Khreshchatyknews.com

Категорія: ТОП

  • Ілля Пасько – головний бенефіціар схем по розкраданню коштів Департаменту освіти і науки КМДА

    Ілля Пасько – головний бенефіціар схем по розкраданню коштів Департаменту освіти і науки КМДА

    Як повідомляють наші джерела в правоохоронних органах, за масштабним розкраданням коштів в Департаменті освіти і науки КМДА стоїть начальник управління капітальних видатків Пасько Ілля Миколайович.

    Ілля Пасько із сім’ї колишнього заступника голови Нацбанку Пасько Миколи Володимировича, входить у ТОП-5 найбагатших чиновників КМДА. Згідно даних Декларації за 2023 рік, користується двома елітними автівками: BMW Х5 та Porsche Cayenne. З перших днів війни Ілля Пасько виїхав та перебував за кордоном і повернувся лише за кілька днів до критичного терміну, коли чиновників мали звільняти за відсутність у країні.

    На посаді начальника управління капітальних видатків Ілля Пасько з червня 2020 року. За цей час встиг вибудувати ряд корупційних схем, якими наразі зацікавились правоохоронці. Для реалізації злочинних намірів, Ілля Пасько привів до Департаменту освіти і науки Олександра Шевчука, на посаду начальника відділу планування капітальних видатків.

    Олександр Шевчук в схемах Пасько відповідає за “ручних підрядників” та “чорну готівку”. Саме Олександр Шевчук веде переговори з районами і вводить на об’єкти своїх людей. Водночас, без погодження Іллі Паська на жоден об’єкт в Департаменті освіти кошти на ремонт чи будівництво не виділяють.

    Наразі Ілля Пасько разом з Олександром Шевчуком є фігурантами кримінального провадження Nº 4202410000000092 від 13.02.2024 року, за фактами розтрати бюджетних коштів посадовими особами Департаменту освіти і науки Київської міської державної адміністрації, за попередньою змовою із підконтрольними субʼєктами господарської діяльності, в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах.

    Як з’ясували правоохоронці, під час виконання будівельних робіт за договорами підряду, посадовці здійснили розкрадання та привласнення бюджетних коштів шляхом необгрунтованого перерахування коштів, які мають кількісні, часові і цільові обмеження за фактично невиконані будівельні роботи, здвоєння фактичних обʼємів виконаних будівельних робіт, а також внесення неправдивих відомостей до офіційних документів, а саме до актів прийому виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в), довідок про вартість виконаних робіт, (дефектних актів, підсумкових відомостей ресурсів, розрахунків загальновиробничих витрат, локальних кошторисів, документів, що підтверджують використання машин та механізмів).

    Зокрема, в кримінальному провадженні фігурують наступні кейси по розкраданню державних коштів Іллею Пасько та  Олександром Шевчуком:

    • договір Nº171-к від 23.10.2023 року, щодо виконання Капітального ремонту найпростіших укриттів та захисних споруд цивільного захисту в закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів «Середня загальноосвітня школа Nº 6» за адресою: просп. Георгія Гонгадзе, 20 І, Подільського району м. Києва», на загальну суму – 3 000 000,00 грн.;
    • договору підряду Nº170-к від 23.10.2023 року, щодо виконання капітального ремонту найпростіших укриттів та захисних споруд цивільного захисту в закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів «Спеціалізована школа Nº 3, з поглибленим вивченням інформаційних технологій» за адресою: просп. Правди, 84, Подільського району м. Києва», на загальну суму – 3 000 000,00 грн.; договору підряду Nº98 – 3132-ВТ-1178-491 від 19.09.2023 року, на загальну суму – 9 002 158,00 грн.;
    • договір капітального ремонту приміщень спортивного комплексу Nº1 Київського спортивного ліцею за адресою: місто Київ, вул. Героїв Севастополя, 37, (коригування), договору підряду Nº146 – 3132-ВТ-1178-952 від 16.11.2023 року, капітального ремонту підвальних приміщень гуртожитку юнаків (літ.Б-4) Київського спортивного ліцею для використання під найпростіші укриття за адресою: бульвар Гавела Вацлава буд. 46, Соломʼянський район, м. Київ, на загальну суму – 19 945 557,75 грн.;
    • договір підряду Nº1205/КР-21 від 12.05.2021 року, щодо капітального ремонту будівлі структурного підрозділу КПДЮ «Автомотосектор» (Літера «А», Літера «Б») м. Київ, вул. Тверський Тупик, 7А, на загальну суму – 10 643 215,00 грн..

  • Псевдо-бізнесмен Максим Кріппа робить спроби пояснити походження капіталів

    Псевдо-бізнесмен Максим Кріппа робить спроби пояснити походження капіталів

    Максим Кріппа, компанії якого масово скуповують нерухомість та медіа активи в Україні, робить відчайдушні спроби пояснити українцям походження “своїх” капіталів.

    Проблема в тому, що як таким бізнесом Максим Кріппа ніколи не займався, а всі його “величезні капітали” насправді легалізовані в Україні гроші російського православного олігарха  Костянтина Малофєєва, який уже не перший рік поспіль оббиває пороги Кремля з проханням запустити власний політичний проект консервативно-патріотичного спрямування.

    Практично всю діяльність Костянтина Малофєєва, а отже і Максима Кріппи, курує  Друга служба ФСБ РФ. Щодо діяльності в РФ, то там основними задачами Малофєєва є поширення “православних цінностей” та робота російським патріотичним середовищем, жителями ТОТ ДНР/ЛНР, та так званими “добробатами”. Як результат, Малофєєву дали можливість завести своїх людей в Думу та безперешкодно вести бізнес.

    Стосовно діяльності російського православного олігарха в Україні, то безумовно, самим цінним напрацюванням Малофєєва є “українець за паспортом” Максим Кріппа, адже українське походження відкриває двері для безперешкодної скупки нерухомості та медіа активів, а також для легалізації розвідувальної діяльності під прикриттям фінансування української кіберспортивної команди.

    Наразі основною проблемою для Максима Кріппи є відмежування від російських олігархів та спецслужб, а також пояснення українському суспільству походження мільйонних статків для купівлі об’єктів, на кшталт готелю  Україна. Для цього піарники Максима Кріппи, крім зачистки в мережі Інтернет любих згадок прізвища Кріппи разом з Малофєєвим, запустили “однотипну історію про досягнення успіху бізнесмена з Броварів”.

    Водночас, щоб хоч якось обґрунтувати походження статків, Максим Кріппа, імовірно за рекомендацією Другої служби ФСБ, здійснює інвестиції в IT-сферу – від розробки ігор до кіберспорту.

    Нагадаємо, що свою кар’єру Максим Кріппа розпочинав “Ростелекомі” Костянтина Малофєєва, з просування онлайн казино під брендом “Вулкан”. Але проблема полягала в тому, що в Росії ця діяльність заборонена законом. І просто так там працювати в цій сфері не можливо. Але за Криппою стояв Малофєєв, а за Малофєєвим Друга служба ФСБ.

    Ба більше – починав Максим Криппа свою роботу з просування «вулканів» у мережах «Ростелекома» дистанційно, з Києва, де був розташований його офіс. Працював він разом зі ще одним вельми цікавим персонажем української IT-сфери, Максом Поляковим, у якого виникли проблеми з Держдепом США саме через зв’язки з росіянами.

    За інформацією наших джерел, Костянтин Малофєєв під кураторством Другої служби ФСБ намагався “зліпити” з Максима Полякова другого “Кріппу”, та за російські кошти інтегрувати його в IT-сферу США, але реалізації плану завадила злагоджена робота місцевих спецслужб.

    На початку 2010-х Максим Кріппа  отримував дві третини свого прибутку з Росії, а напередодні Майдану виїхав до Москви. Чи було збігом те, що 2014 року колишній консультант Малофєєва з піару Олександр Бородай став першим главою ДНР – невідомо. Як і те, що екс-начальник служби безпеки Малофєєва Ігор Гіркін (Стрєлков) обійняв посаду міністра оборони цієї “республіки”.

    Саме ці зв’язки та походження капіталів ретельно приховує Максим Кріппа.

  • Одеська компанія вантажних перевезень UNI-LAMAN GROUP приховує роботу в РФ

    Одеська компанія вантажних перевезень UNI-LAMAN GROUP приховує роботу в РФ

    Велика одеська компанія вантажних перевезень UNI-LAMAN AGENCY, якою володіє Геннадій Сорочинський, досі має російське представництво під назвою INTER LOGISTIC.

    Незважаючи на третій рік повномасштабного вторгнення РФ, Геннадій Сорочинський вирішив не закривати представництво в РФ, натомість продовжити активну роботу та сплачувати податки в країні агресорі.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Як і українська UNI-LAMAN AGENCY, їх “дочка” в РФ INTER LOGISTIC на ринку уже 20 років та надають схожі логістичні послуги. Навіть дизайн сайтів обох компаній виконаний практично в одному стилі.

    В РФ  INTER LOGISTIC  має цілих 4 офіси – в таких крупних логістичних центрах як Москва, Санкт-Петербург, Владивосток та Новоросійськ. З Новоросійську, де базується Чорноморський флот РФ, часто наносятся удари по території України, в тому числі по Одесі.

    Генеральним директором INTER LOGISTIC є українець з російським паспортом Сергій Біліна. Сергій Біліна з 1 червня 2021 року і дотепер (як директор представництва одеської компанії), схоже, продовжує фінансувати збройні сили РФ через сплату податків до бюджету РФ і навіть створює робочі місця для громадян РФ.

    Зрозуміло, що компанія, яка працює в правовому полі РФ, має сплачувати там податки. Зокрема, минулого року компанія INTER LOGISTIC поповнила бюджет РФ на $183 000. У 2022 році – на $63 000. Тобто, ймовірно, наступного року російський бюджет отримає ще більше грошей від “української” компанії.

  • Відкатні схеми НАК Нафтогаз за часів Андрія Коболєва: як топ-менеджери збагатились на співпраці De Novo

    Відкатні схеми НАК Нафтогаз за часів Андрія Коболєва: як топ-менеджери збагатились на співпраці De Novo

    Менеджер Нафтогазу Олександр Баранчук створив та реалізував злочинну схему по закупівлі хмарних послуг без конкурентних торгів у єдиного постачальника – ТОВ “ДЕНОВО”. В результаті оборудок з державними коштами, Баранчук став власником об’єктів елітної нерухомості та автомобіля преміум класу.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Олександр Баранчук, займаючи посаду начальника Департаменту надання ІТ послуг та послуг корпоративного зв’язку ТОВ “Нафтогаз Цифрові Технології” та начальника Департаменту інформаційних технологій НАК “Нафтогаз України”, створив та реалізував злочинну схему, що дозволяла здійснювати закупівлю хмарних послуг без конкурентних торгів у єдиного постачальника – ТОВ “ДЕНОВО”.

    За часів керівництва Нафтогазом Андрія Коболєва, в період з 2018 по 2022 роки, Баранчук реалізував схеми по закупівлі у  ТОВ “ДЕНОВО” хмарних послуг на загальну суму 167 705 108 грн. Вказана схема була припинена лише за каденції Олексія Чернишова, після введення більш дієвих механізмів контролю за витратами.

    Редакція нашого видання, проаналізувала закупівлі “хмарної інфраструктури для автоматизованих систем”, які проводились виключно в ТОВ “ДЕНОВО” за ініціативою та відповідно до вимог сформованих начальником Департаменту надання ІТ послуг та послуг корпоративного зв’язку Баранчуком Олександром Володимировичем у період з 2018 по 2022 рік.

    Для реалізації злочинних схем Баранчук, користуючись службовим становищем, прописував технічні завдання пов’язані із закупівлею хмарної інфраструктури під одного конкретного постачальника послуг – компанії “ДЕНОВО”.  Зокрема, у 2018 році за процедурою “допорогова закупівля” у єдиного постачальника ТОВ “ДЕНОВО” на суму 4 231 900,0 грн без ПДВ, Баранчуком висувалась одна з основних вимог – сертифіковане обладнання для розміщення SAP HANA.

    В наступних закупівлях Олександром Баранчуком формувались умови закупівлі для проведення закупівлі у єдиного постачальника. Основна вимога – наявність сертифікату «Cloud and Infrastructure operations» для продуктів SAP.

    Під час закупівель у 2018-2022 років варто звернути увагу на наступні факти, такі як відсутність конкурентного відбору, дискримінаційні умови закупівлі, формування документації із запізненнями по строкам з метою проведення закупівлі в скорочені терміни для внесення необхідних вимог для закупівлі у єдиного постачальника. А з 2019 по 2022 рік конкурентний відбір взагалі не проводився, закупівля хмарних послуг здійснювалась виключно у єдиного постачальника –  ТОВ “ДЕНОВО”.

    Варто відзначити, що 16.04.2021 року ТОВ “Анте медіам” отримали сертифікат “Cloud and Infrastructure operations” для продуктів SAP та 02.04.2021 сертифікат VMware Advanced Partner, що було проігноровано Олександром Баранчуком та знову проведена закупівля без конкурентного відбору у єдиного постачальника – ТОВ “ДЕНОВО”, так як відповідальною особою була додана вимога – наявність сертифікату VMware Cloud verified.

    Товариство ТОВ “Нафтогаз Цифрові Технології” отримувало комерційні пропозиції від інших датацентрів із цінами орієнтовно нижчими на 30% в порівнянні з пропозицією ТОВ “ДЕНОВО” при тих же обсягах, але завдяки висуванню дискримінаційних умов Олександром Баранчуком протягом 2019-2022 років укладались договори з ТОВ «ДЕНОВО» сума за якими в умовах відсутності конкурентної боротьби постійно зростала.

    У той самий час у 2021 році Баранчук придбав елітну нерухомість –  квартиру площею 140 м.кв. та 2 паркомісця за адресою вул. Соломянська,15а.

    Ціни на аналогічні квартири за цією адресою складають від 310 000 до 370 000 долл США. Щодо паркомісця,то вони продаються по ціні від 25 000 долл США.

    Також в 2021 році Олександром Баранчуком було придбано позашляховик преміум класу – BMW X5.  Наразі такий автомобіль на вторинному ринку коштує близько 45 000 долл США.

    За інформацією наших джерел в найближчому оточенні Олександра Баранчука стало відомо, що крім уже згаданої квартири в елітному київському ЖК, Баранчук користується будинком в коттеджному містечку Green Hills, який ймовірно належить йому, але зареєстрований на третіх осіб. Ціни на котеджі без ремонту в  Green Hills  стартують від 423 500$.

    Тобто, лише в 2021 році Олександр Баранчук придбав майна мінімум на 840 000 доларів, що по курсу 2021 року 26.6 становить понад 22 млн грн. Таке “неймовірне” збагачення менеджера державної компанії має стати предметом детального вивчення з боку правоохоронних органів.

    Водночас, редакція нашого видання, просить вважати дане журналістське розслідування офіційним запитом  до НАБУ, ДБР та СБУ, з проханням перевірити викладені в статті факти.

  • Голова Запорізької ОВА Федоров видаляє з мережі згадки про вбивство Максима Денщика

    Голова Запорізької ОВА Федоров видаляє з мережі згадки про вбивство Максима Денщика

    В соцмережах звернули увагу на спроби видалення із Вікіпедії інформації про вбивство Максима Денщика та про погрози Денщику з боку голови Запорізької ОВА Івана Федорова.

    Зокрема, активіст Дмитро Карташов зазначив, що стаття на Вікіпедії про Максима Денщика та його вбивство, а також фрагмент з погрозами Денщику з боку голови ОДА Івана Федорова зазнала “насильницького редагування”. Також наразі статтю про Максима Денщика поставили на голосування до видалення.

    В причетності до інциденту з видаленням сторінки Максима Денщика з Вікіпедії  Дмитро Карташов звинуватив Ярослава Гришина та Івана Федорова.

    Позицію Карташова підтримали інші активісти Запоріжжя. Зокрема,  голова ГО “Роби своє”, що опікується ВПО Ганна Омельченко, зазначила наступне: “Те, що сталося з Максимом Денщиком, дійсно є трагедією не лише для його близьких, але й для всіх свідомих українців, які борються проти олігархічної системи та за справедливість у нашій країні. Коли людина наважується говорити правду і висвітлювати проблеми, навіть знаючи про небезпеку, вона заслуговує на те, щоб її голос не був забутий.”

    Нагадуємо, юрист Запорізької міської ради Максим Денщик був застрелений кілером біля під’їзду свого дому у  11 червня 2024 року, а незадовго до смерті Денщик заявив про тиск з боку голови Запорізької ОВА Івана Федорова та погрози “розправи”.

    Після вбивства Максима Денщика в Запоріжжі не вводився план-перехоплення, також були зняті всі мобільні блокпости, що ускладнило пошук кілера. За інформацією наших джерел, таке розпорядження силовикам дав особисто Іван Федоров.

    Пізніше Запорізькі силовики затримали перших підозрюваних у вбивстві Максима Денщика, всі вони вихідці із Мелітополя та пов’язані з Іваном Федоровим.

    За інформацією наших джерел в ГУНП Запорізької області, був затриманий  “водій” та встановлена особа “кілера”. Обоє вихідці з ОЗУ “Мелітопольські”,  лідером якого є кримінальний авторитет Артур Горобець “Туча”.

    В Мелітополі Артур Туча входив до так званого “силового блоку” нардепа Сергія Мінько та Івана Федорова. За повідомленнями ЗМІ, в Мелітополі Туча займався рекетом “під  дахом” Івана Федорова, а після захоплення міста росіянами Артур Туча виїхав слідом за Федоровим до Запоріжжя.

    Раніше співробітники ГУНП Запорізької області, в рамках кримінального провадження №12024080000000248 від 11 червня 2024 року, за фактом умисного вбивства Максима Денщика, провели обшуки у приміщенні ресторану “LiHoy”, в якому працював один із підозрюваних – В. Зуєв.

    Ресторан “LiHoy”, згідно оперативних даних, вважався місцем постійного перебування бійців ОПГ “Мелітопольські” та “базою” Артура Тучі в Запоріжжі.

    Кінцевими бенефіціарами ресторану “LiHoy” на 50% є  Олександр Леховицер, в кримінальному світі більш відомий як “Ліхой”. Ще 25% належать іншому представнику кримінального світу – главі ОПГ “Арташі” Арташесу Саргсяну, та ще 25% Сапожнікову Едуарду. Юристом ОПГ “Арташі” є скандально відомий запорізький адвокат Ярослав Гришин, компанії якого регулярно виграють тендера на поставку дронів Запорізькій ОВА по завищеним цінам.

  • Юрій Голік – архітектор “Великого крадівництва”

    Юрій Голік – архітектор “Великого крадівництва”

    Юрій Голік, ключова фігура у проекті “Велике будівництво”, опинився під прицілом правоохоронних органів через звинувачення у недобросовісній діяльності. За свою кар’єру Голік використовував свій вплив і позиції, щоб маніпулювати державними контрактами та коштами, призначеними для інфраструктурних проектів, що призвело до значних фінансових втрат для держави. Тож в цьому розслідувані ми вирішили дослідити його шлях на держслужбі.

    Юрій Голік народився 21 грудня 1977 року в Луганську. В 1999 році отримав ступінь з фінансів і кредиту в Восточноукраїнському університеті імені Володимира Даля.

    У 1998 році, ще будучи студентом, Голік почав працювати менеджером з продажу реклами в луганській регіональній редакції газети «Теленеделя». Незабаром він став комерційним директором радіостанції «Європа Плюс» в Луганську.

    В 1999 році він придбав частину бізнесу в «Теленеделі» у власника Українського Медіа Холдингу Бориса Ложкіна і став керівником та співвласником нової компанії. Під його керівництвом компанія видавала газету, володіла радіостанцією, газетою безкоштовних оголошень, підприємством зовнішньої реклами та роздрібною мережею поширення газет та журналів.

    У 2007 році Голік продав свій медіа-бізнес в Луганську та заснував новий — газету і сайт безкоштовних оголошень «Бесплатка». У 2013 році його компанія стала однією з найбільших за доходами від реклами серед видавничих домів.

    У 2012 році до Голіка приєднався Валентин Резниченко, керівник радіогрупи УМХ, для підвищення доходів від реклами на радіостанціях. Після продажу УМХ Борисом Ложкіним у 2013 році Резниченко і Голік залишили компанію.

    Політична кар’єра Юрія Голіка розпочалася у 2014 році, хоча передумовою для цього стала його зустріч у 1999 році з Борисом Ложкіним, який був близьким соратником Петра Порошенка. Після обрання Порошенка президентом, Ложкін став головою його адміністрації.

    За кілька місяців після цього, близький друг Голіка, Валентин Резниченко, був призначений губернатором і втримав цю посаду найтриваліший час за історію незалежності — 1557 днів. На представленні нового голови обласної державної адміністрації всім було відомо, що Резниченко є ставлеником Ложкіна та буде працювати на користь своїх покровителів. Незважаючи на те, що Резниченко обіймав посаду понад 4 роки, він не запам’ятався значними досягненнями. Проте всюди був помітний його внештатний радник Голік, який представляв усі позитивні новини регіону і був головним ідеологом піар-служби обласної адміністрації.

    Для Голіка все складалося добре, але ситуація в області була не найкращою. Незважаючи на політику уряду та облдержадміністрації щодо великого будівництва і ремонту доріг, дороги Дніпропетровської області залишалися у дуже поганому стані, а закуплений асфальт коштував у 1.5 – 2 рази дорожче ринкової ціни.

    У кінці 2019 року депутати Дніпропетровської обласної ради від «Батьківщини» стверджували, що протягом останніх 4 років дует Резниченко-Голік адаптував тендери під потрібні підприємства за 10-15% від ціни закупівлі.

    Ці факти спонукали депутатів обласної ради створити тимчасову контрольну комісію з привлеченням зовнішнього аудиту для розгляду фактів крадіжок під час ремонту доріг. Такі методи боротьби з Голіком виявилися абсолютно неефективними.

    Тоді було розпочато кримінальне провадження №120180400000000232 за фактом привласнення коштів посадовими особами, призначеними на будівництво та обслуговування інфраструктури. В період з 2015 по 2019 рік 8 різних компаній отримали 130 мільярдів гривень на ремонт і будівництво доріг.

    Ці компанії мали одну спільну рису: вони були створені протягом року і зареєстровані на підставних осіб. Наприклад, ТОВ “Будінвест Інжиніринг”, засноване 19.11.2015, виставило рахунок за ремонт 8 кілометрів просілочної дороги Малозахарино-Богатое-Солнечное на 61,2 млн грн, тоді як інші підприємства виконували подібні ремонти в 2-2.5 рази дешевше.

    Тільки за кілька років «Будінвест Інжиніринг» отримав від обладміністрації півмільярда гривень лише на дороги, не враховуючи інші напрямки діяльності, такі як будівництво, послуги з обслуговування внутрішньобудинкових мереж тепло-, водопостачання і прибирання прибудинкових територій.

    Після перемоги Володимира Зеленського на виборах, було оновлено кадри на місцях. Літом 2019 року було звільнено голову Дніпропетровської ОГА Валентина Резниченко. Його радник Голік також втратив можливість впливу, але згодом він знову з’явився у великій політиці як радник новообраного прем’єра Олексія Гончарука. Гончаруку Голік порадив можливість отримання 30-% відкатів на ремонт доріг, оскільки державний бюджет на 2020 рік передбачав найбільшу суму на це за всі роки незалежності — понад 113 мільярдів гривен.

    Тим часом в Україні розпочалася програма «Велике Будівництво», згідно якого планувалося зведення сотень об’єктів, куратором якого в уряді став Юрій Голік попри скандали у Дніпропетровській ОДА. Про це він сам розповів у інтерв’ю для Liga.net.

    Відповідаючи на запитання про те, якими напрямками він займається як радник прем’єра, Голік сказав: «Координую певні речі. Зокрема, проект «Велике Будівництво» передбачав будівництво в 2020 році 100 шкіл, 100 дитячих садків, 100 стадіонів. До проекту мене залучили для роботи з 212 приймальними відділеннями по всій країні».

    Голік, як радник прем’єра, зосереджував свої зусилля на розробці рекомендацій для регіональних адміністрацій та безпосередніх виконавців з ефективного управління проектами.

    «Моя роль полягала у формуванні ідеології, вписуванні схеми роботи (включно до дат прийняття тих чи інших розпоряджень Кабміну), визначенні відповідальних, написанні посібників для проектувальників та підрядників, а також у поясненні всім суті – як це робити. Простіше кажучи: побачити, що не так, пояснити, як має бути, а далі чиновники самі уже втілюють це в якісь юридичні форми», – описав свої обов’язки Голік.

    Крім будівництва об’єктів інфраструктури для дітей та медичних установ, за даними видання, до зони відповідальності Голіка також входило масштабне дорожнє будівництво, в рамках якого уряд планував за п’ять років відремонтувати всі 24 000 км основних українських доріг. У 2020 році, як зазначив радник прем’єра в інтерв’ю, на ремонт та будівництво доріг було залучено рекордну суму, що перевищила 100 млрд гривень.

    Звісно що такі вкладення держави несли перспективи “відкатів” для людей, що займалися великим будівництвом, зокрема і для Юрія Голіка. А скандали, щодо корупції під час будівництва за участю Голіка не змусили себе чекати.

    14 травня 2020 року голова Укравтодору Олександр Кубраков відвідав Житомирську область, щоб перевірити хід реконструкційних робіт на дорозі М-06 Київ-Чоп, яка триває вже третій рік.

    Контракт на реконструкцію цієї дороги вартістю 42 мільйони євро було укладено ще у 2017 році з китайською корпорацією «Синогидро Корпорейшн Лімітед», за кредитом Європейського банку реконструкції та розвитку. Компанія мала розширити дорогу до чотирьох смуг в рамках національного коридору Європа – Азія.

    Проте, до 2020 року, підрядники все ще продовжували ремонт, не дотримуючись встановлених термінів. Олександр Кубраков особисто приїхав, щоб оглянути реконструкцію, і висловився досить різко:

    «Ми робимо все можливе, щоб підрядна організація в рамках спільного проекту зі Світовим банком могла завершити свою роботу вчасно. Але ми бачимо, що темпи роботи далекі від бажаних. Вважаю, що це питання репутації. По тому, як працює ця компанія, спостерігаємо ми всі. На кону, я думаю, стоїть репутація не тільки їх, а й інших китайських компаній. Коли нам скажуть, що китайські компанії готові зайти на ринок, то ми, всі жителі України, будемо складати свою думку залежно від того, як буде реалізований цей проект. Тому, я вважаю, що тут на кону стоїть не тільки їхня репутація, а й репутація інших китайських компаній. Думаю, вони це відчувають і розуміють».

    Загрози підряднику відразу обговорювалися у соціальних мережах, де Юрій Голік репостив з коментарем на кшталт «дивіться, які міжнародні компанії погані, а ви скаржитеся, що ми їх на ринок не допускаємо».

    Після звільнення з посади радника прем’єр-міністра Гончарука та голови Укравтодору, Юрій Голік наразі не займав жодної офіційної посади, проте вже активно висловлювався з питань дорожнього будівництва не тільки у Фейсбуці.

    Натомість, весною 2020 року Служба автомобільних доріг в Дніпропетровській області оголосила тендер майже на 2 мільярди гривень для ремонту 75 кілометрів дороги М-04. Укравтодор вкотре включив до тендерної документації свій «фільтр» від небажаних учасників тендеру, що пропускає лише кілька компаній, що входять до Національної Асоціації дорожників України.

    В квітні корпорація «Синогидро Корпорейшн Лімітед», входячи до рейтингу найбільших будівельних корпорацій Китаю, успішно оскаржила ці критерії в Антимонопольному комітеті, стверджуючи, що має міжнародний багаторічний успішний досвід у будівництві автомобільних доріг, але виконані контракти не вписувались у тимчасові рамки, передбачені документацією. Тендерна колегія АМКУ зобов’язала Дніпропетровську САД очистити тендерну документацію від дискримінаційних заточок.

    Тож провокація Юрія Голіка з метою привести до реконструкції дороги “потрібних людей” провалилася.

    Паралельно на початку квітня 2020 року радник прем’єр-міністра України, координатор Національної програми розвитку інфраструктури “Велике будівництво” Юрій Голік повідомив, що будівництво траси Н-31 Дніпро-Решетилівка буде завершено у 2020 році. На будівельні роботи у тому ж році було спрямовано 10,6 мільярдів гривень.

    Будівництво траси Н-31, що тривало вже кілька років, Юрій Голік охарактеризував як наймасштабніший проект у сфері дорожнього будівництва в Україні. Він зазначив, що роботи почалися з нуля на полях та болотах. Окрім цього журналісти дізналися, що за можливість працювати над таким проектом розгорнулися справжні баталії.

    “Після завершення будівництва дорога має з’єднати міста Маріуполь, Дніпро, Київ та Львів. Спочатку планувалося, що траса буде будуватися протягом 3-4 років. Президент Володимир Зеленський поставив завдання повністю завершити будівництво вже у 2020 році. Його доручення буде виконано”, — обіцяв Юрій Голік.

    Тоді дорогу почали будувати ударними темпами. Роботи на території Дніпропетровської області велися цілодобово.

    За словами начальника служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області Дмитра Чумаченка, робочі на той час завершували укладання третього шару асфальтобетону, наносили розмітку, проводили озеленення узбіч. Після цього по новій трасі вже можна було запускати транспорт.

    “Участок дороги буде введено в експлуатацію частинами. Найближчим часом відкриємо перші 11 кілометрів у Петриківці. Далі будуть відкриті решта участків”, — розповів Дмитро Чумаченко.

    Будівництво нової траси розпочалося у 2017 році. Спочатку як дорога регіонального значення Р-52, а потім як дорога національного значення Н-31. Тендери на будівництво дороги Р-52, а згодом дороги Н-31, яка проходить через регіон, проводила служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області.

    Перший тендер був проведений у червні 2017 року. Виграла його одеська компанія “Автомагістраль-Юг”, пов’язана з оточенням мера Одеси Геннадія Труханова.

    Згідно з договором, “Автомагістраль-Юг” мала побудувати 1 940 метрів дороги.

    За свої послуги компанія запросила 148 162 500 гривень. Відповідно, один метр дороги обійшовся державному бюджету у 76 372 гривні.

    У жовтні 2017 року Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області провела ще один тендер на будівництво 1 900 метрів дороги Р-52.

    Переможцем знову стало ТОВ “Автомагістраль-Юг”. Цінова пропозиція компанії склала 166 895 100 гривень. Таким чином, один метр будівництва дороги обійшовся у 87 839 гривень.

    Через кілька тижнів Служба автомобільних доріг оголосила тендер на будівництво траси державного значення Н-31. Загалом, згідно з технічним завданням, необхідно було побудувати 7 560 метрів дороги.

    Тендер провели лише через рік — 3 жовтня 2018 року. З ціновою пропозицією 427 995 000 торги виграв новий підрядник — ТОВ “Онур конструкціон інтернешнл”. Вартість одного метра будівництва дороги виявилася у цієї компанії нижчою цін “Автомагістраль-Юг” у 2017 році. Вона склала 56 613 гривень за метр будівництва дороги.

    Співзасновниками “Онур Конструкціон Інтернешнл” виступили Онур і Ісхан Четинджевиз з Туреччини, а також львів’янин Олег Фаріон. Компанія зареєстрована у Києві.

    За повідомленнями ЗМІ, “Онур Конструкціон Інтернешнл” входить у сферу впливу колишнього народного депутата і першого заступника голови фракції БПП Ігоря Кононенка.

    У листопаді 2018 року Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області провела тендер на будівництво 1 000 метрів дороги Н-31.

    Торги виграла компанія “Автомагістраль-Юг”, чия цінова пропозиція виявилася найвигіднішою і склала 220 000 000 гривень. Ціна одного метра дороги склала аж 220 000 гривень.

    На минулий рік Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області також провела низку тендерів на продовження будівництва траси Н-31. Один з них відбувся 20 травня. Згідно з тендерним завданням переможець торгів повинен був побудувати 2 055 метрів дороги.

    Тендер виграла вже знайома нам компанія “Автомагістраль-Юг”, запросивши за свої послуги 280 999 000 гривень. Таким чином ціна одного метра дороги склала 136 739 гривень.

    29 травня Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області провела ще один тендер на будівництво 3 500 метрів дороги Н-31.

    І його знову виграла “Автомагістраль-Юг”, чия цінова пропозиція склала 508 999 999 гривень. Таким чином метр побудованої дороги обійшовся у 145 428 гривень.

    Через три місяці, у серпні, був проведений тендер на будівництво 1 500 метрів дороги Н-31.

    З ціновою пропозицією 275 999 999 гривень його виграло ТОВ “Автомагістраль-Юг”. За будівництво одного метра траси компанія отримала 183 999 гривень.

    “Автомагістраль-Юг” продовжила вигравати тендери на будівництво траси Н-31 і в поточному році. Так у квітні компанії дістався ще один підряд від Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області.

    “Автомагістраль-Юг” мала побудувати 2 200 метрів дороги за 361 999 998 гривень.

    А це означає, що метр будівництва траси коштує 164 545 гривень.

    Кілька днів тому Служба автомобільних доріг провела ще один тендер на будівництво дороги Н-31. Найвигідніша цінова пропозиція виявилася у ТОВ “Автомагістраль-Юг”. Вона склала 623 999 999 гривень. За ці гроші компанія має побудувати 3 100 метрів траси. А це означає, що один метр дороги обійдеться у 201 290 гривень.

    21 квітня замовник будівельних робіт оголосив про намір укласти договір зі своїм фаворитом “Автомагістраль-Юг”. З великою долею ймовірності саме ця компанія продовжить будівництво дороги та завершить його.

    Звичайно, на вартість будівництва дороги впливає багато факторів. Це і перелік видів робіт, які необхідно виконати підряднику, і складність цих робіт, і зростання курсу долара, що відбивається на ціні будівельних матеріалів, палива та ГСМ. Найімовірніше, цим і пояснюється те, чому вартість будівництва одного метра траси Н-31 коливається від 56 613 гривень до 220 000 гривень. Але з огляду на те, що минулого року “будівництвом століття” зацікавилися співробітники правоохоронних органів, допускаємо, що на вартість, в тому числі, вплинула і корупційна складова, без якої, на жаль, не обходиться жодне будівництво.

    У листопаді 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено провадження № 42019040000000710 за частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

    Згідно з визначенням Жовтневого районного суду від 21.11.2019 року, в рамках якого прокурори ходатайствували про накладення арешту на грошові кошти Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, правоохоронці запідозрили співробітників даної Служби та посадових осіб ТОВ “Автомагістраль-Юг” у злочинному змові. Мета змови — привласнення бюджетних коштів під час здійснення будівництва доріг.

    На думку співробітників правоохоронних органів, учасники змови створили схему, яка дозволила завищити вартість дорожньо-будівельних робіт. Крім представників Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області та ТОВ “Автомагістраль-Юг”, учасниками цієї протиправної схеми також були представники Державної фіскальної служби та Державного агентства автомобільних доріг України “Укравтодор”.

    “Але ж до чого тут Юрій Голік?” – запитаєте ви. В кінці травня 2021 року журналісти розкрили причетність куратора “Великого бідвництва” та його звязки з аміністрацією президента.

    Впродовж перших п’яти місяців 2021 року фірма «Автомагістраль-Юг», пов’язана із заступником голови ОП Кирилом Тимошенком, підписала документи на виконання дев’яти тендерів по ремонту доріг у Харківській області на загальну суму майже 5 млрд гривень. Для порівняння, у попередні чотири роки, з 2017 по 2020 рік, ця ж компанія зібрала контрактів на суму 5-6 млрд гривень, згідно з системою закупівель «Прозорро». Всього ж по Україні, «Автомагістраль-Юг» виграла тендери на суму майже 29 млрд гривень.

    Цей різкий злет у тендерних перемогах на Харківщині збігся з призначенням Айни Тимчук на посаду голови Харківської облдержадміністрації наприкінці листопада 2020 року. Тимчук, родом з Дніпра, як і Тимошенко, має довгий досвід роботи на керівних посадах у місцевій владі цього міста.

    Фірма «Автомагістраль-Юг», формально зареєстрована в Одесі, має філію в Дніпрі, згідно з Єдиним госреєстром юридичних осіб, яка носить назву «Дніпропетровське будівельне управління». Це, разом із іншими факторами, вказує на тісний зв’язок фірми із регіоном.

    Однак, серед ключових фігур, що сприяли успіхам компанії, особливе місце займає Юрій Голік. Він відігравав вирішальну роль у стратегії розширення присутності фірми на державних тендерах в Україні. Юрій Голік, який працював незмінним советником у Дніпропетровській ОГА, мав значний досвід у організації тендерів через систему «ProZorro». Незважаючи на формальне положення внештатного радника, що не зобов’язує подавати е-декларації, Голік залишався малодоступним для звинувачень у корупції.

    Коли Кирило Тимошенко став заступником голови Офісу Президента, Голік отримав посаду радника з питань «Великого будівництва» і продовжив курувати будівництво та ремонт інфраструктурних об’єктів, де й далі не займав формальних штатних позицій. Під його впливом «Автомагістраль-Юг» змогла отримати перевагу у тендерних процедурах, вигравши найбільш вигідні договори.

    Завдяки такому впливовому захисту і стратегічному позиціонуванню в системі держзакупівель, Юрій Голік не лише сприяв успіху «Автомагістралі-Юг» на тендерних аренах, але й підтримував її відносну недоторканність від правових переслідувань, навіть незважаючи на численні скандали та обвинувачення в корупції.

    Також Юрій Голік приховував свої доходи від податкової служби та НАЗК контролюючи низьку підприємств.

    Однією з таких компаній була дорожньо-будівельна компанія «Буд Інвест Інжиніринг», створена у 2015 році у місті Дніпро зі статутним капіталом трохи більше одного мільйона гривень. Компанія здобула перемогу в 334 державних закупівлях на загальну суму 22,28 млрд гривень. Офіційним директором компанії був Дмитро Литнарович, а бенефіціарними власниками значились Яна Хланта, Павло Чухно і сам Дмитро Литнарович.

    У період з 2015 по 2019 рік Голік обіймав посаду нештатного радника голови обласної державної адміністрації, де відповідав за формування інфраструктурної та бюджетної політики, кадровий аудит, впровадження проектного менеджменту, а також систем ProZorro та iGov. Ймовірно, завдяки його зусиллям «Буд Інвест Інжиніринг» уклала договори на суму 13,02 млрд гривень із Службою автомобільних доріг Дніпропетровської області та на суму 8,87 млрд гривень із Департаментом житлово-комунального господарства і будівництва Дніпропетровської ОГА.

    Згідно з реєстром юридичних осіб, Юрій Голік був бенефіціарним власником ТОВ «Сучасні медіа технології» зі статутним капіталом 54,4 млн гривень. Він також володів рекламним агентством ТОВ «Безкоштовка прінт», зареєстрованим у Дніпрі, частиною компанії ТОВ «Креативна країна» та частиною ІТ-компанії «КШ сервіси» разом з Іллею Кенигштейном.

    Голік також активно займався видавничою діяльністю. 2021 року вийшли з друку серія книг «Велика земля» — «Велике будівництво 2020» та «Велике будівництво 2020. Обличчя». За два роки до цього він випустив книгу «Не для слабаків безкінечність» про свою роботу в «команді Резниченка», однак публічно не оголошував про отриманий гонорар. Варто зазначити, що використання видавництва книг як засобу «відмивання» доходів є популярною схемою серед чиновників та політиків.

    А вже 2023 року правоохоронцями було викрито неназване приватне підприємство, яке у період між 2018 та 2020 роками, працювало на Юрія Голіка, тоді вже обтяженого кримінальними провадженнями і втеклого до ЄС, виконувало ремонтні роботи на ділянках автомобільних доріг у Київській та Житомирській областях за умовами контрактів, укладених зі Службами автомобільних доріг. За даними слідства, вартість ремонтних робіт, які не можна було прийняти до експлуатації, сягнула понад 121 млн гривень, які були неправомірно отримані з бюджету.

    Літом 2020 року Юрій Голік був офіційно відсторонений від проєкту «Велике будівництво», і замість нього на посаду радника прем’єра був призначений Тарас Сиротинський. Хоча, враховуючи усю картину з сьогоднення – очевидно, що зняття Голіка з посади було піар-ходом, і в наступні роки Юрій продовжував збагачувати себе та своїх покровителів у владі на Великому Будівництві.

    На той час у Укравтодорі керував Олександр Кубраков. Він не приховував, що створює таку модель ринку ремонту доріг, де мільярди освоюють лише обрані компанії. На запитання про те, як стати підрядником Укравтодору, Кубраков відповідав риторично: «Немає картелю?» Зрозуміло, кому легше сказати ні – картелю чи звичайним учасникам ринку?

    Чинна модель передбачала розіграш мільярдних тендерів у вузькому колі лідерів картелю «Автомагістраль-Юг», «Онур» та «Ростдорстрой», а також лідерство місцевих компаній у декількох регіонах. Решта отримували лише ситуативні частки і субпідрядні залишки.

    Фактично реальні торги переносилися з державних процедур Укравтодору на приватні суперечки генпідрядників, які вибирали субпідрядників за власними правилами. Таким чином, маржа, яку «Укравтодор» закладав у очікувану вартість державних торгів, ділилася не за правилами системи «Прозорро», а на приватній території.

    Ідеологом цієї схеми був Юрій Голік. Голік та Резниченко були давніми соратниками. Вони зустрілися ще у двотисячних, коли Резниченко був віце-президентом медіахолдингу УМХ Ложкіна, а Юрій Голік керував рекламним напрямком холдингу в Луганській області, після чого перейшов у головний офіс.

    Але і непублічному збагаченню Голіка прийшов кінець. 3 травня 2023 року Юрій Голік, куратор проекту «Велике будівництво», був затриманий оперативниками НАБУ на Столичному шосе у Києві, коли їхав з дому. Про це повідомив колишній народний депутат Ігор Мосійчук.

    У рамках справи про розкрадання коштів керівництвом Дніпропетровської ОВВ на чолі з Валентином Резниченком, Голіку було вручено підозру за ч. 2 ст. 28, 368-5, ч. 3 ст. 209 КК (незаконне збагачення в складі організованої групи з подальшою легалізацією коштів), його мобільний телефон було вилучено, і йому наказано з’явитися до слідчого.

    В справі, розслідування якої досі триває також фігурує колишній заступник голови офісу президента Кирил Тимошенко.

    Це розслідування стосується того, як приватна компанія отримала 1,5 мільярда гривень на ремонт доріг у Дніпропетровській області, встановивши таким чином рекорд за фінансуванням відновлення доріг по всій Україні. Підприємство асоціюють з близькою подругою колишнього голови ОВА Валентина Резниченка.

    Як було повідомлено, за результатами виїзного засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, було відкрито низку кримінальних проваджень через зловживання з боку керівництва Дніпропетровської обласної адміністрації.

    Усі кримінальні провадження були зареєстровані 10 лютого 2023, наступного дня після засідання ВСК. Відомості до реєстру внесені слідчими Головного управління Нацполіції у Дніпропетровській області, яке з 2020 року очолює Анатолій Щадило. Він керував місцевою поліцією весь час, поки головою обласної адміністрації був Валентин Резниченко, якого парламентарії також підозрюють у участі в крадіжках.

    Кримінальне провадження 12023040000000141 було відкрито за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Дніпропетровської області, які отримали як гуманітарну допомогу 11,5 тис. ноутбуків і подальше розпорядження ними на власний розсуд (ч. 2 ст. 364 КК України).

    В той же час журналістам стало відомо, що Юрій Голік мав готовий план відходу. Начальнику Дніпропетровської обласної військової адміністрації Володимир Орлов видав розпорядження від 20 квітня поточного року під номером 139/0/527-23 «Про виїзд за межі України водіїв», яке дозволяло водіям, що здійснюють перевезення гуманітарного вантажу, залишити країну.

    Але ось саме «Додаток» до цього розпорядження:

    Після скандалу, спровокованого цим розпорядженням, очікувалися жалюгідні пояснення від в.о. військового адміністратора Владимира Орлова та показ були розгорнуті звіти про «волонтерську допомогу» від Голіка.

    Вже 2024 року у справі Резниченка-Голіка експертиза виявила 300 мільйонів гривень збитків. Ще 1,2 мільярда гривень було класифіковано як нецільове використання бюджетних коштів у рамках “Великого будівництва”.

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) продовжували розслідування кримінального провадження за тендерами на ремонт доріг у Дніпропетровській області, які виграла компанія “Стройинвест інжиніринг”, пов’язана з колишнім головою ОВА Валентином Резниченком та його незмінним консультантом з ОПУ Юрієм Голіком.

    Основним завданням у справі було доведення того, що державі завдано збитків. Це вдалося зробити, незважаючи на опір Державної аудиторської служби, яка контролюється міністром фінансів Сергієм Марченком.

    Міністр так і не дав дозволу керівнику Держаудитслужбі підписати офіційний висновок аудиту по справі “Стройинвест інжиніринг” для НАБУ. Однак серед співробітників служби знайшлися чесні працівники, які допомогли Бюро, – пише Інна Ведернікова у статті “У пошуках “крота”. Чим може закінчитися криза між НАБУ та САП”.

    Протягом року двічі проводилися обшуки у будинку Голіка, під час другого у нього вилучили телефон.

    На минулому тижні стало відомо про витоки інформації з НАБУ в рамках справи Резниченко-Голіка, підтвердження яких було знайдено у телефоні Голіка.

    Так, у процесі пошуків детективи знайшли переписку трьох осіб. Вже ідентифіковано особу №1 – це детектив НАБУ. Особистість №2 – Георгій Біркадзе. З особою №3 складніше, але можливо, йдеться про першого заступника директора НАБУ Гізо Углаву.

    27 червня 2024 ЗМІ переповнювались новинами про затримання колишнього куратора проекту “Велике будівництво” та проведення обшуків у Кирила Тимошенка в рамках справи про витоки з НАБУ. Того ж вечора Кирило Тимошенко через свій Telegram-канал заявив: «Сенсація скасовується! Підтверджую проведення обшуку у мене за справою, до якої я не маю жодного стосунку. Всі вимоги правоохоронців мною виконано, особисто до мене претензій немає».

    Фамілія колишнього заступника керівника Офісу президента, а нині радника міністра оборони, фігурує у гучному кримінальному розслідуванні Національного антикорупційного бюро, пов’язаному з витоком внутрішніх документів про перевірку використання бюджетних коштів на президентський проект “Велике будівництво”.

    Кирило Тимошенко з червня 2020 року очолював Координаційну раду з реалізації програми “Велике будівництво”. Цей консультативно-консультативний орган при президенті Володимирі Зеленському включав трьох міністрів (інфраструктури, розвитку громад та територій і охорони здоров’я) та голову “Укравтодору”. За даними ЗМІ, до початку масштабного військового нападу Росії на Україну на ремонт доріг в рамках “Великого будівництва” було направлено понад 200 млрд грн.

    У січні 2023 року, на тлі скандалу з можливою розтратою коштів на дорожнє будівництво в Дніпропетровській області, Кирило Тимошенко залишив свою посаду в Офісі президента. Через кілька місяців, у вересні, він виграв суд проти Національного агентства з питань запобігання корупції, яке підозрювало його в корупції. З березня 2024 року Тимошенко став радником міністра оборони Рустема Умерова.

    НАБУ, яке провело обшуки у Кирила Тимошенка, особливу увагу приділило документації, пов’язаній з “Великим будівництвом”, проектом, який досліджував і курував Юрій Голік.

    За результатами обшуку в Тимошенка виявлені докази, що можуть підтвердити його зв’язок з Голіком. Серед вилучених документів та електронних записів були дані про можливі зустрічі Тимошенка з Голіком та іншими ключовими фігурами. Високий Антикорупційний Суд арештував техніку Тимошенка, включаючи MacBook та два iPhone 15, які могли містити корисну для слідства інформацію.

    Одночасно з Тимошенком, обшуки проходили і у Юрія Голіка. У результаті було арештовано його мобільні телефони та ноутбук, що зберігали дані про дорожнє будівництво та потенційні зловживання. Матеріали, виявлені під час обшуків, підтвердили знання Голіка про хід кримінальних справ, що спричинило появу нового кримінального провадження, пов’язаного з витоками інформації з НАБУ.

    13 червня 2024 стало відомо, що будучи підозрюваним у справі САП та НАБУ Консультант Офісу Президента У Юрій Голік залишив територію України через систему “Шлях” із довідкою про інвалідність, тепер він перебуває в Австрії. Цю інформацію підтвердили джерела ZN.UA у Державній прикордонній службі України.

    Вже під час написання цього матеріалу стало відомо, що Голік повернувся до України, на своїй сторінці у Фейсбук він публікує пости, як займається волонтерською діяльністю та спортом попри свою “інвалідність”.

    Дуже цікавить його безтурботність в цій ситуації. Як після переховування від слідства за кордоном Юрій Голік спокійно веде свої соцмережі ніби нічого не сталося? Можливо ті хто зливав йому хід слідства у НАБУ міг і “порішати” за зупинку слідства? Можливо і так, враховуючи прибутки та зв’язки Голіка, що він отримав на “Великому будівництві” та реконструкції інфраструктури вже під час війни.

  • Emily Resort – як прикриваючись війною Григорій Козловський украв у громади озеро, ліс та землю

    Emily Resort – як прикриваючись війною Григорій Козловський украв у громади озеро, ліс та землю

    Для розширення елітного заміського комплексу Emily Resort львівський бізнесмен і колишній депутат Григорій Козловський украв у Винниківської громади озеро, ліс та особисті ділянки мешканців, побудувавши на “людському горі” місце для розваг “багатих та знаменитих”.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Про те, що перша ділянка землі розміром в 16 га під забудову Emily Resort була отримана Козловським незаконним шляхом стало відомо з ухвал Вищого антикорупційного суду, в рамках кримінальної справи НАБУ, щодо незаконної приватизації землі навколо Винниківського озера родиною Козловського у 2021 році.

    Для того щоб уникнути кримінальної відповідальності за вкрадену землю та озеро, Григорій Козловський зробив власниками цієї ділянки п’ятьох своїх дітей, а згодом, наприкінці 2023 року, вони додатково розділили її на сім частин. Поділ вкраденої у громади ділянки на частини, може бути спричинений бажанням ускладнити її повернення в комунальну власність. Однак, як показує практика Верховного Суду, шанси повернути землю навкруги озера у винниківців поки що є.

    Стосовно реакції Григорія Козловського, на нагадування від місцевих жителів про те, що Козловський їм обіцяв вільний доступ до міського озера, а по факту воно перетворилось в басейн для багатих та знаменитих гостей Emily Resort, Козловський відповів: “Тут стільки грошей вклали, ви думаєте, що тут усе буде безкоштовно? Звичайно, що буде платно”.

    Після незаконного захоплення Григорієм Козловським ділянки навкруги Винниківського озера, через корумпованих депутатів Львівської міськради Козловському вдалось отримати під забудову Emily Resort ще й винниківський ліс.

    Нагадаємо, депутати Львівської міської ради на засіданні 12 вересня затвердили детальний план території на вул. Забави та Хмельницького у Винниках, що передбачає передачу Григорію Козловському ще 118 га винниківської землі разом з Винниківським лісом під масштабну розбудову елітного курорту Emily Resort. А замість обіцяного винниківцям трамвайного маршруту, що мав з’єднати містину зі Львовом,  Козловський вирішив облаштувати маршрут для велопрогулянок.

    Але окрім того, що Григорій Козловський украв у громади землю, озеро та ліс, Детальний план розбудови Emily Resort також передбачає захоплення приватних ділянок.

    Так, на громадських слуханнях, де містяни пробували зупинити розширення Emily Resort за рахунок винниківського лісу та приватних ділянок,  депутат трьох скликань ЛМР Роман Боднар, зазначив що люди прийшли на громадські обговорення, щоб захистити приватну власність, яка є в кооперативі «Приозерний».

    «Чому ми прийшли? Тому що хтось затвердив план «Емілі Резорт» так, що він заходить аж на кооперативи і забирає нашу приватну власність. А яким документом ви керуєтеся, щоб нас зібрати і сказати «ви тут ніхто й ніщо, а проєкт уже затверджений», – обурився Роман Боднар.

     Водночас ще одна мешканка висловилася, що люди стурбовані не лише через свою приватну власність, а й через ліс і виступають загалом проти розбудови комплексу:

     «Громада взагалі проти цього розширення. Ми вже мали такий гіркий досвід. Вулиця Богдана Хмельницького через те, що ви збудували «Емілі Резорт», перестала бути транзитною. Чи це законно, коли вулиця «перерізана» приватною власністю? Мешканці не можуть пройти цією вулицею від початку до кінця. Це все фарс, фейк і провокація, ви не чуєте людей!».

    Як бачимо, всупереч бажанню громади Григорію Козловському таки вдалось захопити і озеро, і ліс і приватні ділянки винниківчан в тому числі завдяки корумпованим депутатам Львівської міської ради, таким як Олексій Різник від Європейської Солідарності.

    Олексій Різник – давній бізнес-партнер Григорія Козловського та його співучасник у нелегальному виробництві та контрабанді тютюнових виробів до Європи. Зокрема, «Винниківська тютюнова фабрика» і «Марвел Інтернешнл Тобакко Груп» реалізують продукцію через ТОВ «Торговий дім «Марвел», що належить Олексію Різнику, який числився директором фабрики до 19 травня 2024 го року. Тож не дивно, що Олексій різник вважажться одним з найбільш заможних депутатів Львівської міськради.

    Що цікаво, саме Олексій Різник, відносно якого у серпні 2023-го НАБУ відкрило кримінальну справу у зв’язку з приватизацією землі навколо Винниківського озера під Емілі Резорт єдиний від Львівської міськради прийшов переконувати жителів Винників, що їх інтереси не постраждають. Хоча, як можна зробити висновок з перегляду відеозапису зустрічі, винниківці Різнику не повірили.

    Водночас, Григорій Козловський старається перебити голоса обікраденної ним винниківської громади, “допомогою для ЗСУ”, навіть отримав відзнаку від Міністра оборони Умєрова. Але, якщо порахувати суми на які Козловський обікрав громаду, допомога для ЗСУ це лише копійки.

    Так, разові допомоги Григорія Козловського ЗСУ по 2 мільйони гривень, ніщо в порівнянні з ринковою вартістю землі вкраденою Козловським для будівництва Емілі Резорт, адже середня вартість однієї сотки землі під забудову в тому районі складає 2500 доларів США.

    З розрахунку на нещодавно передані під забудову Емілі Резорт 118 га – виходить сума значно більша чим мільярд гривень. Звісно, якщо красти мільярдами, можна пожертвувати кілька мільйонів для ЗСУ, ще й добре на цьому пропіаритись.

    В цілому, відношення винниківців до будівництва Емілі Резорт та до показної благодійності Григорія Козловського, можна охарактеризувати словами однієї з мешканок Винників, сказаних на зборах громади:  «На сході москаль лізе на наші землі, і є єдиний спосіб його позбутися – стріляти. А тут на наші землі лізе Козловський. На жаль, немає ніяких законів, щоб його зупинити».

  • Анжела Макєєва: Підроблений диплом та стрімке збагачення

    Анжела Макєєва: Підроблений диплом та стрімке збагачення

    Сьогодні низька телеграм каналів облетіла новина, що сестра депутата від “Слуги народу” та за сумісництвом секретарка Ірпінської міської ради  Анжели Макєєвої, Вікторія Гончарук, з 2021 по 2024 рік придбала понад 50 об’єктів нерухомості.

    Придбана Вікторією Гончарук нерухомість у Бучанському районі викликала підозри та поставила багато запитань щодо можливих корупційних схем. Особливу увагу привернув факт, що після того, як Анжела Макєєва стала секретарем Ірпінської міської ради, її сестра Вікторія розпочала активну купівлю майна під час війни.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Одразу з’являється питання: як Вікторія Гончарук, яка все своє життя працювала бухгалтером у ДЮСШ, районній державній адміністрації та у відділі молоді й спорту, маючи офіційний дохід, що не перевищував 500 тисяч гривень за кілька років, змогла придбати 53 земельні ділянки та житлові будинки, загальна вартість яких перевищувала $1 млн?

    Також це не перший скандал за участю Анжели Макєвої.

    У серпні цього року журналістам стало відомо, що Анжела Макєєва мала підроблений диплом про вищу освіту і під час війни неодноразово виїжджала за кордон, користуючись комунальними автомобілями. Журналісти отримали офіційну відповідь від Міністерства освіти, що диплом, яким користувалася Макєєва, не видавався.

    У редакцію видання vlasti.net надіслали копію диплома Анжели Макєєвої, яку вона зазвичай засвідчувала своєю підписом, додаючи, що копія відповідає оригіналу. За словами особи, яка надіслала цей документ, Макєєва використовувала його під час виборчої кампанії, подаючи до партії “Слуга народу” і до, а також при працевлаштуванні.

    Насправді, Київський національний університет імені Тараса Шевченка в 2011 році не видавав диплом з вказаними серією і номером студентці на ім’я Макєєвої. Журналісти перевірили це як неофіційно в університеті, так і офіційно на спеціальному сайті Міністерства освіти. На журналістський запит Міносвіти надало офіційний висновок, що диплому з такими даними не існує.

    Згідно з українським законодавством, використання підроблених документів суворо карається. Стаття 358 Кримінального кодексу України передбачає штрафи, виправні роботи або навіть позбавлення волі строком до двох років. Для державних службовців це також означає втрату посади та довічну заборону обіймати державні посади.

    Того ж місяця видання Інформатор повідомило, що, попри заборону депутатам місцевих рад і чиновникам виїжджати за кордон, Анжела Макєєва кілька разів із 2022 року перебувала за межами України. Вперше це сталося восени 2022 року під час її відпустки, коли вона перетинала кордон на автомобілі комунального підприємства Ірпеня “Теплоенергопостач”. Відомо, що вона виїхала з України 27 вересня 2022 року, а повернулася 4 жовтня.

    Залишається незрозумілим, на яких підставах Макєєва використовувала автомобіль комунального підприємства, яке зазнало збитків, для особистого відпочинку за кордоном. Це підприємство не надає автомобілі в оренду депутатам для поїздок за межі країни. Зокрема, за 2023 рік КП “Теплоенергопостач” заявило про чистий збиток у розмірі 48 млн грн.

    Також в червні 2024 року Макєєва двічі перетинала державний кордон через пункт пропуску в Ужгороді. Вона виїхала 15 червня до Словаччини і повернулася 29 червня. Це не було службовим відрядженням, оскільки в цей час вона перебувала в офіційній відпустці. Цього разу вона не використовувала комунальний автомобіль, проте згідно з постановою уряду від 27 січня 2023 року № 69, депутатам і державним службовцям заборонено виїжджати на відпочинок за кордон.

    Де саме Макєєва відпочивала протягом цих двох тижнів, наразі невідомо. Чи це були альпійські курорти Австрії, Швейцарії чи Італії, або ж пляжі Чорногорії чи Хорватії?

    Громадськість сподівається, що як публічна особа Анжела Макєєва пояснить свої дії і розповість про причини поїздки та поділиться враженнями від свого закордонного відпочинку.

    Окрім цього Анжела Макеєва була кандидаткою на відкликання з депутатської посади згідно аналізу маркерних голосувань руху Чесно ще з 2021 року. Проте не дивлячись на свою шахрайську діяльність і використання службового становища Макєєву оминула загроза відкликання.

  • Олексій Чернишов: Від бізнесмена до недоторканого за 5 років. Частина 2

    Олексій Чернишов: Від бізнесмена до недоторканого за 5 років. Частина 2

    В першій частині розслідування ми розповідали про становлення на владних посадах Олексія Чернишова, що станом на сьогодні є головою НАК “Нафтогаз”. Попередній матеріал закінчився на моменті прийняття Чернишова на посаді Міністра розвитку громад і територій у березні 2020 року попри шлейф зі скандалів у рідному Харкові коли Чернишов ще був бізнесменом з орбіти Фельдмана та подальшої роботи губернатором Київщини.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    І вже 11 червня 2020 року Міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов виявився в центрі скандалу через зволікання з впровадженням реформи містобудування, яку презентував президент Володимир Зеленський. Хоча Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ) мало бути ліквідовано, подальші реформи в Міністерстві розвитку громад і територій, задля створення ефективної заміни ДАБІ, ніхто і не планував проводити.

    Тоді серед учасників будівельного ринку почали зростати напруга та невдоволення. Активісти, економічні експерти та представники політичної опозиції заговорили про хаос на ринку. Реформа передбачала створення трьох нових структур, які мали б замінити ДАБІ: Державна сервісна служба містобудування, Державна інспекція містобудування та Державне агентство з питань технічного регулювання у містобудуванні. Жодна з цих структур не була оперативно створена. Адже, як надалі стане відомо, Чернишов вирішив продовжувати існування ДАБІ та максимально збагатитися в цій ситуації.

    Економічний експерт Віктор Скаршевський у своєму блозі зазначав, що всі ці нововведення були закріплені постановою Кабміну, а відповідальним за реформу призначили Олексія Чернишова. Після презентації реформи Чернишов заявив, що «завдання міністерства – швидко і ефективно впровадити прозору систему на будівельному ринку». Однак, на думку експертів, дії міністра не відповідали його обіцянкам. На той момент Мінрегіон лише змінив керівництво ДАБІ та призначив ліквідатора структури.

    Головна проблема полягала в тому, що на ринку був відсутній нагляд та контроль за забудовниками. Чернишов не поспішав із запуском нових структур та відповідними змінами в законодавстві. З цього приводу наростала хвиля критики з боку громадськості та самих забудовників, які не розуміли, як продовжувати роботу в умовах невизначеності.

    На офіційному сайті Мінрегіону після презентації реформи з’являлися новини про інші питання, зокрема про заклики Чернишова до свідомого споживання комунальних послуг під час кризи, але про реформу містобудування було сказано мало.

    Чернишов виявляв повільність у впровадженні реформи, і це породжувало запитання щодо його компетентності. Дехто вважав, що міністр просто не розумів, що робити з реформою, яка не була ним розроблена. Інша версія полягала в тому, що його призначення могло бути пов’язане з Ігорем Коломойським, і зволікання з реформою могло бути частиною більш складної гри між олігархом та президентом Зеленським.

    І на підтвердження слів про наміри Чернишова зривати ліквідацію ДАБІ по ЗМІ пройшов матеріал з, якого стало відомо, що 16 лютого 2021 року стало відомо, про дивні кадрові ротації у Державній архітектурно-будівельній інспекції. В українських реаліях боротьба за можливість призначити «своїх людей» на ключові посади у державних органах завжди викликала неабиякий інтерес, особливо там, де залишилися привабливі активи.

    Ті, хто слідкував за ситуацією довкола ДАБІ під час “ліквідації”, знали, як стрімко розвивалися події та як часто змінювалися очільники інспекції. Охочих приєднатися до розподілу корупційного «пирога», який експерти оцінювали у 3 мільярди гривень на рік, було більш ніж достатньо.

    Тоді контроль над ДАБІ отримав міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов. Він мав повну довіру з боку Офісу Президента, контролював перебіг реформи ДАБІ і до останнього моменту мав великий вплив на керівництво інспекції. Йому навіть приписували ручне управління видачею дозвільних документів. Проте відносини Чернишова з чинною головою ДАБІ Іриною Король зіпсувалися після того, як вона відправила спецперевірку на Харківщину без його відома. Перевірка виявила численні порушення у сфері будівництва, що завдало суттєвого удару по інтересах Чернишова.

    На фоні того конфлікту вирішили повернути до керівництва інспекцією Олену Костенко, яку раніше звільнили з посади виконувачки обов’язків голови ДАБІ. Вона мала корупційний шлейф, пов’язаний із призначеннями у ДАБІ та роботою в Міністерстві освіти. Вже планувалося, що Костенко поновлять на посаді першого заступника голови інспекції, а в подальшому вона знову могла б стати виконувачкою обов’язків керівника.

    У матеріалах журналістів Антикору зазначалося, що суддя Окружного адміністративного суду Києва Євген Аблов та суддя Аліменко були причетні до справи щодо поновлення на посаді Костенко. Передбачалося, що саме Аблов намагався вплинути на рішення суду для забезпечення повернення Костенко на посаду.

    Важливо, що у цьому скандалі фігурувало ім’я Чернишова. Журналісти стверджували, що він особисто вів переговори щодо цієї справи, сподіваючись на свою недоторканність завдяки тісним стосункам із президентом та його соратниками.

    Олена Костенко не приховувала своїх намірів повернутися на керівну посаду в ДАБІ. Вона відкрито заявляла про це на своїй сторінці у соціальних мережах, впевнено демонструючи серйозність своїх планів.

    Судовий процес щодо її поновлення кілька разів відкладали, і раніше впевненості в успіху справи у Костенко не було. Але на момент лютого 2021 ситуація змінилася, через підтримку досить впливового Олексія Чернишова.

    І в решті-решт 16 березня 2021 року стало відомо, що Шостий апеляційний адміністративний суд поновив Олену Костенко на посаді першого заступника Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України з 13.03.2020. Про це свідчить постанова суду (головуюча Бєлова Л. В., судді Аліменко В. О., Безименна Н. В.) від 3 березня.

    Паралельно з роботою з відновлення на посаді Олени Костенко Олексій Чернишов продовжував нарощувати свій вплив, намагаючись встановити повний контроль над Державною архітектурно-будівельною інспекцією (ДАБІ) та акумулювати грошові потоки. Новим підтвердженням цього стала атака Чернишова на виконувачку обов’язків голови ДАБІ Ірину Король за допомогою ДБР та «ручного активіста» Олега Городянського, котрий подав заяву на Король.

    У відповідь Ірина Король опублікувала свою офіційну позицію (з невідомої причини пост було видалено):

    «Сьогодні стало відомо, що Державним бюро розслідувань отримано ухвали про проведення обшуків у ДАБІ, підставою для яких стали заяви заступника керівника однієї з громадських організацій Олега Городянського.

    У зв’язку з цим, як виконувач обов’язків Голови ДАБІ, я роблю заяву про наступне:

    Інформація, викладена у заявах цього «громадського діяча», є неправдивою і такою, що принижує мою честь та гідність, а також державного органу, яким я маю честь керувати.

    Мене було призначено виконувачем обов’язків Голови ДАБІ відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України, за ініціативою міністра Олексія Чернишова.

    Я не знайома з Володимиром Родіним і не маю з ним жодних зв’язків. Також я не працювала з Олександром Сергієнком в інспекції житлово-комунального господарства.

    Жодної неправомірної вигоди я не отримувала і не отримую від будь-яких осіб. Мені невідомі факти отримання неправомірної вигоди працівниками ДАБІ з моменту мого призначення. Такі заяви вважаю безпідставними і неправдивими.

    ДАБІ та його працівники виконують свої повноваження у межах та в спосіб, визначений Конституцією та законами України».

    Фінальним штрихом перед призначенням лояльної Чернишову людини сталося про розгортання чергового етапу боротьби за контроль над корупційними схемами в архітектурно-будівельній інспекції (ДАБІ), яка щорічно приносила близько 3 мільярдів гривень прибутку.

    Державне бюро розслідувань (ДБР) почало обшуки у ДАБІ, посилаючись на заяву громадського активіста Олега Городянського. Основною метою цих дій було усунення Ірини Король та придушення опору забудовників, які відмовилися платити хабарі міністру. За даними джерел у ДБР, заява Городянського була спрямована на дискредитацію керівництва ДАБІ з метою ініціювати зміну очільника.

    Зокрема, заяви стосувалися кількох об’єктів, пов’язаних із відомим київським забудовником та екс-нардепом Володимиром Зубиком. Його проєкти на вулиці Генерала Жмаченка, 20 та в провулку Приборний, 10 були серед тих, на які вказували в матеріалах, поданих до ДБР.

    Чернишов намагався показати, що його «корупційна імперія» жива і здатна карати тих, хто протистоїть його впливу. Але дії ДБР викликали сумніви щодо їхньої обґрунтованості, оскільки за заявою Городянського стояли інтереси скандальної групи братів Горових, яка в минулому контролювала корупційні потоки у ДАБІ за часів Януковича. Ймовірно, тепер вони намагалися повернути цей контроль, спираючись на підтримку Чернишова та його зв’язки на Банковій.

    ДБР, по суті, стало інструментом для перерозподілу корупційних потоків, використовуючи силові методи для досягнення мети.

    Будівельна сфера завжди була однією з найбільш корумпованих в Україні. Лобі будівельників було представлене в кожному скликанні Верховної Ради, і в цьому парламенті нараховувалося щонайменше 20 депутатів, основною метою яких було зменшення податків та спрощення дозвільних процедур. Найзапекліша боротьба тривала навколо Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ), де десятиліттями існували корупційні схеми на дозвільних документах.

    Колишній керівник ДАБІ Олексій Кудрявцев в інтерв’ю виданню «#Букви» розповідав, що вартість відкату  по дозволу на будівництво зросла до 15 доларів за квадратний метр, хоча раніше вона становила 5 доларів.

    Новим керівництвом ДАБІ був проголошений курс на видачу дозволів усім, кому раніше відмовляли. Однак, голова Львівської ОДА Максим Козицький вже 15 березня 2021 заявив, що ДАБІ блокує кілька важливих інфраструктурних проєктів, у тому числі президентську програму «Велике будівництво».

    У цій ситуації міністру Чернишову вдалося зберегти баланс: з одного боку він активно піарився на програмі «Велике будівництво», а з іншого – координував роботу ДАБІ, яка отримувала хабарі за видачу дозволів.

    Чернишов також оголосив про реформу, яка передбачала ліквідацію ДАБІ (попри те що ДАБІ обіцяли ліквідувати рік тому) та створення нових структур, таких як Державна інспекція архітектури та містобудування. Водночас він заявив, що нове законодавство буде ухвалене через лобістські інтереси, і обговорення реформи відбувалося з представниками будівельного бізнесу, включно з Парцхаладзе та іншими зацікавленими сторонами.

    Парцхаладзе, який очолював Конфедерацію будівельників, фактично отримував контроль над новими структурами.

    Також Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов впроваджував нову схему поборів у будівельному бізнесі. Зокрема, 1 вересня 2019 було опубліковано законопроєкт щодо підвищення штрафів за незаконну будівельну діяльність, порушення проектувальників, архітекторів та інших учасників процесу міг стати основою для нових корупційних схем у структурі Мінрегіону.

    Зазначений законопроєкт зареєстрували депутати, лояльні до Мінрегіону, серед яких був і Максим Павлюк, племінник скандального контрабандиста Іллі Павлюка. За їхнім планом, підвищення штрафів мало збільшити розмір хабарів за прикриття порушень інспекторами. Звісно, що такий вигідний закон було прийнято враховуючи наявність будівельного лобі у Верховній раді та впливове становище Чернишова 12 грудня 2021.

    Наступним етапом у кар’єрі Олексія Чернишова сталося, коли 3 листопада 2022 Кабмін призначив ексміністра розвитку громад та територій Чернишова головою правління НАК “Нафтогаз України”.

    У той же день Верховна Рада підтримала відставку Чернишова з посади міністра розвитку громад та територій. За даними видання, за його звільнення проголосували 279 народних депутатів.

    Проте, як і з призначенням Чернишова головою ОДА Київської області призначення Чернишова  вилилося у скандал. НАЗК  відреагувало на призначення екс-міністра на посаду керівника НАК «Нафтогаз України» заявивши, що процедура незаконна, оскільки порушувала закон «Про запобігання корупції».

    Про це йшлося в листі голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександра Новікова до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, яке опинилося в розпорядженні LIGA.net.

    Голова НАЗК вказував, що Кабінет міністрів, членом якого був Олексій Чернишов, тривалий час виконував функції загальних зборів «Нафтогазу» та наглядової ради компанії.

    Згідно з законом «Про запобігання корупції», державним службовцям заборонено працевлаштовуватися в юридичні особи, які підпадали під їхній контроль або нагляд протягом року після припинення цих функцій. Отже, призначення будь-якого члена Кабміну в НАК «Нафтогаз України» за таких обставин було незаконним.

    За даними джерел LIGA.net, знайомих із планами уряду, Чернишова планували призначити керівником «Нафтогазу» 3 листопада. Про це також повідомляв нардеп від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко.

    1 листопада Кабмін ухвалив заяву про відставку Юрія Вітренка з посади голови правління «Нафтогазу». А 2 листопада урядовий представник у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив, що Чернишов подав заяву про звільнення з посади міністра.

    Проте в Кабміні були готові до такого варіанту розвитку справ. Кабінет Міністрів України просто вніс зміни до статуту НАК «Нафтогаз України» з метою усунення перешкод для призначення Олексія Чернишова, колишнього міністра розвитку громад та територій, на посаду керівника державної компанії. Відповідно до нової редакції статуту, юридичний статус компанії було змінено. Тепер НАК «Нафтогаз України» визначено як юридичну особу, яка має право набувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов’язки і укладати угоди відповідно до чинного законодавства та положень оновленого статуту. Попередня версія статуту визначала компанію як юридичну особу приватного права.

    Вже 20 лютого 2023 стало відомо Керівництво НАК «Нафтогаз» на чолі з Олексієм Чернишовим відновило в компанії корупційну схему часів Бойка-Бакуліна з відкатами за кожен платіж.

    Чиновники повернулися до практики зупинення всіх платежів «Нафтогазу» та його дочірніх компаній. Платежі відбувалися лише за відкат, сума якого варіювалася від 10% до 40%. Всі контрагенти НАКу та його дочірніх компаній отримали відповідні сигнали.

    Ця схема діяла під час правління регіоналів, коли «Нафтогаз» очолював Євген Бакулін, а Юрій Бойко був міністром енергетики України. За інформацією «Україна зараз», і тоді, і зараз за цю схему відповідав Олександр Сергеєв, який на момент 2023 року був офіційно оформлений у НАК як помічник Чернишова.

    У 2010-2014 роках Олександр Сергеєв, за підтримки Бойка, очолював Департамент забезпечення виробництва ДК «Укртрансгаз». У цей період усі великі та високомаржинальні тендери «Укртрансгазу» розігрувалися між компаніями, які заздалегідь погоджувалися на відкат — 30-50% від фактично отриманих коштів.

    Після того, як він залишив посаду, Олександр Сергеєв працював у бізнес-структурах Бойка, а восени 2022 року його призначили радником діючого керівника «Нафтогазу» Чернишова. У сферу впливу Сергеєва увійшли найбільш фінансово привабливі дочірні компанії НАК, такі як «Укргазвидобування», «Укртрансгаз» та інші.

    Сергеєв сприяв зміні керівників цих компаній та їхніх заступників на лояльних до нього людей. Було заблоковано всі платежі за договорами підряду та поставок товарів, що призвело до накопичення кредиторської заборгованості та заблокувало господарську і виробничу діяльність компаній.

    Телеграм-канал TOP ENERGY опублікував копію листа з підписом виконавчого директора групи «Нафтогаз» Маврикія Калюгіна. У цьому листі, посилаючись на доручення Сергеєва, він просив керівників дочірніх компаній до 9 січня 2023 року надати повну інформацію щодо всіх діючих договорів, за якими здійснювалися проплати у січні-лютому.

    І такий корисний радник став у нагоді Чернишову лютого 2023 по Олександр Сергєєв вибудовував корупційну мережу з “Дочок Нафтогазу”. Про результати цієї роботи стало відомо у журналістському розслідуванні, де було описано низьку скандалів, що і викрили цю мережу. Наприклад з 8 по 18 липня 2024 року АТ “Укртрансгаз”, дочірня компанія НАК “Нафтогаз”, проводила тендер на закупівлю холодильного обладнання на суму майже 220 млн грн. Тендер виграла компанія ТОВ “Авгеліт”, запропонувавши найнижчу ціну – 204,8 млн грн. Однак, попри перемогу, договір із компанією не було укладено, оскільки її документи не відповідали вимогам тендеру. У результаті ТОВ “Авгеліт” вимагали виправити порушення до 20 липня, але угоду так і не підписали.

    Другу позицію в конкурсі посіла компанія ТОВ “СК Стройінвест” із пропозицією 205,8 млн грн. Це підприємство раніше стало об’єктом розслідувань журналістського проекту Bihus.Info. Відомо, що фірма часто вигравала державні тендери, зокрема, в рамках “Великого будівництва”, отримавши контракти на суму близько 11 млрд грн.

    Згідно з розслідуванням, успіх ТОВ “СК Стройінвест” на тендерах був пов’язаний із покровительством колишнього куратора “Великого будівництва” Юрія Голика, який, як повідомляли, мав зв’язки з колишнім губернатором Дніпропетровщини Валентином Резніченком. Останнього також підозрювали у зловживаннях на тендерах. Відомо, що 22 липня 2024 року ТОВ “СК Стройінвест” виграла ще один тендер — на ремонт лікарні в Кривому Розі на суму 1,31 млрд грн.

    Однією з ключових фігур, пов’язаних із цією ситуацією, був Олександр Скляров, депутат Київської обласної ради від партії “Слуга народу”. У 2023 році він очолив “Укртрансгаз”, отримуючи значні доходи — його річна зарплата в компанії становила майже 3 млн грн. Раніше Скляров був близьким радником Алексея Чернишова, голови НАК “Нафтогаз України”. Чернишов, ймовірно, і сприяв його призначенню.

    До приходу в “Укртрансгаз”, бізнес Склярова зазнав невдачі: його компанії “Велдан” і “Принум” перебували в стані банкрутства з боргами перед кредиторами на суму понад 50 млн грн.

    Ще одним об’єктом скандалів у системі “Нафтогазу” стала інша дочірня компанія — “Укргазвидобування”. Її керівник, Олег Толмачов, у червні 2024 року несподівано покинув компанію. До цього він обіймав посаду голови правління з січня 2023 року і прагнув продемонструвати успішні результати. За його керівництва добовий видобуток газу зріс на 3,3 млн кубометрів, було запущено кілька нових свердловин. Однак, як з’ясувалося, ці “нові” свердловини були на старих родовищах, які експлуатувалися ще з 1970-х років.

    Додатково виник скандал із його помічницею Дар’єю Тарановою, яка виявилася громадянкою Росії. Її було звільнено за вимогою СБУ, проте інцидент кинув тінь на репутацію Толмачева.

    Комерційний директор “Укргазвидобування”, Максим Горбатюк, також став фігурантом скандалів. За його керівництва компанія ТОВ “Торговельна трубна компанія” (ТТК) стала основним постачальником матеріалів для буріння, вигравши тендери на загальну суму понад 1 млрд грн. Це викликало підозри в корупції, оскільки інші учасники тендерів пропонували продукцію за нижчими цінами, але їхні пропозиції відхилялися.

    Згідно з результатами перевірок, проведених у травні 2024 року, матеріали, поставлені ТТК, не відповідали тендерним вимогам, однак служба безпеки “Укргазвидобування” під керівництвом Андрія Киричишина намагалася приховати результати досліджень. Це викликало підозри в наявності “кришування” корупційних схем на рівні компанії.

    До червня 2024 року з компанії “Укргазвидобування” також пішов директор із земельних відносин Геннадій Слепцов, який був пов’язаний із земельними махінаціями в Київській області. Його компанії володіли великими земельними ділянками в області, а сам Слепцов також був фігурантом розслідувань щодо незаконного збагачення.

    Данні скандали, також, вилилися в обшуки НАБУ у Нафтогазі та його дочірніх компаніях, також НАБУ мали провести обшуки у Чернишова проте  він дивним чином уникнув попри пряму вказівку на це директора Національного антикорупційного агентства. А обшук варто було б провести.

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль отримував зарплату в 22 рази меншу, ніж голова “Нафтогазу” Олексій Чернишов. Шмигаль задекларував зарплату в розмірі 81 237 грн на місяць, тоді як очільник “Нафтогазу” заробляв 1,7 млн грн щомісяця.

    Олексій Чернишов у 2019 році отримував в середньому 26 тис. грн, обіймаючи посаду міністра розвитку громад та територій. Обсяг роботи, відповідальність і увага були значними, проте зарплата була не такою великою. Однак згодом Чернишова призначили головою “Нафтогазу”. У декларації за 2023 рік він вказав середньомісячну зарплату в розмірі 1 781 025 грн, що майже у 22 рази перевищувало дохід прем’єр-міністра.

    Окрім того Чернишов зовсім не приховува, що його кум – колишній настоятель Києво-Печерської Лаври митрополит Павло (Лебідь), який звинувачується в розпалюванні релігійної ворожнечі, виправданні та запереченні збройної агресії РФ проти України.

    “Ми з ним куми, він хрестив мого молодшого сина”, – заявив Чернишов в інтерв’ю виданню lb.ua.

    Загалом, можемо сказати, що Чернишов маючи надзвичайну протекцію, добрі зв’язки та амбітність тільки більше викорінив системні проблеми в “Нафтогазі” і навіть, сприяв їх посиленню через свої призначення. Ситуація у державній компанії залишається критичною, і без рішучих кроків у напрямку антикорупційних реформ та аудиту діяльності “Нафтогазу”, це може призвести до подальших втрат для держави. Не говорячи про його диверсії при роботі міністром.

  • Роман Фелик – засновник криптопіраміди S-Group переписує майно на знайомих через загрозу конфіскації

    Роман Фелик – засновник криптопіраміди S-Group переписує майно на знайомих через загрозу конфіскації

    Тернопільський шахрай Роман Фелик, щоб в черговий раз не потрапити за грати, виїхав з України та переписує награбоване на крипто піраміді S-Group майно на підставних осіб, з метою уникнення конфіскації.

    Так, нещодавно журналісти ТСН помітили біля найдорожчого готелю Монако розкішний Bentley Continental на українських номерах. Така вживана автівка коштує біля 200 тисяч доларів. Bentley зареєстрований на тернополянина Артура Карп’юка, але фактично ним користується Роман Фелик з дружиною – Іриною Новомлинською.

    Про це стало відомо з пояснень самого Артура Карп’юка – який наразі знаходиться в Тернополі та займається благодійними зборами для армії. В коментарі журналістам Карп’юк заявив, що хоча Bentley Continental зареєстрована на його ім’я, фактично  знаходиться у користуванні його “куми”, яка має бізнес за кордоном:  “цим автомобілем зараз керує моя кума. Моя кума веде більш заможне життя, ніж я можу собі дозволити, у них закордонний бізнес”.

    В інтерв’ю журналістам Карп’юк забув уточнити, що “закордонний бізнес” – це шахрайська схема S-Group до якої дотичні тернопільчани Роман Фелик та Ірина Новомлинська, а згаданий Bentley Continental зареєстрований на Карп’юка з метою приховати отримане у шахрайський спосіб майно та уникнути його конфіскації правоохоронцями.

    Нагадуємо, у 2016 році Роману Фелику разом із співзасновників піраміди Helix Вадимом Машуровим, Дмитром Нагутою та Богданом Воронцовим  прийшлось посидіти в СІЗО. Тоді у цих керівників піраміди було вилучено цілий модний автопарк, який оцінювався у 12 000 000 гривень, елітна нерухомість на 15 000 000 грн, а також 1 000 000 грн на рахунках та 500 000 грн готівкою.

    І хоча Роману Фелику разом зі спільниками вдалось вийти на волю під заставу в 2,5 мільйонів гривень, схоже що основний урок він засвоїв – награбоване краще переписати на дропів.