Khreshchatyknews.com

Категорія: ТОП

  • Випробування єдності: як війна змінила українське суспільство і чи можливо знову об’єднатися

    Випробування єдності: як війна змінила українське суспільство і чи можливо знову об’єднатися

    Повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року спричинило в Україні справжній вибух національної єдності. Мільйони людей стали плечем до плеча: масове волонтерство, допомога армії, готовність до будь-яких позбавлень і взаємна підтримка стали нормою життя. У перші місяці війни суспільство демонструвало найвищий рівень згуртованості, який експерти порівнювали з національним пробудженням.

    Проте в міру затягування конфлікту, зростання втрат, економічної кризи та постійного психологічного тиску ситуація радикально змінилася. Накопичені десятиліттями внутрішні суперечності вийшли на поверхню, а втома й нерівномірний досвід війни почали роз’їдати колишню згуртованість. Соціологи Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), Центру Разумкова та інших установ зазначають: суспільство зберігає значну стійкість, але ознаки втоми, зниження довіри до окремих інститутів і напруги між групами населення зростають.

    Соціальні відмінності та їхній вплив на суспільство

    Війна розділила українців за різними «шарами» переживань, що стало головною причиною взаємного непорозуміння. Військовослужбовці, їхні родини та мешканці прифронтових регіонів щодня живуть під обстрілами, у постійній небезпеці та з відчуттям, що кожен день — це боротьба за виживання. У відносно спокійних тилових районах люди частіше стикаються з економічними труднощами, невизначеністю та опосередкованими наслідками. Це породжує відчуття несправедливості: військові іноді відчувають, що частина суспільства продовжує жити в більш звичному ритмі, а цивільні — накопичену втому від стресу.

    За даними КМІС на початок 2026 року, лише близько 20% очікують швидкого завершення війни, але 65% заявляють про готовність терпіти стільки, скільки потрібно. Соціолог Антон Грушецький підкреслює, що багато хто морально й фізично виснажений після чотирьох років у режимі виживання. Водночас 61% українців вважають, що суспільство долає суперечності й рухається до єдності (зростання з 53% у грудні 2024 року), хоча 33% бачать заглиблення розломів.

    Особливо вразливим шаром стали внутрішньо переміщені особи (ВПО). Станом на кінець 2025 — початок 2026 року за даними МВФ та МОМ офіційно зареєстровано й оцінено близько 3,7–4,6 мільйона людей (з урахуванням незареєстрованих — значно більше). Багато хто втратив житло, роботу й звичне життя, залежить від державної допомоги, яку отримує лише близько чверті нужденних, і стикається з серйозними бар’єрами в працевлаштуванні та інтеграції в нові громади. Близько 69% ВПО відзначають негативний вплив війни на психічне здоров’я. Мешканці приймаючих регіонів іноді сприймають переселенців як додаткове навантаження на ресурси, а самі ВПО відчувають відчуження та стигму.

    Це класичний приклад взаємного нерозуміння: різні «реальності війни» призводять до претензій («чому ви не на фронті» чи «чому ви не допомагаєте більше»), навіть за збереження спільного патріотизму. Різні шари — фронтовики, ВПО, тилові жителі, ветерани, родини військових — живуть у паралельних світах із різними щоденними ризиками, втратами та очікуваннями.

    Соціально-економічні фактори та зовнішній вплив агресора

    Посилення соціальної нерівності та бідності лише поглиблює розломи. За оцінками Світового банку, рівень бідності у 2025 році становив близько 36,9%, а коефіцієнт Джині (показник нерівності) зріс з 0,41 у 2023 році до 0,50 у 2025-му — це помітне розшарування. На цьому тлі демонстративне багатство окремих представників еліт сприймається як ляпас. Корупційні скандали особливо болісно б’ють по відчуттю справедливості: люди готові терпіти позбавлення, але не цинізм тих, хто живе за іншими правилами.

    Хронічний стрес став справжнім «тихим руйнівником» згуртованості. У 2024–2025 роках 87% українців стикалися зі стресовими ситуаціями (лише 10% — ні з однією). Високий рівень втоми проявляється в дратівливості, пошуку винних усередині країни та зниженні емоційної стійкості. Негативні емоції переважають, проте водночас зміцніла горизонтальна солідарність — «любов до своїх». Перехід від початкового шоку до «рутинізації війни» має високу ціну, як зазначають дослідження Разумкова та КМІС.

    Агресор майстерно використовує ці тріщини в межах своєї гібридної стратегії. Він веде не лише військові дії, а й потужну інформаційно-психологічну кампанію, акцентуючи увагу на мобілізації, корупції, нерівності, втомі, регіональних відмінностях і «зраді тилу». Через соціальні мережі, дезінформацію, ботів і провокації пропаганда розпалює взаємні звинувачення, посилюючи відчуття, що «свої гірші за ворога». Аналітики відзначають класичний принцип «розділяй і володарюй» у цифрову епоху: ефективність висока саме тому, що спирається на реальні проблеми. Мета — підірвати мораль, знизити підтримку опору та міжнародну допомогу. Це когнітивна війна, де внутрішні розломи стають зброєю, часом ефективнішою, ніж прямі удари.

    Багато суперечностей мають довоєнне коріння, але війна зробила їх критично небезпечними. Реінтеграція ветеранів (уже понад 1,2 мільйона осіб, а в перспективі — до 5–6 мільйонів разом із сім’ями) — наступна велика перевірка. Проблеми з посттравматичним стресовим розладом, здоров’ям, працевлаштуванням (58% працюючих ветеранів, але 42% активно шукають роботу — у два рази більше, ніж серед неветеранів; багато хто стикається з бар’єрами) та відчуттям відчуження можуть створити нову лінію розлому між «теми, хто воював», і рештою суспільства. Дослідження показують, що 73% ветеранів потребують психологічної підтримки, а 30% не можуть знайти стабільну роботу.

    Уроки інших країн

    Подібні виклики добре відомі з досвіду інших держав. Після війни у В’єтнамі багато американських ветеранів зіткнулися з серйозними труднощами реінтеграції: за даними довгострокових досліджень, довічне поширення ПТСР серед чоловіків, які служили в театрі бойових дій, сягало близько 30%, а значна частина відчувала проблеми з соціальною адаптацією, сім’єю, працевлаштуванням і відчуттям відчуження від суспільства, яке не завжди розуміло їхній досвід. Це призвело до довгострокових наслідків для психічного здоров’я та соціальної згуртованості.

    Після Другої світової війни Франція та Німеччина, пройшовши через глибоку ворожнечу, змогли побудувати успішне примирення завдяки економічній інтеграції (початок з Європейського об’єднання вугілля та сталі 1951 року) та політичним крокам, таким як Єлисейський договір 1963 року. Це заклало основу європейського співробітництва й перетворило колишніх ворогів на ключових партнерів. У Північній Ірландії та Південній Африці механізми правди й примирення (Truth and Reconciliation Commission у ПАР) допомогли знизити напругу після тривалих конфліктів, хоча процес потребував часу, символічних жестів та економічних заходів. На Балканах після югославських війн примирення просувається повільно: зберігаються націоналістичні наративи, проблеми з правосуддям і довірою, що підкреслює, наскільки важливе своєчасне втручання держави та суспільства.

    Чи можливе нове об’єднання?

    Незважаючи на всі виклики, повна необоротність розладу — це не вирок. Дані соціології демонструють стійкість суспільства: довіра до Збройних Сил залишається високою (94% наприкінці 2025 року), більшість зберігає віру в спільну мету та готовність продовжувати опір. Експерти Центру Разумкова, КМІС та міжнародні аналітики сходяться на думці, що згуртуватися знову можливо — через системні зусилля: прозору боротьбу з корупцією, підтримку вразливих груп (включаючи ВПО), комплексну програму реінтеграції ветеранів, економічне відновлення та чесний діалог між різними шарами суспільства. Ключовими елементами стануть визнання різного досвіду війни при розумінні спільної відповідальності, посилення медіаграмотності для протидії пропаганді та створення відчуття справедливості.

    Історичний досвід підтверджує: суспільства, що пережили тяжкі випробування, часто виходять більш зрілими та згуртованими, якщо активно керують внутрішніми розломами. Початкове єднання 2022 року яскраво довело потенціал нації.

    Внутрішні напруження — це реальність затяжної війни. Однак здатність визнати проблеми, справедливо їх вирішувати та зберігати солідарність може стати не лише запорукою перемоги й успішного післявоєнного відновлення, а й фундаментом нової, більш стійкої України.

     

  • Під главою НБУ “захиталось крісло”. Основні скандали за участі Андрія Пишного

    Під главою НБУ “захиталось крісло”. Основні скандали за участі Андрія Пишного

    Глава НБУ Андрій Пишний за час перебування на посаді став фігурантом десятків корупційних та політичних скандалів, після яких чиновник такого рівня в європейській країні мав би подати у відставку.

    Підробний диплом та “шаги некомпетентності” – чому фінансова спільнота сумнівається у профпридатності Андрія Пишного

    Вперше серйозні сумніви щодо рівня компетенції глави Нацбанку Андрія Пишного виникли після винесення в публічний простір інформації щодо “підробленого диплома глави Нацбанку”.

    Нагадаємо, Андрій Пишний за освітою юрист. З 1991 по 1996 рік навчався на юридичному факультеті Чернівецького університету.  Після навчання, у з 1996 по 2000 рік лишався в ньому викладачем-стажистом та асистентом кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права.

    З 1998 року Андрій Пишний продовжив будувати кар’єру юриста заснувавши та очоливши  юридичну компанію “Правкон” у Чернівцях,  з 2027 року і політичну, ставши першим заступником секретаря РНБО. Пізніше “засвітився” у політичних проектах “Фронту змін” Арсенія Яценюка та “Батьківщини” Юлії Тимошенко.

    Банківська кар’єра Андрія Пишного розвивалась паралельно з його політичним ростом, але знову ж таки, в якості юриста.

    Нагадаємо, у 2000 році Пишний очолив юридичне управління “Ощадбанку”, а у 2001 році став директором департаменту правового забезпечення.

    З 2003 по 2007 рік був першим заступником голови правління “Ощадбанку”. З грудня 2004 по травень 2005 року виконував обов’язки голови “Ощадбанку”.

    Щоб перейти із статуса “юриста” в статус “економіста” та отримати право займати високі посади у банківському секторі, Андрій Пишний у 2025 році “показує” документи про закінченчення Українську академію банківської справи НБУ.

    Але з підйомом Пишного по карєрних сходинках, виникають питання до легітимності його диплома.

    Зокрема, журналісти ставлять під сумнів процедуру переведення Пишного між вишами у 2000-х роках – з Чернівецького університету до Української академії банківської справи  і припускають, що вона могла відбуватися з порушеннями.

    Нагадаємо, підставою для зарахування Андрія Пишного одразу на четвертий курс в академію НБУ стали довідки про навчання у Сумській філії приватного “Університету сучасних знань”, існування та повноваження якої не підтверджуються державними реєстрами освітніх закладів.

    Щодо ректора цього ВНЗ Володимира Василенка та ще восьми осіб (серед них – сам Андрій Пишний), які отримали дипломи на підставі виданих їм довідок, у жовтні 2006 року прокуратурою міста Суми було порушено кримінальну справу за скоєння злочину передбаченого ст. 364 ч.2 та ст. 366 ч.2 Кримінального кодексу України.

    Проте, 21 травня 2007 року рішенням Зарічного районного суду міста Суми у кримінальній справі № 1-252/07 було пред’явлено обвинувальний вирок лише Володимиру Василенку, а стосовно Андрія Пишного та інших осіб 25 квітня 2007 року слідчим Василем Матішенцем було винесено постанову про відмову у притягненні їх до кримінальної відповідальності.

    Водночас у 2012–2013 роках правоохоронні органи знову поверталися до цієї теми. Зокрема, у межах кримінального провадження за ознаками використання завідомо підроблених документів суд надавав дозвіл на доступ до особової справи Андрія Пишного, яка зберігалася в матеріалах попереднього кримінального провадження та була вилучена як речовий доказ.

    Внаслідок скандалу з підробленим дипломом глави Нацбанку, нардеп Дмитро Разумков у 2025 році публічно закликав Пишного або дати покази на засіданні Слідчої комісії профільного комітету в Раді, або подати у відставку.

    Але замість відставки Андрій Пишний вирішив натиснути на суддів, в результаті чого рішення суду, який зобовʼязував надати слідчим документи про освіту голови Національного банку України Андрія Пишного зникли із судового реєстру.

    Крім питань до “диплому”, у фінансових колах піднялась дискусія про “рівень компетентності” глави Нацбанку після його ініціативи про “перейменовання копійки на шаг” під час війни.

    Зокрема, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку заявила, що “економічного сенсу в перейменуванні немає, витрати для ринку капіталу значні, доведеться змінювати ІТ-системи та реєстри, фінансування не передбачено, а під час війни це відволікає ресурси від реальних завдань”.

    Родинний бізнес сім’ї Пишних – низка скандалів та ймовірні корупційні зловживання

    Окремо варто відзначити низку скандалів пов’язаних з родиною Андрія Пишного.

    Так, через доньку Світлану та дружину Людмилу Пишну, глава Нацбанку може бути пов’язаний із юридичним бізнесом, що заробляє мільйони на держбанках.

    Через доньку Світлану прослідковується зв’язок Пишного із власником юридичної компанії “Астерс” Олексієм Дідковським, який отримує сотні мільйонів гривень від державних банків. Ці підозри виникли після аналізу активів, оформлених на доньку Пишного – Світлану, та її зв’язків із низкою бізнес-структур.

    Олексій Дідковський своє найбільше замовлення – допомогу американським юристам, отримав від “Ощаду” за часів, коли фінустанову очолював Пишний. Майже одночасно дружина Пишного стала бізнес-партнером Сергія Слюсаренка, який разом із Дідковським володіє “Укрборгом”.

    Сім’я Пишного будує маєток  у Лебедівці площею майже 900 квадратів по сусідству зі Слюсаренком, а “Астерс” Дідковського, зокрема й завдяки партнерству з держбанками, – чи не найбільша юридична фірма в Україні, що спеціалізується на фінансах і банках.

    В контексті ймовірного використання Андрієм Пишним доньки та дружини для приховування активів та легалізації коштів, варто ззгадати історію з багатомільйонною позикою, яку дружина голови НБУ – Людмила Пишна взяла ще у 2021 році.

    Людмила Пишна отримала 15 млн грн від ужгородської підприємиці Ларіни Котик, однак попри значні задекларовані доходи борг не повернула, що наштовхує на підозри про легалізацію таким чином коштів, отриманих злочинним шляхом.

    Неформальні зустрічі Андрія Пишного з банкірами та бізнесменами під прикриттям “допомоги дітям”

    За інформацією ЗМІ, арт-галерея у ТЦ “Домосфера”, співзасновницею якої була Людмила Пишна слугував неформальною площадкою для зустрічі глави Нацбанку з цілим рядом впливових банкірів та бізнесменів, серед яких співвласник Monobank Олег Гороховський, Томаш Фіала (Dragon Capital), В’ячеслав Мішалов, Сергій Тігіпко, Олексій Зозуля (Foxtrot).

    Формально простір позиціонувався як благодійний проект на підтримку “Охматдиту”. Інформація про справжні цілі функціонування галереї стали відомі після конфлікту Людмили Пишної з Наталією Заболотною, який перейшов у публічну площину.

    Окремо варто відзначити, що зі слів Наталії Заболотної, сім’я Пишних могла привласнити 1 млн грн із зібраних для Охмадиту коштів.

    Зокрема, із зібраних на аукціонах арт-галереї  4,5 млн грн на реабілітаційні кабінети “Охматдиту” було спрямовано 3,5 млн; доля ще 1 млн грн, за словами Заболотної, не була документально підтверджена.

    На рахунки благодійного фонду “Відчуй”, співзасновниками якого є сам Пишний та колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак, у 2024 році надійшло 162 млн грн, у 2023-му – 68 млн грн.

    Активне зростання надходжень до БФ “Відчуй”  збіглося з призначенням Пишного головою НБУ, що може свідчити про використання інфраструктури фонду для легалізації коштів, отриманих корупційним шляхом.

    “Пишний за викликом”: глава НБУ на плівках Міндіча

    Після публікацій “плівок Мндіча”, стало зрозуміло, що Нацбанком керує людина, основна задача якої обслуговування інтересів вузького кола топових бізнесменів та чиновників, які наживаються на українській енергетиці та оборонці.

    Зокрема, фігуранти антикорупційного розслідування НАБУ Тимур Міндіч та екс-міністр оборони Рустем Умєров в приватних розмовах відносно глави Нацбанку вживають фрази на кшталт “викличи Пишного”.

    Розшифровка плівок Міндіча пролила світло на головне питання – як людина з фейковим дипломом, фігурант низки корупційних скандалів до цього часу залишається главою Нацбанку.

    Водночас, за інформацією джерел, після вручення детективами НАБУ підозри екс-главі ОП Андрію Єрмаку, найближчим часом у відставку може піти і його протеже Андрій Пишний.

  • Мігранти для України: порятунок економіки чи нові проблеми? Уроки європейського досвіду

    Мігранти для України: порятунок економіки чи нові проблеми? Уроки європейського досвіду

    Трудові ресурси України: демографічні виклики та дефіцит кадрів 

    В Україні все частіше обговорюється можливість залучення трудових мігрантів для закриття дефіциту робочої сили. Війна призвела до масштабного відтоку населення, мобілізації та дефіциту кадрів у ключових галузях економіки. За оцінками Міжнародної організації з міграції (IOM), Міністерства економіки України, Міжнародної організації праці (ILO) та інших джерел, для досягнення цільових показників зростання ВВП до 2030–2032 років країні може знадобитися додатково від 4,5 до 8,6 мільйона працівників порівняно з довоєнним рівнем, навіть з урахуванням повернення частини біженців. На 2025–2026 роки близько 78% компаній (у промисловості — до 68%) відзначають нестачу персоналу як ключовий бар’єр, а офіційно видано лише близько 9,5–9,6 тисяч дозволів на роботу іноземцям (у 2025 році — 9 574–9 582, з них близько 4 975 отримали тимчасові види на проживання; лідирує Туреччина). Україна готується до запуску десятирічної стратегії трудової міграції на 2027 рік. 

    Як міграція змінила європейські країни 

    Практика європейських країн останніх десятиліть демонструє, що міграція здатна частково компенсувати нестачу працівників, однак її наслідки суттєво відрізняються залежно від умов прийому та інтеграції. Німеччина зіткнулася з демографічною кризою задовго до України. Старіння населення та скорочення чисельності працівників спонукали владу поступово відкривати ринок праці. Після міграційної кризи 2015 року, коли до країни прибули сотні тисяч людей, багато підприємств закрили вакансії в галузях з нестачею кадрів. До 2024–2025 років рівень зайнятості серед біженців 2015 року наблизився до 64%, наближаючись до загальнонаціонального показника (близько 70%). Економічні дослідження відзначають позитивний довгостроковий внесок у ВВП та споживання, однак інтеграція вимагала мільярдів євро на житло, мовні курси, освіту та соціальну підтримку. Більшість досліджень (включаючи дані ifo Institute та BKA) не фіксують значного загального зростання злочинності від міграції, хоча в окремих категоріях і групах (особливо серед молодих чоловіків) показники можуть бути вищими, а проблеми сегрегації та бідності зберігаються. 

    У Франції, яка десятиліттями приймає мігрантів переважно з Африки та Магрибу, інтеграція залишається одним із найгостріших питань. У передмістях (banlieues) сформувалися райони з підвищеним рівнем безробіття, бідності та соціальної ізоляції (в деяких — у 2–3 рази вище середнього по країні), де періодично виникають заворушення. Причинами називають освітні бар’єри, дискримінацію та структурні особливості ринку праці. Влада останніми роками посилила вимоги до мови та працевлаштування, однак проблеми в чутливих районах продовжують впливати на суспільне сприйняття міграції як фактора, що сприяє розколу суспільства. 

    А Швеція, яка ще недавно вважалася зразком відкритої політики, у 2020-х роках суттєво посилила правила в’їзду, інтеграції, депортацій та отримання громадянства. Причини включають виклики інтеграції, навантаження на соціальну систему, формування паралельних спільнот та зростання певних видів злочинності в окремих групах. Влада акцентує обов’язки мігрантів (мова, самозабезпечення, дотримання законів) та розширює заходи з репатріації. Дослідження підкреслюють, що зв’язок між міграцією та злочинністю складний і значною мірою визначається соціально-економічними факторами, якістю інтеграції та ефективністю контролю. 

    Український контекст 

    Для України контекст інший: країна одночасно переживає масовий відтік населення, мобілізацію, відновлення зруйнованої інфраструктури та дефіцит саме в секторах, що вимагають фізичної праці. За даними IOM на кінець 2025 — початок 2026 року, в Україні залишається близько 3,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб, а загальна чисельність біженців за кордоном оцінюється в 5,6–5,9 мільйона осіб. При цьому зафіксовано близько 4,41 мільйона поверненців, включаючи приблизно 1,1 мільйона, які повернулися з-за кордону. Цільове залучення працівників на конкретні вакансії здатне мінімізувати конкуренцію з місцевими та прискорити відновлення. Водночас масовий приплив низькокваліфікованої робочої сили може створити тиск на заробітні плати в чутливих галузях, збільшити витрати на адаптацію (житло, медицина, освіта, мовні програми) в умовах обмеженого бюджету та посилити чутливість суспільства до культурних і соціальних змін. Суспільство, яке пережило війну, особливо гостро сприймає питання конкуренції за ресурси, безпеки та швидкості трансформації звичного середовища. Рівень безробіття в Україні залишається високим — близько 15–16% за оцінками на 2025 – початок 2026 року, що створює парадоксальну ситуацію: з одного боку, значне безробіття, з іншого — гострий дефіцит кадрів в окремих секторах. 

    Висновки та уроки для України: думка експертів 

    Міграція майже завжди викликає поступове наростання суспільної уваги. На ранніх етапах вона часто сприймається нейтрально або позитивно: роботодавці отримують працівників, економіка — імпульс. У міру зростання чисельності мігрантів проявляються фактори конкуренції за обмежені ресурси (навіть якщо об’єктивно вона локальна), швидкість демографічних змін та якість інтеграції. У Європі це нерідко переводило тему з економічної площини в політичну, впливаючи на вибори та суспільні настрої. У багатьох країнах дискусія про міграцію поступово виходила за рамки економіки і торкалася питань соціальної згуртованості, ідентичності та розподілу ресурсів. 

    Порівняння української ситуації з досвідом Німеччини, Франції та Швеції дозволяє зробити кілька висновків. Міграція сама по собі не є ні однозначним порятунком, ні загрозою. Ключовими факторами успіху виступають ефективність державного управління, пріоритет інтересів місцевих жителів, жорсткий відбір за кваліфікацією, інвестиції в інтеграцію та паралельні заходи з повернення українців, перенавчання, залучення жінок, ветеранів та внутрішніх переселенців. Багато експертів сходяться на тому, що без додаткової робочої сили відновлення буде вкрай складним, але ігнорування ризиків навантаження на бюджет, ринок праці та суспільні настрої може призвести до накопичення проблем. Як зазначає експерт з міграційної політики, «масового припливу трудових мігрантів в Україну поки немає — у 2025 році видано всього близько 9,5 тисяч дозволів, що значно нижче довоєнного рівня в 20–25 тисяч щороку». За словами директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елли Лібанової, «після закінчення війни нам доведеться відновлювати зруйновану інфраструктуру», підкреслюючи необхідність балансу між залученням іноземців та поверненням своїх громадян. 

    Європейський досвід показує, що наслідки міграційної політики залежать не від вибору між окремими сценаріями, а від того, наскільки керованим залишається весь процес у цілому. Ключовими факторами стають масштаб залучення робочої сили, швидкість змін та здатність держави вибудовувати систему відбору та інтеграції. В умовах України основним ризиком може стати ситуація, за якої економічна необхідність починає випереджати інституційні можливості. Як підкреслює Василь Воскобойник, голова Українського офісу з міграційної політики, «якщо Україна серйозно хоче залучати працівників з Азії, Африки чи Латинської Америки, міграційні процедури мають стати швидшими та простішими, але при цьому залишатися регульованими та контрольованими». 

    Питання трудової міграції в найближчі роки, ймовірно, залишиться одним із найважливіших і спірних для України. Від того, наскільки зважено, на основі фактів і з урахуванням європейських уроків держава підійде до його вирішення, залежатиме не лише швидкість економічного відновлення, а й соціальна згуртованість країни після війни. 

    Поки що йдеться лише про перші кроки у формуванні міграційної політики, однак уже зараз зрозуміло, що це питання стане однією з найскладніших тем післявоєнного відновлення. Україні доведеться шукати баланс між потребою економіки в робочих руках і запитом суспільства на збереження соціальної стабільності. Помилки в цій сфері обходяться дорого, а їхні наслідки можуть проявлятися через роки. 

  • Фінансовий спрут: як пов’язані бізнесмен Максим Кріппа та екс-глава ОП Андрій Єрмак

    Фінансовий спрут: як пов’язані бізнесмен Максим Кріппа та екс-глава ОП Андрій Єрмак

    На фоні розслідування НАБУ відносно екс-очільника ОП та публікації “плівок Міндіча”, у журналістів з’явилася можливість детально дослідити бізнесові та соціальні зв’язки Андрія Єрмака та Максима Кріппи.

    Бізнесмен Максим Кріппа, якому останнім часом “повезло” стати власником ряду знакових активів на сотні мільйонів доларів, у провладних колах має репутацію “гаманця Єрмака”. Власне кажучи, цим фактом можна пояснити “феноменальний бізнесовий взлет бізнесмена з Броварів Кріппи” та його “недосяжність” для правоохоронних органів.

    Публікація плівок НАБУ відкриває шлях для дослідження зв’язків Максима Кріппи та фігурантів справи Мідас

    Нагадаємо, основну частину плівок Мідаса НАБУ записало в квартирі Тимура Мініча за адресою Грушевського, 9а. Будинок будувала компанія ТОВ “Інвес” близьких до Максима Кріппи екс-регіоналів Анатолія Шалоплута і Сергія Надєєва.

    Анатолій Шалоплут і Сергій Надєєв, за інформацією ЗМІ, відомі тим, що займались незаконним видобутком піску в Броварському районі та дали хабар Генпрокуратурі у розмірі 500 000$ за закриття кримінальних справ по іншій підконтрольній компанії –  ТОВ “СОБІ”.

    Анатолій Шалоплут і Сергій Надєєв також входять до оточення кума Андрія Єрмака – нардепа Миколу Тищенка. Зв’язок між структурами Максима Кріппи та Миколою Тищенко прослідковується через Германа Блінова, який являється чоловіком сестри Тищенко.

    Максим Кріппа пов’язаний з Германом Бліновим через свого партнера по ТОВ “Капітал-Груп”, “Лео Корпорейшн Україна” та “Лео-Груп” Олександра Зеленюка.

    Усі компанії зареєстровані за однією адресою та користуються спільним телефонним номером. За цією ж адресою зареєстровано ТОВ “Глобал онлайн”, яку пов’язують з казино “Вулкан”.

    Директор ТОВ “Глобал онлайн” Микола Пироженко є директором чи співзасновником інших компаній Максима Кріппи.

    Через Олександра Зеленюка ми виходимо на зв’язок Максима Кріппи з Андрієм Фіщевим та родиною Блінових.

    Олександр Зеленюк і Тетяна Мішалова були засновниками ТОВ “Белактріс”, яке згодом було переоформлено на Андрія Фіщева та Германа Блінова.

    Андрій Фіщев, серед іншого, контролював ТОВ “СБС і ВАТ “Торговий дім Ліза”, пов’язані з ринками Броварського району, а його донька Єлизавета Фіщева працює помічницею Данила Гетманцева у Верховній Раді. Водночас, за інформацією джерел, саме Андрій Фріщев влаштував Максима Кріппу помічником нардепа Івана Бокия.

    Ще одна фігура – Олександр Осока. Його пов’язують його одночасно з Кріппою та оточенням Гетманцева. Олександр Осока керує низкою компаній Максима Кріппи та є співзасновником фонду MK Foundation. У телефонних тегах його номер фігурував як «Олександр від Гетманцева», «Саша фонд держмайна».

    Контакт між Максимом Кріппою та Данилом Гетманцевим відбувається через помічників нардепа –  Єлизавету Фіщеву та Василя Горбаля.

    Через контакт з Данилом Гетманцем Максим Кріппа лобіює свої інтереси в сфері онлайн казино та відмиванню коштів від сірого гемблінгу.

    Зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком

    Прямий зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком відслідковується через придбання ТОВ “Мідал” Кріппи 38,9% ТОВ “Берег” за за 311 млн грн.  Фактично мова йде про придбання семи будинків і 40 га землі в Козині.

    Історія “Берега” пов’язана з Шалоплутом і Надаєвим, яких звинувачували у привласненні цієї землі. Після відкриття кримінальних справ їхня частка через “Промінвестбанк” опинилася у Максима Кріппи.

    Ще 61,1% належить ТОВ “Тімекс-Інвест”, власником якого у 2022 році став Дмитро Тараник — партнер АО “Саєнко Харенко”, де працював радник Єрмака Олександр Бевз. Фактично Тараник є власником частки Єрмака в проекті.

    ФОТО: Юрист Дмитро Тараник виступає “фунтом” Єрмака в ряді бізнес проектів

    З Максимом Кріппою також пов’язаний і адвокат Андрія Єрмака — Ігор Фомін через ТОВ ЮК “Юстиніан”, де серед засновників — партнер Кріппи Олександр Зеленюк.

    ФОТО: Адвокат Андрія Єрмака Ігор Фомін пов’язаний з Максимом Кріппою через ТОВ ЮК “Юстиніан”

    За “Юстиніаном” закріплені тел. +38067908 та пошта maxb****90 @ mail.ru — контакти Максима Бєлякова, позначеного як “Макс Прокр 2” та “Заступник начальника ДПЗД “Укрінтеренерго”. Підприємство входило до сфери впливу учасників “Міндич-гейту”, а отже, Андрія Єрмака.

    Ті самі номер телефона та пошта вказані в контактах ГО “Міжнародна ліга юристів”, заснованої Фоміним та Олександром Головкіним, де Максим Бєляков є керівником.

    Серед активів Ігоря Фоміна — “Фомін і Партнери”, “Київ Глобал”, “Лекспартнерс” та “Склад РДК”.

    “Київ Глобал” пов’язана з послом України в Ізраїлі Євгеном Корнійчуком, який є близьким до Андрія Єрмака і якого називають “зв’язковим” між Єрмаком і Міндичем.

    Ігор Фомін також є засновником ЮК “СПОРТС ЕНД ГЕЙМІНГ ЛОЄРС” разом з Іриною Сергієнко — колишньою директоркою юридичного департаменту Parimatch та партнеркою в “Фомін і Партнери”.

    ФОТО: Через Ірину Сергієнко відслідковується зв’язок Максима Кріппи та Андрія Єрмака в гральному бізнесі

    Ірина Сергієнко входить до “Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства” разом з Андрієм Матюхою, Сергієм Портновим та Едуардом Швіндлерманом, серед активів яких: Favbet, Vulcan, Parimatch. А також до “Української асоціації ігрової індустрії” разом з Михайлом Харенком.

    ФОТО: Засновник АТ “Саєнко Харенко” Михайло Харенко

    Михайло Харенко – засновник АО “Саєнко Харенко”, де працює Дмитро Тараник, на якого оформлена частина ТОВ “Берег”, що належить Андрію Єрмаку.

    Ще один зв’язок Кріппа–Єрмак–Харенко – БФ “Дихай”, засноване Михайлом Харенко разом з Юрієм Кривошеєм. Серед активів Кривошея – ТОВ “Ресткор”, створене з Артемом Кривошеєм.

    Телефон Артема Кривошея (позначений як «прокурор») +38097****107 раніше використовувався в ТОВ “Клуб Ягуар” Максима Криппи, де він був керівником.

    Окремо варто відзначити, що через структури Максима Кріппи вносили заставу за іншого фігуранта розслідування НАБУ Олексія Чернишова.

    Нагадаємо, суд призначив Олексію Чернишову заставу в розмірі понад 120 мільйонів гривень, в той час коли його офіційні рахунки підозрюваного були заблоковані. Чстину застави у розмірі 44 мільйони гривень за Чернишова внесла маркетингова директорка девелоперської групи DIM Дарія Бедя.

    Дарія Бедя є довіреною особою в структурі, де Максим Кріппа офіційно виступає ключовим інвестором та співвласником.

    Водночас, деякі ЗМІ вважають, що  30 млн грн застави, внесеної Сергієм Ребровим за Андрія Єрмака, насправді були взяті із структур Максима Кріппи, а внесення коштів кумом-футболістом лише формальність.

  • Нардеп Гетманцев провів відпустку на Лазурному узбережжі, – журналіст Бойко

    Нардеп Гетманцев провів відпустку на Лазурному узбережжі, – журналіст Бойко

    Як повідомляє журналіст Володимир Бойко, голова податкового Комітету Ради Данило Гетманцев з 23 квітня по 5 травня 2026 року перебував у відпустці у Франції неподалік Монако.

    “Гетманцев під час воєнного стану їздив у відпустку на Лазурне узбережжя, а Апарат ВРУ  приховує, чи звертався нардеп по дозвіл на виїзд за кордон” зазначає журналіст Володимир Бойко та публікує фото відповіді на його офіційний запит.

    ФОТО:  Апарат ВРУ не відповів на журналістський запит про відпочинок Гетманцева у Франції

    Також, за інформацією Володимира Бойко, приховує свою відпустку на Лазурці  з 23 квітня по 5 травня 2026 року і сам голова податкового Комітету Ради Данило Гетманцев.  Зокрема, на офіційний запит журналіста Гетманцев уникнув прямої відповіді.

    ФОТО: Нардеп Гетманцев ухиляється від відповіді журналістам про свій відпочинок у Франції

    За інформацією журналіста, нардеп Гетманцев  звертався по дозвіл до Апарату Ради та отримав його і виїхав до Франції.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що родина голови парламентського комітету з податків і фінансів Данила Гетманцева мешкає за кордоном і володіє нерухомістю через офшорні схеми з російськими зв’язками.

    Згідно з офіційними документами, дружина та сини Гетманцева живуть у Франції. Їхнім домом є квартира площею 142,6 квадратного метра, зареєстрована на компанію Les Hauts D’Esmeralda. Цю фірму створено у листопаді 2012 року у Верхній Савої — елітному регіоні Франції, популярному серед заможних іноземців.

    Бенефіціаром компанії є мати нардепа — Олена Гетманцева. Співзасновником виступає Філіп Мейєр, громадянин Швейцарії з Женеви. Втім, на цьому коло зв’язків не закінчується. Мейєр також є партнером у ще одній французькій компанії — Les Hauts De Bristol, яка пов’язана із громадянами росії Мариною Крінічанською та Даніілом Крінічанським, зареєстрованими в москві.

    Окрім цього, зафіксовано, що теща Гетманцева, Олена Буковньова, нині проживає в російському місті Петропавловськ-Камчатський разом із чоловіком — Олександром Буковньовим.

    У декларації депутата також вказано фінансовий зв’язок із підсанкційною особою. Родина Гетманцева надала позику у 50 тисяч доларів США громадянину Лівану Родріго Мерхежу. Цей чоловік перебуває під санкціями США через звинувачення у торгівлі зброєю.

  • Як Олег Татаров пов’язаний з фігурантами справи “Мідас” Олександром Цукерманом та Тимуром Міндічем

    Як Олег Татаров пов’язаний з фігурантами справи “Мідас” Олександром Цукерманом та Тимуром Міндічем

    Як повідомляє журналіст Володимир Бондаренко, заступник керівника ОП Олег Татаров допоміг  фігуранту справи “Мідас” Олександру Цукерману переоформити яхт-клуб Трухановому острові.

    Нагадаємо, 02.05.2026 нардеп Олексій Гончаренко запостив роздруківки плівок Міндіча про те як людина на ім’я “Цибульський В.В.” розмовляє с помічниками Олександра  Цукермана – Лесею Устименко та Ігорем Фурсенко.

    Пізніше, 08.05.2026 в третій частині плівок Міндіча журналіст УП Михайло Ткач продекламував запис від 26.10.2025 на якому людина на ім’я “Володимир Цибульський” розповідає що він має відвезти свого шефа Олександра Цукермана через прикордонний пункт перетину Паланка в аеропорт Відня до ранку 27.10.2026

    За інформацією Володимира Бондаренко, на обох записах мова йде про помічника-водія Олександра Цукермана – Цибульського Володимира Валентиновича 1967 року народження.

    “Навпроти Іллінської церкви на Трухановому острові стоїть яхт-клуб, яким володіє фірма ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” якою володів екс-нардеп Немировський, який декілька років намагався продати яхт-клуб за $3 млн, але там тяганина з судів.

    І от 16.04.2025 власником ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” стала фірма West House s.r.o. (Словакія) бенефіціаром якої записаний Євген Петров (Австрія) тоді ж 16.04.2025  директором ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” від нового власника стала Малахова Олена Миколаївна (1959 р н, Харцизьк).

    Малахова також є керівником та засновником ТОВ “ЮФ “ЮВЕНТА УКРАЇНА” разом з нею засновники: ГОЛОВКО НАТАЛЯ ОЛЕГІВНА та ГУБСЬКИЙ РУСЛАН ВІКТОРОВИЧ, які офіційно пов’язані з АО “КРЕДЕНС” (раніше “ТАТАРОВ ФАРИННИК ГОЛОВКО”) це фірма Олега Татарова.

    08.05.2025 директором ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” замість Малахової став Цибульський – помічник-водій Цукермана, фірма West House s.r.o. так і залишається власником ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” і яхт-клубу.

    Тобто довірені особи Татарова викупили яхт-клуб і перевели його на водія Цукермана (Міндіча)” – зазначив Володимир Бондаренко.

  • Максим Кріппа продовжує співпрацювати з російськими медійниками

    Максим Кріппа продовжує співпрацювати з російськими медійниками

    Український бізнесмен Максим Кріппа продовжує співпрацювати з російськими медійниками, про що свідчить свіжі розміщення замовних публікації на російських сайтах.

    Так, медійники Кріппи розмістили замовний матеріал на російському профільному ресурсі sports.ru з рекламою своєї кіберспортивної команди NAVI.

    ФОТО: Максим Кріппа дав інтерв’ю російському виданню

    Після того, як на факт співпраці Максима Кріппи з російськими виданнями звернули увагу українські журналісти, інтерв’ю було видалено.

    Наразі за посиланням де раніше було розміщене інтервю відображається помилка 404:

     

    ФОТО: Максим Кріппа видалив інтерв’ю російському виданню

    Нагадаємо, Максим Кріппа починав свою кар’єру у російського православного олігарха Костянтина Малофєєва, в інтересах якого намагався викупити український Forbes, як “подарунок Путіну, на річницю СВО”.

     

  • Новий заступник голови КОДА Наталія Мельничук ймовірно вказала неправдиві відомості в Декларації

    Новий заступник голови КОДА Наталія Мельничук ймовірно вказала неправдиві відомості в Декларації

    Новопризначений заступник голови Київської ОДА Миколи Калашника – Наталія Мельничук ймовірно вказала неправдиві відомості у своїй Декларації.

    Зокрема, в Декларації Наталії Мельничук зазначено, що вона отримала від свого чоловіка в безоплатне користування  авто марки  TOYOTA C-HR 2018 року випуску, яке було придбане у 2021 році за 212 549 грн., тобто за 7 800 долларів США по курсу на рік придбання.

    Варто відзначити, що станом на сьогодні дана модель 2018-го року  згідно даних ресурсу AUTO RIA вартує в діапазоні від 17 500 до 25 000 доларів США, що може свідчити про свідоме заниження вартості активу чиновницею. 

    ФОТО: Скріншот даних ресурсу AUTO RIA

    В Декларації Наталії Мельничук вказане  авто LAND ROVER RENGE ROVER SPORT 2013 року випуску за 414 953  грн., що по курсу року покупки складає 11 300 доларів США.

    Водночас, згідно даних ресурсу AUTO RIA, насьогодні ціна аналогічного авто стартує від 14 500 доларів США, що може свідчити про свідоме заниження вартості активу чиновницею. 

    ФОТО: Скріншот даних сайту ресурсу AUTO RIA

    Авто MAZDA 6 2016 року випуску, вказане в декларації Наталії Мельничук на праві власності, вартістю 50 000 грн. на дату набуття у 2024 році., що по курсу на рік придбання складає всього 1 250 доларів США.

    За даними ресурсу  AUTO RIA, насьогодні ціна аналогічного авто стартує від 11 500 доларів США, що може свідчити про свідоме заниження вартості активу чиновницею в десятки разів.

    ФОТО: Скріншот даних сайту ресурсу AUTO RIA

    Нагадаємо, Наталія Мельничук була призначена заступником голови КОДА   розпорядженнями Кабміну вчора, 20 травня, про що стало відомо після публікації представника уряду у Верховній Раді Тараса Мельничука.

    Згідно з даними КОДА, раніше Наталія Мельничук обіймала посаду керівника патронатної служби.

     

     

     

  • Сергій Власенко – ставленик Юрушева з сумнівною декларацією керуватиме Держгеонадрами

    Сергій Власенко – ставленик Юрушева з сумнівною декларацією керуватиме Держгеонадрами

    Кабмін поставив керувати Державною службою геології та надр України екс-заступника міністра захисту довкілля та природних ресурсів Сергія Власенка, якого вважаютьставлеником українського мільярдера Леоніда Юрушева.

    Нагадаємо, представник Кабміну Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив про призначення заступником голови Держгеонадр Сергія Власенка, на якого також тимчасово покладено виконання обов’язків голови Держгеонадр.

    Згідно даних офіційної Декларації т.в.о. керівника Держгеонадр Сергія Власенка – він володіє відразу 20-ма земельними ділянками в Київській області, що з огляду на його попередні посади може свідчити про корупційну складову при набутті права власності.

    Водночас, відповідно до даних Декларації, на дружину нового керівника Держгеонадр – Власенко Катерину Костянтинівну оформлена квартира на Софіївській Борщагівці загальною площею 42,5 м2 набута у власність 01.12.2023 року за ціною всього 100 000 гривень.

    ФОТО: Скріншот Декларації Сергія Власенко

    Варто відзначити, що за курсом долара на дату купівлі нерухомості Катериною Власенко відповідно до курсу 2023 року – квартира в престижній локації під Києвом досталась дружині чиновника лише за 2 500 долларів США, що в десятки разів менше ринкової вартості.

    Нагадаємо, раніше Сергія Власенко ЗМІ пов’язували з інтересами бізнесмена Леоніда Юрушева у деревообробній сфері: йшлося про можливе лобіювання його призначення в лісовій вертикалі на тлі створення держпідприємства “Ліси України”, яке мало консолідувати управління державними лісами та доступ до сировини.

  • Лукашенко запевнив США, що нападу на Україну чи країни НАТО з боку Білорусі не буде. Джерела

    Лукашенко запевнив США, що нападу на Україну чи країни НАТО з боку Білорусі не буде. Джерела

    За інформацією наших джерел, президент Білорусі Олександр Лукашенко по дипломатичним каналам запевнив адміністрацію Дональда Трампа, що нападу з боку Білорусі на Україну чи будь країну НАТО не буде.

    “Адміністрація президента Білорусі Олександра Лукашенко проводить активні консультації з адміністрацією Дональда Трампа, результатом чого стало поступове скасування санкцій проти Білорусі.

    Представники переговорної групи від США повідомили, що після чергового випаду Володимира Зеленського в бік президента Білорусі надійшов дзвінок від представника Лукашенка, і американців запевнили, що жодних агресивних дій з боку Білорусі щодо України або країн НАТО не буде.

    Водночас у Білорусі вважають, що Україна зробила таку заяву, щоб виправдати в найближчому майбутньому проліт своїх безпілотників через територію Білорусі, особливо після того, як країни Балтії зробили різкі заяви щодо прольоту українських безпілотників над їх територією.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив, що росіяни дедалі активніше намагається втягнути Білорусь у війну – або проти України, або проти однієї з країн НАТО.