Khreshchatyknews.com

Позначка: агробізнес

  • Незаконна вирубка під прикриттям агробізнесу: на межі Київщини і Житомирщини викрили схему

    Незаконна вирубка під прикриттям агробізнесу: на межі Київщини і Житомирщини викрили схему

    На межі Київської та Житомирської областей із 2019 року, за даними правоохоронців та місцевих активістів, діє організована схема незаконної вирубки лісу під прикриттям сільськогосподарських робіт. Йдеться про масштабне знищення деревини, що виходить за межі задекларованих земельних ділянок і зачіпає території державного лісового фонду.

    Ключовим елементом у схемі називають сільськогосподарський виробничий кооператив «Мусійки». Під виглядом розчищення полів від чагарників на ділянки заходить важка техніка — комбайни та подрібнювачі CLAAS, Doppstadt, вантажівки MAN і УРАЛи з маніпуляторами. Фактично ж, зафіксовано вирубку ділової деревини — берези, сосни, дуба, вільхи — без лісорубних квитків та належних дозволів.

    Замість санітарної очистки території відбувається повноцінна заготівля лісу. Частину деревини переробляють на щепу безпосередньо на місці, іншу — вивозять у вигляді колод. За свідченнями місцевих мешканців, масштаби вирубок виходять далеко за межі офіційно заявлених аграрних площ, охоплюючи державні ліси.

    Фінансову частину схеми пов’язують із компанією ТОВ «ЗАРУДДЯ-АГРО». Підприємство отримало кредит у розмірі 13,5 млн грн у межах державної програми «5-7-9%». Водночас компанія декларувала річний дохід понад 70 млн грн і обробляла близько 2700 гектарів землі.

    За даними слідства, кошти могли виводитися через фіктивні операції. Зокрема, йдеться про закупівлю сотень тисяч літрів пального без підтвердження фактичного використання, витрати на «ремонт техніки» на суму близько 4,6 млн грн без реального виконання робіт, а також придбання насіння та добрив із подальшим перепродажем пов’язаним компаніям. Таким чином, прибуток акумулювався у суміжних структурах, тоді як боргові зобов’язання залишалися на основному підприємстві.

    Після дефолту понад 4,29 млн грн тіла кредиту сплатила поручителька зі своїх особистих коштів. Під загрозою опинилася її комерційна нерухомість вартістю понад 20 млн грн.

    Серед ключових осіб, яких пов’язують зі схемою, називають Юлію Тарабанову, Ігоря Репу та Олену Репу. Навколо них, за інформацією з відкритих джерел, сформована мережа пов’язаних компаній та фізичних осіб-підприємців.

    Окремо зазначається роль місцевих органів влади. Зокрема, Народицька громада, за словами активістів, надавала приміщення та житло робітникам і не реагувала належним чином на сигнали щодо масштабних вирубок. Також повідомляється про можливі неформальні зв’язки окремих учасників із представниками правоохоронних органів.

    Задокументована шкода, за попередніми оцінками, перевищує 23 млн грн. Окрім прямих фінансових втрат, йдеться про суттєві екологічні наслідки — знищення лісових масивів, порушення природного балансу та деградацію ґрунтів.

    Відомо про відкриті кримінальні провадження, зокрема за ст. 246 Кримінального кодексу України (незаконна порубка лісу), а також за іншими статтями, пов’язаними з можливими фінансовими зловживаннями. Розслідування триває.

  • Веревський увійшов до топ-6 найбагатших бізнесменів України з доходом 72 млрд гривень

    Веревський увійшов до топ-6 найбагатших бізнесменів України з доходом 72 млрд гривень

    Андрій Веревський посів шосте місце у рейтингу найбагатших бізнесменів України, задекларувавши у 2025 році близько 72 мільярдів гривень доходу. Основні прибутки сформовані через аграрні структури Кернел-Трейд та Енселко агро. Водночас, за офіційною фінансовою статистикою дедалі частіше проглядається інша сторона цієї бізнес-імперії — система податкової мінімізації та політичного впливу, що роками працює на користь експортного агробізнесу.

    Українська політика стала для власника Kernel не просто сферою інтересу, а точкою входу для захисту бізнес-моделі. Маючи досвід роботи народним депутатом від партії «Батьківщина», Веревський сформував у парламенті лояльне аграрне об’єднання, яке забезпечує сприятливі правила гри для великих експортерів сировини. Йдеться про системний вплив на податкове законодавство, де кожна правка може коштувати державі мільярди.

    Ключову роль у фіскальному прикритті цих схем відіграє Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, який очолює Данило Гетманцев. Саме через цей комітет, за даними журналістських розслідувань, просувалися лобістські законопроєкти, що фактично звільняли експортерів олії від податкових зобов’язань. За підтримку таких рішень, за інформацією джерел, депутатам пропонували готівкову винагороду в десятки тисяч доларів за одне голосування.

    Наслідком цієї практики стали хронічні втрати державного бюджету, які вимірюються мільярдами гривень щороку. При цьому фіскальна звітність не завжди відображає реальні обсяги експорту. Згідно з аналітичними даними міжнародних торговельних баз, при фактичному вивезенні сотень тисяч тонн соняшникової олії через порти Одеської області в офіційних документах фігурують лише символічні обсяги. Решта товару, за версією розслідувачів, проходила через фіктивні компанії-одноденки, які зникали після однієї операції, а валютна виручка осідала в непрозорих фінансових інструментах, зокрема у криптогаманцях.

    Паралельно Веревський реалізував агресивну стратегію на фондовому ринку. Акції Kernel на Варшавській біржі за короткий період обвалилися з майже 100 до трохи більше одного злотого. Через офшорну структуру Namsen Limited було проведено додаткові емісії, які суттєво розмили частки європейських пенсійних фондів та сотень приватних інвесторів. Частину з них об’єднує ініціативна група на чолі з Павлом Бойком, яка відкрито заявляє про порушення прав міноритаріїв.

    У результаті активи концентрувалися в одних руках за заниженою вартістю, тоді як міжнародна репутація України як юрисдикції для інвестицій зазнала серйозного удару. За даними розслідувань, цим процесам сприяли окремі представники виконавчої влади, зокрема колишній міністр аграрної політики Микола Сольський.

    Таким чином, офіційний статус одного з найбагатших бізнесменів країни дедалі більше контрастує з питаннями до джерел цих статків, механізмів податкової оптимізації та політичного прикриття, які залишаються у фокусі уваги журналістів і громадськості.

  • Радник при двох президентах: чому агромагнат Косюк зберігає доступ до влади

    Радник при двох президентах: чому агромагнат Косюк зберігає доступ до влади

    Юрій Косюк — один із найвпливовіших аграрних магнатів України та засновник холдингу «Миронівський хлібопродукт» (МХП) — за два десятиліття перетворив бізнес із переробки курятини на багатомільярдну корпорацію з сотнями тисяч гектарів землі. Його історія часто подається як приклад підприємницького успіху, однак низка рішень і політичних зв’язків бізнесмена викликає дедалі більше запитань.

    Кар’єру Косюк розпочинав як біржовий брокер, пробував себе у різних комерційних проєктах, частина з яких виявилася невдалою. Справжній прорив стався після запуску масштабного виробництва курятини. Під час економічної кризи 2008 року, коли доходи населення знизилися, попит на дешевші джерела білка різко зріс. Саме тоді МХП продемонстрував стрімке зростання продажів і прибутків, що дозволило компанії швидко нарощувати активи.

    До середини 2010-х років статки Косюка оцінювалися більш ніж у 1 млрд доларів, а земельний банк компанії сягнув майже 400 тисяч гектарів. За цим показником бізнесмен став одним із найбільших латифундистів країни. МХП фактично вибудував вертикально інтегровану модель — від вирощування зерна до виробництва готової продукції та експорту.

    Разом із фінансовим зростанням з’явилися й суперечливі епізоди. Зокрема, увагу привертають події 2014 року, коли більшість українських компаній втрачали активи в анексованому Криму. Структури, пов’язані з МХП, змогли перереєструвати кримські аграрні підприємства за російським законодавством і зберегти операційну діяльність. Паралельно було проведено земельний обмін: близько 40 тисяч гектарів у Воронезькій області Росії компанія передала в обмін на приблизно 60 тисяч гектарів у західних регіонах України. У підсумку агрохолдинг отримав вигідніші за площею та розташуванням активи. Критики ставлять питання, чи були такі домовленості можливими без політичної підтримки.

    Політична складова біографії Косюка також виглядає нетиповою для великого аграрія. У 2014 році він був призначений заступником глави Адміністрації президента з питань силового блоку, хоча не мав профільного досвіду в безпековій сфері. Згодом став радником президента Петра Порошенка. Після зміни влади бізнесмен зберіг консультативний статус уже при Володимирі Зеленському. Така сталість позицій за різних політичних команд свідчить про високий рівень впливу та доступу до центрів ухвалення рішень.

    Окремий пласт репутаційних ризиків формують заяви та публікації в медіа й телеграм-каналах про неформальне оточення бізнесмена — закриті зустрічі та особисті контакти з представниками політики, силових структур і великого бізнесу. Ці твердження не мають судових підтверджень, однак їхня повторюваність створює токсичний інформаційний фон. Для публічної фігури, яка зберігає вплив на державну політику, навіть непрямі підозри можуть мати значні наслідки для довіри суспільства.

    У підсумку історія Юрія Косюка — це не лише про ефективну бізнес-модель і аграрний успіх. Це також приклад того, як концентрація земельних ресурсів, фінансових можливостей і стійких політичних зв’язків формує паралельний центр впливу. Саме ця сукупність чинників, а не лише розміри статків, робить його постать предметом пильної уваги та суспільних запитів на прозорість.

  • Дружина керівника БЕБ на Закарпатті інвестує мільйони в бізнес і нерухомість

    Дружина керівника БЕБ на Закарпатті інвестує мільйони в бізнес і нерухомість

    Дружина керівника Бюро економічної безпеки у Закарпатській області Євгенія Калугіна, Альона, за останні роки стала співвласницею низки бізнесів і нерухомості на мільйони гривень. За даними Bihus.Info, активне масштабування бізнесу дружини збіглося з кар’єрою Євгенія Калугіна в БЕБ, що викликає увагу експертів щодо потенційного конфлікту інтересів.

    Серед активів Альони Калугіної – спа-комплекс у Чернівецькій області, аграрний бізнес та будівництво комерційного житла на Закарпатті. У вересні 2025 року компанія “Голден Блек Спа”, співвласницею якої є дружина керівника БЕБ, взяла кредит на 40 млн грн для придбання двох АЗС мережі GB Oil у Чернівцях.

    Разом з партнерками Калугіна у 2024 році купила землю поблизу Чернівців, де вже відкрито басейн та ресторан Black Lotus, а наприкінці 2025 року – нічний клуб. Поточна вартість аналогічної ділянки перевищує 12 млн грн.

    На Закарпатті дружина та матір керівника БЕБ придбали по 6 соток землі на словацькому кордоні в Ужгороді, де стартувало будівництво клубного житлового комплексу та таунхаусів. Ділянка наразі оцінюється понад 100 000 доларів.

    Альона Калугіна також інвестувала в аграрну компанію “Хрум”, яка володіє понад 2 гектарів землі на Закарпатті. Дружина запевняє, що усі придбані активи були куплені виключно на її задекларовані кошти.

    Євгеній Калугін пояснив, що бізнесами займається його дружина, а він лише дає поради, при цьому зазначивши, що механізми попередження конфлікту інтересів працюють у межах Закарпатської області.

    Цікаво, що після призначення Калугіна в БЕБ, його батько Павло Калугін став власником понад пів гектара землі у Козині, сусідньої з маєтком Ріната Ахметова, вартість якої сьогодні становить близько 15 млн грн.

  • Екс-чиновник Задирака може отримати обвинувачення у фінансуванні тероризму

    Екс-чиновник Задирака може отримати обвинувачення у фінансуванні тероризму

    Колишній топ-чиновник Державної продовольчої зернової корпорації Андрій Задирака, який переховується в Греції, підозрюється у шахрайстві та розкраданні земель однієї з громад Житомирської області. Водночас він співпрацює з відвертими російськими колаборантами, зокрема з Олександром Кураковим, який після початку повномасштабного вторгнення рф має бізнес на окупованій території Луганської області.

    Задирака починав кар’єру в компанії, власниками якої були громадяни рф, і займалася вивезенням українського зерна до росії. Після звільнення з ДПЗК через корупцію він обрав фермерський шлях у Житомирській області, однак замість легальної оренди земель почав рейдерське захоплення ділянок.

    Одним із яскравих кейсів стало захоплення кооперативу “Морозівський”, розформованого ще в 1990-х роках. Задирака та його спільники переписали його на підставних осіб, захопивши сотні гектарів Малинської громади. Землі вартістю понад 600 млн грн прокуратура вже повернула законним власникам. Проти Задираки та його партнерів відкрито кримінальні провадження.

    Екс-чиновник продовжує отримувати прибуток через компанії, серед яких ТОВ “Агропаладіум – Плюс”, Каширська зернова компанія, БСК Агро та Поліська аграрна група. Його партнер Кураков володіє мажоритарною часткою ТОВ “Агромонтажник”, зареєстрованої на окупованій Луганщині за російським законодавством у жовтні 2022 року. Компанія управляється росіянами і сплачувала до бюджету держави-агресора значні кошти.

    До кола співпраці Задираки входять також юридичні радники — родина Дармограй, які керують земельними активами та забезпечують правову підтримку в судах і місцевих органах влади.

    Фактично діяльність Задираки та його партнерів може підпадати під статті ККУ про колабораційну діяльність, фінансування зміни територіального устрою та фінансування тероризму. Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі. Екс-чиновник, усвідомлюючи ризики, переховується в Греції, однак міжнародний розшук та можливість екстрадиції можуть стати неминучими.

  • В Україні розкрито мережу фіктивних агрофірм із міжнародними зв’язками — збитки понад пів мільярда

    В Україні розкрито мережу фіктивних агрофірм із міжнародними зв’язками — збитки понад пів мільярда

    Міністерство юстиції України надало офіційну відповідь на журналістський запит, у якій підтвердило наявність численних виконавчих проваджень проти низки українських агропідприємств, що у 2021–2024 роках проводили масштабні фінансові операції з ознаками фіктивності.

    До переліку компаній, діяльність яких викликає підозру, увійшли:
    ТОВ «Агрофірма Джулинка» (Черкаська обл.), ТОВ «Агрофірма Восход» (Сумська обл.), ТОВ «Норма Трейд Груп» (Одеса), ТОВ «Слобожанська зернова компанія» (Харків), ТОВ «Агротрейд Юкрейн» (Одеса), ТОВ «Агроенергоінвест» (Київ), ТОВ «УкрАгроРесурс» (Полтава), ТОВ «Авантаж-7» (Київ) та пов’язані з ними структури.

    Ці підприємства здійснювали зовнішньоекономічні операції з іноземними компаніями HARVESTREAM AG (Швейцарія), Cosmopolitan Trade & Development SDN BHD (Малайзія) та MAVERA GRUP GEMICILIK (Туреччина). За даними Мін’юсту, унаслідок цих дій державний бюджет України зазнав збитків на суму понад 530 млн гривень.

    За інформацією з відповіді відомства, щодо більшості зазначених компаній відкрито десятки виконавчих проваджень у державній та приватній виконавчій службі. Серед боржників фігурують ТОВ «Агрофірма Джулинка», ТОВ «Агрофірма Восход», ТОВ «Норма Трейд Груп», ТОВ «Агроенергоінвест», ТОВ «Аскет Шиппінг», ТОВ «УкрАгроРесурс», ТОВ «Житниця Слобожанщини» та ТОВ «Авантаж-7».

    На виконанні перебувають десятки справ — зокрема №№ 49095789, 50685609, 71190125, 73332351, 76466135, 74562352, 70676638, 70677011, 70677440 та інші.

    При цьому частина з цих компаній одночасно виступає і боржниками, і стягувачами в різних справах, що може свідчити про використання виконавчих документів для внутрішніх розрахунків між афілійованими фірмами. Такі дії дозволяють імітувати фінансову активність і маскувати рух коштів у межах схеми.

    Окремі виконавчі дії наразі проводять приватні виконавці у Харківській, Полтавській, Київській, Миколаївській та Вінницькій областях.

    Отримані документи підтверджують, що діяльність згаданих компаній має ознаки узгодженої схеми, спрямованої на проведення безтоварних операцій, виведення грошей за кордон і ухилення від сплати податків. Через фіктивні угоди з іноземними контрагентами створювався штучний податковий кредит, а валютна виручка в Україну не поверталася.

  • В Україні знизилась вартість сільгоспземлі

    В Україні знизилась вартість сільгоспземлі

    У вересні 2025 року в Україні подешевшала земля сільськогосподарського призначення. За даними Опендатабот, середня вартість гектара становила 62 011 грн, що більш ніж на 2 тисячі гривень менше, ніж у серпні.

    Аналітики зазначають, що цьогоріч найвищі ціни на землю фіксували у квітні – 71 876 грн/га, а найнижчі – у березні (54 599 грн/га).

    Обсяги продажів землі

    У вересні продано 10 071 га, що більш ніж на 10 тисяч гектарів менше, ніж місяцем раніше. Водночас цей показник ще може зрости, адже місяць не завершився.
    Найбільше угод було укладено в лютому – 27 572 га, а найменше у січні – 10 346 га.

    Скільки коштує гектар землі в регіонах

    Ціни на гектар землі по областях коливаються від 34 239 грн до 174 078 грн.

    • Найдорожча земля – у Тернопільській області (174 078 грн/га), а також у Львівській (154 985 грн/га), Івано-Франківській (126 653 грн/га) та Київській (103 215 грн/га).

    • Найдешевша земля – у Херсонській області (34 239 грн/га), а також у Запорізькій (36 216 грн/га), Миколаївській (38 065 грн/га), Сумській (38 478 грн/га), Одеській (38 836 грн/га) та Дніпропетровській (39 874 грн/га).

    Чи варто купувати землю

    Фінансист Сергій Фурса називає сільгоспземлю привабливим інструментом для інвестицій:

    • її ціна має зростати довгостроково, особливо на тлі європейської інтеграції;

    • земля не втрачає цінності навіть попри російські обстріли;

    • прибуток можна отримувати вже зараз, здавши землю в оренду агрохолдингу чи фермерській компанії.