Категорія: ВАЖЛИВО

  • Сирена більше не означає автоматичне закриття: як відтепер працюють ТРЦ Києва

    Сирена більше не означає автоматичне закриття: як відтепер працюють ТРЦ Києва

    Від 10 вересня звична для киян картина, коли після сигналу повітряної тривоги торговельний центр повністю зупиняє роботу, починає змінюватися. Після запровадження в столиці дворівневої системи повітряних загроз одразу кілька великих ТРЦ оголосили, що під час так званої жовтої тривоги — тобто дронової небезпеки — продовжуватимуть працювати. Однак є важливий нюанс: рішення самого торговельного центру не означає, що абсолютно всі магазини, кафе та ресторани всередині нього також залишаться відкритими.

    Новий порядок став можливим після постанови Кабінету Міністрів №1092 від 4 вересня 2026 року. Уряд офіційно розділив сигнал «Повітряна тривога» на два рівні. Жовтий означає дронову загрозу, а червоний — ракетну, ракетно-дронову або масовану дронову загрозу. Для бізнесу різниця принципова: при жовтому рівні підприємства можуть продовжувати діяльність, якщо для працівників і відвідувачів є доступне постійне або тимчасове укриття. Якщо його немає, уряд передбачив перехідний період до трьох місяців за погодженням із трудовим колективом. Перебування відвідувача в закладі під час такого рівня загрози відбувається на його власний розсуд.

    При червоному рівні логіка інша. Уряд пояснював, що він передбачає зупинку роботи та перехід людей до укриттів. Кабмін обґрунтував реформу зміною тактики російських атак: тривалі й часті сигнали через окремі безпілотники дедалі сильніше впливають на транспорт, бізнес та роботу міст. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявляв, що держава намагається одночасно зберегти безпеку людей і не дозволити атакам повністю паралізувати економічне життя.

    У Києві диференційовані повідомлення почали працювати ще 6 вересня. Жовте сповіщення означає «Дронову небезпеку». Червоний рівень може з’являтися при «Масованій дроновій загрозі», «Ракетній загрозі» або «Ракетно-дроновій загрозі». Якщо ситуація змінюється, нове повідомлення замінює попереднє без проміжного відбою. Відбій означає, що на цей момент жодної з визначених повітряних загроз для міста не зафіксовано.

    Одним із ТРЦ, який офіційно перейшов на новий порядок, став RIVER MALL. З 10 вересня центр продовжує роботу під час жовтого рівня. Водночас адміністрація прямо радить відвідувачам не ігнорувати тривогу та за можливості переходити в укриття. Усередині комплексу тимчасове укриття облаштоване на мінус другому рівні підземного паркінгу, а шлях до нього позначено спеціальними стрілками. При червоному рівні RIVER MALL зупиняє роботу.

    Схожу модель обрав RETROVILLE. Там при жовтій тривозі сам ТРЦ не зачиняється, однак працювати продовжують лише ті магазини та інші орендарі, які дали на це добровільну згоду. Навіть після такої згоди продавець може самостійно припинити роботу, якщо вважає ситуацію небезпечною. Тобто відвідувач може потрапити всередину центру, але побачити зачиненим саме той магазин, заради якого приїхав. Адміністрація рекомендує перевіряти актуальний режим окремих точок.

    У RETROVILLE є й окрема вечірня умова. Якщо тривога триває або починається після 21:00, працювати може лише гіпермаркет NOVUS та прикасова зона — за бажанням відповідних орендарів. Повністю торговельний центр у такому випадку відкривається вже наступного дня. Під час червоного рівня RETROVILLE зачиняється, а відвідувачів і персонал просять залишити приміщення та перейти до найближчих укриттів.

    До нової моделі долучилися й інші столичні центри. За повідомленнями адміністрацій, Art Mall, Piramida та Aladdin також вирішили не зачиняти весь комплекс під час жовтого рівня. Art Mall попереджає, що окремі магазини та ресторани можуть призупинити обслуговування за власним рішенням. У Piramida при жовтому рівні залишаються відкритими входи та працюють служби ТРЦ, але орендарі самостійно визначають режим своїх закладів. Аналогічний принцип запровадив Aladdin. При червоній загрозі всі три центри закликають відвідувачів перейти до укриттів.

    Аналогічний режим із продовженням роботи при жовтій дроновій загрозі обрав і DREAM. Водночас на офіційному сайті комплексу зазначено стандартний графік DREAM yellow — з 10:00 до 22:00, а також правило, за яким при тривозі після 21:15 центр уже відкривається наступного дня. Поруч із комплексами розташовані станції метро «Оболонь», «Мінська» та «Героїв Дніпра», які адміністрація традиційно вказує серед найближчих орієнтирів.

    Але далеко не весь столичний ритейл переходить на нові правила однаково швидко. Частина ТРЦ до запровадження дворівневої системи повністю зупиняла роботу при кожній повітряній тривозі. Серед них називали Lavina Mall, Blockbuster Mall і Mandarin Plaza. Тому перед поїздкою саме до конкретного комплексу чи магазину варто перевірити його останнє офіційне повідомлення: постанова дозволяє бізнесу працювати в певних умовах, але не зобов’язує кожну компанію відмовлятися від суворіших внутрішніх правил безпеки.

    Такий приклад уже є навіть серед великих мереж громадського харчування. McDonald’s після зміни правил вирішив поки не працювати під час жовтої тривоги. У компанії заявили, що аналізують роботу нової системи на практиці та лише після цього визначатимуться, чи можна безпечно змінити алгоритми роботи ресторанів. Отже, навіть якщо McDonald’s розташований усередині ТРЦ, який не зачиняється при жовтому рівні, сам ресторан наразі може припинити обслуговування.

    Особливий режим зберігає й Ocean Plaza. Комплекс має безпечний простір на мінус першому поверсі, який продовжує функціонувати під час повітряної тривоги. Там розташований також один із «Пунктів незламності», зокрема зона, адаптована для батьків із дітьми. Звичайний графік торговельної частини Ocean Plaza — з 10:00 до 22:00, Auchan працює з 08:00 до 22:00, а паркінг — цілодобово. ТРЦ Victoria Gardens, також адаптує роботу до нових загальнодержавних правил.

    Причина, через яку бізнес так швидко почав переглядати свої алгоритми, добре видна у статистиці останнього місяця. Українська Рада Торгових Центрів повідомила, що серпень 2026 року став антирекордним для галузі: по Україні повітряні тривоги припадали на 21,8% робочого часу ТЦ. Особливо різко погіршилася ситуація в Києві. У липні тривоги охоплювали 3,3% робочого часу столичних торговельних центрів, а у серпні — вже 11,6%.

    Стрибок стався буквально протягом двох тижнів. Якщо в червні, липні та першій половині серпня в години роботи ТРЦ у Києві фіксували приблизно по п’ять тривог на тиждень, то у передостанній тиждень серпня їх було 12, а в останній — вже 34. Найгіршим став 27 серпня, коли тривоги припали на 68% часу, в який торговельні центри мали працювати.

    Це вже впливає не лише на покупців, а й на економіку самих ТРЦ. За оцінкою UTG, через постійні простої змінюються навіть відносини між орендодавцями та магазинами. На ринку поширюється практика не нараховувати оренду за час вимушеного закриття або використовувати знижені коефіцієнти. Частина ритейлерів намагається перейти від фіксованої ставки до відсотка від фактичного обороту, а при виборі нового приміщення дедалі більше значення має наявність підземних рівнів та укриттів.

    Нові правила стосуються не тільки шопінгу. Від 10 вересня в Києві за жовтого рівня без обмежень має працювати наземна частина Сирецько-Печерської, або «зеленої», лінії метро з перевезенням пасажирів через Південний міст. Наземний громадський транспорт також продовжує курсувати. Крім того, комендантську годину в столиці скоротили — тепер вона триває з 01:00 до 05:00. ЦНАПи та установи соціальних послуг при жовтому рівні продовжують роботу.

    Проте головне, що варто розуміти покупцям: жовтий рівень не є відбоєм тривоги і не означає відсутності небезпеки. Це сигнал про дронову загрозу. Нові правила лише дозволяють частині міської інфраструктури та бізнесу не зупинятися автоматично. Адміністрації RIVER MALL, RETROVILLE та інших центрів одночасно з повідомленнями про продовження роботи закликають людей користуватися укриттями й оцінювати ризики.

    Таким чином, єдиного правила «всі ТРЦ Києва тепер працюють під час жовтої тривоги» немає. З 10 вересня законодавство дозволяє їм це робити за визначених умов, і частина великих центрів уже скористалася такою можливістю. Але остаточна картина складається з трьох рівнів рішень: постанови уряду, правил конкретного ТРЦ та окремої політики магазину чи ресторану всередині нього. Тож перед поїздкою під час тривоги варто перевіряти саме сторінку потрібного закладу — відкриті двері торговельного центру ще не гарантують, що потрібний магазин працюватиме.

  • «Зброя без слідів»: НАТО зірвало таємну операцію російських субмарин біля Шпіцбергена

    «Зброя без слідів»: НАТО зірвало таємну операцію російських субмарин біля Шпіцбергена

    У віддалених арктичних водах біля норвезького архіпелагу Шпіцберген навесні 2026 року розгорнулася операція, подробиці якої західні країни кілька місяців не розкривали. За даними Reuters, Велика Британія, Норвегія та США відстежили російські підводні сили, які нібито тренувалися застосовувати нову секретну технологію проти критично важливих підводних кабелів. Її особливістю, за словами західних чиновників, мала бути можливість виводити інфраструктуру з ладу так, щоб не залишати очевидних слідів причетності Москви. Російським суднам і підводним апаратам зрештою не дали завершити навчання.

    Про нові деталі Reuters повідомило 10 вересня, посилаючись на двох західних посадовців, знайомих з перебігом операції. Саме це застереження є принциповим: точна конструкція «секретної зброї», її назва, принцип роботи та реальні можливості публічно не розкриваються. Російське Міністерство оборони на запит агентства щодо інциденту не відповіло, тоді як Кремль раніше неодноразово заперечував звинувачення у підготовці диверсій проти країн НАТО. Тому йдеться про дані західних джерел Reuters, а не про технічні характеристики системи, підтверджені незалежно.

    За інформацією агентства, операцію проводило Головне управління глибоководних досліджень Міністерства оборони Росії — структура, відома за російською абревіатурою ГУГД або англійською GUGI. Підрозділ спеціалізується на роботі на великих глибинах і вже давно перебуває під особливою увагою західних розвідок через інтерес до підводних кабелів, трубопроводів та іншої інфраструктури на морському дні.

    У квітні британський міністр оборони Джон Гілі вже повідомляв про масштабну російську операцію в Північній Атлантиці. За його словами, вона включала російський ударний підводний човен класу «Акула» та одночасне розгортання двох спеціалізованих субмарин GUGI. Для стеження за ними Велика Британія залучила фрегат, авіацію та близько 500 військовослужбовців. Британські літаки провели в небі понад 450 годин, а військовий корабель пройшов кілька тисяч морських миль. Операція тривала більше місяця.

    Тоді Лондон публічно говорив про російську активність біля критичної підводної інфраструктури, однак не розкривав найважливіших деталей. Лише тепер Reuters стверджує, що одним із районів протистояння були води біля Шпіцбергена, до операції долучалися США, а росіяни моделювали застосування нової технології, призначеної для пошкодження підводних комунікацій.

    У центрі уваги опинилися два волоконно-оптичні кабелі, які з’єднують Шпіцберген із материковою Норвегією. Кожен маршрут простягається приблизно на 1400 кілометрів, а на окремих ділянках кабелі лежать на глибині до 2700 метрів. Саме ними передають величезні масиви даних із супутникової станції SvalSat, розташованої на архіпелазі. Reuters називає її найбільшою у світі супутниковою наземною станцією такого типу та зазначає, що вона входить до мережі NASA Near Space Network.

    Оператор Space Norway пояснює, що система складається з двох фізично розділених кабелів і працює з 2004 року. Вони забезпечують не лише звичайний інтернет для мешканців Шпіцбергена, але й роботу державних структур, наукових установ, аеропорту та космічної інфраструктури. Самі кабелі мають товщину приблизно 2–3 сантиметри, містять по вісім пар оптоволокон і захищені сталевим армуванням.

    Наскільки серйозними можуть бути наслідки диверсії такого типу, у НАТО пояснюють масштабами залежності сучасного світу від морського дна. За даними Альянсу, понад 95% міжнародного інтернет-трафіку передається через підводні кабелі, а близько 1,3 мільйона кілометрів таких ліній забезпечують фінансові транзакції орієнтовною вартістю $10 трлн щодня. Тому атака на кабель може бути значно небезпечнішою, ніж просто тимчасова відсутність інтернету в окремому регіоні.

    Російська активність у цьому районі особливо насторожує союзників через його географію. Між Шпіцбергеном та материковою Норвегією лежить так званий Bear Gap — важливий морський простір, через який російські атомні субмарини з баз на Кольському півострові можуть виходити у напрямку Атлантики. За оцінкою джерела Reuters, у разі прямого загострення між Росією та НАТО ця зона може набути критичного військового значення.

    Норвезький міністр оборони Торе Сандвік заявив Reuters, що спільна операція мала продемонструвати Москві: союзники бачать її дії і не дозволять працювати непомітно. За його словами, будь-яка спроба атакувати критичну інфраструктуру буде виявлена і матиме наслідки. Водночас Осло наголошує, що подальша ескалація на Крайній Півночі не відповідає інтересам жодної зі сторін.

    Особливу увагу GUGI привертає не вперше. У квітневій спільній заяві Великої Британії, Норвегії та Нідерландів в ОБСЄ британська сторона прямо заявляла, що підрозділи цього управління створені для спостереження за підводною інфраструктурою у мирний час і можуть готуватися до її пошкодження у разі конфлікту. Серед пов’язаних із GUGI засобів Лондон називав, зокрема, розвідувальне судно «Янтар». У червні 2025 року Велика Британія внесла саме Головне управління глибоководних досліджень Міноборони РФ до санкційного списку.

    Підводна лінія до Шпіцбергена вже переживала серйозний інцидент. 7 січня 2022 року одна з двох гілок вийшла з нормального режиму роботи через пошкодження на ділянці за 130–230 кілометрів від Лонг’їра. Зв’язок із материком тоді не зник завдяки резервній лінії, а Space Norway пізніше відновила пошкоджений кабель. Причина інциденту на той момент публічно встановлена не була. Тому пов’язувати саме цей випадок із Росією без додаткових доказів неправильно.

    Зростання занепокоєння підводними диверсіями вже змусило НАТО значно посилити патрулювання. У січні 2025 року Альянс запустив місію Baltic Sentry після серії інцидентів із кабелями та трубопроводами у Балтійському морі. Для спостереження використовують фрегати, морську патрульну авіацію та безпілотні системи. За даними Reuters із посиланням на компанію Windward, лише у Північному морі кількість випадків, коли судна повільно рухалися над або поблизу чутливої підводної інфраструктури, торік зросла на 52% — до 13 079. Експерти розглядають систематичне картографування таких об’єктів як потенційну підготовку до дій у майбутньому.

    Тема Арктики тим часом дедалі активніше переходить із площини віддаленого військового планування у реальні операції НАТО. Наприкінці серпня — на початку вересня Велика Британія, Норвегія та США провели тристоронні навчання Operation Atlantic City на норвезькому острові Ян-Маєн. Вони проходили з 26 серпня до 4 вересня у рамках посиленої активності НАТО Arctic Sentry та мали перевірити здатність союзників діяти у складних умовах Крайньої Півночі.

    При цьому твердження про нібито територіальну суперечку Росії та Норвегії безпосередньо за Шпіцберген потребує уточнення. Архіпелаг є частиною Королівства Норвегія, а її суверенітет міжнародно визнаний. Шпіцбергенський договір 1920 року водночас надає громадянам і компаніям держав-учасниць, серед яких Росія, певні рівні права на господарську діяльність. Москва має поселення та економічну присутність на архіпелазі, а між сторонами виникають розбіжності щодо трактування прав у прилеглих морських просторах. Однак суверенітет Норвегії над самим архіпелагом офіційно не є предметом територіального спору.

    Нові подробиці Reuters показують, чому саме підводна інфраструктура перетворюється на один із найбільш чутливих елементів протистояння Росії та НАТО. Кабелі складно постійно охороняти на сотнях і тисячах кілометрів морського дна, а встановити винуватця пошкодження значно складніше, ніж у разі відкритої ракетної або повітряної атаки. Саме тому заяви про російську технологію, здатну завдавати шкоди «без відбитків пальців», викликали таку увагу на Заході.

    Водночас головна деталь цієї історії залишається засекреченою: що саме побачили союзники біля Шпіцбергена і як мала працювати нова система. Джерела Reuters відмовилися розкривати принцип її дії. Достовірно відомо лише те, що Велика Британія офіційно підтверджувала масштабне стеження за російськими підводними силами навесні, Норвегія підтверджує спільну операцію із союзниками, а Reuters тепер пов’язує її з навчаннями поблизу критичних кабелів Шпіцбергена та участю США. Самі кабелі, за даними агентства, внаслідок операції не постраждали.

     

  • «Літак Зеленського ледь не збив дрон»: у Норвегії різко уточнили гучну заяву — що насправді сталося в Молдові

    «Літак Зеленського ледь не збив дрон»: у Норвегії різко уточнили гучну заяву — що насправді сталося в Молдові

    Гучна заява прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гар Стьоре про те, що літак президента України Володимира Зеленського нібито ледь не був уражений дроном під час вильоту з Молдови, отримала суттєве уточнення. Підтверджені на цей момент дані свідчать: російський безпілотник справді порушив повітряний простір Молдови, через загрозу влада тимчасово обмежувала польоти, а виліт українського президента до Осло затримали. Водночас доказів того, що дрон справді перебував безпосередньо біля президентського літака або що зіткнення було неминучим, оприлюднено не було. У канцелярії норвезького прем’єра пізніше визнали, що невідомо, наскільки близько безпілотники перебували до борту Зеленського.

    Спочатку Стьоре, коментуючи поїздку українського президента до Норвегії, заявив державному мовнику NRK, що літак Зеленського «майже був уражений дроном», коли мав вилітати з Молдови. Прем’єр використав цей епізод як приклад небезпеки, з якою постійно стикається глава держави, що перебуває у війні з Росією. Проте Стьоре не пояснив, звідки отримав інформацію про настільки близьке зближення дрона з літаком, а також не назвав відстань між ними. Саме відсутність цих деталей згодом стала принциповою, коли почала з’являтися точніша хронологія подій.

    Після резонансу канцелярія прем’єр-міністра Норвегії надала NRK значно обережніше пояснення. Там зазначили, що 8 вересня в повітряному просторі Молдови справді існувала загроза через безпілотники, і саме вона призвела до затримки літака Зеленського, який прямував до Осло. Водночас у канцелярії прямо вказали: невідомо, наскільки близько дрони перебували до президентського борту. Отже, підтверджений епізод стосується передусім закриття повітряного простору та затримки рейсу, а не доведеного «майже зіткнення».

    Ще обережнішою виявилася реакція української сторони. Джерело в Офісі президента України, на яке посилається AFP, назвало твердження про безпосередню небезпеку для Зеленського «перебільшеним». За його словами, у Молдові була оголошена тривога після того, як російський дрон увійшов до повітряного простору Молдови, а згодом — Румунії. Тобто сам факт небезпечного польоту російського безпілотника не заперечується, однак твердження, що саме літак українського президента опинився за крок від зіткнення, українська сторона не підтвердила.

    Молдовська влада тим часом оприлюднила детальну хронологію. Системи спостереження Національної армії Молдови 8 вересня о 16:20 зафіксували безпілотний апарат, який увійшов у повітряний простір країни з боку України. Попередньо його ідентифікували як дрон типу Shahed. Апарат рухався через придністровський сектор у напрямку Бендер, а о 16:32 — уже в напрямку Кишинева. О 16:36 його зафіксували біля населеного пункту Бєленешть у Ніспоренському районі, після чого він продовжив рух на захід. О 16:37 дрон залишив молдовський повітряний простір поблизу Загаранчі та попрямував у бік румунського повіту Ясси.

    Через небезпеку приблизно о 16:30 влада Молдови обмежила використання повітряного простору в центральній частині країни. Речник уряду Думітру Чоріч повідомив, що рішення ухвалили саме для захисту цивільних літаків, які перебували в небі або мали здійснити рейси. Через обмеження затримали три вильоти та чотири прибуття. Одним із затриманих рейсів був літак президента України. Таким чином, Зеленський не був єдиним пасажиром, чий рейс змінив графік через дронову загрозу.

    На цьому маршрут безпілотника не завершився. Румунське Міністерство національної оборони підтвердило, що о 16:33 його радари бачили повітряну ціль на захід від Кишинева, яка рухалася в напрямку Румунії. О 16:37 вона увійшла до румунського повітряного простору приблизно за 30 кілометрів на південний схід від Ясс. Уже о 16:39 для контролю ситуації в повітря підняли два винищувачі F-18 Повітряно-космічних сил Іспанії, які виконували місію посиленої повітряної поліції НАТО з авіабази Міхаїл Когелнічану.

    У Румунії траєкторію дрона відстежували далі. Системи попередження RO-Alert активували для кількох повітів. О 17:02 румунські радари втратили контакт із ціллю в районі між повітами Ясси та Ботошані, а вже о 17:08 безпілотник знову виявили над територією Молдови. Пізніше румунська влада повідомила, що апарат повернувся до сусідньої країни та зрештою впав приблизно за 25 кілометрів на схід від румунського кордону.

    Молдовські джерела повідомляли, що після повернення з боку Румунії той самий дрон рухався на північ країни. Його сигнал зникав біля Кобані в Глоденському районі, потім апарат знову виявили неподалік Дрокії. Востаннє на радарі його фіксували приблизно о 17:14 у районі Стурзовки. О 17:26 служба 112 отримала повідомлення про падіння невеликого літального апарата біля села Міхейленій-Векь у Ришканському районі. Після падіння зайнялася суха рослинність і виникло кілька осередків пожежі, але людей не було травмовано.

    Саме падіння дрона відбулося далеко від міжнародного аеропорту Кишинева. За даними молдовського уряду, йдеться приблизно про 160 кілометрів. Після отримання підтвердження, що безпілотник упав, обмеження для авіації почали знімати. Уряд Молдови зазначив, що саме через ці заходи безпеки борт Зеленського вилетів пізніше, ніж планувалося.

    Відкриті дані FlightAware підтверджують затримку. Український урядовий Airbus A319 із реєстраційним номером UR-ABA 8 вересня виконував рейс із Кишинева до Oslo Gardermoen. Фактичний виліт зафіксований приблизно о 17:57 за молдовським часом, а посадку в Норвегії — близько 19:43 за місцевим часом. В Осло Зеленський і перша леді Олена Зеленська зійшли саме з цього літака, що також зафіксували норвезькі фотографи.

    Президент України прибув до Норвегії для участі в церемонії прощання з королем Гаральдом V, який помер 28 серпня у віці 89 років після 35 років на престолі. Державний похорон відбувся 9 вересня в кафедральному соборі Осло. Зеленський разом з Оленою Зеленською взяв участь у процесії від Королівського палацу до собору поряд із членами норвезької королівської родини, монархами та керівниками інших держав.

    Поїздка мала не лише церемоніальну частину. У Норвегії Зеленський провів переговори з Йонасом Гар Стьоре, міністром фінансів і колишнім генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом та міністром закордонних справ Еспеном Бартом Ейде. Однією з центральних тем стала потреба України в посиленні протиповітряної оборони. Стьоре наголошував, що Україна має критичну потребу в ППО та іншій військовій підтримці перед складним зимовим періодом. Також українська сторона повідомляла про обговорення проєкту FREYJA, спрямованого на створення європейської системи протиракетної оборони.

    Інцидент над Молдовою водночас виявився значно масштабнішим за історію одного президентського літака. Російський дрон пройшов через повітряний простір одразу двох європейських країн, спричинив обмеження цивільних польотів у Молдові, призупинення операцій в аеропорту Ясс та підняття бойових винищувачів НАТО в Румунії. Молдовська президентка Мая Санду назвала такі вторгнення серйозною загрозою життю людей. Reuters також зазначає, що російські безпілотники вже неодноразово опинялися на молдовській території на тлі масштабних атак РФ проти України.

    До того ж інцидент стався на тлі нового загострення біля українсько-молдовського кордону. У ніч проти 9 вересня безпілотники атакували український пункт пропуску «Старокозаче» навпроти молдовської Тудори. Прикордонна поліція Молдови підтвердила, що один дрон атакував інфраструктуру пункту, ще два безпілотники впали поблизу на українській території, після чого роботу переходу тимчасово зупинили.

    Таким чином, основна частина історії підтверджується: 8 вересня російський безпілотник порушив повітряний простір Молдови та Румунії, через загрозу тимчасово обмежували цивільні польоти, а літак Володимира Зеленського справді вилетів із Кишинева із затримкою. Однак початкове формулювання норвезького прем’єра про те, що дрон «майже влучив» у президентський літак, залишається без оприлюднених доказів щодо дистанції або реальної загрози зіткнення. Канцелярія самого Стьоре згодом уточнила, що достеменно невідомо, наскільки близько дрон перебував до борту, а джерело в українському президентстві назвало твердження про безпосередню небезпеку для Зеленського перебільшеним. Тому наразі коректніше говорити про серйозну дронову загрозу, яка призвела до закриття повітряного простору та затримки президентського рейсу, а не про підтверджену спробу атаки або майже зіткнення літака з безпілотником.

  • Хусити атакували Саудівську Аравію ракетами й дронами: понад 70 поранених, горять енергооб’єкти

    Хусити атакували Саудівську Аравію ракетами й дронами: понад 70 поранених, горять енергооб’єкти

    Єменські хусити, яких підтримує Іран, здійснили масштабну атаку на південь Саудівської Аравії, завдавши ударів по енергетичній та іншій інфраструктурі одразу в кількох містах. Унаслідок атак постраждали щонайменше 73 людини, серед них є жінки та діти. На частині енергетичних об’єктів спалахнули пожежі, а окремі операції довелося тимчасово зупинити. Про це пише Reuters.

    За даними очолюваної Саудівською Аравією коаліції, під ударами опинилися цивільні та економічні об’єкти в містах Абха, Хаміс-Мушайт, Джизан і Наджран на півдні королівства. Представник коаліції Туркі аль-Малікі заявив, що внаслідок атак поранення отримали 73 цивільні.

    Міністерство енергетики Саудівської Аравії підтвердило, що удари спричинили пожежі на кількох об’єктах енергетичного сектору. Через пошкодження роботу частини інфраструктури довелося тимчасово призупинити, поки аварійні служби ліквідовували наслідки та оцінювали масштаби руйнувань.

    Самі хусити заявили про проведення «широкої військової операції» на території Саудівської Аравії. За словами їхнього військового речника Ях’ї Саріа, угруповання застосувало балістичні ракети та ударні безпілотники. Серед заявлених цілей — об’єкти нафтової компанії Saudi Aramco в Абсі, Джизані та Наджрані, а також авіабаза короля Халіда в районі Хаміс-Мушайта. Саудівська сторона не підтвердила всі заявлені хуситами цілі та масштаби їхнього ураження.

    Угруповання пояснило атаку відповіддю на удари по території Ємену. Хусити стверджують, що останніми днями саудівські сили атакували об’єкти у провінціях Ель-Бейда, Ходейда, Ель-Джауф, Маріб і Таїз. Водночас Reuters зазначає, що саудівська коаліція публічно не підтверджувала деякі з цих операцій, тому твердження хуситів про причини нинішнього удару залишаються позицією самого угруповання.

    Представники хуситів також погрожують продовжити атаки, якщо удари по підконтрольних їм районах Ємену триватимуть. У Саудівській Аравії, своєю чергою, назвали нинішню атаку небезпечною ескалацією та заявили про готовність вжити заходів для захисту своєї території.

    МЗС Саудівської Аравії засудило удари по цивільній та економічній інфраструктурі, а також повторні атаки на комерційне судноплавство в Червоному морі. Ер-Ріяд закликав міжнародну спільноту відреагувати на дії хуситів. Атаки також засудили Катар, Кувейт, Бахрейн, Єгипет, Йорданія та Рада співробітництва арабських держав Перської затоки.

    Нинішній удар став одним із найсерйозніших загострень між хуситами та Саудівською Аравією за останні роки. Після перемир’я 2022 року інтенсивність бойових дій між сторонами суттєво знизилася, однак у 2026 році протистояння знову почало набирати обертів.

    У липні напруження різко зросло після взаємних ударів. Хусити заявили про запровадження морської блокади Саудівської Аравії, а згодом повідомляли про атаки на саудівські нафтові танкери у Червоному морі. Відтоді вони дедалі частіше атакують як судноплавство, так і об’єкти на території самого королівства.

    На початку серпня внаслідок ще однієї атаки хуситів у провінції Наджран, за даними саудівської коаліції, постраждали 11 цивільних. Серед них була чотирирічна дитина, яка отримала опіки. Новий удар із понад 70 постраждалими свідчить про значне розширення масштабів атак.

    Ситуація ускладнюється ширшим протистоянням у регіоні. Нинішні атаки відбулися на тлі загострення відносин між Іраном і США та нових погроз щодо енергетичної інфраструктури в Перській затоці. Тегеран заявляв, що нафтові та газові об’єкти, зокрема пов’язані зі США, можуть опинитися під загрозою на тлі конфлікту навколо Ормузької протоки.

    Це вже позначилося і на світових ринках. Після повідомлень про удари по саудівських енергетичних об’єктах ціни на нафту різко зросли. Reuters повідомляв, що Brent піднялася приблизно до $98 за барель, а американська WTI — до $93,65. Посилення ризиків для постачання нафти через Червоне море та Ормузьку протоку додатково підтримує ціни.

    Саудівська Аравія є одним із найбільших виробників та експортерів нафти у світі, тому навіть тимчасові перебої на її енергетичних об’єктах можуть впливати не лише на регіональну безпеку, а й на глобальний ринок енергоносіїв.

    Поки що влада королівства не повідомила про тривалі зупинки видобутку чи експорту нафти. Міністерство енергетики заявляє про тимчасове припинення окремих операцій і продовжує оцінювати пошкодження. Тому говорити про масштабний зрив постачання саудівської нафти наразі передчасно.

    Паралельно погіршується ситуація всередині Ємену. За даними Міжнародної організації з міграції та місцевої влади, нові бойові дії у районах Таїза та Ходейди вже змусили залишити домівки близько 18,5 тисячі людей. Гуманітарні організації повідомляють про нестачу продовольства, тимчасового житла та інших ресурсів для нових переміщених осіб.

    Атака 8 вересня стала не просто черговим епізодом протистояння між хуситами та Саудівською Аравією. Удар одразу по кількох містах, енергетичних об’єктах і військовій інфраструктурі, десятки постраждалих та реакція нафтового ринку свідчать про ризик значно ширшої ескалації на Близькому Сході.

  • Українські школярі не змогли відіграти освітні втрати: що показало PISA-2025

    Українські школярі не змогли відіграти освітні втрати: що показало PISA-2025

    Українські 15-річні учні у 2025 році продемонстрували приблизно ті самі результати з математики, читання та природничих наук, що й три роки тому. Після суттєвого падіння показників між 2018 та 2022 роками нового статистично значущого погіршення не відбулося, однак і помітного відновлення результатів немає. За всіма трьома основними напрямами українські підлітки продовжують відставати від середніх показників країн Організації економічного співробітництва та розвитку. Про це свідчать офіційні результати міжнародного дослідження PISA-2025, оприлюднені ОЕСР 8 вересня.

    Це вже третя участь України у PISA після циклів 2018 та 2022 років і друга — в умовах повномасштабної війни. Водночас важливо враховувати географію дослідження: ОЕСР публікує українські результати як дані 17 із 27 регіонів України, а не всієї території країни. Усі українські дані, включені до звіту, відповідають технічним стандартам PISA і визнані придатними для порівняння.

    В офіційній країновій довідці ОЕСР також є важливе уточнення щодо кількості учасників. Тестування завершили 7105 українських учнів із 294 закладів освіти, а вибірка репрезентує приблизно 256 тисяч 15-річних у охоплених регіонах. Загалом PISA-2025 стала найбільшою за всю історію програми: участь у ній взяли понад 760 тисяч школярів із 91 країни та економіки, які представляють близько 33 мільйонів 15-річних.

    Таким чином, поширене в українських медіа формулювання про «майже 9 тисяч» учасників варто уточнювати: в офіційному підсумковому звіті ОЕСР йдеться саме про 7105 учнів, які завершили оцінювання і результати яких увійшли до міжнародної бази PISA.

    Найкращий результат українські підлітки показали у природничо-наукових дисциплінах — 448 балів. З математики результат становить 431 бал, а найслабшою сферою залишається читання — 418 балів. Водночас ОЕСР наголошує, що порівняно з PISA-2022 середні результати України у всіх трьох сферах статистично значуще не змінилися.

    Однак середній бал — лише частина картини. Значно показовішою є частка дітей, які досягли хоча б другого рівня компетентності, який PISA вважає базовим.

    У математиці такого рівня досягли 54% українських учнів, тоді як середній показник ОЕСР становить 65%. Отже, приблизно 46% учасників з охоплених українських регіонів не досягли базового рівня математичної грамотності. Лише 3% українських підлітків показали найвищі результати — п’ятий або шостий рівень, проти 8% у середньому по ОЕСР.

    Із читання ситуація схожа. Базового рівня досягли 55% українських учнів проти 69% у країнах ОЕСР. Лише 1% українських підлітків продемонстрував найвищий рівень читацької грамотності, тоді як середній показник ОЕСР становить 6%. На цьому рівні учні здатні працювати з довгими та складними текстами, розуміти абстрактні концепції та розрізняти факти й думки за непрямими ознаками.

    У природничих науках базового рівня досягли близько 65% українських учнів, а високого — 2%, тоді як середній показник найсильніших рівнів серед країн ОЕСР становить 7%.

    Окремий блок PISA-2025 показує, наскільки результати навчання залежать від матеріального становища родини. Соціально-економічно забезпечені українські учні набрали з природничих наук у середньому на 66 балів більше, ніж їхні однолітки з найменш забезпечених сімей. Водночас цей розрив навіть менший, ніж у середньому в ОЕСР, де він становить 85 балів.

    При цьому 15% українських школярів із найменш забезпечених родин змогли потрапити до верхньої чверті результатів із природничих наук у своїй країні. В ОЕСР у середньому таких учнів 12%. Це свідчить про те, що частині українських дітей вдається демонструвати високі результати попри несприятливі соціально-економічні умови.

    Дослідження показало й проблеми із забезпеченням шкіл, хоча порівняно з 2022 роком ситуація дещо покращилася. 61% українських учнів навчаються у закладах, керівники яких повідомили, що нестача навчальних матеріалів — зокрема підручників, IT-обладнання, бібліотечних чи лабораторних ресурсів — принаймні певною мірою заважає навчанню. У 2022 році таких було 76%. Ще 45% учнів навчаються у школах, де директори повідомляють про проблеми з фізичною інфраструктурою — будівлями, територією, опаленням, освітленням або акустикою. Три роки тому показник становив 51%.

    Цікавими виявилися й відповіді самих школярів щодо ставлення до освіти. 60% українських підлітків заявили, що цікавляться багатьма різними речами, проти 73% у середньому в ОЕСР. 54% готові докладати додаткових зусиль, коли завдання стає складнішим, тоді як у країнах ОЕСР таких у середньому 60%.

    Водночас частка підлітків, які вважають школу «марною тратою часу», в Україні становить 20% — навіть менше, ніж середній показник ОЕСР у 24%. Причому порівняно з 2022 роком цей показник в Україні зменшився одразу на 9,4 відсоткового пункту. Водночас частка дітей, готових докладати більше зусиль у разі складного завдання, за три роки скоротилася на 5,5 пункту.

    Ще одна особливість PISA-2025 — масштабне проникнення штучного інтелекту в навчання. 54% українських 15-річних заявили, що щонайменше раз на тиждень користуються чатботами зі штучним інтелектом для допомоги в навчанні. Це навіть більше, ніж у середньому в ОЕСР — 46%.

    Причому ШІ використовується не лише для пошуку відповідей. 37% українських учнів застосовують його для попереднього дослідження нової теми, 42% — для створення стислого викладу прочитаного тексту, а 43% — для підготовки текстів письмових завдань. Лише 8% опитаних українських підлітків заявили, що ніколи або майже ніколи не користуються ШІ-чатботами для жодного із досліджених видів шкільної роботи.

    PISA також зафіксувала значно більшу присутність цифрових пристроїв в українській школі. Учні повідомили, що використовують їх для навчання в середньому 2,7 години на день, тоді як середній показник ОЕСР — 1,7 години. Водночас ще близько 1,7 години в навчальний день припадає на використання цифрових пристроїв у школі для дозвілля.

    Є й тривожний показник відвідуваності. Близько 58% українських учасників повідомили, що пропустили принаймні один день навчання протягом двох тижнів перед тестуванням, тоді як середній показник ОЕСР становить лише 22%. Стільки ж — 58% — пропустили хоча б одне заняття. Для порівняння, у 2022 році відповідні українські показники становили 25% та 32%.

    Результати PISA-2025 необхідно оцінювати і в особливому українському контексті. Нинішнім 15-річним учасникам дослідження значну частину шкільного життя довелося навчатися спочатку під час пандемії COVID-19, а згодом — в умовах повномасштабної війни, повітряних тривог, евакуацій, дистанційного навчання та перебоїв з електроенергією. При цьому PISA не вимірює знання за конкретною українською шкільною програмою. Дослідження перевіряє, наскільки 15-річні здатні застосовувати набуті знання, критично мислити, розв’язувати проблеми та використовувати свої компетентності у практичних ситуаціях.

    У глобальному масштабі ситуація також погіршується. За даними ОЕСР, середні результати з читання та математики у PISA-2025 опустилися до найнижчих рівнів за всю історію дослідження. Приблизно кожен п’ятий 15-річний учень у країнах ОЕСР тепер має низькі результати одночасно з природничих наук, математики та читання — у 2022 році таких було 16%. Водночас середній результат із природничих наук у країнах ОЕСР між 2022 і 2025 роками залишився відносно стабільним.

    Таким чином, результати України мають подвійний характер. З одного боку, на тлі війни та попереднього різкого падіння освітніх показників система не продемонструвала нового суттєвого провалу. З іншого — відновити втрачені позиції за три роки також не вдалося. Українські підлітки все ще відстають від середнього рівня ОЕСР у всіх трьох ключових сферах, а приблизно половина не досягає базового рівня з математики або читання.

    При цьому PISA-2025 демонструє й нові виклики для освіти: надзвичайно швидке поширення ШІ серед школярів, значну цифрову присутність у навчальному процесі, проблеми з відвідуванням та все ще відчутний дефіцит матеріальних ресурсів у школах. Саме ці фактори разом із подоланням уже накопичених освітніх втрат стають одним із ключових завдань для української системи освіти.

  • Після нічної атаки у Києві та п’яти областях зникло світло: де тривають аварійні роботи

    Після нічної атаки у Києві та п’яти областях зникло світло: де тривають аварійні роботи

    Унаслідок нічної російської атаки на енергетичні об’єкти в Україні виникли нові знеструмлення у Києві та Київській області. Також перебої з електропостачанням зафіксували у Сумській, Донецькій, Вінницькій та Запорізькій областях.

    Про це вранці 8 вересня повідомило НЕК «Укренерго».

    За даними компанії, аварійно-відновлювальні роботи вже розпочали там, де це дозволяє безпекова ситуація. Енергетики працюють над тим, щоб якнайшвидше повернути електропостачання всім споживачам.

    Нічна атака стала черговим ударом Росії по українській енергетичній інфраструктурі. У повідомленні «Укренерго» йдеться саме про нові знеструмлення, спричинені обстрілами енергетичних об’єктів.

    На момент ранкового зведення компанія не назвала точну кількість споживачів, які залишилися без електрики, а також не деталізувала перелік пошкоджених енергооб’єктів.

    Де є перебої зі світлом

    За інформацією «Укренерго», наслідки нічної атаки зафіксували одразу в кількох регіонах.

    Знеструмлення є у:

    • Києві;
    • Київській області;
    • Сумській області;
    • Донецькій області;
    • Вінницькій області;
    • Запорізькій області.

    Енергетики зазначають, що відновлення електропостачання залежить не лише від масштабу пошкоджень, а й від безпекових умов у конкретних районах.

    У прифронтових та атакованих регіонах ремонтні бригади можуть розпочинати роботи тільки після того, як ділянка стає достатньо безпечною для персоналу.

    У Києві атака спричинила серйозні наслідки

    Знеструмлення відбулися на тлі масованої нічної атаки на столицю та Київську область.

    У Києві внаслідок ударів та падіння уламків зафіксували пошкодження одразу в кількох районах. Йшлося про житлові та нежитлові будівлі, гаражі, складські приміщення та інші об’єкти.

    Станом на ранок було відомо про двох загиблих і щонайменше десятьох постраждалих у столиці.

    Наслідки атаки також зафіксували в кількох районах Київської області, де були пошкоджені житлові будинки, підприємства, складські приміщення, автомобілі та вантажівки.

    На цьому тлі перебої з електропостачанням стали ще одним із наслідків нічного удару.

    Споживання електроенергії знизилося

    Водночас «Укренерго» повідомило, що загальне споживання електроенергії в Україні вранці 8 вересня було нижчим, ніж напередодні.

    Станом на ранок рівень споживання був на 5,6% нижчим, ніж у той самий час у понеділок, 7 вересня.

    У компанії пояснюють це передусім погодними умовами. На більшій частині території України встановилася ясна погода, що підвищує ефективність роботи сонячних електростанцій.

    Через це енергосистема вдень отримує більше електроенергії із сонячної генерації.

    Українців просять перенести активне споживання на день

    «Укренерго» звернулося до споживачів із рекомендацією за можливості перенести використання потужних електроприладів на період з 11:00 до 15:00.

    Саме в ці години промислові та побутові сонячні електростанції за сприятливої погоди виробляють найбільше електроенергії.

    Тому використання пральних машин, бойлерів, посудомийних машин, зарядних станцій та іншого енергоємного обладнання в денні години допомагає зменшити навантаження на енергосистему ввечері.

    Ця рекомендація особливо актуальна після атак на енергетичну інфраструктуру, коли частина мережевого обладнання може бути пошкоджена або тимчасово виведена з роботи.

    Чи вводять графіки відключень

    У ранковому повідомленні «Укренерго» не йшлося про запровадження загальнонаціональних графіків погодинних відключень.

    Зазначені знеструмлення мають аварійний характер і пов’язані з наслідками нічних ударів по енергооб’єктах.

    Тобто це не планові обмеження споживання за заздалегідь визначеними графіками, а відключення через пошкодження мереж та обладнання.

    Ситуація може відрізнятися залежно від конкретного регіону, тому споживачам варто орієнтуватися також на повідомлення місцевих операторів систем розподілу.

    Енергетична система знову під тиском

    Російські війська систематично атакують українську енергетичну інфраструктуру — електростанції, підстанції, високовольтні лінії та інші елементи мережі.

    Такі удари можуть спричиняти як локальні аварійні відключення, так і масштабніші проблеми з передачею електроенергії між регіонами.

    Особливо складною ситуація стає восени та взимку, коли через зниження температури зростає споживання, а пошкоджене обладнання має менший резерв міцності.

    Тому енергетики традиційно закликають українців ощадливо споживати електроенергію в години пікового навантаження та, за можливості, переносити частину побутового споживання на денний період.

    Що відомо про відновлення

    Станом на ранок 8 вересня аварійно-відновлювальні роботи вже проводяться в тих районах, де це можливо.

    «Укренерго» наголошує, що бригади працюють над якнайшвидшим поверненням живлення всім споживачам.

    Водночас точні строки відновлення залежать від характеру пошкоджень, доступу до об’єктів та безпекової ситуації.

    Тож у найбільш постраждалих районах відновлення може тривати довше.

  • ЗАЕС повернули зовнішнє живлення після майже трьох тижнів блекауту

    ЗАЕС повернули зовнішнє живлення після майже трьох тижнів блекауту

    Тимчасово окупована Запорізька атомна електростанція знову отримує електроенергію із зовнішньої мережі після майже трьох тижнів роботи виключно на аварійних дизель-генераторах. Українські енергетики відновили пошкоджену лінію 330 кВ «Феросплавна-1», а ввечері 7 вересня станцію знову підключили до Об’єднаної енергосистеми України.

    За даними «Енергоатома», 7 вересня о 19:02 власні потреби ЗАЕС заживили від лінії 330 кВ «Феросплавна-1». На момент підключення споживання станції становило 11 МВт.

    Ремонт став можливим завдяки локальному припиненню вогню, погодженому за посередництва Міжнародного агентства з атомної енергії. Роботи виконували українські технічні фахівці в умовах значних безпекових ризиків.

    Майже три тижні без зовнішньої електроенергії

    Запорізька АЕС втратила зв’язок з останньою доступною зовнішньою лінією електропередачі 20 серпня після військової активності на північному боці Дніпра. Відтоді критично важливі системи станції були змушені працювати за рахунок резервних дизель-генераторів.

    Йдеться, зокрема, про обладнання, необхідне для охолодження всіх шести реакторів та басейнів витримки відпрацьованого ядерного палива.

    Хоча всі реактори ЗАЕС перебувають у зупиненому стані ще з вересня 2022 року, це не означає, що електроживлення станції більше не потрібне. Навіть зупинені енергоблоки потребують постійної роботи систем охолодження та контролю.

    Саме тому тривала втрата зовнішньої електроенергії створювала додаткові ризики для ядерної та радіаційної безпеки. «Енергоатом» прямо наголошував, що робота станції виключно на дизель-генераторах є аварійним режимом.

    МАГАТЕ попереджало про небезпечну ситуацію

    За кілька днів до завершення ремонту генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі попереджав, що ситуація на станції стає дедалі небезпечнішою.

    За інформацією агентства, через необхідність економити дизельне пальне кількість працюючих аварійних генераторів протягом останнього тижня скоротили з чотирьох до двох. У результаті доступний для потреб станції обсяг електроенергії майже вдвічі зменшився.

    МАГАТЕ також повідомляло, що насосне обладнання для охолодження почали запускати періодично, а не постійно, щоб утримувати температуру реакторних контурів і басейнів відпрацьованого палива та водночас знижувати споживання електроенергії.

    Агентство запросило у представників станції додаткові дані про роботу насосів і температурні показники реакторів та басейнів відпрацьованого палива від моменту втрати зовнішнього живлення.

    Гроссі тоді наголошував, що атомна електростанція не повинна бути змушена скорочувати роботу критично важливих систем охолодження лише заради економії дизельного палива.

    За оцінкою МАГАТЕ, без відновлення зовнішнього живлення або гарантованого підвезення пального ЗАЕС могла зіткнутися з ризиком повного знеструмлення станції протягом кількох днів.

    Ремонт провели під час локального припинення вогню

    Для відновлення лінії «Феросплавна-1» МАГАТЕ домовилося з Україною та Росією про черговий локальний режим припинення вогню навколо пошкодженої ділянки.

    Він почав діяти 5 вересня. Перед початком безпосереднього ремонту в районі також проводили заходи з розмінування.

    За даними МАГАТЕ, це вже сьоме локальне припинення вогню, організоване за посередництва агентства з початку повномасштабної війни для проведення критично важливих ремонтів поблизу станції.

    Безпосередні роботи тривали близько трьох днів. Їх виконували українські спеціалісти, а представники МАГАТЕ спостерігали за процесом.

    Після завершення ремонту лінію знову ввели в роботу, що дозволило станції припинити повністю залежати від аварійних генераторів.

    Це був черговий блекаут ЗАЕС

    Проблеми із зовнішнім електропостачанням Запорізької АЕС повторюються протягом усього періоду російської окупації.

    За даними МАГАТЕ, втрата живлення 20 серпня стала 26-м випадком повної втрати зовнішньої електроенергії за час війни за підрахунком агентства.

    Українські джерела при цьому в окремих зведеннях рахують події дещо інакше. Суспільне, посилаючись на попередні повідомлення, називало відключення 20 серпня 27-м блекаутом від початку повномасштабного вторгнення.

    Різниця в нумерації не змінює головного: станція регулярно втрачає зовнішнє живлення, а система електропостачання об’єкта залишається надзвичайно вразливою.

    Лише протягом літа 2026 року на ЗАЕС неодноразово виникали проблеми з електроживленням. Станція кілька разів переходила на резервні дизель-генератори після відключення або пошкодження зовнішніх ліній.

    Чому зовнішнє живлення настільки важливе

    Атомна електростанція потребує постійної електроенергії навіть тоді, коли реактори не виробляють електрику.

    Зовнішнє живлення забезпечує роботу систем охолодження, контрольно-вимірювального обладнання, насосів та інших систем, критичних для ядерної безпеки.

    Після зупинки реактора ядерне паливо ще тривалий час продовжує виділяти так зване залишкове тепло. Його необхідно відводити.

    МАГАТЕ зазначає, що через тривалий зупинений стан реакторів ЗАЕС теплоутворення зараз значно нижче, ніж у працюючих енергоблоках. Тому навіть у випадку повного блекауту до потенційного пошкодження палива минуло б значно більше часу, ніж на працюючій АЕС. Але агентство наголошує: допускати такого сценарію все одно не можна.

    Ситуація залишається небезпечною

    Відновлення лінії «Феросплавна-1» суттєво знижує поточні ризики, але не вирішує загальної проблеми безпеки Запорізької АЕС.

    Представники МАГАТЕ, які перебувають на станції, регулярно фіксують військову активність поблизу об’єкта. У звіті від 5 вересня агентство повідомляло, що його команда щодня чула вибухи, нерідко на невеликій відстані від АЕС.

    «Енергоатом» після відновлення електроживлення також наголосив, що повноцінно гарантувати ядерну та радіаційну безпеку найбільшої атомної станції Європи можна лише після її деокупації та повернення під контроль України і законного українського оператора.

    Наразі ж відновлення «Феросплавної-1» означає, що після майже трьох тижнів аварійного режиму ЗАЕС знову має зовнішнє джерело електропостачання і більше не залежить виключно від запасів дизельного палива.

  • 19 400 грн на опалювальний сезон: хто з українців може оформити одноразову виплату

    19 400 грн на опалювальний сезон: хто з українців може оформити одноразову виплату

    Понад 380 тисяч родин, які проживають у прифронтових громадах України, отримають одноразову допомогу в розмірі 19 400 гривень на проходження опалювального сезону 2026/2027 років. Йдеться не про щомісячну виплату і не про 19 400 гривень на кожного члена сім’ї: допомогу надаватимуть один раз на домогосподарство.

    Про запуск програми 7 вересня повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. Інформацію також опублікував Кабінет Міністрів. На фінансування зимової підтримки уряду вдалося залучити 7,4 млрд гривень від міжнародних гуманітарних організацій.

    Допомога насамперед орієнтована на соціально вразливих мешканців територій, які розташовані поблизу зони бойових дій та особливо гостро відчувають наслідки війни.

    Хто може отримати 19 400 гривень

    Уряд назвав основні категорії громадян, на яких розрахована програма. Серед них:

    • люди з інвалідністю;
    • одинокі пенсіонери;
    • внутрішньо переміщені особи;
    • отримувачі житлових субсидій;
    • багатодітні сім’ї;
    • прийомні сім’ї;
    • одинокі матері;
    • сім’ї, які виховують дітей з інвалідністю;
    • дитячі будинки сімейного типу;
    • патронатні родини.

    Важлива умова — проживання у прифронтових громадах, для яких передбачена така форма зимової підтримки. Сам факт належності, наприклад, до категорії ВПО або отримувачів субсидії по всій Україні автоматично не означає право на цю конкретну виплату.

    У серпні Міністерство соціальної політики також повідомляло, що під час підготовки програми разом із міжнародними партнерами погоджують критерії вразливості та механізм визначення одержувачів допомоги саме серед мешканців прифронтових територій.

    Куди подавати заяву

    Звернутися по одноразову допомогу можна до 30 жовтня 2026 року.

    За інформацією Кабміну, для цього передбачено одразу кілька каналів:

    Пенсійний фонд України, Центри надання адміністративних послуг або органи місцевої влади.

    Після призначення допомоги гроші можна буде отримати на банківський рахунок або через «Укрпошту».

    Уряд поки не оприлюднив у повідомленні від 7 вересня окремого універсального переліку документів для кожної категорії одержувачів. Тому перед поданням заяви варто перевірити вимоги безпосередньо у Пенсійному фонді, ЦНАПі або своїй громаді — набір підтверджувальних документів може залежати від статусу родини.

    19 400 гривень дадуть не кожній людині окремо

    Це одна з найважливіших деталей нової програми.

    У повідомленні уряду використовується формулювання про допомогу для понад 380 тисяч родин. Раніше Мінсоцполітики прямо уточнювало, що розмір зимової допомоги становить 19 400 гривень на одне домогосподарство.

    Отже, якщо у будинку проживають, наприклад, четверо членів однієї родини, це не означає виплату 77 600 гривень. Передбачено одну виплату на домогосподарство, яке відповідає встановленим критеріям.

    Так само це одноразова, а не щомісячна допомога. Виплата у 19 400 гривень передбачена на весь опалювальний сезон.

    Звідки взяли 7,4 млрд гривень

    Програма значною мірою фінансується не безпосередньо з українського бюджету, а за рахунок міжнародної гуманітарної підтримки.

    За словами прем’єр-міністра, загальний залучений ресурс становить 7,4 млрд гривень. Частина коштів надійшла від ЮНІСЕФ та Українського Червоного Хреста через гуманітарний рахунок Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності.

    Про підготовку такого фінансування Мінсоцполітики повідомляло ще 13 серпня.

    Тоді відомство заявило, що через гуманітарний рахунок уже залучило понад 2,2 млрд гривень міжнародної допомоги на підтримку вразливих українців узимку.

    Лише за програмою ЮНІСЕФ передбачалося охопити понад 104 тисячі домогосподарств, кожне з яких мало отримати по 19 400 гривень. Фінансування ЮНІСЕФ забезпечували, зокрема, уряди Німеччини, Норвегії, Швеції, Великої Британії та США, а також національні комітети організації.

    Український Червоний Хрест за підтримки уряду США на той момент уже перерахував на програму зимової допомоги понад 223,8 млн гривень.

    Тепер, за новими даними уряду від 7 вересня, загальний обсяг залучених від гуманітарних партнерів коштів збільшився до 7,4 млрд гривень, а охоплення програми — до понад 380 тисяч родин.

    На що можна витратити гроші

    Первинно подібна допомога для прифронтових територій була тісно пов’язана із забезпеченням домогосподарств паливом на зиму.

    Зокрема, у попередні опалювальні сезони програма у 19 400 гривень на домогосподарство використовувалася для придбання твердого пічного палива — передусім дров або вугілля. Такий механізм для населення територій, де ведуться або велися бойові дії, передбачений урядовими рішеннями.

    Однак у серпні 2026 року Мінсоцполітики, описуючи нинішню програму за кошти Українського Червоного Хреста, наголошувало, що родини зможуть самостійно визначати зимові потреби, на які спрямувати гроші. Серед можливих витрат відомство називало придбання палива, теплого одягу, оплату комунальних послуг та інші витрати, пов’язані з підготовкою до холодного періоду.

    Водночас умови конкретної виплати можуть залежати від програми та джерела фінансування, тому остаточні правила для конкретного домогосподарства варто уточнювати під час оформлення.

    Чому допомогу спрямовують саме у прифронтові громади

    Зимова підтримка є частиною ширшої програми допомоги прифронтовим регіонам, де житлова та енергетична інфраструктура регулярно потерпає від російських атак.

    Ще у 2025 році серед заходів підтримки таких територій уряд називав виплату 19 400 гривень на тверде паливо, забезпечення визначеного обсягу безоплатної електроенергії та інші соціальні програми.

    Перед опалювальним сезоном 2026/2027 років питання стійкості енергетичної системи знову стало одним із ключових. У серпні Рада національної безпеки і оборони доручила Кабміну та місцевій владі прискорити підготовку до зими, створювати резерви обладнання й пального та збільшувати можливості резервного живлення об’єктів життєзабезпечення.

    Для людей у громадах поблизу фронту грошова допомога має стати можливістю заздалегідь придбати необхідне для зими й зменшити ризики у разі перебоїв з електро-, газо- або теплопостачанням.

    Що потрібно запам’ятати

    Отже, за актуальною інформацією уряду на 7 вересня 2026 року, понад 380 тисяч родин у прифронтових громадах мають отримати одноразово по 19 400 гривень на опалювальний сезон.

    Допомога передбачена передусім для вразливих категорій населення. Заяви приймають до 30 жовтня через Пенсійний фонд, ЦНАПи та місцеві органи влади, а отримати гроші можна буде на банківський рахунок або через «Укрпошту».

    При цьому важливо не плутати розмір допомоги: 19 400 гривень передбачено на одне домогосподарство за опалювальний сезон, а не на кожного його члена.

  • «Справа про шахрайські колцентри»: Генпрокурор Кравченко відкинув звинувачення та ініціював перевірки ОГП на поліграфі

    «Справа про шахрайські колцентри»: Генпрокурор Кравченко відкинув звинувачення та ініціював перевірки ОГП на поліграфі

    Генеральний прокурор України Руслан Кравченко опублікував офіційну заяву щодо розслідування НАБУ та САП стосовно «кришування» незаконних колцентрів посадовцями Офісу Генпрокурора (ОГП). Кравченко заперечив будь-яку причетність до протиправної діяльності, відсторонить підозрюваного співробітника та призначив масштабний аудит профільних підрозділів із застосуванням детектора брехні.

    Ключові деталі заяви та кадрових рішень

    • Відкидання звинувачень: Кравченко заявив, що не давав жодних вказівок сприяти діяльності шахрайських колцентрів, перешкоджати їх викриттю чи попереджати фігурантів про слідчі дії.
    • Кадрові заходи та поліграф: Генпрокурор відсторонить від посади фігуранта розслідування НАБУ та доручив провести внутрішню перевірку Департаменту міжнародного співробітництва і підрозділу з протидії кіберзлочинності. Усі прокурори та співробітники ОГП, які займаються розслідуванням справ щодо колцентрів, зобов’язані пройти перевірку на поліграфі.
    • Позиція щодо власної перевірки на поліграфі: Кравченко підкреслив, що повністю відкритий до співпраці зі слідчими НАБУ і САП. Якщо процесуальні керівники або слідчі вважатимуть за необхідне провести щодо нього будь-які слідчі дії, зокрема перевірку на детекторі брехні, він готовий її пройти у визначеному законом порядку.
    • Спростування чуток про «зникнення»: Очільник ОГП спростував публікації в медіа про своє нібито зникнення чи госпіталізацію, заявивши, що перебуває на робочому місці та виконує свої обов’язки у штатному режимі.

    З офіційної заяви Генерального прокурора Руслана Кравченка:

    «Я не маю жодного стосунку до прикриття незаконних колцентрів і не давав таких вказівок. Винуватість конкретних осіб встановлює суд, але за управлінські рішення в системі відповідаю я. Одним кадровим рішенням не обмежимося — усі причетні підрозділи пройдуть перевірку на поліграфі. Я повністю відкритий для будь-яких слідчих дій з боку НАБУ та САП».

     

  • «Економічний прагматизм перед виборами»: чого прагне Пекін від Вашингтона на вересневому саміті

    «Економічний прагматизм перед виборами»: чого прагне Пекін від Вашингтона на вересневому саміті

    Залучення масштабної бізнес-делегації до складу місії Сі Цзіньпіна у Вашингтоні 24 вересня — це спроба перетворити жорстке геополітичне суперництво на прагматичний торг. Маючи суттєву перевагу у сфері відновлюваної енергетики, виробництва електромобілів, БПЛА та рідкісноземельних металів, КНР прагне зафіксувати нові правила гри та запобігти остаточному розриву («декаплінгу») з американським ринком.

    Ключові цілі та розрахунки Китаю на переговорах з Дональдом Трампом

    • Двостороннє взаємне зниження тарифів: Пекін домагається скасування надзвичайних мит на свої високотехнологічні товари (зокрема 100% мит на китайські електромобілі). У липні сторони вже розпочали розробку пакета дзеркального зняття обмежень для товарів загальною вартістю близько $30 млрд.
    • Пропонування Трампу «економічної перемоги» перед виборами: Напередодні листопадових проміжних виборів до Конгресу США Пекін готовий надати Білому дому гучні економічні досягнення — зокрема масовані закупівлі американської сільгосппродукції та великі комерційні контракти.
    • Узгодження списку «нечутливих товарів»: У межах Торговельної ради (Board of Trade) КНР намагається узгодити перелік із близько 10 категорій товарів і технологій, на які не поширюватимуться санкції та експортні обмеження США.
    • Захист власного автопрому, технологій та БПЛА: Попри те, що Китай контролює понад 70% світового ринку БПЛА та лідирує в секторі електротранспорту, китайським компаніям потрібна легальна присутність та захист інвестицій від внесення до нових чорних списків США.
    • Важіль рідкісноземельних металів: Пекін використовує видачу ліцензій на експорт рідкісноземельних ресурсів (необхідних для американського ВПК та IT-сектору) як головний важіль тиску, змушуючи США послабити технологічний тиск на китайський бізнес.

    З оцінок експертів Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS):

    «Пекін навмисно залучає топменеджерів, аби надати саміту статусу укладання великих угод. Китай пропонує Трампу економічні бонуси перед листопадовими виборами в обмін на стабільність торговельних правил і захист своїх інвестицій».