Khreshchatyknews.com

Позначка: АМКУ

  • «Енергоатом» придбав гусеничний кран за 79,65 млн грн

    «Енергоатом» придбав гусеничний кран за 79,65 млн грн

    АТ «НАЕК “Енергоатом”» за підсумками тендера замовило у ТОВ «Юромаш» новий гусеничний кран XCMG XLC350 вартістю 79,65 млн грн. Техніку мають поставити до літа 2026 року на майданчик у Нетішині, Хмельницька область. Ціна включає монтаж, налаштування, сертифікацію та дозволи, первинний техогляд, комплект запчастин, інструмент і приладдя на рік роботи (не менше 3 200 машино-годин), введення в експлуатацію та навчання персоналу. Оплата передбачена через пів року після поставки, гарантія — 2 роки.

    Кран XLC350 розрахований на вантажопідйомність 350 т, має дизель на 247 кВт, основну решітчасту стрілу 60 м, подовжувач зі змінним вильотом до 64 м, комбіновану стрілу з радіусом до 24 м і висоту підйому по гаку до 116 м. Модель застосовується в енергетиці, металургії, хімпромі, мостобудуванні й метро.

    Під час закупівлі анонімні учасники просили продовжити початковий термін поставки з кінця 2025 року на пів року та погодити аванс у 30%. Замовник погодив тільки продовження строку, аванс — відхилив. Конкурентом «Юромашу» було ТОВ «Коммаш Груп» з альтернативним краном SANY SCC3500A-6.

    «Юромаш» належить киянці Ганні Покотило, директор — Ян Герцог. Вони разом з Іриною Дорощук і Дмитром Кукарєкіним є співвласниками ТОВ «Аргепо», яке очолює Сергій Коляденко; останній володіє ТОВ «Голекс» разом із Геворком Бабаяном. У 2018 році «Юромаш» виграв на «Вільногірському ГМК» тендери щодо самоскидів Bell на 353,16 млн грн, де «Голекс» виступав суперником. У 2019-му АМКУ оштрафував «Юромаш» і «Голекс» за змову на 62,5 млн і 4,5 млн грн відповідно, але згодом Госпсуд Києва визнав недійсним рішення АМКУ в частині провини «Юромашу». Від 2016 року компанія набрала держпідрядів на 1,07 млрд грн, найбільше — від філії «Вільногірський ГМК» АТ «ОГХК» у період управління комбінатами Русланом Журилом.

  • Родинний підряд: фірми родичів і соратників депутата Кукурузи освоїли 600 мільйонів бюджетних гривень

    Родинний підряд: фірми родичів і соратників депутата Кукурузи освоїли 600 мільйонів бюджетних гривень

    Під час повномасштабної війни на Миколаївщині сформувалася група підрядників, які отримали державні контракти на понад 600 мільйонів гривень. Їхня спільна риса — зв’язки з депутатом облради та головою Вознесенської районної адміністрації Олександром Кукурузою. Саме компанії з його оточення виграють тендери на будівництво укриттів та ремонт соціальних об’єктів, часто без будь-якої конкуренції.

    Журналістське розслідування показало, що ТОВ «Перша українська будівельна», власником якої є родич Кукурузи, отримала підряди на 230 мільйонів гривень. При цьому ціни на матеріали — зокрема арматуру та бетон — були завищені у кілька разів, що призвело до переплат понад 15 мільйонів гривень.

    Ще один соратник посадовця, депутат та однопартієць Володимир Подолян, створив одразу кілька компаній, які отримали державні контракти на суму понад 124 мільйони гривень. А фірми «Господар-2» та інші підприємства, пов’язані з бізнес-оточенням Кукурузи, “освоїли” сотні мільйонів, займаючись будівництвом укриттів та ремонтами лікарень.

    Антимонопольний комітет уже зафіксував змови між цими структурами, наклавши штрафи за антиконкурентні дії. Але попри це, компанії продовжують вигравати тендери — завдяки формальним довідкам про “досвід робіт” та блискавичній участі у процедурах, де фактична конкуренція відсутня.

    Журналісти також з’ясували, що частину техніки, якою користуються підрядники, вони орендують у підприємства, контрольний пакет якого належить самому Кукурузі. Крім того, серед партнерів цих компаній є бізнесмен із російським паспортом.

    У коментарі медіа Олександр Кукуруза визнав, що власники компаній — його родичі та друзі, але конфлікту інтересів у цьому не бачить. За його словами, він лише “давав поради” бізнесменам і не має формального стосунку до управління жодною з фірм.

    Таким чином, “відновлення” Миколаївщини за участі близьких до Кукурузи компаній перетворюється на схему системного освоєння бюджетних коштів — через завищені кошториси, змови на тендерах та імітацію конкуренції.

  • АМКУ оштрафував чотири компанії на понад 19 млн грн за змови у держзакупівлях

    АМКУ оштрафував чотири компанії на понад 19 млн грн за змови у держзакупівлях

    Антимонопольний комітет України оштрафував чотири компанії на понад 19 млн грн за змови під час державних торгів. Про це повідомили у пресслужбі відомства у п’ятницю, 3 жовтня.

    Як зазначається, 2 жовтня АМКУ ухвалив два окремі рішення щодо порушень конкурентного законодавства. Перша справа стосувалася компаній ТОВ Господар-2 та ПП Демсей, які брали участь у торгах на будівництво насосної станції в Первомайську та капітальний ремонт неврологічного відділення лікарні в Миколаївській області. Очікувана вартість цих торгів перевищувала 34 млн грн. Розслідування показало, що компанії узгоджували свої дії, обмінювалися інформацією та фактично усунули конкуренцію. За це їх оштрафували на понад 3 млн грн.

    Друге рішення стосувалося ТОВ Фармєдіс та ТОВ ДМ-Проект, які діяли узгоджено під час двох торгів щодо постачання медичних матеріалів для Державного агентства інфраструктурних проєктів України. Як встановив комітет, підприємства узгоджували свої пропозиції, що призвело до спотворення результатів закупівель. Сума штрафу для цих компаній склала понад 16 млн грн.

    У результаті загальна сума накладених штрафів за дві справи перевищила 19 млн грн. В АМКУ наголосили, що такі дії порушників призводять до обмеження конкуренції, що у підсумку шкодить державним інтересам і ефективному використанню бюджетних коштів.

  • АМКУ оштрафував фармдистриб’юторів на 4,8 млрд — штраф поки не сплачено, з’явилися звинувачення в тиску

    АМКУ оштрафував фармдистриб’юторів на 4,8 млрд — штраф поки не сплачено, з’явилися звинувачення в тиску

    Антимонопольний комітет України два місяці тому ухвалив резонансне рішення та оштрафував найбільших фармацевтичних дистриб’юторів «Оптіма-Фарм» і «БаДМ» на загальну суму 4,8 млрд гривень за картельну змову. У рішенні АМКУ зазначено, що компанії довгостроково координували ціни на окремі лікарські засоби, що могло призводити до штучного підвищення цін для споживачів.

    Офіційний штраф поки що не надійшов до державного бюджету. Представники «Оптіма-Фарм» та «БаДМ» у публічних заявах посилаються на складну економічну ситуацію «під час війни» і заявляють про намір оскаржувати рішення або шукати інші правові механізми захисту. У компаніях також наголосили на готовності вести переговори з регулятором і владою в межах закону.

    Натомість окремі джерела медіа й учасників ринку стверджують, що компанії не лише мають намір не платити штраф, але й нібито шукають «адміністративну підтримку» у чиновників для вирішення питання. За цими повідомленнями, на столі нібито опинявся запит на посередництво, а в окремих неофіційних розмовах згадувалася ймовірна пропозиція неправомірного характеру. Ці твердження наразі не підтверджені офіційними документами або вироками суду, і тому їх варто розглядати як неперевірені заяви джерел.

    На ринку водночас помітили появу нового активного учасника — компанії «Вента ЛТД». За окремими повідомленнями, цей актив раніше перебував під управлінням АРМА, але у останні місяці з’явилися дані про повернення прав на частину активів попереднім власникам. У зв’язку з цим представники ринку висловлюють занепокоєння, що «Вента ЛТД» може спробувати скористатися ситуацією й зайняти частку, що звільняється, однак деталі переходу контролю потребують перевірки в державних реєстрах і в самих розпорядників активів.

    Правові наслідки для бюджету та доступності ліків викликають занепокоєння: якщо штраф не буде стягнуто, це означає значні втрати для держскарбниці, а для споживачів — ризик подальших цінових маніпуляцій на критично важливому ринку ліків у часи війни.

    Представники АМКУ та відповідних контролюючих органів мають можливість підтвердити або спростувати факти щодо виконання рішення й можливих процедур оскарження; також важливими джерелами є судові реєстри, у яких фіксуються позови компаній та постанови судів. У разі наявності заяв про неправомірний вплив чи корупцію такі повідомлення підлягають перевірці правоохоронними органами.

  • У Дніпровській міськраді готуються витратити майже 300 тисяч гривень на папки, тендер викликав підозри АМКУ

    У Дніпровській міськраді готуються витратити майже 300 тисяч гривень на папки, тендер викликав підозри АМКУ

    У Дніпровській міській раді планують витратити 295 тисяч гривень на закупівлю папок для нагородження. На перший погляд, це звичайна державна закупівля, проте умови тендера викликали сумніви не лише у потенційних учасників, а й у Антимонопольного комітету України (АМКУ).

    Першою підозру викликала скарга одного з учасників, який вказав на дискримінаційні умови конкурсу. Зокрема, замовник вимагав надати зразки продукції впродовж 1–2 робочих днів — надто стислий термін, враховуючи, що виготовлення зразків потребує часу, матеріалів і логістики. Фактично це обмежувало участь лише тих компаній, які вже мали інформацію про тендер або особливі переваги.

    Ще однією проблемною вимогою став конкретний тип матеріалу для виготовлення папок. Як виявилось, цей матеріал постачає лише одна компанія, що наразі перебуває у процедурі банкрутства. В Україні практично неможливо його придбати, а саме ця вимога була обов’язковою для участі у торгах.

    АМКУ визнав окремі вимоги тендера дискримінаційними та нереалістичними й зобов’язав міськраду внести відповідні зміни до документації.

    Проте станом на 30 червня жодних оновлень не було внесено, а термін подачі пропозицій триває, хоча самі торги мали відбутися ще 16 червня. На сайті тендеру відсутня інформація про внесені зміни чи уточнення.

  • В Івано-Франківську дві компанії узгодили дії під час закупівлі форми для медиків

    В Івано-Франківську дві компанії узгодили дії під час закупівлі форми для медиків

    Антимонопольний комітет України встановив факт змови між двома компаніями під час публічної закупівлі форменого одягу для Обласного клінічного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф в Івано-Франківській області. За результатами розслідування, ТОВ «Компанія Текстиль груп» і ТОВ «Спецторг трейд» були оштрафовані на 68 тисяч гривень кожна.

    Йдеться про тендер, який відбувся у 2023 році. У ньому взяли участь чотири учасники: ФОП Олег Мосійчук, ТОВ «УМТК Трейд», а також дві згадані компанії, які, як з’ясувалося, діяли узгоджено. Найвищу ціну в аукціоні запропонувала «Компанія Текстиль груп» — 1,1 мільйона гривень. Найнижча пропозиція надійшла від «Спецторг трейду» — 883 тисячі гривень. Саме з нею й уклали договір на постачання 718 комплектів літніх костюмів та флісових курток для медиків.

    Ціна одного літнього комплекту (штани та куртка) склала 1232 гривні, а флісова куртка обійшлася у 817 гривень за одиницю. Попри економічно вигідну пропозицію, розслідування АМКУ довело, що учасники заздалегідь координували свої дії, порушуючи правила чесної конкуренції.

    Згідно з даними Opendatabot, обидві компанії мають зв’язок з Івано-Франківськом. Засновниками є Оксана Кидик і Олександр Ширина. Попри виявлену змову, розмір штрафу — всього 68 тисяч гривень для кожної компанії — викликає питання щодо ефективності антимонопольного впливу на бізнес, який бере участь у державних закупівлях.

  • Змова на тендері з медтехніки: фірми розіграли підряд на 1,47 млн, отримали штраф лише 68 тисяч

    Змова на тендері з медтехніки: фірми розіграли підряд на 1,47 млн, отримали штраф лише 68 тисяч

    Антимонопольний комітет України (АМКУ) визнав змову між учасниками державного тендеру на постачання медичного обладнання — та призначив їм символічне покарання.

    Йдеться про ТОВ «Обрій-Медтехніка» з Луцька та ФОП Миколу Комінка, які спільно брали участь у закупівлі на суму 1,47 млн гривень, але діяли не як конкуренти, а як узгоджені гравці.

    IP-адреса видала схему

    Суть змови була очевидною: обидва учасники подавали тендерні пропозиції з однієї й тієї ж IP-адреси. До того ж, з цієї IP-адреси вони входили до інтернет-банкінгу, що додатково підтвердило їхню пов’язаність.

    АМКУ встановив, що така поведінка штучно створила видимість конкуренції, хоча фактично пропозиції не були незалежними. Це є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

    Порушення — є, а відповідальність?

    Попри наявні докази, Антимонопольний комітет обмежився штрафом лише у 68 тисяч гривень — тобто менше ніж 5% від суми тендера, який намагалися розіграти.

    Таке м’яке покарання викликає обурення у громадськості та експертного середовища, адже не має стримувального ефекту. У подібних випадках порушники зазвичай продовжують брати участь у держзакупівлях під іншими іменами.

    Системна проблема

    Цей кейс — лише один з багатьох, коли формальні штрафи не відповідають масштабу зловживань. І хоча виявлення змов — важливий крок, відсутність серйозної відповідальності зводить нанівець саму ідею боротьби з картелями в держзакупівлях.

  • Керівнику АМКУ Кириленку та його дружині повідомлено нову підозру через недекларування майна

    Керівнику АМКУ Кириленку та його дружині повідомлено нову підозру через недекларування майна

    Голова Антимонопольного комітету України Павло Кириленко отримав нову підозру – цього разу через недостовірне декларування майна. За даними джерел, посадовець не вказав у своїй щорічній декларації за 2024 рік щонайменше 20 об’єктів нерухомості та люксовий автомобіль, які були зареєстровані на родичів його дружини.

    Йдеться про нерухомість, розташовану в Києві та передмісті, а також позашляховик вартістю понад 100 тисяч доларів. Усі активи були оформлені на близьких родичів дружини посадовця — у тому числі батьків.

    Це вже друга підозра, яку оголошено Кириленку. Раніше йому інкримінували незаконне збагачення, адже сума придбаного майна суттєво перевищує офіційно задекларовані доходи родини.

    Дружина голови АМКУ Алла Кириленко також фігурує у кримінальному провадженні. Їй висунуто підозру у співучасті в незаконному збагаченні, оскільки саме на її родичів оформлювалося все нерухоме майно, яке фактично використовувала родина Кириленків.

    Правоохоронці вважають, що така схема дозволяла уникати декларування та прикривати джерела походження коштів, витрачених на розкішні активи. Згідно з попередніми висновками, частина нерухомості була придбана протягом 2022–2024 років у період, коли Павло Кириленко обіймав високі державні посади.

    Антикорупційні органи наразі продовжують перевірку, а підозри, за словами джерел, можуть бути розширені — зокрема, перевіряється коло осіб, які допомагали оформлювати активи на підставних осіб.

  • Яйця перед Великоднем подорожчали майже на третину: АМКУ розпочав перевірку

    Яйця перед Великоднем подорожчали майже на третину: АМКУ розпочав перевірку

    Напередодні Великодня Антимонопольний комітет України виступив із жорстким зверненням до десяти найбільших виробників і торгових мереж, які постачають курячі яйця на український ринок. Учасників ринку офіційно закликали не допускати штучного зростання цін і не створювати штучний дефіцит.

    В АМКУ наголошують: яйця — продукт першої необхідності, який входить до базового споживчого кошика, тому маніпуляції з цінами особливо чутливі для суспільства. Напередодні свят попит на яйця традиційно зростає, але цього року ситуація викликала особливу увагу регулятора.

    За даними комітету, середня ціна на десяток яєць вже піднялась до 76,4 грн — це на 9% більше, ніж минулого місяця, і майже на 30% більше, ніж у аналогічний період 2024 року.

    У відповідь на стрімке зростання цін Комітет розпочав окреме дослідження ситуації на ринку. Відомство також попередило: спроби обмежити постачання яєць на внутрішній ринок заради експорту будуть розцінені як антиконкурентні дії та можуть обернутися серйозними санкціями.

    Цьогоріч Великдень як у християн східного, так і західного обряду припадає на 20 квітня, що створює додатковий тиск на ринок харчових продуктів. За оцінками аналітиків, вартість великоднього кошика у 2025 році зросте на 17–33% залежно від його наповнення.

    Крім ажіотажного попиту, на ціни впливають також інфляція та сезонні коливання. В АМКУ нагадують: дії, спрямовані на створення штучного ажіотажу або дефіциту, можуть кваліфікуватися як порушення конкурентного законодавства з відповідними наслідками.

  • Власність в елітних районах Києва та занижена вартість годинників: глава АМКУ під слідством

    Власність в елітних районах Києва та занижена вартість годинників: глава АМКУ під слідством

    Голова Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (АМКУ) Андрій Борисенко опинився в епіцентрі корупційного скандалу після того, як його декларація викликала серйозні питання щодо відповідності офіційних доходів та розкоші, яку він задекларував.

    Борисенко, який є фігурантом корупційної справи, володіє кількома квартирами в Києві, елітними годинниками та преміальними автомобілями, однак частина його статків здається значно вищою за офіційно задекларовані доходи. Натомість, його дружина, яка є власником кількох нерухомих об’єктів, не вказала жодних доходів, що є порушенням закону «Про запобігання корупції».

    Попри те, що Борисенко очолює структуру, що базується в Одесі, його основне місце проживання — Київ. Сім’я посадовця володіє низкою квартир у столиці:

    • 81,1 кв.м — квартира належить дружині Ірині Чайці з 2003 року, придбана за 300 тис. грн (еквівалент 60 тис. дол. на той час).
    • 43,2 кв.м — також оформлена на дружину, придбана у 1993 році за 21,6 тис. грн.
    • 47,2 кв.м — квартира, яку сам Борисенко купив у 2017 році за 900 тис. грн. Це найдорожча задекларована покупка нерухомості.

    Додатково Борисенко з 1993 року користується квартирою у 118,6 кв.м, що належить Тетяні Ігорівні Борисенко, а його дочка Олександра має право користування житлом площею 118,3 кв.м (власниця — Світлана Костянтинівна Жукова).

    Крім того, на дружину записані два гаражі у Києві (22,2 та 15,5 кв.м), куплені у 2005-2006 роках за 13 тис. грн.

    Крім того, Борисенко задекларував кілька коштовних годинників:

    • Zenith (27 тис. грн, 2001 р.)
    • Patek Philippe (42,5 тис. грн, 2004 р.)
    • IWC (11,3 тис. грн, 1998 р.)
    • Cartier (25 тис. грн, 2007 р.)

    Його дружина володіє норковою шубою (48 тис. грн, 2011 р.), набором Cartier (42 тис. грн, 2012 р.) та обручкою Chopard із діамантами (24 тис. грн, 2013 р.).

    Проте експерти зазначають, що задекларовані ціни суттєво нижчі за ринкові. Наприклад, вартість годинника Patek Philippe у 2024 році може складати десятки тисяч доларів, що ставить під сумнів правдивість зазначених у декларації сум.

    Щодо автопарку, то Борисенко користується двома преміальними автомобілями:

    • Lexus RX350 (2008) — належить дружині, куплений за 315 тис. грн.
    • Lexus NX300H (2014) — Борисенко має право безоплатного користування, власник авто — Ганна Чайка (ймовірно, родичка дружини), задекларована вартість — 817 тис. грн.

    У 2024 році Борисенко задекларував 1 млн грн зарплатні від АМКУ та 38 тис. грн від ДП “Київоблагроліс”. Водночас його дружина не вказала жодних доходів.

    Це є суттєвим порушенням закону “Про запобігання корупції”, адже члени сім’ї декларанта зобов’язані надавати інформацію про всі джерела прибутку. Відсутність цих даних може свідчити про намагання приховати джерела коштів, за які було придбано нерухомість і розкішні речі.

    Попри високий рівень доходів, Борисенко зберігає відносно невелику суму готівкою:

    • 22 тис. доларів
    • 100 тис. грн

    Борисенко очолює відділення АМКУ, яке займається боротьбою з монополіями та антикорупційною діяльністю. Проте його декларація викликає серйозні питання щодо відповідності доходів і витрат.