Науковці Національної академії наук України попередили про небезпечний стан мосту імені Євгена Патона в Києві та закликали до негайного проведення ремонтних робіт. За їхніми словами, несівні конструкції переправи зазнають суттєвих корозійних пошкоджень, а темпи деградації елементів споруди останніми роками лише прискорюються. У разі бездіяльності це може призвести до руйнування окремих конструкцій і створити ризик людських жертв та серйозних проблем для транспортної системи столиці.
Відповідні висновки науковці оприлюднили на сторінці НАН України у Facebook. У повідомленні йдеться про результати аналізу технічного стану мосту та перелік робіт, які, на думку дослідників, необхідно провести у першочерговому порядку. У розрахунках вони посилаються на члена-кореспондента НАН України Олександра Шимановського — генерального директора Українського інституту сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського. Саме цей інститут свого часу був причетний до проєктування мосту Патона.
Серед робіт, які пропонується виконати насамперед, — підсилення крайніх головних балок на опорі №25, ремонт проміжних опор №11 та №21, включно з підводними елементами, а також ремонт або повна заміна поперечних балок. Крім того, фахівці пропонують відремонтувати в’язі прогонових будов, відновити стовпи освітлення та перильні огорожі, а також замінити деформаційні шви.
У НАН наголошують, що дефекти, виявлені під час попередніх обстежень мосту, можуть призвести до подальшої пришвидшеної деградації конструкцій. За словами науковців, якщо не провести ремонт і реконструкцію, деякі елементи можуть повністю зруйнуватися. У такому разі наслідком стане не лише небезпека для людей, а й колапс транспортної інфраструктури Києва, оскільки міст Патона є однією з ключових переправ через Дніпро.
Втім, запропонований план робіт викликав дискусію серед інженерів та фахівців з інфраструктури. Частина експертів вважає, що перелік заходів, який озвучила Академія наук, фактично відповідає масштабному капітальному ремонту, але при цьому не передбачає повноцінної реконструкції всієї споруди.
Інженерка шляхів сполучення Анна Мінюкова зазначає, що такий підхід може виявитися економічно невиправданим. За її оцінками, вартість подібного ремонту може сягати приблизно 200 мільйонів євро — тобто близько 8–10 мільярдів гривень. При цьому значна частина робіт буде виконана лише частково, що означає необхідність повторювати їх під час майбутньої комплексної реконструкції.
Фахівчиня пояснює, що у практиці мостобудування зазвичай обирають один із двох підходів. Перший — це локальні протиаварійні заходи, які дозволяють тимчасово стабілізувати стан конструкції і відкласти масштабні роботи. Другий — повноцінна реконструкція або капітальний ремонт мосту. Натомість проміжний варіант, коли виконуються дорогі масштабні роботи лише на окремих елементах конструкції, вважається економічно неефективним.
За словами Мінюкової, у великих мостах багато елементів ремонтуються технологічно одночасно. Наприклад, якщо сьогодні замінити деформаційні шви, а через кілька років проводити капітальний ремонт із новою плитою проїзної частини, ці ж шви доведеться знову демонтувати та встановлювати повторно. Крім того, значна частина бюджету великих інфраструктурних проєктів витрачається на організацію будівельного майданчика — монтаж кранів, плавзасобів і тимчасових конструкцій. Якщо роботи виконуються кілька разів у різні роки, ці витрати доводиться повторювати.
При цьому фахівці наголошують, що провести протиаварійні роботи на мосту Патона все ж можна. За попередніми оцінками, точкова ліквідація найкритичніших дефектів може коштувати до 200 мільйонів гривень. Однак такі заходи не повернуть споруді повноцінну працездатність, а лише тимчасово стабілізують її стан.
Попри тривожні оцінки, сам Олександр Шимановський у публічних коментарях говорить про ситуацію дещо стриманіше. За його словами, хоча міст і перебуває у технічно непрацездатному стані, це не означає, що він може зруйнуватися найближчим часом. Фахівець зазначає, що повне руйнування такої споруди малоймовірне, хоча окремі аварійні ситуації на ній уже траплялися.
Водночас у КМДА наголошують, що міст можна експлуатувати й надалі, якщо дотримуватися встановлених обмежень руху. Йдеться, зокрема, про обмеження навантаження на переправу та інші технічні вимоги.
Ще однією проблемою, яка ускладнює реконструкцію мосту Патона, є його статус пам’ятки архітектури. Згідно із законом про охорону культурної спадщини, будь-які роботи на об’єктах із таким статусом повинні погоджуватися з органами охорони спадщини, зокрема Міністерством культури. Через це під час реконструкції не можна просто замінювати старі елементи сучасними аналогами без додаткових погоджень.
Наприклад, перильні огорожі мосту виготовлені з чавуну за стандартами 1950-х років. Якби міст не мав статусу пам’ятки, їх можна було б замінити сучасними легшими конструкціями з алюмінієвих або інших сплавів, що значно здешевило б ремонт. Проте нинішній охоронний статус значно ускладнює модернізацію споруди.
Реконструкцію мосту Патона обговорюють уже багато років. Ще у 2019 році київська влада включила відповідні роботи до Програми економічного та соціального розвитку міста. Проте через бюрократичні процедури, тендерні суперечки та відсутність фінансування реалізація проєкту так і не розпочалася.
На сьогодні навіть підготовка візуалізації майбутнього ремонту оцінюється приблизно у 12 мільйонів гривень, а розробка повноцінного проєкту може коштувати ще 35–45 мільйонів. Сам процес проєктування великого мосту зазвичай займає близько двох років, після чого необхідно пройти державну експертизу та затвердження документації. Саме будівництво або реконструкція такої переправи також може тривати щонайменше кілька років.
Тому фахівці дедалі частіше говорять про необхідність не точкових ремонтів, а комплексної реконструкції мосту Патона — або навіть будівництва нової переправи поруч із ним.
