгів. Очікувана вартість контракту сягнула майже 283 мільйонів гривень. Відсутність конкуренції була штучно створена — тендерні умови відповідали характеристикам одного конкретного постачальника, фінансові та документальні вимоги автоматично відсікали інших учасників.

    Контракт передбачав фіксовану торговельну націнку 23 копійки за кіловат-годину без ПДВ, що не залежить від ринкових коливань. При обсягах понад 15 мільйонів кіловат-годин це забезпечує близько 10 мільйонів гривень чистого прибутку постачальнику, незалежно від реальних витрат чи ефективності. Для порівняння, інші бюджетні організації регіону укладали договори з націнкою 10–15 копійок або без неї.

    Фінансова модель ТОВ «Оператор енергії» викликає додаткові питання. Компанія з невеликим штатом управляє контрактами на сотні мільйонів гривень, при цьому операційні потужності не зростають. Це типово для фірм-посередників, основна цінність яких полягає не в поставках електроенергії, а в доступі до бюджетних коштів.